Академік Микола Миколайович Гришко – життєвий і творчий шлях

Висвітлено життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Гришка. Показано його роль у створенні Національного ботанічного саду НАН України, який нині носить його ім’я....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Черевченко, Т.М., Чувікіна, Н.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України 2009
Теми:	До 75-річчя заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5348
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Академік Микола Миколайович Гришко – життєвий і творчий шлях / Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С. 102-110. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-5348
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-53482010-01-19T12:01:09Z Академік Микола Миколайович Гришко – життєвий і творчий шлях Черевченко, Т.М. Чувікіна, Н.В. До 75-річчя заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка Висвітлено життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Гришка. Показано його роль у створенні Національного ботанічного саду НАН України, який нині носить його ім’я. Освещен жизненный и творческий путь академика Николая Николаевича Гришко. Показана его роль в создании Национального ботанического сада НАН Украины, который ныне носит его имя. The vital and creative way of the academician Mykola Mykolayovych Gryshko is lighted up. His role in building of the National Botanical Gardens of National Academy of Sciences of Ukraine, which bear his name, is shown. 2009 Article Академік Микола Миколайович Гришко – життєвий і творчий шлях / Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С. 102-110. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1605-6574 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5348 58(092) uk Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До 75-річчя заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка До 75-річчя заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка
spellingShingle	До 75-річчя заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка До 75-річчя заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка Черевченко, Т.М. Чувікіна, Н.В. Академік Микола Миколайович Гришко – життєвий і творчий шлях
description	Висвітлено життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Гришка. Показано його роль у створенні Національного ботанічного саду НАН України, який нині носить його ім’я.
format	Article
author	Черевченко, Т.М. Чувікіна, Н.В.
author_facet	Черевченко, Т.М. Чувікіна, Н.В.
author_sort	Черевченко, Т.М.
title	Академік Микола Миколайович Гришко – життєвий і творчий шлях
title_short	Академік Микола Миколайович Гришко – життєвий і творчий шлях
title_full	Академік Микола Миколайович Гришко – життєвий і творчий шлях
title_fullStr	Академік Микола Миколайович Гришко – життєвий і творчий шлях
title_full_unstemmed	Академік Микола Миколайович Гришко – життєвий і творчий шлях
title_sort	академік микола миколайович гришко – життєвий і творчий шлях
publisher	Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
publishDate	2009
topic_facet	До 75-річчя заснування Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/5348
citation_txt	Академік Микола Миколайович Гришко – життєвий і творчий шлях / Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна // Інтродукція рослин. — 2009. — № 1. — С. 102-110. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT čerevčenkotm akademíkmikolamikolajovičgriškožittêvijítvorčijšlâh AT čuvíkínanv akademíkmikolamikolajovičgriškožittêvijítvorčijšlâh
first_indexed	2025-07-02T08:30:01Z
last_indexed	2025-07-02T08:30:01Z
_version_	1836523194880622592
fulltext	102 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 УДК 58(092) Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. ЧУВІКІНА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014, м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 АКАДЕМІК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ ГРИШКО — ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Висвітлено життєвий та творчий шлях академіка Миколи Миколайовича Гришка. Показано його роль у створен- ні Національного ботанічного саду НАН України, який нині носить його ім’я. У 2008 р. виповнилося 90 років Національ- ній академії наук України. В ювілейні дні доречно згадати видатного вченого, акаде- © Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Н.В. ЧУВІКІНА, 2009 Микола Миколайович Гришко міка і творця ботанічного саду НАН Украї- ни, який нині носить його ім’я, — Миколу Миколайовича Гришка. Народився М.М. Гришко 6 січня 1901 ро- ку, тобто у святий вечір Різдва Христово- го. За своє життя, яке промайнуло як яскрава комета на небосхилі, він зробив святу справу на Землі — створив чудо-сад над Дніпром. Цей надзвичайний дослідник був одер- жимий ідеєю пізнання рослин і за життє- ву мить встиг зробити надзвичайно багато в різних галузях науки. Він залишив нам величезну наукову і культурну спадщи- ну. Микола Миколайович був не тільки вченим-теоретиком та практиком (рідкісне поєднання у дослідника), а й талановитим організатором науки, а головне — Люди- ною з великої літери, відданим громадяни- ном своєї Батьківщини. То хто ж він такий — Микола Микола- йович Гришко? Це талановитий вчений, організатор, тонкий художник і поет-лірик, трохи дипломат, щирий на співчуття, а го- ловне — фанатично, до безтями закоханий у рослини, в людей, в життя. Народився М.М. Гришко в родині вій- ськовослужбовця в Полтаві. Сім’я Гриш- ків жила на околиці міста, мали садок та город. Микола змалечку любив працювати 103ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Академік Микола Миколайович Гришко — життєвий і творчий шлях з рослинами. Тому і вибір спеціальності був для нього закономірним — він вступає до Полтавського сільськогосподарського інституту. У 1925 р. М.М. Гришко з відзнакою за- кінчив інститут і був направлений, як один з найздібніших випускників, для продов- ження навчання на педагогічний факуль- тет Київського сільськогосподарського ін- ституту. Здобувши також педагогічну осві- ту, Микола Миколайович в подальшому досить вміло поєднує наукову і педагогічну діяльність. Спочатку — в Майнівському сільськогосподарському технікумі на Чер- нігівщині, який відіграв особливу роль у формуванні М.М. Гришка як науковця ви- сокого рангу. Працюючи в технікумі, він був першим ученим в Україні, який описав культурну флору лісостепу України, зо- крема зернові та овочеві культури. Він створив дослідне поле при технікумі і про- водив досліди над 12 сортами озимої пше- ниці, 17 сортами картоплі, 16 сортами вівса. Особливу увагу приділяв вирощуванню олійної культури кользи, тобто ярового рапсу. В цей час Микола Миколайович ак- тивно займався гібридизацією, залучаючи до селекційного процесу місцеві сорти, і отримував цікаві гібриди, які впроваджу- вав у виробництво. Згодом технікум з Май- нівки переводять до Сум, де Микола Мико- лайович продовжує плідно працювати у Сумському педагогічному та Чернігівсько- му сільгоспінститутах [2, 5]. З 1931 р. Микола Миколайович очолює відділ генетики і селекції Всесоюзного нау- ково-дослідного інституту коноплярства у Глухові. Молодий вчений з ентузіазмом береться за розв’язання головної пробле- ми коноплярства, адже культивовані в Україні та інших республіках Радянського Сою зу сорти на той час були чітко розділь- ностатевими, тобто дводомними рослина- ми з яскраво вираженим статевим димор- фізмом. Чоловічі рослини (плоскінь) дозрі- вали майже на місяць раніше, ніж жіночі (матірка), що вкрай ускладнювало механі- зований збір, рентабельність цієї культури при ручному зборі була надзвичайно низь- кою. На основі глибоких генетичних дослі- джень Микола Миколайович дав біологіч- ну характеристику різним статевим типам конопель, розкривши генетичну природу статі і особливості її виявлення, розробив методику створення одночасно вистигаю- чих, а згодом і однодомних конопель [4, 5]. У 1935 р. він опублікував монографію "Ге- нетика і селекція конопель", тобто йому належить пріоритет у вирішенні проблеми статі коно пель. "Публикации Н.Н. Гришко 1930-х гг. являются пионерскими исследо- ваниями, позволившими успешно реали- зовать в селекционной программе как ге- нетическую, так и эпигенетическую из- менчивость регуляции пола цветков у Серед викладачів Майнівського сільськогосподар- ського технікуму, 1926–1927 рр. На конопляному полі 104 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна Г.І. Сенченко та інші, а також селекціоне- ри інших країн (Німеччина, Франція, Угор- щина та Польща) створили цінні сорти од- нодомних конопель. У 1939 р. М.М. Гришка обирають дійсним членом Академії наук України та призна- чають директором Інституту ботаніки АН УРСР. У цей період він продовжує займа- тися дослідженнями статі конопель, читає курс генетики в Київському університеті. Але плідну працю перервала Велика Віт- чизняна війна. У роки війни він очолював Інститут ботаніки АН УРСР в евакуації і одночасно займав посаду заступника ди- ректора Чишмінської сільськогосподар- ської дослідної станції в Башкірії. Тут він, з властивими йому захопленням та енергією, проводив велику роботу з мобілізації про- довольчих ресурсів та заготівлі сировини лікарських рослин для фронту, за що був удостоєний медалі "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.". В евакуації, далеко від рідної України, три- вала робота української Академії наук. В родині Миколи Миколайовича збереглися документи, які свідчать про напружену ро- боту Гришка в Президії АН УРСР. Це план роботи Президії АН УРСР на 1942 р., чер- нетки зроблених ним у 1942–1943 рр. допо- відей "Погляди К.А. Тімірязєва на мінли- вість та спадковість", "К.А. Тімірязєв — ве- ликий учений, патріот та громадянин" (до 100-ліття від дня народження), "Біологічні науки на Україні". Крім наукової та адмі- ністративної роботи, Микола Миколайович знаходив час і сили для забезпечення по- буту співробітників Академії наук. Завдя- ки Миколі Миколайовичу академії було ви- ділено кілька гектарів землі, і кожна сім’я забезпечувала себе на зиму картоплею, го- рохом тощо. Це було великою підтримкою в ті тяжкі та голодні роки. Тоді в Уфі жарту- вали: "Гришко годує всю Академію" [2]. Микола Миколайович перший з акаде- міків АН УРСР прибув до щойно звільне- ного Києва, щоб створити необхідні умови для повернення Академії наук України з Одночасно вистигаюча конопля. Ліворуч — матірка, праворуч — плоскінь. (Фото із архіву М.М. Гришка) Can na bis sativa L.", — пише сучасний до- слідник з Новосибірська С.І. Малецький. На його думку, це були перші в світі екс- перименти, що дали можливість докорінно перебудувати селекційну технологію та створити однодомні форми коноплі [4]. Виведений Миколою Миколайовичем сорт конопель "ОСО-72" за виходом волокна на 35–40% перевищував культивовані тоді сорти, давав можливість механізувати зби- рання конопель. За ці роботи у 1936 р. його було нагороджено орденом Леніна і без за- хисту дисертації присуджено науковий сту- пінь доктора сільськогосподарських наук, а у 1937 р. — наукове звання професора. Під впливом праць Миколи Микола- йовича та використовуючи його методику учні М.М. Гришка — А.С. Аренштейн, 105ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Академік Микола Миколайович Гришко — життєвий і творчий шлях евакуації і розгортання її роботи. В цей час М.М. Гришко особливу увагу звертає на розвиток сільськогосподарської науки в Україні, що пов’язано з прискоренням роз- витку народного господарства в сплюнд- рованій фашистами Україні. В 1945 р. в складі Академії було створено Відділ сільськогосподарських наук, який очолив М.М. Гришко. Він був одним із небагатьох вчених, які активно боролися з теорією Т.Д. Лисенка і ніколи не відмовлялися від своїх переконань, за що і був покараний сталінським режимом. 1948 р. його звіль- нили від виконання обов’язків голови Від- ділу сільськогосподарських наук, і він фак тично був позбавлений можливості за- йматися генетикою. Ідея створення ботанічного саду Акаде- мії наук України обговорювалася вченими задовго до початку його будівництва, ще у 1918 р. Та лише в серпні 1935 р. рішенням Київської міської Ради робочих, селян- ських і червоноармійських депутатів було визначено межі ділянки для будівництва Ботанічного саду АН УРСР на Звіринці площею 117 га [8]. У 1938 р. міською Радою був затвер- джений генеральний проект будівництва саду. До 1941 року на території Ботанічного саду провадилася робота з вирощування посадкового матеріалу, тут також була експериментальна база Інституту ботаніки (45 га). Але 2/3 відведеної території зали- шалися під приватними садибами. Під час окупації фашисти знищили майже всі по- садки та будівлі, що належали садові. Піс- ля звільнення Києва, в березні 1944 р. Уряд України прийняв постанову "Про віднов- лення будівництва і наукової роботи Цен- трального республіканського ботанічного саду АН УРСР в м. Києві". Ця постанова зобов’язувала Президію АН УРСР скласти генеральний план будівництва ботанічно- го саду і подати на розгляд Раді народних комісарів. Такий план був складений в Ін ституті ботаніки АН УРСР за участю М.М. Гришка, і він доповів про нього на вче- ній раді Інституту. Висновки комісії були подані до Президії АН і з липня 1944 р. бо- танічний сад став самостійної наукової установою в системі АН України. Всі добре розуміли, що створювати таку наукову установу в зруйнованому фашис- тами місті дуже складно. Для цього була потрібна незвичайна людина — керівник цієї установи. Цією людиною став академік АН УРСР М.М. Гришко. На відведеній під сад території залишалися житлові приват- ні будинки, установи з частково зруйно- ваними будівлями. Потрібно було їх відсе- ляти. Водночас потрібно було отримати ти- сячі видів рослин, вирощувати сотні тисяч сіянців і саджанців для майбутніх ботаніко- географічних ділянок. Перед Миколою Ми- колайовичем постало нелегке завдання — розробити проект будівництва саду, здій- снити задум свій і попередників — створити казковий омріяний сад над Дніпром. М.М. Гришко 106 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна Микола Миколайович запропонував в основу створення саду покласти ботаніко- географічний принцип, а не систематич- ний, як пропонували деякі вчені. Він писав, що ботаніко-географічний принцип дасть можливість повніше представити не тільки флору, а й окремі типи рослинності, харак- терні для різних регіонів Радянського Сою- зу. На його думку, ботанічний сад АН УРСР повинен бути "Центральним республікан- ським заповідником видових, а з багатьох видів — і сортових скарбів", шляхом обміну з ботанічними садами та іншими наукови- ми установами світу та в результаті прове- дених спеціальних експедицій рослинні скарби мають невпинно зростати. Він наго- лошував, що систематична репродукція та ретельне вивчення рослинних фондів да- дуть можливість успішно розв’язувати те- оретичні та прикладні питання інтродукції і селекції нових для України лісових, пло- дових, декоративних, технічних, кормових, харчових рослин, впроваджувати нові рос- лини у різні галузі народного господарства, збагачувати рослинні ресурси республіки. М.М. Гришко писав, що сад має стати зраз- ком садово-паркового мистецтва, в якому повинні розкриватися багатства та різно- манітність рослинного світу на декоративній основі [1]. При цьому він згадував ландшаф- ти Тростянця, Олександрії, Софіївки — шедеврів садово-паркового мистецтва Ук- Серед колег. Поруч з М.М. Гришком О.Л. Липа, П.С. Чабан, Г.О. Степунін Тут буде розарій На міській виставці квітів Микола Миколайович став автором нау- кової частини генерального плану будівни- цт ва Ботанічного саду, а автором архі тек- турно-планувальної частини — дійсний член Академії архітектури СРСР О.В. Власов. Є.О. Патон та М.М. Гришко 107ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Академік Микола Миколайович Гришко — життєвий і творчий шлях раї ни. Адже завдяки його далекоглядності ці шедеври ввійшли до складу АН України, завдяки чому збереглися і стали не просто парками, а й важливими науковими цен- трами. Микола Миколайович підкреслю- вав, що науковці повинні приділяти осо- бливу увагу розміщенню різних видів рос- лин при створенні експозицій з урахуванням їх походження, широти природного ареа- лу, біології, онтогенезу та довговічності, адже наукове значення ділянок та їхню де- коративність потрібно від самого початку забезпечити не тільки на десятки, а у дея- ких випадках — на сотні років. І закипіла робота з нагромадження ко- лекцій рослин з різноманітних куточків колишнього Радянського Союзу та із-за кордону. Лише з Німеччини завдяки зу- силлям Миколи Миколайовича було заве- зено 167 тис. посадкових одиниць рослин та 1372 зразки насіння. Серед них унікаль- ні сорти бузків, троянд, азалій, які і нині прикрашають ділянки саду. Під впливом наукових праць М.І. Вавілова, І.В. Мічуріна, М.Ф. Кащенка ідея збагачення культурної флори України стає провідною в діяльності М.М. Гришка. Він керувався тим, що головна мета ботанічного саду — збагачен- ня нашої країни новими цінними рослинами з інших регіонів, випробування їх на експе- риментальних ділянках саду або виведення нових сортів на базі багатих колекцій саду. Під створенням рослинних колекцій М.М. Гришко розумів не просто перенесен- ня їх з інших країн. "Акліматизація — це вічно триваючий у рослинних організмах процес зміни їх спадкової природи і при- стосування до нових умов життя. Акліма- тизація — це один із ступенів вічного про- цесу еволюції рослинного світу" [3]. М.М. Гришко приділив велику увагу створенню в ботанічному саду ділянок різних природних зон України ("Крим", "Карпати", "Степи", "Ліси"). Флористичні багатства та своєрідність рослинного світу відтворені на експозиційних ділянках "Кав- каз", "Середня Азія", "Алтай", "Далекий Схід". І все це зроблено невеликою групою ентузіастів на чолі з фанатично відданою справі людиною. Без тракторів і машин, без добрив і водогону — з грабарками, лопата- ми, відрами на глинищах, урвищах і руїнах вони саджали і будували один з найкращих ботанічних садів світу. І робилося це з ве- ликим натхненням, вірою в майбутнє, ві- рою, що ці невеличкі саджанці, сіянці, до- буті нелегкою працею, зашумлять дібровою для прийдешніх поколінь. Те, що зробив М.М. Гришко в неймовірно складний для країни час (високий науковий рівень усіх робіт, організація експедицій, вирішення питань з переселення великої кількості власників будинків, земляні роботи, роз- поділ ділянок, створення водогону, підго- товка кадрів, навіть організація самоді- яльного колективу), — це подвиг: науко- вий, будівничий, подвиг самопожертви. Він взяв на плечі тягар і ніс його з честю, доки вистачало сил, до останку віддав своє життя цій справі. Сад був найулюблені- шим "дітищем" Миколи Миколайовича, хоча будь-який справі він віддавав себе до кінця. Так, він підготував 40 докторів і кандидатів наук. Багато сил він віддав написанню науко- вих праць, більшість з яких стали класич- ними. За даними біобібліографічного довід- ника, складеного Л.Л. Кохановою, протя- гом 1927–1960 рр. з-під пера М.М. Гришка Обговорення проекту Ботанічного саду. І.О. Дри- га та М.М. Гришко 108 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна вийшло 146 наукових праць (113 — оригі- нальних і 33 — за його редакцією) [5]. Ось найважливіші з них: Курс загальної генетики. — Харків- Київ: Держ. с.-г. вид-во, 1933. — 272 с. Одновременно созревающая конопля. — М.: Сельхозгиз, 1937. — 51 с. Курс генетики. — М.: Сельхозгиз, 1938. — 375 с. (Соавтор Л.Н. Делоне). Конопля / Под ред. Н.Н. Гришко, П.Ф. Пан- ченко, А.С. Хренникова. — М.: Сельхозгиз, 1938. — 492 с. Ботанічний сад АН УРСР та його зав- дання // Вісті АН УРСР. — 1946. — № 2. — С. 62–71. Завдання і напрями роботи Ботанічного саду АН УРСР // Тр. Ботанічного саду. — К., 1949. — Т. 1. — С. 3–21. Академік М.Ф. Кащенко — видатний біолог-мічурінець. — К.: Вид-во АН УРСР, 1951. — 19 с. Ботанічний сад і його колекції. — К.: Вид-во АН УРСР, 1951. — 116 с. (Співавтор О.І. Соколовський). Первые итоги работы Ботанического сада АН УССР // Акклиматизация растений // Тр. Ботан. сада АН УССР. — К., 1955. — Т. 3. — С. 3–13. Теоретические основы акклиматиза ции растений // Тр. Ботан. ин-та им. В.Л. Ко- марова АН СССР. Сер. Биол. — Л., 1957. — Т. 5. — С. 33–36. Минули роки. Зазеленів сад, дерева розкинули свої віти, дали квіти і плоди, розрослися ліси, забуяли квіти, інтроду- ковані та власної селекції. Разом із садом збільшувався і колектив. І ось у травні 1964 р. сад гостинно відкрив свої багатства для широкого кола відвідувачів. Лише кілька місяців не дожив до цієї знаменної події Микола Миколайович Гришко — го- ловний фундатор саду. На жаль, ті, хто створює такі сади та парки, дуже рідко бачать плоди своєї праці, вони працюють на майбутнє. Посіяні М.М. Гришком зерна дали ряс- ні сходи — у 1967 р. ботанічний сад набув статусу науково-дослідного інституту, було створено нові наукові відділи, під- розділи, які вирішують різноманітні про- блеми ботаніки, фізіології та екології рос- лин, дендрології, квітникарства, алелопа- тії тощо. Але мета як у засновника, так і у його послідовників, була одна — зберегти і примножити багатства рослинного світу на благо людині. У 1992 р. Ботанічний сад згідно з поста- новою Кабінету Міністрів України затвер- джено як об’єкт природно-заповідного фонду, що охороняється як державне надбання. У 1991 р. йому присвоєно ім’я М.М. Гришка, а у 1999 р. він набув статусу національного і відтоді носить назву "На- ціональний ботанічний сад ім. М.М. Гриш- ка НАН України" [8]. Ми справедливо пишаємося тепер на- шими окремими ландшафтами. Особли- вої уваги потребують ботаніко-гео гра- фічні ді лянки. Адже це був надзвичайно цікавий задум і його вдалося реалізува- ти Миколі Миколайовичу з колегами. З цього приводу друг М.М. Гришка Максим Рильський писав: "Як у краплі води відбиваються всесвіту тони Так збираються тут краєвиди всієї землі І від дива застиг монастир пресвятого Іони І спинилися з подиву в льоті дзвінкім журавлі" [6]. А у відповідь Микола Миколайович на- писав: "Спасибі, друже мій Максиме, До тебе серце моє лине За слово щире, невгасиме, За слово добре і правдиве, Бо працю творчу, наче диво, В своїх ти віршах описав!" [2]. Великими зусиллями на ділянках бота- нічного саду були зібрані рослини — домі- нанти та едифікатори — з різних куточків колишнього Радянського Союзу. За багато років на них сформувалися своєрідні штуч- ні фітоценози. Нинішнє покоління вчених працює з ними, аналізує процеси їхнього становлення. Сьогодні перед працівниками саду по- стає завдання втілити в життя ідеї засно- 109ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Академік Микола Миколайович Гришко — життєвий і творчий шлях вника, оскільки багато задумів Миколи Миколайовича та його соратників ще не здійснено. Відрадно, що започаткований М.М. Гриш- ком селекційний напрям у науково-до- слідній роботі нині набув особливого роз- маху. На базі зібраних багатих колекцій природних видів з усіх куточків землі та добору сортів народної селекції створено сорти азалій, гладіолусів, жоржин, піво- ній, хризантем, флоксів, персиків, абри- косів, айви, кизилу, актинідії та низки кормових, пряно-смакових та овочевих культур. За час існування ботанічного саду виведено 275 сортів. Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України очолює Раду ботанічних садів і дендропарків Украї- ни, до якої входять 29 ботанічних садів та 17 дендропарків України. Ця рада була започаткована в Україні Миколою Мико- лайовичем. Сьогодні з’явилися нові напрями у на- уковій діяльності саду. Рослини, вирощені в ботсаду, побували в космосі. Нині разом з космічним агентством України тривають дослідження у цьому напрямі. Ботанічний сад має міжнародний сертифікат на право здійснення космічної діяльності, його спів- робітники працюють над створенням тех- нології вирощування рослин у космосі. Незмінним залишається девіз засно- вника саду — "служити науці, людям, на- родному господарству, охороні природи". Сад залишається вірним йому. Проблема збереження і збагачення біорізноманіття вимагає постійного поповнення колекцій [7]. Ми пишаємося тим, що з листопада 1991 року сад носить ім’я його засновника, тон- кого художника і лірика, поета рослинного світу. Сад — це живий пам’ятник Миколі Миколайовичу. Він вічно житиме в своєму дітищі — Національному саду ім. М.М. Гриш- ка. Це його заслуга, що уряд України висо- ко оцінив роботу саду і у 1999 р. надав йому статус національного. Його онук, Микола Юрійович Гришко, очолює велику фірму, на честь дідуся заснував премію для працівників бота- нічних садів та дендропарків України. Премія ім. М.М. Гришка присуджується Радою ботанічних садів України за до- сягнення в галузі інтродукції та селекції рослин, що мають важливе значення для розвитку науки і збагачення рослинних ресурсів України. У 2004 р. її отримали соратники Миколи Миколайовича, які мали щастя працювати під його керівни- цтвом, — І.М. Шайтан, Л.М. Чуприна та Р.Ф. Клеєва. Таким чином Микола Мико- лайович Гришко і далі продовжує розви- вати наукові основи інтродукції та селек- ції у Національному ботанічному саду. Це не просто символічно, а й дещо містично. Але це так. 1. Гришко М.М., Соколовський О.І. Ботанічний сад і його колекції. — К.: Вид-во АН УРСР, 1950. — 116 с. 2. Гришко-Богменко Б.К., Пилипчук О.Я. Ми- кола Миколайович Гришко. — К.: Наук. думка, 1995. — 120 с. 3. Гришко Н.Н. Теоретические основы аккли- матизации растений // Тр. ботан. ин-та им. В.Л. Ко- марова АН СССР. Сер. 6. — 1957. — Вып. 5. — С. 33—36. 4. Малецкий С.И. Эпигенетическая изменчи- вость пола цветков и создание на ее основе однодо- мных форм конопли (к исследованиям Н.Н. Гришко 1930-х гг.) // Інтродукція рослин. — 2008. — № 1. — С. 100—113. 5. Микола Миколайович Гришко. Біобібліогра- фія вчених Української РСР. — К.: Наук. думка, 1977. — 54 с. 6. Рильський М. Зібрання творів: У 12 т. — К.: Наук. думка, 1988. — Т. 3. — С. 264—266. 7. Черевченко Т.М., Чувікіна Н.В. До 100-річчя з дня народження Миколи Миколайовича Гришка // Інтродукція рослин. — 2000. — № 3-4. — С. 224— 229. 8. Черевченко Т.М., Чувікіна Н.В. Національно- му ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України 70 років // Інтродукція рослин. — 2005. — № 3. — С. 5—10. Рекомендував до друку П.А. Мороз 110 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1 Т.М. Черевченко, Н.В. Чувікіна Т.М. Черевченко, Н.В. Чувикина Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев АКАДЕМИК НИКОЛАЙ НИКОЛАЕВИЧ ГРИШКО — ЖИЗНЕННЫЙ И ТВОРЧЕСКИЙ ПУТЬ Освещен жизненный и творческий путь академика Николая Николаевича Гришко. Показана его роль в создании Национального ботанического сада НАН Украины, который ныне носит его имя. T.M. Cherevchenko, N.V. Chuvikina M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv VITAL AND CREATIVE WAY OF THE ACADEMICIAN MYKOLA MYKOLAYOVYCH GRYSHKO The vital and creative way of the academician Mykola Mykolayovych Gryshko is lighted up. His role in building of the National Botanical Gardens of National Academy of Sciences of Ukraine, which bear his name, is shown.

Академік Микола Миколайович Гришко – життєвий і творчий шлях

Репозитарії

Схожі ресурси