Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони
Наведено результати дослідження вмісту забруднювальних речовин у ґрунтах ландшафтів, урбанізованих та таких, де збережені основні природні властивості. Стійкість ландшафтів розглядається як їхня здатність до самоочищення, збереження і відновлення умов екорівноваги в результаті перебігу природних про...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Мінералогічний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49721 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони / І.В. Кураєва, А.І. Самчук, Л.Ю. Сорокіна, О.Г. Голубцов, Ю.Ю. Войтюк // Мінералогічний журнал. — 2010. — Т. 32, № 1. — С. 77-90. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-49721 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-497212013-09-27T03:06:50Z Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони Кураєва, І.В. Самчук, А.І. Сорокіна, Л.Ю. Голубцов, О.Г. Войтюк, Ю.Ю. Геохімія Наведено результати дослідження вмісту забруднювальних речовин у ґрунтах ландшафтів, урбанізованих та таких, де збережені основні природні властивості. Стійкість ландшафтів розглядається як їхня здатність до самоочищення, збереження і відновлення умов екорівноваги в результаті перебігу природних процесів. Як показник стійкості ландшафтів до техногенного впливу розглянуто геохімічні параметри ґрунтів — сорбційну ємність ґрунтового поглинального комплексу, значення рН, буферність. Проаналізовано геохімічні характеристики, зокрема значення коефіцієнта буферності ґрунтів і рівні забруднення південнополіських ландшафтів у межах м. Київ та його приміської зони. З використанням методів ландшафтних досліджень, аналітичних та картографічних методів отримано та проаналізовано дані щодо валового вмісту та вмісту рухомих форм хімічних елементів (Ni, Co, Zn, V, Pb, Cr, Cu). Встановлено залежності стійкості ландшафтів до техногенних забруднень від рівня збереження природних геохімічних параметрів ґрунтів, ступеня їхньої антропогенної перетвореності та рівня надходження речовин-забруднювачів (важких металів). Приведены результаты исследования содержания загрязняющих веществ в почвах ландшафтов, урбанизированных и таких, где сохранены основные природные свойства. Устойчивость ландшафтов рассматривается как их способность к самоочищению, сохранению и восстановлению условий экологического равновесия в результате действия природных процессов. В качестве показателя устойчивости ландшафтов к техногенному воздействию рассмотрены геохимические параметры почв — сорбционная емкость почвенного поглощающего комплекса, значения рН, буферность. Проанализированы геохимические характеристики, в том числе значения коэффициента буферности почв и уровни загрязнения южнополесских ландшафтов в пределах г. Киев и его пригородной зоны. С использованием методов ландшафтных исследований, аналитических и картографических методов получены и проанализированы данные о валовом содержании и содержании подвижных форм химических элементов (Ni, Co, Zn, V, Pb, Cr, Cu). Установлены зависимости устойчивости ландшафтов к техногенным загрязнениям от уровня сохранности природных геохимических параметров почв, степени их антропогенной измененности и уровня поступления загрязняющих веществ (тяжелых металлов). The research object is Southern-Polissian landscapes, which are under the anthropogenic pressure of different intensity. Contamination levels and regularities of pollutants distribution are discussed. The landscape stability is defined by its ability to self purification, conservation and restoration of ecological balance in the course of natural processes. Geochemical parameters of soils (sorptive capacity of soil-absorption complex, pH value, buffer capacity) are examined as the indices of landscape tolerance to anthropogenic impact. Geochemical characteristics including soil buffer capacity and pollution level of the Southern-Polissian landscapes within Kyiv and its suburban zone are analyzed. The main analytical methods of the study: spectral analysis (spectrograph СТЭ-1) — for determination of microelement composition of soil samples; atomic-sorption method — for identification of heavy metals mobile forms content in filtrate. To assess pollution rate of the territory the rates of chemical elements content in soil (upper layer 2—5 cm) are used; they are concentration index; index of exceeding of the maximum allowable concentration (MAC) of the element gross content; index of exceeding of the MAC of the element mobile forms content. Imperfection of the MAC regulatory values is discussed. The soil buffer capacity coefficient is used to analyze the landscape tolerance to anthropogenic pollution. The methods of landscape study and cartographical method are used for analysis and spatial interpretation of the data on gross content and content of mobile forms of chemical elements (Ni, Co, Zn, V, Pb, Cr, Cu). The landscape characteristics of the testing areas in Kyiv suburban zone are presented. The main pollution sources and levels of their environmental effects are analyzed. Some exceeding of lead and vanadium background content has been detected in the suburban landscapes. The urban landscapes within Kyiv industrial zones (Podil-Kurenivka and Svyatoshyn ones) are characterized by loss of their original natural properties, in particular, replacement of natural soils by artificial technosoils. These soils contain excessive quantities of heavy metals (Cu, Pb, Zn). Excessive quantity of the pollutants and low buffer capacity of technosoils in cities cause considerable content of mobile forms of chemical elements within the territories with high density of industrial and transport objects. The highest coefficients of the excess of MAC of the element mobile forms content are 266 for Cu, 13 for Pb, 69 for Zn. Natural soils geochemical indicators safety — landscape stability relation is exposed. The relations between landscape tolerance to anthropogenic pollution and level of conservation of soils’ natural geochemical parameters as well as level of their anthropogenic transformation are determined. 2010 Article Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони / І.В. Кураєва, А.І. Самчук, Л.Ю. Сорокіна, О.Г. Голубцов, Ю.Ю. Войтюк // Мінералогічний журнал. — 2010. — Т. 32, № 1. — С. 77-90. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0204-3548 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49721 504.5 : 546.4 : (631.4 + 911.5) uk Мінералогічний журнал Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Геохімія Геохімія |
| spellingShingle |
Геохімія Геохімія Кураєва, І.В. Самчук, А.І. Сорокіна, Л.Ю. Голубцов, О.Г. Войтюк, Ю.Ю. Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони Мінералогічний журнал |
| description |
Наведено результати дослідження вмісту забруднювальних речовин у ґрунтах ландшафтів, урбанізованих та таких, де збережені основні природні властивості. Стійкість ландшафтів розглядається як їхня здатність до самоочищення, збереження і відновлення умов екорівноваги в результаті перебігу природних процесів. Як показник стійкості ландшафтів до техногенного впливу розглянуто геохімічні параметри ґрунтів — сорбційну ємність ґрунтового поглинального комплексу, значення рН, буферність. Проаналізовано геохімічні характеристики, зокрема значення коефіцієнта буферності ґрунтів і рівні забруднення південнополіських ландшафтів у межах м. Київ та його приміської зони. З використанням методів ландшафтних досліджень, аналітичних та картографічних методів отримано та проаналізовано дані щодо валового вмісту та вмісту рухомих форм хімічних елементів (Ni, Co, Zn, V, Pb, Cr, Cu). Встановлено залежності стійкості ландшафтів до техногенних забруднень від рівня збереження природних геохімічних параметрів ґрунтів, ступеня їхньої антропогенної перетвореності та рівня надходження речовин-забруднювачів (важких металів). |
| format |
Article |
| author |
Кураєва, І.В. Самчук, А.І. Сорокіна, Л.Ю. Голубцов, О.Г. Войтюк, Ю.Ю. |
| author_facet |
Кураєва, І.В. Самчук, А.І. Сорокіна, Л.Ю. Голубцов, О.Г. Войтюк, Ю.Ю. |
| author_sort |
Кураєва, І.В. |
| title |
Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони |
| title_short |
Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони |
| title_full |
Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони |
| title_fullStr |
Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони |
| title_full_unstemmed |
Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони |
| title_sort |
розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів києва та приміської зони |
| publisher |
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Геохімія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/49721 |
| citation_txt |
Розподіл важких металів у ґрунтах південнополіських ландшафтів Києва та приміської зони / І.В. Кураєва, А.І. Самчук, Л.Ю. Сорокіна, О.Г. Голубцов, Ю.Ю. Войтюк // Мінералогічний журнал. — 2010. — Т. 32, № 1. — С. 77-90. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Мінералогічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT kuraêvaív rozpodílvažkihmetalívugruntahpívdennopolísʹkihlandšaftívkiêvataprimísʹkoízoni AT samčukaí rozpodílvažkihmetalívugruntahpívdennopolísʹkihlandšaftívkiêvataprimísʹkoízoni AT sorokínalû rozpodílvažkihmetalívugruntahpívdennopolísʹkihlandšaftívkiêvataprimísʹkoízoni AT golubcovog rozpodílvažkihmetalívugruntahpívdennopolísʹkihlandšaftívkiêvataprimísʹkoízoni AT vojtûkûû rozpodílvažkihmetalívugruntahpívdennopolísʹkihlandšaftívkiêvataprimísʹkoízoni |
| first_indexed |
2025-07-04T10:58:07Z |
| last_indexed |
2025-07-04T10:58:07Z |
| _version_ |
1836713706728194048 |
| fulltext |
77ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. 2010. 32, № 1
Вступ. Забруднення навколишнього природ-
ного середовища розуміють як надходження
або утворення в ньому нових, не властивих йо-
му фізичних, хімічних, біотичних, інформа-
ційних агентів, що спричиняють зміни складу і
властивостей компонентів природи, коли рі-
вень таких змін може негативно впливати на
умови життя людини (Н.Ф. Реймерс, 1990).
Залежно від рівня та характеру забруднення,
знач ною мірою від ландшафтних умов тери-
торії, відбувається їх вторинний перерозподіл
у довкіллі. Міграція забруднювачів відбуваєть-
ся за тими самими законами, що міграція при-
родних речовин, відміна полягає лише у поход-
женні та хімічному складі [4]. Поєднання при-
родних властивостей ландшафтів, характеру їх
господарського використання, рівня перетво-
рення складають передумови міграційних про-
цесів. Важливою характеристикою ландшаф-
тів, що визначає їхню реакцію на техногенний
вплив, зокрема на забруднення, є стійкість.
Ви значення стійкості ландшафтів, сформульо-
вані в роботах О.Д. Арманда, М.А. Глазовської,
М.Д. Гродзинського, Н.П. Солнцевої та інших
дослідників, полягають у розумінні її як здат-
ності до самовідновлення, самоочищення, ін-
ших властивостей, що свідчать про можливість
зберігати або відтворювати природну структу-
ру після збурень, задовольняти певним умовам
існування біотичних видів тощо.
Очевидно, що універсальний показник стій-
кості ландшафтів відсутній. Тому доцільно
визначати стійкість по відношенню до кон-
кретних видів навантаження на ландшафти.
Розглядаючи проблеми реакції природного се-
ре довища на техногенний вплив, М.А. Глазов-
ська звертає увагу на неоднозначну, іноді про-
тилежну роль окремих компонентів, процесів,
властивостей ландшафту в формуванні його
станів, стійких до певних навантажень [5]. У
здатності ландшафтів до самоочищення, яка
оцінюється за інтенсивністю процесів розкла-
ду, детоксикації, утилізації, зокрема закріплен-
ня забруднювачів на ландшафтно-геохімічних
бар’єрах, винесення та розсіювання, проявля-
ється їхня стійкість до хімічного забруднення
[14]. Під автореабілітаційними процесами ро-
зуміють повернення ландшафтів у стан рівно-
ваги, відновлення функціональних властивос-
УДК 504.5 : 546.4 : (631.4 + 911.5)
І.В. Кураєва, А.І. Самчук, Л.Ю. Сорокіна, О.Г. Голубцов, Ю.Ю. Войтюк
РОЗПОДІЛ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ҐРУНТАХ ПІВДЕННОПОЛІСЬКИХ
ЛАНДШАФТІВ КИЄВА ТА ПРИМІСЬКОЇ ЗОНИ
Наведено результати дослідження вмісту забруднювальних речовин у ґрунтах ландшафтів, урбанізованих та та-
ких, де збережені основні природні властивості. Стійкість ландшафтів розглядається як їхня здатність до само-
очищення, збереження і відновлення умов екорівноваги в результаті перебігу природних процесів. Як показник
стійкості ландшафтів до техногенного впливу розглянуто геохімічні параметри ґрунтів — сорбційну ємність ґрун-
тового поглинального комплексу, значення рН, буферність. Проаналізовано геохімічні характеристики, зокрема
значення коефіцієнта буферності ґрунтів і рівні забруднення південнополіських ландшафтів у межах м. Київ та
його приміської зони. З використанням методів ландшафтних досліджень, аналітичних та картографічних мето-
дів отримано та проаналізовано дані щодо валового вмісту та вмісту рухомих форм хімічних елементів (Ni, Co, Zn,
V, Pb, Cr, Cu). Встановлено залежності стійкості ландшафтів до техногенних забруднень від рівня збереження
природних геохімічних параметрів ґрунтів, ступеня їхньої антропогенної перетвореності та рівня надходження
речовин-забруднювачів (важких металів).
E-mail: sorokina_geo@ukr.net
МІНЕРАЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ
MINERALOGICAL JOURNAL
(UKRAINE)
© І.В. Кураєва, А.І. Самчук, Л.Ю. Сорокіна,
О.Г. Голубцов, Ю.Ю. Войтюк, 2010
ГЕОХІМІЯ
GEOCHEMISTRY
78 ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2010. 32, No 1
І.В. КУРАЄВА, А.І. САМЧУК, Л.Ю. СОРОКІНА та ін.
тей, зруйнованих внаслідок техногенного втру-
чання [1]; дослідження таких процесів тісно
пов’язані з обґрунтуванням механізмів повер-
нення до господарського використання радіо-
активно забруднених територій. Стійкість при-
родного середовища до техногенного впливу
може бути визначена як його здатність зберіга-
ти і відновлювати умови екологічної рівно ва-
ги в результаті перебігу природних процесів
[3]. Серед складових ландшафту, властивості
яких відіграють найважливішу роль у форму-
ванні умов перебігу цих процесів, — літологіч-
на ос нова, ґрунтовий та рослинний покрив,
умови зволоження та інші. Вивчення ланд-
шафтних комплексів як цілісних утворень,
спряжений аналіз його компонентів та елемен-
тів дають можливість оцінити та прогнозувати
поведінку в них техногенних забруднювачів.
Ґрунтовий покрив ландшафтів, який, в свою
чергу, є склад ним природним комплексом, має
властивості депонувати забруднювачі і тому
поставлений у центр уваги під час аналізу стій-
кості ландшафтів до техногенних забруднень
[6, 11, 14].
Стійкість ґрунтів дослідники визначають
як "здатність тривалий час зберігати свій стан
(склад, властивості, структуру тощо) в умовах
відносно незначної зміни чи коливання чин-
ників ґрунтоутворення, а також відновлюва-
ти основні кількісні та якісні характеристики
свого вихідного стану після його порушення"
(Еко логічна енциклопедія, 2008). Щодо оці-
нювання стійкості ґрунтів в умовах техно-
генних навантажень, визначальними є їхні ха-
рактеристики, що впливають на міграцію та
акумуляцію токсичних елементів: сорбцій на
єм ність ґрунтово-поглинального комплек су
(ҐПК), значення рН, фільтраційна здат ність,
буферність ґрунтів. Буферність — одна з інтег-
ральних характеристик ґрунту, яка відобра жає
його здатність протистояти зміні своїх власти-
востей і складу під дією хімічних речовин при-
родного і антропогенного характеру [3].
Параметри ґрунтів, що визначають їхні бу-
ферні властивості, у процесі оцінювання дають
можливість виявити закономірні реакції ланд-
шафтів на забруднення, дослідити механізми
збереження природної структури та встанови-
ти рівень стійкості ландшафтних комплексів
до техногенних забруднювачів.
Метою дослідження є визначення рівнів за-
бруднення досліджуваних ландшафтів важки-
ми металами; встановлення залежностей між
геохімічними показниками ландшафтів та їх-
ньою стійкістю до техногенних навантажень.
Об’єктом дослідження є південнополіські
ланд шафти, що зазнають техногенного наван-
таження різної інтенсивності. Для аналізуван-
ня було обрано кілька ключових ділянок у
межах приміської зони м. Київ, у її поліській
частині. Інша група досліджуваних об’єктів —
урбанізовані території навколо великих про-
мислових підприємств у північній та північ-
но-західній частині м. Київ, яка також роз-
ташована у Поліссі. Ландшафтні комплекси
досліджуваних ділянок, що розташовані у 40—
50 км на північ від Києва, зазнають більш ваго-
мого техногенного впливу від місцевих про-
мислових підприємств порівняно з впливом
великого міста. Ландшафтне оточення підпри-
ємств — потенційних джерел забруднення має
тут достатній рівень збереження природних
властивостей, що дає підстави очікувати на
певний рівень їхньої стійкості до забруднень.
Такий вибір модельних полігонів дає можли-
вість проаналізувати та виявити залежності
між геохімічними характеристиками півден-
нополіських ландшафтів та їхньою стійкістю
за умов антропогенного навантаження різної
інтенсивності.
Методи дослідження. Під час дослідження
застосовано методи ландшафтних досліджень,
аналітичні, картографічні. Методи польових
досліджень є основою для вив чення ланд-
шафтної структури території, ландшафтних
передумов перерозподілу забруднювачів. Во-
ни полягають у вивченні ландшафтних ком-
плексів на обра них типових точках опису, які
характери зуються за такими основними пози-
ціями (В.К. Жучкова, Е.М. Раковська, 2004):
місцеположення (географічні координати ми
ви зна чали за GPS); положення у рельєфі (ме-
зофор ма рельєфу, елемент мезоформи, мік ро-
рель єф), гли бина залягання першого во до-
носно го гори зонту; сучасні природні процеси,
рос линний покрив, ґрунтовий профіль, на ос-
нові струк тури якого визначається ґрунто-
ва відміна.
Під час дослідження ландшафтної структу-
ри території фіксуються найдетальніші харак-
теристики компонентів ландшафту, що можуть
бути спостережені. Це стає основою для по-
дальшого аналізу ландшафтних комплексів,
визначення наявних їх типів, з’ясування пере-
бігу міграційних процесів. Тому в характерис-
тиці ландшафтів досліджуваних ключових ді-
79ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. 2010. 32, № 1
РОЗПОДІЛ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ҐРУНТАХ ПІВДЕННОПОЛІСЬКИХ ЛАНДШАФТІВ
лянок наведено детальні описи точок польових
ландшафтних спостережень.
Принцип вибору ключових ділянок поля гав,
перш за все, у врахуванні розташування про-
мислових підприємств-забруднювачів у іден-
тичних ландшафтних умовах, що дає можли-
вість робити певні порівняння та узагальнення
щодо стійкості ландшафтів до техногенних на-
вантажень залежно від фізико-хімічних влас-
тивостей характерних ґрунтів та від ступеня
антропогенізації ландшафтів. Важливою та-
кож є інформація про характер сучасної ді-
яльнос ті підприємств-забруднювачів і орієн-
товні об сяги забруднення. У процесі дослід-
жен ня забруднення урбанізованих територій
для отримання необхідних аналітичних даних
суттєвим чинником іноді стає наявність у
межах зон впливу промислових об’єктів ді-
лянок відкритого ґрунту, придатних для оп-
робування.
Основним результатом таких досліджень є
карта, на якій відображено ландшафтну струк-
туру території, що вивчається. У межах про-
понованого дослідження використано ланд-
шафтну карту Київської обл., укладену в
Інституті географії НАН України [7, 13]. Кар-
тографічний метод також використано для
про сторової інтерпретації отриманих даних
що до рівнів забруднення досліджуваних ланд-
шафтів (у вигляді нанесених на карту діаграм,
що ілюструють вміст основних забруднювачів
у співставленні з фоновими показниками та
показниками гранично допустимих кон цен-
трацій (ГДК).
Для аналізу сучасних показників забруднен-
ня ландшафтів відбирали зразки ґрунту навко-
ло промислових підприємств та контрольні
зразки на відстані в 1,0—1,5 км від них. Зраз-
ки відібрано у фонових ландшафтних уро чи-
щах і супроводжено повним описом ланд-
шафтних умов точок спостереження (пробо-
відбору) відповідно до методики польових
ландшафтних досліджень. Варто зазначити
важ ливість то пографічної прив’язки та комп-
лексної ландшафтної інформації про точки
відбору зраз ків (їхньої паспортизації) для ко-
ректної геопросторової інтерпретації отрима-
них ана літичних даних [8].
Для визначення валового вмісту і рухомої
частки хімічних елементів (Ni, Co, Zn, V, Pb,
Cr, Cu) відібрано зразки ґрунту із верхнього
(гумусного) шару з глибини 2—5 см у фонових
ландшафтних комплексах методом конверту —
зразки із 5 точок, розміщених на відстані 20—
25 м одна від одної, змішувались в один. Під-
готовку проб ґрунту до аналізу проведено згід-
но з ГОСТ 17.4.4.02-84. Визначення мікро-
елементного складу зразків ґрунтів виконано
за методом спектрального аналізу на спектро-
графі СТЭ-1.
Визначення мобільних форм хімічних елемен-
тів здійснювали за наступною методикою:
10 мг сухого ґрунту, пропущеного через сито
з отворами діаметром 1 мм, поміщали в ко-
нічну колбу ємністю 250 мл і доливали 100 мл
екстрагента — 0,1 М HCl. Потім колбу збов-
тували на електромеханічному вібраторі про-
тягом 8 год; через 24 год відфільтровували роз-
чин через "синій" фільтр [19]. Вміст мобільних
форм металів у фільтраті визначали за допо-
могою атомно-абсорбційного методу.
Для визначення ступеня забрудненості до-
сліджуваної території використано ряд показ-
ників [16], розрахованих для кожного хімічно-
го елемента. Відношення вмісту хімічних еле-
ментів у точках відбору зразків до фонових
значень визначено за формулою:
К
сі = С
ві /С
фі ,
де К
сі — коефіцієнт концентрації i-хімічного
елемента; С
ві — валовий вміст i-хімічного еле-
мента; С
фі — показник фонового вмісту цього
хімічного елемента у ґрунті.
Також оцінено ступінь забруднення ланд-
шафтів за показниками ГДК хімічних елемен-
тів як за їх валовим вмістом, так і за часткою
ру хомих форм.
Коефіцієнти небезпеки валового вмісту хі-
мічних елементів у ґрунтах фонових ландшафт-
них комплексів розраховано за формулою:
К
о
= С
ві /ГДК
валі,
де К
о
— коефіцієнт перевищення ГДК і-хі-
мічного елемента; С
ві — валовий вміст i-хі-
мічного елемента; ГДК
валі — показник ГДК
валового вмісту цього хімічного елемента у
ґрунті згідно з нормативними положеннями.
За аналогом із коефіцієнтом небезпеки К
о
розраховані коефіцієнти, що характеризують
перевищення ГДК вмісту рухомих форм (К
ор
)
хімічних елементів у ґрунтах:
К
ор
= С
рухі / ГДК
рухі ,
де К
ор
— коефіцієнт небезпеки — перевищен-
ня ГДК i-хімічного елемента, С
рухі — вміст ру-
хомих форм i-хімічного елемента; ГДК
рухі —
80 ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2010. 32, No 1
І.В. КУРАЄВА, А.І. САМЧУК, Л.Ю. СОРОКІНА та ін.
показник ГДК вмісту рухомих форм цього хі-
мічного елемента у ґрунті згідно норматив-
но го положення.
Для розрахунку вказаних коефіцієнтів для
досліджуваних ландшафтів використано по-
казники фонового вмісту хімічних елементів
у ґрунтах (Ni, Co, V, Cr [3], Zn, Cu, Pb, [3, 15,
18]; гранично і орієнтовно допустимої концен-
трації забруднювачів за валовим вмістом (Cu,
Ni, Zn, Pb [14], Co, Cr [17, 18], V [9]) та ГДК
забруднювачів у рухомій формі (Cu, Ni, Zn,
Co, Cr [9, 10], Pb [10], дані щодо ГДК рухомих
форм ванадію у проаналізованих нами літера-
турних та нормативних джерелах відсутні. За-
значимо, що показники ГДК хімічних елемен-
тів не є чітко регламентованими чинним за-
конодавством України. Вказані значення слід
вважати орієнтовними, оскільки у використа-
них джерелах не враховані ландшафтно-гео-
хімічні особливості різних фізико-географіч-
них областей України. Більш прийнятними є
значення ГДК, наведені у [17] із характерис-
тикою гранулометричного складу і рН ґрунтів.
Визначення коефіцієнта буферності здій-
снено за методикою, що опрацьована А.І. Сам-
чуком із співавторами [19]. Вона основана на
результатах експериментальних робіт із вив-
чення фізико-хімічних властивостей основ-
них зональних типів ґрунтів України, а також
антропогенно перетворених ґрунтів. Коефіці-
єнт буферності (К
б
) розраховано як величину,
прямо пропорційну сорбційній ємності (СЄ)
ҐПК та обернено пропорційну зміні рН (ΔpH)
у системі ґрунт — розчин:
К
б
= СЄ /ΔpH.
Встановлено, що, як правило, чим більшим
є вміст гумусових кислот у ґрунті, тим вища
сорбційна ємність ҐПК і більші значення кое-
фіцієнта буферності — чорноземи, лучні гли-
нисті, а також торфові ґрунти характеризу-
ються більш високими буферними властивос-
тями, ніж дерново-підзолисті піщані. Для
тех ногенно забруднених ґрунтів відмічено най-
нижчі показники сорбційної ємності ҐПК (та,
відповідно, низькі значення К
б
) у порівнянні з
аналогічними ґрунтами природних ланд-
шафтів. Авторами згаданої роботи розрахова-
но коефіцієнти буферності ґрунтів природних
і техногенних ландшафтів. Значення цих без-
розмірних показників змінюється від 87,7 (чор-
нозем сильногумусований) до 2,3 (дер ново-
підзолистий суглинистий); для різновидів
дерново-підзолистих ґрунтів величину К
б
ви-
значено в інтервалі 2,3—12,7; для техногенних
ґрунтів — 3,2—4,5 [19, с. 49].
Виклад основного матеріалу дослідження.
Ландшафтна структура території дослід жен-
ня, за даними [13], характеризується поши-
ренням моренно-водно-льодовикових з ло-
щинно-бал ковим розчленуванням та водно-
льодови ко вих межирічних рівнин на пале о-
ген-неогено вій основі. Ґрунтовий покрив
представлений дерново-слабо- та середньо-
підзолистими піщаними та пилувато-піщани-
ми ґрунтами, у природному стані — під хвой-
но-широколис тяними та хвойними лісами. На
сьогодні те риторія значною мірою розорана.
Відмінною за літологією порід, що є основою
ландшаф ту, і, відповідно, за його структурою
є територія Вишгородського "лесового ос т-
рова", складеного лесовидними карбонатни-
ми суглинками потужністю 8—10 м, що заля-
гають на полтавських та харківських пісках
та київських мергелях. Тут на лесовидних су-
глинках розвиваються чорноземи опідзолені,
у минулому — під свіжими судібровами, у те-
перішній час — під садами, городами, за бу-
довою. Поблизу м. Вишгород трапляються та-
кож фрагменти межиріч із ясно-сірими лег-
косуглинковими ґрунтами, сформованими на
моренних суг линках (рис. 1).
Підприємства, вплив яких на ландшафти оці-
нювали: машинобудівний завод у північно-
західній частині м. Вишгород, підприємство з
переробки вторинної сировини на південно-
східній околиці с.м.т. Димер, сміттєзвалище
на північній околиці с.м.т. Димер (поруч із те-
риторією Димерського комплексного геогра-
фічного стаціонару Інституту географії НАН
України), комплекс з виробництва м’яса брой-
лерів у с. Гаврилівка Вишгородського р-ну.
Серед речовин-забруднювачів, що потрап-
ля ють у навколишнє природне середовище
внаслідок роботи таких підприємств, суттєвою
є роль важких металів. Так, для машинобу-
дівного підприємства, де є гальванічні цехи, у
викидах слід очікувати присутності Cd, Cu, Cr,
Pb, Ni, Zn [4]. Сміттєпереробка як один з
еконебезпечних видів техногенної діяльності
супроводжується потраплянням у навколишнє
середовище великої кількості небезпечних ре-
човин, у тому числі й важких металів, але кон-
кретний склад забруднювачів встановлюється
експериментально для кожного кон кретного
об’єкта. Щодо птахофабрики, основними за-
81ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. 2010. 32, № 1
Рис. 1. Приміська зона Києва (фраг-
мент). Ландшафтна структура [7, 13] та
розташування дослідницьких полігонів.
Ландшафтні комплекси: Водно-льодо ви-
кові рівнини на палеогеновій ос нові: 1 —
вирівняні і хвилясті, складені пилувати-
ми пісками, з дерново-підзолистими
ґрунтами під дубово-сосновими зелено-
моховими лісами; 2 — плоскі, складені
пилуватими пісками, з дерново-підзо-
листими глеєвими ґрунтами, під сосно-
вими з домішкою дуба чорнич ними дов-
гомоховими лісами. Морен но-водно-льо-
довикові рівнини на па лео ген-неогеновій
основі: 3 — хвилясті, складені потужни-
ми пилуватими піс ка ми, що підстелені
валунними суг лин ками, з дерново-під-
золистими ґрунтами, під сосново-ши-
роколистяними лісами; 4 — вирівняні і
хвилясті, складені пилуватими пісками,
що підстелені валунними суглинками, з
дерново-підзолистими ґрунтами, під
дубово-грабовими лісами; 5 — вирівня-
ні, складені пісками, що підстелені ва-
лунними суглинками і пістрявими гли-
нами, з дерново-під золистими ґрунтами,
під дубово-сос новими різнотравно-зе-
лено мохо вими лі сами; 6 — вирівняні,
складені опіщаненими суглинками, із
яс но-сірими лісовими ґрунтами, у ми-
нулому під сосново-дубовими лісами,
переважно розорані. Рівнини, складені
лесоподібними суглинками, на палеоген-
не огеновій основі: 7 — вирівняні, складе -
ні лесовидними суглинками, з чорно-
земами опідзоленими, у минулому під
дубово-грабовими лісами, переважно ро-
зорані. Надзаплавні тераси: 8 — бугристі
і вирівняні, складені пісками, з дерново-підзолистими ґрунтами, під сосновими біло- і зеленомоховими лісами; 9 —
вирівняні, складені пилуватими пісками із прошарками оглинених пісків і суглинків, з дерново-підзолистими ґрун-
тами, під дубово-сосновими різнотравно-орляковими лісами; 10 — плоскі, відносно знижені, з торфово-болотними
ґрунтами, під вологoтравно-болотнотравними чорновільшняками, частково осушені і розорані. Річкові заплави:
11 — високі, хвилясті і гривисті, складені пісками і суглинками, з алювіальними дерновими, подекуди опідзоленими
ґрунтами, під різнотравно-злаковими луками на гривах та з алювіальними дерновими глеєвими ґрунтами під
вологотравно-крупнозлаковими луками у міжгривних зниженнях; 12 — знижені, складені низинними торфами, з
болотними ґрунтами під болотнотравними чорновільшняками та вербняками. Долинно-балкова мережа: 13 — балки
коритоподібні; 14 — балки і долини струмків складного профілю з зсувними схилами і береговими ярами
Fig. 1. Kyiv suburban zone (fragment). Landscape structure [7, 13] and testing areas. Landscapes: Fluvioglacial plains on
palaeogenic base: 1 — flat and ripply plains composed by dusty sand, with soddy-podzolic soil, coverd by oak-pine forests; 2 —
flat plains composed by dusty sand, with soddy-podzolic gleic soil, covered by the pine-oak whortleberry forests. Moraine-
fluvioglacial plains on paleogen-neogenic base: 3 — ripply plains composed by thick dusty sand, bedded by boulder loam, with
soddy-podzolic soil covered by pine-oak forests; 4 — flat and ripply plains, composed by dusty sand bedded by boulder loam,
with soddy-podzolic soil covered by oak hornbeam forests; 5 — flat plains composed by sand bedded by boulder loam and
derivates of neogenic bunter clays, with soddy-podzolic soil covered by oak-pine forests; 6 — flat plains composed by sandy
loam with light grey forest soil covered by pine-oak forests in the past, mainly it is ploughed. Plains composed by loess-type loam,
on paleogen-neogenic base: 7 — flat plains composed by loess-type loam soil with podzolized chernozem soil, covered by oak-
hornbeam forests in the past, mainly it is ploughed. River terraces: 8 — hilly and smoothed terraces composed by sand, with
soddy-podzolic soil, covered by dry pine forests; 9 — smoothed terraces composed by dusty sand with interlayers of loamy sand
and loam, with soddy-podzolic soil, covered by oak-pine forb-grassy forests; 10 — rear lowered flat terraces, composed by
eutrophic peat, with peat bog soil, covered by alder forests and sedge reedous bog coenoses, partially drained and ploughed.
Flood plains: 11 — high ripply and segment-crest flood plains, composed by alluvial sand and loam, with alluvial sod and soddy-
podzolic soil, covered by forb-grassy meadows — on the crests; with alluvial sod gleic soil, covered by forb-sedge-hygrophytous
meadows — in the depressions; 12 — lovered flat flood plains, composed by eutrophic peat, with alluvial peat bog soils, covered
by bog alder forests and willow branches. Erosion network: 13 — balkas (ravines) with steep slopes and flat bottoms; 14 — balkas
(ravines) and valleys of small streams of compound profile (with landslip slopes and riverside ravines)
82 ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2010. 32, No 1
І.В. КУРАЄВА, А.І. САМЧУК, Л.Ю. СОРОКІНА та ін.
бруднювачами від її функціонуван ня є орга-
нічні сполуки, нітрати. За даними Національ-
ної доповіді про стан навколиш нього природ-
ного середовища за 2006 р., стіч ні води ВАТ
"Комплекс Агромарс" (с. Гаври лівка Вишго-
родського р-ну), що скидаються до притоки
р. Кізки, є недостатньо очищеними, мають
значні перевищення встановлених ГДК за по-
казниками: завислих речовин — у 2—3 рази,
азоту амонійного — у 5—15, нітритів — у 5—9,
нітратів — у 6—85, фосфатів — у 242—482, по-
казників ХСК і БСК — у 2 та 1,5 рази відповід-
но. Порушення підприємством встановлених
на скиди стічних вод нормативів украй нега-
тивно вплинуло на стан нижньої течії та гирло-
вої частини р. Ірпінь, де також відмічено висо-
кий вміст органічних речовин. Певна кількість
важких металів також може бути наявна у від-
ходах птахофабрики [12] і це підприємство об-
рано як характерне для приміської зони Києва.
Результати аналізу вмісту основних хіміч-
них елементів у ґрунтах досліджуваних ланд-
шафтних комплексів на модельних полігонах
приміської зони наведено у табл. 1. Отримані
дані свідчать, що показники валового вмісту
досліджуваних елементів знаходяться у межах
їхніх фонових значень для відповідних типів
ґрунтів. У окремих випадках дещо більшим за
значення фонових величин є вміст ванадію
та міді, але всі вони — у межах встановлених
рівнів ГДК.
Для околиць м. Вишгород фоновими є уро-
чища межирічної рівнини, хвилястої, що скла-
дена моренними суглинками з ясно-сірими
легкосуглинковими ґрунтами. Закладені по-
близу машинобудівного заводу і на відстані
1 км від нього точки комплексного спосте-
реження можуть бути представлені одним із
типових описів на модельному полігоні № 1,
розташованому у верхній частині залісеного
прибалкового схилу (І ярус — акація, h = 18—
20 м, d = 30 см; ІІ ярус — в’яз, h = 15 м, d =
= 15 см; зімкненість крон 0,7; у підліску —
бузина чорна (рідко), проективне покриття
трав’яного ярусу — 80 %). Ґрунтовий розріз
ілюструє будову профілю ясно-сірого легко-
суглинкового ґрунту: Ho (0—2 см) — лісова
підстилка; Н (2—26 см) — жовтувато сірий,
слабоущільнений грудкуватий легкий сугли-
нок; HI (26—35 см) — сірувато-жовтий слабо-
плямистий, ущільнений грудкуватий легкий
суглинок; I (35—48 см) — бурувато-жовтий,
грудкуватий більш ущільнений, легкий суг-
линок, у нижній частині горизонту — дрібні
бурі плями; Iр (48—59 см) — бурувато-жов-
тий плямистий, грудкуватий більш ущільне-
ний, ніж у попередньому горизонті легкий
суглинок; P (59—85... см) — бурий, свіжий
щільний моренний суглинок (доволі м’який,
пластичний).
Валовий вміст хімічних елементів у межах
Вишгородського дослідницького полігону зна-
Н
о
м
е
р
д
о
с
л
ід
н
и
ц
ь
к
о
го
п
о
л
іг
о
н
у
(
у
д
у
ж
к
а
х
—
к
іл
ь
к
іс
т
ь
з
р
а
зк
ів
)
Тип ґрунту
Фізико- хімічні
характерис ти ки
ґрунтів [2]
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
б
уф
е
р
н
о
с
т
і
(К
б
)
Ni Co
р
Н
г
у
м
ус
о
в
о
го
го
р
и
зо
н
т
у
Σ
Е
С
е
р
е
д
н
є
з
н
а
-
ч
е
н
н
я
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
в
а
р
іа
ц
ії
В
м
іс
т
р
у
х
о
м
и
х
ф
о
р
м
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
в
а
р
іа
ц
ії
С
е
р
е
д
н
є
з
н
а
-
ч
е
н
н
я
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
в
а
р
іа
ц
ії
В
м
іс
т
р
у
х
о
м
и
х
ф
о
р
м
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
в
а
р
іа
ц
ії
1 (27) Ясно-сірий легкосуглин ко-
вий на море н них суглинках
5,4 39,3 12,7 11 6,5 1,43 10,2 9,5 6,0 1,14 9,2
2 (30) 5,4 39,3 12,7 9,4 4,8 1,22 5,7 10,9 4,9 1,31 5,7
3 (35) Дерново-середньо-підзо-
лис тий супіща ний на
моренних суг линках
6,3 4,40 2,6 10,4 5 1,35 12,3 — — — —
4 (30) 6,3 4,40 2,6 — — — — 10,7 3,2 1,28 9,2
5 (33)
Дерново-слабопід зо листий
піщаний на давньо-алю-
віаль них пісках
4,6 2,58 4,5 5,1 3,5 0,66 8,1 6,7 3,2 0,80 8,4
6 (38)
Насипний піщаний слабо-
задер нований
3,2—4 2,58 4,5 4 2,5 0,52 7,5 — — — —
Таблиця 1. Вміст елементів-забруднювачів у ландшафтах периферійної частини приміської зони м. Київ, ppm
Table 1. Pollutants contents in landscapes of the peripheral part of Kyiv suburban zone, ppm
П р и м і т к а. Жирним шрифтом виділено значення, що перевищують фонові значення вмісту елементів.
83ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. 2010. 32, № 1
РОЗПОДІЛ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ҐРУНТАХ ПІВДЕННОПОЛІСЬКИХ ЛАНДШАФТІВ
ходиться переважно у межах фонових показ-
ників. Незначне їх перевищення зафіксовано у
Со (1,09—1,1 фону), дещо більше — у V і Pb
(до 2). При цьому валовий вміст і частка рухо-
мих форм всіх визначених хімічних елементів
значно менші від ГДК.
Cu Pb Zn
С
е
р
е
д
н
є
зн
а
ч
е
н
н
я
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
в
а
р
іа
ц
ії
В
м
іс
т
р
у
х
о
м
и
х
ф
о
р
м
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
в
а
р
іа
ц
ії
С
е
р
е
д
н
є
зн
а
ч
е
н
н
я
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
в
а
р
іа
ц
ії
В
м
іс
т
р
у
х
о
м
и
х
ф
о
р
м
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
в
а
р
іа
ц
ії
С
е
р
е
д
н
є
зн
а
ч
е
н
н
я
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
в
а
р
іа
ц
ії
В
м
іс
т
р
у
х
о
м
и
х
ф
о
р
м
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
в
а
р
іа
ц
ії
9,4 5,5 0,28 5,9 15,6 10,5 0,62 9,0 — — — —
10,2 3,1 0,31 8,8 16,5 8,7 0,66 11,2 — — — —
11,5 5,1 0,35 6,0 — — — — 50,4 10,9 2,02 12,4
5,7 2,1 0,17 11,7 — — — — — — — —
— — — — 6,8 3,3 0,27 7,4 — — — —
4,7 2,5 0,14 9,7 3,3 1,7 0,13 2,5 — — — —
Рис. 2. Київ та приміська зона (південно-
поліська частина): коефіцієнти концен-
трації хімічних елементів у ґрунтах. На
діаграмах коефіцієнт концентрації хіміч-
них елементів (К
с
): 1 — Ni, 2 — V, 3 — Cu,
4 — Pb, 5 — Zn, 6 — Cr, 7 — Co; 8 — зна-
чення кое фіцієнта концентрації, що від-
повідає К
с
= 1; 9 — дослідницькі полігони
(номери дослідницьких полігонів відпові-
дають їх номерам у табл. 2 та 3)
Fig. 2. Kyiv and its suburban zone (Southern-
Polissian part). Chemical elements con-
centration factor in soils (К
с
): 1 — Ni, 2 — V,
3 — Cu, 4 — Pb, 5 — Zn, 6 — Cr, 7 — Co, 8 —
chemical elements concentration factor in
soils К
с
= 1; 9 — testing areas (testing areas
numbers correspond to their numbers in
Tables 2 and 3)
84 ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2010. 32, No 1
І.В. КУРАЄВА, А.І. САМЧУК, Л.Ю. СОРОКІНА та ін.
Характерні фонові урочища в межах розта-
шування с.м.т. Димер — моренно-водно-льо-
довикові межиріччя, де моренний суглинок
залягає з глибини 1,0—1,5 м. Домінують тут
дерново-середньопідзолисті супіщані ґрунти:
Н
староорний
(0—31 см) — сірий жовтуватий,
дріб ногрудкуватий розсипчастий, слабоущіль-
нений, супіщаний; hI (31—48 см) — бурува-
то-жовтий із ясно-сірими затічними пляма ми,
свіжий, більш ущільнений, дрібногрудкуватий
розсипчастий, супіщаний; I (48—67 см) —
ясно-бурий, свіжий, ущільнений, грудкува тий,
середньосуглинковий опіщанений; IР (67—
90... см) — бурувато-ясно-жовтий, свіжий,
груд куватий, менш ущільнений, ніж попере-
дній, легкий суглинок піщанистий (більш
пластичний, ніж горизонт І ). Наведений опис
ґрунтового розрізу зроблений у с.м.т. Димер
(полігон № 3, рис. 2, 3), на ділянці, зайнятій
городами, на відстані 50 м у східному —
північно-східному напрямку від території ко-
лишнього підприємства "Сільгоспхімія", на
території якого зараз здійснюється переробка
вторинної сировини, у тому числі — спалю-
вання поліетиленової тари, плівки. Дослід-
ницькі полігони 22 і 23 характеризують такі ж
ландшафтні комплекси моренно-водно-льо-
до викового межиріччя, але у північно-за хід-
ному напрямку від с.м.т. Димер і перебувають
у зоні впливу будівництва птахофабрики і
сміттєзвалища.
Вміст хімічних елементів у межах цього до-
слідницького полігону відповідає фоновим по-
казникам. Відзначимо помітне перевищення
фонових показників валового вмісту вана-
дію — у два—три рази і свинцю — у два рази,
проте їхній вміст (як і інших) не виходить за
межі ГДК.
Давньоалювіальну рівнину, на якій знахо-
дяться дослідницькі полігони 5, 6, 24, 25 (рис. 2),
репрезентує опис точки пробовідбо ру, вико-
наний на полігоні № 5 у невеликому лісовому
масиві (І ярус — сосна, h = 15—18 м, d = 20 см;
зімкненість крон 0,6; у підліску — бузина чор-
на, розташована окремими групами, проек-
тив не покриття трав’яного ярусу — 40 %)
приблизно у 600 м на південь від ос новних кор-
пусів ЗАТ "Агромарс". Ґрунт — дер ново-сла-
Рис. 3. Київ та приміська зона (південнопо-
ліська частина): коефіцієнти небезпеки хі-
мічних елементів К
о
у ґрунтах (вміст у порів-
нянні із ГДК валового вмісту). На діаграмах
коефіцієнт небезпеки (К
о
) хімічних елемен-
тів: 1 — Ni, 2 — V, 3 — Cu, 4 — Pb, 5 — Zn, 6 —
Cr, 7 — Co; 8 — значення коефіцієнта небез-
пеки, що відповідає К
о
= 1; 9 — дослідницькі
полігони (номери дослідницьких полігонів
відповідають їх номерам у табл. 2 та 3)
Fig. 3. Kyiv and its suburban zone (Southern-
Polissian part). Chemical elements danger factor
К
о
in soils (сhemical elements content in soils in
comparison with MACs of their gross content):
1 — Ni, 2 — V, 3 — Cu, 4 — Pb, 5 — Zn, 6 —
Cr, 7 — Co; 8 — chemical elements danger factor
К
о
= 1; 9 — testing areas (testing areas numbers
correspond to their numbers in Tables 2 and 3)
85ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. 2010. 32, № 1
РОЗПОДІЛ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ҐРУНТАХ ПІВДЕННОПОЛІСЬКИХ ЛАНДШАФТІВ
бопідзолистий піщаний на давньоалювіаль -
них пісках: Ho (0—1 см) — лісова підстилка;
Hе (1—8 см) — темно-сірий з білісуватістю,
свіжий, піщаний, порошистий, пухкий (без-
структурний); Hi (8—21 см) — жовтувато-яс-
но-сі рий, свіжий, ущільнений, дрібногрудку-
ватий розсипчастий, піщаний; I (21—60 см) —
бу ру вато-ясно-жовтий, свіжий, грудкуватий
роз сип частий, піщаний; Рi (60—75... см) —
ясно-жов тий буруватий, свіжий до вологого,
піщаний.
Вміст усіх хімічних елементів у межах даного
дослідницького полігону не перевищує фоно-
вих показників (табл. 2). Відповідно, не зафік-
совані перевищення ГДК ні валового їх вмісту
у ґрунтах, ні рухомих форм (табл. 3).
Поблизу міської смуги Києва досліджено
рівні забруднення ландшафтів біля с.м.т. Ко-
цюбинське, де розташовані завод тепло-зву ко-
ізоляційних матеріалів, підприємство "Пласт-
модерн" (виготовлення пластмасових виробів),
інші промислові підприємства. Фонові ланд-
шафтні урочища представлені тут моренно-
водно-льодовиковими рівнинами з дерново-
слабо- та середньопідзолистими піщаними
ґрунтами. Лісові насадження — соснові (полі-
гон № 7) або сосново-дубові (полігон № 8). У
досліджуваних ландшафтах спостерігається
значне перевищення фонових значень свинцю
(К
с
= 5), ванадію (К
с
= до 2). Разом із тим, пе-
ревищення ГДК вмісту свинцю, а також інших
досліджуваних елементів не зафіксовано
(табл. 2). Значної різниці між вмістом елемен-
тів у ґрунтах поблизу підприємств та на відста-
ні 1 км не спостерігається.
Досліджувані міські ландшафти у межах
про мислових зон м. Київ — подільсько-ку-
ренівської та святошинської — характеризу-
ються втратою значної частини вихідних при-
родних властивостей, зокрема, природного ти-
пу рослинного покриву, заміною природних
ґрунтів штучними техноґрунтами. Вони ілю-
струють надмірний вміст важких металів у
ґрунтовому покриві (табл. 2, 3; рис. 2—4).
Особливо забрудненими виявилися терито-
рії, де у межах щільного розташування про-
мислових підприємств, зокрема заводів залі-
зобетонних виробів, проходять залізниця та
Рис. 4. Київ та приміська зона (південно-
поліська частина): коефіцієнти небезпеки
К
ор
хімічних елементів у ґрун тах (вміст у
порівнянні із ГДК вмісту в рухомій формі).
На діаграмах коефіцієнт небезпеки (К
ор)
хімічних елементів: 1 — Ni, 2 — Cu, 3 — Pb,
4 — Zn, 5 — Cr, 6 — Co; 7 — значення кое-
фіцієнта небезпеки, що відповідає К
ор
= 1;
8 — дослідницькі полігони (номери дос-
лідницьких полігонів відповідають їх но-
мерам у табл. 2 та 3)
Fig. 4. Kyiv and its suburban zone (Southern-
Polissian part). Chemical elements danger
factor К
ор
in soils (сhemical elements content
in soils in comparison with MACs of their
mobile forms content): 1 — Ni, 2 — Cu, 3 —
Pb, 4 — Zn, 5 — Cr, 6 — Co, 7 — chemical
elements danger factor К
ор
= 1; 8 — testing
areas (testing areas numbers correspond to
their numbers in Tables 2 and 3)
86 ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2010. 32, No 1
Н
о
м
е
р
п
о
-
л
іг
о
н
у
Т
и
п
ґ
р
у
н
т
у
К
б
Cr Ni Co V Cu Pb Zn
С
в
,
ppm
К
с
С
в
,
ppm
К
с
С
в
,
ppm
К
с
С
в
,
ppm
К
с
С
в
,
ppm
К
с
С
в
,
ppm
К
с
С
в
,
ppm
К
с
Димер
3 2 2,6 15,2 0,54 10,4 0,69 — — 26,3 2,39 11,5 0,58 — — 50,4 1,01
4 2 2,6 8,9 0,32 0,00 10,7 1,07 — — 5,7 0,29 — — — —
22 2 2,6 10 0,36 6 0,40 5 0,5 10 0,91 10 0,50 10 1 30 0,6
23 2 2,6 10 0,36 8 0,53 6 0,6 30 2,73 8 0,40 20 2 30 0,6
Гаврилівка
5 1 4,6 8,4 0,30 5,1 0,34 6,7 0,67 9,2 0,84 — — 6,8 0,68 — —
6 6 3,2 5,2 0,19 4 0,27 — — — — 4,7 0,24 3,3 0,33 — —
24 6 3,2 9 0,32 5 0,33 7 0,7 9 0,82 — — 7 0,7 — —
25 1 4,6 5 0,18 4 0,27 — — — — 5 0,25 3,3 0,33 — —
Коцюбинське
17 2 2,6 8 0,29 4 0,27 — — 10 0,91 20 1,00 50 5 30 0,6
18 2 2,6 8 0,29 4 0,27 — — 20 1,82 10 0,50 50 5 — —
28 2 2,6 8 0,29 5 0,33 — — 15 1,36 20 1,00 50 5 30 0,6
29 2 2,6 8 0,29 4 0,27 — — 20 1,82 10 0,50 50 5 — —
Вишгород
1 3 2,3 14,2 0,51 11 0,73 9,5 0,95 14,8 1,35** 9,4 0,47 15,6 1,56 — —
2 3 2,3 14,7 0,53 9,4 0,63 10,9 1,09 15,6 1,42 10,2 0,51 16,5 1,65 — —
26 3 2,3 15 0,54 10 0,67 11 1,1 15 1,36 10 0,50 17 1,7 — —
27 2 2,6 14 0,50 11 0,73 10 1 14 1,27 9,4 0,47 15 1,5 — —
Таблиця 2. Валовий вміст хімічних елементів у ґрунтах (Св) та їх відношення до фонових показників (Кс)
у м. Київ та приміській зоні (південнополіська частина)
Table 2. Gross contents of chemical elements in soils (Св) and its ratio to background values (Кс)
in the city of Kyiv and suburban zone
Київ, святошинська промислова зона
9 5 3,2—4 20 0,71 5 0,33 2 0,2 20 1,82 200 10,00 40 4 60 1,2
11 7 3,2—4 20 0,71 8 0,53 2 0,2 20 1,82 20 1,00 80 8 200 4
13 5 3,2—4 40 1,43 10 0,67 2 0,2 30 2,73 40 2,00 150 15 60 1,2
14 6 3,2—4 50 1,79 20 1,33 5 0,5 30 2,73 400 20,00 80 8 200 4
15 5 3,2—4 30 1,07 5 0,33 2 0,2 30 2,73 10 0,50 100 10 30 0,6
16 4 3,2 35 1,25 10 0,67 3 0,3 30 2,73 1000 50,00 400 40 2000 40
19 4 3,2 30 1,07 30 2,00 5 0,5 40 3,64 30 1,50 100 10 — —
20 2 2,6 10 0,36 5 0,33 — — 10 0,91 10 0,50 50 5 — —
30 5 3,2—4 35 1,25 10 0,67 3 0,3 30 2,73 1000 50,00 400 40 2000 40
31 7 3,2—4 30 1,07 30 2,00 5 0,5 40 3,64 30 1,50 100 10 — —
32 5 3,2—4 10 0,36 5 0,33 — — 10 0,91 10 0,50 50 5 — —
36 5 3,2—4 50 1,79 20 1,33 5 0,5 30 2,73 400 20,00 80 8 200 4
37 7 3,2—4 40 1,43 10 0,67 2 0,2 30 2,73 40 2,00 150 15 60 1,2
38 5 3,2—4 20 0,71 8 0,53 2 0,2 20 1,82 20 1,00 80 8 200 4
39 4 3,2—4 30 1,07 5 0,33 2 0,2 30 2,73 10 0,50 100 10 30 0,6
40 7 3,2—4 35 1,25 10 0,67 3 0,3 30 2,73 1000 50,00 400 40 2000 40
Київ, куренівсько-подільська промислова зона
7 5 3,2—4 30 1,07 20 1,33 5 0,5 20 1,82 2000 100,00 200 20 4000 80
8 5 3,2—4 30 1,07 10 0,67 3 0,3 30 2,73 1000 50,00 200 20 2000 40
10 4 3,2—4 20 0,71 8 0,53 — — 20 1,82 30 1,50 100 10 60 1,2
12 5 3,2—4 10 0,36 6 0,40 3 0,3 20 1,82 30 1,50 80 8 60 1,2
21 4 3,2—4 8 0,29 8 0,53 5 0,5 30 2,73 40 2,00 100 10 30 0,6
33 5 3,2—4 10 0,36 6 0,40 3 0,3 20 1,82 30 1,50 80 8 60 1,2
34 6 3,2—4 20 0,71 5 0,33 2 0,2 20 1,82 200 10,00 40 4 60 1,2
35 5 3,2—4 30 1,07 10 0,67 3 0,3 30 2,73 1000 50,00 200 20 2000 40
П р и м і т к а. 1—7 — тип ґрунту (1 — дерново-слабопідзолистий на давньоалювіальних пісках; 2 — дерново-
середньопідзолистий супіщаний на моренних суглинках; 3 — ясно-сірий легкосуглинковий на моренних суглин-
ках; 4 — культурний насипний гумусований ґрунт (парки, газони); 5 — техногенний ґрунт, узбіччя автошляхів;
6 — насипний піщаний слабозадернований ґрунт; 7 — техногенний ґрунт, промислові майданчики); жирним
шрифтом позначено перевищення фону.
87ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. 2010. 32, № 1
Таблиця 3. Коефіцієнти небезпеки Ко та Кор. у м. Київ та приміській зоні (південнополіська частина)
Table 3. Coefficients of exceeding of MACs of the elements gross contents (Ко) and exceeding of MACs
of the elements mobile forms contents (Кор) in soils
П р и м і т к а. 1—7 — тип ґрунту (див. табл. 2); жирним шрифтом позначено перевищення ГДК.
Н
о
м
е
р
п
о
л
і г
о
н
у
Т
и
п
ґ
р
у
н
т
у
К
о
е
ф
іц
іє
н
т
б
у
-
ф
е
р
н
о
с
т
і
(К
б
) Cr Ni Co V Cu Pb Zn
К
о
К
ор
К
о
К
ор
К
о
К
ор
К
о
К
о
К
ор
К
о
К
ор
К
о
К
ор
Димер
3 2 2,6 0,15 0,10 0,26 0,34 — — 0,18 0,17 0,12 — — 0,46 0,09
4 2 2,6 0,09 0,06 0,00 0,00 0,21 0,26 — 0,09 0,06 — — — —
22 2 2,6 0,10 0,07 0,15 0,20 0,10 0,12 0,07 0,15 0,10 0,15 0,07 0,27 0,05
23 2 2,6 0,10 0,07 0,20 0,26 0,12 0,14 0,20 0,12 0,08 0,31 0,13 0,27 0,05
Гаврилівка
5 1 4,6 0,08 0,06 0,13 0,17 0,13 0,16 0,06 — — 0,10 0,05 — —
6 6 3,2—4 0,05 0,03 0,10 0,13 — — — 0,07 0,05 0,05 0,02 — —
24 6 3,2—4 0,09 0,06 0,13 0,16 0,14 0,17 0,06 — — 0,11 0,05 — —
25 1 4,6 0,05 0,03 0,10 0,13 0,00 0,00 — 0,08 0,05 0,05 0,02 — —
Коцюбинське
17 2 2,6 0,08 0,05 0,10 0,13 — — 0,07 0,30 0,20 0,77 0,33 0,27 0,05
18 2 2,6 0,08 0,05 0,10 0,13 — — 0,13 0,15 0,10 0,77 0,33 — —
28 2 2,6 0,08 0,05 0,13 0,16 — — 0,10 0,30 0,20 0,77 0,33 0,27 0,05
29 2 2,6 0,08 0,05 0,10 0,13 — — 0,13 0,15 0,10 0,77 0,33 — 0,00
Вишгород
1 3 2,3 0,14 0,09 0,28 0,36 0,19 0,23 0,10 0,14 0,09 0,24 0,10 — —
2 3 2,3 0,15 0,10 0,24 0,31 0,22 0,26 0,10 0,15 0,10 0,25 0,11 — —
26 3 2,3 0,15 0,10 0,25 0,33 0,22 0,26 0,10 0,15 0,10 0,26 0,11 — —
27 2 14 0,50 11 0,73 10 1 14 1,27 9,4 0,47 15 1,5 — —
Київ, святошинська промислова зона
9 5 3,2—4 0,20 0,13 0,13 0,16 0,04 0,05 0,13 3,03 2,00 0,62 0,27 0,55 0,10
11 7 3,2—4 0,20 0,13 0,20 0,26 0,04 0,05 0,13 0,30 0,20 1,23 0,53 1,82 3,48
13 5 3,2—4 0,40 0,27 0,25 0,33 0,04 0,05 0,20 0,61 0,40 2,31 10,00 0,55 0,10
14 6 3,2—4 0,50 0,33 0,50 0,65 0,10 0,12 0,20 6,06 4,00 1,23 0,53 1,82 3,48
15 5 3,2—4 0,30 0,20 0,13 0,16 0,04 0,05 0,20 0,15 0,10 1,54 6,67 0,27 0,05
16 4 3,2—4 0,35 0,23 0,25 0,33 0,06 0,07 0,20 15,15 133,33 6,15 26,67 18,18 34,78
19 4 3,2—4 0,30 0,20 0,75 0,98 0,10 0,12 0,27 0,45 0,30 1,54 6,67 — —
20 2 2,6 0,10 0,07 0,13 0,16 — — 0,07 0,15 0,10 0,77 0,33 — —
30 5 3,2—4 0,35 0,23 0,25 0,33 0,06 0,07 0,20 15,15 133,33 6,15 26,67 18,18 34,78
31 7 3,2—4 0,30 0,20 0,75 0,98 0,10 0,12 0,27 0,45 0,30 1,54 0,67 — —
32 5 3,2—4 0,10 0,07 0,13 0,16 — — 0,07 0,15 0,10 0,77 0,33 — —
36 5 3,2—4 0,50 0,33 0,50 0,65 0,10 0,12 0,20 6,06 53,33 1,23 0,53 1,82 3,48
37 7 3,2—4 0,40 0,27 0,25 0,33 0,04 0,05 0,20 0,61 0,40 2,31 10,00 0,55 0,10
38 5 3,2—4 0,20 0,13 0,20 0,26 0,04 0,05 0,13 0,30 0,20 1,23 0,53 1,82 3,48
39 4 3,2—4 0,30 0,20 0,13 0,16 0,04 0,05 0,20 0,15 0,10 1,54 6,67 0,27 0,05
40 7 3,2—4 0,35 0,23 0,25 0,33 0,06 0,07 0,35 15,15 133,33 6,15 26,67 18,18 34,78
Київ, куренівсько-подільська промислова зона
7 5 3,2—4 0,30 0,20 0,50 0,65 0,10 0,12 0,13 30,3** 266,67 3,08 13,33 36,36 69,57
8 5 3,2—4 0,30 0,20 0,25 0,33 0,06 0,07 0,20 15,15 133,33 3,08 13,33 18,18 34,78
10 4 3,2—4 0,20 0,13 0,20 0,26 — — 0,13 0,45 4,00 1,54 6,67 0,55 0,10
12 5 3,2—4 0,10 0,07 0,15 0,20 0,06 0,07 0,13 0,45 0,30 1,23 0,53 0,55 0,10
21 4 3,2—4 0,08 0,05 0,20 0,26 0,10 0,12 0,20 0,61 0,40 1,54 6,67 0,27 0,05
33 5 3,2—4 0,10 0,07 0,15 0,20 0,06 0,07 0,13 0,45 0,30 1,23 0,53 0,55 0,10
34 6 3,2—4 0,20 0,13 0,13 0,16 0,04 0,05 0,13 3,03 26,67 0,62 0,27 0,55 0,10
35 5 3,2—4 0,30 0,20 0,25 0,33 0,06 0,07 0,20 15,15 133,33 3,08 13,33 18,18 34,78
88 ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2010. 32, No 1
І.В. КУРАЄВА, А.І. САМЧУК, Л.Ю. СОРОКІНА та ін.
місь ка автомагістраль з інтенсивним рухом
(подільсько-куренівська промислова зона). На
цій території коефіцієнти перевищення ГДК
валового вмісту у ґрунтах досягають значень:
для Cu — 30,3, Pb — 3,08, Zn — 36,36 та переви-
щення ГДК вмісту рухомих форм: Cu — 266,67,
Pb — 13,33, Zn — 69,57.
У межах святошинської промислової зони
спостерігається майже повсюдне переви щен-
ня фонового вмісту досліджуваних хімічних
елементів. Особливо значні показники пе-
ревищення фону у Cu (2—50), Pb (4—40),
Zn (2—40). Відповідно, вміст цих забрудню-
вачів перевищує ГДК валового вмісту і вмісту
рухомих форм.
У окремих місцях коефіцієнти небезпеки
становлять: Pb — 6, Cu — 15, Zn — 18. Надмір-
на кількість цих елементів і низька буферність
техногенних ґрунтів у містах спричиняє знач-
ний вміст рухомих форм хімічних елементів у
межах щільного розташування промислових
підприємств і транспортних шляхів. Переви-
щення ГДК вмісту рухомих форм Cu — 2—133,
Pb — 6—26, Zn — 3—35.
Висновки. 1. На основі аналізу даних про
вміст забруднювачів у ґрунтах Києва та його
приміської зони виокремлено такі рівні техно-
генних навантажень на ландшафти.
Найбільших техногенних навантажень за-
знають дуже змінені ландшафти міст. Їх особ-
ливістю є накладання полів забруднення і фор-
мування поліелементних техногенних геохі-
мічних аномалій, що підтверджують наші
дослідження. Основними забруднювачами тут
є Cu, Pb, Zn; також V, Cr, Ni, валовий вміст
яких перевищує регіональний фоновий рівень.
У святошинській та подільсько-куренівській
промислових зонах Києва зафіксовано рівні
забруднення, що подекуди в десятки разів пе-
ревищують ГДК (К
о
Cu = 30, Pb = 3, Zn = 36).
Спостерігається різке збільшення вмісту рухо-
мих форм основних елементів-забруднювачів —
перевищення ГДК вмісту рухомих форм дося-
гає значень для Pb — 13, Zn — 69, Cu — 267.
Порівняно меншого техногенного тиску за-
знають ландшафти ближнього передмістя. Для
них у зонах впливу промислових об’єктів ха-
рактерним є перевищення фонового рівня
вмісту головним чином Pb (К
c
— до 5), а та-
кож V (К
c
— до 2). Проте вміст цих та інших
важких металів — на рівні незначного пере-
вищення або на межі ГДК їхнього валового
вмісту, вміст рухомих форм — у межах ГДК.
Найменшого тиску зазнають ландшафти
віддаленої частини приміської зони. У цих
ландшафтах привертає увагу перевищення фо-
нових показників вмісту у ґрунтах Pb — К
c
до-
сягає значення 2 і V — К
c
— до 3. Вміст інших
досліджуваних важких металів — у межах фо-
нових значень для відповідних типів ґрунтів,
навіть у тих ландшафтах, що перебувають під
впливом місцевих джерел забруднення.
2. Низький показник буферності природних
або малозмінених ґрунтів поліських ландшаф-
тів не завжди є свідченням низької стійкості
ландшафтів. За низьких показників буфернос-
ті забруднювачі слабо закріплюються у ґрунті,
провідними стають механізми самоочищення
ландшафтів завдяки інтенсивній водній та
біогенній міграції, фіксації хімічних елемен-
тів у формі, недоступній для рослин. Таким
чином, малозмінені ландшафти мають біль-
ший ступінь стійкості до антропогенних хі-
мічних навантажень завдяки збереженню при-
родних геохімічних властивостей ґрунтів. Тому
у ґрунтах фонових ландшафтних урочищ при-
міської зони Києва, де можна очікувати знач-
ного надходження забруднювачів, спостеріга-
ється низь кий вміст важких металів. Низька
буферність техногенних ґрунтів урболанд шаф-
тів, надмірний вміст забруднювачів і постій-
не їх надходження у поєднанні з об межени-
ми можливостями самоочищення є причи ною
зни ження або навіть втрати ландшафтами
міста стійкості до антропогенного хімічного
навантаження. Цим же у сильнозабруднених
ґрунтах спричинено різке збільшен ня частки
важких металів у рухомій формі.
3. Стійкість ландшафтів до техногенного
забруднення залежить від рівня збереження
природних геохімічних параметрів ґрунтів,
ступеня їхньої антропогенної перетвореності
та рівня надходження речовин-забруднювачів,
зо кре ма, важких металів.
4. Важливим для подальшого вивчення за-
кономірностей залежності стійкості ланд шаф-
тів від геохімічних характеристик ґрунтів є
про ведення відповідних досліджень у ланд-
шафтах інших природних зон України. Пер-
спективною також видається деталізація за-
пропонованих досліджень із залученням біль-
шого масиву вихідних аналітичних даних.
89ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. 2010. 32, № 1
РОЗПОДІЛ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ҐРУНТАХ ПІВДЕННОПОЛІСЬКИХ ЛАНДШАФТІВ
1. Автореабілітаційні процеси в екосистемах Чорнобильської зони відчуження / Відп. ред. Ю.О. Іванов, В.В. До-
лін. — К., 2001. — 252 с.
2. Атлас почв Украинской ССР / Под. ред. Н.К. Крупского, Н.И. Полупана. — Киев : Урожай, 1979. — 160 с.
3. Важкі метали у ґрунтах Українського Полісся та Київського мегаполісу / А.І. Самчук, І.В. Кураєва, О.С. Єго-
ров та ін. — К., 2006. — 108 с.
4. Геохимия окружающей среды / Ю.Е. Сает, Б.А. Ревич, Е.П. Янин и др. — М. : Недра, 1990. — 335 с.
5. Глазовская М.А. Принципы классификации природных геосистем по устойчивости к техногенезу и прогноз-
ное ландшафтно-геохимическое районирование. — М. : Наука, 1983. — С. 61—78.
6. Глазовская М.А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР : Учеб. пособие. — М. : Высш. шк.,
1988. — 328 с.
7. Давыдчук В.С. Ландшафты. Карта масштаба 1 : 1 000 000 / Атлас юного туриста-краеведа Киев. обл. Глав. упр.
геодезии и картографии при Совете министров СССР. — М., 1990. — С. 18.
8. Давыдчук В.С., Линник В.Г. Обоснование реперной сети радиоэкологического мониторинга 60-километровой
зоны ЧАЭС // Тез. докл. 1 научно-техн. сем. по основным результатам ликвидации последствий аварии на
ЧАЭС. — Чернобыль, 1988. — С. 73.
9. Державні санітарні правила та норми. 2. Комунальна гігієна. 2.7. Ґрунт, очистка населених місць, побутові та
промислові відходи, санітарна охорона ґрунту. "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відхода-
ми та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення". — ДСанПіН 2.2.7.029-99.
10. Екологія : Підр. / С. І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ін. — К. : КНЕУ, 2005. — 371 с.
11. Жовинский Э.Я., Кураева И.В. Геохимия тяжелых металлов в почвах Украины. — Киев : Наук. думка, 2002. —
216 с.
12. Копілевич В.А., Прокопчук Н.М., Войтенко Л.В. Оцінка екологічної безпеки скидів води при виробництві про-
дукції птахівництва // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту. — 2003. — Вип. 65. — С. 19—23.
13. Ландшафты пригородной зоны Киева и их рациональное использование / В.И. Галицкий, В.С. Давыдчук,
Л.Н. Шевченко и др. — Киев : Наук. думка, 1983. — 244 с.
14. Малишева Л.Л. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану територій. — К. : РВЦ "Київ. ун-т", 1998. —
264 с.
15. Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення // За ред. С.М. Рижука,
М.В. Лісового, Д.М. Бенцаровського. — К., 2003. — 61 с.
16. Методические указания по оценке степени опасности загрязнения почвы химическими веществами : Утв. зам.
глав. гос. сан. врача СССР от 13 марта 1987 г. № 4266-87.
17. Ориентировочно допустимые концентрации (ОДК) тяжелых металлов и мышьяка в почвах с различными
физико-химическими свойствами (валовое содержание, мг/кг). (Дополнение № 1 к перечню ПДК и ОДК
№ 6229-91), утв. 27.12.1994 № 13 ГН 2.7.020-94.
18. Предельно допустимые концентрации (ПДК) химических веществ в почвах и допустимые уровни их содержа-
ния по показателям вредности, утверждённые М-вом здравоохранения (№ 1968-79 от 21.02.79, № 25546-82 от
13.05.82 и № 3210-85 от 01.02.85 г.).
19. Самчук А.И., Бондаренко Г.Н., Долин В.В. и др. Физико-химические условия образования мобильных форм
токсичных металлов в почвах // Минерал. журн. — 1998. — 20, № 2. — С. 48—59.
Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення Надійшла 11.11.2009
ім. М.П. Семененка НАН України, Київ
Ін-т географії НАН України, Київ
РЕЗЮМЕ. Приведены результаты исследования содержания загрязняющих веществ в почвах ландшафтов,
урбанизированных и таких, где сохранены основные природные свойства. Устойчивость ландшафтов рассматри-
вается как их способность к самоочищению, сохранению и восстановлению условий экологического равновесия
в результате действия природных процессов. В качестве показателя устойчивости ландшафтов к техногенному
воздействию рассмотрены геохимические параметры почв — сорбционная емкость почвенного поглощающего
комплекса, значения рН, буферность. Проанализированы геохимические характеристики, в том числе значения
коэффициента буферности почв и уровни загрязнения южнополесских ландшафтов в пределах г. Киев и его при-
городной зоны. С использованием методов ландшафтных исследований, аналитических и картографических ме-
тодов получены и проанализированы данные о валовом содержании и содержании подвижных форм химических
элементов (Ni, Co, Zn, V, Pb, Cr, Cu). Установлены зависимости устойчивости ландшафтов к техногенным загряз-
нениям от уровня сохранности природных геохимических параметров почв, степени их антропогенной изменен-
ности и уровня поступления загрязняющих веществ (тяжелых металлов).
SUMMARY. The research object is Southern-Polissian landscapes, which are under the anthropogenic pressure of different
intensity. Contamination levels and regularities of pollutants distribution are discussed. The landscape stability is defined by
its ability to self purification, conservation and restoration of ecological balance in the course of natural processes.
90 ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2010. 32, No 1
І.В. КУРАЄВА, А.І. САМЧУК, Л.Ю. СОРОКІНА та ін.
Geochemical parameters of soils (sorptive capacity of soil-absorption complex, pH value, buffer capacity) are examined as
the indices of landscape tolerance to anthropogenic impact. Geochemical characteristics including soil buffer capacity and
pollution level of the Southern-Polissian landscapes within Kyiv and its suburban zone are analyzed.
The main analytical methods of the study: spectral analysis (spectrograph СТЭ-1) — for determination of microelement
composition of soil samples; atomic-sorption method — for identification of heavy metals mobile forms content in filtrate.
To assess pollution rate of the territory the rates of chemical elements content in soil (upper layer 2—5 cm) are used; they are
concentration index; index of exceeding of the maximum allowable concentration (MAC) of the element gross content;
index of exceeding of the MAC of the element mobile forms content.
Imperfection of the MAC regulatory values is discussed. The soil buffer capacity coefficient is used to analyze the
landscape tolerance to anthropogenic pollution. The methods of landscape study and cartographical method are used for
analysis and spatial interpretation of the data on gross content and content of mobile forms of chemical elements (Ni, Co,
Zn, V, Pb, Cr, Cu). The landscape characteristics of the testing areas in Kyiv suburban zone are presented. The main pollution
sources and levels of their environmental effects are analyzed. Some exceeding of lead and vanadium background content
has been detected in the suburban landscapes.
The urban landscapes within Kyiv industrial zones (Podil-Kurenivka and Svyatoshyn ones) are characterized by loss of
their original natural properties, in particular, replacement of natural soils by artificial technosoils. These soils contain
excessive quantities of heavy metals (Cu, Pb, Zn). Excessive quantity of the pollutants and low buffer capacity of technosoils
in cities cause considerable content of mobile forms of chemical elements within the territories with high density of industrial
and transport objects. The highest coefficients of the excess of MAC of the element mobile forms content are 266 for Cu, 13
for Pb, 69 for Zn. Natural soils geochemical indicators safety — landscape stability relation is exposed. The relations between
landscape tolerance to anthropogenic pollution and level of conservation of soils’ natural geochemical parameters as well as
level of their anthropogenic transformation are determined.
|