Оксидативний стресс при синдроме длительного раздавливания и его патогенетическая коррекция нанопрепаратом липосом

Актуальність проблеми визначена зростанням травматизму, пов’язаного з екстремальними ситуаціями на виробництві, особливо в гірничодобувній промисловості, транспорті і при стихійних лихах. Метою дослідження було встановити характер впливу нанопрепарату ліпосом на стан оксидативного стресу, активність...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автори: Ельский, В.Н., Зяблицев, C.В., Колесникова, С.В., Пищулина, С.В., Линчевская, Л.П.
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2012
Назва видання:Таврический медико-биологический вестник
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44583
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Оксидативний стресс при синдроме длительного раздавливания и его патогенетическая коррекция нанопрепаратом липосом / В.Н. Ельский, C.В. Зяблицев, С.В. Колесникова, С.В. Пищулина, Л.П. Линчевская // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 110-114. — Бібліогр.: 17 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Актуальність проблеми визначена зростанням травматизму, пов’язаного з екстремальними ситуаціями на виробництві, особливо в гірничодобувній промисловості, транспорті і при стихійних лихах. Метою дослідження було встановити характер впливу нанопрепарату ліпосом на стан оксидативного стресу, активність антиоксидантної системи в субклітинних фракціях (лізосоми і мітохондрії) серця, печінки, нирок в динаміці синдрому тривалого розчавлювання (СТР). Дати теоретичне обґрунтування доцільності використання ліпосом для корекції порушень ліпідної пероксидації і зниження летальності при СТР. Інфузія нанопрепарату ліпосом при СТР призвела до нормалізації процесів ПОЛ, зростанню біоантиоксидантної активності, чим сприяла стабілізації клітинних і субклітинних мембран, тобто викликала значний захисний ефект, збільшивши при цьому виживаємість тварин до 96 %. Нами вперше встановлено здатність ліпосом зв’язувати продукти ПОЛ, знижуючи їх вміст і підвищувати активність АОС в серці, печінці, нирках на внутріклітинному рівні, що приводило до збільшення резистентності тканин до травми. Встановлення антиоксидантної ролі ліпосом в системі біохімічного захисту клітини від пошкоджувальної дії вільних радикалів і продуктів ПОЛ при СТР дозволяють рекомендувати включення ліпосом в комплексну патогенетичну терапію СТР.