Генетична диференціація штамів Botryococcus braunii Kütz. — продуцентів ліпідів — за допомогою RAPD фінгерпринтингу
Досліджено чотири штами Botryococcus braunii колекції Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України за допомогою аналізу RAPD (Random Amplified Polymorphic DNA — довільно ампліфікована поліморфна ДНК). Найбільшу кількість ампліконів серед трьох використаних для реакції довільних праймерів — OPP-...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Назва видання: | Доповіді НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37236 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Генетична диференціація штамів Botryococcus braunii Kütz. — продуцентів ліпідів — за допомогою RAPD фінгерпринтингу / В.І. Корховий, Я.В. Пірко, П.М. Царенко, Я.Б. Блюм // Доп. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 144-149. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37236 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-372362012-10-01T12:04:56Z Генетична диференціація штамів Botryococcus braunii Kütz. — продуцентів ліпідів — за допомогою RAPD фінгерпринтингу Корховий, В.І. Пірко, Я.В. Царенко, П.М. Блюм, Я.Б. Біологія Досліджено чотири штами Botryococcus braunii колекції Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України за допомогою аналізу RAPD (Random Amplified Polymorphic DNA — довільно ампліфікована поліморфна ДНК). Найбільшу кількість ампліконів серед трьох використаних для реакції довільних праймерів — OPP-12, OPP-15, OPP-17 — отримано для праймера OPP-17. Виділені фінгерпринти свідчать про можливість використання RAPD аналізу для генетичної диференціації штамів та дають змогу встановити генетичні дистанції між ними. Four strains of Botryococcus braunii, which are on the storage in a collection of M.G. Kholodny Institute of Botany of the NAS of Ukraine, are studied by the method of RAPD-PCR (Random Amplified Polymorphic DNA). Among three random primers (OPP-12, OPP-15, OPP-17) used for the reaction, the most of amplicons are obtained with primer OPP-17. Our data indicate that the RAPD analysis can be used for the genetic differentiation and for the estimation of relationships between strains. 2011 Article Генетична диференціація штамів Botryococcus braunii Kütz. — продуцентів ліпідів — за допомогою RAPD фінгерпринтингу / В.І. Корховий, Я.В. Пірко, П.М. Царенко, Я.Б. Блюм // Доп. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 144-149. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37236 575.174.015.3:582.263 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Біологія Біологія |
| spellingShingle |
Біологія Біологія Корховий, В.І. Пірко, Я.В. Царенко, П.М. Блюм, Я.Б. Генетична диференціація штамів Botryococcus braunii Kütz. — продуцентів ліпідів — за допомогою RAPD фінгерпринтингу Доповіді НАН України |
| description |
Досліджено чотири штами Botryococcus braunii колекції Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України за допомогою аналізу RAPD (Random Amplified Polymorphic DNA — довільно ампліфікована поліморфна ДНК). Найбільшу кількість ампліконів серед трьох використаних для реакції довільних праймерів — OPP-12, OPP-15, OPP-17 — отримано для праймера OPP-17. Виділені фінгерпринти свідчать про можливість використання RAPD аналізу для генетичної диференціації штамів та дають змогу встановити генетичні дистанції між ними. |
| format |
Article |
| author |
Корховий, В.І. Пірко, Я.В. Царенко, П.М. Блюм, Я.Б. |
| author_facet |
Корховий, В.І. Пірко, Я.В. Царенко, П.М. Блюм, Я.Б. |
| author_sort |
Корховий, В.І. |
| title |
Генетична диференціація штамів Botryococcus braunii Kütz. — продуцентів ліпідів — за допомогою RAPD фінгерпринтингу |
| title_short |
Генетична диференціація штамів Botryococcus braunii Kütz. — продуцентів ліпідів — за допомогою RAPD фінгерпринтингу |
| title_full |
Генетична диференціація штамів Botryococcus braunii Kütz. — продуцентів ліпідів — за допомогою RAPD фінгерпринтингу |
| title_fullStr |
Генетична диференціація штамів Botryococcus braunii Kütz. — продуцентів ліпідів — за допомогою RAPD фінгерпринтингу |
| title_full_unstemmed |
Генетична диференціація штамів Botryococcus braunii Kütz. — продуцентів ліпідів — за допомогою RAPD фінгерпринтингу |
| title_sort |
генетична диференціація штамів botryococcus braunii kütz. — продуцентів ліпідів — за допомогою rapd фінгерпринтингу |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Біологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37236 |
| citation_txt |
Генетична диференціація штамів Botryococcus braunii Kütz. — продуцентів ліпідів — за допомогою RAPD фінгерпринтингу / В.І. Корховий, Я.В. Пірко, П.М. Царенко, Я.Б. Блюм // Доп. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 144-149. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT korhovijví genetičnadiferencíacíâštamívbotryococcusbrauniikutzproducentívlípídívzadopomogoûrapdfíngerprintingu AT pírkoâv genetičnadiferencíacíâštamívbotryococcusbrauniikutzproducentívlípídívzadopomogoûrapdfíngerprintingu AT carenkopm genetičnadiferencíacíâštamívbotryococcusbrauniikutzproducentívlípídívzadopomogoûrapdfíngerprintingu AT blûmâb genetičnadiferencíacíâštamívbotryococcusbrauniikutzproducentívlípídívzadopomogoûrapdfíngerprintingu |
| first_indexed |
2025-07-03T18:59:14Z |
| last_indexed |
2025-07-03T18:59:14Z |
| _version_ |
1836653378447343616 |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
2 • 2011
БIОЛОГIЯ
УДК 575.174.015.3:582.263
© 2011
В. I. Корховий, Я. В. Пiрко, П.М. Царенко,
академiк НАН України Я. Б. Блюм
Генетична диференцiацiя штамiв Botryococcus braunii
Kütz. — продуцентiв лiпiдiв — за допомогою RAPD
фiнгерпринтингу
Дослiджено чотири штами Botryococcus braunii колекцiї Iнституту ботанiки
iм. М. Г. Холодного НАН України за допомогою аналiзу RAPD (Random Amplified Poly-
morphic DNA — довiльно амплiфiкована полiморфна ДНК). Найбiльшу кiлькiсть амплi-
конiв серед трьох використаних для реакцiї довiльних праймерiв — OPP-12, OPP-15,
OPP-17 — отримано для праймера OPP-17. Видiленi фiнгерпринти свiдчать про мож-
ливiсть використання RAPD аналiзу для генетичної диференцiацiї штамiв та дають
змогу встановити генетичнi дистанцiї мiж ними.
Мiкроводоростi вважаються одним з перспективних джерел бiопалива [1]. Тому серед пер-
шочергових завдань бiотехнологiї особливого значення набуває пошук та визначення най-
продуктивнiших видiв мiкроводоростей та формування їх штамiв, якi характеризувалися б
високими показниками вмiсту лiпiдiв i високою швидкiстю росту за умов штучного культи-
вування. Одним з найважливiших та потенцiйно перспективних видiв для отримання лiпiдiв
є представник зелених водоростей — Botryococcus braunii Kütz. [2]. Типова морфологiя ко-
лонiй Botryococcus braunii Kütz. характеризується кокоїдною органiзацiєю клiтин, з’єднаних
разом слизовим променезаломлюючим матриксом, та наявнiстю в них значної кiлькостi лi-
пiдiв. Разом з цим спостерiгається значна мiнливiсть морфологiчних ознак у природних та
лабораторних умовах, зокрема в структурi колонiй, характерi розмiщення клiтин та їх по-
єднаннi в слизу, розмiрах i формi клiтин тощо. Така морфологiчна строкатiсть обумовлює
складнiсть класичної iдентифiкацiї мiкроводоростей i свiдчить про значну їх гетерогеннiсть
та можливiсть розрiзнення на пiдставi морфологiчної диференцiацiї декiлькох видiв роду
Botryococcus Kütz. [3]. Проте ще й до теперiшнього часу залишається вiдкритим питання що-
до чiткого розмежування окремих видiв цього роду та встановлення їх таксономiчної само-
стiйностi, а також внутрiшньовидових рiзновидiв найвiдомiшого представника — B. braunii.
Нинi проводяться iнтенсивнi дослiдження цього виду iз залученням молекулярно-бiоло-
гiчних методiв i запропоновано рiзнi пiдходи для систематизацiї та штамової iдентифiкацiї
B. braunii [4–7]. Серед застосованих молекулярних методiв найчастiше використовуються
144 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №2
аналiз ISSR [4] та аналiз послiдовностей генiв 18S рРНК [5, 6] i 16S рРНК [7]. У зв’язку
з тим, що в Українi розпочата робота з отримання нових штамiв ботрiокока — продуцен-
тiв бiодизелю, виникла нагальна потреба систематизацiї наявних його штамiв. Тому наша
мета полягала у визначеннi можливостi iдентифiкацiї рiзних штамiв B. braunii i отриманнi
iндивiдуальних, високоспецифiчних фiнгерпринтiв для кожного дослiджуваного штаму за
допомогою методу RAPD-ПЛР.
Об’єктами дослiдження були чотири штами водоростей з роду Botryococcus, якi, за
даними лiтератури, здатнi до накопичення значної кiлькостi лiпiдiв [8, 9], а саме штами
B. braunii : CCAP 807–1, CCAP 807–2, CCALA 777, CCALA 778 з колекцiї культур водорос-
тей та протистiв Великої Британiї (ССАР) i колекцiї культур автотрофних органiзмiв Iнсти-
туту ботанiки АН Чеської республiки (м. Тржебон), якi зберiгаються в колекцiї IBASU-A
Iнституту ботанiки iм. М. Г. Холодного НАН України.
Дослiджуванi лiнiї вирощували за єдиною стандартною схемою протягом трьох тижнiв.
Культивування здiйснювали в колбах з 50 мл рiдкого живильного середовища на люмiноста-
тi при освiтленостi 3000–4000 лк i температурi 26–28 ◦С. Прирiст бiомаси оцiнювали шляхом
прямого пiдрахунку кiлькостi клiтин у камерi Горяєва на 7-му, 14-ту та 21-шу добу i ва-
гових характеристик сухої речовини методом прямого зважування. Водоростi вирощували
на рiзних мiнеральних живильних середовищах (Тамiя, Болда, Бурреллi, Чу-13). Засiв на
використовуванi середовища проводили з однаковою кiлькiстю клiтин (близько 40–50 тис.
кл./мл). Для видiлення ДНК брали 50 мл 21-добової суспензiї рiзних штамiв водоростей,
вiдстоювали протягом 4 год, пiсля чого 1 мл осаду мiкроводоростей переносили в центри-
фужну мiнiпробiрку типу Eppendorf та центрифугували при 14,5 тис. обертiв протягом 5 хв.
Супернатант зливали i отриманий осад за допомогою пiпетки переносили в ступку, охоло-
джену рiдким азотом. Швидкозаморожену культуру розтирали в ступцi та видiляли ДНК за
допомогою набору реактивiв “GenElute™ Plant Genomic DNA Miniprep Kit” (“Sigma”, США).
Якiсть отриманої ДНК перевiряли за допомогою електрофорезу в 1%-му агарозному гелi
з додаванням бромистого етидiю. Концентрацiю видiленої ДНК вимiрювали за допомогою
приладу “BioPhotometer” (“Eppendorf”, Нiмеччина).
Молекулярно-генетичний аналiз виконували, використовуючи RAPD-ПЛР метод (Ran-
dom Amplified Polymorphic DNA), перевагою якого є технiчна простота та швидкiсть прове-
дення експерименту. Метод не потребує будь-якої iнформацiї щодо послiдовностей ДНК, яка
для аналiзу необхiдна в невеликiй кiлькостi. Для амплiфiкацiї ДНК використовували три
праймера компанiї “Operon” (США): OPP-12 (AAGGGCGAGT), OPP-15 (GGAAGCCAAC),
OPP-17 (TGACCCGCCT). Реакцiйна сумiш для проведення полiмеразної ланцюгової реак-
цiї об’ємом 25 мкл мiстила: 50 нг геномної ДНК; по 0,2 мкМ кожного праймера; 200 мкМ
кожного: dATP, dCTP, dGTP та dTTP; 2,5 мМ МgCl2; 2,5 одиницi Taq-полiмерази (“Реплi-
кон”, Росiя). Амплiфiкацiю здiйснювали на амплiфiкаторi АВ-2720 (“Applied Biosystems”,
США) за такою програмою: початкова денатурацiя при 95 ◦С, 5 хв; амплiфiкацiя — 45 цик-
лiв (95 ◦С — 1 хв, 35 ◦С — 1 хв, 72 ◦С — 2 хв); кiнцеве подовження — 72 ◦С протягом 7 хв.
Продукти амплiфiкацiї роздiляли за допомогою електрофорезу в 2%-му агарозному гелi
в 1Х ТВЕ-буферi в присутностi етидiй бромiду. Вiзуалiзацiю фрагментiв проводили в уль-
трафiолетовому свiтлi. Для визначення довжини фрагментiв використовували ДНК-маркер
(GeneRuler™ 100 bp Plus DNA Ladder, ready-to-use) фiрми “Fermentas” (Литва).
Для кiлькiсної оцiнки генетичного полiморфiзму дослiджуваних видiв отриманi данi
були представленi у виглядi матрицi бiнарних ознак, у якiй наявнiсть чи вiдсутнiсть одна-
кових фрагментiв ДНК розглядалася вiдповiдно як стан 1 чи 0, при цьому враховувалися
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №2 145
Рис. 1. Електрофореграма ДНК, яка була видiлена з рiзних штамiв B. braunii, дорiжки 1–4 : 1 — штам
CCAP 807–1; 2 — штам CCAP 807–2; 3 — штам CCALA 777; 4 — штам CCALA 778
тiльки вiдтворюванi в повторних експериментах фрагменти. Кожний RAPD-фрагмент роз-
глядався як окремий генетичний локус [10].
Генетичнi дистанцiї Нея–Лi [11] розраховано за допомогою програми TREES [12]. У по-
дальшому вони використанi для кластеризацiї дослiджуваних штамiв (UPGMA метод).
Серед протестованих середовищ щодо ростових характеристик B. braunii та проце-
су приросту бiомаси за оптимальне визначено середовище Чу-13. Видiлена за допомогою
“GenElute™ Plant Genomic DNA Miniprep Kit” ДНК була цiлiсною i її кiлькiсть становила
вiд 20 мкг/мл (штам CCALA 778, 4 на електрофореграмi) до 38 мкг/мл (штам CCALA 777,
3 на електрофореграмi), що достатньо для проведення подальшого RAPD-ПЛР аналiзу
(рис. 1). При визначеннi концентрацiї ДНК також встановлено, що отриманий препарат
ДНК мiстить невелику кiлькiсть полiсахаридiв, бiлкiв, iнших домiшок, якi незначною мi-
рою можуть вплинути на перебiг RAPD-ПЛР. Iншi дослiдники повiдомляють про не менш
успiшне видiлення ДНК з багатьох iнших мiкроводоростей з використанням рiзних мето-
дiв [13, 14]. Однак такi методи потребують бiльшої кiлькостi матерiалу для видiлення та
часу (вiд 8 год до 1 доби), хоч i дешевшi порiвняно з використаним нами набором реактивiв.
У подальшому проводили амплiфiкацiю видiленої тотальної ДНК з використанням трьох
декамерних праймерiв, а саме: OPP-12, OPP-15, OPP-17. Бiльшiсть фрагментiв була в ме-
жах 200–2000 п. о. У результатi проведеного аналiзу дослiджуваних штамiв iдентифiкова-
но 36 полiморфних локусiв, з них на OPP-12 припадало 6 локусiв, на OPP-15 — 11, а на
ОРР-17 — 19 (рис. 2, для ОРР-12 данi не наведено). Разом з цим не виявлено жодного
мономорфного локусу. Кожен з дослiджуваних штамiв B. braunii мав свiй чiтко визначе-
ний спектр амплiфiкованих RAPD-продуктiв. Штами вiдрiзнялись за кiлькiстю фрагментiв
(табл. 1). Бiльшiсть виявлених амплiконiв були штам-специфiчними.
Таблиця 1. Кiлькiсть смуг (амплiконiв), якi детектуються в дослiджуваних штампiв B. braunii за умов
проведення аналiзу з RAPD праймерами OPP-12, OPP-15, OPP-17
Штами B. braunii
Кiлькiсть смуг
OPP-12 OPP-15 OPP-17 У цiлому
CCAP 807–1 1 6 4 11
CCAP 807–2 0 2 8 10
CCALA 777 3 3 7 13
CCALA 778 2 4 7 13
Для усiх дослiджених штамiв 6 11 19 36
146 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №2
Рис. 2. Результати амплiфiкацiї ДНК з рiзних штамiв B. braunii з праймерами ОРР-15 (а) та ОРР-17 (б ).
М — маркер молекулярної довжини (п. о. — пар основ); дорiжки 1–5 : 1 — вода; 2 — штам CCAP 807–1;
3 — штам CCAP 807–2; 4 — штам CCALA 777; 5 — штам CCALA 778
Рис. 3. Дендрограма, побудована за значеннями генетичної дистанцiї Нея–Лi [11], яка вiдображає диферен-
цiацiю дослiджуваних штамiв
На пiдставi даних RAPD аналiзу за допомогою програми TREES розрахованi генетичнi
дистанцiї Нея–Лi [9] (табл. 2), якi в подальшому використанi для проведення кластеризацiї
(UPGMA метод) дослiджуваних штамiв (рис. 3). Виявилося, що генетичнi дистанцiї мiж
дослiджуваними штамами доволi чiтко вiдрiзняються, що свiдчить про непоганi диферен-
цiюючi властивостi RAPD аналiзу i даної пiдбiрки праймерiв. Отриманi данi пiдтверджу-
ють можливiсть використання RAPD аналiзу як ефективного експрес-методу виявлення
генетичного полiморфiзму, що особливо важливо для маловивчених таксономiчних груп,
таких як рiд ботрiокок. Згiдно з результатами кластеризацiї штамiв, найменшi генетичнi
вiдмiнностi iснують мiж штамами B. braunii CCAP 807–1 та CCAP 807–2, а найбiльш ди-
ференцiйованим виявився штам CCALA 777 (див. рис. 3).
Таким чином, отриманi фiнгерпринти засвiдчують iснування вiдмiнностей мiж дослi-
дженими штамами B. braunii i можливiсть використання RAPD аналiзу для генетичного
Таблиця 2. Генетичнi дистанцiї Нея–Лi [11] мiж дослiдженими штамами B. braunii
Штами B. braunii CCAP 807–1 CCAP 807–2 CCALA 777 CCALA 778
CCAP 807–1 *** 0,228 0,335 0,335
CCAP 807–2 0,228 *** 0,470 0,326
CCALA 777 0,335 0,470 *** 0,497
CCALA 778 0,335 0,326 0,497 ***
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №2 147
маркування високопродуктивних штамiв цього виду мiкроводоростей. Вiдповiдно, завдяки
розширенню наших уявлень про будову геному B. braunii [7] можливим буде у найближчiй
перспективi застосування й iнших молекулярних маркерiв: отриманих прямим секвенуван-
ням ДНК, мiкросателiтiв, полiморфних маркерiв з однонуклеотидними замiнами (SNP) та
ПЛР-маркерiв на основi полiморфiзму довжин продуктiв амплiфiкацiї (AFLP). Це, у свою
чергу, забезпечить умови для скорочення часу та спрощення засобiв, необхiдних для аналi-
зу колекцiйних зразкiв ботрiокока з метою їх упорядкування та подальшого використання
в селекцiйному процесi.
Робота виконана за проектами № 50 та № 51 цiльової комплексної програми наукових дослiд-
жень НАН України “Бiомаса як паливна сировина” (“Бiопалива”).
1. Service R. F. ExxonMobil fuels Venter’s efforts to run vehicles on algae-based oil // Science. – 2009. –
325. – P. 379.
2. Metzger P., Largeau C. Botryococcus braunii : a rich source for hydrocarbons and related ether lipids //
Appl. Microbiol. Biotechnol. – 2005. – 66, No 5. – P. 486–496.
3. Komarek J., Marvan P. Morphological differences innatural populations of the genus Botryococcus (Chlo-
rophyceae) // Arch. Protistenk. – 1992. – 141. – P. 65–100.
4. Dayananda C., Sarada R., Kumar V., Ravishankar G.A. Isolation and characterization of hydrocarbon
producing green alga Botryococcus braunii from Indian freshwater bodies // Electron. J. Biotechnol. –
2007. – 10, No 1. – P. 78–91.
5. Senousy H.H., Beakes G.W., Hack E. Phylogenetic placement of Botryococcus braunii (Trebouxiophaceae)
and Botryococcus sudeticus isolate UTEX 2629 (Chlorophyceae) // J. Phycology. – 2004. – 40. – P. 412–423.
6. Weiss T. L., Johnston J. S., Fujisawa K. et al. Phylogenetic placement, genome size, and GC content of
the liquid-hydrocarbon-producing green microalga Botryococcus braunii strain Berkeley (Showa) (Chloro-
phyta) // Ibid. – 2010. – 46, No 3. – P. 534–540.
7. Sawayama S., Inoue S., Yokoyana S. Phylogenetic position of Botryococcus braunii (Clorophyceae) based
on small subunit ribosomal RNA sequence data // Ibid. – 1995. – 31. – P. 419–420.
8. Metting F. B. Biodiversity and application of microalgae // J. Ind. Microbiol. Biotechnol. – 1996. – 17,
No 5–6. – P. 477–489.
9. Spolaore P., Joannis-Cassan C., Duran E., Isambert A. Commercial applications of microalgae // J. Biosci.
Bioeng. – 2006. – 101, No 2. – P. 87–96.
10. Бронникова С.В., Кокаева З. Г., Гостимский С.А. и др. Анализ ДНК-полиморфизма реликтового
вида Урала наперстянки крупноцветковой (Digitalis grandiflora Mill.) с помощью RAPD- и ISSR-мар-
керов // Генетика. – 2007. – 43, № 5. – С. 653–659.
11. Nei M., Li W.H. Mathematical model for studing genetic variation in terms of restriction endonucleases //
Proc. Nat. Acad. Sci. USA. – 1979. – 76. – P. 5269–5273.
12. Календарь Р.Н. Компьютерная программа для построения эволюционных деревьев на оcнове элект-
рофореграмм ДНК и белков // Материалы конф. “Молекулярно-генетические маркеры и селекция
растений”. – Киев, 1994. – С. 25–26.
13. Wu X., Zarka A., Boussiba S. A Simplified protocol for preparing DNA from filamentous Cyanobacteria //
Plant Mol. Biol. Report. – 2000. – 18. – P. 385–392.
14. Fawley M.W., Fawley K.P. A simple and rapid technique for the isolation of DNA from microalgae //
J. Phytology. – 2004. – 40. – P. 223–225.
Надiйшло до редакцiї 19.05.2010Iнститут харчової бiотехнологiї та геномiки
НАН України, Київ
Iнститут ботанiки iм. М. Г. Холодного
НАН України, Київ
148 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №2
V. I. Korkhovyy, Ya. V. Pirko, P. M. Tsarenko,
Academician of the NAS of Ukraine Ya. B. Blume
Genetic differentiation of strains Botryococcus braunii Kütz.,
a producer of lipids, by RAPD fingerprinting
Four strains of Botryococcus braunii, which are on the storage in a collection of M.G. Kholodny
Institute of Botany of the NAS of Ukraine, are studied by the method of RAPD-PCR (Random
Amplified Polymorphic DNA). Among three random primers (OPP-12, OPP-15, OPP-17) used for
the reaction, the most of amplicons are obtained with primer OPP-17. Our data indicate that the
RAPD analysis can be used for the genetic differentiation and for the estimation of relationships
between strains.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №2 149
|