Відновлення та специфіка функціонування православної ієрархії у 20-ті – 30-ті рр. XVII ст.

У статті зроблено спробу реконструювати історичну дійсність та відтворити умови, в яких опинилося Українське православ’я після Берестейського унійного собору 1596 р. Проілюстровано основні методи та форми боротьби православних вірян, а особливо ж церковних братств, за відновлення своєї ієрархії. Зна...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Шкрібляк, М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/46612
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Відновлення та специфіка функціонування православної ієрархії у 20-ті – 30-ті рр. XVII ст. / М. Шкрібляк // Українське релігієзнавство. — 2011. — № 60. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті зроблено спробу реконструювати історичну дійсність та відтворити умови, в яких опинилося Українське православ’я після Берестейського унійного собору 1596 р. Проілюстровано основні методи та форми боротьби православних вірян, а особливо ж церковних братств, за відновлення своєї ієрархії. Значну увагу приділено дослідженню внутрішніх аспектів суспільно-релігійних рефлексій, що змушували „світський елемент” до громадянського спротиву та правового врегулювання релігійного конфлікту, породженого ідеєю унії. Обґрунтовано також сутність державницького підходу польського уряду до розв’язання проблеми легалізації Православної Церкви. І, нарешті, витлумачено історичне значення акту відновлення та легалізації діяльності православної церковної ієрархії у 20-ті – 30-ті рр. XVII ст. Доведено, що релігійна політика Речі Посполитої була націлена на нехтування релігійними правами православних, а надто ж за часів правління Сигізмунда III. У період безкоролів’я, а також після обранням на королівський престол Владислава IV православні активізували боротьбу за власні релігійні права та свободи. Боротьба набирала різних форм: від церковно-релігійної полеміки аж до збройних повстань, що не обходилися без жертв як з боку православних, так і з боку уніатів. Найбільш яскраво виражену полемічну та ідеологічну боротьбу вели церковні братства та козацтво. Завдяки їхнім зусиллям та підтримці шляхти вдалося відновити православну ієрархію, постання якої викликало гостру реакцію державної влади Речі Посполитої, а тому її легалізація затрималася більше ніж на десятиліття. Ключові слова: Українська Церква, Київська митрополія, православна ієрархія, церковні братства, світський елемент, статті замирення.