Розвиток чорної металургії України в умовах кризи

Розглянуто особливості розвитку чорної металургії в умовах фінансової кризи, визначено фактори впливу на розвиток гірничо-металургійної галузі. Ключові слова: чорна металургія, фінансова криза, металургійна продукція....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Чентуков, Ю.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Schriftenreihe:Економіка промисловості
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37289
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Розвиток чорної металургії України в умовах кризи / Ю.І. Чентуков // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 82-86. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-37289
record_format dspace
spelling irk-123456789-372892013-02-13T02:48:21Z Розвиток чорної металургії України в умовах кризи Чентуков, Ю.І. Промисловість: проблеми розвитку та управління Розглянуто особливості розвитку чорної металургії в умовах фінансової кризи, визначено фактори впливу на розвиток гірничо-металургійної галузі. Ключові слова: чорна металургія, фінансова криза, металургійна продукція. Рассмотрены особенности развития черной металлургии в условиях финансового кризиса, определены факторы влияния на развитие горно-металлургической отрасли. Ключевые слова: черная металлургия, финансовый кризис, металлургическая продукция. The article dwells on the features of the ferrous metallurgy development under the financial crisis and defines the factors influencing the development of the mining and metallurgical industry. Keywords: ferrous metallurgy, financial crisis, iron and steel products. 2011 Article Розвиток чорної металургії України в умовах кризи / Ю.І. Чентуков // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 82-86. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37289 669.1:338.124.4 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Промисловість: проблеми розвитку та управління
Промисловість: проблеми розвитку та управління
spellingShingle Промисловість: проблеми розвитку та управління
Промисловість: проблеми розвитку та управління
Чентуков, Ю.І.
Розвиток чорної металургії України в умовах кризи
Економіка промисловості
description Розглянуто особливості розвитку чорної металургії в умовах фінансової кризи, визначено фактори впливу на розвиток гірничо-металургійної галузі. Ключові слова: чорна металургія, фінансова криза, металургійна продукція.
format Article
author Чентуков, Ю.І.
author_facet Чентуков, Ю.І.
author_sort Чентуков, Ю.І.
title Розвиток чорної металургії України в умовах кризи
title_short Розвиток чорної металургії України в умовах кризи
title_full Розвиток чорної металургії України в умовах кризи
title_fullStr Розвиток чорної металургії України в умовах кризи
title_full_unstemmed Розвиток чорної металургії України в умовах кризи
title_sort розвиток чорної металургії україни в умовах кризи
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2011
topic_facet Промисловість: проблеми розвитку та управління
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37289
citation_txt Розвиток чорної металургії України в умовах кризи / Ю.І. Чентуков // Економіка пром-сті. — 2011. — № 4. — С. 82-86. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Економіка промисловості
work_keys_str_mv AT čentukovûí rozvitokčornoímetalurgííukraínivumovahkrizi
first_indexed 2025-07-03T19:01:56Z
last_indexed 2025-07-03T19:01:56Z
_version_ 1836653548048220160
fulltext УДК 669.1:338.124.4 Юрій Ілліч Чентуков, д-р екон. наук, доц. ПАТ «ММК імені Ілліча», Маріуполь РОЗВИТОК ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ В УМОВАХ КРИЗИ Відносно вузька спеціалізація зовнішньої торгівлі України – одна з основних причин вразливості національної економіки щодо змін у зовнішньому середовищі, що підтвердила реакція експорту на кризові явища восени 2008 р. За таких умов актуальним завданням структурної перебудови національної економіки стає переорієнтація промисловості на внутрішній ринок, зменшення імпортозалежності країни, диверсифікація як товарної, так і географічної структури експорту промислової продукції. Важливими ознаками промислової динаміки залишаються нестійкість темпів (щорічні коливання в значному діапазоні) та міжгалузева нерівномірність зростання. Рівень та тенденції промислових показників ефективності (ресурсоспоживання, продуктивність праці, витрати на одиницю продукції, рентабельність тощо) демонструють або відсутність позитивної динаміки, або повільність змін. Це висуває у ранг першочергових завдань підвищення ефективності як передумови подальшого соціально-економічного розвитку та посилення конкурентних позицій промисловості. Останнє десятиліття у цьому сенсі було періодом втрачених можливостей унаслідок неефективності інвестиційно- інноваційної політики, відчутного негативного впливу монополізму, незбалансованої конкурентної політики, про що свідчать дослідження, які проведено багатьма вітчизняними дослідниками [1, 4]. Саме тому негайного вирішення потребує структурна перебудова національної економіки, її технічне переозброєння й модернізація. Структура виробництва в цілому, яка розрахована на експорт із сировинним напрямом, зробила економіку та промисловість дуже сильно залежними від структури зовнішніх ринків, насамперед стримуючи розвиток внутрішніх. Основними негативними чинниками, що визначали низхідні тенденції в реальному секторі економіки України в цілому в період інтенсивного розгортання економічної кризи 2008 р., були: звуження попиту на ринках торговельних партнерів у зв’язку з відчутним уповільненням економічної активності; зростання вартості фінансування із зовнішніх джерел та ускладнення доступу до них; відчутне погіршення умов торгівлі, зумовлене низьким рівнем диверсифікації товарної та географічної структури експорту; зниження сукупного попиту на внутрішньому ринку; погіршення фінансових показників діяльності підприємств і, як результат, падіння їх платоспроможності; зростання витрат на основні складові собівартості; ускладнення умов на кредитних ринках, включаючи обіговий капітал, фінансування торговельних операцій та довгострокові інвестиції; підвищення валютних ризиків і невизначеності, зумовленої девальваційними очікуваннями. Динаміка української економіки сьогодні визначається світовою кон’юнктурою на метали. А відтак, коли з вересня 2008 р. на світових ринках почалося стрімке падіння цін на основні товарні групи українського експорту, а саме: сталь, зерно, соняшник, відбулося й скорочення ВВП [2]. Природа і характер після кризового пожвавлення також сировинні: після того як із середини 2010 р. на світових ринках почала дорожчати сталь, в українській економіці намітилося зростання. При цьому в першому півріччі 2010 р. у товарній структурі вітчизняного експорту зросла частка чорних металів (до 31,3%), енергетичних матеріалів (6,9%), а також руд, шлаків і золи (4,5%), одночасно знизилася © Ю.І. Чентуков, 2011 вага механічних (до 6,5%) і електричних (4,7%) машин. Зовнішні поставки металургійної продукції, основної у товарній структурі українського експорту (в 2005-2008 рр. у середньому їй належала частка у 41%), у IV кв. 2008 р. порівняно з ІІІ кв. скоротилися вдвічі. Вагоме скорочення попиту на металопродукцію на світових ринках і, як результат, різке зниження цін на неї стали визначальними факторами, перебороти які не дало змоги навіть відносне підвищення цінової конкурентоспроможності українського експорту за рахунок значної девальвації гривні наприкінці 2008 – на початку 2009 р. – ще одного прояву кризи та наслідку різкого падіння експортних надходжень. Тож у травні – липні 2009 р. скорочення номінальних обсягів експортних поставок становило у середньому 55% порівняно з відповідними періодами минулого року. Критерієм Світового банку у класифікації країн за рівнем розвитку індустрії є показник металоємності основних фондів, який для країн з високим рівнем індустрії становить понад 1000 т/км2. У результаті скорочення металофонду в період 1990-2009 рр. на 150 млн. т. Україна за даним критерієм втрачає статус розвиненої індустріальної держави. Протягом останніх 10 років в Україні спостерігалось стабільне зменшення обсягів металофонду – з 668 млн. т у 2000 р. до 591 млн. т у 2009 р. Крім того, через недостатні інвестиції в основні фонди в останні роки зберігається висока частка металофонду (понад 56%), що вже зношений на 100% і фактично перебуває в аварійному стані. Підтримання та заміна зношеного металофонду створюють значний потенціал розвитку внутрішнього ринку. Так, тільки за- міна зношеного металофонду передбачає споживання понад 330 млн. т сталі. Для призупинення падіння обсягів металофонду в Україні необхідно замінювати близько 15 млн. т зношеного металу щорічно, у тому числі 11 млн. т прокату і труб та 4 млн. т обладнання. Падіння української економіки у 2009 р. стало закономірним результатом якості економічного зростання у докризовий період, що було зумовлено переважно двома факторами. Це – підвищення цін на український експорт як наслідок прискорення темпів зростання світової економіки, а також високий внутрішній попит, який стимулювали м’яка монетарна політика та істотне збільшення банківського кредитування за рахунок іноземного капіталу. Погіршення економічної ситуації у світі, враховуючи високий рівень вразливості української економіки, спричинило розгортання в нашій країні системної економічної кризи. Істотне зменшення обсягів виробництва відбулося в усіх основних секторах економіки, крім сільського господарства (завдяки рекордному врожаю 2008 р.), що спричинило падіння ВВП на 20,3% у І кв. та на 17,8% у ІІ кв. 2009 р. порівняно з відповідними періодами попереднього року. Значне скорочення експортних надходжень наприкінці 2008 р. призвело до відчутної девальвації гривні. Кризові явища у надмірно зорієнтованій на експорт українській металургії, що спостерігалися з IV кв. 2008 р., були зумовлені значним погіршенням кон’юнктури глобального металоринку[3]. На міжнародній арені продукцію українських виробників витіснили металурги Китаю, Індії, Туреччини, Росії та Південної Кореї. Це призвело до падіння обсягів виробництва металопродукції (табл. 1), причому масштаби зменшення виробництва сталі в Україні у 2008 р. (відносно рівня 2007 р.) найвищі серед основних країн-експортерів на світовому ринку. В Україні вони становили 13,3%, Росії – 5,2, США – 6,8, Японії – 1,2, ЄС-27 – 5,5 %. Таблиця 1 Індекси та обсяги виробництва металопродукції в Україні Показники 1999 2005 2006 2007 2008 2009 Індекс обсягу виробництва 106,0 98,5 108,9 108,3 89,4 57,0 металопродукції, % до попереднього періоду Обсяг виробництва, млн. т: чавун 23,0 30,7 32,9 35,6 31,0 12,0 сталь, у тому числі: напівфабрикати 27,4 39,3 41,6 46,7 38,1 14,0 Готовий прокат чорних металів 19,3 22,7 22,4 24,5 20,5 7,3 За даними Держкомстату рівень рентабельності операційної діяльності металургійних підприємств у 2008 р. порівняно з попереднім роком знизився на 4,6 в. п. і становив 10,3%. Проте значення даного показника коливалося, і цей результат був не найгіршим за останні 10 років: у 2002 р. він становив 4,6%, а у 2005 р. – 7,2%. Ситуація погіршилася у зв’язку з тим, що у період кризи вітчизняні виробники змушені були експортувати в основному напівфабрикати, частка яких у загальній структурі експорту в січні – травні 2009 р. зросла до 55,1% (45,7% за аналогічний період попереднього року). Порівняно з іншими країнами на масштабах кризових явищ в Україні істотно позначився вплив таких факторів, як: нерозвиненість внутрішнього ринку металопродукції. Протягом 2002-2008 рр. частка внутрішнього ринку в загальному обсязі українського виробництва металопрокату коливалася від 20 до 25%. Середньодушове споживання сталі також у 2-2,5 раза відстає від показників розвинених країн: у 2008 р. цей показник становив в Україні 151,2 кг, у США – 315,6, Китаї – 318,5, ЄС-27 – 368,9 кг; техніко-технологічне відставання галузі. У 2008 р. частка мартенівської сталі становила 35,4% (у всьому світі цей спосіб її виробництва майже не використовується), питома вага безперервної розливки сталі – 38,9% (у більшості країн вона наближена до 100%). Проте слід зазначити, що порівняно з 2000 р. питома вага мартенівського виробництва зменшилася більш ніж на 14%, а безперервної розливки зросла на 20%. Також у I кв. 2009 р. частка мартенівської сталі зменшилася до 23,9% через виведення з роботи частини мартенівських печей; висока ресурсоємність виробництва, що підвищує собівартість металопродукції та знижує її цінову конкурентоспроможність (табл. 2). Таблиця 2 Середні питомі витрати основних сировинних ресурсів на виробництво металопродукції в Україні та розвинених країнах Вид ресурсу Україна Розвинені країни світу Кокс (кг/т чавуну) 520 320 Залізорудна сировина (т/т чавуну) 1,8 1,5 Природний газ (м3/т чавуну) 79 Майже не використовують Енерговитрати (ГДж/т прокату) 30 25 Умовне паливо (т/т прокату) 1,28 0,96 Падіння у вітчизняній металургійній промисловості спричинило погіршення соціально-економічного стану національного господарства України в цілому внаслідок зменшення податкових і валютних надходжень, скорочення кількості робочих місць та зниження заробітної плати робітників як у самій металургії, так і у суміжних галузях. Українська металургія впродовж останніх 10 років залишається зорієнтованою на експорт, але більша частина виробленої продукції реалізується на зовнішніх ринках. Як неодноразово зазначалося, така висока залежність від зміни кон’юнктури на зовнішніх ринках в умовах нерозвиненого внутрішнього ринку є основним ризиком для її розвитку. За підсум- ками 2008 р. частка внутрішнього ринку в структурі розміщення українського прокату становила близько 20%. У першій половині 2009 р. ця частка зменшилася до 15%, тоді як частка експорту в реалізації українського прокату зросла до 85%. Погіршення ситуації на зовнішніх ринках зумовило зменшення фізичних обсягів українського експорту чорних металів за 7 місяців 2009 р. порівняно з аналогічним періодом 2008 р. на 28,4%, або на 5,7 млн. т, тоді як валютна виручка за даний період зменшилася на 64,7%, або на 10 млрд. дол. США. Основних втрат українські експортери зазнали на ринках країн, що найбільше постраждали від фінансової кризи. Зокрема, це ринки країн ЄС-27, інших країн Європи та СНД, Америки. У той же час на ринках країн Азії, Близького Сходу та Африки українським виробникам вдалося утримати позиції, зменшення поставок у 2009 р. порівняно з 2008 р. було мінімальним. А поставки чорних металів до Китаю зросли і за 7 місяців аналізованого року становили понад 1,5 млн. т (див. рисунок). Рисунок. Скорочення українського експорту чорних металів на регіональні ринки у 2009 р. За результатами 7 місяців оцінка річних обсягів українського експорту у 2009 р. становить 24,8 млн. т, або 9,34 млрд. дол. США, що порівняно з 2008 р. менше на 15,8 % за фізичними обсягами та на 59 % – у вартісному вираженні. Зважаючи на високу залежність від стану експортних ринків, відновлення української металургії буде пов’язане насамперед із загальним оздоровленням економічної ситуації в світі. Основним напрямом підтримки сектору сталі в Україні мають стати створення та розвиток внутрішнього ринку збуту шляхом фінансування державних інфраструктурних та промислових програм, у тому числі: програм підготовки до Євро-2012 (задекларований обсяг інвестицій – 25 млрд. дол. США, очікуване споживання сталі – до 9 млн. т протягом 2009-2011 рр.); відновлення та модернізації основних фондів у транспортній галузі, насамперед оновлення залізничного рухомого складу (будівництво 5 тис. напіввагонів, очікуване споживання сталі – 250 тис. т); оновлення та розвитку об’єктів комунального господарства (очікуване споживання сталі – до 1 млн. т щорічно). За розрахунками, 1 млрд. грн. інвестицій в основні фонди передбачає споживання до 25 тис. т прокату. Для споживання 10-11 млн. т прокату та підтримки металофонду на поточному рівні інвестиції інфраструктурних проектів мають становити 400 млрд. грн. Прямі інвестиції 1 млрд. грн. в інфраструктуру забезпечать: створення ринку будівельних матеріалів на 7 міс. 2008 7 міс. 2009 800 млн. грн.; створення робочих місць та виплату заробітної плати на 200 млн. грн.; створення доданої вартості на 300 млн. грн.; вирішення стратегічного завдання оновлення інфраструктури, без чого неможливий розвиток промислового виробництва; створення ринку металопрокату на 100 млн. грн. (25 тис. т). За умови фінансування оновлення та розвитку інфраструктури в Україні в необхідному обсязі можливе прискорення розвитку внутрішнього ринку прокату до рівня 19 млн. т у 2015 р. та 28 млн. т у 2020 р. В Україні з початку кризи були заморожені тарифи на перевезення і скасована цільова надбавка на природний газ [2]. Це посилило позиції українських виробників за показниками собівартості серед інших конкурентів, дало змогу збільшити поставки на ринок Китаю й отримати критично важливий портфель експортних замовлень. Тому доцільно було б продовжити дію таких заходів і в подальшому. Ключовим ризиком поточної роботи металургійного сектору України є технічна та технологічна відсталість. Протягом останніх 5 років у світі введено нових сталеплавильних потужностей на 300 млн. т. За технічними параметрами ці потужності значно перевищують українські. Отже, технічне переоснащення української металургійної галузі є невідкладним у часі. З метою зниження виробничих витрат, покращання екологічної ситуації та підвищення цінової й технологічної конкурентоспроможності галузі доцільно акцентувати увагу на таких напрямах модернізації металургійних потужностей: у доменному виробництві – використання більш енергоефективних установок вдування пиловугільного палива; у сталеплавильному виробництві – перехід від мартенівського до киснево-конве- рторного та електросталеплавильного способу виробництва сталі, використання комплексів позапічної обробки сталі, будівництво нових машин безперервного лиття заготовок; у прокатному виробництві – удосконалення процесів нанесення покриття та оброблення готової металопродукції для потреб будівництва і машинобудування. У заходах з енерго- та ресурсозбереження доцільно передбачити використання вторинних ресурсів: заміну природного газу на коксодоменну суміш, використання тепла відхідних газів для нагріву повітря. До кризи на багатьох підприємствах галузі були започатковані проекти модернізації виробництва, однак з її початком роботи довелося призупинити. Державним інструментом підтримки переоснащення галузі може бути прийняття Закону України «Про заходи щодо переходу на нові стандарти енергозбереження та захисту довкілля», що передбачатиме: здешевлення інвестицій, зокрема через спрощення процедури ввезення енергоощадного обладнання; введення нових стандартів енергоспоживання та захисту довкілля і жорстка система їх адміністрування державою; фінансування державою НДР із захисту довкілля та енергозбереження з подальшим трансфером технологічних рішень на підприємства. Світова фінансово-економічна криза унаочнила гостроту невідкладного розв’я- зання проблем кардинального підвищення техніко-технологічного рівня та темпів оновлення виробничих потужностей, істотного поліпшення показників ресурсо- та наукоємності промислового виробництва, продуктивності капіталу і праці, динаміки інвестицій та інновацій. Перебіг кризових процесів у 2008-2009 рр. підтвердив наявність таких головних вад національного промислового виробництва, як висока кон’юнктурна вразливість, низька конкурентоспроможність продукції, обмеженість внутрішнього попиту в умовах загострення проблем збуту на світових ринках. Література 1. Концепція державної промислової політики України / О.І. Амоша, М.Г. Чума- ченко, Ю.В. Макогон, В.І. Ляшенко та ін. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2000. – 424 с. 2. Кулицький С. Оцінка перспектив розвитку української чорної металургії за умов зростання цін на природний газ / С. Кулицький // Україна: події, факти, коментарі.– 2007.– № 7.– С. 25-42. 3. Металургія України: розвиток виробництва та науки [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://who-is- who.com.ua/ bookmaket/gmk2007/l/2.html. 4. Проблеми інтеграції України у світовий економічний простір: моногр. / К.В. Балабанов, Ю.І. Чентуков, О.В. Булатова та ін.; за наук. ред. К.В. Балабанова. – Донецьк: Вебер, 2007. – 234 с. http://who-is-