Розвиток словацької етнографії в міжвоєнний період (1918-1939)
The period of time from 1918 to 1939 is an important time for Slovak ethnography which deserves special attention from researches. During this time we can follow the liberation from Austro-Hungarian regime and receiving of official status and form a part of First Czech-Slovak Republic which influenc...
Збережено в:
Дата: | 2005 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2005
|
Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43004 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Розвиток словацької етнографії в міжвоєнний період (1918-1939) / П. Леньо // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 3. — С. 110-117. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-43004 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-430042013-04-14T03:48:10Z Розвиток словацької етнографії в міжвоєнний період (1918-1939) Леньо, П. Трибуна молодого дослідника The period of time from 1918 to 1939 is an important time for Slovak ethnography which deserves special attention from researches. During this time we can follow the liberation from Austro-Hungarian regime and receiving of official status and form a part of First Czech-Slovak Republic which influenced the development of science in the country. The author is looking at the topic of development of ethnography in two different ways. First, it is the work of ethnographical societies and individual ethnographers. Second, it is the development of the methodological base during this period of time. The author came to following conclusions: during 1920-30th there were some tendencies to create more professional ethnographical science. One of the main deficiencies of this time was the absence of specific purpose of the ethnographer's work which they would prescribe for themselves in order to distinguish ethnography among other disciplines. A positive moment was the creation of folk museums, intensive contacts with scholars from Chech republic. But until the second half of the 20th Century ethnography was sub discipline, with the description as the main method of work. 2005 Article Розвиток словацької етнографії в міжвоєнний період (1918-1939) / П. Леньо // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 3. — С. 110-117. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43004 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Трибуна молодого дослідника Трибуна молодого дослідника |
spellingShingle |
Трибуна молодого дослідника Трибуна молодого дослідника Леньо, П. Розвиток словацької етнографії в міжвоєнний період (1918-1939) Народна творчість та етнографія |
description |
The period of time from 1918 to 1939 is an important time for Slovak ethnography which deserves special attention from researches. During this time we can follow the liberation from Austro-Hungarian regime and receiving of official status and form a part of First Czech-Slovak Republic which influenced the development of science in the country. The author is looking at the topic of development of ethnography in two different ways. First, it is the work of ethnographical societies and individual ethnographers. Second, it is the development of the methodological base during this period of time. The author came to following conclusions: during 1920-30th there were some tendencies to create more professional ethnographical science. One of the main deficiencies of this time was the absence of specific purpose of the ethnographer's work which they would prescribe for themselves in order to distinguish ethnography among other disciplines. A positive moment was the creation of folk museums, intensive contacts with scholars from Chech republic. But until the second half of the 20th Century ethnography was sub discipline, with the description as the main method of work. |
format |
Article |
author |
Леньо, П. |
author_facet |
Леньо, П. |
author_sort |
Леньо, П. |
title |
Розвиток словацької етнографії в міжвоєнний період (1918-1939) |
title_short |
Розвиток словацької етнографії в міжвоєнний період (1918-1939) |
title_full |
Розвиток словацької етнографії в міжвоєнний період (1918-1939) |
title_fullStr |
Розвиток словацької етнографії в міжвоєнний період (1918-1939) |
title_full_unstemmed |
Розвиток словацької етнографії в міжвоєнний період (1918-1939) |
title_sort |
розвиток словацької етнографії в міжвоєнний період (1918-1939) |
publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
publishDate |
2005 |
topic_facet |
Трибуна молодого дослідника |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43004 |
citation_txt |
Розвиток словацької етнографії в міжвоєнний період (1918-1939) / П. Леньо // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 3. — С. 110-117. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
series |
Народна творчість та етнографія |
work_keys_str_mv |
AT lenʹop rozvitokslovacʹkoíetnografíívmížvoênnijperíod19181939 |
first_indexed |
2023-10-18T17:57:23Z |
last_indexed |
2023-10-18T17:57:23Z |
_version_ |
1796142935790583808 |