Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки

Розроблено принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки та обґрунтовано необхідність його видання; прокоментовано визначення понять “нанонауковий термін”, “нанонаукова термінологія”; зосереджено увагу на основній меті словника-довідника – зафіксувати та розробити дефініції на...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Радзієвська, С.О., Чекман, І.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української мови НАН України 2013
Schriftenreihe:	Термінологічний вісник
Schlagworte:	Прикладне термінознавство. Теорія термінографії і практика укладання галузевих словників
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51271
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки / С.О. Радзієвська, І.С. Чекман // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 171-179. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-51271
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-512712013-11-21T03:09:07Z Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки Радзієвська, С.О. Чекман, І.С. Прикладне термінознавство. Теорія термінографії і практика укладання галузевих словників Розроблено принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки та обґрунтовано необхідність його видання; прокоментовано визначення понять “нанонауковий термін”, “нанонаукова термінологія”; зосереджено увагу на основній меті словника-довідника – зафіксувати та розробити дефініції нанонаукових термінів. Проаналізовано обсяг словника, його структуру на тлі загальноприйнятих засад двомовної термінографії. The principles of compiling English-Ukrainian nanoscience reference guide are worked out in the paper; the necessity of publishing the guide is grounded; the definitions of concepts “nanoscience term” and “nanoscience terminology” are commented on. The attention focuses on the main objective of the references guide – to register and to define nanoscience terms. The contents and the structure of the dictionary are analyzed against the background of the generally accepted foundations of bilingual terminography. 2013 Article Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки / С.О. Радзієвська, І.С. Чекман // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 171-179. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51271 81’26+620.3=111=161.2 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Прикладне термінознавство. Теорія термінографії і практика укладання галузевих словників Прикладне термінознавство. Теорія термінографії і практика укладання галузевих словників
spellingShingle	Прикладне термінознавство. Теорія термінографії і практика укладання галузевих словників Прикладне термінознавство. Теорія термінографії і практика укладання галузевих словників Радзієвська, С.О. Чекман, І.С. Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки Термінологічний вісник
description	Розроблено принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки та обґрунтовано необхідність його видання; прокоментовано визначення понять “нанонауковий термін”, “нанонаукова термінологія”; зосереджено увагу на основній меті словника-довідника – зафіксувати та розробити дефініції нанонаукових термінів. Проаналізовано обсяг словника, його структуру на тлі загальноприйнятих засад двомовної термінографії.
format	Article
author	Радзієвська, С.О. Чекман, І.С.
author_facet	Радзієвська, С.О. Чекман, І.С.
author_sort	Радзієвська, С.О.
title	Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки
title_short	Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки
title_full	Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки
title_fullStr	Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки
title_full_unstemmed	Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки
title_sort	принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Прикладне термінознавство. Теорія термінографії і практика укладання галузевих словників
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51271
citation_txt	Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки / С.О. Радзієвська, І.С. Чекман // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 171-179. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Термінологічний вісник
work_keys_str_mv	AT radzíêvsʹkaso principiukladannâangloukraínsʹkogoslovnikadovídnikaznanonauki AT čekmanís principiukladannâangloukraínsʹkogoslovnikadovídnikaznanonauki
first_indexed	2025-07-04T13:16:32Z
last_indexed	2025-07-04T13:16:32Z
_version_	1836722414818426880
fulltext	171Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) © С. О. РАДЗІЄВСЬКА, І. С. ЧЕКМАН, 2013 Нанонаука – нова галузь, що вивчає фізичні, фізико-хімічні, біологіч- ні, фармакологічні, фармацевтичні, токсикологічні властивості наночасти- нок розміром до 100 нм, можливість їх синтезу за допомогою нанотехноло- гій та застосування у різних сферах народного господарства, біології, меди- цині, аграрному секторі [14, с. 14]. Нанонауку розглядають як один із важливих аспектів цивілізаційного розвитку, що охоплює широке коло проб лем техніки, енергетики, біології, охорони здоров’я, навколишнього середовища [11, с. 18]. Значний внесок у розвиток теоретичних і практичних основ нанонауки та нанотехнологій зробили вчені різних країн, напр.: Е. Шредінгер (Ав- стрія); Г. А. Гамов, Р. Ф. Фейнман, К. Е. Дрекслер, Дж. А. О’Кіфі, Г. Мур, Р. Янг, Р. Керл, Дж. Хіт, Ш. О’Брайен, Р. Смоллі, Д. Ейглер, Е. Швейцер (США); Л. Есаки, Н. Танігучі, С. Ііджима (Японія); Ф. Церніке (Нідерлан- ди), Е. А. Руска, М. Кноль, В. Бартлотт, К. Найнуйс, Г. Гляйтер, П. Грюнберг (Німеччина); Г. Бінніг, Г. Рорер (Швейцарія); Д. М. Гаркунов, І. В. Крагель- ський, Ю. С. Тиходеєв, Д. А. Бочвар, О. Г. Гальперн, Ж. І. Алферов, К. А. Ва- лієв, Ю. В. Гуляєв (Росія); Г. Крото (Великобританія); А. Фер (Франція); Б. Є. Патон, Б. О. Мовчан, В. Ф. Москаленко, І. С. Чекман, З. Р. Ульберг, Л. П. Яценко, А. Г. Наумовець, О. А. Марченко, О. М. Івасишин, В. Ф. Ма- чулін, В. Г. Бар’яхтар, С. В. Волков (Україна) та інші. Наприкінці XX та на початку XXI ст. у багатьох країнах світу, в тому чис- лі й в Україні, створені спеціалізовані наукові центри, втілюються у життя державні програми з нанонауки й нанотехнологій. Зокрема, у 2008 р. за іні- ціативи академіка Б. Є. Патона і академіка В. Ф. Москаленка у Києві ство- рено спільну лабораторію “Електронно-променева нанотехнологія неорга- нічних матеріалів для медицини” Інституту електрозварювання ім. Є. О. Па- тона та Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. Нанонаука сьогодні розвивається швидкими темпами. Згідно з даними Інтернету, публікації з питань нанонауки, нанотехнологій, наномедицини удк 81’26+620.3=111=161.2 с. о. радЗіЄвська, і. с. ЧекмаН (київ, україна) ПРИнЦИПИ УКЛаДання анГЛО-УКРаЇнсЬКОГО сЛОвнИКа-ДОвІДнИКа з нанОнаУКИ Розроблено принципи укладання англо-українського словника-довідника з нано- науки та обґрунтовано необхідність його видання; прокоментовано визначення понять “нанонауковий термін”, “нанонаукова термінологія”; зосереджено увагу на основній меті словника-довідника – зафіксувати та розробити дефініції нанонаукових термінів. Проаналізовано обсяг словника, його структуру на тлі загальноприйнятих засад двомов- ної термінографії. К л ю ч о в і с л о в а : нанонаука, нанонауковий термін, нанонаукова термінологія, переклад нанонаукових термінів, принципи укладання словника-довідника. 172 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) С. О. Радзієвська, І. С. Чекман за кількістю перевищують наукові статті з інших дисциплін. Інтенсифікація фундаментальних досліджень, розроблення і впровадження нанотехнологій у практичну діяльність людини має важливе наукове і практичне значення. Вивчення властивостей природних і синтетичних нанорозмірних матеріалів є дуже актуальною проблемою у зв’язку із зростанням масштабів викорис- тання цих матеріалів у промисловості та в медицині. Розвиток новітніх засо- бів дослідження, розроблення апаратури з високою роздільною здатністю дозволили розширити можливості вивчення наносвіту [8, с. 326]. Інтенсивне спілкування наукової спільноти у галузі нанонауки відбува- ється переважно англійською мовою, але помітним є й україномовний аре- ал, що спричиняє потребу в перекладі. Для цього необхідне добре знання міжмовних відповідників, а також поширення знань про нанонауку серед спеціалістів суміжних наукових дисциплін і всіх тих, кого цікавлять пробле- ми нанонауки. Це й стало головним чинником, що обумовив актуальність укладання словника-довідника з нанонауки. Центральною проблемою сучасного термінознавства залишається упо- рядкування термінологій різних галузей знань із постійною увагою до точ- них визначень наукових понять та зв’язків між ними, що має знаходити від- творення у відповідних термінопозначеннях [2, с. 6]. Основним завданням сучасного термінознавства є практичний аспект – систематизація, упоряд- кування та стандартизація наявної наукової термінології шляхом вилучення з неї слів-покручів, відродження окремих забутих або несправедливо репре- сованих термінів, створення галузевих словників, україномовних підручни- ків, посібників, довідників, військових статутів, кодексів, державних стан- дартів на терміни і визначення, вироблення законодавчих актів українською мовою [6, с. 15]. Сучасна термінологія й термінографія в Україні має добре напрацьовані традиції (І. Г. Верхратський, А. В. Крижанівська, Т. І. Панько, Л. О. Симо- ненко, В. Л. Іващенко, Л. І. Петрух, І. М. Кочан, Л. М. Полюга, Е. Ф. Ско- роходько, Н. А. Цимбал та інші), засвідчені укладанням і виданням галузе- вих словників. Проблемам перекладу термінів присвячено праці І. В. Ко- рунця, В. І. Карабана, Т. Р. Кияка, А. С. Д’якова, З. Б. Куделько та інших учених. Останнім часом в Україні є можливість долучатися до різноманітних лексикографічних доробків, в яких знайшли висвітлення особливості окре- мих галузевих термінологічних систем: автомобільної (Н. В. Нікуліна), бібліо течно-інформаційної (Н. В. Стрішенець), біологічної (Л. О. Симонен- ко), військової (Я. П. Яремко), геологічної (М. П. Годована), економічної (Т. І. Панько), інженерії довкілля (Т. Балабан), інженерної графіки (Є. А. Ан- тонович, Я. В. Василишин, В. А. Шпільчек), медичної (М. В. Дмитрук, І. В. Корнейко, Н. В. Місник, О. Б. Петрова, Т. Г. Соколовська, Р. І. Сте- цюк), юридичної (О. А. Сербенська) тощо. Актуальності набуває розвиток нанонаукової термінології та її гармоні- зація з динамікою сучасної нанонауки, потребою лінгвістичного та лексико- графічного опрацювання нанонаукових термінів як системи понять спеці- альної галузі наукового знання. У центрі уваги нашої статті – основні прин- ципи укладання словника-довідника з нанонауки та особливості перекладу 173Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки нанонаукових термінів, що вимагає обґрунтування необхідності укладання такого словника та зосередження уваги на поняттях “нанонауковий тер- мін”, “нанонаукова термінологія”. Джерельною базою для створення за- значеного словника задля дотримання принципу достовірності й точності слугували англомовні словники, глосарії, довідники, а також україномовні монографії, книги з нанонауки та нанотехнологій, зокрема: Encyclopedia of Nanoscience and Nanotechnology (ENN), Glossary of Biotechnology and Nano- biotechnology Terms (GBNT), Nanomedicine Glossary (NG) тощо. Основне завдання довідника – зафіксувати та розробити дефініції нано наукових термінів, які б відповідали світовим стандартам для набли- ження національної термінографії до світового рівня, задля чого важливо правильно відтворити англомовні терміни українською мовою. Незважаючи на популярність терміна як об’єкта дослідження та чис- ленні спроби дати йому визначення, навряд чи яке-небудь із них може бути вичерпним. Е. Ф. Скороходько визначає науковий термін як “слово, стале словосполучення або скорочення, яке виражає та певною мірою класифікує в даній системі наукової термінології конкретне наукове поняття, відобра- жаючи у своїй смисловій структурі характерні ознаки об’єкта термінування та взаємозв’язки цього об’єкта з іншими з достатньою для взаємного спіл- кування точністю” [13, с. 13]. Основоположними ознаками терміна вважа- ють однозначну відповідність терміна поняттю, системність, раціональну стислість, словотворчу (дериваційну) здатність [9, с. 56]. При цьому врахо- вують: по-перше, що термін може існувати лише як елемент терміносисте- ми, тобто “впорядкованої сукупності термінів, які адекватно передають систему понять тієї теорії, яка описує певну спеціальну сферу людських знань чи діяльності” [1, с. 15–16]; по-друге, що “система термінів кожної науки становить певну множинність взаємопов’язаних елементів, які ство- рюють стійку єдність і цілісність, наділену інтегральними властивостями і закономірностями” [10, с. 179]. Об’єктивний процес формування наукового поняття, яке лежить в основі значення терміна, не є предметом лінгвістичного дослідження, про- те результат цього процесу, тобто термінологічне значення, безперечно, є таким [3, с. 1]. Конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зро- зумілим лише завдяки його дефініції – лаконічному, логічному визначен- ню, в якому зазначено суттєві ознаки предмета, адже визначення, окреслю- ючи межі поняття, має фіксувати зміст терміна, що відповідно передається у значенні. Необхідні й достатні для дефініювання ознаки визначають місце термінопоняття серед інших понять, створюють його специфічність. Саме тому принцип оригінального тлумачення є одним із основних, який урахо- вувався під час укладання довідника. Спираючись на когнітивно-дискурсивне визначення терміна, запропо- новане В. Л. Іващенко [5, с. 49], автори до нанонаукових термінів відносять слова або словосполучення як органічні елементи терміносистеми нанонау- ки й нанотехнологій, які позначають певні поняття в цій сфері та слугують засобом отримання, фіксації, зберігання, оброблення, перероблення, транс ляції професійних знань і професійного досвіду в цій галузі. Задля 174 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) С. О. Радзієвська, І. С. Чекман зручності наукового опису поняття “нанонауковий термін” вживаємо та- кож його еквівалент “нанотехнологічний термін”. У філологічній літературі існує чимало визначень термінології. Українські дослідники А. С. Д’яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько у моно- графії зазначають, що під термінологією в сучасному мовознавстві ро- зуміють: по-перше, науку про терміни (термінознавство); по-друге, термінофонд, накопичений і використовуваний нацією протягом її пізнавально-інтелектуального розвитку; по-третє, окрему терміногру- пу (галузеву термінологію), тобто спеціальну лексику, що обслуговує певну галузь науки чи техніки [4]. “Нанонаукову термінологію” автори розуміють як сукупність мовних (лексичних) одиниць, що позначають поняття в галузі нанонауки і нанотехнологій, що сформувалася істо- рично [14, с. 25]. Принципи, за якими укладають словники, є дуже різноманітними і спираються на певну основу, яка визначає цілеспрямування словника, його функціональне призначення [7, с. 158–161]. Принцип урахування основних понять галузі займав чільне місце під час підготовки словника, оскільки нанонаука як об’єкт дослідження є між- дисциплінарною галуззю й охоплює чималу кількість підгалузей, на- приклад: наномедицину, нанобіологію, нанофармакологію, нанобіотехно- логію, нанохімію, нанофізику, наномеханіку, нанотрибологію тощо, термі- ни яких представлені у запропонованому словнику для забезпечення читача комплексом сучасних знань у галузі нанонауки й нанотехнологій. Насампе- ред до словника потрапили терміни, які позначають відповідні поняття найвищих рівнів їх класифікаційної ієрархії. У словнику подано також довідковий матеріал, який наведено у формі коротких статей; загалом у праці розпрацьовано визначення понад 800 нано наукових термінів. Склад реєстру словника зумовлений потребою мак- симального представлення основних понять сучасної нанонаукової термі- нології. Реєстрові лексеми – це однослівні терміни й терміни-словосполучення (одно- й багатокомпонентні), терміни-юкстапозити (кількаосновні складні слова) й терміни-композити (складні слова, утворені основоскладанням). Основний принцип укладання словника – алфавітний. Англійські реєстро- ві терміни та їх українські відповідники подано жирним шрифтом. В окре- мих випадках подано етимологічну довідку. Залежно від характеру пояснюваного нанонаукового явища обсяг статті варіює. Кожна словникова стаття складається з трьох частин: реєстро вого слова англійською мовою, українського відповідника, визна- чення терміна українською мовою. Вона не містить паспортизації джерел, оскільки визначення термінів розроблялися на основі кількох джерел. Ав- тори добирали українські еквіваленти англійських термінів, намагалися коротко й чітко передати їх засобами рідної мови. Винятком були лише добре засвоєні терміни, які широко вживаються у нанонауці. Словник містить нові термінопоняття, появу яких обумовлено останніми досягнен- нями нанонауки. 175Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки За критерій добору слугували вмотивованість і поширеність терміноло- гічних одиниць у галузі. Тобто, принцип урахування ступеня функціональ- ності нанонаукових термінів було взято до уваги. Роботу над словником виконано в такій послідовності: укладання ре- єстру термінів і термінів-словосполучень; їх переклад українською мовою; формулювання дефініцій термінів з опрацюванням вітчизняної та зарубіж- ної наукової літератури – монографій, посібників, статей, матеріалів кон- ференцій тощо. Складність написання запропонованого довідника поляга- ла ще й у тому, що необхідний поняттєвий апарат зосереджено в працях різ- ного рівня інформативності. Словник містить також статті, в яких викладено результати досліджень одного з авторів – члена-кореспондента НАН і НАМН України, професора І. С. Чекмана. Наукова цінність пропонованого словника-довідника полягає в тому, що він містить не лише переклад з англійської мови на українську основних термінів, які використовують у сфері нанонауки, а й пропонує їхнє визна- чення, розкриваючи зміст ключових понять цієї нової галузі науково-прак- тичної діяльності людства. Словник має також український предметний по- кажчик, який дозволяє використовувати його як перекладний словник тер- мінів. Зупинимося на особливостях подавання нанонаукових термінів у слов- нику. Насамперед визначено належність терміна до певної галузі нанонау- ки, напр.: медицини (nanodrug / нанопрепарат; drug delivery / доставка ліків; drug nanocrystal / нанокристалеві ліки; drug nanosuspension / лікарська наносус- пензія), фармакології (dual action drug / лікарський засіб подвійної дії; pharma- codynamics / фармакодинаміка; pharmacokinetics / фармакокінетика), фізики (electron density / густина електронів; Fermi wavelength / довжина хвилі Фермі), хімії (chiral compound / хіральна сполука), біології (biological system / бiологiчна система; biomotors / біомотори), механіки (nanotribology / нанотрибологія; sta- tistical mechanics methods / методи статистичної механіки) тощо. Такий під- хід можна пояснити міждисциплінарністю нанонауки. До словника ввійшли терміни на позначення: а) предметів техніки, до яких належать матеріали, інструменти, механізми (напр.: аtomic force microscope / атомний силовий мікроскоп, nanotube / нанотрубка); б) процесів, дій, явищ (напр.: crystallization / кристалізація, differentiation / диференціація, еnergy transfer / передача енергії); в) властивостей, ознак, станів (напр.: chiral- ity / хіральність, negative resistance / негативний опір); г) показників (напр.: near nanoscale / ближній наноскейл, pH (hydrogen ion exponent) / гідрогенний показник); д) методів (напр.: еlectronic structure method / метод електронної структури, top-down nanotechnology / нанотехнологія “згори донизу”). До реєстру включено терміни різні за структурою та компонентним складом, зокрема: а) терміни-однослови: прості, похідні, складні (напр.: an- tibody / антитіло, імуноглобулін, cell / клітина, footprinting / футпринтинг); б) двокомпонентні терміни-словосполучення: вільні, зв’язані (напр.: chemi- cal deposition / хімічне осадження, membraneless structure / безмембранні струк- тури, metalloceramic coating / металокерамічні покриття); в) багатокомпо- нентні (три-, чотири- і більше) терміни (напр.: quantum cellular automata / 176 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) С. О. Радзієвська, І. С. Чекман квантові клітинні автомати, metal ion implantation / імплантація іонів металiв); г) композити (напр.: nanorobotics / наноробототехніка); hedgehog proteins / білки хеджехог (їжакоподiбнi білки), quantum-dot device / нанопри- стрій на квантових точках); ґ) юкстапозити (напр.: diastereoisomers / діастереоiзомери, sol-gel / золь-гель (колоїдний розчин-гель); д) комбіновані терміни (напр.: ion-exchange chromatography / іонообмінна хроматографія). До словника ввійшли також нанонаукові терміни з міжнародними тер- міноелементами латинського або давньогрецького походження (напр.: bac- teriophage / бактеріофаг, biomembrane / біомембрана), а також запозичення з англійської мови (сapsid / капсид, nanoindenter / наноіндентор). Під час перекладу термінів зроблено вибір словникового варіантного відповідника (одноеквівалентні та багатоеквівалентні перекладні відповід- ники). Зокрема використано такі основні способи та прийоми перекладу [12] нанонаукових термінів: транскодування (напр.: colloid / колоїд; nanoas- sembler / наноасемблер; rotaxane / ротаксан; sol / золь), калькування (напр.: magnetic data storage / магнітне зберігання даних; single-electron transistor / од- ноелектронний транзистор) тощо. Для здійснення перекладу нанонаукових термінів та їх визначень ви- користано також лексичні, граматичні, стилістичні перекладацькі транс- формації, які переважно сполучаються одна з одною, приймаючи в такий спосіб характер складних комплексних трансформацій: Bacteriophage Discovered in 1917 by Felix d’Herelle, a bacteriophage (fr. bac- teria eaters) is a virus that attaches to, injects its DNA into, and multiplies inside bacteria, which eventually causes bacteria to die. Бактеріофаг (з гр. bacteria “паличка”, phagos φᾰγω “пожираю”) – бакте- ріальний вірус, що викликає руйнування (лізис) бактерій, розмножується в них, спричинюючи загибель бактерій. Фелікс Д’Ерелль (Felix d’Herelle) від- крив бактеріофаги у 1917 році. При вивченні властивостей бактеріофагів учені встановили, що матеріальним носієм спадковості є ДНК; відкрили феномени модифікації-рестрикції, транскрипції; провели дослідження з вивчення реплікації, рекомбінації, морфогенезу. Наведемо як приклад словникової статті переклад терміна self-assembly та його визначення, де використано складні комплексні трансформації. Self-assembly (of a large molecular structure) The essentially automatic order- ing and assembly of certain molecules into a large structure. Examples of such large molecular structures (often called supramolecular structures or supramolecular as- semblies) include nanofibers, nanowires, micelles, reverse micelles, ribosomes, nanotubes, tobacco mosaic virus (TMV), and peptides. The first discovery of a self-assembling active biological structure occurred in 1955, when Heinz Frankel-Conrat and Robley Williams showed that TMV could reassemble into functioning, infectious virus particles (after TMV had been disso- ciated into its components by immersion in concentrated acetic acid). During 2000, Samuel Stupp designed two-part molecules known as peptide amphiphiles (PA), which assemble themselves (e. g., when inserted into the space between bro- ken bones inside humans) into rigid nanofibers possessing specific peptides on their exteriors, that encourage the growth of hydroxyapatite crystals (a constituent 177Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки of bone). In the future, it is hoped that man will be able to “direct” the self-assem- bly of molecular structures that will serve as the following: “Cages” to carefully protect and deliver sensitive or unstable pharmaceuticals to targeted tissues within the body; “Crucibles” (i. e., reaction vessels) for small-scale chemical reactions to occur within; Computer logic or memory devices (i. e., bioelectronics), connected to each other by nanowires; Antibiotics. For example, during the 1990s, M. Reza Ghadiri created “pepide nanotubes” made via self-assembly of certain peptides into tubes (cylinders) of nanometer dimensions. These peptide nanotubes are “membrane active” (i. e., insert one end of themselves into the outer membrane of a cell) and cause the cell (e. g., pathogenic bacteria) contents to “leak out,” thus killing the cell (e. g., bacteria) (GBNT). Self-assembly (самозбірка) (of a large molecular structure) (про велику мо- лекулярну структуру) – автоматичне упорядкування та збірка певних моле- кул у велику структуру. Прикладами таких великих молекулярних структур (їх також часто називають надмолекулярними структурами чи надмолеку- лярними збірками) є нановолокна, нанодроти, міцели, зворотні міцели, ри- босоми, нанотрубки, вірус тютюнової мозаїки (ВТМ, який ще називають вірусом мозаїчної хвороби тютюну) та пептиди. Вперше відкриття активної біологічної структури, яка самозбираєть- ся, відбулося в 1955 році, коли Гаїнз Франкель-Конрат (Heinz Frankel- Conrat) та Роблі Уїлльямс (Robley Williams) з’ясували, що ВТМ може знову збиратися у функціонуючі, інфекційні (контагіозні) частинки вірусу (піс- ля того, як ВТМ розділився (дисоціювався) на компоненти, через зану- рення у концентровану оцтову кислоту). Впродовж 2000 року Самюель Ступп (Samuel Stupp) розробив молекули, які складаються з двох частин (двоскладові молекули), відомі як пептиди амфіфілів (ПА), які самозбира- ються (наприклад, коли розміщені у просторі між зламаними кістками всередині людського організму) у нерухомі нановолокна, які мають певні пептиди на своїй зовнішній частині, що підтримують ріст гідроксиапатич- них кристалів (складник кістки). У подальшому дослідники матимуть можливість “контролювати” самозбирання молекулярних структур, які слугуватимуть як: “сітки”, “оболонки” для постачання фармацевтичних препаратів до патологічних процесів всередині організму людини; посу- дини для проведення хімічних реакцій; комп’ютерні обчислювальні та на- копичувальні пристрої, поєднані між собою за допомогою нанодротинок; антибіотики (наприклад, “пептидні нанотрубки”, синтезовані шляхом са- мозбирання деяких пептидів у циліндри нанометрових розмірів). Ці пеп- тидні нанотрубки є “мембранно-активними”, вони приєднані одним сво- їм кінцем до зовнішньої мембрани клітини, та, спричиняючи “витікання” вмісту клітини (наприклад, патогенної бактерії), викликають антибакте- ріальну дію. Багатозначні терміни-абревіатури подавалися шляхом аналізу дефініції терміна в поєднанні з вивченням контексту, в якому функціонує такий тер- мін. Зауважимо, що віднаходження українських відповідників англійських термінів пов’язане з низкою проблем, зокрема в деяких випадках той самий термін перекладено синонімічними українськими термінами, наприклад: 178 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) С. О. Радзієвська, І. С. Чекман еxtracellular matrix (ECM) – екстрацелюлярний матрикс, позаклітинний матрикс; сarbon nanotube – вуглецева нанотрубка, карбонова нанотрубка. У процесі перекладу враховували: співмірність формально-змістової організації терміна як мовної форми вираження та відповідного наукового поняття, що знайшло відображення у логічному формулюванні визначень реєстрових терміноодиниць. Також відзначимо, що автори дотримувалися й принципу естетичних вимог до оформлення словника і його складників. Словник-довідник із нанонауки орієнтований на студентів, аспірантів, ви- кладачів, фахівців-практиків, наукових співробітників, усіх, хто цікавиться нанотехнологіями, а також на професійне спілкування, взаєморозуміння фахівців із різних напрямів нанонауки. Сподіваємося, що пропоноване на- вчальне видання також допоможе перекладачам англомовної наукової літе- ратури. Отже, стрімкий розвиток нанонауки, інтенсифікація міжнародних зв’язків у цій відносно новій, але надзвичайно перспективній сфері вимага- ють від українських учених віднаходження еквівалентів, відповідників, що спричиняє пильну увагу до проблеми міжмовної гармонізації терміносисте- ми нанонауки. При цьому переклад нанонаукових термінів українською мовою й розвиток терміносистеми нанонауки можна розглядати як засіб за- хисту та подальшого розвитку української мови. Адже повноцінне функціо- нування національної мови в науково-технічній сфері великою мірою за- лежить від пізнавально-інформаційної досконалості термінології. Саме тому розроблення, упорядкування та унормування терміносистеми нанонау ки є перспективним напрямом сучасної перекладознавчої терміно- графії. 1. Бондарець О. В., Терещенко Л. Я. та ін. Основи українського термінознавства та перекладу науково-технічної літератури: Навч. пос. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2006. – 136 с. 2. Гриценко П. Ю. Сьогодення українського термінознавства // Термінологічний вісник: Зб. наук. праць / Відп. ред. В. Л. Іващенко. – К.: ІУМ НАНУ, 2011. – Вип. 1. – С. 5–6. 3. Грицьків А. В. Міжсистемна взаємодія як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. – К., 2004. – 20 с. 4. Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. – К.: Видав. дім “КМ Academia”, 2000. – 216 с. 5. Іващенко В. Л. Когнітивне термінознавство: перспективи розвитку // Термінологічний вісник: Зб. наук. праць / Відп. ред. В. Л. Іващенко. – К.: ІУМ НАНУ, 2011. – Вип. 1. – С. 47–54. 6. Комова М. В. Українська документознавча термінологія: шляхи творення та функційні особливості: Монографія. – Львів: Львів. політехніка, 2011. – 316 с. 7. Лещук Т. Й. Типологія термінологічних підсистем. Іншомовні запозичення, фразеологія, семантичні термінотворення. Лексикографія. – Львів: Видав. центр ЛДУ ім. І. Франка, 1999. – 211 с. 8. Нанонаука, нанобіологія, нанофармація: Монографія / І. С. Чекман, З. Р. Ульберг, В. О. Маланчук, Н. О. Горчакова, І. А. Зупанець. – К.: “Полиграф плюс”, 2012. – 328 с. 9. Нікуліна Н. В. Термінознавство: лінгвістичний опис української термінологічної системи автомобілебудування: Навч. пос. – Харків: Вид-во ХНАДУ, 2006. – 144 с. 179Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки 10. Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство. – Львів: Світ, 1994. – 216 с. 11. Патон Б. Є., Москаленко В. Ф., Чекман І. С., Мовчан Б. О. Нанонаука і нанотехнології: технічний, медичний та соціальний аспекти // Вісник НАН України. – 2009. – № 6. – С. 18–26. 12. Радзієвська С. О. Алгоритм перекладу нанонаукових термінів // Studia Linguistica / Відп. ред. І. О. Голубовська. – 2012. – Вип. 6. – Ч. 1.– С. 202–206. 13. Скороходько Е. Ф. Термін у науковому тексті (до створення терміноцентричної теорії наукового дискурсу): Монографія. – К.: Логос, 2006. – 100 с. 14. Чекман І. С. Нанофармакологія. – К.: Задруга, 2011. – 424 с. СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ENN – Encyclopedia of Nanoscience and Nanotechnology / Ed. by H. S. Nalwa. – American Scientific Publishers, 2004. – Vol. 1–10. NG – Nanomedicine glossary. – Access mode: http://www.nanotech-now.com/nanotechnology- medicine-glossary.htm. GBNT – Nill K. R. Glossary of Biotechnology and Nanobiotechnology Terms. – 4th ed. – Boca Raton; London; N. Y.: Taylor & Francis, 2006. – 402 p. S. O. Radziyevska, I. S. Chekman THE PRINCIPLES OF COMPILING ENGLISH-UKRAINIAN NANOSCIENCE REFERENCE GUIDE The principles of compiling English-Ukrainian nanoscience reference guide are worked out in the paper; the necessity of publishing the guide is grounded; the definitions of concepts “nanoscience term” and “nanoscience terminology” are commented on. The attention focuses on the main objective of the references guide – to register and to define nanoscience terms. The contents and the structure of the dictionary are analyzed against the background of the generally accepted foundations of bilingual terminography. K e y w o r d s : nanoscience, nanoscience term, nanoscience terminology, nanoscience term translation, the principles of compiling the reference guide.

Принципи укладання англо-українського словника-довідника з нанонауки

Institution

Ähnliche Einträge