Гігієнічні аспекти відновлення відкритих техногенних бедлендів із застосуванням осадів міських стічних вод

Зростання індивідуального водоспоживання у великих містах породжує проблему утворення і розміщення на території населених пунктів значної кількості осадів стічних вод. Часто вони представляють епідемічну небезпеку для людини і с джерелом потрапляння у довкілля техногенних хімічних речовин. На основі...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Шевченко, О.А., Дзяк, М.В., Крамарьова, Ю.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут проблем природокористування та екології НАН України 2012
Назва видання:	Екологія і природокористування
Теми:	Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57469
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Гігієнічні аспекти відновлення відкритих техногенних бедлендів із застосуванням осадів міських стічних вод / О.А. Шевченко, М.В .Дзяк, Ю.С. Крамарьова // Екологія і природокористування. — 2012. — Вип. 15. — С. 191-197. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-57469
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-574692014-03-10T15:35:34Z Гігієнічні аспекти відновлення відкритих техногенних бедлендів із застосуванням осадів міських стічних вод Шевченко, О.А. Дзяк, М.В. Крамарьова, Ю.С. Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека Зростання індивідуального водоспоживання у великих містах породжує проблему утворення і розміщення на території населених пунктів значної кількості осадів стічних вод. Часто вони представляють епідемічну небезпеку для людини і с джерелом потрапляння у довкілля техногенних хімічних речовин. На основі санітарно-гігієнічної оцінки осадів комунальних стічних вод м. Кривого Рогу розглядається можливість і даються рекомендації для її безпечного використання при створенні вторинних природних ландшафтів у місцях «місячних поверхонь» після відкритого видобутку залізної руди. Рост индивидуального водопотребления в крупных городах порождает проблему образования и размещения на территории населенных пунктов значительного количества осадков сточных вод. Часто они представляют эпидемическую опасность для человека и являются источником поступления в окружающую среду техногенных химических веществ. На основе санитарно-гигиенической оценки осадков коммунальных сточных вод г. Кривого Рога рассматривается возможность и даются рекомендации для их безопасного использования при создании вторичных природных ландшафтов в местах «лунных поверхностей» после открытой добычи железной руды. Growth of individual water consumption in large cities generates a problem of formation and placing of a considerable quantity of deposits of sewage. Often they represent epidemic danger to the person and are a receipt source in environment of technogenic chemical substances. On the basis of a sanitary-and-hygienic estimation of deposits of sewage in a city* of Krivoi Rig consider possibility and definition of the recommendation for safe use of deposits at creation of secondary natural landscapes in places of open-pit mining of iron ore. 2012 Article Гігієнічні аспекти відновлення відкритих техногенних бедлендів із застосуванням осадів міських стічних вод / О.А. Шевченко, М.В .Дзяк, Ю.С. Крамарьова // Екологія і природокористування. — 2012. — Вип. 15. — С. 191-197. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0010 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57469 614.7:631.863:669.018.674:616-036.22:505.54.062.4 uk Екологія і природокористування Інститут проблем природокористування та екології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека
spellingShingle	Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека Шевченко, О.А. Дзяк, М.В. Крамарьова, Ю.С. Гігієнічні аспекти відновлення відкритих техногенних бедлендів із застосуванням осадів міських стічних вод Екологія і природокористування
description	Зростання індивідуального водоспоживання у великих містах породжує проблему утворення і розміщення на території населених пунктів значної кількості осадів стічних вод. Часто вони представляють епідемічну небезпеку для людини і с джерелом потрапляння у довкілля техногенних хімічних речовин. На основі санітарно-гігієнічної оцінки осадів комунальних стічних вод м. Кривого Рогу розглядається можливість і даються рекомендації для її безпечного використання при створенні вторинних природних ландшафтів у місцях «місячних поверхонь» після відкритого видобутку залізної руди.
format	Article
author	Шевченко, О.А. Дзяк, М.В. Крамарьова, Ю.С.
author_facet	Шевченко, О.А. Дзяк, М.В. Крамарьова, Ю.С.
author_sort	Шевченко, О.А.
title	Гігієнічні аспекти відновлення відкритих техногенних бедлендів із застосуванням осадів міських стічних вод
title_short	Гігієнічні аспекти відновлення відкритих техногенних бедлендів із застосуванням осадів міських стічних вод
title_full	Гігієнічні аспекти відновлення відкритих техногенних бедлендів із застосуванням осадів міських стічних вод
title_fullStr	Гігієнічні аспекти відновлення відкритих техногенних бедлендів із застосуванням осадів міських стічних вод
title_full_unstemmed	Гігієнічні аспекти відновлення відкритих техногенних бедлендів із застосуванням осадів міських стічних вод
title_sort	гігієнічні аспекти відновлення відкритих техногенних бедлендів із застосуванням осадів міських стічних вод
publisher	Інститут проблем природокористування та екології НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/57469
citation_txt	Гігієнічні аспекти відновлення відкритих техногенних бедлендів із застосуванням осадів міських стічних вод / О.А. Шевченко, М.В .Дзяк, Ю.С. Крамарьова // Екологія і природокористування. — 2012. — Вип. 15. — С. 191-197. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Екологія і природокористування
work_keys_str_mv	AT ševčenkooa gígíêníčníaspektivídnovlennâvídkritihtehnogennihbedlendívízzastosuvannâmosadívmísʹkihstíčnihvod AT dzâkmv gígíêníčníaspektivídnovlennâvídkritihtehnogennihbedlendívízzastosuvannâmosadívmísʹkihstíčnihvod AT kramarʹovaûs gígíêníčníaspektivídnovlennâvídkritihtehnogennihbedlendívízzastosuvannâmosadívmísʹkihstíčnihvod
first_indexed	2025-07-05T08:45:53Z
last_indexed	2025-07-05T08:45:53Z
_version_	1836795983756787712
fulltext	ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15 191 УДК 614.7:631.863:669.018.674:616- 036.22:505.54.062.4 О.А. Шевченко, М.В. Дзяк, Ю.С. Крамарьова ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ВІДНОВЛЕННЯ ВІДКРИТИХ ТЕХНОГЕННИХ БЕДЛЕНДІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ОСАДІВ МІСЬКИХ СТІЧНИХ ВОД Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, Україна Зростання індивідуального водоспоживання у великих містах породжує проблему утворення і розміщення на території населених пунктів значної кількості осадів стічних вод. Часто вони представляють епідемічну небезпеку для людини і є джерелом потрап- ляння у довкілля техногенних хімічних речовин. На основі санітарно-гігієнічної оцінки осадів комунальних стічних вод м. Кривого Рогу розглядається можливість і даються рекомендації для її безпечного використання при створенні вторинних природних ландшафтів у місцях «місячних поверхонь» після відкритого видобутку залізної руди. Рост индивидуального водопотребления в крупных городах порождает проблему об- разования и размещения на территории населенных пунктов значительного количества осадков сточных вод. Часто они представляют эпидемическую опасность для человека и являются источником поступления в окружающую среду техногенных химических ве- ществ. На основе санитарно-гигиенической оценки осадков коммунальных сточных вод г. Кривого Рога рассматривается возможность и даются рекомендации для их безопас- ного использования при создании вторичных природных ландшафтов в местах «лунных поверхностей» после открытой добычи железной руды. Масовий інженерний благоустрій та революційне покращення комунальної ком- фортності квартир багатоповерхової забудо- ви міст України у 60-80 роках минулого сто- ліття поряд зі значним поліпшенням саніта- рного стану територій населених пунктів призвели до проблеми утилізації значної кі- лькості утворених осадів побутових стічних вод. Обсяги індивідуального питного водо- постачання, що для міських зон в розрахун- ку на кожного мешканця складають нині від 100 до 250 літрів на добу, обумовлюють си- метричне збільшення утворених побутових стоків, що у гігантських масштабах щодобо- во подаються на очисні споруди. За підраху- нками російських дослідників щорічне утво- рення осадів стічних вод (ОСВ) у найкруп- ніших містах РФ становить близько 80 млн. м3 (при вологості 97 %), або до 3 млн. т у перерахунку на суху речовину [1]. У м.Дніпропетровську, де індивідуальне водо- споживання сягає 220 л/добу, на основних станціях аерації – Центральній, Лівобереж- ній та Південній щорічно утворюється сухих ОСВ близько 8,2 тис. тон. З плином часу запаси складованих навкруги станцій осадів розростаються, займаючи прилеглу корисну територію та створюючи відповідні пробле- ми для адміністрації споруд та мешканців прилеглих районів. З огляду на вищезазначене, метою дослі- дження була оцінка існуючих у світі спосо- бів вторинного використання ОСВ та обґру- нтування придатних способів їх утилізації в специфічних умовах індустріально наванта- женої Дніпропетровської області. Матеріали та методи досліджень Для оцінки способів використання ОСВ у світі та Україні використовували данні літе- ратури. Відбір проб осадів міських стічних вод з метою вивчення їх санітарно-хімічних, © Шевченко О.А., Дзяк М.В ., Крамарьова Ю.С., 2012 санітарно-мікробіологічних та санітарно- гельмінтологічних показників проводився на мулових майданчиках каналізаційних очис- них споруд (Центральна станція аерації, Ін- гулецька станція аерації) міста Кривого Рогу відповідно [2]. Всього відібрано та дослі- джено 75 зразків осадів. Визначення вмісту ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15 192 важких металів виконували методом атом- но-абсорбційної полум’яної спектрофотоме- трії на спектрофотометрі AAS-1N, згідно діючого нормативу [3], з наступною оброб- кою результатів на ПЕВМ IBM Pentium III. Вивчення розчинності важких металів про- водили згідно додатку № 6 «Методика опре- деления состава и свойств промышленных отходов» до [4]. Гельмінтологічні та мікро- біологічні дослідження осадів виконували за методикою [5, 6]. Результати та їх обговорення Можливості утилізації (зміни деяких по- хідних характеристик з отриманням продук- ту, придатного для подальшого корисного застосування) будь яких відходів визначає їх якісний склад. Склад ОСВ багато в чому за- лежить від складу стічних вод, проте біль- шість їх компонентів є традиційними (таб- лиця 1). Таблиця 1 - Хімічний склад осаду мулових полів міських очисних споруд (середні значення на сухий залишок) Показник та одиниця виміру Межі коливання значень Середні значення рН водневе 6,3 - 8,6 7,5 Сухий залишок, % 22,7 - 45,4 36,1 Зольність, % 49,0 - 55,9 52,4 Вуглець, % 15,6 - 26,4 21,3 Азот загальний, % 1,6 - 2,6 2,1 C:N 7 - 15 10 Азот, мг/кг: нітратний аміаку 3,5 - 33,6 34,8 - 2010,8 19,6 768,9 Фосфор загальний, % 1,7 - 3,9 2,4 Фосфор рухомий, мг/100 г 290,0 - 1988,8 1008,5 Калій загальний, % 0,5 - 0,9 0,6 Виходячи зі складу, найбільш поширеним у світі є використання ОСВ в якості органіч- них добрив. Їх цінність в багатьох випадках еквівалентна гною і сапропелям. Вміст еле- ментів живлення рослин у сухій речовині ОСВ складає: Nзаг. - 2-7 %; P2O5 - 1,5-7 %; К2О - 0,15-0,35 %. Вміст гуміфікованих ор- ганічних речовин, які обумовлюють високі ґрунтоутворюючі чинники ОМСВ, відповід- но 50-70 %. Завдяки внесенню ОСВ в ґрунті відбувається підвищення вмісту гумусу, по- ліпшення воднево-фізичних властивостей і забезпеченості головними елементами жив- лення – азотом, фосфором, калієм тощо [7]. В зарубіжних країнах 35-40 % від загаль- ної кількості утворених осадів використо- вують як добрива. Збільшення кінцевого ро- зміщення ОСВ, на думку багатьох фахівців, є більш прийнятним як екологічно, так і економічно, за умови забезпечення цілкови- тої безпеки людей, тварин, рослин і навко- лишнього середовища загалом [8, 9]. У 13 індустріально розвинутих країнах Європи та США більше 30 % їх використовується в якості добрива. Так, у Люксембурзі в сільсь- кому господарстві використовується близь- ко 90 % річного виходу ОМСВ, у Швейцарії – 70 %, Німеччині – 30 %, США – 26 %, Франції – 23 %. Широкого вжитку набули осади в Канаді, Великобританії, Японії, Фін- ляндії, Швеції, Польщі, Болгарії та інших країнах. У Російській Федерації застосову- ється менше 10 % осадів, серед яких тільки 4-6 % в сільському господарстві. В країнах ЄС діють численні директиви, що дозволя- ють окремим державам уніфіковано сприй- мати трактування екологічних проблем. Ви- користання осаду стічних вод у сільському господарстві європейських країн базується на Директиві 86/278, яка встановлює обме- ження для концентрації важких металів, присутніх в ОСВ, та розмежує умови засто- сування осаду стічних вод. Осад має постій- но перевірятися на вміст концентрації важ- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15 193 ких металів й інших шкідливих сполук (таб- лиця 2). Незважаючи на окремі негативні твер- дження, використання органічних осадів, як нетрадиційних добрив з метою збільшення родючості ґрунтів, є одним із можливих ва- ріантів вирішення проблеми їх розташуван- ня, оскільки повернення відходів переробки у сільськогосподарські та міські землі є ва- гомим чинником замикання кругообігу ре- човин у природі [10,11]. В Україні з 6-12 % всіх утворених осадів, які взагалі знаходять вторинне використання, в сільському госпо- дарстві вживається не більше 1/3. Таблиця 2 - Гранично допустимий вміст мікроелементів в осадах стічних вод населених пунк- тів, дозволених до утилізації в якості добрива, мг/кг Країна Cd Zn Cu Ni Cr Pb Hg As Co Mn Mo Se Росія 30 4000 1500 400 1200 1000 15 20 н/н 2000 н/н н/н Україна 30 2500 1500 200 750 750 15 н/н 100 2000 н/н н/н США 39 2800 1500 420 1200 300 17 41 н/н н/н 18 36 Австрія 10 2000 500 200 500 500 10 100 100 н/н н/н н/н Бельгія 10 2000 500 100 500 300 10 10 20 500 н/н 25 Данія 8 2000 300 20 40 485 6 н/н 6 н/н н/н н/н Канада 20 2000 н/н 180 н/н 500 5 75 150 н/н 20 14 Нідерланди 10 3000 600 100 500 500 10 10 н/н н/н н/н н/н Франція 20 3000 1000 200 1000 800 10 н/н 20 н/н н/н 100 Германія 5 2000 800 200 900 900 8 н/н н/н н/н н/н н/н Швеція 15 10000 3000 500 1000 300 8 н/н 50 н/н н/н н/н Швейцарія 30 3000 100 200 1000 1000 10 н/н 100 н/н н/н н/н Примітка: н/н – не нормується. Окрім застосування для вирощування ро- слин – продуктів харчування, осади стічних вод і компости з них використовують як до- брива на землях, відведених під насадження деревинної рослинності та кущів, створення розплідників, парків, вирощування багатолі- тніх культурних трав для пасовищ, зернофу- ражних, силосних, технічних культур, а та- кож для перезалуження рекультивованих земель. Перспективною є утилізація осадів стічних вод з метою відновлення та виро- щування лісів, оскільки вірогідність потрап- ляння важких металів і патогенних мікроор- ганізмів у харчові ланки, при цьому, мініма- льна [12]. Для лісової галузі розроблені й рекомен- довані до втілення в розсадницькому вироб- ництві детальні способи приготування ряду органічних добрив із різних компонентів відходів промисловості, комунального і сільського господарства [13]. Ефективність застосування осадів стічних вод та відсут- ність негативного впливу їх на трав’яні та деревинні рослини доведено у польових до- слідженнях в розсадниках Московської об- ласті [14]. На відміну від ґрунтових методів засто- сування висушених осадів інший напрямок досліджень спрямовано на методи їх зни- щення. Перспективною і достатньо ефекти- вною є технологія спалювання ОСВ у псев- дорозрідженому шарі. За даними ГУП „Во- доканал Санкт-Петербургу”, де був втілений цей метод, технологія спалювання дозволяє зменшити обсяг осаду стічних вод у 10-12 разів. Отриманий під час спалювання попіл можна використати при виробництві добрив з урахуванням можливих негативних нас- лідків їх застосування, що пов’язано з домі- шками шкідливих для рослин речовин, на- самперед солей важких металів [15]. У ФРН запатентований спосіб спалюван- ня ОСВ з отриманням нафти й кам’яного вугілля. При спалюванні 350 тис. т ОСВ з переважним вмістом активного мулу можна отримати паливо, еквівалентне 700 тис. ба- релей нафти і 175 тис. т вугілля. Досліджен- ня, проведені в Російській Федерації, пока- зали також можливість переробки ОСВ в цементному виробництві. Повертаючись до якісного складу ОСВ слід зазначити, що їх утилізацію в Україні ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15 194 обмежують два головних чинника: санітар- но-епідеміологічний та санітарно-хімічний. Епідемічна небезпека осадів може бути усу- нена багатьма відомими способами, вклю- чаючи такі нескладні, як висушування на мулових картах [16]. Але агро-меліоративне використання ОСВ пов’язано також з небез- пекою забруднення ґрунту і сільськогоспо- дарських рослин хімічними речовинами, перш за все важкими металами – Cd, Cu, Ni, Pb, Cr, Zn, Hg, As, Mn, а в деяких випадках Mo, Se, Co, Sr, B, Be, Ba. Вміст вище перелі- чених елементів в ОСВ може перевищувати фоновий у природних об’єктах (ґрунт, торф, донні відкладення). Це залежить від рівня розвитку і профілю промисловості в населе- ному пункті, технічної культури виробницт- ва, особливостей геохімічної провінції, на- явності та площі антропо-техногенних ланд- шафтів. Саме останній фактор спонукав ав- торів цього матеріалу здійснити досліджен- ня щодо можливості застосування ОСВ для створення вторинних природних ландшафтів в межах порушених територій Криворізько- го залізорудного басейну. У Кривбасі, де у 70-х роках минулого століття видобувалося близько 50 % загаль- носоюзного обсягу залізної руди, щорічно переміщувалося у відвали до 62 млн. м3 скришених порід та до 48 млн. м3 відходів збагачувального виробництва. За період експлуатації родовищ під об’єкти гірничих підприємств відчужено близько 23 тис. га земель, 21 тис. га з яких порушені. За дани- ми Криворізького районного виробничого об’єднання щорічне вилучення земель останнім часом досягло 1600 га. Порушені території Кривбасу представлені кар’єрами, діючими та погаслими (списаними з балансу підприємств), покинутими та ще не сформо- ваними відвалами, зонами обрушення та шламонакопичувачами. Погаслі кар’єри, що відпрацьовувались у 30-40 роках, мають не- великі розміри та здебільшого заповнені ґрунтовими і дощовими водами. Площа ж кожного з діючих кар’єрів складає 150- 500 га. За підрахунками, доробка нині дію- чих копалин до проектних глибин призведе до порушення земель на площі більше 60 тис. га. Вплив на ландшафти відкритих гірничих робіт виявляється у докорінній зміні рельє- фу з утворенням техногенних від’ємних (де- нудаційних) та додаткових (акумулятивних) форм. Порушені гірничими розробками зем- лі представляють собою схилові поверхні різноманітної форми та орієнтування, увін- чані гребнями чи конусами, та суттєво від- мінні за своїми властивостями від природ- них. Частина порушених степових ландша- фтів Криворіжжя зайнята вторинною рос- линністю, частина являє собою відкриті тех- ногенні бедленди, що інколи називають „мі- сячними ландшафтами”. В більшості випад- ків самовідновлення рослинності порушених степових ландшафтів вони не досягають зо- нальної біологічної продуктивності, а відпо- відно і екологічної цінності та значущості. Між тим більшість ландшафтів степової зони України є надто цінними для існуючих природних екосистем, є місцем розташу- вання багатьох рідких організмів. Виходячи з наведеного, внесення з осадами стічних вод додаткової кількості поживних речовин на поверхню неживих гірничих порід в ме- жах порушених територій Кривбасу могло б сприяти скорішому та більш повноцінному відтворенню вторинної рослинності і взага- лі, формуванню локальних екосистем. З метою розробки критеріїв безпечного використання осадів очисних споруд місь- ких стічних вод для відновлення ландшафтів техногенно порушених територій нами було проведено комплексне вивчення їх санітар- но-хімічних, санітарно-мікробіологічних та санітарно-гельмінтологічних показників. Отримані результати санітарно-хімічних досліджень мулу осадів каналізаційних очи- сних споруд станцій аерації „Центральна” та „Інгулецька” м. Кривого Рогу віком не мен- ше 3-х років свідчать, що вміст у них най- більш небезпечних хімічних забруднювачів - важких металів не перевищує ГДК для ґрун- тової моделі за водно-міграційним показни- ком шкідливості (міграція в ґрунтові гори- зонти або з атмосферними опадами за ґрун- товим профілем). Встановлено також не- значну рухомість більшості з досліджених важких металів, сполуки яких практично нерозчинні у воді (таблиця 3). Результати проведених санітарно- мікробіологічних та санітарно- паразитологічних досліджень осадів стічних вод віком не менше 3-х років, в цілому, сві- дчать про їх безпеку в епідемічному відно- шенні, незважаючи на значну мікробну об- сіюваність сапрофітними бактеріями. Зага- льна численність мікроорганізмів колива- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15 195 лась в межах 2х104 – 7х105 в одному грамі осаду. В той же час титри Е. Coli в дослі- джених зразках були досить високими (1,0 - 0,1 мл). Патогенні мікроорганізми, в тому числі та S. typhimurium не визначені в жод- ній пробі. На підставі отриманих результатів можливо зробити висновок про досить висо- ку біологічну активність процесів самоочи- щення осадів. Про це також свідчить те, що в усіх досліджених зразках були відсутні життєспроможні яйця гельмінтів та збудни- ки протозоозів (таблиця 4). Таблиця 3 - Межі коливань концентрацій валових, рухливих та водорозчинних форм важких металів у осадах каналізаційних очисних споруд станцій аерації „Центральна” та „Інгулецька” м. Кривого Рогу Діапазон коливань концентрацій, мг/кг, клас небезпеки металуФорма при- сутності Pb(1) Cd(1) Zn(1) Mn Cu(2) Cr(2) Ni(2) Hg(1) As(1) V(3) Валовий вміст 0,1- 106,7 4,7- 31,8 100,5- 259,6 60,3- 733,3 24,0- 151,7 <0,1 10,0- 86,6 0,1-1,9 0,1-5,1 28,5- 112,1 Рухливі <0,1 0,1 12,6- 125,7 22,5- 190,2 1,1-9,0 <0,1 0,1- 12,6 0,1 0,1 0,1 Водорозчинні <0,1 0,4- 0,93 3,2-45,9 17,3- 88,9 0,2-2,2 <0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 ГДК у ґрунті, (мг/кг): - валовий вміст 32,0 (260,0) - - 1500,0 (1500) - 80,0 - 2,1 (33,3) - - рухливі - - 23,0 (200,0) - 3,0 (72,0) 6,0 4,0 (14,0) - 2,0 (15,0) 150,0 (350,0) Таблиця 4 – Мікробіологічні та паразитологічні показники забруднення осадів стічних вод станцій аерації «Центральна» та „Інгулецька” м. Кривого Рогу Загальна кількість сапрофітних мікроорганізмів (ЗМЧ), коло- нію – утворюючі організми в 1 г осаду Лактозопозитивна кишкова паличка (Coli-індекс/ Coli-титр) Патогенні мікро- організми, в т.ч. Salmonella Наявність (+) або відсут- ність (-) яєць гельмінтів 2х104 - 7х105 < 1,0 / > 1,0 – 1-9 / 1-0,1 не виявлені -/+* * - знайдено поодинокі деформовані яйця токсикар (аскариди тварин). Оболонка яєць з пору- шеною поверхнею, яйця не життєздатні. Для оцінки придатності осадів стічних вод для відновлення ландшафтів відпрацьо- ваних кар’єрів відкритого добування заліз- ної руди нами запропоновано перелік показ- ників, дослідження яких дозволяє отримати достатньо повну санітарно-гігієнічну харак- теристику осадів та зробити висновки про ступінь їх придатності для вищезазначених цілей (таблиця 5). Висновки 1. Виходячи з результатів проведених комплексних санітарно-хімічних, санітарно- мікробіологічних та санітарно- паразитологічних досліджень осадів місь- ких стічних вод станцій аерації м. Кривого Рогу осади можна оцінити як безпечні у епідемічному відношенні та нешкідливі за вмістом важких металів. 2. Осади міських стічних вод слід роз- глядати як нетрадиційний і в той же час ва- жливий ресурс органо-мінеральних речо- вин, необхідних для створення родючого шару ґрунту на практично неживих відва- льних породах при штучному відновленні, або самовідновленні природних ландшафтів на територіях відпрацьованих кар’єрів, по- родних відвалів й т. ін. 3. Раціональна технологія використання ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15 196 з цією метою знезаражених та знешкодже- них осадів міських стічних вод повинна в повній мірі враховувати строки (сезонність та періодичність), обсяги та питоме терито- ріальне навантаження, кратність співвідно- шення осадів та породи, стрімчастість схи- лів ландшафту, особливості подальшого використання території в якості рекреації, заповідних зон, заказників та інше. Таблиця 5 - Критерії оцінки осадів стічних вод для їх використання при ландшафтній рекульти- вації техногенно порушених територій Показники епідемічної безпекиСтупінь прида- тності мулів для ландшафт- ної рекульти- вації Титр E.Coli Титр анае- робів Кількість яєць геоге- льмінтів в 1 кг Патогенні мікроорганіз- ми Концентрація важких металів та інших ЕХВ (кратність пере- вищення ГДК) Показник самоочищен- ня – титр термофілів Придатні 0,01- 1,0 і вище 0,01-0,1 і вище 0-10 відсутність 1-10 0,00002-0,01 і вище Умовно прида- тні в суміші з природними ґрунтами або інертними роз- кривними по- родами 0,001 -0,01 0,0001- 1,01 11-100 відсутність 11-100 0,00001- 0,00002 Не придатні 0,001 і ни- жче 0,0001 і нижче більше 100 наявність більше 100 менше 0,00001 4. Важливою умовою при використанні осадів міських стічних вод для зазначених цілей є всебічний та систематичних лабора- торний контроль складу та властивостей по- хідного матеріалу - осадів, компосту, ґрун- тово - осадних сумішей (додаток 2), а в по- дальшому якості створеного ґрунтового по- криву та можливих змін якості підземних та поверхневих вод. 5. Осади стічних вод, як відходи IV кла- су небезпеки, можуть також бути викорис- тані в якості композиції, яка поліпшує влас- тивості ґрунту для рекультивації порушених земель (кар’єрів, відвалів і хвостосховищ, шахт, рудників тощо); для рекультивації звалищ і полігонів твердих побутових відхо- дів; для відновлення дуже еродованих і за- бруднених земель; для озеленення, благоус- трою міських територій, придорожніх смуг. 6. Значущість запропонованої принципо- вої схеми полягає в одночасному вирішенні суттєвих екологічних та гігієнічних про- блем: – відродження неживих «місячних» ландшафтів в місцях видобутку та перероб- ки корисних копалин та створення окульту- рених, зелених зон з їх подальшим рекреа- ційним та еколого-просвітницьким викорис- танням; - розв’язання актуального та фактично повсюди не вирішеного питання безпечної утилізації осадів міських стічних вод. Перелік посилань 1. Экологически безопасные приемы обработки и размещения осадков городских сточных вод в окружающей среде / Л.И. Гюнтер, С.Д. Беляева, О.А. Тавризова [и др.] // Чистый город: Ежеквартальный научно-технический журнал. – 2000. – №4(12). - С. 23-28. 2. Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа: ГОСТ 17.4.4.02-84. 3. Симонова В.И. Атомно-абсорбционные методы определения микроэлементов в породах и минералах / В.И. Симонова. – Новосибирск: Наука, 1986. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15 197 4. Методические указания для органов и учреждений санитарно-эпидемиологической служ- бы по контролю за реализацией мероприятий, направленных на санитарную охрану окружаю- щей среды от загрязнения твердыми и жидкими токсичными отходами промышленных пред- приятий от 12.07.1985 года № 3912-85. 5. Методические указания по гельминтологическому исследованию объектов внешней сре- ды и санитарным мероприятиям по охране от загрязнения яйцами гельминтов и обезврежива- нию от них нечистот, почвы, овощей, ягод, предметов обихода. МЗ СССР. - М.: 1976. 6. Методы микробиологических исследований почвы. - М.: 1975. 7. Criteria and recommendation for land application of sludges in the North-east / Pennsylvania State University. Bull. - 1985.851. P. 94.XXI. 8. Гюнтер Л.И. К проблеме утилизации ОСВ в качестве удобрения / Л.И. Гюнтер, С.Д. Бе- ляева // Известия жилищно-коммунальной академии городского хозяйства и экологии. - 1997. - № 2. - С. 38 48. 9. Поведение тяжелых металлов в системе почва растение при внесении осадков городских сточных вод / В.А. Касатиков, С.М. Касатикова, М.М. Султанов [и др.] // Агрохимия. - 1999. - № 3. - С. 56 60. 10.Мерзлая Г.Е. Агроэкологическая эффективность осадков сточных вод г. Москвы / Г.Е. Мерзлая, Р.А. Афанасьев // Агрохимический вестник. - 2001. -№5. - С. 25 30. 11.Дорошкевич С.Г. Влияние органо-минеральных удобрительных смесей на основе осадков сточных вод и цеолитов на агрохимические свойства аллювиальной дерновой почвы / С.Г. До- рошкевич, Л.Л. Убугунов // Агрохимия. - 2002. - №4. - С. 5 10. 12.Романов Е.М. Экологические аспекты утилизации осадков сточных вод в лесных питом- никах / Е.М. Романов // Проблемы охраны окружающей среды от промышленных, бытовых, биологических и медицинских отходов, осадков сточных вод: междунар. науч.-практ. конф. - Пенза, 1997.- С.147-150. 13.Утилизация осадков сточных вод г.Пензы в лесных и декоративных питомниках: Реко- мендации для опытно-производственной проверки / [Сост. Е.М. Романов]. - Йошкар-Ола: Мар- ГТУ, 1997. - 44с. 14.Рекомендации по применению местных удобрений и мелиорантов в лесных питомниках на дерново-подзолистых почвах/ [Сост. В.И. Кураев, Н.М. Климчук, Н.Ф. Маврина, И.Б.Риджал]. - М.:ВНИИЛМ, 2001. -54с. 15.Экологически безопасные методы использования отходов. Монография. Министерство сельского хоз-ва и продовольствия РФ./ Воробьева Р.П., Додолина В.Т., Мерзлая Г.Е. [и др.]- Барнаул, 2000. - 555с. 16.Комунальна гігієна / [під ред. Є.Г. Гончарука]. – К.: Здоров’я, 2003. –350с. O.A. Shevchenko, M.В. Dzjak, J.S. Kramarova HYGIENICAL ASPECTS OF OPEN TECHNOGENIC BADLANDS WITH SEDIMENTS OF CITY WASTEWATER APPLICATION Dnepropetrovsk State Medical Academy, Dnipropetrovsk, Ukraine Growth of individual water consumption in large cities generates a problem of formation and placing of a considerable quantity of deposits of sewage. Often they represent epidemic danger to the person and are a receipt source in environment of technogenic chemical substances. On the basis of a sanitary-and-hygienic estimation of deposits of sewage in a city of Krivoi Rig consider possibility and definition of the recommendation for safe use of deposits at creation of secondary natural landscapes in places of open-pit mining of iron ore. Key words: deposits of sewage, heavy metals, epidemic danger, landscape recultivation. Надійшла до редколегії 20 жовтня 2011 р. Рекомендовано членом редколегії докт. біол. наук Г.Г. Шматковим Діапазон коливань концентрацій, мг/кг, клас небезпеки металу

Гігієнічні аспекти відновлення відкритих техногенних бедлендів із застосуванням осадів міських стічних вод

Репозитарії

Схожі ресурси