Людина і місто: художня антропологія в українській прозі 20-х років ХХ століття
У статті робиться спроба аналізу мистецьких рефлексій образів найбільших вітчизняних міст в українській прозі 20-х років ХХ століття та їхніх впливів на психологію мешканців. Переважна частина тогочасних літературних творів не прагнула пізнати людину як складну неповторну особистість. Лише поодин...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2010
|
| Назва видання: | Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/38319 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Людина і місто: художня антропологія в українській прозі 20-х років ХХ століття / Т.С. Тимошенко // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2010. — Вип. XXIII, ч. 3. — С. 223-230. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті робиться спроба аналізу мистецьких рефлексій образів найбільших вітчизняних
міст в українській прозі 20-х років ХХ століття та їхніх впливів на психологію мешканців.
Переважна частина тогочасних літературних творів не прагнула пізнати людину як складну
неповторну особистість. Лише поодинокі письменники, зокрема О. Копиленко, В. Підмогильний,
Є. Плужник та ін. наважилися оголосити антропоцентризм домінантною рисою своєї творчості.
Автор дослідження звертається до прозового спадку цих митців як до яскравих ілюстрацій
динаміки внутрішніх змін окремої особи, спричинених урбаністичними процесами.
Ключові слова: урбаністична проза, відчуття самотності, розколота свідомість, осередок
культури та освіти. |
|---|