Дотик до вічності. Про розроблення нового історико/архітектурного плану м. Керчі

У 2009 р. автору статті було доручено очолити історико-містобудівні дослідження одного з найцікавіших стародавніх міст нашої країни Керчі. Метою досліджень було складання нового історико/архітектурного опорного плану з визначенням історичного ареалу і зони охорони найбільш цінних територій в межах с...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Ієвлєва, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2010
Schriftenreihe:	Відлуння віків
Schlagworte:	Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40376
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Дотик до вічності. Про розроблення нового історико/архітектурного плану м. Керчі / В. Ієвлєва // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 21-31. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-40376
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-403762013-01-16T12:13:05Z Дотик до вічності. Про розроблення нового історико/архітектурного плану м. Керчі Ієвлєва, В. Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти У 2009 р. автору статті було доручено очолити історико-містобудівні дослідження одного з найцікавіших стародавніх міст нашої країни Керчі. Метою досліджень було складання нового історико/архітектурного опорного плану з визначенням історичного ареалу і зони охорони найбільш цінних територій в межах сучасного міста. 2010 Article Дотик до вічності. Про розроблення нового історико/архітектурного плану м. Керчі / В. Ієвлєва // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 21-31. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40376 uk Відлуння віків Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти
spellingShingle	Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Ієвлєва, В. Дотик до вічності. Про розроблення нового історико/архітектурного плану м. Керчі Відлуння віків
description	У 2009 р. автору статті було доручено очолити історико-містобудівні дослідження одного з найцікавіших стародавніх міст нашої країни Керчі. Метою досліджень було складання нового історико/архітектурного опорного плану з визначенням історичного ареалу і зони охорони найбільш цінних територій в межах сучасного міста.
format	Article
author	Ієвлєва, В.
author_facet	Ієвлєва, В.
author_sort	Ієвлєва, В.
title	Дотик до вічності. Про розроблення нового історико/архітектурного плану м. Керчі
title_short	Дотик до вічності. Про розроблення нового історико/архітектурного плану м. Керчі
title_full	Дотик до вічності. Про розроблення нового історико/архітектурного плану м. Керчі
title_fullStr	Дотик до вічності. Про розроблення нового історико/архітектурного плану м. Керчі
title_full_unstemmed	Дотик до вічності. Про розроблення нового історико/архітектурного плану м. Керчі
title_sort	дотик до вічності. про розроблення нового історико/архітектурного плану м. керчі
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2010
topic_facet	Архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/40376
citation_txt	Дотик до вічності. Про розроблення нового історико/архітектурного плану м. Керчі / В. Ієвлєва // Відлуння віків. — 2010. — № 2(13). — С. 21-31. — укp.
series	Відлуння віків
work_keys_str_mv	AT íêvlêvav dotikdovíčnostíprorozroblennânovogoístorikoarhítekturnogoplanumkerčí
first_indexed	2025-07-03T22:28:18Z
last_indexed	2025-07-03T22:28:18Z
_version_	1836666533182439424
fulltext	Ó2009 р. автору статті було доручено очо/ лити історико/містобудівні дослідження одного з найцікавіших стародавніх міст нашої країни Керчі. Метою досліджень було складання нового історико/архітектурного опор/ ного плану з визначенням історичного ареалу і зони охорони найбільш цінних територій в ме/ жах сучасного міста. Дослідження було пов’язане з вивченням різноманітної та багатопланової культурної спадщини Керчі для її подальшого збереження та використання. Складання істори/ ко/архітектурного опорного плану є обов’язко/ вим для міст, що мають статус історичних, тобто таких, які занесені в спеціальний “Список істо/ ричних населених місць України” у зв’язку з їх особливою історико/культурною цінністю. Пропозиції щодо охорони культурної спад/ щини увійшли окремим розділом у розробку но/ вого генерального плану м. Керчі, який викону/ вався ДІПРОМІСТОм з 2007 року. Інституту пам’яткоохоронних досліджень для виконання цієї відповідальної роботи — складання історико/ архітектурного опорного плану і визначення зон охорони — було відведено лише півроку, що є дуже незначним терміном, враховуючи складність історико/містобудівної системи міста, наявність великої кількості цінних археологічних територій, частина яких на даний час складає землі Керченського історико/культурного за/ повідника. При дослідженні необхідно було врахувати характер системи розселення на даній території, починаючи з найдавніших часів, а також провес/ ти диференціацію археологічного культурного шару, який спостерігається практично в кожному районі міста. Досліджені на сьогодні ділянки археологічного культурного шару, здебільшого, належать до найдавніших пластів історії міста та датуються епохою середньої бронзи або антич/ ним часом. Виникнення античних поселень на берегах Боспора розпочалось з першої чверті VI ст. до н. е. Дотик до вічності Про розроблення нового історико� архітектурного плану м. Керчі Валерія Ієвлева 21 архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Але до греків ця територія не була заселеною — грецька антична колонізація берегів Боспора Кімерійського здійснювалась, перш за все, вихідцями з малоазійського міста Міле/ ту. Серед догрецьких поселень найбільш вивченими в наш час вважаються поселення в районі сучасних селищ: Ка/ менка, Глейки та Підмаяч/ не, розташованих, пере/ важно у північній час/ тині міста. Згідно Геро/ доту, в цих місцях про/ живали легендарні таври, які пізніше бу/ ли витіснені скіфами. На думку багатьох сучасних дослідників, перші античні посе/ лення на берегах Бос/ пора носили тимчасо/ вий (сезонний) харак/ тер і використовувались як рибальські стани. На/ далі сприятливе природне середовище мало істотний вплив на характер стабільного розселення в цьому регіоні. На/ явність гористих форм рельєфу, представлених невисокими грядами па/ горбів, що оточують річкові долини; зручні вихо/ ди до моря з численними бухтами; вершини па/ горбів з відносно крутими схилами, а також на/ явність підземних вод склали те ландшафтне різноманіття, яке зустріло грецьких першопосе/ ленців1. Крім традиційних залишків поселень, до спадщини часів античної колонізації належать, на думку археологів, деякі стародавні криниці, що збереглися до нашого часу в різних частинах міста. Відомо, що землі сучасної Керчі зберігають у собі сліди господарської діяльності колись проживаючих тут народів, що представ/ ляли різноманітні етно/ си і культури (мало/ азійські греки, а раніше — кімерійці, таври, скіфи). Ці на/ роди мали подібні системи господарю/ вання, а поселення були зв’язані між со/ бою єдиною системою доріг з добре налагод/ женою торгівельно/еко/ номічною та воєнною ор/ ганізаціями. Ця найдавніша відома нам взаємопов’язана система розселення, викорис/ товувала, передусім, спільні обо/ ронні споруди, головною з яких у цій частині Керченського півострова був так званий Тірітакський вал. Дотепер в межах сучасної Керчі добре відомі античні міста: Пантікапей, Мірмекій, Тірітака, Німфей, Порфмій і Парфеній, археологічні за/ 1 Сприяв освоєнню цих земель доволі вологий і м’який клімат, який в давнину трохи відрізнявся від сучасного. архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Храм св. Афанасія Олександрійського, 1861 р. Храм — щойно виявлений об’єкт культурної спадщини. Фото автора. Територія пропонованої зони охоронюваного ландшафту між мисами Карантинний і Зміїний — прибережна смуга парку заводу ім. Войкова. Войкове. Фото автора. 23 лишки яких локалізовані в ме/ жах сучасної Керчі (причому, на думку деяких дослідників, назви міст Пантікапей і Тірітака мають коріння явно не грецько/ го походження). У зв’язку з цим існує гіпотеза: коли греки прийшли в ці місця, узбережжя було вже добре обжитим, і ан/ тичні поселення будувалися в тісному зв’язку з раніше існую/ чими місцевими. Те, що в ан/ тичний час поселення цього району Керченського півостро/ ва являли собою взаємо/ пов’язану систему розселення, підтверджується, наприклад, злиттям в багатьох місцевостях територій курганних некро/ полів, які належали різно/ манітним поселенням і не мали чітких меж. Більшість античних поселень з початку свого ви/ никнення набуло статусу міст. Лідируюче положення в цій системі з часом зайняв Пантіка/ пей — головне місто регіону (Боспору), а пізніше — столиця Боспорського царства. Давнє місто Керч, історія якого як міста починається з часів грецької колонізації, бе/ зумовно, являє собою унікаль/ не історико/містостобудівне явище. Вік міста налічує 26 століть, і воно є найдавнішим на території нашої країни, спадщина і своєрідність якого складається зі своєрідного кок/ тейлю найдавнішого, давнього, історичного і нового. Істотним доповненням до давньої спад/ щини та ще однією характер/ ною особливістю міста вва/ жається наявність у його межах двох історичних фортець різних історичних періодів: турець/ кої — Єні/Кале (XVII ст.) і росій/ ської II половини XIX ст., т.зв. Форту Тотлебен2. Нам, як до/ слідникам, від самого початку було зрозуміло, що до старо/ давніх культурних земель, де залишилась унікальна спадщи/ на зниклих стародавніх куль/ тур, а також єдині в своєму роді значні фортифікаційні об’єкти нового часу, необхідні най/ пильніша увага та обґрунтоване прийняття рішень. архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти 2 Фортеця Керч (Форт Тотлебен) збереглася до нашого часу у винятковому стані, незважаючи на ті зруйнування, які відбулися в роки війни. Щоправда, за останні десятиліття в цьому районі спостерігається сильна абразія берегів, яка зачепила деякі фортечні споруди. Храм Успіння Пресвятої Богородиці, 1907 р.; щойно виявлений об’єкт культурної спадщини, Старий Карантин. Автор — арх. А. І. Карапетов. Фото автора статті. Великі Мітрідатські сходи літом. Фото Кожушко О.А. 24 Беручи до уваги виключно історичні, ландшафтні, при/ родні і містобудівні особливості цієї насправді найціннішої те/ риторії, роботу над історико/ архітектурним планом3 було ор/ ганізовано так, щоб належним чином вивчити особливості формування містобудівної структури цього унікального міста в просторі та часі. Відповідно до завдань, які слід було вирішити з допомогою історико/архітектурного опор/ ного плану4, перед виконавцями постало питання про об’єднання в одне ціле розрізнені, часто протилежні один одному пара/ метри. Для цього було запро/ ваджено спеціальну концепцію науково/проектної розробки. Така концепція, перш за все, передбачала використання те/ риторіального підходу до вив/ чення, виявлення і обліку об’єктів спадщини, а також до визначення режимів викорис/ тання цінних територій; уважне ставлення до збереження тра/ диційного історичного міського середовища, природного ото/ чення, міського ландшафту, а також використання комплекс/ ного підходу до охорони об’єктів культурної та природ/ ної спадщини. Крім того, не/ архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти 3 Авторський колектив: Сердюк О. М., директор; Бобровський Т. А., заступник директора з наукової роботи (керівник роботи); Ієвлева В. П. (відповідальний виконавець); Кожушко О. А., Градун Е. Ю., Закружецька А. Ю., Єрзіна І. В. 4 В розробці використані ДБН Б.2.2/2/2008 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково/проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування" та ДБН Б.2.2/3/2008 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження історико/ архітектурних опорних планів, спеціальної науково/проектної документації для визначення історичних ареалів населених місць України". Пам’ятний знак Мітрідату Евпатору. Фото автора. Храм Іоанна Предтечі. Вид з боку стародавньої частини. Візантійський вигляд храму був повернений у 1980 р.; реконструкція виконана за проектом О. І. Лопушинської. Фото автора. 25 обхідною вимогою роботи було забезпечення умов для збереження та охорони земель істори/ ко/культурного призначення (в основному зе/ мель Керченського історико/культурного за/ повідника, або таких, які пропонуються до скла/ ду заповідника), а також тих археологічних об’єктів, які не входять до складу земель за/ повідника, але мають значну історико/культурну цінність. Додаткове охоронне зонування, прий/ няте у розробці, стосувалося виключно архео/ логічного культурного шару в межах міста. При складанні історико/архітектурного плану основними критеріями при оцінці збереженості історичного міського середовища Керчі було прийнято: історико/культурну цінність територій, композиційно/художню виразність міського се/ редовища та гармонійне поєднання історичної забудови і природного ландшафту. В основу охо/ ронного зонування місцевих територій було пок/ ладено такі принципи: зони охорони визначалися на основі доміную/ чих критеріїв оцінки об’єктів спадщини з ура/ хуванням характеру розміщення таких об’єк/ тів, а також природної цінності історичних те/ риторій; було використано комплексний підхід при визначення охоронного зонування історично/ го ареалу, а також для територій, де об’єкти культурної спадщини різних видів розміщені компактно, і де цінність об’єктів спадщини визначається за допомогою багатофакторної оцінки; при визначенні зон охоронюваного ландшаф/ ту було враховано характерні особливості природного ландшафту, місцеві визначні об’єкти спадщини, а також окремі цінні при/ родні утворення на історичних територіях з на/ явними тут об’єктами культурної спадщини, передусім археологічними5; були визначені локальні охоронні зони для визначних об’єктів спадщини, розташованих поза комплексними охоронними зонами; для охорони археологічної спадщини було зап/ ропоновано зони охорони археологічного куль/ турного шару, які поширювалися на всю тери/ торію без винятку, міську територію в її сучас/ них межах, з урахуванням певної диференціації цих зон (три категорії режимів використання архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти 5 Визначення зон охоронюваного ландшафту виконано ст. науковим співробітником Кожушко О. А., при цьому було враховано основні положення та позиції нового генерального плану Керчі. Керченська фортеця. Південна брама, фрагмент. Фото Кожушко О. А. Дромос Царського кургану. Царський курган — пам’ятка архітектури та археології національного значення. Фото автора. 26 територій), залежно від зна/ чущості і статусу об’єктів ар/ хеологічної спадщини6; зважаючи на певну цінність двох історичних територій містобудівних утворень — селищ Колонка та Аршинце/ ве (робітничі селища 1930/ х — 1950/х рр.) було розроб/ лено дві окремі зони регулю/ вання забудови з від/ повідними режимами вико/ ристання цих територій. Під час роботи над історико/ архітектурним опорним планом і визначенням історичного аре/ алу на першому етапі виконано обов’язкові натурні досліджен/ ня для виявлення нових об’єктів культурної спадщини та цінних міських територій. Збір вихід/ них даних по об’єкту спадщини полягав у архівних та бібліог/ рафічних пошуках, вивченні краєзнавчої літератури, а також наукових звітів пам’яткоохо/ ронних робіт у м. Керчі. Перш за все, архівні пошуки стосува/ лися вивчення історичних, кар/ тографічних матеріалів щодо Керченського півострова в цілому, так і міста зокрема. Ос/ новним джерелом історичних відомостей про місто стали перші регулярні плани Керчі, розроблені у I половині XIX ст., які дають загальне уявлення про формування міської струк/ тури цього періоду. У них де/ тально відображено процес формування розпланувальної структури центру міста, а також окремих районів, хуторів, сіл, селищ, фортець з передмістям та інших територій, у тому числі виробничих, що дозволяє скласти загальну картину роз/ селення та динаміку розселення у часи, коли територія сучасної Керчі являла собою унікальну адміністративно/територіальну одиницю — Керч/Єнікальське градоначальство. Власне, кор/ дони Керч/Єнікальського гра/ доначальства багато в чому визначили територіальну осно/ ву сучасного міста. В цілому, вивчення картографічних ма/ теріалів істотно допомогло у ви/ явленні історично цінних місь/ ких територій і визначенні меж історичного ареалу. Крім того, вивчалися звіти з археологічних досліджень, а також проведено фотофіксацію пам’яток та інших цінних об’єктів спадщини, які в подальшому було запропоно/ вано кандидатами на пам’ятки. На початковому етапі роз/ робки існували певні труднощі в обстеженні територій міста, пов’язані, по/перше, із значни/ ми розмірами міської території, довжина якої уздовж берегової архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти 6 Локалізація пам’яток археології в межах Керчі, а також визначення меж та режимів зон охорони архео/ логічного культурного шару та його категоризацію виконано археолога/ ми: кандидатом історичних наук Боб/ ровським Т. А. та Закружецькою А. Ю. Фортеця ЄніDКале. “Водяний” бастіон з південною, Керченською брамою. Фото автора . Єнікальський маяк — найстаріший маяк, який зберігся в Керчі, 1821 р., реконструйований у 1954 р. Щойно виявлений об’єкт культурної спадщини. Фото автора. лінії становить близько 40 км, а також з нерівномірним розта/ шуванням об’єктів спадщини у містобудівній структурі. З ура/ хуванням цього було визначено пріоритетні напрямки натурних обстежень, які відповідали пев/ ним видам культурної спадщи/ ни (археологія, архітектура, історія і монументальне мисте/ цтво, наука і техніка). По/друге, особливості самої Керчі вима/ гали уважного вивчення різних археологічних об’єктів, як облікованих, так і таких, що не є пам’ятками, дослідження цін/ них природних утворень як значних елементів ландшафту, особливо у взаємозв’язку з об’єктами археології, як у ме/ жах міста, так і за його межами. По/третє, під час вивчення об’єктів спадщини було врахо/ вано новий вид нерухомої спадщини — пам’ятки науки і техніки, якого не було в ра/ дянському охоронному законо/ давстві, й, відповідно, такі пам’ятки були відсутніми в пе/ реліку об’єктів культурної спад/ щини Керчі. У зв’язку з цим, для взяття на державний облік в якості пам’яток науки і техніки розглядалися різні за своїм призначенням об’єкти: споруди всіх історичних маяків, які збе/ реглися до нашого часу в межах міста; будівля залізничного вокзалу; будівля першої міської електростанції; комплекс ко/ лишньої тютюнової фабрики Месаксуді; адміністративний корпус консервного заводу; будівля міської насосної станції та ін. За час роботи над істори/ ко/архітектурним опорним пла/ ном на державний облік в якості пам’ятки національного значення було взято Керченсь/ ку фортецю — “Комплекс спо/ руд Керченської фортеці” (як комплексний об’єкт спадщини, за видами: історія, наука і техніка, археологія). На додаток до вищесказано/ го, до списку пам’яток було зап/ ропоновано також щойно вияв/ лений містобудівний об’єкт — система вулиць/терас на схилах г. Мітрідат (разом з підпірними стінами, сходами та їх автен/ тичною бруківкою). До складу пам’ятки пропонуються вулиці: 1/а, 2/а та 3/я Мітрідатські; 23 Травня 1919 р., Рибакова; 1/а та 2/а Нагірні; Еспланадна; Теат/ ральна; Челова; 1/й, 2/й, 3/й та 4/й Пугачовські провулки; про/ вулок Клабукова зі сходами; сходи між 1/ою та 2/ою Мітрі/ датською вулицями, фрагмент сходів між вул. Театральною та 23 Травня та ін. Уточнення спис/ ку необхідно виконати після ре/ тельної інвентаризації певних ділянок забудови. Даний об’єкт містобудівної спадщини розмі/ щений в охоронній зоні істо/ ричного ареалу. Крім того, існування в межах міста земель Керченського істо/ 27Зона парку відпочинку ім. Войкова. Альтанка вітрів і “Скалки”. Войкове. Фото автора. рико/культурного заповідни/ ка, створеного з метою охо/ рони найбільш цінних істори/ ко/археологічних об’єктів, мало істотний вплив на весь комплекс охоронних заходів, зокрема, на визначення ре/ жимів використання особли/ во цінних міських територій при встановленні охоронного зонування. До результату роботи слід віднести також виявлення цінних історичних об’єктів до/ революційного часу, які були запропоновані в якості пам’я/ ток історії місцевого значен/ ня. Пам’ятки історії пов’язані з видатним особистостям або фіксують знакові для міста чи для країни в цілому історичні події. Тому такі об’єкти в структурі міста розміщені довільно, не мають чіт/ кого зв’язку з загальним розвитком Керчі. Значна частина таких пам’яток пов’язана з періодом Ве/ ликої Вітчизняної війни — окремі поховання та братські могили, місця розстрілів мирних грома/ дян, місця кровопролитних боїв та ін. Усі нині існуючі пам’ятки історії на території міста є об’єктами спадщини радянських часів. Ще одну особливість Керчі складає її природ/ на основа. Вона є своєрідним унікальним куль/ турним ландшафтом, який, здебільшого, зберіг свої при/ родні якості. На даний час культурний ландшафт Керчі визначається об’єктами та комплексами різної за харак/ тером нерухомої спадщини і формує історико/містобудів/ ний каркас міста, що створює те неповторне міське середо/ вище, яке ось уже два століття так захоплює всіх, хто відвідав це древнє місто. Тому в роботі досить велике місце було приділено ландшафтній ос/ нові міського середовища7 як у міській межі, так і за межа/ ми міста, у його найближчому оточенні. У спеціальному розділі подано загальні роз’яснення походження тих чи інших топонімів, ойконімів, гідронімів тощо; описано характерні особливості міського ландшафту, його викорис/ тання в давнину та сьогодні. Другий, завершальний етап розробки, було присвячено визначенню охоронного зонування та режимів використання цінних міських територій. У зв’язку з цим був запропонований один істо/ ричний ареал, який охоплює найбільш цінну істо/ архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти 7 Тут було враховано й збережені до нашого часу природні компоненти ландшафту, які є ще однією особливістю стародавнього міста. Основні виконавці роботи, архітектори Ієвлева В. П. і Кожушко О. А. у дворі краєзнавчого музею. ричну територію. Вона розта/ шована в долині р. Мелек/Чес/ ме (сучасна р. Приморська), з включенням г. Мітрідат та ділянки, що прилягає до бере/ гової лінії. Канал, створений р. Приморською та вул. Черни/ шевською (наступна за вул. Шлагбаумською), окреслили межі історичного ареалу. Тери/ торія історичного ареалу охоп/ лює центральну частину міста з кварталами історичної забудо/ ви, які до нашого часу зберегли свої топонімічні назви: Центр, Гірка, Боспорський, Нахалівка та ін. Крім того, ядром історич/ ного ареалу є античне місто Пантікапей, що на горі Мітрідат, біля підніжжя якої локалізовано археологічні залишки давньо/ руського міста Корчіва (в ме/ жах сучасної пл. Леніна). У межах історичного ареалу найбільш цінні території визна/ чені як комплексна зона охоро/ ни історичного ареалу та зона регулювання забудови історич/ ного ареалу. Для цих зон роз/ роблено спеціальні режими ви/ користання територій. Режими були детально викладено з ура/ хуванням типології історичної забудови та характерних особ/ ливостей збереженого до нинішнього часу історичного середовища. Крім того, було розроблено охоронне зонування для комп/ лексу об’єктів культурної спад/ щини в районі селища Аджи/ мушкай та охоронне зонування фортеці Єні/Кале. Природна основа міста, представлена характерними для цієї території Керченського півострова формами рельєфу, з річковими долинами, розташо/ ваними між основними гряда/ ми: Єнікальською, Мітрідатсь/ кою, і Юз/Обінською; з сопко/ вими полями грязьових вул/ канів (Єнікальського, Сол/ датсько/Слобідського та Джарджави); з природними водоймами, Комиш/Бурунсь/ кою косою та геологічною пам’яткою “Комиш/Бурунський розріз неогенових відкладень” в південній частині міста, які складають ландшафтне різно/ маніття місцевого середовища. Для просторово/планувальної структури міста особливо ха/ рактерний тісний зв’язок об’єктів культурної спадщини з природними об’єктами та утво/ реннями. З метою збереження природного оточення об’єктів культурної спадщини, а також цінних видових розкриттів пам’яток архітектури та архео/ логії, ансамблів і комплексів з їхньою природною основою як елементів ландшафту, у роботі було визначено 9 зон охороню/ ваного ландшафту. До них на/ лежать: північна зона охоронюваного ландшафту; зона охоронюваного ланд/ шафту Єнікальської гряди; зона охоронюваного ланд/ шафту між мисами Карантин/ ний та Зміїний; зона охоронюваного ланд/ шафту акваторії Керченської бухти та прибережної частини центрального району міста; зона охоронюваного ланд/ шафту східної частини Міт/ рідатської гряди; зона охоронюваного ланд/ шафту західної частини Міт/ рідатської гряди, природного утворення в районі селища архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Античне городище Тірітака — пам’ятка археології національного значення. Фото автора . Джарджава (Восход), запла/ ви р. Джарджави та її при/ токів і лінії Тірітакського валу; зона охоронюваного ланд/ шафту Юз/Обінської гряди та Керченської фортеці; зона охоронюваного ланд/ шафту пам’ятки природи “Комиш/Бурунський розріз неогенових відкладень”; зона охоронюваного ланд/ шафту Комиш/Бурунської коси і пам’яток археології “Городище Німфей” і “Алея склепів”. Унікальним явищем Кер/ ченського півострова є грязьо/ вий вулканізм. У межах сучас/ ного міста розміщено три вул/ канічні групи (три сопкових по/ ля): Восходівське (Джарджав/ ське), Солдатсько/Слобідське (Нікітське) та Єнікальське. Вул/ кани розміщуються в різних частинах міста і прив’язані до певних гряд. Восходівська зна/ ходиться в західній частині міста і тяжіє до Юз/Обінської гряди; Солдатсько/Слобідська група також розташована непо/ далік, біля Юз/Обінського шо/ се, біля нового житлового ма/ сиву “Сонячний/І”. Єнікальська група вулканів займає північну частину міста і розташована по/ ряд з селищем Підмаячний (Маяк). Восходівська і Сол/ датсько/Слобідська групи вул/ канів утворені т.зв. Восходівсь/ кою антикліналлю. Найбільше скупчення вул/ канів Керченського півострова знаходиться у його північній частині, на північ від Керчі, біля селища Бондаренкове (ко/ лишній Булганак). Булганакське сопкове поле складається з се/ ми груп грязьових вулканів, найбільші з яких — Велике Озе/ ро, сопки: Овручева, Вернадсь/ кого, Тищенко, і Ольденбургсь/ кого. Явище грязьового вул/ канізму для Криму спостері/ гається тільки на Керченському півострові, і воно є унікальним як для Криму, так і для України. У зв’язку з цим всі грязьові вул/ кани увійшли до зони охороню/ ваного ландшафту. Оскільки розробка історико/ архітектурного плану нашим інститутом здійснювалася впер/ ше, дослідження проводилося практично з нуля. Тому істотною допомогою став перелік бібліо/ графічних джерел по історич/ ним населеним місцям Авто/ номної Республіки Крим, скла/ дений ст. науковим співробіт/ ником інституту Зубковою Є. Ф. А відправними матеріалами для нинішньої роботи стали розробки Всесоюзного спе/ ціалізованого реставраційного об’єднання “Союзреставрація” (Москва) 1990–1991 рр. “Па/ мятники истории и культуры г. Керчи. Проект зон охраны” (авторський колектив: Львова М. В., Рильникова Є. В. та Си/ архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Лапідарій у дворі краєзнавчого музею. Фото автора . Пантікапей. Розкоп на г. Мітрідат. ненко Р. Г., під керівництвом І. І. Короленко (ГАП)) і “Істо/ рико/архітектурний опорний план центру міста” 1978–1979 рр. (в складі того ж авторсько/ го колективу). Свого часу про/ позиції щодо визначення цінних археологічних тери/ торій — стародавніх посе/ лень — сприяли створенню охоронюваних заповідних те/ риторій та організації Кер/ ченського історико/культур/ ного заповідника. До нашого часу цінні архео/ логічні території — землі Кер/ ченського історико/культурно/ го заповідника, що фіксують те/ риторії стародавніх поселень, таких, як: Пантікапей, Німфей, Мірмекій, Порфмій, Парфеній, Кам’янка/І та Кам’янка/ІІ та Боспорська заміська садиба — мали свої охоронні зони, тери/ торії яких були землями істори/ ко/культурного призначення і виконували функції охоронних зон цих об’єктів. Окремі охо/ ронні зони мали Мелек/Чес/ менський курган, Царський курган, а також “Алея склепів Німфея”. За пропозиціями но/ вої роботи ці зони були суттєво відкорегованими. Допомогу у виконанні графіч/ них матеріалів на топографічній основі здійснювали співробітни/ ки ДІПРОМІСТО Лопатюк М. О. (ГАП) і Маслова М. О. — автори нового генерального плану м. Керчі (Архітектурно/проектна майстерня № 1); фотоілюстрації і графічні оціночні схеми вико/ нані співробітниками НДІ па/ м’яткоохоронних досліджень. Автори досліджень вдячні всім працівникам Керченської міської адміністрації і персо/ нально мерові міста Осадчому Олегу Володимировичу, спів/ робітникам Керченського істо/ рико/культурного заповідника і всім тим, хто брав участь і до/ помагав виконувати дану робо/ ту. Особливу подяку хочеться висловити Заслуженому пра/ цівникові культури АР Крим Санжаровцю Володимиру Пи/ липовичу, а також головному інспектору Республіканського комітету з охорони культурної спадщини АР Крим Арбузовій Т. М. за можливість вивчення та використання іконографічних та архівних матеріалів по істо/ ричним, архітектурним та при/ родним об’єктам міста, то/ поніміці Керчі. Подяку за кон/ сультативну допомогу виноси/ мо археологам Керчі: О. О. Зінь/ ко, кандидату історичних наук, керівнику наукових програм фонду “Деметра”, а також С. О. Шестакову, ст. науковому співробітнику Керченського іс/ торико/культурного заповідни/ ка та О. Л. Єрмоліну, співробіт/ нику Кримського філіалу Інсти/ туту археології НАН України. архітектурні пам’ятки, парки та історичні ландшафти Верхня площадка Мітрідатських сходів. Фото автора.

Дотик до вічності. Про розроблення нового історико/архітектурного плану м. Керчі

Institution

Ähnliche Einträge