Оцінка стійкості південнополіських ландшафтів до техногенного забруднення важкими металами

Об'єкт дослідження — південнополіські ландшафти, що зазнають антропогенного впливу різної інтенсивності. Як показник стійкості ландшафтів до техногенного впливу розглянуто геохімічні параметри грунтів — сорбційну ємність грунтового поглинального комплексу, значення pH, буферність. Основні аналі...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Сорокіна, Л.Ю., Голубцов, О.Г., Кураєва, І.В., Самчук, А.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Назва видання:	Доповіді НАН України
Теми:	Науки про Землю
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37375
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Оцінка стійкості південнополіських ландшафтів до техногенного забруднення важкими металами / Л.Ю. Сорокiна, О. Г. Голубцов, I.В. Кураєва, А. I. Самчук // Доп. НАН України. — 2011. — № 4. — С. 115-120. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-37375
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-373752012-10-10T12:06:53Z Оцінка стійкості південнополіських ландшафтів до техногенного забруднення важкими металами Сорокіна, Л.Ю. Голубцов, О.Г. Кураєва, І.В. Самчук, А.І. Науки про Землю Об'єкт дослідження — південнополіські ландшафти, що зазнають антропогенного впливу різної інтенсивності. Як показник стійкості ландшафтів до техногенного впливу розглянуто геохімічні параметри грунтів — сорбційну ємність грунтового поглинального комплексу, значення pH, буферність. Основні аналітичні методи дослідження: спектральний аналіз — для визначення мікроелементного складу грунтів, атомно-сорбційний — для визначення рухомих форм важких металів. Для встановлення рівнів забруднення досліджуваних територій використовували показники вмісту хімічних елементів у грунтах та ряд коефіцієнтів. Встановлено залежності стійкості ландшафтів до техногенних забруднень від рівня збереження природних геохімічних параметрів грунтів, ступеня їхнього антропогенного перетворення та рівня надходження речовин-забруднювачів (важких металів). The research object is Southern-Polissian landscapes under the anthropogenic pressure of various intensities. Geochemical parameters of soils (sorptive capacity of soil-absorption complex, pH value, buffer capacity) are examined as indices of the landscape tolerance to an anthropogenic impact. The main analytical methods of the study: spectral analysis — for determination of the microelement composition of soil samples; atomic-sorption method — for identification of the content of heavy metals mobile forms in filtrate. To assess the pollution rate of the territory, the contents of chemical elements in soil and some indices are used. The relations between the landscape tolerance to an anthropogenic pollution and the level of conservation of soils' natural geochemical parameters, as well as the level of their anthropogenic transformation, are determined. 2011 Article Оцінка стійкості південнополіських ландшафтів до техногенного забруднення важкими металами / Л.Ю. Сорокiна, О. Г. Голубцов, I.В. Кураєва, А. I. Самчук // Доп. НАН України. — 2011. — № 4. — С. 115-120. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37375 504.5:546.4:[631.4+911.5] uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Науки про Землю Науки про Землю
spellingShingle	Науки про Землю Науки про Землю Сорокіна, Л.Ю. Голубцов, О.Г. Кураєва, І.В. Самчук, А.І. Оцінка стійкості південнополіських ландшафтів до техногенного забруднення важкими металами Доповіді НАН України
description	Об'єкт дослідження — південнополіські ландшафти, що зазнають антропогенного впливу різної інтенсивності. Як показник стійкості ландшафтів до техногенного впливу розглянуто геохімічні параметри грунтів — сорбційну ємність грунтового поглинального комплексу, значення pH, буферність. Основні аналітичні методи дослідження: спектральний аналіз — для визначення мікроелементного складу грунтів, атомно-сорбційний — для визначення рухомих форм важких металів. Для встановлення рівнів забруднення досліджуваних територій використовували показники вмісту хімічних елементів у грунтах та ряд коефіцієнтів. Встановлено залежності стійкості ландшафтів до техногенних забруднень від рівня збереження природних геохімічних параметрів грунтів, ступеня їхнього антропогенного перетворення та рівня надходження речовин-забруднювачів (важких металів).
format	Article
author	Сорокіна, Л.Ю. Голубцов, О.Г. Кураєва, І.В. Самчук, А.І.
author_facet	Сорокіна, Л.Ю. Голубцов, О.Г. Кураєва, І.В. Самчук, А.І.
author_sort	Сорокіна, Л.Ю.
title	Оцінка стійкості південнополіських ландшафтів до техногенного забруднення важкими металами
title_short	Оцінка стійкості південнополіських ландшафтів до техногенного забруднення важкими металами
title_full	Оцінка стійкості південнополіських ландшафтів до техногенного забруднення важкими металами
title_fullStr	Оцінка стійкості південнополіських ландшафтів до техногенного забруднення важкими металами
title_full_unstemmed	Оцінка стійкості південнополіських ландшафтів до техногенного забруднення важкими металами
title_sort	оцінка стійкості південнополіських ландшафтів до техногенного забруднення важкими металами
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Науки про Землю
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37375
citation_txt	Оцінка стійкості південнополіських ландшафтів до техногенного забруднення важкими металами / Л.Ю. Сорокiна, О. Г. Голубцов, I.В. Кураєва, А. I. Самчук // Доп. НАН України. — 2011. — № 4. — С. 115-120. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Доповіді НАН України
work_keys_str_mv	AT sorokínalû ocínkastíjkostípívdennopolísʹkihlandšaftívdotehnogennogozabrudnennâvažkimimetalami AT golubcovog ocínkastíjkostípívdennopolísʹkihlandšaftívdotehnogennogozabrudnennâvažkimimetalami AT kuraêvaív ocínkastíjkostípívdennopolísʹkihlandšaftívdotehnogennogozabrudnennâvažkimimetalami AT samčukaí ocínkastíjkostípívdennopolísʹkihlandšaftívdotehnogennogozabrudnennâvažkimimetalami
first_indexed	2025-07-03T19:06:59Z
last_indexed	2025-07-03T19:06:59Z
_version_	1836653866141089792
fulltext	УДК 504.5:546.4:[631.4+911.5] © 2011 Л.Ю. Сорокiна, О. Г. Голубцов, I. В. Кураєва, А. I. Самчук Оцiнка стiйкостi пiвденнополiських ландшафтiв до техногенного забруднення важкими металами (Представлено академiком НАН України Л. Г. Руденком) Об’єкт дослiдження — пiвденнополiськi ландшафти, що зазнають антропогенного впли- ву рiзної iнтенсивностi. Як показник стiйкостi ландшафтiв до техногенного впливу розглянуто геохiмiчнi параметри грунтiв — сорбцiйну ємнiсть грунтового поглиналь- ного комплексу, значення pH, буфернiсть. Основнi аналiтичнi методи дослiдження: спектральний аналiз — для визначення мiкроелементного складу грунтiв, атомно-сорб- цiйний — для визначення рухомих форм важких металiв. Для встановлення рiвнiв за- бруднення дослiджуваних територiй використовували показники вмiсту хiмiчних еле- ментiв у грунтах та ряд коефiцiєнтiв. Встановлено залежностi стiйкостi ландшаф- тiв до техногенних забруднень вiд рiвня збереження природних геохiмiчних парамет- рiв грунтiв, ступеня їхнього антропогенного перетворення та рiвня надходження ре- човин-забруднювачiв (важких металiв). Визначення стiйкостi ландшафтiв, що сформульованi в роботах О.Д. Арманда (1983), М.А. Глазовської (1990), Н.П. Сонцевої (1981), В.А. Свєтлосанова (1990), М.Д. Гродзин- ського (1995), Л.Л. Малишевої (1998) та iнших дослiдникiв, зорiєнтованi на розумiння її як здатностi до самовiдновлення, самоочищення, збереження певного рiвня екоємностi, iнших властивостей, що свiдчать про можливiсть зберiгати або вiдновлювати природну струк- туру пiсля збурень, задовольняти певнi умови iснування бiотичних видiв, у тому числi й людини. З позицiй екогеохiмiї, стiйкiсть природного середовища до техногенного впливу — це його “здатнiсть зберiгати i вiдновлювати умови екологiчної рiвноваги в результатi перебiгу природних процесiв” [1]. Застосування ландшафтознавчого пiдходу, який передбачає ви- вчення природних комплексiв як цiлiсних утворень, дає змогу найбiльш комплексно оцiнити та прогнозувати поведiнку техногенних забруднювачiв у навколишньому природному сере- довищi. Як вiдомо, значна кiлькiсть техногенних забруднювачiв акумулюється в грунтах, тому при аналiзi стiйкостi ландшафтiв до техногенних забруднень основним дослiдницьким об’єктом є грунтовий покрив як складова ландшафту (наприклад, публiкацiя М.А. Гла- зовської, 1988). Основними характеристиками грунтiв, що впливають на мiграцiю та акуму- ляцiю токсичних елементiв, є сорбцiйна ємнiсть грунтово-поглинального комплексу (ГПК), буфернiсть грунтiв, pH, фiльтрацiйна здатнiсть. Буфернiсть — одна з iнтегральних харак- теристик, яка вiдображає здатнiсть грунту протистояти змiнi своїх властивостей i складу при дiї хiмiчних речовин природного i антропогенного характеру [1]. Об’єкти та методи дослiдження. Розглянуто пiвденнополiськi ландшафти, якi за- знають техногенних навантажень рiзної iнтенсивностi. Ключовi дiлянки в межах Києва та його примiської зони обрано з дотриманням принципiв ландшафтної репрезентативностi, ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №4 115 розташування дiлянок у зонах впливу промислових об’єктiв (або їх територiальних по- єднань) — джерел техногенного забруднення з урахуванням рiвнiв техногенного наванта- ження та антропогенної змiненостi ландшафтiв. Це дає можливiсть виявити залежностi стiйкостi ландшафтiв до техногенних навантажень вiд фiзико-хiмiчних властивостей при- родних та техногенно порушених грунтiв, ступеня змiненостi ландшафтiв та рiвня їхнього забруднення. Дослiдження виконано аналiтичними, картографiчними методами, а також методами ландшафтних дослiджень, моделювання та аналiзу з використанням засобiв ГIС. Базову iнформацiю про ландшафтну структуру територiї [2] доповнено детальними дослiдження- ми ландшафтiв на ключових дiлянках. Ступiнь забрудненостi територiї, яка вивчається, визначено за такими показниками: Коефiцiєнт концентрацiї Kc i [3]: Kc i = Cв i Cф i , де Cв i й Cф i — валовий й фоновий вмiст i-го хiмiчного елемента в грунтi. Сумарний показник забруднення Zc [3]: Zc = n∑ j−1 Kc − (n− 1), де Kc — коефiцiєнт концентрацiї хiмiчного елемента в грунтi (> 1); n — число значень Kc, що додаються. Коефiцiєнти небезпеки Kн [3]: Kн = Cв i ГДКв i , де Cв i — валовий вмiст i-го хiмiчного елемента; ГДКв i — показник ГДК валового вмiсту цього хiмiчного елемента в грунтi. Перевищення ГДК вмiсту рухомих форм хiмiчних елементiв у грунтах Kн р [3]: Kн р = Cр i ГДКр i , де Cр i — вмiст рухомих форм i-го хiмiчного елемента; ГДКр i — показник ГДК вмiсту рухомих форм цього хiмiчного елемента в грунтi. Коефiцiєнт буферностi Kб [4]: Kб = СЄ ∆pH , де СЄ — сорбцiйна ємнiсть грунтового поглинального комплексу; ∆pH — змiна pH у системi грунт — розчин. Зазначенi коефiцiєнти розраховано за даними, що опублiкованi в роботах, присвячених вивченню фонового вмiсту хiмiчних елементiв у грунтах [1, 5, 6], а також за нормативними показниками значень ГДК валового вмiсту [6–9] i ГДК рухомих форм [6–8] забруднювачiв у грунтах. 116 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №4 Сумарний показник забруднення Zc пiвденнополiських ландшафтiв Києва та його при- мiської зони розрахований на пiдставi даних про середнiй валовий вмiст важких металiв (Pb, Zn, Ni, Cu, V, Cr, Co) у домiнуючих ландшафтних комплексах дослiджуваної територiї [1] й за результатами лабораторних аналiзiв зразкiв грунту, вiдiбраних на дослiдних полiгонах передмiстя [10, 11], а також у межах мiста [1, 10]. Просторовий аналiз диференцiацiї цiєї територiї за показником Zc здiйснено з використанням програми ArcGIS; оцiночна шкала мiстить такi категорiї: рiвень забруднення грунтiв допустимий (Zc < 16), помiрно небезпеч- ний (Zc = 16–32), небезпечний (Zc = 32,01–128), дуже небезпечний (Zc > 128) [3]. Методику визначення коефiцiєнта буферностi Kб наведено у статтi [4]. Було встановлено, що, як правило, чим бiльшим є вмiст гумусових кислот у грунтi, тим вища сорбцiйна ємнiсть ГПК i бiльшi значення коефiцiєнта буферностi. Для техногенно забруднених грунтiв вiдзначено найнижчi показники сорбцiйної ємностi ГПК (та вiдповiдно низькi значення Kб) у порiвнян- нi з аналогiчними грунтами природних ландшафтiв. Для рiзновидiв дерново-пiдзолистих грунтiв, характерних для Полiсся, величину Kб визначено в iнтервалi вiд 2,3 до 12,7, для техногенних грунтiв — вiд 3,2 до 4,5 [4]. Результати та їх обговорення. Характерним для дослiджуваних пiвденнополiських ландшафтiв є поширення моренно-водно-льодовикових та водно-льодовикових межирiчних рiвнин на палеоген-неогеновiй основi. Грунтовий покрив представлений дерново-слабо- та середньопiдзолистими пiщаними й пилувато-пiщаними грунтами, у природному станi — пiд хвойно-широколистяними та хвойними лiсами. Iстотно вирiзняється серед дослiджуваних ландшафтiв так званий Вишгородський “лесовий острiв”, де лесовиднi карбонатнi суглин- ки потужнiстю 8–10 м залягають на полтавських i харкiвських пiсках та київських мер- гелях. Тут на лесовидних суглинках розвиваються чорноземи опiдзоленi, в минулому — пiд свiжими судiбровами. Також трапляються фрагменти межирiч iз ясно-сiрими легкосу- глинковими грунтами, що сформувалися на моренних суглинках [2]. У ландшафтно-геохi- мiчнiй структурi територiї переважають ландшафти кислого (H) класу, менш поширенi — кислого глейового (H−Fe) i кислого, кислого глейового (Н, H−Fe) класiв, для “лесового острова” характерними є ландшафти кислого кальцiєвого класу (H−Ca). Грунти фоно- вих ландшафтiв кислого класу мають низький вмiст гумусу (1,0–2,5%), енергiйне кисле вилуговування i слабке бiопоглинання та вiдповiдно збiдненi на поживнi рухомi елемен- ти, якi iнтенсивно виносяться з поверхневими i фiльтрацiйними водами [9]. Характерними рисами мiських грунтiв є нейтральна або лужна реакцiя (навiть у лiсовiй зонi), зниже- на вологоємнiсть, пiдвищена об’ємна маса, ущiльненiсть, кам’янистiсть, висока забрудне- нiсть важкими металами та нафтопродуктами (М. I. Герасимова та iн., 2003). Це ускла- днює можливiсть виявлення залежностей змiн буферних властивостей грунтiв певного ге- нетичного типу, що зазнають рiзних антропогенних навантажень, та в цiлому стiйкостi ландшафтiв певного виду вiд рiвня надходження забруднювачiв. Примiська зона Києва, у тому числi її полiська частина — це територiя iнтенсивного господарського використан- ня: традицiйне примiське сiльське й лiсове господарство, а також промисловi пiдприємст- ва (у межах дослiджуваної територiї — це м. Вишгород, смт Димер, смт Коцюбинське тощо). Результати дослiдження вмiсту важких металiв у грунтах ключових дiлянок у примiсь- кiй зонi та у м. Києвi [1, 10, 11] свiдчать, що крiм загальновiдомої тенденцiї — збiльшення вмiсту важких металiв у грунтах iз наближенням до великого промислового центра (Києва) i максимального їх вмiсту в межах мiських промислових зон — простежується певна зако- номiрнiсть щодо спiврозмiрностi рiвнiв забруднення з такими кiлькiсними показниками, як ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №4 117 фоновий вмiст елементiв, ГДК валового вмiсту та ГДК вмiсту елементiв у рухомiй формi. Порiвнюваною iз значеннями фонового вмiсту вiдповiдних хiмiчних елементiв є кiлькiсть важких металiв у ландшафтах вiддаленої частини примiської зони, якi зазнають наймен- шого впливу великого мiста. Перевищення фонових показникiв валового вмiсту вказаних хiмiчних елементiв спостерiгається у межах агроландшафтiв: значення сумарного показ- ника забруднення зростають до 4–8 (рис. 1)∗. Тут домiнують ванадiй, свинець, цинк. На ключових дiлянках у межах смт Димер (40 км на пiвнiч вiд Києва) значення Kc ванадiю зафiксовано на рiвнi 2–3, Kc свинцю — до 2, але всi вони — у межах встановлених рiвнiв ГДК. Вмiст iнших дослiджуваних важких металiв — у межах фонових значень для вiд- повiдних типiв грунтiв, навiть у тих ландшафтах, що перебувають пiд впливом мiсцевих джерел забруднення. Порiвнюваними з ГДК валового вмiсту важких металiв є показники забруднення ланд- шафтiв передмiстя, якi характеризуються дещо бiльшим техногенним тиском. Зростання значень показникiв забруднення спостерiгається iз наближенням до Києва (див. рис. 1). Скорiше, саме м. Київ, де сконцентрованi джерела викидiв забруднюючих речовин (пiдпри- ємства, автотранспорт), є причиною збiльшення вмiсту важких металiв у грунтах перед- мiстя. Хоча, очевидно, при бiльш детальних дослiдженнях можуть бути виявленi геохiмiчнi аномалiї, що пов’язанi з функцiонуванням мiсцевих пiдприємств або вздовж автошляхiв. На ключових дiлянках у м. Вишгород (8 км на пiвнiч вiд Києва) та у смт Коцюбинське (при- близно 1 км вiд київської об’їзної дороги) також спостерiгаєтся перевищення лише фонових значень ванадiю (Kc до 2) i свинцю (Kc вiд 1,5 до 5). Проте вмiст цих та iнших важких ∗ Умовнi позначення: 1 — асоцiацiї важких металiв на ключових дiлянках (вказано коефiцiєнт концент- рацiї Kc); 2 — ключовi дiлянки; 3 — межi ландшафтних комплексiв та їх iндекси; 4 — населенi пункти; 5 — воднi об’єкти. Iндекси ландшафтних комплексiв [2]: Водно-льодовиковi рiвнини на палеогеновiй основi: 1. Вирiвнянi й хвилястi, складенi пилуватими пiсками, з дерново-пiдзолистими грунтами пiд дубово-сосновими зеленомоховими лiсами. 2. Плоскi, скла- денi пилуватими пiсками, з дерново-пiдзолистими глейовими пилувато-пiщаними грунтами, пiд сосновими з домiшкою дуба чорницево-довгомоховими лiсами. Моренно-водно-льодовиковi рiвнини на палеогеновiй основi: 3. Хвилястi, складенi потужними пилуватими пiсками, що пiдстилаються валунними суглинками, з дерново-пiдзолистими грунтами, пiд сос- ново-широколистяними лiсами. 4. Вирiвнянi й хвилястi, складенi пилуватими пiсками, що пiдстилають- ся валунними суглинками, з дерново-пiдзолистими грунтами, пiд дубово-грабовими лiсами. 5. Вирiвнянi, складенi пiсками, що пiдстилаються валунними суглинками i пiстрявими глинами, з дерново-пiдзолистими грунтами, пiд дубово-сосновими рiзнотравно-зеленомоховими лiсами. 6. Вирiвнянi, складенi опiщаненими суглинками, iз ясно-сiрими грунтами, в минулому пiд сосново-дубовими лiсами, переважно розоранi. Рiвнини, складенi лесовидними суглинками, на палеогеновiй основi: 7. Вирiвнянi, з чорнозема- ми опiдзоленими, в минулому пiд дубово-грабовими лiсами, переважно розоранi. Надзаплавнi тераси: 8. Бугристi й вирiвнянi, складенi пiсками, з дерново-пiдзолистими пiщаними грунтами, пiд сосновими бiло- й зеленомоховими лiсами. 9. Вирiвнянi, складенi пилуватими пiсками, iз прошарками оглинених пiскiв i суглинкiв, з дерново-пiдзолистими грунтами, пiд дубово-сосновими рiзно- травно-орляковими лiсами. 10. Плоскi, вiдносно зниженi, з торф’яно-болотними грунтами, пiд вологотрав- но-болотнотравними чорновiльшняками, частково осушенi i розоранi. Рiчковi заплави: 11. Високi, хвилястi й гривистi, складенi пiсками i суглинками, з алювiальними дер- новими, подекуди опiдзоленими грунтами, пiд рiзнотравно-злаковими луками на гривах та з алювiальни- ми дерновими глейовими грунтами пiд вологотравно-крупнозлаковими луками в мiжгривних зниженнях. 12. Зниженi, складенi низинними торфами, з болотними грунтами пiд болотнотравними чорновiльшняками та вербняками. Долинно-балкова мережа: 13. Балки коритоподiбнi. 14 . Балки й долини струмкiв складного профiлю iз зсувними схилами i береговими ярами. 118 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №4 металiв — на рiвнi незначного перевищення або на межi ГДК їхнього валового вмiсту, вмiст рухомих форм — у межах ГДК. Рiзке збiльшення валового вмiсту, перевищення ГДК рухомих форм основних елемен- тiв-забруднювачiв спостерiгається в дуже змiнених ландшафтах мiста, якi зазнають най- бiльших техногенних навантажень. Їх особливiстю є накладення полiв забруднення i фор- мування полiелементних техногенних геохiмiчних аномалiй, що пiдтверджують нашi до- слiдження. Основнi забруднювачi — Cu, Pb, Zn, а також V, Cr, Ni, валовий вмiст яких перевищує регiональний фоновий рiвень. У святошинськiй та подiльсько-куренiвськiй про- мислових зонах Києва зафiксовано рiвнi забруднення, що подекуди в десятки разiв пере- вищують ГДК (Kн Cu = 30, Kн Pb = 3, Kн Zn = 36). Перевищення ГДК вмiсту рухомих форм досягає таких значень: для Pb 13, для Zn 69, для Cu 267. Особливiстю розподiлу вмiсту важких металiв у мiстi є неоднорiднiсть, мозаїчнiсть поля забруднення — дiлянки iз надмiрним вмiстом забруднювачiв чергуються з вiдносно “чистими”. Також спостерiгається вiдмiннiсть в асоцiацiях важких металiв на рiзних дiлянках у межах мiста. Таким чином, згiдно з проведеними дослiдженнями, можна вiдзначити: Стiйкiсть ландшафтiв до техногенних забруднень залежить вiд рiвня збереження при- родних геохiмiчних параметрiв грунтiв, ступеня їхньої антропогенної перетвореностi та рiв- ня надходження речовин-забруднювачiв, зокрема важких металiв. Низький показник буферностi природних або малозмiнених грунтiв полiських ланд- шафтiв не завжди є свiдченням низької стiйкостi ландшафтiв. При низьких показниках буферностi забруднювачi слабко закрiплюються у грунтi, провiдними стають механiзми самоочищення ландшафтiв завдяки iнтенсивнiй воднiй та бiогеннiй мiграцiї, фiксацiї хi- мiчних елементiв у формi, недоступнiй для рослин. Малозмiненi ландшафти мають бiль- ший ступiнь стiйкостi до антропогенних хiмiчних навантажень завдяки збереженню при- родних геохiмiчних властивостей грунтiв. Тому в грунтах фонових ландшафтних урочищ примiської зони Києва, де можна очiкувати значного надходження забруднюючих речо- вин, спостерiгається низький вмiст важких металiв. Низька буфернiсть техногенних грун- тiв урболандшафтiв, надмiрний вмiст забруднювачiв i постiйне їх надходження у поєднаннi з обмеженими можливостями для самоочищення, є причинами зниження або навiть втрати ландшафтами мiста стiйкостi до антропогенних хiмiчних навантажень. Цими ж умовами в сильнозабруднених грунтах спричинене рiзке збiльшення частки важких металiв у ру- хомiй формi. Важливим i актуальним для виконання таких дослiджень є завдання розробки та нор- мативного затвердження системи показникiв ГДК валового та рухомих форм елементiв-за- бруднювачiв з урахуванням показникiв буферностi грунтiв i геохiмiчних характеристик основних типiв ландшафтiв. 1. Самчук А. I., Кураєва I. В., Єгоров О.С. та iн. Важкi метали у грунтах Українського Полiсся та Київського мегаполiсу. – Київ: Iн-т геохiмiї, мiнералогiї та рудоутворення НАН України, 2006. – 108 с. 2. Галицкий В.И., Давыдчук В.С., Шевченко Л.Н. и др. Ландшафты пригородной зоны Киева и их рациональное использование. – Киев: Наук. думка, 1983. – 244 с. 3. Методические указания по оценке степени опасности загрязнения почвы химическими веществами: Утверждено заместителем Главного государственного санитарного врача СССР от 13 марта 1987 г. № 4266-87. – http://www.budinfo.org.ua/doc/4003138.jsp. 4. Самчук А.И., Бондаренко Г.Н., Долин В.В. и др. Физико-химические условия образования мобиль- ных форм токсичных металлов в почвах // Минерал. журн. – 1998. – 12, № 2. – С. 48–59. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2011, №4 119 5. Методика агрохiмiчної паспортизацiї земель сiльськогосподарського призначення / За ред. С. М. Ри- жука, М. В. Лiсового, Д.М. Бенцаровського. – Київ, 2003. – 61 с. 6. Предельно допустимые концентрации (ПДК) химических веществ в почвах и допустимые уровни их содержания по показателям вредности, утвержденные Министерством здравоохранения (№ 1968- 79 от 21.02.79, № 25546-82 от 13.05.82 и № 3210-85 от 01.02.85 г.). – http://www.budinfo.org.ua/doc/ 4003138.jsp. 7. Державнi санiтарнi правила та норми. 2. Комунальна гiгiєна. 2.7. Грунт, очистка населених мiсць, побутовi та промисловi вiдходи, санiтарна охорона грунту. “Гiгiєнiчнi вимоги щодо поводження з про- мисловими вiдходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення” ДСанПiН 2.2.7.029- 99. – http://www.uazakon.com/documents/date_bh/pg_gsnssv/index.htm. 8. Ориентировочно допустимые концентрации (ОДК) тяжелых металлов и мышьяка в почвах с раз- личными физико-химическими свойствами (валовое содержание, мг/кг). (Дополнение № 1 к перечню ПДК и ОДК № 6229-91). Гигиенические нормативы ГН 2.1.7.020-94. – Москва: Госкомсанэпиднадзор, 1995. – 8 с. 9. Малишева Л.Л. Ландшафтно-геохiмiчна оцiнка екологiчного стану територiй. – Київ: Ред.-видав. центр “Київський унiверситет”, 1998. – 264 с. 10. Кураєва I. В., Самчук А. I., Сорокiна Л.Ю. та iн. Розподiл важких металiв у грунтах пiвденнопо- лiських ландшафтiв Києва та примiської зони // Мiнерал. журн. – 2010. – № 1. – С. 77–90. 11. Самчук А. I., Голубцов О. Г., Галаган О.О. Просторово-часовi особливостi розподiлу важких металiв у антропогенiзованих полiських ландшафтах // Укр. географ. журн. – 2009. – № 1. – С. 19–25. Надiйшло до редакцiї 01.07.2010Iнститут географiї НАН України, Київ Iнститут геохiмiї, мiнералогiї та рудоутворення iм. М.П. Семененка НАН України, Київ L.Yu. Sorokina, O.G. Golubtsov, I. V. Kurayeva, A. I. Samchuk Evaluation of the resistance of Southern-Polissian landscapes to technological contamination by heavy metals The research object is Southern-Polissian landscapes under the anthropogenic pressure of various intensities. Geochemical parameters of soils (sorptive capacity of soil-absorption complex, pH value, buffer capacity) are examined as indices of the landscape tolerance to an anthropogenic impact. The main analytical methods of the study: spectral analysis — for determination of the microelement composition of soil samples; atomic-sorption method — for identification of the content of heavy metals mobile forms in filtrate. To assess the pollution rate of the territory, the contents of chemical elements in soil and some indices are used. The relations between the landscape tolerance to an anthropogenic pollution and the level of conservation of soils’ natural geochemical parameters, as well as the level of their anthropogenic transformation, are determined. 120 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2011, №4

Оцінка стійкості південнополіських ландшафтів до техногенного забруднення важкими металами

Репозитарії

Схожі ресурси