Просторово-часові особливості розподілу важких металів у антропогенізованих поліських ландшафтах

Изложены результаты изучения распределения тяжелых металлов в полесских ландшафтах. Исследования проводились на модельных профилях-катенах, заложенных на ключевом участке Дымерского комплексного географического стационара, включающего типичные для Полесья ландшафтные комплексы. Установлены особеннос...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
Hauptverfasser:	Самчук, А.І., Голубцов, О.Г., Галаган, О.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут географії НАН України 2009
Schlagworte:	Природничо-географічні дослідження
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4876
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Просторово-часові особливості розподілу важких металів у антропогенізованих поліських ландшафтах / А.І. Самчук, О.Г. Голубцов, О.О. Галаган // Укр. геогр. журн. — 2009. — № 1. — С. 19-24. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-4876
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-48762010-10-07T15:46:50Z Просторово-часові особливості розподілу важких металів у антропогенізованих поліських ландшафтах Самчук, А.І. Голубцов, О.Г. Галаган, О.О. Природничо-географічні дослідження Изложены результаты изучения распределения тяжелых металлов в полесских ландшафтах. Исследования проводились на модельных профилях-катенах, заложенных на ключевом участке Дымерского комплексного географического стационара, включающего типичные для Полесья ландшафтные комплексы. Установлены особенности распределения загрязнителей в зависимости от ландшафтных, ландшафтно-геохимических и ландшафтно-геофизических факторов. Для мониторинга содержания загрязнителей применен метод искусственных сорбентов. Выявлены особенности накопления тяжелых металлов на искусственном сорбенте в зависимости от положения ландшафтного комплекса в миграционной структуре территории и сезонных состояний ландшафтов. Considered in the paper are the results of research of heavy metals distribution in Polissian landscapes. The research was carried out at testing catenas within Dymer Complex Geographical Station, which included typical Polissian landscape complexes. The peculiarities of the pollutants distribution according to landscape, landscape-geochemical and landscape-geophysical factors are found out. The artificial sorbents method was used for the pollutants content monitoring. The features of the heavy metals accumulation on the artificial sorbent depending on a landscape complex position in migratory structure of territory and seasonal states of landscapes are explored. 2009 Article Просторово-часові особливості розподілу важких металів у антропогенізованих поліських ландшафтах / А.І. Самчук, О.Г. Голубцов, О.О. Галаган // Укр. геогр. журн. — 2009. — № 1. — С. 19-24. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1561-4980 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4876 911.52+550.4 uk Інститут географії НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Природничо-географічні дослідження Природничо-географічні дослідження
spellingShingle	Природничо-географічні дослідження Природничо-географічні дослідження Самчук, А.І. Голубцов, О.Г. Галаган, О.О. Просторово-часові особливості розподілу важких металів у антропогенізованих поліських ландшафтах
description	Изложены результаты изучения распределения тяжелых металлов в полесских ландшафтах. Исследования проводились на модельных профилях-катенах, заложенных на ключевом участке Дымерского комплексного географического стационара, включающего типичные для Полесья ландшафтные комплексы. Установлены особенности распределения загрязнителей в зависимости от ландшафтных, ландшафтно-геохимических и ландшафтно-геофизических факторов. Для мониторинга содержания загрязнителей применен метод искусственных сорбентов. Выявлены особенности накопления тяжелых металлов на искусственном сорбенте в зависимости от положения ландшафтного комплекса в миграционной структуре территории и сезонных состояний ландшафтов.
format	Article
author	Самчук, А.І. Голубцов, О.Г. Галаган, О.О.
author_facet	Самчук, А.І. Голубцов, О.Г. Галаган, О.О.
author_sort	Самчук, А.І.
title	Просторово-часові особливості розподілу важких металів у антропогенізованих поліських ландшафтах
title_short	Просторово-часові особливості розподілу важких металів у антропогенізованих поліських ландшафтах
title_full	Просторово-часові особливості розподілу важких металів у антропогенізованих поліських ландшафтах
title_fullStr	Просторово-часові особливості розподілу важких металів у антропогенізованих поліських ландшафтах
title_full_unstemmed	Просторово-часові особливості розподілу важких металів у антропогенізованих поліських ландшафтах
title_sort	просторово-часові особливості розподілу важких металів у антропогенізованих поліських ландшафтах
publisher	Інститут географії НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Природничо-географічні дослідження
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/4876
citation_txt	Просторово-часові особливості розподілу важких металів у антропогенізованих поліських ландшафтах / А.І. Самчук, О.Г. Голубцов, О.О. Галаган // Укр. геогр. журн. — 2009. — № 1. — С. 19-24. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT samčukaí prostorovočasovíosoblivostírozpodíluvažkihmetalívuantropogenízovanihpolísʹkihlandšaftah AT golubcovog prostorovočasovíosoblivostírozpodíluvažkihmetalívuantropogenízovanihpolísʹkihlandšaftah AT galaganoo prostorovočasovíosoblivostírozpodíluvažkihmetalívuantropogenízovanihpolísʹkihlandšaftah
first_indexed	2025-07-02T08:02:55Z
last_indexed	2025-07-02T08:02:55Z
_version_	1836521488740515840
fulltext	Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 1 19 Висновки Антропогенні геоморфологічні процеси, зумов- лені діяльністю людини, поділяють на прямі, з якими пов’язано утворення штучних форм рельєфу та знищення природних, а також опосередковані, що збуджують або посилюють (послаблюють) при- родні геоморфологічні процеси. Вони є потужним чинником, що зумовлює істотні зміни рельєфу й рельєфоутворювальних процесів. Формування природного рельєфу на території Житомирської області відбувалося головним чи- ном внаслідок льодовикових та епігенетичних алю- віальних, схилових, біогенних, еолових процесів. Ступінь антропогенної трансформації природного рельєфу істотно розрізняється в межах його окремих генетичних типів. На території Житомирської області проявилися різні види та неоднакова інтенсивність антропоген- них впливів на природний рельєф. За глибиною трансформації рельєфу найбільший вплив має гірничо-промисловий вид, а за охопленням території - водно-технічний та сільськогосподарський. 1. Водний фонд Житомирської області. – Житомир: Житомирське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства, 2003. – 120 с. 2. Волчанський Р.В., Ковальчук І.П. Актуальні напрями вивчення техногенного рельєфу і процесів // Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання. – К., 1999. – С. 41-43. 3. Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини / Під заг. ред. П.П.Михайленка. – Житомир, 2001. – 320 с. 4. Лихачева Э.А., Тимофеев Д.А. Экологическая геоморфология. Словарь-справочник. – М.: Медия-Пресс, 2004. – 239 с. 5. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. – Львів: Ін-т українознавства, 1997. – 440 с. 6. Колтун О.В. Антропогенна трансформація рельєфу м. Хмельницького /Автореф. дис…. канд. геогр. наук. – Львів, 2002.- 17 с. 7. Молодкин П.Ф. Антропогенный рельеф степных равнин. – Ростов н/Д.: Изд. Ростов. ун-та, 1976. – 88 с. Інститут географії НАН України, Київ Отримано 10.02.2009 УДК 911.52+550.4 А.І.Самчук 1, О.Г. Голубцов 2, О.О. Галаган 3 ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У АНТРОПОГЕНІЗОВАНИХ ПОЛІСЬКИХ ЛАНДШАФТАХ А.И .Самчук1, А.Г. Голубцов2, А.А. Галаган3 ПРОСТРАНСТВЕННО-ВРЕМЕННЫЕ ОСОБЕННОСТИ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ В АНТРОПОГЕНИЗИРОВАННЫХ ПОЛЕССКИХ ЛАНДШАФТАХ 1Институт геохимии, минералогии и рудообразования НАН Украины, Киев 2Институт географии НАН Украины, Киев 3Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко Изложены результаты изучения распределения тяжелых металлов в полесских ландшафтах. Исследования проводились на модельных профилях-катенах, заложенных на ключевом участке Дымерского комплексного географического стационара, включающего типичные для Полесья ландшафтные комплексы. Установлены особенности распределения загрязнителей в зависимости от ландшафтных, ландшафтно-геохимических и ландшафтно-геофизических факторов. Для мониторинга содержания загрязнителей применен метод искусственных сорбентов. Выявлены особенности накопления тяжелых металлов на искусственном сорбенте в зависимости от положения ландшафтного комплекса в миграционной структуре территории и сезонных состояний ландшафтов. A. Samchuk1, O. Golubtsov2, O. Galagan3 SPATIO-TEMPORAL PECULIARITIES OF HEAVY METALS DISTRIBUTION IN ANTHROPOGENIZED POLISSIAN LANDSCAPES 1Institute of Geochemistry, Mineralogy and Ore Formations, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv 2Institute of Geography, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv 3Kyiv Taras Shevchenko National University Considered in the paper are the results of research of heavy metals distribution in Polissian landscapes. The research was carried out at testing catenas within Dymer Complex Geographical Station, which included typical Polissian landscape complexes. The peculiarities of the pollutants distribution according to landscape, landscape-geochemical and landscape-geophysical factors are found out. The artificial sorbents method was used for the pollutants content monitoring. The features of the heavy metals accumulation on the artificial sorbent depending on a landscape complex position in migratory structure of territory and seasonal states of landscapes are explored. © А.І. Самчук, О.Г. Голубцов, О.О. Галаган, 2009 Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 120 Зростання антропогенного тиску на поліські ландшафтні комплекси призводить до підвищення вмісту забруднювачів, зокрема важких металів у ґрунті. Найвищі концентрації важких металів фік- суються у безпосередній близькості від джерела емі- сії. При цьому посиленого техногенного тиску зі ста- більним надходженням забруднювачів зазнають відкриті ландшафтні комплекси основних повер- хонь моренно-воднольодовикових рівнин. Менші концентрації забруднювачів фіксуються у таких са- мих, але залісених ландшафтних комплексах [3, 7]. Вторинна міграція забруднюючих речовин є результатом впливу комплексу умов – ландшафтних, ландшафтно-геохімічних, ландшафтно-геофізичних [1,2,3]. Змінювані протягом року гідротермічні умо- ви - стани ландшафтів – визначають особливі мігра- ційні обстановки у ландшафтних комплексах. На локальному рівні це спричинює значні відмінності в характері міграційних процесів, що призводить до певних особливостей розподілу забруднювачів. З метою детальнішого вивчення вторинного перерозподілу забруднювачів у поліських ландшаф- тах та різночасових особливостей їхньої міграції було проведено дослідження розподілу важких металів по катенах на прикладі ключової ділянки Димерського комплексного географічного стаціона- ру Інституту географії НАН України. Полігон стаціо- нару знаходиться у Вишгородському районі Київ- ської області на відстані понад 40 км на північ від Києва і близько 68 км на південь від Чорнобильської АЕС. Він розташований у південній частині Київського Полісся, на межиріччі Дніпро-Здвиж. Дослідження проводилось на чотирьох точках двох модельних профілів. Розподіл їх по катені та- кий: основна поверхня межирічної рівнини, верхня і нижня частини схилу, днище ерозійної форми. На цих двох модельних профілях у межах кількох типових станів ландшафтів – ранньовесняного, пізньовесняного та літнього - було виконано ряд експериментальних спостережень з використанням штучних сорбентів, що надало можливість просте- жити деякі сезонні зміни інтенсивності процесів латеральної міграції важких металів. Суть методу використанням штучних сорбентів для контролю забруднення полягає у створенні штучного геохімічного сорбційного бар’єру, накопи- чення елемента на якому пропорційне його концент- рації у певному середовищі, у нашому дослідженні - в ґрунті. Відбувається фіксація рухомої частки хі- мічних елементів сорбційним матеріалом внаслідок іонного обміну. Вперше застосування такого методу, в тому числі для контролю міграції забруднюючих речовин та охорони навколишнього природного середовища, запропонував К.І.Лукашов [4,5], в Україні штучні сорбенти використовували при пошуках берилію [6]. Дослідження [5] показали, що для пошукових робіт найбільш прийнятним є фосфат-целюлозний сорбент, який має високу обмінну ємність, підвище- ну вибірковість до іонів металів (цинку, міді, свин- цю), сорбує багато елементів. Такий штучний сор- бент виготовлено відповідно до опублікованих мето- дик [8]. Основні стадії виготовлення: обробка вихід- ного целюлозного матеріалу (марля, тканини, волок- на, гранули) у водному розчині кислоти і сечовини, віджимання матеріалу від надлишку розчину, вису- шування його до постійної маси при 80-900С, термо- обробка матеріалу при 140-1500С протягом 30-60 хв., промивання дистильованою водою, висушування готового продукту. Фосфат целюлози, синтезований за наведеною технологічною схемою, є поліфунк- ціональним іонітом, що містить сильно- і слабокислі групи. Сорбція полівалентних іонів металів відбу- вається за механізмом як катіонного обміну, так і комплексоутворення; у випадку комплексоутво- рення може перевищувати обмінну ємність [8]. Штучні сорбенти вагою 5г були закладені на Димерському КГС у межах типових ландшафтних комплексів по катені у верхній (3-5 см) гумусний горизонт ґрунту протягом трьох фіксованих періодів: ранньовесняного, пізньовесняного та літнього. Валовий вміст важких металів у зразках і у «чистому» сорбенті проаналізовано за допомогою спектрального аналізу (34 СТЭ-1). Попередньо визначено валовий вміст таких самих елементів у ґрунтах у точках закладання сорбенту. Розподіл валового вмісту важких металів по катені. Профіль А. Точка 1А розміщена у ланд- шафтному комплексі основної поверхні моренно- воднольодовикової рівнини, складеної пісками з прошарками суглинку на глибині 0,5-1 м, що підстелені валунними суглинками, із дерново-слабо- підзолистим супіщаним ґрунтом. Точки 2А – у верх- ній, 3А - у нижній частині слабопокатого схилу межирічної рівнини. Раніше ці ландшафтні комп- лекси розорювались, нині вони під перелогами. Для ґрунтового покриву характерна наявність орного ущільненого горизонту, рослинний покрив предста- влений злаково-різнотравними угрупованнями, бур’янами; проективне покриття - 75-80%. Точка 4А розміщена на плоскому днищі балки, складеному делювіальними пісками з дерновими глеюватими супіщаними ґрунтами, з листяно-хвойною підстил- кою, залісеному (вільха, сосна, у підліску - крушина, бузина). Для профілю А характерні такі особливості роз- поділу досліджуваних важких металів (рисунок 1) – вміст нікелю, ванадію, хрому ітрію, а також свинцю й міді найменший у точках, розміщених у межах плакору та ерозійної форми, що, очевидно, пов’язано з активним винесенням їх латеральними і радіальними потоками. Порівняно більший вміст цих елементів фіксується на схилі, особливо у нижній частині. Це пов’язано з особливостями руху Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 1 21 міграційного водного потоку, який завдяки піщано- му складу ґрунту та ускладненому мікрорельєфу може гальмуватись, спричинюючи накопичення цих елементів у ґрунті. Підвищений вміст міді й свинцю на плакорних ділянках пов’язаний, очевидно, з пос- тійним їх надходженням від викидів автотранспорту. Профіль В. Точки розміщені у ландшафтних комплексах: 1В - основної поверхні моренно-водно- льодовикової рівнини, складеної пісками з прошар- ками суглинку, які підстелені валунними суглин- ками, з дерново-слабопідзолистим супіщаним ґрун- том, під багаторічними перелогами; проективне по- криття - 90%; 2В - пологого схилу балки, складеного пісками з дерново-слабопідзолистим піщаним ґрун- том, під дубово-сосновими насадженнями, лісовою підстилкою потужністю 3-4 см переважно з опаду хвої; 3В – дуже крутого схилу балки, з незначним опадом із хвої; 4В - плоского днища вторинного врі- зу в балці, складеного делювіальними пісками з дерновими глеюватими супіщаними ґрунтами, дуже розрідженим рослинним покривом, переважно деревними видами, хвойним і листяним опадом. Характерною особливістю розподілу важких ме- талів на профілі В є високий валовий вміст їх на ділянці вирівняної поверхні межирічної рівнини. Винесення хімічних елементів з цього ландшафт- ного комплексу ускладнене у зв’язку з щільним рослинним покривом (який до того ж адсорбує час- тину елементів) і вирівняною поверхнею. Ланд- шафтні комплекси схилів (точки 2В, 3В) і днища балки (4В) займають транзитне положення у мігра- ційній структурі [1], тому закономірними є низькі показники кількості вмісту всіх елементів, деякі Р и с у н о к 1. Розподіл валового вмісту хімічних елементів (важких металів) по катенах (мг/кг) взагалі не фіксуються. Крім того, надходження заб- руднювачів з повітряними потоками ускладнене у зв’язку з залісеністю цих ділянок. Моніторинг забруднення ґрунтів важкими металами з використанням штучних сорбентів. Встановлено, що штучний фосфат-целюлозний сор- бент здатний фіксувати важкі метали, зокрема, V, Сr, Zn, Y, Pb, які містяться у ґрунті, протягом всіх періодів експерименту (таблиця 1). У деяких випад- ках виявлено перевищення вмісту елементу на сорб- ційному матеріалі порівняно з валовим вмістом у ґрунті. Це може бути пояснено тим, що сорбент вби- рав додаткові кількості важких металів з міграцій- них потоків. Із трьох фіксованих періодів, протягом яких про- водився експеримент, найсприятливішими умовами для здійснення латеральної міграції хімічних еле- ментів є ранньовесняні. Для цього періоду найпо- мітнішою є тенденція залежності накопичення важ- ких металів на сорбенті від положення точки у ланд- шафтному комплексі та його стану (рисунок 2). Для нього характерним було незначне, зважаючи на ви- соту снігу, сходження талих вод, спостерігалося пос- тупове відтанення ґрунтового покриву, ґрунт був до- статньо зволоженим (на час закладання сорбенту – дуже вологий). Відповідно, інтенсивність водних міграційних потоків могла впливати на кількість накопичених елементів на штучному сорбенті, зак- ладених у різних точках. Частково це підтверджують результати наших досліджень. Наприклад, для профілю А характерне накопи- чення на точках 1А, 2А, зумовлене, очевидно, тим, Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 122 Т а б л и ц я 1. Сезонні зміни вмісту важких металів у ландшафтних комплексах модельних профілів за результатами лабораторних аналізів зразків штучних сорбентів що тут формуються вихідні потоки, і сорбенти здат- ні вилучати катіони важких металів. На точці 3А нижньої частини схилу, незважаючи на високий валовий вміст, встановлено найнижчі показники адсорбованих елементів. Можна припустити, що тут найінтенсивніші у цей час транзитні потоки, що не сприяє осадженню й закріпленню важких металів. Це підтверджує наші висновки [1] про транзитне положення цього ландшафтного комп- лексу в міграційній структурі території для ранньо- весняного стану. Вилучення сорбентами важких металів на днищі балки спричинене агресивним середовищем верхнього горизонту ґрунту, в якому значна кількість хімічних елементів перебуває в обмінному стані. Особливість профілю В - найбільше накопичення на точці 1В. Закріплена багаторічним трав’яним покривом рівна поверхня перешкоджає винесенню Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 1 23 Р и с у н о к 2. Накопичення деяких важких металів на штучному сорбенті за ранньовесняного стану ландшафтів хімічних елементів з цього ландшафтного комп- лексу; крім того, валовий вміст цих елементів тут також високий. Кисле середовище дерново-слабо- підзолистих ґрунтів, що посилюється наявністю хвойного опаду (на днищі балки), сприяє інтенсив- ній мобілізації важких металів [7], які мігрують вниз по схилу завдяки похилу поверхні або вниз по про- філю ґрунту. Тому, незважаючи на низький валовий вміст важких елементів у точках 2В, 3В, 4В, завдяки сприятливому середовищу для переходу в обмінні форми спостерігається інтенсивне накопичення їх на сорбенті. Тут вони також вилучаються з мігра- ційного потоку. Стосовно інших періодів спостережень ознаки залежності накопичення важких металів на сорбен- тах (рисунок 3) не такі очевидні через значну внут- рішньосезонну мінливість процесів латеральної міграції та, відповідно, недостатню кількість даних послідовного одночасного ряду спостережень на обох катенах. Такі дослідження потребують більшої кількості лабораторних аналізів і триваліших пері- одів експерименту. Ситуація з міддю і нікелем показує зворотний бік цього експерименту. «Чистий» сорбент містив по 20 мг/кг кожного елементу. Після вилучення з ґрунту і лабораторного аналізу виявилося, що вміст міді й нікелю у більшості випадків менший вихід- ного. Як відомо, важкі метали здатні до швидкої мобілізації у кислих дерново-підзолистих ґрунтах, особливо мідь, яка є найактивнішим елементом серед них [7]. Ще одна особливість цього важкого металу – здатність утримуватися в обмінних пози- ціях як на органічних, так і на неорганічних речови- нах та легко вимиватися з них. Отже, різниця між вмістом певного елементу на вихідному «забрудненому» фосфат-целюлозному матеріалі та використаному дає можливість зробити висновки про інтенсивність міграційних процесів у ґрунті. Експериментальні дослідження таких про- цесів є перспективними. Постановка такого експе- рименту потребує одночасних спостережень у різ- них ландшафтних умовах з використанням більшої кількості зразків. Висновки Результати дослідження валового вмісту важких металів на Димерському комплексному геогра- фічному стаціонарі показують, що розподіл їх по катенах залежить від комплексу факторів – ланд- шафтних, ландшафтно-геохімічних і ландшафтно- геофізичних. Зміна хоча б одного з них (геомор- фологічні, параметри ґрунтового покриву і його геохімічних та геофізичних властивостей, рослин- ного покриву) у межах одного ландшафтного комп- Óêðà¿íñüêèé ãåîãðàô³÷íèé æóðíàë - 2009, ¹ 124 Р и с у н о к 3. Накопичення деяких важких металів на штучному сорбенті за різних станів ландшафтів (модельний профіль А) лексу при сталих інших умовах призводить до істотної різниці у накопиченні або винесенні хіміч- них елементів. Отримані експериментальні дані показали при- датність методу штучних сорбентів для моні- торингу забруднень. Кількість адсорбованих хіміч- них елементів не завжди співвідносна з їхнім вало- вим вмістом, що може бути пов’язано з особли- востями перебігу міграційних процесів залежно від положення ділянки у ландшафтній структурі тери- торії, ландшафтно-геохімічних і ландшафтно-гео- фізичних властивостей ландшафтних комплексів. Результати експерименту свідчать про можливість застосування штучних сорбентів для дослідження особливостей міграції важких металів за різних станів ландшафтів протягом року. 1. Голубцов О.Г., Мисник С.В. Сезонні умови формування міграційної структур територій (на прикладі ландшафтів Димерського модельного полігону) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия «География». Том 21 (60). - 2008. - №3. - С. 129-140. 2. Гриневецький В.Т., Давидчук В.С., Петров М.Ф. Гідротермічні передумови міграції радіонуклідів у Чорнобильській зоні // Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. – 2003. - №2.- С.13-22. 3. Гриневецький В.Т., Маринич О.М., Шевченко Л.М. Стаціонарні геофізичні і геохімічні дослідження ландшафтів Київського Полісся. – К. : Наук. думка, 1994. – 107с. 4. Лукашев В.К., Лукашев К.И. Использование ионообменных смол при геохимических поисках // Докл. АН БССР. - 1978, Т. 22, №6. - С. 544 - 546. 5. Лукашев В.К. Искусственные сорбенты в прикладной и экспериментальной геохимии. – Минск : Навука і техніка, 1992. - 312 с. 6. Мицкевич Б.Ф., Сущик Ю.Я., Самчук А.И. Физико-химические условия формирования экзогенных ореолов и потоков рассеивания бериллия. – К. : Наук. думка, 1984. – 176с. 7. Самчук А.І., Кураєва О.С., Єгоров О.С. та ін. Важкі метали у ґрунтах Українського Полісся та Київського мегаполісу. Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України. – К. , 2006.- 108 с. 8. Скорынина И.С., Гусев С.С., Воробьева Н.К. Фосфорирование целлюлозы полифосфорными кислотами // Высокомолекулярные соединения. - Том (А) XII. – 1970. - С. 2452-2456. 1Інститут геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України, Київ 2Інститут географії НАН України, Київ 3Київський національний університет імені Тараса Шевченка Отримано 03.02.2008

Просторово-часові особливості розподілу важких металів у антропогенізованих поліських ландшафтах

Institution

Ähnliche Einträge