Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. І

Стаття присвячена аналізу результатів перших двох блоків соціологічного опитування, спрямованих на оцінку розуміння сутності терміну «інновація», головних джерел інформації про інновації та основні теоретичні засади інноваційного розвитку серед студентів та викладачів економічних спеціальностей....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Ящишина, І.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2011
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49266
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. І / І.В. Ящишина // Наука та наукознавство. — 2011. — № 2. — С. 84-92. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-49266
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-492662013-09-15T03:07:16Z Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. І Ящишина, І.В. Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Стаття присвячена аналізу результатів перших двох блоків соціологічного опитування, спрямованих на оцінку розуміння сутності терміну «інновація», головних джерел інформації про інновації та основні теоретичні засади інноваційного розвитку серед студентів та викладачів економічних спеціальностей. Статья посвящена анализу результатов двух блоков социологического опроса, направленных на оценку понимания сущности термина «инновация», главных источников информации об инновациях и основных теоретических принципов инновационного развития среди студентов и преподавателей экономических специальностей. The article contains results of analysis of the first two modules of a sociological survey conducted on a sample of students and lecturers of economic specialties, made in order to assess their understanding of the meaning of the term “innovation”, main sources of information about innovations and theories underlying innovation-driven development. 2011 Article Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. І / І.В. Ящишина // Наука та наукознавство. — 2011. — № 2. — С. 84-92. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49266 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
spellingShingle	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу Ящишина, І.В. Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. І Наука та наукознавство
description	Стаття присвячена аналізу результатів перших двох блоків соціологічного опитування, спрямованих на оцінку розуміння сутності терміну «інновація», головних джерел інформації про інновації та основні теоретичні засади інноваційного розвитку серед студентів та викладачів економічних спеціальностей.
format	Article
author	Ящишина, І.В.
author_facet	Ящишина, І.В.
author_sort	Ящишина, І.В.
title	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. І
title_short	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. І
title_full	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. І
title_fullStr	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. І
title_full_unstemmed	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. І
title_sort	взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. і
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49266
citation_txt	Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. І / І.В. Ящишина // Наука та наукознавство. — 2011. — № 2. — С. 84-92. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT âŝišinaív vzaêmozvâzoksocíalʹnihtaekonomíčnihefektívvprovadžennâínnovacíjí
first_indexed	2025-07-04T10:16:08Z
last_indexed	2025-07-04T10:16:08Z
_version_	1836711064500174848
fulltext	Science and Science of Science, 2011, № 284 Проблеми розвитку науково- технологічного потенціалу Посилення ролі інноваційних про- цесів в економіці актуалізує пробле- му визначення і оцінки їх соціально- економічних результатів. Сучасні до- слідники інноваційного процесу та на- укознавці основну увагу теоретичного та практичного аналізу приділяють економічному спрямуванню іннова- цій [1—3]. Досвід розвинутих країн переконливо свідчить, що необхідною умовою економічного зростання та суспільного добробуту є інновацій- ний шлях розвитку економіки країни [4—7]. Для України є достатньо важли- вою задача визначення взаємозв’язку економічних аспектів інноваційної діяльності з їх соціальними наслід- ками, оскільки покращення соціаль- них складових життя суспільства на часі. Кожна інновація має соціаль- ний характер, адже вона створюється людьми та для людей. Однак в центрі досліджень ефективності інновацій перебувають здебільшого економічні процеси та явища, соціальним аспек- там приділяється набагато менше ува- ги [8—10]. Соціальна ефективність науково- технічного прогресу була об’єктом дослідження низки авторів соціаліс- тичної доби: Л.І. Якобсона, В.С. Веч- канова, Т.С. Хачатурова, С.І. Голо- совського, В.А. Покровського, В.А. Ві- ленського, С.В. Осипова та ін. У наш час соціальні наслідки інноваційного процесу досліджуються лише фраг- ментарно, в контексті з окремими соціально-економічними проблемами суспільства. Так, певним соціальним сторонам інноваційно-технологічного розвитку економіки країни присвячені праці Б.А. Маліцького, О.С. Поповича, О.А. Меха, Л.І. Федулової, В.Л. Осець- кого, А.С. Бебело. Для науковців очевидним є той факт, що економіка сучасної краї- ни, яка прагне подальшого поступу та покращення добробуту своїх гро- мадян, вимушена і навіть приречена йти інноваційним шляхом розвитку. Однак чи існує розуміння такої необ- хідності в соціумі, залишається неви- значеним. Проблема є досить значною для сучасної України, оскільки розуміння І.В.Ящишина Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. І Стаття присвячена аналізу результатів перших двох блоків соціологічного опи- тування, спрямованих на оцінку розуміння сутності терміну «інновація», головних джерел інформації про інновації та основні теоретичні засади інноваційного розви- тку серед студентів та викладачів економічних спеціальностей. © І.В. Ящишина, 2011 ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. І Наука та наукознавство, 2011, № 2 85 необхідності інноваційного розвитку суттєво впливає на успішність реаліза- ції економічної політики країни, стра- тегії розвитку її підприємств та фор- мування пріоритетів населення щодо власного майбутнього, сфери зайня- тості, освіти тощо. Виявлення суб’єктивних оцінок со- ціальної спрямованості інновацій потре- бує комплексного аналізу, неможливого без проведення спеціального соціоло- гічного дослідження. Тому в листопаді 2010 року нами було проведено соціо- логічне опитування серед студентів та викладачів економічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що впровадження інновацій дає суспільству значні соціальні ефек- ти, які не тільки значимі самі по собі, а й сприяють зростанню економіч- ної ефективності діяльності різних суб’єктів економіки. Мета досліджен- ня — оцінити розуміння соціальної значимості інновацій на різних рівнях економіки серед людей, які знайомі із суттю цього поняття. Дослідження спрямоване на вирішення низки за- вдань: — виявити, що вкладають в термін «інновація» представники різних віко- вих груп економічно грамотного насе- лення; — встановити, які навчальні пред- мети формують уявлення про інновації в школі та ВНЗ; — оцінити розуміння соціальної спрямованості та соціальних наслідків впровадження інновацій на макро- та мікрорівнях; — визначити взаємозв’язок соці- альної та економічної значимості інно- вацій для різних суб’єктів економіки; — означити, наскільки важливим бачиться інноваційний шлях розвитку економіки країни для вирішення осно- вної соціальної задачі — зростання до- бробуту її громадян; — виявити, чи пов’язує молодь своє майбутнє та майбутнє своєї країни з ін- новаційною моделлю розвитку. Для вирішення поставлених задач використовувався метод анкетного опитування. Нами була розроблена ан- кета, яка включає в себе 14 запитань, котрі можуть бути згруповані в наступ- ні блоки: І блок включає 3 загальні запитання щодо статусу інтерв’юерів (викладач, студент), їх економічної спеціалізації, курсу (для студентів); ІІ блок містить 4 запитання про те- оретичні знання опитуваних щодо су- ті інновацій та джерел отримання цих знань; ІІІ блок включає 5 запитань, спря- мованих на визначення взаємозв’язку економічного та соціального призна- чення інновацій для різних суб’єктів економіки; ІY блок, що містить 2 запитання, умовно можна назвати «інновації і майбутнє». У першому блоці — закриті запи- тання із вибором однієї відповіді; дру- гий та третій блоки містять відкриті та закриті запитання, щодо яких можливі декілька відповідей; у четвертому бло- ці потрібно вибрати одну із наведених альтернатив. Більшість запитань передбачали, крім закритих відповідей, і можли- вість подати своє бачення у відкритій відповіді типу «Ваш варіант…». Для отримання окремих думок та суджень з ряду питань застосовувався метод інтерв’ювання. Контингент опитаних обумовле- ний декількома моментами: 1) на нашу думку, проводити опи- тування щодо окресленої тематики І.В. Ящишина Science and Science of Science, 2011, № 286 не варто серед пересічних громадян, а більш результативним воно буде серед людей, які знайомі із сутністю самого терміна «інновація», його соціально- економічним змістом та значимістю, тому саме студенти та викладачі еконо- мічного факультету бачаться основним контингентом опитуваних; 2) в місті Кам’янець-Подільський близько 1/3 населення — студенти, тобто можна говорити про те, що осно- вними споживачами є саме ця група населення; 3) цікавим було виявити думки що- до соціально-економічних наслідків впровадження інновацій серед різних вікових груп людей, обізнаних із інно- ваційною тематикою; 4) саме студенти економічного про- філю — це майбутні менеджери, керівни- ки підприємств, установ та організацій, науковці, й тому їх сьогоднішнє бачення проблеми інноваційного розвитку краї- ни завтра отримає практичну реалізацію на різних управлінських рівнях. Обробка отриманих даних прово- дилась за допомогою комп’ютерної про грами ОСА, розробленої Інститу- том соціології НАН України. Перший блок питань анкети харак- теризує структуру респондентів. У ціло- му структура вибірки по проведеному дослідженню представлена в табл. 1. Усі респонденти пов’язані з однією із трьох економічних спеціальностей: «Економічна теорія», «Економіка під- приємства», «Управління персоналом та економіка праці», структуру вибір- ки у розрізі спеціальностей наведено у табл. 2. Як бачимо із таблиці, найбіль- ша частка респондентів — студенти спеціальностей «Економіка підпри- ємства» і «Управління персоналом та економіка країни», а також викладачі кафедри «Економічна теорія». Така нерівномірність вибірки за спеціаль- ностями відображає структуру складу студентів та викладачів факультету в цілому. Другий блок анкети спрямований на оцінку розуміння самого терміну «інновація», а також джерел отриман- ня інформації про нього. Спочатку респонденти мали відо- бразити свої уявлення щодо сутності поняття «інновація», показати, що саме вони мають на увазі під цим терміном. Тому поряд з альтернативами, що ха- рактеризують це поняття в цілому або його окремі важливі сторони, в струк- туру запропонованих відповідей ми включили декілька запевне невірних або некоректних альтернатив. Вибір респондентами відповідей на четверте запитання ілюструє табл. 3. Таблиця 1 Структура вибірки Вибірка Кількість, осіб Питома вага, % Викладачі 23 7,7 Студенти 277 92,3 У тому числі: І курс 51 18,4 ІІ курс 75 27,1 ІІІ курс 77 27,8 ІV курс 49 17,7 V курс 25 9,0 Разом 300 100,0 ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. І Наука та наукознавство, 2011, № 2 87 Таблиця 2 Структура вибірки за спеціальностями Вибірка Економічна теорія Економіка підпри- ємства Управління персо- налом Разом К-ть, осіб Питома вага, % К-ть, осіб Питома вага, % К-ть, осіб Питома вага, % К-ть, осіб Питома вага, % Викладачі 11 47,8 5 21,7 7 30,4 23 100,0 Студенти 30 10,8 132 47,7 115 41,5 277 100,0 ВСЬОГО 41 13,7 137 45,7 122 40,7 300 100,0 На це запитання відповіли усі рес- понденти. Таблиця показує, що абсо- лютна більшість опитаних (88%) вва- жає, що інновація — це щось нове (про- дукт, ресурси, технології, ринки збуту, методи управління і т.д.), очевидно, асоціюючи інноваційність передусім із новітністю, а також із найбільш розпо- всюдженим та відомим трактуванням цього поняття Й.Шумпетером. Під- твердженням висновку про таку асо- ціативність стала друга за рейтингом популярності альтернатива — «нові знання у вигляді більш досконалих чи принципово нових ідей, спрямовані на отримання нових споживчих вартостей задля задоволення потреб та отриман- ня прибутку», що набрала приблизно 61% голосів студентів та 70% голосів викладачів; «принципово нова техно- логія випічки хліба, отримана з-за кор- дону» отримала 24% голосів (причому в усних коментарях респонденти вияв- ляли сумнів, чи можна закуплені іно- земні технології вважати інноваціями у національній економіці); «новий вид транспорту: повітряна куля з мотором» визнали як інновацію 23,3% опитаних, а «принципово новий вид кишені на джинсах» лише 10% серед студентів та 1 викладач. Фактично можна означити дану групу як «інновація = нове». Да- лі виявлено, що респонденти розумі- ють інновації не тільки як нове, але й як удосконалення існуючого, оскільки відповідь «технології, спрямовані на вдосконалення існуючих товарів» під- тримали майже 50% викладачів та 56% студентів. Поряд з цим майже 30% сту- дентів і 2 викладачі вбачають в іннова- ціях «результат національних наукових досліджень». Незначна кількість голо- сів (від 2 до 6,5%), здебільшого серед студентів (причому на 50% студентів першого курсу), підтримала запевне невірні, некоректні запропоновані від- повіді. У цілому значної розбіжності між відповідями викладачів і студентів не виявлено. Однак, на нашу думку, студенти проявили більшу гнучкість щодо розуміння інновацій, вони швид- ше, ніж викладачі, готові віднести до інновацій не тільки альтернативи, що мають техніко-технологічний зміст, а і соціально спрямовані, оскільки во- ни частіше відносили до інновацій не- традиційні, дещо нестандартні відпо- віді (принципово новий вид кишені на джинсах, новий транспорт, як-то пові- тряна куля з мотором). Серед власних варіантів відповіді викладачі наводили нове устаткування, нетрадиційні види енергії та енергоносіїв, а студенти — екологічно чисті технології, торгові марки, бренди. Після визначення розуміння сут- ності інновацій ми вирішили з’ясувати джерела, з яких респонденти отриму- вали первинну інформацію про по- няття «інновації». Приблизно 65% стверджували, що вони засвоїли зміст понять «інновації» та «інноваційна ді- І.В. Ящишина Science and Science of Science, 2011, № 288 Таблиця 3 Поняття «інновації» Альтернативи Відповіді Викладачі Студенти Разом К-ть, осіб Питома вага, %* К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* Новий продукт, нові ресурси, нові технології, нові ринки збу- ту, нові методи управління 20 87,0 244 88,1 264 88,0 Підвищення розміру стипендій та пенсій 1 4,3 5 1,8 6 2,0 Принципово нова технологія випічки хліба, отримана з-за кордону 4 17,4 68 24,5 72 24,0 Технології, спрямовані на вдо- сконалення існуючих товарів 11 48,7 155 56,0 166 55,3 Нарощування обсягів виробни- цтва національними підприєм- ствами в умовах виходу економі- ки країни із кризи 0 - 20 7,2 20 6,7 Результати національних науко- вих досліджень 2 8,7 79 28,5 81 27,0 Новий вид транспорту: повітря- на куля з мотором 4 17,4 66 23,8 70 23,3 Нові знання у вигляді більш до- сконалих чи принципово нових ідей, спрямовані на отримання нових споживчих вартостей задля задоволення потреб та отримання прибутку 16 69,6 169 61,0 185 61,7 Усі капіталовкладення у процес виробництва з ціллю отримання прибутку 0 - 12 4,3 12 4,0 Принципово новий вид кишені на джинсах 1 4,3 29 10,5 30 10,0 Ваш варіант 4 17,4 6 2,2 10 3,3 * Частка респондентів, що обрали цю альтернативу поряд з іншими, оскільки питання передба- чало можливість вибору декількох альтернатив. яльність» ще у школі. Причому якщо старше покоління (викладачі) його почули на уроках фізики та географії (по 28%), а також хімії та історії (по 14%), то більшість студентів термін засвоїли на уроках економіки (при- близно 70%) , географії (17,5%) та ін- форматики (9%), значимість фізики та історії складає по 8%, а хімії лише 1,4%. Така різниця пояснюється пе- редусім тим, що переважна більшість викладачів ні економіки, ні інформа- тики в школі не вивчали. Також, на думку респондентів, у середній школі поняття «інновації» використовують вчителі української та іноземної мови, праці, щоправда, набагато рідше, ніж означені вище. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. І Наука та наукознавство, 2011, № 2 89 В університеті зміст терміну закрі- плюється, як відповіло 85% студен- тів, які стикалися з ним при засвоєнні різних навчальних курсів. При цьому, зважаючи на економічний фах, палітра тих вузівських дисциплін, у контек- сті яких вивчають «інноваційність», це економічна теорія (57%), економі- ка підприємства (38%), економіка та організація інноваційної діяльності (19%), цикл загальноекономічних дис- циплін, таких як менеджмент, марке- тинг, міжнародна економіка, економі- ка праці (8,6%) економічна політика, національна економіка, інтелектуаль- на власність (3,5%). Тут має місце від- мінність за спеціалізацією, оскільки якщо економічну теорію, економіку підприємства та загальноекономічні дисципліни вивчають усі студенти, то економіку та організацію інноваційної діяльності — лише студенти спеціаль- ності «Економіка підприємства» і аж на четвертому курсі, тобто вивчали цей предмет близько 18% опитаних, і фак- тично усі вони відзначили це. Інша відмінність існує за курсами. Очевидно, що економічну теорію, зо- крема політекономію, усі вивчають на першому курсі, й тому близько 80% першокурсників вказали саме цю дис- ципліну, значимість політекономії зменшується зі зростанням курсу. Для другокурсників найбільш значимими виявились економіка підприємства та макроекономіка. На третьому курсі не зменшується значимість економічної теорії (60%), однак багато респондентів вказали такі загальноекономічні дис- ципліни, як міжнародна економіка, економіка праці, менеджмент, марке- тинг тощо. А четвертокурсники, що ви- вчають в основному предмети своєї фа- хової підготовки, саме їх і вказали. Для спеціальності «Економічна теорія» це макроекономічний аналіз, інституцій- на економіка, основи інституційної по- ведінки споживача; для студентів спе- ціальності «Економіка підприємства» — економіка та організація інновацій- ної діяльності, системи технологій, ор- ганізація виробництва; для студентів спеціальності «Управління персона- лом» — управління проектами, нор- мування праці, інвестування. Цілком логічно, що для п’ятикурсників най- більш інформаційно вагомим виявив- ся предмет «Інтелектуальна власність», який, до речі, є обов’язковим для усіх спеціальностей як економічного, так і неекономічного профілю на освітньо- кваліфікаційних рівнях «спеціаліст» та «магістр», тобто на п’ятому курсі. Розумінню логіки та послідовності інноваційного процесу було присвяче- не наступне завдання. Для виявлення його осмислення ми запропонували респондентам своєрідну логічну зада- чу, де слід було асоціативно зв’язати різновиди науково-інноваційної діяль- ності та їх функціональні результати, відзначивши вірні пари стрілочками: Фундаментальна наука Дослідні зразки Прикладна наука Знання Розробки Нова продукція Виробництво Інновації Відповіді респондентів подано в табл. 4. Таким чином, функціональним результатом фундаментальної науки респонденти визначили знання (84% студентів та 86% викладачів), а також нову продукцію (2% студентів та 9% викладачів), інновації (4,5% студентів та 6% викладачів), дослідні зразки (8% студентів та 0 викладачів). Як ба- чимо, вага альтернативи знання та її рейтинги збігаються. За абсолютно- го домінування ознаки деякі зсуви на рівнях кількох відсотків по інших озна- ках не є суттєвими. І.В. Ящишина Science and Science of Science, 2011, № 290 Тобто в уявленнях респондентів фундаментальна наука, що продукує знання, й є, власне, творцем «чистих» інновацій (згадаймо асоціації «іннова- ції = нове»). Результатом прикладної науки рес- понденти визначили здебільшого до- слідні зразки (68% викладачів та 67% студентів), значно менше — інновації (чверть викладачів і одна п’ята сту- дентів), ще менше — знання (4,5% викладачів та близько 11% студентів). Функціональним результатом розро- бок більшість визнала інновації (61% викладачів та 65% студентів), значна частка респондентів надала перевагу дослідним зразкам (майже третина ви- кладачів та чверть студентів). Близько 90% опитаних пов’язали виробництво із новою продукцією. Цікаво, що лише 35% викладачів та 18% студентів правильно відобра- жають логіку всього циклу «наука— виробництво». Як бачимо, чіткого розуміння вза- ємо зв’язку між етапом інноваційного процесу та його результатом, особливо щодо прикладної науки та розробок, не прослідковується передусім у ви- кладачів і, як наслідок, у студентів. Завершенням другого блоку запи- тань, який умовно можна визначити як теоретичний, стало виявлення, з яки- ми науковцями асоціюють респонден- ти термін «інновація» (табл. 5). За результатами відкритого запи- тання «Назвіть відомих економістів, які розробляли теорію інновацій» мож- на зробити наступні висновки: 1) Це запитання ігнорувало най- більше респондентів, на нього відпо- віли лише 140 опитаних, або 46,7% їх загального числа, з них 13 викладачів (57%) та 127 студентів (45,8%). 2) Як фундаторів «теорії інновації» вирізняють насамперед Й. Шумпетера (36,4%, третина студентів та 70% ви- кладачів), класиків економічної теорії (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, Ф. Ен- гельс, У. Петті) — 30,7%, кейнсіанців (Дж. М. Кейнс, Дж. Хікс і А. Хайєк) — 21,4%, лише 4% — М. Кондратьєва, 2% — В.Леонтьєва, 2% — М.І. Тугана- Барановського. Крім цього, відмічали Таблиця 4 Оцінка взаємозв’язку етапів інноваційного процесу із результатами Етапи Дослідні зразки Знання Нова про- дукція Інновації Разом Фундаментальна наука Викладачі, % 0 86,0 9,0 5,0 100,0 Студенти, % 8,0 84,0 2,0 6,0 100,0 Прикладна наука Викладачі, % 68,2 4,5 0 27,3 100,0 Студенти, % 67,1 11,9 2,5 18,4 100,0 Розробки Викладачі, % 30,4 8,7 0 60,9 100,0 Студенти, % 24,2 2,5 8,3 65,0 100,0 Виробництво Викладачі, % 0 0 91,3 8,7 100,0 Студенти, % 0 1,7 87,3 11,0 100,0 ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ. І Наука та наукознавство, 2011, № 2 91 Таблиця 5 Вибір економістів-теоретиків Альтернативи Викладачі Студенти Разом К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* К-ть, осіб Питома вага,%* Й. Шумпетер 9 69,2 42 33,1 51 36,4 М.Туган-Барановський 1 7,7 2 1,6 3 2,1 В.Леонтьєв 0 - 2 1,6 2 1,4 М.Кондратьєв 0 - 5 3,9 5 3,6 Представники англійської класичної політекономії 0 - 43 33,9 43 30,7 Кейнсіанці 3 23,1 27 21,3 30 21,4 Економісти сер. ХХ ст. 0 - 15 11,8 15 10,7 Економісти кінця ХХ— поч. ХХІ ст. 3 23,1 12 9,4 15 10,7 Автори підручників 4 30,8 6 4,7 10 7,1 Інші 6 42,1 31 24,3 37 26,4 * Частка респондентів, що обрали цю альтернативу поряд із іншими, оскільки питання перед- бачало можливість вибору декількох альтернатив. Р. Солоу, Д. Белла, Ю. Глазьєва, П. Портера, П. Друккера, В. Парето, М. Веблена, А. Пігу, а також авторів сучасних підручників з економіки та організації інноваційної діяльності. 3) З теоріями Й. Шумпетера та М. Кондратьєва знайомляться усі сту- денти економічних спеціальностей ще у першому навчальному семестрі у курсі «Політекономії», однак їх на- звали лише 40% респондентів. Зі зрос- танням курсу зростає кількість на- вчальних дисциплін, в яких згадують- ся інновації в тих чи інших аспектах, йде вивчення сучасних теоретичних підходів щодо функціонування під- приємства, і студенти все більше на- зивають авторів підручників, а також, хоча і рідше, теоретиків інноваційного розвитку. 4) Значна частина респондентів (приблизно 53%) оперують проблема- тикою «інноваційності» без належного теоретичного осмислення, практично на рівні логічно-інстинктивного бу- денного розуміння і тому серед теоре- тиків інноваційного процесу назива- ють, наприклад, представників англій- ської класичної школи політекономії або кейнсіанців, тобто ті школи або напрями, які найбільш часто зустрі- чаються у різних навчальних курсах і входять здебільшого в блок дисциплін економічної теорії. 5) Усі респонденти досить слабо знайомі із сучасними теоріями інно- ваційного розвитку економіки, оскіль- ки економістів кінця ХХ — початку ХХІ ст. назвали лише 3 викладачі (23%) і 12 студентів (9%). Узагальнивши відповіді респон- дентів на запитання І блоку, варто зазначити, що в цілому вони засвід- чують розуміння респондентами тер- міну «інновація» як передусім чогось нового, а потім і спрямованого на вдо- сконалення існуючого, швидше того, що є результатом національної науки, і, можливо, завезеного з-за кордону. Інформацію про інновації переваж- на більшість студентів отримала ще у школі, а в університеті поглибила свої І.В. Ящишина Science and Science of Science, 2011, № 292 знання під час вивчення економічної теорії, загальноекономічних та фахо- вих дисциплін. Викладачі ж більше стикались з цим терміном після шко- ли. Питання про відомих економістів, фундаторів теорії інновацій вияви- лось найменш комфортним для усіх респондентів. 1. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской при- были, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры): пер.с англ. / Йозеф Шумпетер. — М.: Прогресс, 1982. — 455 с. 2. Инновационный путь развития для новой России / Отв. ред. В.П.Горегляд ; Центр социально- экономических проблем федерализма Института экономики РАН. — М.: Наука, 2005. — 343 с. 3. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: в 3 т. Т. 2: Інноваційно- технологічний розвиток економіки / За ред. акад. НАН України В.М.Гейця, акад. НАН України В.П.Семиноженка, чл.-кор. НАН України Б.Є. Кваснюка. — К.: Фенікс, 2007. — С.10—102. 4. Егоров И.Ю. Наука и инновации в процессах социально-экономического развития / Игорь Юрьевич Егоров. — К.: ИВЦ Госкомстата Украины, 2006. — С.13—99. 5. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Пер. с англ.; под науч. ред. О.И.Шкаратана / М.Кастельс. — М.: ГУ-ВШЭ, 2000. — С.9—15. 6. Сакс Дж. Экономическая конвергенция и экономическая политика / Дж.Сакс, Э.Ворнер // Вопросы экономики. — 1995. — № 5. — С.13—38. 7. Перес К. Технологические революции и финансовый капитал; Пер. с англ. / Карлотта Пе- рес. — М.: Дело, 2011. — 232 с. 8. Малицкий Б.А. Неолиберализм и кризис инновационного развития экономики. Формула кризиса / Борис Антонович Малицкий. — К.: Феникс, 2009. — С.7—24. 9. Мех О.А. Інноваційно-соціальні аспекти розвитку фармацевтичної галузі України / О.А.Мех. — К.: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України, 2008. — С. 32—56. 10. Бебело А.С. Соціалізація та гуманізація економічних відносин: Навч. посіб. / А.С. Бебело, С.А. Бебело, А.В. Коровський; За заг. ред. канд. екон. наук, доц. А.С.Бебело. — К.: КНЕУ, 2007. — С. 52—66. Одержано 16.03.2011 И.В.Ящишина Взаимосвязь социальных и экономических эффектов внедрения инноваций. І Статья посвящена анализу результатов двух блоков социологического опроса, направленных на оценку понимания сущности термина «инновация», главных источников информации об инновациях и основных теоретических принципов инновационного развития среди студентов и преподавателей эко- номических специальностей.

Взаємозв’язок соціальних та економічних ефектів впровадження інновацій. І

Репозитарії

Схожі ресурси