Прогнозування ефективності екстракорпорального запліднення у жінок з безпліддям, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу, на підставі вивчення імунного гомеостазу
Проведено статистичний аналiз показникiв системного клiтинного, гуморального iмунiтету та цитокiнового профiлю у жiнок з безплiддям, обумовленим хронiчними запальними процесами органiв малого тазу, та їх вплив на результативнiсть лiкування безплiддя методом екстракорпорального заплiднення (ЕКЗ). Вия...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Доповіді НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37261 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Прогнозування ефективності екстракорпорального запліднення у жінок з безпліддям, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу, на підставі вивчення імунного гомеостазу / В.I. Грищенко, А.М. Гольцев, М.Г. Грищенко // Доп. НАН України. — 2011. — № 3. — С. 180-186. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-37261 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-372612012-10-01T12:08:06Z Прогнозування ефективності екстракорпорального запліднення у жінок з безпліддям, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу, на підставі вивчення імунного гомеостазу Грищенко, В.І. Гольцев, А.М. Грищенко, М.Г. Медицина Проведено статистичний аналiз показникiв системного клiтинного, гуморального iмунiтету та цитокiнового профiлю у жiнок з безплiддям, обумовленим хронiчними запальними процесами органiв малого тазу, та їх вплив на результативнiсть лiкування безплiддя методом екстракорпорального заплiднення (ЕКЗ). Виявлено особливостi змiни стану вивчених показникiв, якi визначають прогноз лiкування з використанням допомiжних репродуктивних технологiй. Видiлено критерiї прогнозування та вивчено їх прогностичну значущiсть. На користь позитивного ефекту ЕКЗ свiдчать низька концентрацiя NK-клiтин Т-лiмфоцитарного ряду (CD16^+56^+CD3^+), висока концентрацiя Т-регуляторних клiтин (CD4^+CD25^+), нормативне значення загального вмiсту Т-лiмфоцитiв (CD3^+), низька концентрацiя IНФγ та IL-10 в периферичнiй кровi. Найбiльш високу прогностичну значущiсть встановлено для показникiв клiтинної ланки iмунiтету (I = 0,96), дещо меншу — для цитокiнового профiлю (I = 0,95) i найменшу — для гуморального iмунiтету (I = 0,67). The statistical analysis of peripheral blood immunocompetent cells, antiovarian and antisperm antibodies, and the number of pro-and anti-inflammatory cytokines in IVF patients with sterility caused by chronic inflammatory pelvic disease is carried out. Connection between immunologic consequences of the inflammatory process in the reproductive system and the deterioration of IVF results has been found. The most important criteria for the prediction are identified, and their predictive value has been determined. It is found that positive prognostic factors are: low concentration of NKT-cells (CD16^+56^+CD3^+), high concentration of T-reg (CD4^+CD25^+), normative value of T-lymphocytes (CD3^+), and low concentrations of INFγ and IL-10 in peripheral blood. The highest prognostic significance is found for immunocompetent cells (I = 0.96) and for the cytokine profile (I = 0.95). The lowest prognostic properties are found for antiovarian and antisperm antibodies (I = 0.67) in peripheral blood. 2011 Article Прогнозування ефективності екстракорпорального запліднення у жінок з безпліддям, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу, на підставі вивчення імунного гомеостазу / В.I. Грищенко, А.М. Гольцев, М.Г. Грищенко // Доп. НАН України. — 2011. — № 3. — С. 180-186. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37261 618.177-02:618.13-002-036.12]-089.888.11-037:612.017 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Медицина Медицина |
| spellingShingle |
Медицина Медицина Грищенко, В.І. Гольцев, А.М. Грищенко, М.Г. Прогнозування ефективності екстракорпорального запліднення у жінок з безпліддям, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу, на підставі вивчення імунного гомеостазу Доповіді НАН України |
| description |
Проведено статистичний аналiз показникiв системного клiтинного, гуморального iмунiтету та цитокiнового профiлю у жiнок з безплiддям, обумовленим хронiчними запальними процесами органiв малого тазу, та їх вплив на результативнiсть лiкування безплiддя методом екстракорпорального заплiднення (ЕКЗ). Виявлено особливостi змiни стану вивчених показникiв, якi визначають прогноз лiкування з використанням допомiжних репродуктивних технологiй. Видiлено критерiї прогнозування та вивчено їх прогностичну значущiсть. На користь позитивного ефекту ЕКЗ свiдчать низька концентрацiя NK-клiтин Т-лiмфоцитарного ряду (CD16^+56^+CD3^+), висока концентрацiя Т-регуляторних клiтин (CD4^+CD25^+), нормативне значення загального вмiсту Т-лiмфоцитiв (CD3^+), низька концентрацiя IНФγ та IL-10 в периферичнiй кровi. Найбiльш високу прогностичну значущiсть встановлено для показникiв клiтинної ланки iмунiтету (I = 0,96), дещо меншу — для цитокiнового профiлю (I = 0,95) i найменшу — для гуморального iмунiтету (I = 0,67). |
| format |
Article |
| author |
Грищенко, В.І. Гольцев, А.М. Грищенко, М.Г. |
| author_facet |
Грищенко, В.І. Гольцев, А.М. Грищенко, М.Г. |
| author_sort |
Грищенко, В.І. |
| title |
Прогнозування ефективності екстракорпорального запліднення у жінок з безпліддям, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу, на підставі вивчення імунного гомеостазу |
| title_short |
Прогнозування ефективності екстракорпорального запліднення у жінок з безпліддям, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу, на підставі вивчення імунного гомеостазу |
| title_full |
Прогнозування ефективності екстракорпорального запліднення у жінок з безпліддям, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу, на підставі вивчення імунного гомеостазу |
| title_fullStr |
Прогнозування ефективності екстракорпорального запліднення у жінок з безпліддям, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу, на підставі вивчення імунного гомеостазу |
| title_full_unstemmed |
Прогнозування ефективності екстракорпорального запліднення у жінок з безпліддям, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу, на підставі вивчення імунного гомеостазу |
| title_sort |
прогнозування ефективності екстракорпорального запліднення у жінок з безпліддям, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу, на підставі вивчення імунного гомеостазу |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Медицина |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37261 |
| citation_txt |
Прогнозування ефективності екстракорпорального запліднення у жінок з безпліддям, обумовленим хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу, на підставі вивчення імунного гомеостазу / В.I. Грищенко, А.М. Гольцев, М.Г. Грищенко // Доп. НАН України. — 2011. — № 3. — С. 180-186. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT griŝenkoví prognozuvannâefektivnostíekstrakorporalʹnogozaplídnennâužínokzbezplíddâmobumovlenimhroníčnimizapalʹnimizahvorûvannâmiorganívmalogotazunapídstavívivčennâímunnogogomeostazu AT golʹcevam prognozuvannâefektivnostíekstrakorporalʹnogozaplídnennâužínokzbezplíddâmobumovlenimhroníčnimizapalʹnimizahvorûvannâmiorganívmalogotazunapídstavívivčennâímunnogogomeostazu AT griŝenkomg prognozuvannâefektivnostíekstrakorporalʹnogozaplídnennâužínokzbezplíddâmobumovlenimhroníčnimizapalʹnimizahvorûvannâmiorganívmalogotazunapídstavívivčennâímunnogogomeostazu |
| first_indexed |
2025-07-03T19:00:42Z |
| last_indexed |
2025-07-03T19:00:42Z |
| _version_ |
1836653470952718336 |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
3 • 2011
МЕДИЦИНА
УДК 618.177-02:618.13-002-036.12]-089.888.11-037:612.017
© 2011
Академiк НАН України В. I. Грищенко,
академiк НАН України А. М. Гольцев, М. Г. Грищенко
Прогнозування ефективностi екстракорпорального
заплiднення у жiнок з безплiддям, обумовленим
хронiчними запальними захворюваннями органiв
малого тазу, на пiдставi вивчення iмунного гомеостазу
Проведено статистичний аналiз показникiв системного клiтинного, гуморального iму-
нiтету та цитокiнового профiлю у жiнок з безплiддям, обумовленим хронiчними за-
пальними процесами органiв малого тазу, та їх вплив на результативнiсть лiкування
безплiддя методом екстракорпорального заплiднення (ЕКЗ). Виявлено особливостi змi-
ни стану вивчених показникiв, якi визначають прогноз лiкування з використанням до-
помiжних репродуктивних технологiй. Видiлено критерiї прогнозування та вивчено їх
прогностичну значущiсть. На користь позитивного ефекту ЕКЗ свiдчать низька кон-
центрацiя NK-клiтин Т-лiмфоцитарного ряду (CD16+56+CD3+), висока концентрацiя
Т-регуляторних клiтин (CD4+CD25+), нормативне значення загального вмiсту Т-лiм-
фоцитiв (CD3+), низька концентрацiя IНФγ та IL-10 в периферичнiй кровi. Найбiльш
високу прогностичну значущiсть встановлено для показникiв клiтинної ланки iмунiте-
ту (I = 0,96), дещо меншу — для цитокiнового профiлю (I = 0,95) i найменшу — для
гуморального iмунiтету (I = 0,67).
Безплiддя в шлюбi є актуальною медичною, соцiальною i економiчною проблемою як для
подружньої пари, так i для держави. Частота безплiддя не має тенденцiї до зниження i, за
даними вiтчизняних i зарубiжних фахiвцiв, становить вiд 15 до 20% [1]. Безплiддя призво-
дить до погiршення демографiчної ситуацiї, яка в Українi визнана незадовiльною [1]. Тому
проблема безплiддя в Українi визнана на державному рiвнi, що знайшло своє вiдображен-
ня у вiдповiдних документах.
Запальнi захворювання органiв малого тазу, як причина порушення репродуктивної
функцiї, звертають на себе пильну увагу дослiдникiв досить давно. За даними рiзних дже-
рел, частота безплiддя, зумовленого хронiчними запальними захворюваннями органiв ма-
лого тазу (ХЗЗОМТ), становить 35–60% серед жiнок з порушенням репродуктивної функ-
цiї [1].
180 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №3
За останнi десятилiття допомiжнi репродуктивнi технологiї (ДРТ) зайняли мiцну по-
зицiю в арсеналi методiв подолання безплiдностi. При цьому абсолютним показанням для
проведення курсу лiкування безплiдностi методами ДРТ за бюджетнi кошти є нормогонадо-
тропне безплiддя трубного походження, тобто вiдсутнiсть або повна непрохiднiсть маткових
труб. Таким чином, спрямованiсть державного фiнансування ДРТ визначає актуальнiсть
полiпшення результатiв лiкування у пацiєнток з безплiддям запальної етiологiї, тому що
основну частину в структурi хворих, яким надається допомога за бюджетнi кошти, скла-
дають саме вони.
Ефективнiсть лiкування безплiддя методами ДРТ в Українi в середньому становить
33,5% [1]. Незважаючи на досить високу результативнiсть, очевидно, що ефективнiсть ДРТ
все ще далека вiд абсолютної.
Сформованi погляди на етiопатогенетичнi особливостi порушення репродуктивної функ-
цiї в результатi ХЗЗОМТ насамперед спрямованi на анатомо-функцiональнi порушення
стану маткових труб, вплив злукового процесу в малому тазi i в порожнинi матки. Такий
пiдхiд не може пояснити механiзми зниження результативностi ДРТ у пацiєнток з без-
плiддям трубно-перитонеального генезу. Зустрiчаються публiкацiї, якi свiдчать про те, що
ХЗЗОМТ є обтяжливим чинником при проведеннi ДРТ i погiршують прогноз лiкування [2].
У той же час iз загальновизнаної точки зору, ефективнiсть ДРТ i, зокрема, екстракорпо-
рального заплiднення (ЕКЗ) у подiбних пацiєнток повинна бути дуже високою, тому що
стан маткових труб у разi вiдсутностi саккатних утворень не справляє iстотного впливу на
результати ЕКЗ. Велика кiлькiсть пацiєнток починає лiкування методами ДРТ вже пiсля
видалення маткових труб.
Результати попереднiх дослiджень дозволяють стверджувати, що причини зниження
репродуктивного потенцiалу хворих з безплiддям, обумовленим ХЗЗОМТ, лежать в iншiй
площинi i обумовленi бiльш глибокими наслiдками хронiчного запалення [3]. Отримали
пiдтвердження данi про те, що ХЗЗОМТ супроводжуються явищами порушень iмунного
гомеостазу, якi можуть зберiгатися протягом тривалого часу навiть пiсля клiнiчного оду-
жання [3, 4]. Такi порушення можуть позначитися на ендокриннiй функцiї, яка нерозривно
пов’язана зi станом iмунного гомеостазу, i, як наслiдок, негативно впливати на здатнiсть яє-
чника вiдповiдати на стимуляцiю екзогенними гонадотропiнами, рецептивнiсть ендометрiя
i процеси дозрiвання ооцитiв та формування ембрiонiв. Результатом хронiчного запалення
також можуть бути явища iмунної агресiї щодо власних тканин [4].
Важливим для клiнiциста при проведеннi ДРТ є можливiсть прогнозування результату
лiкування. Традицiйно використовується поняття оварiального резерву [1]. Раннє прогнозу-
вання результатiв ДРТ дає можливiсть проводити вiдбiр хворих, що потребують додаткової
пiдготовки перед спробою ДРТ. Дослiдження нових патогенетичних та прогностичних фак-
торiв повинне задати напрямок пошукiв терапевтичних впливiв, спрямованих на корекцiю
виявлених порушень, що в пiдсумку сприятиме пiдвищенню ефективностi вiдновлення ре-
продуктивної функцiї у хворих з безплiддям, обумовленим ХЗЗОМТ.
Наша мета полягала у визначеннi можливих предикторiв настання вагiтностi в програ-
мах ДРТ у пацiєнток з ХЗЗОМТ на пiдставi аналiзу лабораторних показникiв системного
iмунiтету.
Матерiали та методи. Були проаналiзованi 12 показникiв клiтинної ланки iмунiтету
(КЛI), показники гуморальної ланки iмунiтету — антиоварiальнi антитiла (АОА), антитiла
до zona pellucida (АТ до ZP) i антиспермальнi антитiла (АСАТ) та вмiст цитокiнiв IL-4, IL-6,
IL-8, IL-10, IНФγ у периферичнiй кровi 88 хворих з безплiддям, обумовленим ХЗЗОМТ, якi
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №3 181
були розподiленi на альтернативнi групи: I (n = 39) — з позитивним результатом лiкування;
II (n = 49) — з негативним результатом (вiдсутнiсть вагiтностi).
Перед початком лiкування всi безплiднi подружнi пари та донори яйцеклiтин були об-
стеженi за загальноприйнятою методикою згiдно з клiнiчним протоколом МОЗ України
стосовно тактики ведення жiнок з безплiддям (Наказ № 582 вiд 15.12.2003 “Про затвер-
дження клiнiчних протоколiв з акушерської та гiнекологiчної допомоги”).
При iндукцiї суперовуляцiї були використанi загальноприйнятi протоколи з використан-
ням препаратiв ФСГ (Gonal-F, “Serono”) i аналога гонадотропiн-рилiзинг-гормона (Трипто-
релiн, Dipherelin, “Beaufour Ipsen Pharma”). Через 34–35 год пiсля введення тригерної дози
ЧХГ (10000 ОД, Прегнiл, “Schering-Plough”) у всiх пацiєнток, що ввiйшли в дослiджуванi
групи, пiд ультразвуковим контролем в асептичних умовах була зроблена трансвагiнальна
пункцiя та аспiрацiя вмiсту фолiкулiв за допомогою спецiалiзованого аспiрацiйного при-
строю (Cook Aspiration Unit, K-MAR-5200 Vacuum Pump, COOK MEDICAL INC). Вiдра-
зу ж пiсля пункцiї виявленi ооцит-кумулюснi комплекси переносили з фолiкулярної рiдини
в середовище для культивування.
Iнсемiнацiю яйцеклiтин та культивування ембрiонiв здiйснювали в секвенцiйних комер-
цiйних культуральних середовищах COOK (WILLIAM A. COOK AUSTRALIA PTY. LTD)
згiдно iз загальноприйнятими протоколами та рекомендацiями виробника. Контроль заплiд-
нення здiйснювали через 18 год пiсля iнсемiнацiї яйцеклiтин. Ембрiотрансфер проводили на
2-гу — 5-ту добу залежно вiд кiлькостi, морфологiчних характеристик та темпiв розвитку
ембрiонiв. Для переносу ембрiонiв до порожнини матки використовували катетер Wallace
(Classic Embryo Replacement Catheter, Smiths Medical International, Велика Британiя).
У периферичнiй кровi пацiєнтiв дослiджували такi субстрати КЛI, як популяцiї i субпо-
пуляцiї Т-лiмфоцитiв, В-лiмфоцитiв, NK-клiтин. Крiм того, розраховували iмунорегулятор-
ний iндекс (IРI), як вiдношення вмiсту (%) СD4+ клiтин (Т-хелпери) до СD8+ (Т-супресори
/цитотоксичнi); оцiнювали так само вмiст клiтин з фенотипом CD4+CD25+ (T-reg) i клi-
тин лiмфоцитарного i нелiмфоцитарного ряду, якi експресують антигени головного ком-
плексу гiстосумiсностi — АГКГ II класу (HLA-DR). Основнi технологiчнi процеси атестацiї
вищезгаданих показникiв виконували на проточному цитометрi FACS-Calibur (США) з ви-
користанням моноклональних антитiл Becton Dickinson (США) до вiдповiдних антигенних
епiтопiв.
Концентрацiю АОА, АСАТ, АТ до ZP, iнтерлейкiнiв IL-4, IL-6, IL-8, IL-10, IНФγ у пери-
феричнiй кровi визначали на мiкропланшетному мiкроаналiзаторi Stat Fax 2100 (США) iму-
ноферментним методом з використанням набору реактивiв DRG® anti-Ovarian Ab ELISA
(EIA-2937), DRG Sperm Antibody EIA-1826, DRG® Zona Pellucida Ab Ig-Typing (EIA-3778),
DRG International, Inc., США, та набору реактивiв ТОВ “Цитокин” (Росiя) вiдповiдно до
рекомендацiй виробника.
Аналiз дослiджуваних показникiв у групах проводили за допомогою неоднорiдної послi-
довної процедури Вальда–Генкiна (Є.В. Гублер, 1978). Значення кожного показника роз-
подiлялися на дiапазони з наступним визначенням прогностичного коефiцiєнта (ПК) i iн-
формативностi (I) ознаки [5]. Обраний статистичний метод належить до непараметричних
методiв статистики, не вимагає нормальностi розподiлу вибiрки, є простим i близьким до
лiкарського мислення, адекватно враховує як кiлькiснi, так i якiснi ознаки, допускає про-
пуски в обстеженнi хворого i забезпечує мiнiмiзацiю ознак, необхiдних для прогнозу [5].
Вибiр цього статистичного методу визначили його переваги перед такими методами, як
регресiйний i дискримiнантний аналiз.
182 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №3
Результати дослiджень та їх обговорення. Отриманi результати зведено в табл. 1.
У таблицю ввiйшли тiльки показники з високими (I > 1,0) прогностичними властивостями.
Серед вивчених показникiв ознак з дуже високою прогностичною iнформативнiстю (I > 30)
не виявлено.
Три показники КЛI в периферичнiй кровi мали високу прогностичну iнформативнiсть
(I > 1,0), а саме концентрацiя Т-клiтин, якi експресують маркери NK-клiтин (NKT-клiтини,
CD16+56+CD3+) (I = 2,06), Т-регуляторних клiтин (T-reg) з фенотипом CD4+CD25+ (I =
= 1,52) та вiдсоток загальних Т-клiтин CD3+ (I = 1,42).
Виходячи зi значень ПК (див. табл. 1), сприятливий прогноз визначають: знижен-
ня (6 3%) концентрацiї CD16+56+CD3+ клiтин; збiльшення концентрацiї Т-reg клiтин
(CD4+CD25+, > 3,1%); нормативний (64–74%) вмiст загальних Т-лiмфоцитiв (CD3+).
Отриманi результати є цiлком логiчними з урахуванням розумiння ролi цих клiтин у ре-
алiзацiї iмунозапальних реакцiй, зокрема при трубно-перитонеальному безплiддi. Кожна iз
зазначених популяцiй клiтин виконує певну функцiю при розвитку iмунозапальних реакцiй.
NK-клiтини реалiзують ефекторний потенцiал лiзису клiтин-мiшеней, iнфiкованих вiрусами
Таблиця 1. Прогностична значущiсть показникiв системного iмунiтету у пацiєнток з безплiддям, обумовле-
ним хронiчними запальними захворюваннями органiв малого тазу (показники з високими прогностичними
властивостями, I > 1)
Показник Градацiї показника ПК I
Клiтинна ланка iмунiтету
NKT-клiтини, 6 3 +9,3 2,06
CD16+56+CD3+, % 4–9 0
10–27 −3,6
> 28 −5,8
ДI нормативу: 4,93–7,67
Т-reg, 6 1,0 −0,8 1,52
CD4+CD25+, % 1,1–3,0 0
> 3,1 +4,5
ДI нормативу: 1,63–2,37
T-клiтини, 6 63 −3,0 1,42
CD3+, % 64–67 +1,8
68–74 +4,6
> 75 −3,6
ДI нормативу: 63,4–69,39
Гуморальна ланка iмунiтету
— — — —
Цитокiни
IL-10, пкг/мл 0 −1,8 1,54
0,1–10,0 +2,6
> 10,1 −6,2
ДI нормативу: 6,58–11,82
IНФγ, пкг/мл 6 100 −0,5 1,44
101–250 +3,2
251–300 −4,3
> 301 −7,5
ДI нормативу: 130–351,6
Пр и м i т ка . ПК — прогностичний коефiцiєнт (знак “плюс” вказує на позитивний ефект ДРТ, а знак
“мiнус” — на негативний); I — iнформативнiсть ознаки; ДI — довiрчий iнтервал.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №3 183
та iншими внутрiшньоклiтинними агентами [4]. У такому випадку розвиток ХЗЗОМТ iнду-
кує пiдвищення їх кiлькiсного вмiсту, що негативно позначається на ефективностi ДРТ. Цi
результати збiгаються з даними оцiнки ролi NK-клiтин у випадках звичного невиношуван-
ня вагiтностi [6]. Пiдвищення вмiсту NK є визнаним iмунологiчним маркером порушення
iмплантацiї i чинником, що сприяє збiльшенню частоти мимовiльних абортiв [6]. Проте цей
показник не отримав ще широкого клiнiчного застосування у зв’язку з неоднорiднiстю ре-
зультатiв дослiдження та вiдсутнiстю чiткого уявлення про механiзми впливу цих клiтин
у периферичнiй кровi, ендометрiї i фолiкулярнiй рiдинi на процеси iмплантацiї. Є данi про
позитивний ефект терапевтичних заходiв, що сприяють зниженню концентрацiї цитоток-
сичних NK-клiтин на результати допомiжних репродуктивних технологiй [7].
Таким чином, встановлена нами найвища прогностична роль концентрацiї NK-клiтин
повнiстю узгоджується з даними лiтератури. Новизна результатiв проведеного дослiджен-
ня полягає у визначеннi основної патогенетичної ролi NK-клiтин Т-лiмфоцитарного ряду
(NKT-клiтини).
Особливий iнтерес викликають результати оцiнки прогностичної значущостi ефектив-
ностi ДРТ залежно вiд вмiсту субпопуляцiї Т-reg клiтин (CD4+CD25+). Цi клiтини, як
вiдомо, мають супресорну щодо аутоiмунних процесiв активнiсть. Показано, що високi кон-
центрацiї Т-reg клiтин збiльшують порiг розвитку аутоiмунних захворювань [8]. Можна
припустити, що великий вмiст цих клiтин супроводжує пригнiчення аутоiмунних процесiв,
що сприяє iмплантацiї ембрiона, але одночасно збiльшує ризик хронiзацiї процесу i пере-
шкоджає елiмiнацiї iнфекцiйного збудника. У той же час зменшення вмiсту цих клiтин
супроводжується розвитком аутоiмунних реакцiй i також знижує ймовiрнiсть iмплантацiї.
Тому цiлком закономiрно пiдвищення ймовiрностi позитивного ефекту ДРТ при збiльшеннi
їх концентрацiї.
Вiдомо, що одним з факторiв, якi призводять до безплiддя, є утворення iзоiмунних
(АСАТ) i аутоiмунних (АОА, АТ до ZP) антитiл. За даними лiтератури, АСАТ виявляю-
ться у 9–36% безплiдних пар, тодi як в популяцiї у фертильних подружнiх пар вони вияв-
ляються тiльки в 0,9–4% випадкiв [4]. На сьогоднi показано, що АСАТ справляють iстотний
вплив на репродуктивну функцiю на етапах заплiднення, iмплантацiї та ранньої гестацiї [4].
Однак данi про роль АСАТ, викладенi в рiзних джерелах, нерiдко є неоднозначними. Про-
ведений робочою групою ESHRE аналiз наукових публiкацiй (з 1992 по 1995 рр.) щодо
результативностi ЕКЗ залежно вiд наявностi АСАТ у сироватцi кровi [9] свiдчить про те,
що ймовiрнiсть настання вагiтностi у пар з АСАТ не вiдрiзняється вiд такої в контрольнiй
групi. Результати нашого дослiдження також свiдчать про низьку iнформативнiсть цього
показника щодо прогнозу результатiв ДРТ.
Виявлення АОА у жiнок найбiльш часто асоцiюється з розвитком передчасної яєчни-
кової недостатностi, вони можуть бути наявними й у пацiєнток з безплiддям нез’ясова-
ної етiологiї [10]. Вiдомо, що у пацiєнток з аутоiмунними оофоритами результативнiсть
ДРТ iстотно нижча, нiж у жiнок без цiєї патологiї. У лiтературi зустрiчаються повiдом-
лення, що при наявностi АОА знижується вiдповiдь на стимуляцiю гонадотропiнами i до-
стовiрно зменшується кiлькiсть одержуваних ооцитiв, а отже, ймовiрнiсть настання вагiт-
ностi [10].
При аналiзi результатiв вивчення гуморальної ланки iмунiтету показники з високою
прогностичною iнформативнiстю (I > 1,0) нами не виявленi. Встановленi помiрнi предик-
торськi властивостi вiдносно рiвня АОА (I = 0,87). При цьому пiдвищення рiвня АОА було
несприятливим прогностичним моментом.
184 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №3
Аналiз прогностичних властивостей показникiв цитокiнового профiлю виявив, що два
цитокiни в периферичному руслi мали високу прогностичну iнформативнiсть: IL-10 (I =
= 1,54) i IНФγ (I = 1,44). При цьому сприятливий ефект ДРТ визначають нормативнi
значення IL-10 та нормативний рiвень IНФγ. Для несприятливого прогнозу характернi пiд-
вищений рiвень IL-10 та пiдвищений i дуже високий рiвень IНФγ.
Негативна роль пiдвищення рiвня IНФγ пояснюється наявнiстю у цiєї частини хворих
активного персистуючого запального процесу (хронiчного запалення). Паралельне пiдви-
щення у хворих протизапального цитокiна IL-10 є, мабуть, проявом компенсаторних меха-
нiзмiв, оскiльки протизапальнi цитокiни виступають як контрфактор прозапальних.
Найвища прогностична значущiсть IL-10, що визначає активнiсть Th2, i IНФγ, що мар-
кує активнiсть Th1, свiдчить про участь у патогенезi персистенцiї запального процесу по-
рушень як клiтинної, так i гуморальної ланок iмунiтету. Також добре вiдомо, що абсолютна
бiльшiсть цитокiнiв (iнтерлейкiни, iнтерферони i т. д.) є продуктами в першу чергу iмуно-
компетентних клiтин [11].
Абсолютно для всiх цитокiнiв, незалежно запальних або протизапальних, закономiрним
був несприятливий прогноз ДРТ при максимально можливих їх концентрацiях. Очевидно,
що навiть превалювання концентрацiй класичних протизапальних медiаторiв (наприклад,
IL-10) може мiнiмiзувати ефективнiсть ДРТ. Бiльш того, цi данi пiдтверджують наявнi
результати про те, що прояв яким би то не було цитокiном стимулюючої або супресивної
активностi є суворо дозованим [4].
За даними порiвняльного аналiзу прогностичної значущостi показникiв клiтинного та
гуморального iмунiтету, а також показникiв цитокiнового профiлю, найвищою вона ви-
явилася для клiтинного iмунiтету (I = 0,96), дещо меншою — для цитокiнiв (I = 0,95),
i найменшою — для гуморального iмунiтету (I = 0,67).
Вищевказанi результати пiдтверджують основний постулат iмунологiї про те, що гармо-
нiйний стан iмунологiчної сфери, як втiм i розбалансування її стану, у першу чергу визна-
чається структурно-функцiональним статусом субстратiв клiтинної ланки iмунiтету.
Таким чином, результати дослiдження свiдчать про те, що хронiчна форма iмуноза-
пального процесу в репродуктивнiй системi справляє негативний вплив на результатив-
нiсть лiкування безплiддя з використанням ДРТ у цiлому. Встановленi головнi патоге-
нетичнi чинники iмунного гомеостазу, що впливають на настання вагiтностi при викори-
станнi ДРТ у жiнок з безплiддям, обумовленим ХЗЗОМТ. До них можна вiднести змiни
вмiсту NK Т-лiмфоцитарного ряду (CD16+56+CD3+), концентрацiї Т-регуляторних клiтин
(CD4+CD25+) та загального вмiсту Т-лiмфоцитiв (CD3+), концентрацiї в периферичнiй
кровi IНФγ та IL-10. Найбiльш високу прогностичну значущiсть визначено для показникiв
клiтинної ланки iмунiтету (I = 0,96), дещо меншу — для цитокiнового профiлю (I = 0,95)
i найменшу — для показникiв гуморального iмунiтету (I = 0,67). Виявленi вiдмiнностi в по-
казниках дають змогу створити алгоритм прогнозування результату лiкування безплiддя
методами ДРТ, який буде розширений завдяки подальшому аналiзу показникiв локального
iмунiтету, i використовувати їх у комплексi з клiнiко-анамнестичними та ембрiологiчними
показниками.
1. Основы репродуктивной медицины: Практич. руководство / Ред. В.К. Чайка. – Донецк: ООО “Аль-
матео”, 2001. – 618 с.
2. Yang X.E., Zhang S. Y. Effect of pelvic inflammatory disease grades on in vitro fertilization-embryo transfer
outcome // Zhonghua Fu Chan Ke Za Zhi. – 2007. – 42, No 10. – P. 666–669.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №3 185
3. Грищенко В.И., Грищенко Н.Г. Иммунокомпетентные клетки фолликулярной жидкости при экстра-
корпоральном оплодотворении у женщин с бесплодием воспалительного генеза // Вестн. АН Молдо-
вы. Медицина, Chisinau. – 2009. – № 2(21). – С. 216–219.
4. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. – Москва: ООО “Медицинское информа-
ционное агентство”, 2003. – 604 с.
5. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавание патологических процессов. – Ленин-
град: Медицина, 1978. – 295 с.
6. King K., Smith S., Chapman M. et al. Detailed analysis of peripheral blood natural killer (NK) cells in
women with recurrent miscarriage // Hum. Reprod. – 2010. – 25, No 1. – P. 52–57.
7. Van den Heuvel M. J., Peralta C.G., Hatta K. et al. Decline in number of elevated blood CD3(+) CD56(+)
NKT cells in response to intravenous immunoglobulin treatment correlates with successful pregnancy //
Amer. J. Reprod. Immunol. – 2007. – 58, No 5. – P. 447–459.
8. Stephens L. A., Gray D., Anderton S.M. CD4
+
CD25
+ regulatory T cells limit the risk of autoimmune
disease arising from T cell receptor crossreactivity // Proc. of the National Academy of Sciences of the
United States of America. – 2005. – 102, No 48. – P. 17418–17423.
9. Male infertility update. The ESHRE Capri Workshop Group // / Hum. Reprod. – 1998. – 13, No 7. –
P. 2025. – 2032.
10. Zou S.H., Zhang P., Song D.P. et al. Impact of antiovarian antibodies (AOA) on ovarian responsiveness
in vitro fertilization and embryo transfer // Neuro Endocrinol. Lett. – 2008. – 29, No 6. – P. 949–952.
11. Айзикович Б.И., Айзикович И.В., Хонина Н.А. и др. Иммунологические аспекты регуляции ранних
этапов репродуктивного процесса (обзор литературы) // Пробл. репродукции. – 2005. – № 6. – С. 7–13.
Надiйшло до редакцiї 21.10.2010Харкiвський нацiональний медичний унiверситет
Iнститут проблем крiобiологiї
i крiомедицини НАН України, Харкiв
Центр репродукцiї людини “Iмплант”, Харкiв
Academician of the NAS of Ukraine V. I. Gryshchenko,
Academician of the NAS of Ukraine A.N. Golcev, N.G. Gryshchenko
Predicting the outcome of IVF in women with infertility caused by
chronic inflammatory pelvic diseases based on the study of immune
homeostasis
The statistical analysis of peripheral blood immunocompetent cells, antiovarian and antisperm
antibodies, and the number of pro-and anti-inflammatory cytokines in IVF patients with sterili-
ty caused by chronic inflammatory pelvic disease is carried out. Connection between immunologic
consequences of the inflammatory process in the reproductive system and the deterioration of IVF
results has been found. The most important criteria for the prediction are identified, and their predi-
ctive value has been determined. It is found that positive prognostic factors are: low concentration
of NKT-cells (CD16+56+CD3+), high concentration of T-reg (CD4+CD25+), normative value of
T-lymphocytes (CD3+), and low concentrations of INF γ and IL-10 in peripheral blood. The highest
prognostic significance is found for immunocompetent cells (I = 0.96) and for the cytokine profile
(I = 0.95). The lowest prognostic properties are found for antiovarian and antisperm antibodies
(I = 0.67) in peripheral blood.
186 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №3
|