Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме
Розвиток експериментального реперфузійного синдрому супроводжується активацією в сироватці крові протеїназ, пригніченням їх інгібіторів і підвищенням концентрації основних прозапальних цитокінів. Активність протеїназ максимально зростає к 12 годинам після реперфузії і має тенденцію до зниження к 48...
Збережено в:
| Видавець: | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Russian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2012
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44667 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме / М.И. Федосов, И.И. Фомочкина, А.В. Кубышкин, А.А. Бабанин, Н.Ю. Пылаева // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 354-357. — Бібліогр.: 16 назв. — рос. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-44667 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-446672014-09-02T13:01:14Z Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме Федосов, М.И. Фомочкина, И.И. Кубышкин, А.В. Бабанин, А.А. Пылаева, Н.Ю. Оригинальные статьи Розвиток експериментального реперфузійного синдрому супроводжується активацією в сироватці крові протеїназ, пригніченням їх інгібіторів і підвищенням концентрації основних прозапальних цитокінів. Активність протеїназ максимально зростає к 12 годинам після реперфузії і має тенденцію до зниження к 48 годинам після реперфузії у виживших тварин. Концентрація основних прозапальних цитокінів в сироватці крові досягає максимального рівня к 12 годинам (IL-1β) і к 24 годинам (IL-6, TNF-α) з подальшим зниженням к 48 годинам після реперфузії. Визначення показників активності протеїназ, їх інгібіторів та рівня прозапальних цитокінів може використовуватися в якості ефективних і показових біохімічних маркерів для визначення тяжкості стану і прогнозування результату критичного стану. Development of an experimental reperfusion syndrome accompanied by activation of the serum proteinase, reduction of their inhibitors and increased concentrations of the main pro-inflammatory cytokines. Active proteases increases the maximum to 12 hours after reperfusion, and tends to decrease to 48 hours after reperfusion in surviving animals. The concentration of the major pro-inflammatory cytokines in the serum reaches the maximum level at 12 hours (IL-1β) and 24 hours (IL-6, TNF-α) with subsequent reduction to 48 hours after reperfusion. Determination of proteinase activity indicators, their inhibitors and the level of proinflammatory cytokines can be used as an effective and demonstration of biochemical markers to determine the severity of the condition and predict the outcome of the critical state. 2012 Article Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме / М.И. Федосов, И.И. Фомочкина, А.В. Кубышкин, А.А. Бабанин, Н.Ю. Пылаева // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 354-357. — Бібліогр.: 16 назв. — рос. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44667 616.718+616-005.4+616-008.6+616-092.4-078 ru Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Russian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Федосов, М.И. Фомочкина, И.И. Кубышкин, А.В. Бабанин, А.А. Пылаева, Н.Ю. Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Розвиток експериментального реперфузійного синдрому супроводжується активацією в сироватці крові протеїназ, пригніченням їх інгібіторів і підвищенням концентрації основних прозапальних цитокінів. Активність протеїназ максимально зростає к 12 годинам після реперфузії і має тенденцію до зниження к 48 годинам після реперфузії у виживших тварин. Концентрація основних прозапальних цитокінів в сироватці крові досягає максимального рівня к 12 годинам (IL-1β) і к 24 годинам (IL-6, TNF-α) з подальшим зниженням к 48 годинам після реперфузії. Визначення показників активності протеїназ, їх інгібіторів та рівня прозапальних цитокінів може використовуватися в якості ефективних і показових біохімічних маркерів для визначення тяжкості стану і прогнозування результату критичного стану. |
| format |
Article |
| author |
Федосов, М.И. Фомочкина, И.И. Кубышкин, А.В. Бабанин, А.А. Пылаева, Н.Ю. |
| author_facet |
Федосов, М.И. Фомочкина, И.И. Кубышкин, А.В. Бабанин, А.А. Пылаева, Н.Ю. |
| author_sort |
Федосов, М.И. |
| title |
Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме |
| title_short |
Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме |
| title_full |
Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме |
| title_fullStr |
Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме |
| title_full_unstemmed |
Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме |
| title_sort |
патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44667 |
| citation_txt |
Патогенетическое значение протеолитических и цитокиновых механизмов при реперфузионном синдроме / М.И. Федосов, И.И. Фомочкина, А.В. Кубышкин, А.А. Бабанин, Н.Ю. Пылаева // Таврический медико-биологический вестник. — 2012. — Т. 15, № 3, ч. 1 (59). — С. 354-357. — Бібліогр.: 16 назв. — рос. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT fedosovmi patogenetičeskoeznačenieproteolitičeskihicitokinovyhmehanizmovprireperfuzionnomsindrome AT fomočkinaii patogenetičeskoeznačenieproteolitičeskihicitokinovyhmehanizmovprireperfuzionnomsindrome AT kubyškinav patogenetičeskoeznačenieproteolitičeskihicitokinovyhmehanizmovprireperfuzionnomsindrome AT babaninaa patogenetičeskoeznačenieproteolitičeskihicitokinovyhmehanizmovprireperfuzionnomsindrome AT pylaevanû patogenetičeskoeznačenieproteolitičeskihicitokinovyhmehanizmovprireperfuzionnomsindrome |
| first_indexed |
2023-10-18T18:00:56Z |
| last_indexed |
2023-10-18T18:00:56Z |
| _version_ |
1796143093874950144 |