Концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів

Ландшафты, находящиеся под воздействием техногенных объектов, - это сложные природно-антропогенные системы, развитие которых зависит от природных и социально-экономических факторов. Их исследование – традиционная развитие которых зависит от природных и социально-экономических факторов. Их исследован...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Сорокіна, Л.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут географії НАН України 2009
Теми:	Природничо-географічні дослідження
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4873
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів/ Л.Ю. Сорокіна // Укр. геогр. журн. — 2009. — № 1. — С. 3-8. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-4873
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-48732009-12-29T12:00:34Z Концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів Сорокіна, Л.Ю. Природничо-географічні дослідження Ландшафты, находящиеся под воздействием техногенных объектов, - это сложные природно-антропогенные системы, развитие которых зависит от природных и социально-экономических факторов. Их исследование – традиционная развитие которых зависит от природных и социально-экономических факторов. Их исследование – традиционная проблема, которая не теряет своей актуальности, постоянно приобретает новые направления и возможности изучения. Рассмотрены естественнонаучные, комплексные географические аспекты исследования влияния человека на окружающую среду. Проанализированы ландшафтоведческие подходы, которые составляют теоретико-методологическую основу исследований влияния техногенных объектов на ландшафты. Из всего многообразия техногенных объектов для исследования их воздействия на ландшафты выбраны промышленные предприятия различных классов опасности. Ландшафты в зонах их влияния рассмотрены как репрезентативные для комплексного анализа и прогноза изменений природных комплексов в результате развития природно-антропогенных процессов, инициированных техногенным воздействием. Обозначены основные проблемы, методы и перспективные направления дальнейших исследований таких ландшафтов. The landscapes influenced by technogenic objects are complex natural-anthropogenic systems. Their functioning and evolution depend on natural and socio-economic factors. Investigation of such landscapes is a traditional topical problem, which has a new study area and research facilities today. Investigation of these objects means to identify the main philosophic, world outlook and scientific conceptions, which form the higher methodological levels, the theoretical foundations of the investigation. The problem of natural-anthropogenic systems research is discussed with a view to human-nature interaction, natural-science and complex-geographical aspects of the human impact on the environment. Landscape science approaches, which are the theoretical-methodological foundation of research of technogenic objects impact on landscapes, are analyzed. Industrial enterprises of different danger classes, landscapes in their impact zones have been chosen as representative research objects. The principal problems, methods, and prospective areas of further research are outlined. 2009 Article Концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів/ Л.Ю. Сорокіна // Укр. геогр. журн. — 2009. — № 1. — С. 3-8. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1561-4980 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4873 911.52+911.53 uk Інститут географії НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Природничо-географічні дослідження Природничо-географічні дослідження
spellingShingle	Природничо-географічні дослідження Природничо-географічні дослідження Сорокіна, Л.Ю. Концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів
description	Ландшафты, находящиеся под воздействием техногенных объектов, - это сложные природно-антропогенные системы, развитие которых зависит от природных и социально-экономических факторов. Их исследование – традиционная развитие которых зависит от природных и социально-экономических факторов. Их исследование – традиционная проблема, которая не теряет своей актуальности, постоянно приобретает новые направления и возможности изучения. Рассмотрены естественнонаучные, комплексные географические аспекты исследования влияния человека на окружающую среду. Проанализированы ландшафтоведческие подходы, которые составляют теоретико-методологическую основу исследований влияния техногенных объектов на ландшафты. Из всего многообразия техногенных объектов для исследования их воздействия на ландшафты выбраны промышленные предприятия различных классов опасности. Ландшафты в зонах их влияния рассмотрены как репрезентативные для комплексного анализа и прогноза изменений природных комплексов в результате развития природно-антропогенных процессов, инициированных техногенным воздействием. Обозначены основные проблемы, методы и перспективные направления дальнейших исследований таких ландшафтов.
format	Article
author	Сорокіна, Л.Ю.
author_facet	Сорокіна, Л.Ю.
author_sort	Сорокіна, Л.Ю.
title	Концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів
title_short	Концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів
title_full	Концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів
title_fullStr	Концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів
title_full_unstemmed	Концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів
title_sort	концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів
publisher	Інститут географії НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Природничо-географічні дослідження
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4873
citation_txt	Концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів/ Л.Ю. Сорокіна // Укр. геогр. журн. — 2009. — № 1. — С. 3-8. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT sorokínalû konceptualʹnízasadidoslídžennâlandšaftívŝoperebuvaûtʹpídvplivomtehnogennihobêktív
first_indexed	2025-07-02T08:02:47Z
last_indexed	2025-07-02T08:02:47Z
_version_	1836521480547991552
fulltext	Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 1 3 © Л.Ю. Сорокіна, 2009 ÏÐÈÐÎÄÍÈ×Î-ÃÅÎÃÐÀÔ²×Í² ÄÎÑË²ÄÆÅÍÍß УДК 911.52+911.53 Л.Ю. Сорокіна КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛАНДШАФТІВ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ ПІД ВПЛИВОМ ТЕХНОГЕННИХ ОБ’ЄКТІВ Л.Ю. Сорокина КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ЛАНДШАФТОВ, НАХОДЯЩИХСЯ ПОД ВЛИЯНИЕМ ТЕХНОГЕННЫХ ОБЪЕКТОВ Институт географии НАН Украины, Киев Ландшафты, находящиеся под воздействием техногенных объектов, - это сложные природно-антропогенные системы, развитие которых зависит от природных и социально-экономических факторов. Их исследование – традиционная проблема, которая не теряет своей актуальности, постоянно приобретает новые направления и возможности изучения. Рассмотрены естественнонаучные, комплексные географические аспекты исследования влияния человека на окружающую среду. Проанализированы ландшафтоведческие подходы, которые составляют теоретико- методологическую основу исследований влияния техногенных объектов на ландшафты. Из всего многообразия техногенных объектов для исследования их воздействия на ландшафты выбраны промышленные предприятия различных классов опасности. Ландшафты в зонах их влияния рассмотрены как репрезентативные для комплексного анализа и прогноза изменений природных комплексов в результате развития природно-антропогенных процессов, инициированных техногенным воздействием. Обозначены основные проблемы, методы и перспективные направления дальнейших исследований таких ландшафтов. L. Sorokina THE CONCEPTUAL FOUNDATIONS OF THE INVESTIGATION OF LANDSCAPES INFLUENCED BY TECHNOGENIC OBJECTS Institute of Geography, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv The landscapes influenced by technogenic objects are complex natural-anthropogenic systems. Their functioning and evolution depend on natural and socio-economic factors. Investigation of such landscapes is a traditional topical problem, which has a new study area and research facilities today. Investigation of these objects means to identify the main philosophic, world outlook and scientific conceptions, which form the higher methodological levels, the theoretical foundations of the investigation. The problem of natural-anthropogenic systems research is discussed with a view to human-nature interaction, natural-science and complex-geographical aspects of the human impact on the environment. Landscape science approaches, which are the theoretical-methodological foundation of research of technogenic objects impact on landscapes, are analyzed. Industrial enterprises of different danger classes, landscapes in their impact zones have been chosen as representative research objects. The principal problems, methods, and prospective areas of further research are outlined. Одна з традиційних дослідницьких проблем ландшафтознавства – вплив техногенних об’єктів на навколишнє природне середовище – на сьогодні залишається актуальною і набуває нових змістовних наголосів, аспектів, можливостей вивчення. В Україні зони впливу потенційно небезпечних техногенних об’єктів – це території площею у сотні й тисячі квадратних кілометрів, що мають значну кількість населення та активно використовуються людиною у її господарській діяльності. Тому вияв- лення закономірностей та прогноз наслідків техно- генного впливу на ландшафти, їхнє врахування при обґрунтуванні принципів управління такими терито- ріями – інтенсивно використовуваними людиною і разом із тим небезпечними для проживання – є головною метою досліджень. Основні проблеми вивчення антропогенного навантаження на ландшафти пов’язані з наявністю широкого спектру техногенних впливів у поєднанні зі складністю й багатоваріантністю реакцій на них природного середовища як цілісної системи. Сучас- ні ландшафтні комплекси, як складні природно- антропогенні утворення, що характеризуються природними закономірностями функціонування та реакцій на зовнішні збурення, а також різноманітні за впливом, переліком показників та спрямованістю техногенних чинників, потребують виконання індивідуальних комплексних оцінювальних та прогнозних досліджень для проблемних територій. Техногенного впливу зазнають майже всі тери- торії у таких освоєних регіонах, яким є Україна. Підприємства, функціонування і потенційно можливі аварії на яких мають найбільш негативні наслідки, виокремлено і законодавчо затверджено як промислові об’єкти підвищеної небезпеки. Залежно від обсягів певних шкідливих речовин, які виробляються, зберігаються, використовуються на промислових об’єктах, виділено п’ять класів їхньої Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 14 небезпеки [4]. Ландшафти, що знаходяться у зонах впливу цих підприємств, є репрезентативним об’єктом дослід- ження техногенних навантажень на навколишнє природне середовище. Вивчення ландшафтів зон впливу промислових підприємств, що належать до різних класів небезпеки, а також їхніх просто- рових поєднань – територій, де впливи кількох про- мислових об’єктів поєднуються і мають сумісну, часто підсилену один одним, дію, передбачає опра- цювання ландшафтознавчих принципів і методів виявлення та дослідження кумулятивної дії негатив- них факторів, вивчення закономірностей формуван- ня, перебігу та прогнозування наслідків дії при- родно-антропогенних процесів у ландшафтних комплексах на локальному та регіональному рівні. Ландшафт, як середовище існування людини, внаслідок тривалого окультурення набуває нових, бажаних для людини властивостей. Шляхом коадаптації природи і суспільства людина формує та підтримує певний рівноважний стан антропо- генізованих ландшафтних комплексів. Саме такий етап їхнього розвитку є „точкою відліку” для аналі- зування та прогнозування подальших змін ландшафтів внаслідок порушення в них рівноваги як запланованого або ж опосередкованого, іноді непередбаченого результату техногенної діяльності. Отже, предмет дослідження впливу промисло- вих об’єктів на ландшафти – це природно-антропо- генні процеси, що можуть бути наслідком чинників швидкої або повільної дії. Перші, як правило, ціле- спрямовані, або ж навпаки, небажані катастрофічні впливи, що викликають відповідні швидкі зміни в одному або кількох компонентах ландшафтів. Другі – переважно непрогнозовані віддалені у часі „відгу- ки” на такі впливи; вони є результатом розвитку природно-антропогенних процесів, спричинених прямим техногенним впливом. Актуальним також є врахування „малих впливів” на ландшафти, наслідки яких можуть видаватися неспівставними з розміром, масштабом причин їхнього виникнення. У зв’язку з різноманітністю та багатоваріантністю проявлених і потенційних впливів техногенних об’єктів на ландшафти, ймовірнісним характером реакцій на них мають бути враховані та розглянуті також просторові розміри, тривалість, спрямова- ність і потужність техногенного впливу, які визна- чають радіус цього впливу, специфіку та глибину (зворотність, незворотність) змін [1]. Логічно пов’язаними з процесним аспектом дослідження впливу промислових об’єктів на ланд- шафти є проблеми визначення екоємності техно- генно перетворених ландшафтів як показника їхньої здатності забезпечити нормальну життєдіяльність певної кількості організмів (у тому числі й людини) або витримувати певне антропогенне навантаження без негативних наслідків [6], а також ландшафто- знавчі аспекти оцінювання ризиків. Теоретико-методологічні засади дослідження впливу техногенних об’єктів на ландшафти форму- люються на різних рівнях узагальнення дослід- ницької проблематики, відповідно до означення її місця серед широкого, багатогранного проблемного поля, ранжованого від загального до конкретного (частинного): взаємодія людини і природи як філо- софсько-світоглядна і загальнонаукова проблема; вплив людини на природу як природничонаукова та комплексна географічна проблема; вплив людини на ландшафти у колі ландшафтознавчої проб- лематики; вплив техногенних об’єктів на ланд- шафти як одне з основних питань прикладного ландшафтознавства. Вплив на природне середовище техногенних об’єктів як одного з результатів втілення діяльності людини розглядається у межах філософсько-сві- тоглядних аспектів проблеми взаємодії людини, суспільства і природи. Досягнення науково-філо- софської думки у цій галузі заслуговують на особ- ливу увагу - вони мають значення для формування свідомості людини, і відповідно, для її практичної діяльності, у тому числі у сфері „господарських” відносин з природою. Так, загальносвітоглядна і разом з тим глибоко наукова роль вчення В.І. Вер- надського про ноосферу визначається запропоно- ваним у ньому шляхом досягнення гармонії між людиною, суспільством і природою. Погляди вче- ного на діяльність людини як на потужну геологіч- ну силу є також актуальними при дослідженні ланд- шафтів територій зі значним техногенним наванта- женням - саме тут найістотнішими є наслідки перетворення людиною природного середовища. Ці концептуальні положення є основою вивчення, класифікації природно-антропогенних процесів - результату впливу людини на компоненти ланд- шафту, що спричинює зміни у напрямку та інтен- сивності дії природних процесів і може мати нас- лідки, співставні з дією геологічних процесів. У колі природничих наук вплив людини на навколишнє природне середовище – одна з найакту- альніших проблем. Комплексне опрацювання ви- хідної інформації про навколишнє природне сере- довище та його компоненти, значна кількість при- родних факторів, їх антропогенізованих варіантів, а також характер антропогенних навантажень, які враховують при вивченні та прогнозуванні впливу техногенних об’єктів на ландшафти, передбачають погляд на цю проблему із загальних позицій приро- дознавства. Концептуальні засади таких дослід- жень базуються на основних принципах сучасного природознавства, серед яких – розуміння наукової картини світу з позицій організованості; погляд на природні процеси у їх взаємозв’язку, а також у спіль- ності генезису; розуміння циклічності у природних процесах, їхнього тісного зв’язку з організованістю та самоорганізацією, можливість звести більшість стійких рівноваг до відповідних циклів [2]. Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 1 5 Продуктивно та логічно загальні природознавчі принципи застосовують при багатоаспектному гео- графічному вивченні певних територій, виокрем- лених за природними, адміністративними або іншими ознаками. Аналіз екостану, що визна- чається характером та рівнем антропогенного навантаження на досліджувану територію, – одна з результуючих складових таких напрацювань. При комплексних географічних дослідженях, що базуються на дослідницьких принципах природ- ничої та суспільно-економічної географії, вияв- лення та аналіз антропогенного впливу на навко- лишнє природне середовище можливе у найповні- шому обсязі, оскільки в їхньому предметному полі, доробку – широкий спектр даних про природні та природно-господрські системи території й наслідки їхньої взаємодії. Комплексні географічні підходи до вивчення взаємодії суспільства і природи, що передбачають врахування складних взаємодій і взаємовпливів, реалізовані у фундаментальних вітчизняних та зарубіжних роботах. Українські географи виконали монографічні узагальнення щодо теоретичних і методичних аспектів раціонального природоко- ристування в Україні (1990) та, зокрема, – у регіоні Київського Придніпров’я (1988). Сучасне комп- лексне географічне бачення проблем взаємодії су- спільства і природи всебічно висвітлено у Націо- нальному атласі України (2008), а також у колектив- ній монографії учених Інституту географії НАНУ, присвяченій географічним проблемам взаємодії суспільства і природи в Україні у ХХ столітті [8]. У ній подано аналіз змін, що відбулися в складових природного середовища та антропогенних змін ландшафтів загалом. Комплексний географічний підхід при дослідженні ландшафтів, що зазнають впливу промислових об’єктів, передбачає їх вивчен- ня як природно-господарських систем (Г.І. Швебс), функціонування яких зумовлене, поряд з природ- ними властивостями, певними критеріями та пара- метрами виробництва. Використання ландшафтознавчих принципів при вивченні впливу людини на навколишнє при- родне середовище посідає чільне місце в загальній системі природничих досліджень. Природна ціліс- ність, емерджентність ландшафтних утворень зумов- лює необхідність всебічного ландшафтознавчого аналізу територій як основи для оцінювання та прогнозу їхніх екостанів. Відповідно до дещо відмінних підходів, з позицій яких розглядаються антропогенізовані ландшафти, існує кілька само- стійних напрямів їх дослідження. Зміст сформу- льованих положень щодо природи та механізмів виникнення, законів функціонування антропоге- нізованих ландшафтів дають можливість при вико- нанні певного предметно орієнтованого дослід- ження поєднувати теоретичні узагальнення різних напрямів для досягнення його мети, у цьому кон- тексті – для виявлення та прогнозу впливу про- мислових об’єктів на ландшафти. Відомий дослідницький підхід, на якому базу- ється антропогенне ландшафтознавство, перед- бачає погляд на антропогенізовані (антропогенні – за термінологією авторів досліджень) ландшафти як на один з генетичних рядів природних комплексів (Ф.М. Мільков, В.І. Федотов, Г.І. Денисик та інші). Разом з тим, у ньому сформульовано принцип природно-антропогенної сумісності, за яким антро- погенні комплекси при виникненні накладються на вже існуючу основу з природних ландшафтів. Таке трактування генезису антропогенних ландшафтів, на наш погляд, є дещо суперечливим. Розглядаючи механізми утворення ландшафтів, що виникли, наприклад, внаслідок будівництва та роботи промислових об’єктів, доречніше, мабуть, використовувати запропоновану К.X. Уоддінгтоном концепцію епігенетичного ландшафту (цитовано за [9]), тобто її інтерпретацію з поглядом на антро- погеогенез як на фактор вторинного розвитку при- родних ландшафтів (і, відповідно, використання епі- генетичних методів дослідження – насамперед, для техногенно змінених ландшафтів з порушенням літооснови). Показово, що у межах антропогенного ландшафтознавства при формулюванні поняття та при дослідженні техногенних ландшафтів (В.І. Фе- дотов) використано теоретичний арсенал іншого підходу - вчення про геотехнічні системи. Отже, геотехнічні (природно-технічні) системи розглядаються як блокові, що складаються з природ- ного й технічного блоків (підсистем) (К.М.Дьяко- нов, Л.І. Мухіна, В.С.Преображенський та інші). Важливим акцентом є одночасне врахування при- родних властивостей, які залишаються провідними, і властивостей соціальних. Саме соціальна складова, її варіантність, а в сучасних умовах господарювання – нестабільність є причиною значної кількості можливих сценаріїв, що мають бути враховані при прогнозуванні розвитку складних природно- антропогенних систем. Підхід до вивчення антропогенізованих ланд- шафтів як варіантів природних, модифікованих людиною (С.В. Калесник, М.А. Солнцев, К.І. Ге- ренчук та інші) доцільний при оцінюванні інтен- сивності та напряму міграційних процесів техно- генних речовин, прогнозуванні процесів самовід- новлення та обґрунтовуванні шляхів ренатуралізації техногенно порушених ландшафтів, що підлягають відновленню, при опрацюванні рекомендацій щодо оптимізації природокористування. Цей підхід всебічно та об’єктивно відображає ландшафтні закономірності процесів зміни природи, тому саме його було використано при дослідженні антропогенізованих ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів, зокрема у зоні відчуження Чорнобильської АЕС (В.С. Давидчук, Л.Ю. Сорокіна). Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 16 Структурно-функціональний підхід до вивчення антропогенізованих ландшафтів (В.І. Булатов, А.А. Краукліс та інші) передбачає зосередження уваги на аналізуванні, оцінюванні їхньої структури та функціонування, на тісно пов’язаних з ними характеристиках – зв’язках, відносинах, організації, меті, управлінні, станах. Важливим для дослід- ження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів, є положення про те, що функціонування – поняття близьке за змістом до поняття процесу, воно вміщує всі аспекти існування ландшафта, в основі якого – потоки речовини та енергії природного та антропогенного походження (В.І. Булатов). Отже, принцип функціональної ціліс- ності передбачає дослідження ландшафтів як ціло- го, що має природну та антропогенну складові. Ландшафтознавчому дослідженню підлягають якіс- ні та кількісні характеристики, а також показники, наявність яких зумовлена антропогенним чинником, а їхні просторово-часові зміни підпорядковані природним закономірностям. Вивчення антропогенізованих ландшафтів і притаманних їм природно-антропогенних процесів характеризується значною багатоаспектністю та інтегративністю. Разом з тим, для цих досліджень особливо актуальною є проблема синтезу окремих дослідницьких напрямів, яка, на думку К.М. Дьяко- нова з співавторами, пов’язана з відокремленістю у сучасному ландшафтознавстві його основних напрямів – вивчення структури, функціонування й еволюції ландшафту, тобто тих властивостей, які складають сутність його просторово-часової органі- зації: «декларуючи інтегральну сутність ландшаф- тознавства, його централне положення в системі фізико-географічних наук, цілісність ПТК, взаємо- зв’язок і взаємозумовленість його компонентів, ми повинні мати адекватні приклади і результати досліджень, які відповідали б сучасному методоло- гічному рівню ...» [3, с.214 ]. Таке завдання ми вва- жаємо ключовим при прогнозуванні розвитку ланд- шафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів. Достовірність отриманих прогнозів має бути забезпечена врахуванням багатьох факторів впливу на ландшафт і закономірностей реакцій на них природного середовища, що стає можливим при логічному поєднанні напрацьованих у ландшафто- знавстві дослідницьких підходів і методів. Певною мірою така інтеграція ландшафтознав- ства відбувається при реалізації системно-синерге- тичного дослідницького підходу в теоретичних узагальненнях і при виконанні ландшафтознавчо- прикладних розробок. Вона стає можливою завдяки методолого-теоретичним напрацюванням багатьох дослідників-ландшафтознавців. Вивчення та моделювання механізмів самоорганізації природних систем (О.Д. Арманд, В.А.Светлосанов, О.І. Пе- рельман.), реакцій на порушення їхньої структури (В.М.Петлін), аналіз різноаспектних складних взаємозалежних і взаємозумовлених природних і природно-антропогенних процесів у ландшафтах, опрацювання багатофакторних моделей систем, деякі інші традиційні напрямки досліджень скла- дають теоретичну та емпіричну базу ландшафто- знавства, яка дала можливість запровадити синерге- тичні положення в його методологію (В.М.Пащенко). Антропогенно змінені ландшафти, що пере- бувають під впливом техногенних об’єктів, можна розглядати з позицій синергетики як нерівноважні системи. Їм притаманні основні властивості таких систем. Це, передусім, неоднозначність подальшого розвитку – відбувається його віртуальне розщеп- лення (біфуркація) на ряд альтернативних еволю- ційних сценаріїв, при цьому через втрату системою характеристик авторегулювання фундаментальну роль у реальному переході до одного з сценаріїв починають відігравати другорядні фактори, випад- ковості (наприклад, малі зовнішні впливи). Внаслі- док фундаментальної ролі випадкових факторів подальша еволюція системи має стохастичний, ймо- вірнісний характер [5]. Такі уявлення про розвиток та еволюцію систем покладено в основу прогнозу- вання змін природно-антропогенних систем, що відбуваються в них внаслідок техногенних впливів, передбачають не лише врахування багатьох взає- мозалежних факторів «на вході», а й отримання множини ймовірних варіантів станів системи «на виході». Зазначені та деякі інші підходи до вивчення антропогенно змінених ландшафтів реалізуються та набувають подальшого розвитку при виконанні досліджень існуючого та потенційного впливу техногенних об’єктів на ландшафти, які складають самостійний дослідницький напрям. Він започатко- ваний роботами А.В. Дончевої, К.М. Дьяконова, Т.В. Звонкової, Л.І. Мухіної, активно розвивається в сучасних вітчизняних та зарубіжних наукових центрах. Наприклад, в Україні як актуальний для держави напрям наукових робіт активно розвива- ються ландшафтознавчо-екологічні дослідження в зонах впливу АЕС (В.С. Давидчук, Л.Л. Малише- ва), і саме для цих робіт характерна значна інтегро- ваність окремих дослідницьких напрямів. Набули теоретико-методичного значення дослідження стій- кості ландшафтів (М.Д.Гродзинський) та праці з об- ґрунтування ландшафтознавчих принципів і вико- нання геоекологічних експертиз (К.М.Дьяконов, А.В.Дончева, К.А.Позаченюк, В.М.Петлін). Знач- ним є досвід оцінювання ландшафтних передумов і закономірностей поведінки забруднюючих речовин у зонах впливу промислових об’єктів і техногенних катастроф. Разом з тим, перспективними для опрацю- вання є такі питання: – обґрунтування шляхів і методів поєднання основних підходів і напрямів, що існують у ланд- шафтознавстві, для з’ясування закономірностей Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 1 7 перебігу сучасних та прогнозованих синергетичних процесів, що відбуваються в ландшафтах; – принципи аналізування впливу на ландшаф- ти промислових обєктів різного ступеню небезпеки та їхніх просторових поєднань; – розроблення методів багаторівневого моде- лювання природно-антропогенних процесів та їх- ніх наслідків у ландшафтах; – обґрунтування критеріїв і показників та ме- тодики визначення екоємності ландшафтів, що зазнають техногенного навантаження; – розроблення методики оцінювання ризиків для ландшафтів, як середовища існування людини, спричинених функціонуванням промислових об’єк- тів підвищеної небезпеки, можливими аварійними ситуаціями на них. Методи дослідженя ланшафтів, що перебу- вають під впливом техногенних об’єктів, є тради- ційними для сучасних ландшафтознавчих розробок – від польових досліджень до методів комп’ютерної обробки інформації зі створенням баз даних і бага- тоцільових ГІС. Застосування методів моделювання є найдоцільнішим і перспективним для представ- лення отриманих даних, прогнозування сценаріїв розвитку та станів техногенно порушених ланд- шафтів. Тому їм належить особливе місце. У ланд- шафтознавстві найширше застосовуваним методом моделювання можна вважати картографування ландшафтних комплексів. Сучасні напрацювання щодо методів різномасштабного картографування, використання сучасних програмних продуктів для створення прогнозних та оцінювальних карт на ландшафтній основі (В.С. Давидчук, В.Г. Лин- ник та інші), у тому числі ландшафтно-геохімічних карт (Л.Л. Малишева), при організації інформації про ландшафти у вигляді баз даних і кадастрів (В.С. Давидчук, Т.І.Божук) мають підстави для по- дальшого розвитку і успішного використання при побудові базових та оцінювальних картографічних моделей ландшафтів зон впливу техногенних об’єктів. Актуальне завдання – розроблення динамічних прогнозних моделей природно-антропогенних процесів у ландшафтах та еволюції антропогенно змінених ландшафтів. Близьким до завдань багатофакторного моделю- вання природно-антропогенних процесів у ланд- шафтах є досвід радіобіологів щодо моделювання процесів міграції радіонуклідів у лісових екосисте- мах [10]. У створених ними математичних моделях враховано такі характеристики лісу: гігротопи, тро- фотопи, видова різноманітність лісової екосистеми, біопродуктивність, які, в свою чергу, представлені множинами показників (наприклад, видова різнома- нітність фітоценозу певного типу лісу – показниками множини видів у деревостані, у підліску, у підрості, у трав’яно-чагарничковому ярусі, а також показни- ком кількості опаду та інші). Наведений приклад ілюструє складність завдань моделювання природ- них систем, особливо тих, що зазнають техногенного впливу. Тому для побудови прогнозних моделей нами запропоновано алгоритм багаторівневого моде- лювання природно-антропогенних процесів та їхніх наслідків у ландшафтах [7]. Доцільним також вважа- ємо застосування апробованого в геологічних дослідженнях методичного підходу, який має назву „принцип послідовних наближень” і полягає в посту- повому нарощуванні деталізації досліджень, що супроводжується постійним ускладненям дослід- ницьких завдань з одночасним підвищенням досто- вірності отриманих оцінок [1]. Висновки Дослідження техногенного впливу на природне середовище здійснюється в окремих природничих науках і в міжгалузевих дослідженнях, зорієнтова- них на розв’язання комплексних природознавчих завдань. При цьому всебічно розглядаються меха- нізми такого впливу на окремі компоненти природи, кожний з яких є складною системою, та з позицій ландшафтознавства – синтезуючого наукового нап- ряму, що дає можливість досліджувати та прогнозу- вати взаємозв’язок процесів і явищ, які відбуваються у зміненому людиною навколишньому природному середовищі. Інтеграція окремих напрямів ландшаф- тознавства, застосування напрацьованого в них теоретико-методологічного арсеналу є основою для формулювання та вирішення завдань комплексного оцінювання ландшафтів, що перебувають під впли- вом техногенних об’єктів. Розроблена на таких засадах методика і створення багатофакторних моделей природно-антропогенних процесів та їхніх наслідків у ландшафтах забезпечать можливість оцінювати та прогнозувати екостани ландшафтів зон впливу техногенних об’єктів за різ- них сценаріїв техногенного навантаження, пропо- нувати шляхи зменшення негативного впливу на ландшафти, що відбувається під час їхнього будів- ництва та експлуатації. 1. Временное методическое руководство по проведению комплексных эколого-геологических исследований /на территории Украины / Главный редактор А.И.Зарицкий - К.: ГГП «Геопрогноз», 1994. - 331 с. 2. Данилова B.C., Кожевников Н.Н. Планетарное мышление и его основные характеристики / Вестник Московского ун-та. Серия 7. Философия. №3, -2001. - С. 28-39. 3. Дьяконов К.Н., Абрамова Т.А., Авессаломова И.А. и др. Взаимодействие структурного, функционального и эволюционного направлений в ландшафтоведении / В кн.: География, общество, окружающая среда. Т. II. Функционирование и современное состояние ландшафтов. - М.: Издательский Дом «Городец», 2004. – С.213-239. 4. Закон України „Про об’єкти підвищеної небезпеки” / Відомості Верховної Ради, 2001.- № 15. С.73. Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 18 5. Лесков Л.В. Философия нестабильности // Вестник Московского ун-та. Серия 7. Философия. - №3. - 2001. – С. 40-61. 6. Снакин В.В. (ред), Толковый словарь по охране природы. – М.: Экология, 1995. 7. Сорокіна Л.Ю. Принципи моделювання природно-антропогенних процесів у ландшафтах зон впливу техногенних об’єктів // Укр. геогр. журн. -2008. - № 1. – С. 36-40. 8. Україна: основні тенденції взаємодії суспільства і природи у ХХ столітті (географічний аспект) / Під ред. Л.Г. Руденка. - К.: Академперіодика, 2005. – 320 с. 9. Шишкин М.А. Эволюция как эпигенетический процесс // Современная палеонтология. - М.:Недра, 1988. - С. 142-169. 10. Методи та засоби математичного моделювання міграції радіонуклідів у природних екосистемах. Т. 1. Від аналізу до математичної моделі / В.М.Ярчук, М.М.Колодницький, А.М.Ковальчук, В.Г.Левицький, О.О.Орлов. - Житомир: ЖІТІ, 2002. - 142 с. Інститут географії НАН України, Київ Отримано 5.02.2009 УДК 551.4.01(551.436)+004.9 С.В. Костріков, І.Г. Черваньов АНГУЛЯРНІСТЬ ФЛЮВІАЛЬНОГО РЕЛЬЄФУ, ЇЇ МОДЕЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ С.В. Костриков, И.Г. Черванев АНГУЛЯРНОСТЬ ФЛЮВИАЛЬНОГО РЕЛЬЕФА, ЕЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ И АНАЛИЗ Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина Представлены методология и методика анализа ангулярности( англ. angular properties) флювиального рельефа как объективного системно-структурного свойства земной поверхности, которое описывает, наряду с топологией и метрикой рельефа, его иерархическую организацию и особенности геоморфологических процессов. Соответственно, возникают существенные дополнительные возможности исследования такой формы пространственно-функциональной организации территории, какой в условиях гумидного климата являются флювиальные геоморфосистемы. В этой связи авторами всесторонне анализируется регулирующая роль способов сочленения тальвегов водотоков в гидролого- геоморфологическом процессе флювиального рельефообразования. Подобный анализ позволяет отслеживать явление самоорганизации рельефа посредством исследования его ангулярности. В статье изложены и визуализированы результаты компьютерного моделирования поверхности речного водосбора, флювиальный рельеф которого приближается к своему равновесному состоянию. Сделано сравнение такого «идеального рельефа» с исходными данными цифровой модели, соответствующими реальной поверхности речного бассейна. Указанное моделирование и последующее сравнение выполнены на основании параметров ангулярности рельефа. Результаты получены с помощью авторского программного обеспечения – системы аналитической обработки пространственной информации. Описанный в статье исследовательский подход и полученные на его основе прикладные разработки могут широко использоваться как в сельском и лесном хозяйствах при картировании и прогнозе эрозионных и других неблагоприятных экзогенных процессов, так и при обработке результатов лазерной дистанционной съемки земной поверхности в целях создания чрезвычайно точных карт и моделей последней. S. Kostrikov, I. Chervanyov FLUVIAL TOPOGRAPHY ANGULAR PROPERTIES, THEIR MODELING AND ANALYSIS Kharkiv V. Karazin National University The methodological paradigm and applied methods of the fluvial topography angular properties analysis are represented in this paper as one more parameter set in addition to its topology and metric properties. These descriptions are considered as crucial system-structural characteristics that describe, depict and outline the watershed fluvial topography hierarchy and geomorphic processes in details. Thus newly opportunities appear with respect to that form of the spatial-functional control of an area, what the fluvial geomorphosystems are. Within this perspective the regulating performance of the channel conjunction angle types within the hydrological-geomorphic process have been considered in details. This consideration allows to trace the fluvial topography self-control phenomenon just on the base of its angular properties. The paper represents the results of the equilibrium watershed topography modeling on the base of its angular properties. The comparison of such “ideal topography” with its initial state, which proceeds from a digital elevation model, has been completed, taking into account the junction angles characteristics. These results have been obtained by the original software – the system of spatial information analytical processing. The results mentioned have been depicted and visualized with few samples of this software graphic user interface. The research approach represented in the paper and applied results of its implementation allow to act within a broad range of opportunities: one can provide thematic mapping and reliable forecast of erosion processes within various areas for agricultural and forestry necessities as well as for the Earth survey laser remote sensing data processing for the digital elevation models and various mapping goals. © С.В. Костріков, І.Г. Черваньов, 2009

Концептуальні засади дослідження ландшафтів, що перебувають під впливом техногенних об’єктів

Репозитарії

Схожі ресурси