Як соціум обирає свій шлях (Роздуми після прочитання "подієвої" книги)
Однією з ознак формування інформаційного суспільства є невпинне збільшення потоку оприлюдненого слова — часописів, книг, а віднедавна й Інтернет-видань. Причому йдеться не тільки про фізичний обсяг, а й про різноманіття проблематики. Не важко помітити, що цей «потік» набуває тривожних рис «інформац...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Назва видання: | №9 |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/556 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Як соціум обирає свій шлях (Роздуми після прочитання "подієвої" книги) / Ю. Бєлов // Вісн. НАН України. — 2007. — N 9. — С. 29-42. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Однією з ознак формування інформаційного суспільства є невпинне збільшення потоку оприлюдненого слова — часописів, книг, а віднедавна й Інтернет-видань. Причому йдеться не тільки про фізичний обсяг, а й про різноманіття проблематики. Не важко помітити, що цей «потік» набуває тривожних
рис «інформації заради інформації», тому чільне місце у ньому має посідати
наукова література. Особливо це стосується тих праць, котрі є рефлексією над власними цивілізаційними змінами і, що важливо, ставлять запитання: чи є нинішня модель інформаційного суспільства, яка реалізується, саме такою невідворотною і найкращою з усіх можливих? Синергетичною мовою це звучить так: де починається розгалуження можливих шляхів цивілізаційного
розвитку, коли соціуму потрібно робити черговий вибір, не покладаючись на
самоплин, тим паче за умов зростання загроз цивілізаційної кризи? За такими
ж синергетичними принципами подібний вибір потребує значного інформаційного (смислового) обґрунтування — саме в ракурсі незвичності нового світобачення, його, так би мовити, «подієвості». За когерентності, зчепленості усього з усім в нашому світі, це має відбиватися і в наукових працях, присвячених зазначеній проблематиці. Тут архітектоніка досліджуваних процесів має
віддзеркалюватися архітектонікою самої наукової праці, де структура нових
смислів набуває переваги над «матеріальністю» рутинного змісту, бути критерієм її науковості. Саме цим, схоже, вирізняється анонсована монографія,
рецензія на яку подається у двох числах нашого журналу. |
|---|