Золотоносність Могилів-Подільської площі (Середнє Придністров'я)
Геологознімальними і пошуковими роботами 1970—1990-х років було виявлено кілька перспективних шліхових ореолів золота в алювії р. Дністер і його лівих приток (Середнє Придністров'я). Найбільший з них — Могилів-Подільський, пов'язаний з діяльністю Подільської тектонічної зони. Тут зафіксова...
Збережено в:
Дата: | 2008 |
---|---|
Автори: | , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Українське мінералогічне товариство
2008
|
Назва видання: | Записки Українського мінералогічного товариства |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51473 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Золотоносність Могилів-Подільської площі (Середнє Придністров'я) / В.М. Павлюк, Р.М. Довгань, О.В. Павлюк // Записки Українського мінералогічного товариства. — 2008. — Т. 5. — С. 84-95. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Геологознімальними і пошуковими роботами 1970—1990-х років було виявлено кілька перспективних шліхових ореолів золота в алювії р. Дністер і його лівих приток (Середнє Придністров'я). Найбільший з них — Могилів-Подільський, пов'язаний з діяльністю Подільської тектонічної зони. Тут зафіксовано 370 знаків золота, з них понад 320 — в алювії р. Дністер, між гирлами річок Дерло і Немія. Серед золотин переважають ксеноморфні зерна із значним вмістом міді (до 50,1 %) і ртуті (до 9,6 %) . Головні мінерали-супутники золота — кіновар і самородна мідь. Передбачається, що золото і самородна мідь утворилися в результаті розгрузки низькотемпературних гідротерм Подільської зони на геохімічних бар'єрах, якими слугували збагачені органікою аргіліти лядовських шарів венду. Аналогом подібних рудопроявів можна вважати родовище Карлін (США) та рудопрояви тонкого золота Воронезької антеклізи. |
---|