Досвiд використання супутникових даних для оцiнки стану грунтiв з метою розв’язання природоресурсних задач
The paper presents the background and the results of investigations of the soil type and the humus content in soil using satellite data from Landsat-7 ETM+ and AVHRR/NOAA. The experimental evaluation of the humus content within two test sites within the Chernigovska and Khmelnitska oblasts of Ukr...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4101 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Досвiд використання супутникових даних для оцiнки стану грунтiв з метою розв’язання природоресурсних задач / О. I. Сахацький // Доп. НАН України. — 2008. — № 3. — С. 109-115. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-4101 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-41012009-07-17T16:17:02Z Досвiд використання супутникових даних для оцiнки стану грунтiв з метою розв’язання природоресурсних задач Сахацький, О.І. Науки про Землю The paper presents the background and the results of investigations of the soil type and the humus content in soil using satellite data from Landsat-7 ETM+ and AVHRR/NOAA. The experimental evaluation of the humus content within two test sites within the Chernigovska and Khmelnitska oblasts of Ukraine is carried out. The results of humus evaluations are well correlated (coefficient of determination r2 6 0.92) with remote sensing data. The proposed approach will be useful for the solution of the problems of agriculture, natural resources, and protection of the environment. 2008 Article Досвiд використання супутникових даних для оцiнки стану грунтiв з метою розв’язання природоресурсних задач / О. I. Сахацький // Доп. НАН України. — 2008. — № 3. — С. 109-115. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4101 556.131.116:528.8.041.5 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Науки про Землю Науки про Землю |
| spellingShingle |
Науки про Землю Науки про Землю Сахацький, О.І. Досвiд використання супутникових даних для оцiнки стану грунтiв з метою розв’язання природоресурсних задач |
| description |
The paper presents the background and the results of investigations of the soil type and the
humus content in soil using satellite data from Landsat-7 ETM+ and AVHRR/NOAA. The
experimental evaluation of the humus content within two test sites within the Chernigovska
and Khmelnitska oblasts of Ukraine is carried out. The results of humus evaluations are well
correlated (coefficient of determination r2
6 0.92) with remote sensing data. The proposed
approach will be useful for the solution of the problems of agriculture, natural resources, and
protection of the environment. |
| format |
Article |
| author |
Сахацький, О.І. |
| author_facet |
Сахацький, О.І. |
| author_sort |
Сахацький, О.І. |
| title |
Досвiд використання супутникових даних для оцiнки стану грунтiв з метою розв’язання природоресурсних задач |
| title_short |
Досвiд використання супутникових даних для оцiнки стану грунтiв з метою розв’язання природоресурсних задач |
| title_full |
Досвiд використання супутникових даних для оцiнки стану грунтiв з метою розв’язання природоресурсних задач |
| title_fullStr |
Досвiд використання супутникових даних для оцiнки стану грунтiв з метою розв’язання природоресурсних задач |
| title_full_unstemmed |
Досвiд використання супутникових даних для оцiнки стану грунтiв з метою розв’язання природоресурсних задач |
| title_sort |
досвiд використання супутникових даних для оцiнки стану грунтiв з метою розв’язання природоресурсних задач |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Науки про Землю |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4101 |
| citation_txt |
Досвiд використання супутникових даних для оцiнки стану грунтiв з метою розв’язання природоресурсних задач / О. I. Сахацький // Доп. НАН України. — 2008. — № 3. — С. 109-115. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT sahacʹkijoí dosvidvikoristannâsuputnikovihdanihdlâocinkistanugruntivzmetoûrozvâzannâprirodoresursnihzadač |
| first_indexed |
2025-07-02T07:20:08Z |
| last_indexed |
2025-07-02T07:20:08Z |
| _version_ |
1836518797812432896 |
| fulltext |
УДК 556.131.116:528.8.041.5
© 2008
О. I. Сахацький
Досвiд використання супутникових даних для оцiнки
стану грунтiв з метою розв’язання природоресурсних
задач
(Представлено членом-кореспондентом НАН України В. I. Ляльком)
The paper presents the background and the results of investigations of the soil type and the
humus content in soil using satellite data from Landsat-7 ETM+ and AVHRR/NOAA. The
experimental evaluation of the humus content within two test sites within the Chernigovska
and Khmelnitska oblasts of Ukraine is carried out. The results of humus evaluations are well
correlated (coefficient of determination r2
6 0.92) with remote sensing data. The proposed
approach will be useful for the solution of the problems of agriculture, natural resources, and
protection of the environment.
Для контролю за станом земельних ресурсiв та їх змiнами традицiйно використовують як
наземнi, так i дистанцiйнi (аерокосмiчнi) методи дослiджень. Наземнi — грунтуються на
сучасних фiзичних, хiмiчних, бiологiчних, мiкробiологiчних та iнших методах; характери-
зуються високою точнiстю i надiйнiстю, однак вони порiвняно малопродуктивнi, дорого
коштують, їх неможливо застосовувати для оперативної оцiнки великих площ. Дистанцiйнi
матерiали iстотно доповнюють наземнi дослiдження i дають змогу оперативно отримувати
iнформацiю про стан грунтiв, їхню родючiсть, вологiсть на великих площах, вести дослiд-
ження в режимi монiторингу, оцiнювати врожайнiсть тощо. Природно, що використання
дистанцiйних матерiалiв можливе лише при наявностi завiрочних матерiалiв наземних до-
слiджень. Вартiсть дистанцiйних дослiджень значно нижча вiд вартостi наземних робiт i їх
можна проводити багаторазово з будь-якою необхiдною частотою.
За даними аерокосмiчних матерiалiв, вивчення змiни складу грунтiв i зниження вмiсту
гумусу засноване на тому, що мiж поверхневим шаром грунту, який вiдображається на
знiмку, та iншими шарами, якi безпосередньо не виходять на поверхню, iснує тiсна залеж-
нiсть [1, 2].
Таким чином, хоча ми спостерiгаємо лише поверхневий шар, одержувана iнформацiя
мiстить вiдомостi про весь грунтовий розрiз. Бiльш того, саме поверхневий шар грунту
найчастiше характеризується максимальним вмiстом гумусу i саме його вологiсть, грану-
лометричний склад, щiльнiсть та iншi характеристики визначають умови вирощування ро-
слин i врожайнiсть посiвiв.
Основними ознаками, що дають змогу виконати кiлькiсне дешифрування грунтiв i сiль-
ськогосподарських посiвiв по космiчних знiмках, є їх яскравостi в окремих зонах спектра.
Як вiдомо, головною особливiстю грунтiв є наявнiсть у них гумусу — стiйкого колоїдного
з’єднання, що утворилося внаслiдок розпаду органiчних залишкiв у результатi переробки
їх мiкроорганiзмами, а також фiзико-хiмiчного синтезу (конденсацiї, полiмеризацiї i згу-
щення) [3–5].
Концентрацiя гумусу, що мiстить основну частину живильних елементiв рослин, в цiло-
му визначає природну родючiсть грунту. Найбiльша частина гумусу концентрується в по-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №3 109
верхневому, бiологiчно активному шарi грунту, де нагромаджуються рослиннi залишки i ко-
ренi рослин та iснують сприятливi умови для життєдiяльностi органiзмiв. Потужнiсть цьо-
го шару становить вiд кiлькох сантиметрiв до десяткiв сантиметрiв — порядку 30–40 (для
чорноземiв).
Гумусовий шар дерново-пiдзолистих пiщаних грунтiв мiстить 0,5–0,8% гумусу, сiрих лi-
сових суглинних грунтiв — 1,5–2,7%, бурих лiсових грунтiв — 2%, темно-каштанових глинис-
тих у посушливому степу 1,7–3%, чорноземiв — 3–5%, лучно-чорноземних грунтiв до 6,5%.
Саме гумус додає грунту характерне забарвлення вiд чорного i темно-сiрого (у чорноземiв)
до свiтло-бурого i навiть жовтувато-палевого (у буроземiв, збiднених гумусом). Солончаковi
грунти, що мають сольову кiрку на поверхнi, виглядають ясно-сiрими.
Отже, ми бачимо, що наявнiсть гумусу в грунтi добре корелює з його гранулометричним
складом, який, як вiдомо, визначає водно-фiзичнi властивостi грунту, зокрема, фiльтрацiйнi
та можливiсть втримувати запаси вологи. З точки зору гiдрологiв та гiдрогеологiв, це один
з важливих факторiв, що визначає складовi водного балансу даної територiї. Особливо
привабливою є залежнiсть мiж типом грунту та iнтенсивнiстю iнфiльтрацiї поверхневих
вод у пiдземнi. Вiдомо, що на територiї України найбiльш iнтенсивно запаси грунтових вод
поповнюються в мiсцях поширення пiщаних та супiщаних грунтiв, а в мiсцях, де грунти,
складенi лесами та лесоподiбними суглинками, особливо в зонi рiвнин Полiсся, грунтовi
води поповнюються майже виключно у понижених формах мiкрорельєфу [6, 7].
Рiзнi види деградацiї грунтiв спричинюють зменшення концентрацiї гумусу у верхньому
бiологiчно активному шарi грунту. Зi змiною концентрацiї гумусу змiнюється i забарвле-
ння верхнього шару грунту, що не може не викликати змiни в спектральних яскравос-
тях. Дослiдження змiн спектральних властивостей грунтiв вiд вмiсту гумусу за допомогою
спектрометрiв проводили рiзнi автори. Одним з перших такi дослiдження провiв Е.Л. Кри-
нов (1947). Добре вiдомими є дослiдження [1, 2, 8, 9]. Далi, використовуючи власний досвiд,
нами буде показано, як вмiст гумусу вiдбивається на матерiалах космiчної зйомки.
Для вивчення стану грунтiв за космiчними даними використовуються два пiдходи. Один
полягає у вивченнi змiн вмiсту гумусу, складу грунтiв та iнших характеристик грунту з ура-
хуванням спектральних характеристик вiдкритого грунту, тобто основний об’єкт вивчення
безпосередньо грунти [1, 2, 8, 9]. Iнший полягає в оцiнцi врожайностi або бiомаси рослин-
ностi, її екологiчного стану, наявностi або вiдсутностi стресiв та заснований на вивченнi
спектральних властивостей рослинностi [11–13]. На нашу думку, необхiдно комплексне ви-
користання цих пiдходiв, якi доповнюють один одного, та найбiльш повно i всебiчно вiдобра-
жують рiзнi, але тiсно взаємопов’язанi прояви процесiв, що зумовлюють стан та родючiсть
грунтiв.
У даному повiдомленнi наведемо результати проведених дослiджень стосовно оцiнки
вмiсту гумусу, за даними космiчної зйомки LANDSAT-7 та AVHRR/NOAA, вiдкритого
грунту в межах тестових дiлянок. Перша з них розташована в Чернiгiвський областi (Нi-
жинський район) у межах господарства “Червонi партизани”. Другий полiгон дослiджень
охоплює Дунаєвецький район Хмельницької областi. (Вiдомостi з вмiсту гумусу в грун-
тах у межах полiгонiв люб’язно наданi спiвробiтниками “Держродючiсть” Чернiгiвської та
Хмельницької областей.)
Для проведення дослiджень був використаний знiмок Landsat-7 за 21 травня 2002 року.
Знiмок сумiщений з векторизованою схемою землекористування, створеною в ГIС MapInfo
за спецiальною методикою спiвробiтниками “Держродючiсть” (Т.Д. Лев, В.М. Пiскун
та iн., Київ) за даними, що отриманi спiвробiтниками Чернiгiвського обласного державного
110 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №3
Рис. 1. Фрагмент знiмка Landsat-7 (21.05.2002) (а) сумiщений зi схемою дiлянки “Червонi партизани” (б )
проектно-технологiчного центра охорони родючостi грунтiв пiд керiвництвом А. I. Мель-
ника. Для кожного поля в електронному виглядi була надана агрохiмiчна iнформацiя, що
включала усереднене значення вмiсту гумусу в межах даного поля. Вибраний фрагмент
територiї характеризується порiвняно однорiдними умовами у вiдношеннi вологостi грунтiв
у поверхневому шарi. Це дає змогу провести кореляцiю спектральних вiдбивних характе-
ристик каналiв космознiмка з вмiстом гумусу в грунтi (рис. 1).
Використовуючи значення нормованого вегетацiйного iндексу NDVI були визначенi по-
ля, де рослиннiсть майже вiдсутня (iндекс NDVI < 0). Далi, в межах саме таких полiв
були визначенi усередненi значення iнтенсивностi спектрального вiдбиття по каналах знiм-
ка Landsat-7 (21.05.2001) у межах полiв господарства “Червонi партизани” (Чернiгiвська
область), якi наведено в табл. 1.
Статистична обробка супутникових i вiдповiдних наземних даних показала чiтку
кореляцiйну залежнiсть мiж спектральними характеристиками космознiмка Landsat-7
(21.05.2005) у червонiй зонi (рис. 2, а) та близькiй iнфрачервонiй зонi спектра (рис. 2, б )
з середнiм вмiстом гумусу для конкретних полiв у межах тестової дiлянки “Червонi пар-
тизани”.
Застосовуючи залежнiсть мiж спектральними характеристиками космознiмка Landsat-7
у червонiй зонi (рис. 2, а) з середнiм вмiстом гумусу, що має досить велику ступiнь кореляцiї
на рiвнi 0,92, було визначено для кожного пiкселя зображення значення гумусу в межах
окремих полiв (за умови, що значення NDVI у пiкселi менше нуля, тобто майже вiдсутня
рослиннiсть).
Рис. 3 iлюструє стадiї обробки знiмка Landsat-7: a — початкове синтезоване зображен-
ня; б — зображення з видiленими полями, де вiдсутня рослиннiсть; в — результати обробки
знiмка в межах видiлених полiв; г — збiльшене зображення окремого поля з результатами
обробки за кожним пiкселем знiмка, наведено значення гумусу, що визначене за спектраль-
ними вiдбивними характеристиками у червоному каналi знiмка.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №3 111
Рис. 2. Лiнiйнi кореляцiйнi залежностi мiж iнтенсивнiстю спектрального вiдбиття знiмка Landsat-7
(21.05.2002) у червоному (K3) та близькому iнфрачервоному каналi (K4) та вмiстом гумусу (h) (тестова
дiлянка “Червонi партизани”)
Таким чином, подiбний пiдхiд може бути застосований для оцiнки вмiсту гумусу в грун-
тах з урахуванням космiчної зйомки iз значною деталiзацiю в межах полiв окремих
господарств.
Крiм того, нами проведено дослiдження з метою встановлення кореляцiйної залежностi,
мiж усередненим вмiстом гумусу для певних типiв грунтiв та спектральними вiдбивними
характеристиками космiчних знiмкiв Landsat-7 та AVHRR/NOAA.
Фрагмент знiмка Landsat-7 (05.06.2000), що наведений на рис. 4, сумiщений з картою
грунтiв у межах Дунаєвецького району (б ) Хмельницької областi для кореляцiї спектраль-
Таблиця 1
Канали зйомки Вмiст
гумусу, %
Iдентифiкатор
типу грунту
NDVI
K1 K2 K3 K4 K5 K7
99 95 104 104 162 129 1,45 18L −0,002
91 80 88 81 157 133 2,05 18L −0,037
96 86 99 85 172 148 1,78 18L −0,077
91 75 86 64 179 168 3,05 42L + 111L −0,148
94 79 93 63 180 174 1,94 40 + 103L −0,198
83 66 70 58 149 138 2,75 40 + 103L −0,093
91 81 89 82 147 120 1,87 19L −0,039
80 64 63 61 139 120 2,77 40 + 103L −0,016
83 63 70 47 156 155 2,74 40 + 103L −0,194
82 63 70 47 154 152 2,68 40 + 103L −0,190
82 62 69 47 150 148 2,63 40 + 103L −0,193
87 75 81 73 139 111 2,58 40 + 103L −0,051
85 67 74 53 164 159 2,64 40 + 103L −0,166
88 70 77 56 170 164 2,65 40 + 103L −0,156
83 64 71 49 156 151 2,58 40 + 103L −0,185
82 65 68 62 148 134 2,76 40 + 103L −0,046
112 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №3
Рис. 3. Фрагмент знiмка Landsat-7 (21.05.2002) (а) та результати його обробки для визначення вмiсту гумусу
в межах дiлянки “Червонi партизани”
них вiдбивних характеристик з усередненим вмiстом гумусу в грунтi для найбiльш пошире-
них типiв грунтiв даного району, а саме: ясно-сiрих та сiрих опiдзолених грунтiв (iдентифi-
катор типу грунту — 29), темно-сiрих опiдзолених та слабореградованих (iдентифiкатор —
40), опiдзолених та слабореградованих чорноземiв, а також темно-сiрих сильно реградова-
них (41) та типових i сильнореградованих середньо змитих (53) чорноземiв.
Методика визначення дiлянок для кореляцiї спектральних яскравостей знiмка з усеред-
неним вмiстом гумусу була аналогiчна до тої, яку застосували на дiлянцi “Червонi парти-
зани”. А саме, використовуючи значення вегетацiйного iндексу NDVI було визначено поля,
де рослиннiсть майже вiдсутня (iндекс NDVI < 0). Далi, в межах саме таких полiв було
визначено усередненi значення спектральних яскравостей по спектральних каналах знiмка
Landsat-7.
Кореляцiю значень спектральних яскравостей проводили з усередненим вмiстом гумусу
для певного типу грунту, що було визначено спiвробiтниками “Держродючiсть” Хмельниць-
кої областi.
Статистичною обробкою доведено досить сильний кореляцiйний зв’язок мiж спектраль-
ними яскравостями космознiмка Landsat-7 у 3 каналi (червоний дiапазон), 5 каналi (середнiй
iнфрачервоний дiапазон) та 6–2 каналi (другому тепловому каналi). Частина цих залежнос-
тей представлена на рис. 4. Квадратична залежнiсть показана пунктирною лiнiєю.
Подiбнi дослiдження в межах Дунаєвецького району проводилися для встановлення
кореляцiйних залежностей мiж усередненим вмiстом гумусу для основних типiв грун-
тiв та спектральними характеристиками знiмка AVHRR/NOAA (01.04.2001). Хоча знiмки
AVHRR/NOAA мають низьке просторове розрiзнення (1,1 км), але вони надаються безко-
штовно та мають перевагу у часовому розрiзненнi. Їх можна отримувати практично кож-
ного дня i тому гарантовано можна отримати кiлька знiмкiв за вегетацiйний перiод у со-
нячнi днi на вiдмiну вiд знiмкiв Landsat-7, або iнших знiмкiв високої розрiзненостi, якi
проводять зйомку однiєї дiлянки земної поверхнi приблизно раз у мiсяць; значна хмарнiсть
у момент зйомки може завадити отримати якiснi данi. Крiм того, знiмки AVHRR/NOAA
природно iнтегрують сигнал вiдбиття вiд земної поверхнi в межах пiкселя розмiром при-
близно 1,1× 1,1 км i тому цiкаво зiставити цi iнтегрованi характеристики космiчної зйомки
з наземними усередненими даними для певних типiв грунтiв.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №3 113
Рис. 4. Фрагмент знiмка Landsat-7 (05.06.2000) (а) сумiщений з картою грунтiв у межах Дунаєвецько-
го району (б ) та кореляцiйнi залежностi мiж спектральними яскравостями знiмка Landsat-7 (21.05.2002)
у червоному каналi (в) та iнфрачервоному каналi (г) з середнiм вмiстом гумусу
Оскiльки знiмок AVHRR/NOAA має досить низьке розрiзнення спектральнi характерис-
тики для окремих дiлянок визначали за одним пiкселем, який вiдповiдав вимогам мiнiмаль-
ного значення NDVI. Як показують результати вимiрiв, повнiстю усунути вплив рослинностi
було неможливо. Мiнiмальнi значення NDVI вищi за 0. Тому пороговим було визначено iнше
число — NDVI < 0,140, при переважнiй бiльшостi NDVI < 0,12.
У результатi статистичної обробка встановлено досить впевнений кореляцiйний зв’я-
зок мiж спектральними характеристика знiмка AVHRR/NOAA-16 (01.04.2001) та усеред-
неним вмiстом гумусу основних типiв грунтiв. Зокрема, спостерiгається кореляцiйна за-
лежнiсть мiж спектральною яскравiстю у видимому дiапазонi (K1) та вмiстом гумусу (h)
в межах Дунаєвецького району, яка у випадку лiнiйної апроксимацiї має такий вигляд:
K1 = −31,5894 · h + 266,253 (r2
= 0,807); для квадратичної апроксимацiї: K1 = 22,53 · h2
−
− 156,85 · h + 428,049 (r2
= 0,932).
114 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2008, №3
Таким чином, було проведено обробку знiмкiв Landsat-7 та AVHRR/NOAA для оцiнки
можливостей визначення природної продуктивностi грунтiв у межах Хмельницької та Чер-
нiгiвської областей. У межах полiгонiв дослiджень в результатi сумiсної обробки супутни-
кових та завiркових наземних даних отримано кореляцiйнi залежностi мiж спектральними
яскравостями космiчних знiмкiв та вмiстом гумусу в грунтах, що може слугувати для оцiнки
природної продуктивностi грунтiв, контролю за їх деградацiєю та для визначення водно-фi-
зичних параметрiв поверхневих вiдкладiв при гiдрологiчних та гiдрогеологiчних дослiдже-
ннях. Отриманi результати свiдчать про можливiсть використання космiчних зйомок для
бiльш детального картування параметрiв грунтiв в межах окремих полiв, господарств та
районiв, але це потребує детальних наземних первинних даних.
1. Aндроников В.Л. Аэрокосмические методы изучения почв. – Москва: Колос, 1979. – 280 с.
2. Дейвис С., Сван П. Дистанционное зондирование: Количественный подход. – Москва: Недра, 1983. –
415 с.
3. Виноградов Б.В. Аэрокосмический мониторинг экосистем. – Москва: Наука, 1984. – 319 с.
4. Канiвець В.И. Життя грунту. – Київ: Урожай, 1990. – 156 с.
5. Медведев В. В. Мониторинг почв Украины. – Харьков: Антиква, 2002. – 428 с.
6. Шпак И.С. Влияние леса на водный баланс водосборов. – Киев: Наук. думка, 1968. – 282 с.
7. Бублясь В.М., Шестопалов В.М. Аномальные зоны и их роль в перераспределении радионуклидов
из поверхности почв в подземные воды // Водообмен в гидрогеологических структурах и черно-
быльская катастрофа. Ч. 1: Распространение чернобыльских радионуклидов в гидрогеологических
структурах. – Киев, 2001. – С. 251–356.
8. Федченко П.П., Кондратьев K. Я. Спектральное отражение некоторых почв. – Ленинград: Гидроме-
теоиздат, 1981. – 231 с.
9. Шатохин А.В., Лындин М.А. Сопряженное изучение черноземов Донбасса наземными и дистанци-
онными методами // Почвоведение. – 2001. – № 9. – С. 1037–1044.
10. Лялько В. И, Сахацкий А.И., Ходоровский А.Я. и др. Возможности прогнозирования урожайнос-
ти зерновых культур на основе совместного использования многозональных космических снимков
AVHRR/NOAA и Landsat TM (на примере Киевской области) // Косм. наука i технологiя. – 2002. –
8, № 2/3. – С. 249–255.
11. Illera P., Delgado J., Fernandez Unzueta F., Fernandez Manso A. Integration of NOAA-AVHRR and
meteorological data in GIS-Application for vegetation monitoring in Castilla y Leon, Spain // Remote
Sensing in the 21st Century / Ed. J. L. Casanova. // Econ. and Environ. Appl. – 2000. – P. 47–54.
12. Rasmussen M. S. Developing simple, operational, consistent NDVI-vegetation models by applying envi-
ronmental and climatic information: Part 1. Assessment of net primary production // Remote sensing. –
1998. – 19, No 1. – С. 97–117.
13. Rasmussen M. S. Developing simple, operational, consistent NDVI-vegetation models by applying envi-
ronmental and climatic information: Part II. Crop yield assessment // Ibid. – С. 119–139.
Надiйшло до редакцiї 12.07.2007Науковий центр аерокосмiчних дослiджень Землi
Iнституту геологiчних наук НАН України, Київ
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2008, №3 115
|