Сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя

У статті висвітлено питання щодо тлумачення феномену польсько-білорусько-українського пограниччя в контексті завдань сучасної гуманітарної науки. Окреслено напрями дослідження цієї проблеми на сучасному етапі, подано конкретні наукові розробки та запропоновано заходи, спрямовані на її вирішення....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Вахніна, Л.К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Назва видання:	Слов’янський світ
Теми:	Міжнародні наукові проекти
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43454
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя / Л.К. Вахніна // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 179-193. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-43454
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-434542013-04-29T03:02:52Z Сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя Вахніна, Л.К. Міжнародні наукові проекти У статті висвітлено питання щодо тлумачення феномену польсько-білорусько-українського пограниччя в контексті завдань сучасної гуманітарної науки. Окреслено напрями дослідження цієї проблеми на сучасному етапі, подано конкретні наукові розробки та запропоновано заходи, спрямовані на її вирішення. В статье освещён вопрос истолкования феномена польско-белорусско-украинского пограничья в контексте задач современной гуманитарной науки. Определены направления исследования этой проблемы на современном этапе, представлены конкретные научные разработки и меры, направленные на её решение. In this article are analyzed the problem of the phenomena of Polish, Belarus and Ukrainian boundaries into the context of the modern humanitarity science. The author of this article illustrated the modern tendentious into the folklore science. 2010 Article Сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя / Л.К. Вахніна // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 179-193. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. XXXX-0051 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43454 (1-192.2)(= 162.1 = 161.3=161.2):341.23 uk Слов’янський світ Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Міжнародні наукові проекти Міжнародні наукові проекти
spellingShingle	Міжнародні наукові проекти Міжнародні наукові проекти Вахніна, Л.К. Сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя Слов’янський світ
description	У статті висвітлено питання щодо тлумачення феномену польсько-білорусько-українського пограниччя в контексті завдань сучасної гуманітарної науки. Окреслено напрями дослідження цієї проблеми на сучасному етапі, подано конкретні наукові розробки та запропоновано заходи, спрямовані на її вирішення.
format	Article
author	Вахніна, Л.К.
author_facet	Вахніна, Л.К.
author_sort	Вахніна, Л.К.
title	Сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя
title_short	Сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя
title_full	Сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя
title_fullStr	Сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя
title_full_unstemmed	Сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя
title_sort	сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Міжнародні наукові проекти
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/43454
citation_txt	Сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя / Л.К. Вахніна // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 8. — С. 179-193. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Слов’янський світ
work_keys_str_mv	AT vahnínalk sučasnebačennâpolʹsʹkobílorusʹkoukraínsʹkogopograniččâ
first_indexed	2025-07-04T01:53:32Z
last_indexed	2025-07-04T01:53:32Z
_version_	1836679443442040832
fulltext	179 (1–192.2)(=162.1=161.3=161.2):341.23 Л. К. Вахніна СУЧАСНЕ БАЧЕННЯ ПОЛЬСЬКО-БІЛОРУСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ У статті висвітлено питання щодо тлумачення феномену польсько-білорусько-українського пограниччя в контексті завдань сучасної гуманітарної науки. Окреслено напрями дослідження цієї проблеми на сучасному етапі, подано конкретні наукові розробки та запропоновано заходи, спрямовані на її вирішення. Ключові слова: польсько-білорусько-українське пограниччя, культурна політика, славістична фольклористика, міждержавний діалог. In this article are analyzed the problem of the phenomena of Polish, Belarus and Ukrainian boundaries into the context of the modern hu- manitarity science. Th e author of this article illustrated the modern ten- dentious into the folklore science. Key words: Polish, Belarus and Ukrainian boundaries, cultural poli- tic, Slavonic folklore science, the dialog between societies. Вивчення пограниччя в наш час потребує комплексного аналізу в історичному, культурологічному, етнопсихологіч- ному, літературознавчому та фольклористичному аспектах функціонування цілої системи різнонаціональних культур- них традицій, яка постійно змінюється під впливом сучасних трансформаційних процесів. Результати таких досліджень є важливими для формування культурної політики добросусід- ства й толерантності національних спільнот в етнічному роз- маїтті сучасного світу. Дослідження порубіжних територій сьогодні стало одним з найактуальніших питань не лише в сучасній славістичній фольклористиці України. Поняття етнокультурного та фольк - http://www.etnolog.org.ua 180 лорного пограниччя є об’єктом порівняльного аналізу у фольклористиці та етнології, лінгвістиці та літературознав- стві, історії та соціології багатьох як слов’янських (переваж- но України, Польщі, Чехії, Словаччини, Білорусі та Росії), так і неслов’янських країн (Угорщини, Румунії, Німеччини, Фран- ції та Іспанії). Підвищена увага до пограниччя в деяких регіо- нах зумовлена культурною політикою ведення міждержавно- го діалогу. Ареал порубіжжя став об’єктом багатьох спільних міждержавних проектів (наприклад, єврорегіон «Буг») та на- укової співпраці Академій наук різних країн Європи, зокрема Польщі, Литви, України, Словаччини, Угорщини, Росії, Біло- русі та Латвії, учасниками якої водночас є дві або три сторо- ни. Вивченням згаданої проблеми також займаються народо- знавчі та культурні товариства, як-от Польське народознавче товариство у Вроцлаві. У багатьох регіонах пограниччя здій- снено різноманітні польові дослідження, отримані матеріали опубліковано, узагальнено, а конференції подібної тематики стали традиційними. І це не випадково, адже наше сьогодення характеризуєть- ся гострими етнічними конфліктами в усіх куточках пла- нети, масштабними міграційними процесами, економічни- ми, культурними, психологічними та іншими негараздами, пов’язаними з проживанням представників різних народів і національностей на спільних територіях. Тому вивчення зе- мель, де впродовж століть спонтанно (і не спонтанно) фор- мувалися регіони спільного проживання різнонаціональних спільнот, може стати в пригоді під час вирішення багатьох те- оретичних і практичних проблем. Фольклорне пограниччя в Європі розглядають з наукових позицій у різних контекстах, зокрема слов’янських, з ураху- ванням комплексного міждисциплінарного підходу, що перед- бачає цілі блоки питань – етнополітичних, мовно-культурних, національно-ідентифікаційних, історичних, географічних, http://www.etnolog.org.ua 181 кон фесійних та багатьох інших. Не останню роль тут відігра- ють фольклорні дослідження, зокрема порівняльні, що мають давню традицію і сприяють кращому розумінню процесів, які відбуваються на прикордонних землях. Фольклорна взаємодія виявляється на матеріалі різних жанрів – пісень, народної прози, вірувань, обрядів тощо. Із цих питань цікавий і багатоплановий матеріал зібрали вче- ні з різних країн, які на його основі пропонують власні теоре- тичні узагальнення, терміни, визначення тощо. З огляду на це, нового теоретичного осмислення потребує як власне терміно- логія, так і підходи й методи дослідження пограниччя, засоби їхньої уніфікації у світовій науці [Witkowski, 2000]. Сучасна фольклористика по-новому висвітлює різнобічні аспекти функціонування фольклорної культури національних спільнот у контексті питань культурної автономії та інтегра- ції в європейський простір. Тому нових рис набуває і вивчен- ня фольклору національних меншин та міжетнічних зв’язків майже в усіх країнах Центрально-Східної Європи. На перспек- тивності таких досліджень наголошують українські дослідни- ки [Гайдай 2002]. Нові тенденції простежуються й у вивченні міжкультурних взаємин України із сусідніми державами – на рівні етнофольклорного порубіжжя. У зв’язку із цим актуаль- ною є проблема самоідентифікації національних меншин, зо- крема поляків в Україні та українців у Польщі. Особливу увагу останнім часом приділяють висвітленню питань національ- ної ідентичності, самосвідомості, збереження й захисту націо- нальних культур, взаємної толерантності й недопущення між- національних конфліктів, визначення місця національностей в сучасній Європі, міжетнічних процесів, що відбуваються на пограничних територіях. Для сучасних дослідників українсько-польського порубіж- жя, безперечно, істотне значення має європейський досвід вивчення проблем ідентичності, запроваджений у Західній http://www.etnolog.org.ua 182 Європі ще на початку 1980-х років як в етнологічних, так і у фі- лософських та соціологічних розвідках – від власне визначен- ня термінів «ідентичність» та «пограниччя» до низки праць про етнічні процеси на рівні регіональної та національної спе- цифіки етнокультурних традицій окремих регіонів (Бретань, Басконія, Ельзас – Франція) та узагальнених розвідок відомо- го французького етнолога Жана Кюїзеньє, окремі з яких цьо- го року вперше були опубліковані українською мовою («Етно- логія Європи» та «Етнологія Франції», остання у співавторстві з Мартін Сегален). Жан Кюїзеньє – один з перших західноєвропейських до- слідників, хто звернув увагу на етнічні процеси в погра- ничних регіонах, національну специфіку та міжкультур- ні взаємини різних народів, зокрема й в Україні. Тому його теоретичні висновки та практичний досвід польових до- сліджень, у тому числі на румунсько-українському погра- ниччі, варто врахувати як українським, так і польським до- слідникам. Ще в 1999 році за підтримки ЮНЕСКО в Будапешті було створено Інститут європейських досліджень (директор – М. Гоппал), діяльність якого зосереджена на проблемах само- ідентифікації, документації, екології, а також популяриза- ції традиційної європейської культури. Інститут ставить за мету збільшити обсяги міжнародної кооперації та взаємооб- міну знаннями, стимулювати ширше визнання урядом цін- ностей традиційної культури, підвищувати професіоналізм у галузях, пов’язаних з традиційною культурою, покращувати якість життя завдяки глибшому усвідомленню самоідентифі- кації, сприяти вихованню взаємоповаги між етнічними група- ми й народами. На жаль, у Польщі Інститут дослідження національних спільнот із самостійної установи ПАН у Познані було реорга- нізовано і передано до складу Інституту славістики ПАН як http://www.etnolog.org.ua 183 відділ, очолюваний професором Войцехом Бурштою. Мов- ні ж процеси на пограниччі вивчають відомі польські мово- знавці, серед яких особливе місце належить професору Яну- шу Рігеру. Порубіжжя стало надзвичайно важливим простором не лише взаєморозуміння, але й взаємовпливу традицій, пере- ходу їх до іншого мовного середовища, де культури, зокре- ма фольклор, різних народів взаємодіяли, взаємозбагачува- лися і навіть синтезувалися. Проживання в різноетнічному середовищі вже саме по собі забезпечує нове розуміння ін- ших культур, мов та релігій, що дозволяє їм безконфліктно співіснувати. Так, польові дослідження як українських, так і польських учених, проведені впродовж останніх років, дозволяють вес- ти мову про типологію певних жанрів, зокрема про україн- ські та польські балади. Водночас увагу науковців привер- тає такий жанр, як колядка, функціонування якого саме на українсько-польському пограниччі вивчали Є. Бартмінський та Г. Капелусь. Актуальним також залишається дослідження низки тек- стів, які можуть побутувати одночасно двома чи трьома мова- ми, що є типовим явищем для порубіжжя. Саме цю тенденцію відомий польський славіст, професор Берлінського універси- тету Олександр Брюкнер, доля якого була пов’язана з Терно- пільщиною, детально проаналізував у серії статей «Польсько- українські пісні», що були опубліковані ще на початку ХХ ст. Більшість дослідників не визнавали такі зразки фольклору, вважаючи їх менш вартісними за естетичними критеріями. Прикметно, що ця тенденція й нині характерна для українсько- польських прикордонних теренів, а також трапляється в міс- цях компактного та змішаного проживання поляків в Украї- ні. Декілька нових зразків нам вдалося записати від Ярослави Павлюк з Любара на Житомирщині. http://www.etnolog.org.ua 184 Можна виділити особливий тип людей пограниччя з їхнім місцевим менталітетом як певних носіїв різних етнічних фольк- лорних традицій, до яких варто зарахувати і саму Я. Павлюк. Не випадково спеціальне дослідження на цю тему здійснила польський етнолог Анна Шифер у книзі «Ludzie pogranicza» [Szyfer 2006]. Родом з Бродів Львівської області, Я. Павлюк уособлює культурні традиції двох народів – українського та польського. Звичаї польсько-української родини, з якої вона походить, засвідчують її подвійну самоідентифікацію – вона пише вірші двома мовами, які обидві є для неї рідними. Я. Павлюк, певний час проживаючи на Закарпатті, засвоїла там ще й угорські та німецькі народні пісні, які також увійшли до її репертуару. Таких людей можна знайти чимало, як в Україні, так і в Польщі. Поєднання в їхніх родинах кількох уснопоетич- них традицій вказує на різноманіття народної культури. Своєрід- ним пограничним острівцем збереження польського фольклору в Україні можна назвати с. Пулемець Любомльського району Во- линської області, де фольклорним експедиціям Інституту мис- тецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Риль- ського НАН України (далі – ІМФЕ ім. М. Т. Рильського) вдалося записати ще в 1971 році кілька надзвичайно рідкісних старовин- них народних балад. Можливо, деякі з них міг чути та відтворю- вати у своїх поетичних образах А. Міцкевич, адже с. Пулемець розташоване на українсько-польсько-білоруському пограниччі в краю казкових озер та фантастичної природи. Сьогодні польські народні балади побутують у цьому селі в українському мовному середовищі, оскільки більшість його жителів – це представники саме українського етносу. Харак- терно, що типові для зазначеного середовища виконавці балад, скажімо, Марія Берко чи Катерина Лошак, виконуючи їх поль- ською мовою, самі підкреслюють давність цих творів, що збе- реглися в місцевих фольклорних традиціях як своєрідні релік- тові явища. http://www.etnolog.org.ua 185 Це підтверджує, наприклад, балада, записана фольклорною експедицією ІМФЕ ім. М. Т. Рильського від Марії Берко, – «We wsi Malinówce stała chatka mała», текст якої наводимо нижче повністю, оскільки він зберігає в традиційному сюжеті тра- гічних взаємин чоловіка та жінки всю притаманну погранич- чю специфіку: We wsi Malinówce stała chatka mała, Stara kowalicha męża nie lubiła. W nocy, u północy miał się kowal w kużni, A młody czeladnik żył z kowalką drużny. Czasem się podsował, czasem pożartował, Czasem ją przycisnął, Czasem pocałował. A jednego razu mówi kowalicha: – Zabij mego męża, zabij go do licha (Записано експедицією ІМФЕ ім. М. Т. Рильського в с. Пулемець Любомльського р-ну Волинської обл. від Берко М. П. у 1971 р. // НАФРФ ІМФЕ. – Ф. 14–5, од. зб. 421/2, арк. 109, 110). Від цієї виконавиці вдалося також записати один з давніх епічних творів – польську народну баладу «W Wyrokach na wioskie». Окрім балад, у репертуарі носіїв фольклору в Україні поширені польські військові та патріотичні пісні. Окреме місце варто приділити аналізу виконавської май- стерності носіїв фольклору. Це стосується як самого виконан- ня творів, так і сприйняття їх слухачами. Домінування епічної традиції в поєднанні з індивідуальністю самого виконав- ця, що ми бачимо на прикладі К. Лошак та М. Берко, уміння зорієнтуватися на слухача, а також чудовий імпровізаційний та музичний талант дозволяють вести мову про усталеність традицій своєрідної баладної школи в Україні, що стосується як українських, так і польських балад, популярних не лише се- ред поляків, а й серед українського населення. http://www.etnolog.org.ua 186 Балада стала втіленням так званих «романтичних ідеа- лів», «романтичної душі», які до сьогодні збереглися в на- родній творчості й віддзеркалюють трагічні переживання та образи минулого. Не випадково дослідження баладних мо- тивів, підготовка міжнародних покажчиків народних балад залишається в центрі уваги Міжнародної комісії з вивчення народних пісень і балад при SIEF у різних країнах світу. Ба- лади в Україні та в Польщі досі є одним з улюблених жанрів сучасного фольклору. Дослідження взаємодії міжнаціональних фольклорних тра- дицій необхідно проводити на багатьох рівнях, у різних регіо- нах України та Польщі, а також у сусідніх з ними країнах, щоб краще зрозуміти типологію розглядуваних явищ у контексті сучасних трансформаційних процесів. Останнім часом європейські вчені почали зіставляти тра- диції окремих регіонів у своїх країнах з більш віддаленими. Ґрунтовне дослідження такого типу, присвячене проблемі ідентичності двох малих міст (одного в Болгарії, другого в Бельгії), здійснила директор Інституту фольклору БАН Міла Сантова. Так, у Польщі увагу привернула проблема самосвідомості етнічних груп пограниччя – Сілезії [Sląsk – pogranicze kultur... 1994] та Вармії [Szyfer 2006]. Комплексне регіональне вивчен- ня одночасно обрядів та творчості двох народів, які різнять- ся своїм менталітетом, – поляків та македонців – здійсни- ли А. Задрожинська, Т. Вражиновський та К. Вроцлавський [Zadrożyńska, Vražinovski, Wrocławski 1998]. Зацікавлення етнічною проблематикою в сучасній фольк- лористиці залишається важливим у контексті суспільних трансформацій, що відбулися у зв’язку з очікуваною ін- теграцією низки країн до європейського економічного та культурного простору. Вагому роль у цьому мав відіграти перепис населення в низці країн, зокрема в Україні та Поль- http://www.etnolog.org.ua 187 щі, але, на жаль, результати виявилися не зовсім втішними як для національних меншин, так і для дослідників. Адже частка українців у Польщі, як і поляків в Україні, зменши- лася майже вдвічі. Однією з чільних проблем для фольклористичної науки ста- ло вивчення фольклорної культури й традицій своїх діаспор. Найбільш переконливих результатів у цьому плані досяг ли польські дослідники. На початку 1990-х років значно посили- лося зацікавлення поляками, які проживали на території ко- лишнього СРСР, у регіонах, що раніше були недоступними для науковців з Польщі. Основна увага була прикута передусім до поляків, які на- селяли території Казахстану, а також землі Західної Білорусії, України та Литви. Опубліковано праці, де розглянуто мину- ле поляків [Jasiewicz 1992], і розвідки, присвячені сучасному стану їхніх традицій та культури [Konfl ikty etniczne... 1995]. Дослідники поляків на Сході простежили формування нової само свідомості, уникаючи узагальнень та антагонізму згада- ного етносу з його іноетнічним оточенням. Проблему свій – чужий розглядають як у Польщі, так і в Росії, де об’єктом стали взаємини різних національностей, зокрема поляків і росіян, євреїв і росіян тощо. Російські на- уковці звернулися до вивчення культури «малих народів». У Польщі одночасно значна увага фольклористів зосередже- на на народній творчості жителів пограниччя як своєрідно- го етно культурного обшару. Із цієї проблематики проведено низку конференцій та видано розвідки, які заслуговують на окреме висвітлення. Усі ці питання є особливо важливими для сучасних фольк- лористики та етнології в контексті дослідження етнічних кон- фліктів, пошуків можливостей та шляхів їх уникнення в сус- пільстві. Не випадково в Польщі саме в Інституті археології та етнології Польської академії наук ще в 1994 році відбу- http://www.etnolog.org.ua 188 лася наукова конференція, присвячена етнічним конфлік- там, у якій узяли участь етнологи, фольклористи та істори- ки (В. Кравчик-Василевська, Д. Сімонідес, М. Герліх) [Konfl ikty etniczne... 1995]. Сучасна фольклористика пострадянських країн дедалі ак- тивніше долучається до європейського та світового науково- го процесу, разом з тим жодна з них не втрачає своєї специ- фіки та національної своєрідності. Взаємодіючи з етнологією, історичною та культурною антропологією, вона шукає нових підходів до концепції сучасного світу та традиційних уявлень про нього. Пограниччя висуває перед дослідниками широкий спектр проблем, які потребують нових оцінок і підходів та вирішен- ня яких дасть можливість виявити особливості міфологічно- го бачення крізь призму народної поезії слов’ян. Наукові співробітники ІМФЕ ім. М. Т. Рильського присвя- тили цим питанням кілька праць, які за часів тоталітарного режиму в колишньому СРСР розглядалися з погляду інтер- національного та національного. Національна ідентичність завжди чітко регламентувалася і не виходила за рамки того- часної цензури. Тому збірник наукових праць «Під одним не- бом. Фольклор етносів України» [Під одним небом... 1996] став одним з перших, як і попереднє видання Інституту, при- свячене фольклору української діаспори – «Фольклор україн- ців поза межами України» [Фольклор українців... 1992], – де різнобічно висвітлено народну творчість українців, які про- живають за кордоном. Однією з найновіших розвідок стало видання «Пісенна культура польської діаспори України» [Пі- сенна культура... 2002], де опубліковано тексти народних пі- сень поляків України з нотами. Категорія пограниччя останнім часом привертає особли- ву увагу дослідників різних наук, насамперед істориків, етно- логів, фольклористів та літературознавців, які дедалі частіше http://www.etnolog.org.ua 189 звертаються до вивчення локальних явищ культури, зокре- ма на міжрегіональних рівнях. Підвищену увагу дослідники польської культури приділяють явищам, які відбуваються на польсько-українському, польсько-білоруському чи польсько- німецькому та польсько-чеському порубіжжі. Фольклорні традиції українсько-польського пограниччя пов’язані з низкою спільних історичних та культурних тра- дицій, які повсякчас поєднували наші народи. В українсько- польських взаєминах у сфері культури важливу роль завжди відігравали саме народні традиції, що як у минулому, так і сьогодні привертають увагу відомих учених з різних кра- їн (О. Кольберг, О. Брюкнер, К. Мошинський, Г. Капелусь, Є. Бартмінський, С. Грица, Р. Кирчів та ін.), під час збирацької діяльності яких зафіксовано величезну кількість фольклорних та етнографічних матеріалів, зокрема чимало давніх текстів. Проблема етнофольклорного пограниччя стала об’єктом спільних проектів ІМФЕ ім. М. Т. Рильського з Інститутом ар- хеології та етнології Польської академії наук та Інститутом етно графії Угорської академії наук. Українські фольклористи й етнологи провели ряд експе- дицій на українсько-польському пограниччі, зокрема в схід- ні регіони Польщі – Північне Підляшшя та Волинь, – резуль- тати яких було опубліковано (С. Грица, Р. Кирчів, Л. Вахніна, В. Борисенко). Важливість дослідження фольклорної культу- ри порубіжжя також показала міжнародна наукова конферен- ція «Україна–Польща. Етнічне та культурне пограниччя», ор- ганізована Польським народознавчим товариством за участю ІМФЕ ім. М. Т. Рильського (серпень 2006 р.), яка продовжила низку попередніх конференцій, присвячених цій проблемати- ці (польсько-німецьке, польсько-чеське, польсько-білоруське пограниччя), що були започатковані в Польщі. У 2006 році Центром етнології Інституту археології та етнології ПАН з ініціативи М. Дрозд-П’ясецької з метою http://www.etnolog.org.ua 190 розгляду проблем пограниччя було проведено Літню шко- лу для молодих дослідників Центрально-Східної Європи, у межах якої відбулася тематична конференція (Казимеж- Дольний). Важливим чинником при дослідженні згаданої проблеми українськими науковцями є не тільки їхня участь у конфе- ренціях, організованих в Польщі та інших країнах, а й пере- несення європейського наукового досвіду на український ґрунт. Таким показовим явищем стало видання спецвипус- ків журналу «Народна творчість та етнографія», присвяче- них угорській, французькій, польскій, болгарській, маке- донській, японській та білоруській етнології, зініційованих директором ІМФЕ ім. М. Т. Рильського академіком Ганною Скрипник. В одному з номерів (2007, № 1) увагу було приді- лено польській етнології (наукові координатори – Л. Вахні- на та М. Дрозд-П’ясецька). Серед його авторів – відомий до- слідник українсько-польського пограниччя іноземний член НАН України Стефан Козак. Питанням самоідентифікації продовжують займатися як фольклористи, так і етнологи ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Із цієї теми традиційними стали щорічні наукові конферен- ції та спільні проекти, адже сучасні дослідження дедалі більше потребують комплексного та міждисциплінарного підходів. Вивчення українсько-польського етнокультурного погра- ниччя, як і збереження фольклорних традицій, неможли- ве без врахування «білоруського» фактору. Це підтвердили як наші дослідження на Волині (у Любомльському районі, на польсько-українсько-білоруському пограниччі), так і записи українського фольклору на Північному Підляшші, де місце- вих українців на польсько-білоруському пограниччі протягом багатьох повоєнних років вважали білорусами, тоді як вони були носіями українського фольклору та мови, залишаючись мешканцями своєї «малої» батьківщини. http://www.etnolog.org.ua 191 Важливу роль у дослідженні має відіграти комплексний та міждисциплінарний підхід до розгляду нової моделі ідентич- ності з врахуванням сучасних факторів міжкультурної євро- пейської взаємодії та етнокультурного розмаїття порубіжних районів. Це сприятиме залученню етнічної проблематики до кола об’єктів вивчення інших соціальних наук (політології, соціології, демографії, географії, лінгвістики тощо), що вже відбувається в європейському просторі. Проведення такого вивчення відкриє перспективи виходу українських дослідників на рівень сучасної європейської нау- ки та забезпечить гідне місце української культури в міжкуль- турній взаємодії, що дозволить дати оцінку її внескові в євро- пейську цивілізацію. В ІМФЕ ім. М. Т. Рильського спільно з білоруськими вчени- ми впродовж останніх років здійснювався проект, присвяче- ний дослідженню українсько-білоруського пограниччя. З 2009 року за підтримки Державного фонду фундамен- тальних досліджень Міністерства освіти та науки України ви- конується новий проект – «Цивілізаційний внесок Білорусі та України в загальнокультурний європейський простір». Перед- бачено продовжити згадане дослідження разом з польськими та білоруськими фольклористами. До питань, що потребують особливої уваги, належать етно- фольклорний та культурологічний аспекти вивчення пробле- ми національної самоідентифікації, збереження мови та куль- тури, асиміляції тощо. Важливим внеском у дослідження цієї тематики стала наукова дискусія під час проведення міжнародної науко- вої конференції «Процеси самоідентифікації на українсько- му порубіжжі» (Київ, 12 грудня 2007 р.), у якій також узяв участь відомий дослідник етногенезу, науковий співробіт- ник Інституту етнографії Угорської АН професор Петер Ве- реш (Угорщина). http://www.etnolog.org.ua 192 Вивчення пограниччя на сучасному етапі потребує комп- лексного історичного, культурологічного, лінгвістично- го та етнопсихологічного аналізу запозичень і взаємодій. Ре- зультати таких досліджень матимуть важливе значення для національно-етнічного, політичного та культурного розвитку сучасного світу. ЛІТЕРАТУРА Гайдай М. Перспективи дослідження фольклору слов’янських нацмен- шин в Україні // Слов’янський світ. – 2002. – Вип. 3. – С. 120–125. Гримич М. Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи укра- їнців (когнітивна антропологія). – К., 2001. Грица С. Трансмісія фольклорної традиції. Етномузикологічні розвід- ки. – К.; Т.: Астон, 2002. Грица С. Фольклор у просторі і часі. – Т., 2000. Кирчів Р. ХХІ ст. в українському фольклорі (основні аспекти наукової розробки) // Народознавчі зошити. – 1999. – № 3. – С. 31. Під одним небом. Фольклор етносів України / упоряд. Л. Вахніна, Л. Мушкетик, В. Юзвенко. – К., 1996. Пісенна культура польської діаспори України / упоряд. Л. Вахніна. – К., 2002. Померанцева Э., Чистов К. Русская фольклорная проза и межэтнические процессы // Отражение межэтнических процессов в устной прозе. – М., 1979. – С. 3–15. Фольклор українців поза межами України. – К., 1992 Folklor i pogranicza / рod redakcją A. Staniszewskiego i B. Tarnowskiej. – Olsztyn, 1996. Folklorystyczne i antropologiczne opisanie świata. Księga ofi arowana Dorocie Simonides. – Opole, 1999. Jasiewicz Z. Polacy z Ukrainy w Kazachstanie. Etniczniść i histiria // Lud. – 1992. – Т. 75 – S. 11–54. Konfl ikty etniczne. Źródła, typy, sposoby rostrzygania / red. Kabzińska I., Szynkiewicz S. – Warszawa, 1995; Kabzinska I. Wśród «Kościebnyck Polaków». – Warssawa, 1999. Simonides D. Górnoślązacy. Grupa regionalna czy etniczna? // Lud. – Poznań. – 1995. – T. 78. http://www.etnolog.org.ua 193 Sląsk – pogranicze kultur. Materiały z sesji popularnonaukowej zorganizowanej w dniu 15 listopada 1993 roku. – Opole, 1994; Regiony kulturowe a nowa regionalizacja kraju / рraca zbiorowa pod redakcją Jerzego Damrosza i Marka Konopki. – Ciechanów, 1994. Sulima R. Antropologia codzienności. – Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2000. Szyfer A. Ludzie pogranicza. – Poznań, 2006. Zadrożyńska A., Vražinovski T., Wrocławski K. Ludowe obrzędy i podania. Etnografi czne i folklorystyczne studia porównawcze wsi polskiej i macedońskiej. – Warszawa, 1998. Węglarz S. Tutejsi i inni // Łódzkie Studia Etnografi czne – Łódź, 1997. – Cz. 1: O etnografi cznym zróżnicowaniu kultury ludowej. – T. 36. Witkowski L. Uniwersalizm pogranicza. O semiotyce kultury Michała Bachtina w kontekście edukacji. – Toruń, 2000. В статье освещён вопрос истолкования феномена польско- белорусско-украинского пограничья в контексте задач современ- ной гуманитарной науки. Определены направления исследования этой проблемы на современном этапе, представлены конкретные научные разработки и меры, направленные на её решение. Ключевые слова: польско-белорусско-украинское пограничье, культурная политика, славистическая фольклористика, межго су- дар ственный диалог. http://www.etnolog.org.ua

Сучасне бачення польсько-білорусько-українського пограниччя

Репозитарії

Схожі ресурси