До 80-річчя доктора історичних наук, професора М.М.Варварцева
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5234 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 80-річчя доктора історичних наук, професора М.М.Варварцева / О.А. Іваненко // Укр. іст. журн. — 2009. — № 5. — С. 229-230. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-5234 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-52342010-01-14T12:00:58Z До 80-річчя доктора історичних наук, професора М.М.Варварцева Іваненко, О.А. Хроніка наукового життя 2009 Article До 80-річчя доктора історичних наук, професора М.М.Варварцева / О.А. Іваненко // Укр. іст. журн. — 2009. — № 5. — С. 229-230. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5234 uk Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя |
| spellingShingle |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Іваненко, О.А. До 80-річчя доктора історичних наук, професора М.М.Варварцева |
| format |
Article |
| author |
Іваненко, О.А. |
| author_facet |
Іваненко, О.А. |
| author_sort |
Іваненко, О.А. |
| title |
До 80-річчя доктора історичних наук, професора М.М.Варварцева |
| title_short |
До 80-річчя доктора історичних наук, професора М.М.Варварцева |
| title_full |
До 80-річчя доктора історичних наук, професора М.М.Варварцева |
| title_fullStr |
До 80-річчя доктора історичних наук, професора М.М.Варварцева |
| title_full_unstemmed |
До 80-річчя доктора історичних наук, професора М.М.Варварцева |
| title_sort |
до 80-річчя доктора історичних наук, професора м.м.варварцева |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Хроніка наукового життя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5234 |
| citation_txt |
До 80-річчя доктора історичних наук, професора М.М.Варварцева / О.А. Іваненко // Укр. іст. журн. — 2009. — № 5. — С. 229-230. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ívanenkooa do80ríččâdoktoraístoričnihnaukprofesorammvarvarceva |
| first_indexed |
2025-07-02T08:22:15Z |
| last_indexed |
2025-07-02T08:22:15Z |
| _version_ |
1836522706068045824 |
| fulltext |
ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ
О.А.Іваненко (Київ)
ДО 80-РІЧЧЯ ДОКТОРА ІСТОРИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА М.М.ВАРВАРЦЕВА
Виповнилося 80 років Миколі Миколайовичу Варварцеву – докторові історичних наук, професо-
рові, фундаторові української італістики, фахівцеві з всесвітньої історії та історіографії країн Західної
Європи й Америки, заслуженому діячеві науки і техніки України (2004 р.), авторові понад 300 науко-
вих праць.
Народився М.М.Варварцев 25 вересня 1929 р. у Києві в родині військового авіатора. Дитячі та
перші шкільні роки Миколи пройшли у місцях служби батька – в Україні, Сибіру, Приураллі,
Північному Кавказі, Закавказзі й збіглися з перебігом Другої світової війни, події якої назавжди
закарбувалися у його пам’яті.
Працюючи після закінчення Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка журналіс-
том, М.М.Варварцев став літописцем подій, що з роками відсувалися в далечінь історії. Матеріали
Миколи Миколайовича, присвячені обороні та визволенню столиці України, регулярно друкувалися
на шпальтах газети «Вечірній Київ», де він працював.
Зрештою, професійні інтереси до минулого взяли гору й 1968 р. М.М.Варварцев перейшов на
роботу до Інституту історії АН УРСР, на посаду молодшого наукового співробітника відділу зарубіжної
історіографії. 1972 р. Микола Миколайович захистив кандидатську дисертацію на тему «Українська
емігрантська преса, 1950–1970-ті рр.», 1981 р. здобув науковий ступінь доктора історичних наук,
захистивши дисертацію «Зарубіжні центри українознавства у післявоєнний період». Нині
М.М.Варварцев працює головним науковим співробітником у відділі всесвітньої історії та міжнарод-
них відносин Інституту історії України НАНУ, є членом спеціалізованої вченої ради із захисту дисер-
тацій при Інституті української археографії й джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАНУ, виконує
обов’язки члена редколегії міжвідомчого збірника праць «Міжнародні зв’язки України: наукові пошу-
ки і знахідки», відповідального редактора енциклопедичного словника-довідника «Україна в міжна-
родних відносинах» та індивідуальних монографій колег-істориків.
У 1980-х рр. Микола Миколайович Варварцев започаткував новий напрям історичної науки –
дослідження українсько-італійських відносин. Важливість його підкреслив із нагоди видання у
1986 р. монографії вченого про ці зв’язки провідний італійський фахівець із проблем східноєвропей-
ської історії, професор Римського університету Ла-Сапієнца А.Тамборра, який у своїй рецензії в жур-
налі «Europa orientalis» («Східна Європа» (Рим), 1991, №1) зазначив: «Цінність розвідки, виконаної
Миколою Варварцевим у Києві, дає підстави вважати її центральним відправним пунктом для ретель-
них і поглиблених студій у Росії, Україні й у нас».
Важливим результатом багаторічних студіювань Миколою Миколайовичем взаємовідносин
романського та слов’янського світів стала його монографічна праця «Італійці в Україні (ХІХ ст.).
Біографічний словник діячів культури» (К., 1994), що містить понад 500 статей, присвячених італій-
ським науковцям, письменникам, співакам, педагогам, які пов’язали своє життя з Україною. Велика
вибірка з даної книги перевидана в італійському перекладі професора славістики Болонського універ-
ситету П.Каццола під назвою «П’ємонтці в Україні: з історичного словника М.М.Варварцева»
(у туринському журналі «Studi Piemontesi» («П’ємонтські студії»), 1996, №2).
2000 р. побачила світ монографія Миколи Миколайовича «Україна й Італія у наукових, освітніх
та літературних взаєминах (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)», де висвітлено основні напрями і
форми співробітництва між освітянами, ученими, митцями, діячами національного відродження.
Опублікована того ж року його нова студія – «Італійці в культурному просторі України (кінець ХVІІІ –
20-ті рр. ХХ ст.)» – була удостоєна міжнародної презентації у рамках Днів італійської культури, про-
ведених міністерствами закордонних справ Італії, культури та мистецтв України, а також Італійською
національною радою досліджень (Київ, травень 2001 р.). Уряд Італії надав М.М.Варварцеву тримісяч-
ну стипендію для подальших студій в архівах цієї країни.
Важливим етапом розвитку вітчизняної італістики стала основана на цінних джерельних матеріа-
лах зарубіжних та українських архівів наступна праця М.М.Варварцева – «Джузеппе Мадзіні, мадзінізм
і Україна» (Київ, 2005 р.), де вперше досліджено зв’язки між італійським та українським національни-
ми рухами у контексті діяльності видатного мислителя, ідеолога і діяча Рисорджименто Джузеппе
Мадзіні. Праця викликала широкий резонанс в Україні й за кордоном. 29 травня 2006 р. за сприяння
Інституту культури МЗС Італії та Інституту історії України НАНУ відбулася її міжнародна презентація.
Одне з найстаріших славістичних періодичних видань – римський журнал «Slavia» (2007, №2), оцінюю-
чи монографію як «цілком нове явище в історико-політичній культурі України», водночас відзначив, що
вона «перегукується з актуальними проблемами в Україні й це, зрозуміло, забезпечує їй успіх».
Дослідження Миколи Миколайовича регулярно публікуються в Італії. Серед них особливе місце
посідає розвідка, в якій уперше в історіографії досліджено проблему взаємовпливів національних
230 Хроніка наукового життя
рухів Італії та України – «La diffusione del pensiero mazziniano in Ucraina nell’Ottocento» («Поширення
ідей мадзінізму в Україні ХІХ ст.» (Піза, 1996 р.). За програмою та за сприяння італійського націо-
нального комітету з відзначення 200-річчя від дня народження Дж.Ґарібальді учений підготував й
опублікував в Італії разом із проф. Р.Різаліті спільну італомовну працю, що вийшла під грифами
Інституту історії України НАНУ та Флорентійського університету та присвячувалася діяльності
українського волонтера ґарібальдійської армії – «Лев Ілліч Мечников. Записки ґарібальдійця.
Експедиція Тисячі» (2008 р.). Він також є автором статей у таких провідних фахових журналах Італії,
як «Історичний огляд Рисорджименто» (Рим), «П’ємонтські студії» (Турин), «Дантівські сторінки»
(Рим), «Релігія й суспільство» (Флоренція) та ін.
Український учений виступає також консультантом зарубіжних колег, про що вони з вдячністю
зазначають у передмовах до своїх видань: професор Ф.Ґуїда – у книзі «Мікеланджело Пінто – літератор
і римський патріот між Італією та Росією» (Рим, 1998 р.), професор М.Клименті – у монографії
«Іноземні скарби й бідність у царській Росії» (Козенца, 2000 р.) та ін. Завдяки зв’язкам М.М.Варвар-
цева з істориком музичного мистецтва В.Бертаццоні у виданій у Мантуї протягом 1998–2006 рр. серії
біографічних монографій (4 книги) було опубліковано документальні матеріали про діяльність італій-
ських митців в Україні.
Внесок Миколи Миколайовича у розширення наукових зв’язків України із зарубіжними країна-
ми знайшов міжнародне визнання. 2 червня 2002 р. декретом президента Італійської Республіки
К.Чампі і за поданням прем’єр-міністра С.Берлусконі вченого відзначено державною нагородою
Італії – орденом «За заслуги перед Італійською Республікою», котрий було вручено послом Італії в
Україні 26 березня 2003 р. У зв’язку з цим рішенням посол України в Італії в офіційному листі від 2
квітня 2003 р., надісланому з Рима до НАНУ на ім’я М.М.Варварцева, відзначив, що ця нагорода «є
визнанням Вашого особистого значного внеску у розвиток культурного й наукового співробітництва
між Україною та Італією. ... Ваші зусилля приносять велику користь українсько-італійським відноси-
нам, а відтак – нашій державі та її народу».
Сьогодні Микола Миколайович Варварцев сповнений новаторських ідей і далекосяжних науко-
вих планів, випромінює бадьорість і творчу наснагу. Тож побажаємо вченому подальших здобутків на
ниві історичної науки!
О.Д.Бойко (Київ)
ДО 60-РІЧЧЯ ДОКТОРА ІСТОРИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА В.Ф.ВЕРСТЮКА
Доктор історичних наук, професор Владислав Федорович Верстюк, якому 3 серпня 2009 р. випо-
внилося 60 років, займає провідне місце серед сучасних дослідників історії Української революції
1917–1921 рр. Він народився у смт Гостомель Ірпінської міськради Київської області в родині педаго-
гів. Його батько Федір Степанович був директором Гостомельської школи. Мати Марія Олександрівна
викладала українську мову та літературу. Від них майбутній історик успадкував любов до рідного
краю, інтерес до минулого України, потяг до пізнання нового. У батьків була велика бібліотека, упро-
довж багатьох років вони передплачували журнали «Вітчизна», «Всесвіт», «Новый мир», «Нева»,
«Юность», «Химия и жизнь», «Наука и жизнь». Читання та обговорення книг і журналів було у сім’ї
повсякденною нормою, як і громадська робота, спорт. Усе це стало основою формування молодої осо-
бистості, становлення характеру працьовитої й цілеспрямованої людини.
Шлях Владислава до історичної науки не був наперед визначеним. Захоплення фізикою та мате-
матикою, яке домінувало, привело до Київського технікуму радіоелектроніки, який він успішно закін-
чив у 1968 р. Відкривалися гарні перспективи на вступ до природничих факультетів Київського уні-
верситету чи політехнічного інституту.
1960-ті рр. були періодом масового захоплення фундаментальними науками, віри у науково-тех-
нічний прогрес, ейфорії від досягнень космонавтики та фізики елементарних часток. Однак це був і час
шістдесятників, короткої хрущовської «відлиги», коли на стовбурі нації, ущент обрубаному сталінсь-
кими репресіями, почали з’являтися перші бруньки й пагони нової української генерації. Народ праг-
нув самоусвідомлення та намагався поновити національну історичну пам’ять. Саме ці обставини оста-
точно сформували в юнака стійке прагнення вивчати історію України.
Після служби в армії у 1970 р. Владислав вступив на історичний факультет Київського державно-
го університету ім. Т.Г.Шевченка. Саме у стінах alma mater він пережив захоплення княжою добою,
козаччиною, але на старших курсах раз і назавжди визначився з напрямком своїх наукових зацікав-
лень, обравши історію України ХХ ст. Закінчивши університет (1975 р.), В.Ф.Верстюк короткий час
працював учителем історії у середній школі. Того ж року був зарахований до аспірантури Інституту
історії АН УРСР та відтоді пов’язав своє життя з академічною наукою.
У відділі історії Великої Жовтневої соціалістичної революції й громадянської війни інституту
було зібрано кращих фахівців із цього періоду. Безумовний вплив на формування творчих і світогляд-
них принципів молодого вченого справили його науковий керівник, академік АН УРСР
М.І.Супрунен ко, академік АН УРСР Ю.Ю.Кондуфор, доктори історичних наук М.А.Рубач,
|