Локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті NiNaY методом термопрограмованої десорбції аміаку

Показано, що характер спектрів термопрограмованої десорбції аміаку нікельвмісного цеоліту Y зумовлений розподілом катіонів і металічного нікелю по окремих позиціях цеолітної структури. Отже, цей метод можна розглядати як перспективний для локалізації катіонів і металу всередині цеолітних кристалів....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2003
Автори:	Патриляк, Л.К., Коровіцина, Г.С., Патриляк, К.І., Яковенко, А.В., Манза, І.А., Бартош, П.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України 2003
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3865
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті NiNaY методом термопрограмованої десорбції аміаку / Л.К. Патриляк, Г.С. Коровіцина, К.І. Патриляк, А.В. Яковенко, І.А. Манза, П.І. Бартош // Катализ и нефтехимия. — 2003. — № 11. — С. 16-20. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-3865
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-38652009-07-13T12:01:32Z Локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті NiNaY методом термопрограмованої десорбції аміаку Патриляк, Л.К. Коровіцина, Г.С. Патриляк, К.І. Яковенко, А.В. Манза, І.А. Бартош, П.І. Показано, що характер спектрів термопрограмованої десорбції аміаку нікельвмісного цеоліту Y зумовлений розподілом катіонів і металічного нікелю по окремих позиціях цеолітної структури. Отже, цей метод можна розглядати як перспективний для локалізації катіонів і металу всередині цеолітних кристалів. Показано, что характер спектров термопрограммированной десорбции аммиака никельсодержащего цеолита Y обусловлен различным распределением катионов и металлического никеля по отдельным позициям цеолитной структуры. Следовательно, данный метод можно рассматривать в качестве перспективного для локализации катионов и металла внутри цеолитных кристаллов. It has been shown that the character of ammonia temperature programmed desorption spectra of nickelcontaining Y zeolite is due to the different cations and metal nickel distribution between the several positions of the zeolite structure. Thus, this method can be considered as a perspective method for localization of cations and metal within the zeolite crystals. 2003 Article Локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті NiNaY методом термопрограмованої десорбції аміаку / Л.К. Патриляк, Г.С. Коровіцина, К.І. Патриляк, А.В. Яковенко, І.А. Манза, П.І. Бартош // Катализ и нефтехимия. — 2003. — № 11. — С. 16-20. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3865 661.183.6: 546.74 uk Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Показано, що характер спектрів термопрограмованої десорбції аміаку нікельвмісного цеоліту Y зумовлений розподілом катіонів і металічного нікелю по окремих позиціях цеолітної структури. Отже, цей метод можна розглядати як перспективний для локалізації катіонів і металу всередині цеолітних кристалів.
format	Article
author	Патриляк, Л.К. Коровіцина, Г.С. Патриляк, К.І. Яковенко, А.В. Манза, І.А. Бартош, П.І.
spellingShingle	Патриляк, Л.К. Коровіцина, Г.С. Патриляк, К.І. Яковенко, А.В. Манза, І.А. Бартош, П.І. Локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті NiNaY методом термопрограмованої десорбції аміаку
author_facet	Патриляк, Л.К. Коровіцина, Г.С. Патриляк, К.І. Яковенко, А.В. Манза, І.А. Бартош, П.І.
author_sort	Патриляк, Л.К.
title	Локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті NiNaY методом термопрограмованої десорбції аміаку
title_short	Локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті NiNaY методом термопрограмованої десорбції аміаку
title_full	Локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті NiNaY методом термопрограмованої десорбції аміаку
title_fullStr	Локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті NiNaY методом термопрограмованої десорбції аміаку
title_full_unstemmed	Локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті NiNaY методом термопрограмованої десорбції аміаку
title_sort	локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті ninay методом термопрограмованої десорбції аміаку
publisher	Інститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України
publishDate	2003
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3865
citation_txt	Локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті NiNaY методом термопрограмованої десорбції аміаку / Л.К. Патриляк, Г.С. Коровіцина, К.І. Патриляк, А.В. Яковенко, І.А. Манза, П.І. Бартош // Катализ и нефтехимия. — 2003. — № 11. — С. 16-20. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT patrilâklk lokalízacíâobmínnihkatíonívívídnovlenogometaluvceolítíninaymetodomtermoprogramovanoídesorbcííamíaku AT korovícinags lokalízacíâobmínnihkatíonívívídnovlenogometaluvceolítíninaymetodomtermoprogramovanoídesorbcííamíaku AT patrilâkkí lokalízacíâobmínnihkatíonívívídnovlenogometaluvceolítíninaymetodomtermoprogramovanoídesorbcííamíaku AT âkovenkoav lokalízacíâobmínnihkatíonívívídnovlenogometaluvceolítíninaymetodomtermoprogramovanoídesorbcííamíaku AT manzaía lokalízacíâobmínnihkatíonívívídnovlenogometaluvceolítíninaymetodomtermoprogramovanoídesorbcííamíaku AT bartošpí lokalízacíâobmínnihkatíonívívídnovlenogometaluvceolítíninaymetodomtermoprogramovanoídesorbcííamíaku
first_indexed	2025-07-02T07:03:51Z
last_indexed	2025-07-02T07:03:51Z
_version_	1836517773055885312
fulltext	16 Катализ и нефтехимия, 2003, №11 УДК 661.183.6: 546.74 © 2003 Локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті NiNaY методом термопрограмованої десорбції аміаку Л.К. Патриляк, Г.С. Коровіцина, К.І. Патриляк, А.В. Яковенко, І.А. Манза, П.І. Бартош Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Україна, 02094 Київ, вул. Мурманська,1; факс: (044) 573-25-52 Показано, що характер спектрів термопрограмованої десорбції аміаку нікельвмісного цеоліту Y зумовле- ний розподілом катіонів і металічного нікелю по окремих позиціях цеолітної структури. Отже, цей метод можна розглядати як перспективний для локалізації катіонів і металу всередині цеолітних кристалів. Серед сучасних каталізаторів одне з чільних місць належить каталізаторам на основі широкопористого цеоліту типу Y. Його кристалічна структура складена содалітовими комірками, що поєднані між собою гек- сагональними призмами. Комбінації цих двох елемен- тів утворюють великі сферичні порожнини, які при власному внутрішньому діаметрі 1,3 нм і діаметрі вхі- дних вікон 0,8 нм є найважливішими з погляду каталі- зу завдяки їх доступності для молекул багатьох органі- чних речовин. Останні не можуть проникати у внутрі- шній простір содалітових комірок і гексагональних призм. Проте цей простір зберігає доступність для мо- лекул води й аміаку, не говорячи вже про обмінні каті- они, які здатні переміщатись крізь усі типи цеолітних комірок за умови, що вони вільні від гідратних оболо- нок – їх гідратовані різновидності, наприклад катіони La3+, можуть розташовуватись лише у великих порож- нинах. Більш фіксованими є гідроксильні групи. Зро- зуміло, що питання локалізації катіонів і гідроксилів, які утворюють активні центри каталізатора, по окре- мих позиціях кристалічної гратки цеоліту є дуже важ- ливим – найкращим було б їх розташування у великих порожнинах, але фактична дислокація активних еле- ментів всередині цеолітних кристалів визначається низкою факторів: термодинамічною вигідністю, сту- пенем іонного обміну, порядком введення та природою катіонів, термічним режимом іонного обміну і міжоб- мінних процедур тощо. У подальшому позиції катіонів у гексагональних призмах, содалітових комірках і великих порожнинах будемо позначати як місця SI, SII та SIII відповідно, не вдаючись до більш детального розгляду їх дислокації у межах порожнин кожного типу [1–3]. Локалізацію обмінних катіонів вивчають із залу- ченням цілого комплексу сучасних, дуже часто недо- ступних нам методів. Разом з тим далеко не до кінця вичерпаним є потенціал деяких високоточних доступ- ніших методів. Так, останнім часом було підтверджено високу інформативність та виявлено нові можливості методу термопрограмованої десорбції (ТПД) аміаку при вивченні кислотних каталізаторів [4–6], а також його можливості щодо вивчення катіонної конфігура- ції цеоліту NaY [7]. Нікельвмісні цеоліти становлять значний науковий і практичний інтерес [8], оскільки вони характеризу- ються, зокрема, унікальними властивостями в арома- тизації парафінових вуглеводнів [9], в тому числі у се- лективній ароматизації н-гексану до бензолу [10]. А тому метою цієї роботи є застосування ТПД аміаку для дослідження цеоліту NiNaY та спроба інтерпретації одержаних результатів з погляду локалізації нікелю у цеолітній структурі. Зразки NiNaY одержували обробкою цеоліту NaY (Si/Al = 2,35) в 1 М розчинах Ni(NO3)2⋅6Н2О за співвід- ношення рідкої та твердої фаз 2:1 у термостатованому (80 ± 0,5 °С) струшувачі протягом 2 год. Дво- та чоти- риразовим обміном за вказаних умов було одержано зразки 1 та 2 відповідно. Промивні води аналізували на вміст натрію методом полум'яної спектрофотометрії (прилад ВПФ-ВТИ) та на вміст нікелю колориметрич- ним методом (колориметр КФК-2МП), використовую- чи набір калібрувальних розчинів з побудовою відпо- відних залежностей, у концентраційні діапазони яких вписувались вимірювані концентрації Na+ та Ni2+ про- мивних вод. Зразки 1 і 2 характеризувались формулами 0,53NiNaY і 0,77NiNaY. Каталізатори таблетували пре- суванням і подрібнювали до потрібного розміру зерна. У подальшому зразок 1 досліджували в іонообмін- ній формі, а частину (8 г) зразка 2 (розмір зерна 1–2 мм) обробляли воднем у реакторі із нержавіючої сталі при поступовому (впродовж 2 год) піднятті температу- ри у потоці водню під незначним надлишковим тиском до 380 °С (розхід Н2 – 1,55 л/год) і витримували при цій температурі та незмінному розході Н2 протягом 6 год. Відтак, для уникнення окиснення відновленого нікелю на повітрі його пасивували водою або аміаком. У пер- шому варіанті пасивації зразок після охолодження в потоці Н2 до кімнатної температури частково насичу- Катализ и нефтехимия, 2003, №11 17 вали водою, барботуючи протягом 3 год потік Н2 через шар води у склянці Дрекселя. У другому варіанті на зразок після охолодження до кімнатної температури в атмосфері водню подавали потік аміаку з контрольним його барботажем за реактором у склянці Дрекселя че- рез шар н-гексадекану. Після появи аміаку на виході зі склянки (посиніння лакмусового папірця) його подава- ли у реактор протягом ще 3 год. Цим способом одер- жували зразки 3 і 4. Частину зразка 3 обробляли водними розчинами ні- тратів кальцію, лантану та амонію (три, дві та одна об- робки відповідно) [4] з одержанням зразків 5–7. Після іонних обмінів проміжних прожарювань не застосову- вали. Сумарна кількість введених таким способом ка- тіонів кальцію, лантану та амонію не перевищувала 20 % обмінної ємності. ІЧ-спектри синтезованих зразків в області 300– 1200 см-1 знімали з використанням інфрачервоного спектрофотометра Specord M80 [6]. Метод ТПД аміаку при 200–512 °С використову- вали у варіанті, описаному в роботі [11], з тою різни- цею, що термопрограмовану активацію досліджува- них зразків не завжди проводили до 512 °С – у біль- шості випадків обмежувались максимальною темпе- ратурою 380 °С [5, 6]. ТПД аміаку, однак, завжди ве- ли до 512 °С. Каталітичну активність синтезованих зразків ви- вчали імпульсним методом крекінгу кумолу [12, 13]. На рис. 1 подано спектри ТПД аміаку каталізато- рів, термоактивованих до 380 (зразки 1–4, 6 і 7) та до 512 °С (зразки 1–4). Характерною ознакою ТПД аміа- ку є те, що для жодного досліду не вдалось десорбу- вати весь поглинутий зразками аміак. Рис. 1. Спектри ТПД аміаку синтезованих зразків 1–4, 6 і 7, термоактивованих до 380 оС (збігаються з номерами зразків), і зразків 1–4, термоактивованих до 512 оС (спек- три 1`–4`) Спектри 1 і 2 складені двома основними смугами з максимумами при 280 і 454 °С. У спектрі 1 почала на- мічатись ще одна, високотемпературна смуга в області 500 °С. Смуги з максимумами (в подальшому вирази "з максимумом" чи "з максимумами" для короткості опу- скатимемо) при 280 °С ми відносимо до десорбції амі- аку з катіонів у великих порожнинах, тобто позиціях SIII. В цих позиціях розташовані катіони як нікелю, так і натрію. Смуги при 454 °С на спектрах 1 і 2 характери- зують, на наш погляд, десорбцію води та аміаку з каті- онів у содалітових комірках – позиціях SII. За реалізо- ваних нами експериментальних умов не вдається виді- лити смуги десорбції води та аміаку окремо, але рані- ше було показано [4], що вода утримується цеолітом дещо слабше від аміаку, тобто вона десорбується з де- яким випередженням. Намічена на спектрі 1 високоте- мпературна смуга свідчить про початок десорбції аміа- ку з катіонів у гексагональних призмах – позиціях SI. Цікавим є співвідношення інтенсивностей смуг при 280 і 454 °С у цих двох спектрах. Зразок 2 вміщує бі- льше катіонів нікелю, а тому вони перебувають, зрозу- міло, у всіх трьох кристалографічних позиціях SI–SIII. Можна було б очікувати, що у зразку 1 з меншим вміс- том нікелю катіони останнього, навпаки, локалізують- ся переважно у енергетично вигідніших позиціях SI та SII, а основна частина катіонів натрію зосереджена у позиціях SIII. Але тоді взаємне розташування смуг при 280 °С для обох зразків наводить на думку, що катіо- нами натрію аміак утримується краще. Проте відома схильність солей нікелю до утворення аміакатів робить таке припущення малообґрунтованим, а тому ми зму- шені говорити про різний ступінь заселеності позицій SIII катіонами нікелю – для зразка 1 він значно більший, ніж для зразка 2. З літератури [2] відомо, що деякі каті- они можуть локалізуватись у позиціях SI та SII, роблячи практично вільними від катіонів позиції SIII. Нерівно- мірність розподілу катіонів у порожнинах різного типу є, очевидно, характерною ознакою цеолітів – їх катіон- на конфігурація визначається багатьма факторами, ос- новні з яких перелічено вище. Істотно інші спектри 1 ̀ та 2 ,̀ які одержані після термоактивації зразків 1 і 2 до 512 °С. Особливо велика відмінність спостерігається починаючи з 360–380 °С: на обох спектрах попередні максимуми при 454 °С перетворились на мінімуми. Малоймовірно, щоб це було пов'язано лише з втратою води позиціями SII під час термоактивації до 512 °С, бо тоді треба було б при- пустити, що максимуми при 454 °С даються лише во- дою. Імовірніше, що у процесі активації зразків до 512 °С переважна частина катіонів нікелю мігрує у по- зиції SI, з чим необхідно рахуватись у разі відновлення катіонів до металічного стану [14]. Більше того, судячи з істотного зменшення площ під низькотемпературни- ми смугами під час переходу від спектрів 1 і 2 до спек- трів 1 ̀і 2 ̀можна зробити висновок, що значна частина катіонів (особливо це стосується багатшого нікелем 18 Катализ и нефтехимия, 2003, №11 зразка 2) під дією високої температури мігрує у позиції SI навіть з позицій SIII. Очевидно, в температурному діапазоні 400–500 °С позиції SI є термодинамічно най- вигіднішими для локалізації катіонів, за ними ідуть позиції SIII, тоді як позиції SII є найменш вигідними. Важливо зазначити також, що кількість хемосорбо- ваного аміаку після активації зразків як до 380, так і до 512 °С залишається практично однаковою, тоді як площі ТПД-спектрів 1 і 2 значно перевершують площі спектрів 1 ̀і 2 ̀відповідно, а отже, зразками, активова- ним до 512 °С, незворотно утримується дуже велика кількість аміаку – можна припустити, що він не відда- ється або віддається дуже повільно (дрейф нульової лінії) катіонами в позиціях SI. Значний інтерес становлять спектри зразків 3 і 4 пі- сля відновлення та пасивації нікелю, зняті при темпе- ратурі активації до 380 °С. Низькотемпературні смуги цих спектрів, максимуми яких змістились від 280 до 271 °С, за своєю інтенсивністю є проміжними між сму- гами у спектрах 2 і 2 .̀ Становлять інтерес нові смуги невеликої інтенсивності з максимумами приблизно при 349 і 356 °С для спектрів 3 і 4 відповідно. Вони, скоріш за все, характеризують нікель в позиціях SIII, який від- новився до нуль-валентного стану. Зменшення загаль- ної кількості катіонів у позиціях SIII за рахунок віднов- лення катіонів нікелю має наслідком зниження інтен- сивності низькотемпературної смуги та згадане неве- лике зміщення її максимуму у бік нижчих температур. Але основна відмінність спектрів 3 і 4 порівняно зі спектром 2 полягає у виникненні інтенсивних смуг з максимумом при 485 °С. Для спектрів обох зразків ці смуги практично накладаються одна на одну, незва- жаючи на те, що зразки 3 і 4 одержано з використан- ням різної пасивації відновленого нікелю. На нашу думку, розташування цих смуг вказує на те, що вони відбивають десорбцію аміаку з позицій SII, у яких при температурі активації до 380 °С знаходилась велика кількість катіонів нікелю. У цих же позиціях вони від- новились до нуль-валентного, металічного стану. Спектр зразка 6 (з введеними кальцієм і лантаном) показує розширення (з натяком на роздвоєння) смуги при 485 °С порівняно з параметрами цієї смуги вихід- ного зразка 3. Розширення спричинено насиченням зразка 6 водою при іонному обміні – після процедури відновлення нікелю зразок 3 був далекий від насичен- ня. Дещо вужчою та менш інтенсивною є ця смуга для зразка 7, одержаного обробкою зразка 6 у водному розчині нітрату амонію. Звуження смуги є наслідком часткового витіснення амонієм катіонів кальцію, лан- тану та натрію з позицій SIII (серед цих катіонів лантан, як зазначалось, міцно утримує воду). Разом з тим смуга для зразка 7 явно демонструє роздвоєність: першою із содалітових комірок з відновленим нікелем десорбу- ється переважно вода, відтак – переважно аміак. Витіс- нення амонієм катіонів з позицій SIII має своїм наслід- ком також зменшення хемосорбції аміаку у цих пози- ціях, що відбивається зниженням інтенсивності низь- котемпературної смуги. Зовсім інші спектри 3 ̀і 4 ̀зразків 3 і 4, зняті після активації каталізаторів до 512 °С. Вони дещо нагаду- ють спектр 2 ,̀ за винятком малоінтенсивних смуг при 356 і 374 °С, які, як зазначалось, відбивають, очевидно, десорбцію аміаку з нікелю у нуль-валентному стані в позиціях SIII. Для трактовки розташування максимумів цих смуг у межах 349–374 °С слід було б детальніше входити у локалізацію нікелю у дещо відмінних точках в межах великої порожнини, що ми опускаємо в цій публікації. Рис. 2. Конверсія кумолу при 320 оС на зразках 5–7 і зразках порівняння 0,59CaNaY, 0,55LaNaY, 0,47NH4NaY і 0,53Ca0,31La0,13NH4NaY (залежності 8, 9, 10 та 11 відповідно) На рис. 2 наведено активність зразків 5–7 у реакції крекінгу кумолу в порівнянні з активністю каталізато- рів, синтезованих аналогічними обробками цеоліту NaY водними розчинами нітратів кальцію, лантану та амонію, тобто цеоліту, у який попередньо не вводився нікель. Активність зразків 5–7 загалом є незрівнянно нижчою. Це свідчить про те, що після відновлення ні- келю у зразку 2 цеоліт практично втрачає іонообмінні властивості – відновлення нікелю у реалізованих нами експериментальних умовах не супроводжувалось утворенням протонних центрів, як це має мати місце згідно з усталеними уявленнями [8, 14]. Очевидно, від- новлення нікелю при великих ступенях іонного обміну має пагубні наслідки для цеолітної структури. Це вид- но з порівняння ІЧ-спектрів (рис. 3) іонообмінної (зра- зок 2) та відновленої (зразок 3) форм каталізаторів піс- ля прогріву останньої форми до 500 °С протягом 2 год на повітрі. У разі відновленої форми фіксується втрата чи сильне порушення зв'язку між кремній- та алюмо- кисневими тетраедрами (практично зникнення смуг при 380, 564–580, 1006–1020, 1100 см-1 [1]). Цікаво, що під час такого прогрівання зразок втрачає 24 % маси – складається враження, що він десорбує воду в звичай- ній кількості, проте ця втрата є практично незворот- ною. Скоріш за все обширне руйнування кристалічної структури цеоліту Y після відновлення воднем введе- них у нього великих об'ємів (до 80 % обмінної ємності) 0 1 2 3 4 5 6 7 0 20 40 60 90 100 8 9 10 11 7 6 5 Номер імпульсу Ко нв ер сі я к ум ол у, % Катализ и нефтехимия, 2003, №11 19 нікелю відбувається саме під час прогрівання зразка до 500 °С. При температурі до 380 °С структура зразка зберігається, про що свідчать яскраві спектри 3, 4, 6 і 7 при активації до 380 °С, і збідненість спектрів 3 ̀і 4 ̀під час підвищення температури активації до 512 °С. Оче- видно, прогрівання відновленого зразка до температу- ри 500 °С і вище призводить до різкого дегідроксилю- вання його поверхні з практично повною втратою кри- сталічності. Поглинання аміаку зразками, активовани- ми до 512 °С , є у кілька разів меншим за його погли- нання цими самими зразками, активованими до 380 °С, хоча кількість нікелю після значного руйнування зраз- ка залишилась в останньому незмінною. Очевидно, після вивільнення з цеолітних порожнин нікель агрегує у порівняно крупні металічні частинки [8] і втрачає чутливість до аміаку. Рис. 3. ІЧ-спектри зразків 2 і 3. Останній прожарено при 500 оС протягом 2 год Таким чином, характер спектрів ТПД аміаку ніке- львмісного каталізатора на основі цеоліту NaY відби- ває складну конфігурацію обмінних катіонів і віднов- леного нікелю у цеолітній структурі, а отже, метод ТПД аміаку можна розглядати як простий, але високо- інформативний і перспективний метод локалізації ка- тіонів і високодисперсного нікелю всередині цеолітної структури. По відношенню до агрегованого, крупноди- сперсного нікелю за межами цеолітної структури ме- тод не є чутливим. Література 1. Брек Д., Цеолитовые молекулярные сита: стру- ктура, химия, использование, Москва, Химия, 1976. 2. Venuto P.B., Habib E.T., Catal. Rev. Sci. Eng., 1978, 18 (1), 1. 3. Рабо Дж., Химия цеолитов и катализ на цеоли- тах, Москва, Мир, 1980, Т. 1-2. 4. Яковенко А.В., Патриляк Л.К., Манза И.А., Пат- риляк К.И., Теорет. и эксперим. химия, 2000, 36 (4), 247. 5. Яковенко А.В., Автореф. дис. … канд. хім. наук, Київ, 2001. 6. Бартош П.І., Дис. … канд. хім. наук, Київ, 2001. 7. Patrylak L., Patrylak K., Manza I., Yakovenko A., Abstracts 5th Eur. Congress on Catalysis EuropaCat-V. Book 1. Symposium 6, Catalyst Characterization, Limerick (Ireland), 2001, 6-P-31. 8. Миначев Х.М., Исаков Я.И., Металлсодержащие цеолиты в катализе, Москва, Наука, 1976. 9. Zhu G., Liu W., Li F., Zhaoping C., Shiyou Xuebao, Shiyou Jiagong, 1996, 12 (1), 103 (Ch.). 10. Патриляк К.И., Патриляк Л.К., Манза И.А., Та- рануха О.М., Нефтехимия, 2001, 41 (6), 417. 11. Patrylak L., Adsorpt. Sci. and Technol., 1999, 17 (2), 115. 12. Patrylak L., Likhnyovskyi R., Vypyraylenko V. et al., Ibid., 2001, 19 (7), 525. 13. Ліхньовський Р.В., Автореф. дис. … канд. хім. наук, Київ, 2001. 14. Sachtler W.M.H., Preparation of Solid Catalysts, Eds. G. Ertl, H. Knözinger, J. Weitkamp, Weinheim, Wiley-VCH, 1999, 388. Надійшла до редакції 11 березня 2002 р. 20 Катализ и нефтехимия, 2003, №11 Локализация обменных катионов и восстановленного металла в цеолите NiNaY методом термопрограммированной десорбции аммиака Л.К. Патриляк, А.С. Коровицына, К.И. Патриляк, А.В. Яковенко, И.А. Манза, П.И. Бартош Институт биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины, Украина, 02094 Киев, ул. Мурманская,1; факс: (044) 573-25-52 Показано, что характер спектров термопрограммированной десорбции аммиака никельсодержащего цеолита Y обусловлен различным распределением катионов и металлического никеля по отдельным позициям цеолитной структуры. Следовательно, данный метод можно рассматривать в качестве пер- спективного для локализации катионов и металла внутри цеолитных кристаллов. Localization of the exchange cations and the reduced metal within zeolite NiNaY by ammonia temperature programmed desorption method L.K. Patrylak, G.S. Korovitsyna, K.I. Patrylak, A.V. Yakovenko, I.A. Manza, P.I. Bartosh Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry, National Academy of Sciences of Ukraine, 1, Murmanska Str., Kyiv, 02094, Ukraine, Fax.: (044) 573-25-52 It has been shown that the character of ammonia temperature programmed desorption spectra of nickel- containing Y zeolite is due to the different cations and metal nickel distribution between the several positions of the zeolite structure. Thus, this method can be considered as a perspective method for localization of cations and metal within the zeolite crystals. Вам потрібно знати октанове число бензину ? У Вас немає коштів на закупівлю установки УИТ-85 ? У Вас немає приміщення для моторної установки ? Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України має унікальну, малогабаритну, просту в експлуатації, екологічно чисту лабораторну установку для експрес-аналізу детонаційної стійкості автомобільних бензинів і компонентів за моторним і дослідницьким методами. Робота приладу грунтується на визначенні параметрів реакції холодно-полум'яного окиснення вуглеводневого палива в потоці повітря і у порівнянні теплових ефектів, спричинених продуктом дослідження і еталонною сумішшю. Прилад дає змогу робити 80–100 аналізів за добу; потребує для аналізу менш ніж 10 г палива (2 мкг на один вимір). Прилад незамінний при рутинних вимірах октанового числа в умовах нафтопереробного заводу, науково-дослідної лабораторії та випробувальної лабораторії нафтобази. Основні характеристики приладу: • метод аналізу − метод холодно-полум'яного окиснення вуглеводневої сировини; • межі виміру 50−100 октанових одиниць ( о.о.); • збіжність − ± 0,5 о.о.; • час одного виміру – не більше 10 хв; • час виходу приладу на режим для повторного аналізу − не більше 5 хв; • час підготовки приладу до роботи − не більше 30 хв; • час безупинної роботи − 8 год; • маса − не більше 10 кг. Прилад і методика виміру проходять атестацію в Українському центрі стандартизації і метрології на відповідність вимогам ДСТУ за моторним і дослідницьким методами. Телефон: 559-71-30

Локалізація обмінних катіонів і відновленого металу в цеоліті NiNaY методом термопрограмованої десорбції аміаку

Репозитарії

Схожі ресурси