Лишайники острова Зміїний (Україна)
В результате исследования лихенофлоры о. Змеиный (Украина) идентифицировано 72 вида лишайников, среди которых Opegrapha demutata, O. chevallieri и Physcia tenella subsp. marina — новые для территории Украины, а также 10 видов новых для степной зоны Украины и 47 — для северо-западного Причерноморья....
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3742 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Лишайники острова Зміїний (Україна) / Ю.С. Назарчук, С.Я. Кондратюк // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 859-866. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-3742 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-37422009-07-10T12:00:17Z Лишайники острова Зміїний (Україна) Назарчук, Ю.С. Кондратюк, С.Я. Спорові рослини та гриби В результате исследования лихенофлоры о. Змеиный (Украина) идентифицировано 72 вида лишайников, среди которых Opegrapha demutata, O. chevallieri и Physcia tenella subsp. marina — новые для территории Украины, а также 10 видов новых для степной зоны Украины и 47 — для северо-западного Причерноморья. Анализируется систематическая структура лихенофлоры, приуроченность к типам субстрата, частота встречаемости, а также связь лихенофлоры острова с другими степными лихенофлорами. As a result of research of lichen flora of Zmiiny Island (Ukraine) 72 species of lichens are identified, among which Opegrapha demutata, O. chevallieri and Physcia tenella subsp. marina are new for territory of Ukraine, and also 10 new species for the Steppe zone of Ukraine and 47 — are new for northwestern Prychornomor'ya. The systematic structure of lichen flora, distribution of lichens on various substratum types, frequency, and also relation of lichen flora of studied island with other steppe lichen floras, are analyzed in the article. 2007 Article Лишайники острова Зміїний (Україна) / Ю.С. Назарчук, С.Я. Кондратюк // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 859-866. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3742 uk Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби |
| spellingShingle |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби Назарчук, Ю.С. Кондратюк, С.Я. Лишайники острова Зміїний (Україна) |
| description |
В результате исследования лихенофлоры о. Змеиный (Украина) идентифицировано 72 вида лишайников, среди которых Opegrapha demutata, O. chevallieri и Physcia tenella subsp. marina — новые для территории Украины, а также 10 видов новых для степной зоны Украины и 47 — для северо-западного Причерноморья. Анализируется систематическая структура лихенофлоры, приуроченность к типам субстрата, частота встречаемости, а также связь лихенофлоры острова с другими степными лихенофлорами. |
| format |
Article |
| author |
Назарчук, Ю.С. Кондратюк, С.Я. |
| author_facet |
Назарчук, Ю.С. Кондратюк, С.Я. |
| author_sort |
Назарчук, Ю.С. |
| title |
Лишайники острова Зміїний (Україна) |
| title_short |
Лишайники острова Зміїний (Україна) |
| title_full |
Лишайники острова Зміїний (Україна) |
| title_fullStr |
Лишайники острова Зміїний (Україна) |
| title_full_unstemmed |
Лишайники острова Зміїний (Україна) |
| title_sort |
лишайники острова зміїний (україна) |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Спорові рослини та гриби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3742 |
| citation_txt |
Лишайники острова Зміїний (Україна) / Ю.С. Назарчук, С.Я. Кондратюк // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 859-866. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT nazarčukûs lišajnikiostrovazmíínijukraína AT kondratûksâ lišajnikiostrovazmíínijukraína |
| first_indexed |
2025-07-02T06:59:48Z |
| last_indexed |
2025-07-02T06:59:48Z |
| _version_ |
1836517518122942464 |
| fulltext |
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 859
Ю.С. НАЗАРЧУК 1, С.Я. КОНДРАТЮК 2
1 Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова,
пров. Шампанський, 2, 65058, Одеса, Україна
bio_july@hotmail.com
2 Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України,
вул. Терещенківська, 2, Київ, 01601, Україна
ksya_net@ukr.net
ЛИШАЙНИКИ ОСТРОВА ЗМІЇНИЙ
(УКРАЇНА)
К л ю ч о в і с л о в а: о�в Зміїний, лишайники, Opegrapha, поширення,
екологія
О/в Зміїний розташований у Чорному морі, проти гирла Дунаю, на території України,
за 35 км на південний схід від берега [15]. За географічним положенням знаходиться
на широті Кримського південно/степового краю. Це єдиний справжній скельний
острів, континентальний за походженням, з найдревнішими породами, які виходять
на поверхню у чорноморському басейні. Є геологічною пам'яткою/феноменом, бо
породи такого віку (нижньодевонські) в межах Українського Причорномор'я прак/
тично ніде на поверхню не виходять. Девонські відклади представлені дуже міцними
грубоуламковими породами, перешарованими конгломерато/брекчіями з прошарка/
ми кварцитоподібних пісковиків, рідше алевролітів, які утворюють скелясті стрімча/
ки та обривисті береги. Також трапляються метаморфічні породи — уламки кварцитів
у пісковиках та гальки молочно/сірого кварцу [17, 18]. Площа острова становить
19,6 га, найбільша ширина з півночі на південь — 440 м, із заходу на схід — 414 м.
Його поверхня утворює з одного боку рівний горизонтальний мис, висота якого не
перевищує 12 м над р. м., а з іншого — урвища 35 м заввишки [15].
Ґрунти острова піщанисто/легкосуглинкові і піщанисто/супіскові сильноще/
бенюваті, потужність кореневмісного горизонту — 10—25 см (зрідка 25—35 см), в
той час як у південних і звичайних чорноземах материкової частини України до/
сягає 50—60 см, він характеризується великим, порівняно з континентальною
частиною, вмістом гумусу. Атмосферне зволоження недостатнє, вітри протягом
більшої частини року сильні, а часто і штормові. В результаті на поверхню остро/
ва з акваторії моря імпульверизаційним шляхом постійно потрапляють солі, пере/
важно у вигляді хлориду та сульфату натрію, що є важливим фактором формуван/
ня видового складу рослинного покриву.
Міжскельні ділянки вкриті більш/менш густою степовою різнотравно/злако/
вою рослинністю. На ділянках виходу на поверхню щільних скельних порід та су/
путньої акумуляції їх грубого рухляку рослинність відсутня. Найгустішим тра/
востій є на виположено/шлейфових ділянках схилів, у локальних мікро/ і навіть
нанопониженнях [1].
Острівна флора — це унікальне утворення, її особливості визначаються спе/
цифічністю умов існування рослин на обмеженому просторі серед солоних або
© Ю.С. НАЗАРЧУК, С.Я. КОНДРАТЮК, 2007
прісних водойм. Природні ресурси о/ва Зміїний, що має статус загальнодержав/
ного зоологічного заказника, досі залишаються недостатньо вивченими. Острів,
як і взагалі північно/західне Причорномор'я, досить слабко вивчений в ліхено/
логічному плані [9]. Р. Калієнеску, автор першої монографії про о/в Зміїний [22],
наводить дані про лишайникові угруповання, та, посилаючись на А. Борзу, відзна/
чає трапляння лише двох видів: Psorotichia riparia Arn. та Rhizocarpon umbilicatum
(Ramond) Flagey (як Rhizocarpon calcareum Th.Fr.). Таким чином, необхідність дос/
лідження флори лишайників острова є безсумнівною.
Матеріали і методи досліджень
У рамках науково/дослідної роботи з комплексного обстеження та розробки сис/
теми довгострокового інтегрованого екологічного моніторингу о/ва Зміїний та
прилеглого шельфу, яку виконували науковці Одеського національного універси/
тету упродовж 2003—2005 рр., проведено чотири експедиції для відбору зразків
лишайників. Зразки відбирали з різних субстратів: гірських порід, ґрунту, рослин/
них решток, мохів, дерев, кісток, а також антропогенних — бетонованих повер/
хонь та шиферу. Крім цього, спеціально досліджували ліхенофільні гриби. Врахо/
вували також типи гірських порід, експозицію відслонень, висоту над рівнем мо/
ря, специфічні екологічні умови (затіненість, вологість тощо).
Види ідентифікували за визначниками [4, 7, 10, 12, 14, 19, 25]. Список лишай/
ників наведений за [23] з урахуванням останніх таксономічних змін. Зразки видів
зберігаються у гербарії кафедри ботаніки Одеського національного університету
ім. І.І. Мечникова (MSUD) та ліхенологічному гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Хо/
лодного НАН України (KW).
Результати досліджень та їх обговорення
На основі камерального опрацювання зборів з о/ва Зміїний складено флористич/
ний список лишайників, що налічує 72 види, 33 роди, 20 родин та 10 порядків. Всі
72 види лишайників є новими для території острова, з них 47 видів та підвидів —
нові для території північно/західного Причорномор'я, 10 — для степової зони Ук/
раїни, а 3 — Opegrapha demutata, O. chevallieri та Physcia tenella subsp. marina — нові
для території України (таблиця). Проте ми не знайшли види, які вказує для остро/
ва Р. Калієнеску [22].
Основу ліхенофлори острова складають лишайники порядку Lecanorales, в
якому налічується 39 видів (54,17 % загальної кількості). Значне місце, але все ж з
набагато меншою кількістю видів, займає порядок Teloschistales — 15 видів (20,83 %),
порядки Verrucariales, Arthoniales та Pyrenulales включають 6, 5 та 2 види, відповід/
но. Решта порядків представлені одним видом кожен.
У складі ліхенофлори виявлено 20 родин. Найвищою видовою різноманітніс/
тю характеризуються родини Teloschistaceae (15 видів, або 20,83 %), Physciaceae (11,
15,28 %), Lecanoraceae (8, 11,11 %) та Verrucariaceae (6, 8,33 %). Acarosporaceae, Ba/
cidiaceae, Candelariaceae та Roccellaceae представлені чотирма видами кожна, Ca/
tillariaceae, Hymeneliaceae, Pyrenulaceae, Ramalinaceae — двома видами кожна. По/
рядкове розташування вказаних родин (за кількістю видів) засвідчує подібність
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6860
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 861
Розподіл лишайників о2ва Зміїний за типами субстрату і частотою трапляння
№
п/п
Вид Субстрат
Частота
трапляння
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
Acarospora cervina A. Massal.
**A. impressula Th. Fr.
Arthonia clemens (Tul.) Th. Fr.
*Aspicilia cinerea (L.) Ko
..
rber
A. contorta (Hoffm.) Krempelh.
*Caloplaca aractina (Fr.) Ha
..
yr n
C. aurantia (Pers.) J. Steiner
C. citrina (Hoffm.) Th. Fr.
C. coronata (Krempelh. ex Ko
..
rber) J. Steiner
C. crenulatella (Nyl.) H. Olivier
C. decipiens (Arnold) Blomb. & Forssell
*C. inconnexa (Nyl.) Zahlbr.
*C. limonia Nimis & Poelt
*C. limonia Nimis & Poelt subsp. macroschistidiosa
S.Kondr. & Redchenko
C. lithophila H. Magn.
*C. marina (Weddl.) Zahlbr.
*C. microthallina (Weddl.) Zahlbr.
C. saxicola (Hoffm.) Nordin
Candelariella aurella (Hoffm.) Zahlbr.
*C. oleaginescens Rondon in V zda
*C. vitellina (Hoffm.) Mu
..
ll.Arg.
С. xanthostigma (Ach.) Lettau
*Catapyrenium rufescens (Ach.) Breuss
C. squamulosum (Ach.) Breuss
**Catillaria chalybaea (Borrer) A. Massal.
*C. lenticularis (Ach.) Th. Fr.
Cladonia pyxidata (L.) Hoffm.
*Diploicia canescens (Dicks.) A. Massal.
**Diploschistes actinostomus (Ach.) Zahlbr.
*Dirina stenhammari (Fr.) Poelt & Follm.
Lecania inundata (Hepp ex Ko
..
rber) M. Mayrhofer
*L. rabenhorstii (Hepp) Arnold
*L. turicensis (Hepp) Mu
..
ll.Arg.
*Lecanographa sp.
Lecanora albescens (Hoffm.) Branth & Rostr.
L. crenulata Hook.
L. dispersa (Pers.) Sommerf.
*L. frustulosa (Dicks.) Ach.
L. hagenii (Ach.) Ach.
L. muralis (Schreb.) Rabenh.
*L. umbrina (Ach.) A. Massal.
*Lichenothelia convexa Henssen
*Lichina confinis (O. F. Mull.) Agardh
*Neofuscelia pulla (Ach.) Essl.
**Ochrolechia parella (L.) A. Massal.
***Opegrapha demutata Nyl.
***O. chevallieri Leighton.
*Phaeophyscia nigricans (Flo
..
rke) Moberg
Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier
***Physcia tenella subsp. marina (A. E. Nyl.)
D. Hawksw.
п
П
Л
кон
кон; п
кон; п
б
кон; п; б; ґ; рр; м; к
л
кон
б
л
кон; п; б
кон
кон
кон; п
кон; п
п; б
кон
кон
кон; п; ґ
д
кон
кон
п
п
ґ, м
кон; п; бр
кон; п
п
кон; п
кон; п
кон; п; бр
п
кон; бр
кон; бр; б
кон; п; бр; б; ґ; рр; л;
к
п
ґ; рр; к
кон; п
кон; п; бр
кон; п; бр
п
п
кон
п
бр
б
кон; п; бр; б; д; рр; л; м
п; к
р
др
ч
зр
з
ч
зр
з
др
»
р
зр
р
др
»
р
ч
з
р
др
з
др
»
зр
др
зр
др
з
ч
др
ч
р
зр
др
ч
»
з
др
зр
ч
»
»
р
др
»
»
»
»
з
р
ліхенофлори о/ва Зміїний до середземноморських ліхенофлор островів Крит і Сар/
динія [20], а також Криму [21].
Флора лишайників острова налічує 33 роди. Найвищою видовою різноманіт/
ністю характеризуються роди Caloplaca (13 видів, або 18 %), Lecanora, Rinodina та
Candelariella (6, 5 та 4 види, або 10, 8 та 6 %, відповідно). До Verrucaria та Lecania
належать по 3 види (4 %), Acarospora, Aspicilia, Catapyrenium, Catillaria, Opegrapha,
Physcia, Pyrenocollema, Ramalina та Xanthoria — по 2 види. 5 родів ліхенофлори ост/
рова представлені одним видом кожен.
Деякі види мають широку екологічну амплітуду, про що свідчить їх трапляння
на різних типах субстрату (таблиця) та в різних умовах освітлення і зволоження.
Це, зокрема, Caloplaca citrina, Lecanora dispersa, Physcia adscendens. Сильно розрос/
таються та переходять на ґрунт, рослинні рештки і мохи Ramalina polymorpha, Rino�
dina milvina та Xanthoria calcicola, а також багато інших видів, які в умовах жорсткої
конкуренції опановують найрізноманітніші субстрати. Однак, переважно можна
виявити чітку приуроченість окремих видів лишайників до тих чи інших субст/
ратів. Найбільшою групою, виділеною за відношенням до субстрату представлені
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6862
Закінчення табл.
№
п/п
Вид Субстрат
Частота
трапляння
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
**Polyblastia verrucosa (Ach.) Lo
..
nnr.
*Polysporina simplex (Davies) V zda
*Pyrenocollema halodytes (Nyl.) R.C. Harris
*P. orustense (Erichsen) A. Fletcher
*Ramalina capitata (Ach.) Nyl.
*R. polymorpha Ach.
Rinodina bischoffii (Hepp) A. Massal.
*R. calcarea (Arnold) Arnold
*R. immersa (Ko
..
rber) Zahlbr.
**R. milvina (Wahlenb.) Th. Fr.
*R. oleae Bagl.
*R. subglaucescens (Nyl.) Arnold
Sarcogyne regularis Ko
..
rber
*Scoliciosporum umbrinum (Ach.) Arnold
**Sphinctrina anglica Nyl.
*Tephromela atra (Huds.) Hafellner
*Tornabea scutellifera (With.) J. R. Laundon
*Verrucaria amphibia R. Clem. apud Ach.
*V. ditmarsica Eichsen
*V. maura (Sm.) Wahlnbg. in Ach.
Xanthoria calcicola Oxner
X. parietina (L.) Th. Fr.
п
кон; п
п
п
кон; б
кон; п; бр; ґ
п; бр
кон; п; бр; б; к
п; бр
кон; п; бр; б; ґ
кон; п; бр
п
кон; б
кон
л
кон; п; бр
кон; п; бр
п
кон; п
п
кон; п; бр; ґ; рр; м
бр; б; д
др
зр
ч
р
зр
з
ч
»
др
ч
зр
др
зр
»
др
р
»
»
зр
р
з
зр
П р и м і т к и. Зірочкою (*) позначені види лишайників, нові для північно/західного Причорно/
мор'я, двома зірочками (**) — нові для степової зони України, трьома (***) — нові для України.
Субстрати: кон — конгломерати, бр — брекчії, п — глиби кварцитоподібних пісковиків, б — бетон,
ґ — ґрунт, д — кора Prunus divaricata, рр — рослинні рештки, л — слань лишайників, м — мохи; к —
кістки. Частота: д.р. — дуже рідко (1—2 місцезнаходження), зр. — зрідка (до 5 місцезнаходжень),
р. — рідко (до 10 місцезнаходжень), ч — часто (до 20 місцезнаходжень), з — звичайно (понад 20
місцезнаходжень).
епіліти (майже 90 %). Цікаво, що 19 видів, виявлених на брекчіях, траплялися та/
кож на брилах пісковиків і конгломератах, тим часом як певні види, зібрані з по/
верхні кварцитоподібних пісковиків, не знайдені на інших кам'янистих субстратах.
Серед останніх — арктоальпійські види Acarospora impressula та Polyblastia verru�
cosa, а також Opegrapha demutata. Наявність таких видів можна пов'язати з історич/
но порівнянною стабільністю кварцитоподібних пісковиків, оскільки конгломера/
ти, а особливо брекчії, легше руйнуються під впливом природних та антропоген/
них чинників. Незначною кількістю видів представлені групи ліхенофільних
(шість), епіксильних (п'ять), епіфітів та остеофільних лишайників (по три), епігеїв
та бріофільних (по одному виду) (таблиця).
На острові дуже чітко простежується приуроченість багатьох видів до умов
освітлення та зволоження. Так, експоновані виходи гірської породи суцільно вкри/
ті Xanthoria calcicola та Ramalina polymorpha. Також добре представленою є група
видів, приурочених до зони супраліторалі, що постійно омивається морською во/
дою. Це так звані «морські види» [16]: Verrucaria amphibia, V. ditmarsica, V. maura,
Pyrenocollema halodytes, P. orustense, Lichina сonfinіs та Caloplaca marina.
Аналізуючи частоту трапляння, слід передусім спинитися на видах рідкісних
як на острові, так і в Україні. Це, по/перше, Opegrapha demutata, O. chevallieri та
Physcia tenella subsp. marina, які є новими для території України, і тому нині рідкіс/
ними для неї. За літературними даними Opegrapha demutata знайдено в Англії, Ні/
меччині, Франції [25] та Ізраїлі [24]. На острові трапляється в одному локалітеті —
у вологій затіненій ніші. Ця ж ніша була «притулком» ще для двох видів — Dirina
stenhammari та Lecanographa sp., які, крім цього локалітету, на території Зміїного та
північно/західного Причорномор'я більше ніде не виявлено. Acarospora impressula
та Polyblastia verrucosa, відомі лише з Криму [23], причому з поодиноких місцезна/
ходжень, на острові траплялися в одному локалітеті кожен. Дуже цікавою є знахід/
ка ліхенофільного лишайника Sphinctrina anglica, відомого лише з Карпатського
регіону [23]. На острові його знайдено в одному локалітеті, але на двох різних ви/
дах лишайників: Tephromela atra та Candelariella vitellina. Так, майже третина видів
лишайників траплялася на території острова дуже рідко (1—2 місцезнаходження)
(таблиця). Деякі види лишайників, звичайні для материкової частини, виявилися
дуже рідкісними для о/ва Зміїний: Caloplaca coronata, C. crenulatella, Сandelariella
xanthostigma, Catapyrenium rufescens, Cladonia pyxidata, Phaeophyscia nigricans, Rinodina
immersa та інші. Це можна пояснити, по/перше, їх порівняно невисокою здатніс/
тю конкурувати з такими видами, як Aspicilia contorta, Ramalina polymorpha, Xantho�
ria calcicola, а також Lecanora dispersa і Diploicia canescens, що майже суцільно вкри/
вають виходи гірської породи; по/друге, відсутністю специфічних для материко/
вої частини північно/західного Причорномор'я субстратів. Оскільки, на острові
немає дерев та напівчагарничків, тут майже немає і епіфітних видів лишайників.
Також незначним розвитком характеризуються епігейні види внаслідок практич/
но цілковитої відсутності відкритих ділянок ґрунту.
Зрідка (Caloplaca aurantia, Lecania turicensis, Ramalina capitata, Verrucaria dit�
marsica), не часто (Acarospora cervina, Caloplaca decipiens, Caloplaca marina, Pyreno�
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 863
collema orustense, Verrucaria maura) та часто (Arthonia clemens, Caloplaca microthallina,
Diploschistes actinostomus, Lecanora crenulata, Lichina confinis, Rinodina milvina) трап/
ляється майже однакова кількість видів, тимчасом як дев'ять видів лишайників
виявилися звичайними для о/ва Зміїний [8]. Цікаво, що деякі види, рідкісні для
України та Кримського півострова, наприклад Pyrenocollema halodytes та Verrucaria
amphibia [16], є досить поширеними на острові, що обумовлюється специфічними
умовами їх існування.
Для висвітлення значення та ролі лишайників у флорі певної території вико/
ристовують лишайниковий коефіцієнт (ЛК) — відношення числа видів лишайників
території до числа відомих з цієї ж території видів судинних рослин. ЛК використо/
вують в ботаніко/географічних дослідженнях для визначення показників загальних
умов розвитку рослинності певної території [11]. ЛК острова — 0,64 (тут налічу/
ється 112 видів судинних рослин [6]), тобто майже 40 % рослин острова станов/
лять лишайники. Ми порівняли видовий склад ліхенофлор о/ва Зміїний з іншими
ліхенофлорами степової зони України, а також регіону Добруджі (Румунія) та сте/
пової частини Румунської рівнини. Згідно з рисунком, за видовим складом ліхе/
нофлора о/ва Зміїний виявляє найбільшу подібність до ліхенофлори Кримського
злакового степу, в той час як очікувана подібність до ліхенофлор Добруджі, а особ/
ливо Румунської рівнини, незначна. Можливо, це пов'язано з наявністю на ост/
рові як степових видів, так і приурочених до приморських ділянок.
На наших результатах може грунтуватися подальший аналіз зв'язків ліхено/
флор північно/західного Причорномор'я. А.М. Окснер вважав [5], що ліхенофло/
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6864
Максимальний кореляційний шлях між ліхенофлорами, що порівнюються: ОЗ — острів Зміїний,
ПЗП — північно/західне Причорномор'я, ПЗС — Правобережний злаковий степ, ЛЗС — Лівобе/
режний злаковий степ, ПС — полиновий степ, КЗС — Кримський злаковий степ, Д — Добруд/
жа, РР — Румунська рівнина
Maximal correlation distance between lichen florae compared: ОЗ — Zmiiny Island, ПЗП — North/
Western Black sea region, ПЗС — Right Bank cereal Steppe, ЛЗС — Left Bank cereal Steppe, ПС — worm/
wood Steppe, КЗС — Crimean cereal Steppe, Д — Dobrudga, РР — Romanian Plains
ристичні дані свідчать про безсумнівні материкові зв'язки Криму в минулому з
південними степовими районами України. Через широке материкове сполучення
з південною Україною, яке існувало на місці Одеської та Каркінітської заток,
відбувався обмін східносередземноморськими видами з Балканським півостро/
вом. Сьогодні це припущення певним чином підтверджується геологічними дани/
ми. Так, о/в Зміїний є абразивним залишком гір Північної Добруджі [17], який ра/
зом із територією, розташованою на північ від Дунаю, з'єднувався з Кримом у
нижньосарматський час [13]. Вказівкою на продовження Добруджі у східному
напрямку є як о/в Зміїний, так і Тарханкутський вал [2, 3]. Крім того, тектонічна
структура Добруджі подібна до Рівнинного Криму, разом із яким утворює ділянку
Скіфської платформи і є Добруджинсько/Тарханкутською палеозойською склад/
частою системою [2].
Таким чином, ліхенофлора о/ва Зміїний представлена значною видовою різ/
номанітністю. Більшість видів лишайників (47 з 72) виявилися новими для північ/
но/західного Причорномор'я. За видовою різноманітністю ліхенофлора острова є
найбільш подібною до флори лишайників Кримського злакового степу. Попов/
нення відомостей про видову різноманітність лишайників північно/західного При/
чорномор'я та прилеглих територій дасть змогу в майбутньому докладніше з'ясу/
вати зв'язки ліхенофлори о/ва Зміїний в даному регіоні.
Висловлюємо щиру вдячність О.О. Редченку за допомогу у визначенні деяких зраз�
ків лишайників родів Verrucaria, Pyrenocollema, Lecanographa.
1. Біланчин Я.М., Жанталай П.І., Тортик М.Й., Медінець В.І. Умови та процеси ґрунтоут/
ворення на острові Зміїний // Вісн. ОНУ. Екологія. — 2005. — 10, вип. 4. — С. 50—55.
2. Геология СССР. Т. VIII. Крым. Ч. І. Геологическое описание. — М.: Недра, 1969. — 576 с.
3. Геология шельфа УССР. Литология. — Киев: Наук. думка, 1985. — 192 с.
4. Кондратюк С.Я., Ходосовцев О.Є., Окснер А.Н. Род Caloplaca Th. Fr. nom. cons. // Опреде/
литель лишайников России. — 2004. — Т. 9. — С. 38—235.
5. Кондратюк С.Я., Михайлова О.О. Погляди А.М. Окснера на генезис та історію формуван/
ня ліхенофлори Криму // Укр. ботан. журн. — 1990. — 47, № 5. — С. 95—97.
6. Корзюков А.І., Васильєва Т.В., Коваленко С.Г. Острів Зміїний та сучасний стан його фло/
ри // Вісн. ОНУ. — 2004. — 9, вип. 1. — С. 65—71.
7. Макаревич М.Ф. Род Lecanora (Ach.) Th. Fr. // Определитель лишайников России. —
1971. — Т. 1. — С. 72—146.
8. Назарчук Ю.С. Стан охорони лишайників острова Зміїний // Причорном. экол. бюлл.
«Пробл. рацион. испол. ресурсов природных систем устьевой обл. Дуная и о. Змеиный». —
2006. — № 3—4. — С. 284—288.
9. Назарчук Ю.С., Кондратюк С.Я. К истории изучения лишайников северо/западного
Причерноморья // Мат/лы VIII Молод. конф. ботан. в Санкт/Петербурге (17—21 мая
2004 г.). — СПб.: СПГУТД, 2004. — 274 с.
10. Окснер А.М. Флора лишайників України. — К.: Наук. думка, 1993. — Т. 2, вип. 2. — 544 с.
11. Окснер А.М. Определитель лишайников СССР (морфология, систематика и географи/
ческое распространение). — Л.: Наука, 1974. — Вып. 2. — 283 с.
12. Окснер А.М. Флора лишайників України. — К.: Наук. думка, 1956. — Т. 1. — 495 с.
13. Онческу Н. Геология Румынской Народной Республики. — Бухарест: Меридианы, 1960. —
522 с.
14. Определитель лишайников России. — Вып. 5: Кладониевые — Акароспоровые. — СПб.:
Наука, 1978. — 304 с.
ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 865
15. Природа Одесской области. Ресурсы, их рациональное использование и охрана. — К.;
Одесса: Вища шк., 1979. — 144 с.
16. Редченко О.О. Нові та рідкісні види лишайників з приморської частини Криму // Укр.
ботан. журн. — 2001. — 58, № 5. — С. 578—582.
17. Сулимов И.Н. Геология и прогноз нефтегазоносности острова Змеиного. — Одесса: Аст/
ропринт, 2001. — 108 с.
18. Сучков И.А., Федорончук Н.А., Свистун В.К. и др. Геологические исследования острова
Змеиный // Вісн. ОНУ. Екологія. — 2005. — 10, вип. 4. — С. 94—99.
19. Ходосовцев А.Е. Род Candelariella (Candelariaceae, Lecanorales) юга Украины // Нов. сист.
низш. раст. — 2005. — 39. — С. 233—248.
20. Ходосовцев О.Є. Лишайники причорноморських степів України. — К.: Фітосоціоцентр,
1999. — 236 с.
21. Ходосовцев О.Є. Лишайники кам`янистих відслонень Кримського півострова: Дис. …
д/ра біол. наук.: 03.00.21. — К., 2004. — 812 с.
22. Calienescu R.I. Insula Serpilor // Analele Dobrogei. — 1931. — 12. — P. 1—62.
23. Kondratyuk S.Ya., Khodosovtsev A.Ye., Zelenko S.D. The second checklist of lichen forming,
lichenicolous and allied fungi of Ukraine. — Kiev: Phytosociocentre, 1998. — 180 p.
24. Kondratyuk S., Nevo E., Wasser S. New and rare lichen/forming and lichenicolous fungi from
the Carmel mountains, Israel // Ukr. Botan. Journ. — 2005. — 62, №1. — Р. 100—110.
25. The Lichen Flora of Great Britain and Ireland / Purvis O.W., Coppins B.J., Hawksworth D.L.
et al. — The British Lichen Society, 1992. — 710 p.
Рекомендує до друку Надійшла 06.02.2007
В.П. Гелюта
Ю.С. Назарчук 1, С.Я. Кондратюк 2
1 Одесский национальный университет им. И. И. Мечникова
2 Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев
ЛИШАЙНИКИ ОСТРОВА ЗМЕИНЫЙ (УКРАИНА)
В результате исследования лихенофлоры о. Змеиный (Украина) идентифицировано 72 ви/
да лишайников, среди которых Opegrapha demutata, O. chevallieri и Physcia tenella subsp. mari�
na — новые для территории Украины, а также 10 видов новых для степной зоны Украины и
47 — для северо/западного Причерноморья. Анализируется систематическая структура ли/
хенофлоры, приуроченность к типам субстрата, частота встречаемости, а также связь лихе/
нофлоры острова с другими степными лихенофлорами.
К л ю ч е в ы е с л о в а: о. Змеиный, лишайники, Opegrapha, распространение, экология.
Yu.S. Nazarchuk 1, S.Ya. Kondratyuk 2
1 I.I. Mechnikov Odessa National University
2 M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Кiyv
THE LICHENS OF ZMIINY ISLAND (UKRAINE)
As a result of research of lichen flora of Zmiiny Island (Ukraine) 72 species of lichens are identi/
fied, among which Opegrapha demutata, O. chevallieri and Physcia tenella subsp. marina are new for
territory of Ukraine, and also 10 new species for the Steppe zone of Ukraine and 47 — are new for
northwestern Prychornomor'ya. The systematic structure of lichen flora, distribution of lichens on
various substratum types, frequency, and also relation of lichen flora of studied island with other
steppe lichen floras, are analyzed in the article.
K e y w o r d s: Zmiiny Island, lichens, Opegrapha, distribution, ecology.
ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6866
|