Дослідження вербальних конфліктів (допрагматичний період)

Статтю присвячено історії дослідження вербальних конфліктів (ВК, порушень процесу людського спілкування природною мовою, за яких один комунікант не повністю чи взагалі не розуміє іншого, негативно ставиться до його манери мовленнєвої поведінки, вербально-когнітивної бази, використовуваних у комуніка...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Чайка, Л.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України 2010
Назва видання:Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37838
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Дослідження вербальних конфліктів (допрагматичний період) / Л.В. Чайка // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — К.: Логос, 2010. — С. 223-233. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Статтю присвячено історії дослідження вербальних конфліктів (ВК, порушень процесу людського спілкування природною мовою, за яких один комунікант не повністю чи взагалі не розуміє іншого, негативно ставиться до його манери мовленнєвої поведінки, вербально-когнітивної бази, використовуваних у комунікації знаків) у мовознавстві допрагматичного часу. Приділяється увага аспектам дослідження ВК в античній і середньовічній традиціях – нормативність, аналогізм, риторичні аспекти, теологічний і праксеологічний контексти. Розглядається проблема ВК у В. Гумбольдта – антиномія розуміння-нерозуміння і О. Потебні – здатність розуміти «по-своєму», онтогенетичні питання ВК у молодограматиків, тератологія Ф. де Соссюра – народні етимології, «дух рідної дзвіниці», вплив письма на вимову, теорія мовної відносності Сепіра – Уорфа – крослінгвальні й кроскультурні аспекти. Показано, що до 60-х років ХХ ст. ВК розглядали як негативний мовний матеріал; мовно-системний чинник нерозуміння; естимації мовлення (Є. Поліванов, Л. Якубинський, В. Волошинов, Г. Винокур, О. Пешковський, Л. Щерба).