Методи синтезу триазинохіназолінів

• Дата: 2012
• Автори: Воскобойнік, О.Ю., Коваленко, С.І., Карпенко, О.В., Скорина, Д.Ю., Берест, Г.Г., Носуленко, І.С., Кривошей, О.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут органічної хімії НАН України 2012
• Назва видання: Журнал органічної та фармацевтичної хімії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/41999
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Методи синтезу триазинохіназолінів / О.Ю. Воскобойнік, С.І. Коваленко, О.В. Карпенко, Д.Ю. Скорина, Г.Г. Берест, І.С. Носуленко, О.В. Кривошей // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. — 2012. — Т. 10, вип. 1(37). — С. 3-18. — Бібліогр.: 47 назв. — укр.

Узагальнені літературні дані щодо апелювання триазинового циклу до ребр а, b та с хіназолінового каркасу з утворенням відповідних триазинохіназолінів. Показано, що методи їх формування засновані на реакціях [2+2+2]-, [3+3]-, [4+2]- та [5+1]-циклоприєднання, де в якості основних нуклеофілів виступають N-ціано- або N,N-диціанобензамідини, 2-аміно-4-R-хіназоліни, 2-гуанідинохіназолін-4-(ЗН)-они, заміщені 4- або 2-гідразинохіназолінів та частково гідровані похідні as-, s-триазинів.