Морозостійкість магнолій та льодоутворення у тканинах пагонів

Методом дифференционного термического анализа (ДТА) проанализирован процесс образования льда в коре и древесине побегов нескольких контрастных по морозостойкости видов рода Magnolia. Установлено, что амплитуды экзотермического процесса для морозостойких видов (M. kobus, M. salicifolia) значительно о...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2007
Main Authors:	Палагеча, Р.М., Китаєв, О.І., Таран, Н.Ю.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України 2007
Subjects:	Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3789
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Морозостійкість магнолій та льодоутворення у тканинах пагонів / Р.М. Палагеча, О.І. Китаєв, Н.Ю. Таран // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 892-900. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-3789
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-37892009-07-13T12:00:34Z Морозостійкість магнолій та льодоутворення у тканинах пагонів Палагеча, Р.М. Китаєв, О.І. Таран, Н.Ю. Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія Методом дифференционного термического анализа (ДТА) проанализирован процесс образования льда в коре и древесине побегов нескольких контрастных по морозостойкости видов рода Magnolia. Установлено, что амплитуды экзотермического процесса для морозостойких видов (M. kobus, M. salicifolia) значительно отличаются в разных тканях и являются большими на 2-3° С, чем для менее устойчивых видов (M. liliflora, M. denudata, M. x soulangiana). ДТА ледообразования очень четко и показательно определяет особенности реакции растений на неблагоприятное влияние изменчивых температур в зимний период и может быть использован, как показатель морозостойкости растений. The process of ice formation in bark and wood of shoots contrasting in frost resistance of some species of the genus Magnolia by method of differential thermal analysis (DTA) has been analysed. It has been established, that the amplitudes of exothermic process for the frost resistant species (M. ko-bus, M. salicifolia) differ greatly by nature of ice formation in different tissues and are 2—3 °C higher than less resistant species (M. liliflora, M. denudata, M. x soulangiana). DTA of ice formation determines very clear and demonstrative a plant reaction on unfavorable influence of changeable temperatures in winter period and may be used as an index of plant frost resistance. 2007 Article Морозостійкість магнолій та льодоутворення у тканинах пагонів / Р.М. Палагеча, О.І. Китаєв, Н.Ю. Таран // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 892-900. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3789 uk Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія
spellingShingle	Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія Палагеча, Р.М. Китаєв, О.І. Таран, Н.Ю. Морозостійкість магнолій та льодоутворення у тканинах пагонів
description	Методом дифференционного термического анализа (ДТА) проанализирован процесс образования льда в коре и древесине побегов нескольких контрастных по морозостойкости видов рода Magnolia. Установлено, что амплитуды экзотермического процесса для морозостойких видов (M. kobus, M. salicifolia) значительно отличаются в разных тканях и являются большими на 2-3° С, чем для менее устойчивых видов (M. liliflora, M. denudata, M. x soulangiana). ДТА ледообразования очень четко и показательно определяет особенности реакции растений на неблагоприятное влияние изменчивых температур в зимний период и может быть использован, как показатель морозостойкости растений.
format	Article
author	Палагеча, Р.М. Китаєв, О.І. Таран, Н.Ю.
author_facet	Палагеча, Р.М. Китаєв, О.І. Таран, Н.Ю.
author_sort	Палагеча, Р.М.
title	Морозостійкість магнолій та льодоутворення у тканинах пагонів
title_short	Морозостійкість магнолій та льодоутворення у тканинах пагонів
title_full	Морозостійкість магнолій та льодоутворення у тканинах пагонів
title_fullStr	Морозостійкість магнолій та льодоутворення у тканинах пагонів
title_full_unstemmed	Морозостійкість магнолій та льодоутворення у тканинах пагонів
title_sort	морозостійкість магнолій та льодоутворення у тканинах пагонів
publisher	Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Фізіологія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3789
citation_txt	Морозостійкість магнолій та льодоутворення у тканинах пагонів / Р.М. Палагеча, О.І. Китаєв, Н.Ю. Таран // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 6. — С. 892-900. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT palagečarm morozostíjkístʹmagnolíjtalʹodoutvorennâutkaninahpagonív AT kitaêvoí morozostíjkístʹmagnolíjtalʹodoutvorennâutkaninahpagonív AT tarannû morozostíjkístʹmagnolíjtalʹodoutvorennâutkaninahpagonív
first_indexed	2025-07-02T07:01:53Z
last_indexed	2025-07-02T07:01:53Z
_version_	1836517649329160192
fulltext	ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6 892 Р.М. ПАЛАГЕЧА 1, О.І . КИТАЄВ 2, Н.Ю. ТАРАН 3 1 Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка вул. Комінтерну, 1, м. Київ, 01032, Україна palagecha@bigmir.net 2 Інститут садівництва УААН вул. Садова, 6, с. Новосілки, м. Київ, 03027, Україна 3 Київський національний університет ім. Тараса Шевченка вул. Глушкова, 2, м. Київ, 03022, Україна МОРОЗОСТІЙКІСТЬ МАГНОЛІЙ ТА ЛЬОДОУТВОРЕННЯ У ТКАНИНАХ ПАГОНІВ К л ю ч о в і с л о в а: диференційний термічний аналіз (ДТА), високотем� пературна екзотерма (ВТЕ), низькотемпературна екзотерма (НТЕ), інт� родукція, магнолія, морозостійкість, кора (флоема), деревина (ксилема) Інтродукуючи рослини, важливо прогнозувати успішність цього процесу, особли< во для таких екзотів, як магнолії, що є найдавнішими квітковими рослинами [10]. В наш час залишилися лише невеликі природні ареали магнолій у Східній та Пів< денно<Східній Азії, на південному сході Північної Америки та в Центральній Аме< риці. Це переважно субтропічні рослини, але деякі листопадні види можуть вит< римувати низькі температури [3, 4, 14]. Найчутливішими до температурних коливань, передусім у зимово<весняний період, є тканини однорічних пагонів магнолій, які потерпають від утворення мо< розовибоїн і зимового висихання. Розвиток морозостійкості та її втрата безпосе< редньо пов'язані зі змінами стану води у тканинах рослин, особливо в разі інтро< дукції магнолій у помірних кліматичних умовах Лісостепу і Полісся України, де головним лімітуючим фактором їх акліматизації є низькі температури. Входження рослин у стан спокою забезпечується незворотністю аклімації, яка супровод< жується зневодненням тканин, передусім їх надземної частини, внаслідок підви< щення проникності для води мембранних структур їхніх клітин [11]. Морозостійкі деревні рослини уникають пошкодження морозами двома шля< хами — стійкістю клітин до сильного зневоднення і підвищенням їх водоутримую< чої здатності. Одним із механізмів збереження води в клітинах є переохолодження. Глибока переохолодженість клітин, коли утворюється позаклітинний лід, запобі< гає надмірному зневодненню [2]. Оскільки процеси заморожування — відтанення супроводжуються виділен< ням або поглинанням тепла, високоінформативними є термографічні методи досліджень. Нині для контролю перебігу процесу замерзання різних об'єктів ши< роко використовують досить чутливий метод — диференційний термічний аналіз (ДТА) [1]. У різних модифікаціях ДТА морозостійкість оцінюють за аналізом тер< мограм льодоутворення, враховуючи співвідношення окремих смуг, інтервал їх< ньої появи [12]. Головну увагу приділяють аналізу низькотемпературних екзотерм © Р.М. ПАЛАГЕЧА, О.І . КИТАЄВ, Н.Ю. ТАРАН, 2007 (НТЕ) ксилеми. Методика передбачає видалення кори та серцевини, внаслідок чо< го значно модифікується високотемпературний максимум екзотермічного перехо< ду і зникає високотемпературний екзотермічний перехід (ВТЕ), пов'язаний з льо< доутворенням у паренхімних тканинах кори. О.І. Китаєву [8] вдалося розширити інформацію про характер льодоутворення у тканинах рослин з використанням аналізу екзотермічних процесів у ксилемі (деревині) та корі в широкому темпера< турному інтервалі. Саме модифікованої методики О.І. Китаєва дотримувались і ми, досліджуючи процеси льодоутворення у пагонах різних за морозостійкістю видів магнолій. Методика досліджень Рослини культивували у природних умовах на території Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Дослі< джували однорічні пагони чотирьох видів — M. liliflora Desr., M. kobus Sarg. var. bo� realis, M. denudata Desr., M. salicifolia (Sieb. et Zucc.) Maxim. та одного гібриду (M. x giana «Alexandrina»). Однорічні пагони (як найбільш вразливі органи деяких маг< нолій у суворі зими) брали із заздалегідь визначеного (східного) боку крони. Особ< ливості екзотермічного переходу переохолодженої води у лід в тканинах пагонів різних за морозостійкістю та характером підготовки до зими видів магнолій виз< начали у період вимушеного спокою рослин — у лютому. Характер льодоутворення вивчали за допомогою приладу, спеціально створе< ного для диференційного термічного аналізу [8]. Як датчики температури викорис< товували хромель<алюмелеві термопари. Одну термопару вводили в центральну частину пагона на глибину 10 мм, іншу — у зразок порівняння. За індиферентний еталон слугував парафін з розмірами, близькими до розмірів зразка. Термопари вмикали полюсами назустріч одна одній. Сигнал подавався на вхід «Y» високо< чутливого потенціометра Н<307 з двома координатами. Ще однією термопарою вимірювали температуру в камері охолоджувача — сигнал від неї подавали на вхід «X» того самого потенціометра. Для аналізу льодоутворення брали частини па< гонів завдовжки близько 3 см та діаметром 3,0—4,5 мм, масою 460—500 мг з ко< рою. Під час аналізу зразки охолоджували у двокаскадному напівпровідниковому мікрохолодильнику типу ТЛМ<2. Температуру в камері знижували з постійною швидкістю –1 °С/хв у діапазоні температур +10...–40 °С. Підключення термопар давало змогу вимірювати температурну різницю між зразком та еталоном у про< цесі льодоутворення. Під час перетворення води на лід виділяється прихована теплота, що вимірюється як різниця сигналів від термопар, спричинена підви< щенням температури досліджуваного зразка щодо еталона, який не містить води. Зміни температури зразка під час кристалізації в ньому води відображаються як ок< ремі піки тепловиділення на термограмах. У високоморозостійких рослин виявля< ють одну екзотерму (ВТЕ) за температури заморожування –5...–10 °С. Льодоутво< рення у різних тканинах зразка відбувається нерівномірно, тому на екзотермах є кілька максимумів, амплітуда і положення яких значною мірою зумовлюються водно<фізичними властивостями тканин. У рослин із обмеженою морозостійкіс< ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 893 ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6894 тю за низьких температур (на низькотемпературних екзотермах) виявляють також гострі піки, пов'язані з пошкодженням та загибеллю тканин, спричиненими внут< рішньоклітинним замерзанням. Результати досліджень та їх обговорення Льодоутворення в цілісних зразках відображено достатньо дифузним спектром тепловиділення в широкому інтервалі температур –10...–35,5 °С. При цьому на спектрах тепловиділення практично завжди є дві смуги: перша за температур –10...–17 °С, друга — у діапазоні –17...–30 °С. Перша екзотерма характеризує процеси льодоутворення в тканинах ксилеми (деревини), друга — у тканинах ко< ри [8]. На їхньому тлі виділяються ще кілька низькотемпературних екзотерм у діапазоні –23,5...–35,5 °С, які виникли внаслідок льодоутворення у мікрокапіля< рах клітин ксилеми. У процесі експерименту встановлено, що найменша амплітуда тепловиділен< ня як у деревині, так і в корі пагона була у слабозимостійкого виду M. liliflora — від< повідно, 0,8 і 1,0 °С (рис. 1). Ініціація льодоутворення відбувалася за –14,0 °С. Мак< симум льодоутворення у ксилемі спостерігали у разі зниження температури до –16 °С, у корі — до –19 °С. Початок НТЕ зафіксували за –23,0°. Процес тепловиділення тривав до –31,0 °С. Відзначено два піки НТЕ для M. liliflora: перший з амплітудою 0,5°, а другий — відповідно, 0,3 °С. Діапазон ВТЕ мав інтервал 2,5°, а температурний діапазон у ці< лому — 19°. Невеликі амплітуди тепловиділення для цього виду пов'язані із над< звичайно низькою кількістю води у тканинах пагонів, що може призвести до їх зи< мового висихання та загибелі. На нашу думку, кількість води у пагонах M. liliflora пов'язана з особливостями покривного шару: у неї формується лише один шар корку і сочевички з великою площею розривів поверхневих шарів [7]. Подібний процес тепловиділення зафіксували і для середньостійких M. denu� data та M. x soulangiana. У першого виду льодоутворення у тканинах починалося в разі зниження температури до –15 °С (рис. 2). Максимуми у ксилемі та корі цілком відповідали температурам заморожуван< ня M. liliflora — відповідно, –16 та –19 °С. Однак амплітуда тепловиділення втричі перевищувала ці показники для попереднього виду і сягала у ксилемі 2,5°, у корі — 3 °С. Пагони цих видів містять достатню кількість води, натомість виникає інший ризик — утворення льоду у клітинах. Також відзначено два піки НТЕ: перший з інтервалом 1,3° за температури за< морожування –26°, другий — 0,6° за температури –31,0 °С. Діапазон ВТЕ мав ін< тервал у 2,5°, температурний діапазон у цілому — 19,5°. Для M. x soulangiana ініціацію льодоутворення у тканинах спостерігали у разі зниження температури до –14,0 °С (рис. 3). Максимальна амплітуда екзотерми у ксилемі сягала 2° при заморожуванні до –17°, а в корі максимум амплітуди тепловиділення становив 3° за температури –23,5 °С. Початок НТЕ зафіксували за температури –30°, кінець — –35,5°, а пік — єдиний для цього гібрида магнолії, на відміну від попередніх видів, — за темпера< ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 895 Рис. 1. Екзотерми льодоутворення однорічних пагонів Magnolia liliflora. Умовні позначення (тут і на рисунках 2—5): ВТЕ — високотемпературна екзотерма, НТЕ — низькотемпературна екзотерма Fig. 1. Exotherms of ice formation of Magnolia liliflora annual shoots. Symbols indicate (here and on the fig. 2—5): HTE — high temperature exotherm, LTE — low temperature exotherm Рис. 2. Екзотерми льодоутворення однорічних пагонів M. denudata Fig. 2. Exotherms of ice formation of M. denudata annual shoots Рис. 3. Екзотерми льодоутворення однорічних пагонів M. � soulangiana Fig. 3. Exotherms of ice formation of M. x soulangiana annual shoots ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6896 тури –32,5° із амплітудою екзотерми 0,5 °С. Діапазон ВТЕ був тривалішим і мав інтервал 3,5°. Температурний діапазон у цілому збільшився до 21,5 °С. Слабо< і се< редньостійкі види магнолій характеризуються заглибленим фронтом льодоутво< рення (–14°, –15°) (рисунки 1—3), недостатнім рівнем холодової аклімації [8, 13]. Співвідношення амплітуд у максимумах екзотермічних процесів у ксилемі та фло< емі були на користь флоемного максимуму для недостатньо морозостійких маг< нолій та ксилемного — для стійких видів. Раніше параметр співвідношення амплітуд запропонували для оцінки моро< зостійкості сортів плодових дерев [5]. Автори вивчали тепловиділення у тканинах пагонів яблуні під час льодоутворення та з'ясували, що для морозостійких сортів (Антонівка, Макентош) співвідношення флоемного до ксилемного максимумів екзотерм менше 1,0, для середньостійких — у межах 1,2—1,5, а для слабоморо< зостійких — понад як 1,5. За цими параметрами досліджені нами M. liliflora, M. de� nudata та M. � soulangiana можна вважати середньостійкими, оскільки властиві їм співвідношення амплітуд льодоутворення кори до ксилеми варіювали у межах 1,25—1,5. Натомість, для морозостійких M. kobus та M. salicifolia ці показники ста< Рис. 4. Екзотерми льодоутворення однорічних пагонів M. kobus Fig. 4. Exotherms of ice formation of M. kobus annual shoots Рис. 5. Екзотерми льодоутворення однорічних пагонів M. salicifolia Fig. 5. Exotherms of ice formation of M. salicifolia annual shoots новили, відповідно, 0,8 та 0,96, що добре узгоджується із твердженням авторів [1, 5, 8, 11—13] про морозостійкість. Процес льодоутворення у тканинах пагонів морозостійких видів (M. kobus, M. salicifolia) суттєво відрізнявся. Для M. kobus його ініціація у тканинах пагонів роз< почалася за –12 °С. Максимальні амплітуди екзотермічного процесу зафіксували у деревині (ксилемі): 5 °С за температури спостереження –15 °С. У корі цей показ< ник становив 4,8 °С у разі заморожування до температури –18,5 °С (рис. 4). Отже, амплітуди екзотермічного процесу M. kobus на 2—3° вищі, ніж менш стійких видів. Це можна пояснити меншою втратою води пагонами даного виду взимку, що, з одного боку, запобігає зимовому висиханню, а з іншого — спричи< нює небезпеку замерзання води у клітинах та міжклітинниках у разі раптового зниження температури. Раніше ми провели серію дослідів з вивчення процесу втрати води пагонами різних видів магнолій у зимово<весняний період [6]. Було показано, що водовіддача пагонами M. kobus відбувалася повільніше, ніж M. liliflo� ra. Ми пояснюємо це формуванням надійніших розвинених покривно<захисних тканин пагонів M. kobus. Температурний діапазон ВТЕ мав інтервал 4°, а НТЕ (–29...–35 °С) — 6°. Пік НТЕ зафіксували за температури заморожування зразка до –33 °С. За цих умов амплітуда екзотермічного процесу становила 0,6 °С. Температурний діапазон ек< зотермічного процесу в цілому був максимальним серед усіх досліджених видів і мав інтервал у 22,5°. Це свідчить про високу водоутримувальну здатність тканин. За найвищої температури (–10°) розпочався процес льодоутворення у пагонах M. salicifolia (рис. 5). Графік екзотермічного процесу даного виду дуже подібний до попереднього морозо< і зимостійкого виду M. kobus. Максимум у деревині знову ж таки був ви< щим, ніж у корі, амплітуда тепловіддачі якої становила 3,5° при заморожуванні до –13 °С. У корі амплітуда екзотермічного процесу відповідала 3° за температури –17,5 °С. Початок низькотемпературної екзотерми зафіксували при заморожу< ванні пагона до –23,5°, вона тривала до температури –31 °С. Максимум НТЕ мав амплітуду 1 °С. Температурний діапазон ВТЕ був тривалішим, ніж в інших дослі< джених видів, і мав інтервал 6°. Загалом процес тепловиділення для даного виду відбувався у межах такого для інших видів і мав інтервал 21°. Отже, більша кількість води у деревині, ніж у корі (у період вимушеного спо< кою рослин) морозостійких видів, зумовлена, на нашу думку, кращою пристосо< ваністю клітин флоеми віддавати воду і запобігати цим утворенню льоду у корі поблизу камбію (найважливішого шару клітин у пагонах). Ми вважаємо також, що вище співвідношення ВТЕ до НТЕ деревини (ксилеми) стійких сортів вказує на властивість клітинних стінок віддавати воду із мікрокапілярів (НТЕ) до вели< ких судин (ВТЕ). Цим знижується ризик утворення льоду у мікрокапілярах, що може спричинити загибель клітин ксилеми. Великі співвідношення цих величин характерні і для стійкіших видів магнолій: M. kobus — 7, M. salicifolia — 8,3. Для найменш морозостійкого виду M. liliflora цей показник був мінімальним — 2. Співвідношення ВТЕ до НТЕ для середньостійких видів M. denudata та M. � sou� ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 897 ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6898 langiana становили 2,5 та 4, що добре узгоджується з твердженням про моро< зостійкість плодових культур. Температурний діапазон ВТЕ був у 1,5—2 рази ширшим у ксилемі моро< зостійких видів (рисунки 4, 5) порівняно із слабоморозостійкими. Це вказує на позитивну особливість будови деревини, зокрема, формування у клітин ксилеми властивості повільно віддавати воду до фронту льодоутворення, що зумовлено жорсткістю їхніх клітинних стінок [9], втратою тургору та високою водоутриму< вальною здатністю [15]. Висновки Таким чином, наші дані стосовно процесів льодоутворення у тканинах пагонів магнолій, тобто їхньої морозостійкості, добре узгоджуються з такими для плодо< вих культур. Різні за зимостійкістю види магнолій відрізняються формуванням покривів пагонів (кутикули, епідерми, перидерми), кількістю та рівнем виповнення соче< вичок, які в сукупності взимку регулюють водообмін, відповідно, й моро< зостійкість рослин. Морозостійкі види M. kobus, M. salicifolia характеризувалися меншою втратою води пагонами у зимовий період у результаті формування багатошарової перидер< ми і найменшої кількості виповнених сочевичок. У рослин слабозимостійкого ви< ду M. liliflora формується лише один шар фелеми і значна кількість нещільно за< повнених сочевичок, відповідно, їх пагони здатні до надмірної втрати води. Більші амплітуди тепловиділення у деревині, ніж у корі морозостійких видів, зумовлені кращою пристосованістю клітин паренхіми кори віддавати воду для за< побігання утворенню льоду у функціонально найважливіших тканинах пагона (хлоренхіма, луб'яна паренхіма, камбій). ДТА льодоутворення достатньо чутливо та наочно встановлює особливості реакції рослин на несприятливий вплив мінливих температур у зимовий період залежно від формування покривних шарів пагона та може бути застосований для визначення морозостійкості деревних рослин. 1. Квамме Х.А. Селекция и отбор плодовых растений умеренного климата на морозостой< кость // Холодостойкость растений. — М.: Колос., 1983. — С. 244—261. 2. Красавцев О.А. Переохлаждение как способ адаптации растений к отрицательным тем< пературам // Усп. совр. биол. — 1985. — 100, вып. 3(6). — С. 450—464. 3. Коршук Т.П. Листопадні магнолії. — К.: Дім, сад, город, 2004. — 108 с. 4. Петухова И.П. Магнолии в условиях юга российского Дальнего Востока. — Владивос< ток: Дальнаука, 2003. — 103 с. 5. Пасичный А.П., Пономарёва И.Д., Цепков Г.В. Анализ процесса льдообразования в тка< нях разных по морозоустойчивости древесных растений // Физиол. и биохим. культ. раст. — 1980. — № 5. — С. 548—553. 6. Палагеча Р.М. Залежність водного режиму пагонів магнолій від сформованості покрив< ної тканини // Бюл. Никит. ботан. сада. — 2004. — Вып. 89. — С. 98—100. 7. Палагеча Р.М., Брайон О.В. Видові особливості анатомічної будови покривних тканин па< гонів іннтродукованих видів Magnolia L. (Magnoliaceae) // Укр. ботан. журн. — 2002. — 59, № 4. — С. 441—448. 8. Проблеми моніторингу у садівництві / Брайон О.В., Бублик М.О., Васюта С.О. та ін. / За ред. А.М. Силаєвої. — К.: Аграрна наука, 2003. — 347 с. 9. Эгеди Й.Й., Теркулова Л.П., Тюрина М.М., Красавцев О.А. Переохлаждённая вода в дре< весине яблони в связи с изменением морозоустойчивости // Физиол. раст. — 1990. — 37, вып. 4. — С. 774—780. 10. Тахтаджян А.Л. Система и филогения цветковых растений. — М.; Л.: Наука, 1966. — 611 с. 11. Kacperska A. The role of cell walls in plant responses to low temperature // Referaty i donisienia wygloszone na XII og lnokrajowym seminarium Grupy Roboczej «Mrozoodpornos ». — Poz< na , 2001. — P. 23—24, 24A<24U. 12. Kaku S., Iwaya M. Low temperature exotherms in xylems of evergreen and deciduous broad< leaved trees in Japan with reference to freezing resistance and distribution range // Academic. — Plant colt hardiness and freezing stress: Mechanisms and crop implications. — New York, 1978. — Vol. 1. — P. 227—239. 13. Kytayev O., Solovyova M., Shevchuk M. The investigation ice<forming processes in different fru< it plants organs // Referaty i donisienia wygloszone na XI og lnokrajowym seminarium Grupy Roboczej «Mrozoodpornos ». — Pozna , 1999. — P. 153—157. 14. Sponberg S.A. The Magnoliaceae hardy in cooler temperate regions // Magnolias and their allies. — Surrey, U. K, 1998. — P. 81—145. 15. Rajashekar C., Westwood M.N., Burke M.J. Deep supercooling and cold hardiness in genus Pyrus // Journ. Amer. Soc. Hort. Sci. — 1982. — Vol. 107. — P. 968—972. Рекомендує до друку Надійшла 17.01.2007 І.В. Косаківська Р.Н. Палагеча 1, О.И. Китаев 2, Н.Ю. Таран 3 1 Ботанический сад им. акад. А.В. Фомина Киевского национального университета им. Тараса Шевченко 2 Институт садоводства УААН 3 Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко МОРОЗОСТОЙКОСТЬ МАГНОЛИЙ И ЛЕДООБРАЗОВАНИЕ В ТКАНЯХ ПОБЕГОВ Методом дифференционного термического анализа (ДТА) проанализирован процесс обра< зования льда в коре и древесине побегов нескольких контрастных по морозостойкости ви< дов рода Magnolia. Установлено, что амплитуды экзотермического процесса для морозо< стойких видов (M. kobus, M. salicifolia) значительно отличаются в разных тканях и являются большими на 2—3 °С, чем для менее устойчивых видов (M. liliflora, M. denudata, M. x soulan� giana). ДТА ледообразования очень четко и показательно определяет особенности реакции растений на неблагоприятное влияние изменчивых температур в зимний период и может быть использован как показатель морозостойкости растений. К л ю ч е в ы е с л о в а: диференционный термический анализ (ДТА), высокотемператур� ная экзотерма (ВТЭ), низкотемпературная экзотерма (НТЭ), интродукция, магнолия, моро� зостойкость, кора (флоэма), древесина (ксилема). ISSN 0372�4123. Укр. ботан. журн., 2007, т. 64, № 6 899 R.M. Palagecha 1, O.I. Kytayev 2, N.Yu. Taran 3 1 O.V. Fomin Botanical Garden of Taras Shevchenko Kyiv National University 2 Institution of Gardening of NASU 3 Taras Shevchenko Kyiv National University FROST RESISTANCE OF MAGNOLIAS AND ICE FORMATION IN TISSUES OF SHOOTS The process of ice formation in bark and wood of shoots contrasting in frost resistance of some species of the genus Magnolia by method of differential thermal analysis (DTA) has been analysed. It has been established, that the amplitudes of exothermic process for the frost resistant species (M. ko� bus, M. salicifolia) differ greatly by nature of ice formation in different tissues and are 2—3 °C high< er than less resistant species (M. liliflora, M. denudata, M. x soulangiana). DTA of ice formation determines very clear and demonstrative a plant reaction on unfavorable influence of changeable temperatures in winter period and may be used as an index of plant frost resistance. K e y w o r d s: differential thermal analysis (DTA), high temperature exotherm (HTE), low tem� perature exotherm (LTE), introduction, magnolia, frost resistance, bark (phloem), wood (xilem). ISSN 0372�4123. Ukr. Botan. Journ., 2007, vol. 64, № 6900

Морозостійкість магнолій та льодоутворення у тканинах пагонів

Institution

Similar Items