Магістральні напрями інтеграції науки і освіти (Міжнародний симпозіум "Інтеграція науки і освіти – ключовий фактор побудови знаннєвого суспільства")
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Назва видання: | №11 |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/585 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Магістральні напрями інтеграції науки і освіти (Міжнародний симпозіум "Інтеграція науки і освіти – ключовий фактор побудови знаннєвого суспільства") / В. Онопрієнко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 10-17. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-585 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-5852008-10-07T16:54:34Z Магістральні напрями інтеграції науки і освіти (Міжнародний симпозіум "Інтеграція науки і освіти – ключовий фактор побудови знаннєвого суспільства") Онопрієнко, В. Пріоритети 2007 Article Магістральні напрями інтеграції науки і освіти (Міжнародний симпозіум "Інтеграція науки і освіти – ключовий фактор побудови знаннєвого суспільства") / В. Онопрієнко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 10-17. — укp. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/585 uk №11 С. 10-17 Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пріоритети Пріоритети |
| spellingShingle |
Пріоритети Пріоритети Онопрієнко, В. Магістральні напрями інтеграції науки і освіти (Міжнародний симпозіум "Інтеграція науки і освіти – ключовий фактор побудови знаннєвого суспільства") №11 |
| format |
Article |
| author |
Онопрієнко, В. |
| author_facet |
Онопрієнко, В. |
| author_sort |
Онопрієнко, В. |
| title |
Магістральні напрями інтеграції науки і освіти (Міжнародний симпозіум "Інтеграція науки і освіти – ключовий фактор побудови знаннєвого суспільства") |
| title_short |
Магістральні напрями інтеграції науки і освіти (Міжнародний симпозіум "Інтеграція науки і освіти – ключовий фактор побудови знаннєвого суспільства") |
| title_full |
Магістральні напрями інтеграції науки і освіти (Міжнародний симпозіум "Інтеграція науки і освіти – ключовий фактор побудови знаннєвого суспільства") |
| title_fullStr |
Магістральні напрями інтеграції науки і освіти (Міжнародний симпозіум "Інтеграція науки і освіти – ключовий фактор побудови знаннєвого суспільства") |
| title_full_unstemmed |
Магістральні напрями інтеграції науки і освіти (Міжнародний симпозіум "Інтеграція науки і освіти – ключовий фактор побудови знаннєвого суспільства") |
| title_sort |
магістральні напрями інтеграції науки і освіти (міжнародний симпозіум "інтеграція науки і освіти – ключовий фактор побудови знаннєвого суспільства") |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Пріоритети |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/585 |
| citation_txt |
Магістральні напрями інтеграції науки і освіти (Міжнародний симпозіум "Інтеграція науки і освіти – ключовий фактор побудови знаннєвого суспільства") / В. Онопрієнко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 10-17. — укp. |
| series |
№11 |
| work_keys_str_mv |
AT onopríênkov magístralʹnínaprâmiíntegracíínaukiíosvítimížnarodnijsimpozíumíntegracíânaukiíosvítiklûčovijfaktorpobudoviznannêvogosuspílʹstva |
| first_indexed |
2025-07-02T04:20:26Z |
| last_indexed |
2025-07-02T04:20:26Z |
| _version_ |
1836507492141498368 |
| fulltext |
10 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11
МАГІСТРАЛЬНІ НАПРЯМИ ІНТЕГРАЦІЇ НАУКИ І ОСВІТИ
Міжнародний симпозіум «Інтеграція науки і освіти — ключовий фактор
побудови знаннєвого суспільства» (25–27 жовтня 2007 р., м. Київ)
Наука й освіта відображають динамі-
ку організаційної стійкості та проце-
су створення цінностей в умовах швидких
змін зовнішнього середовища. Представ-
ники інтелектуальної праці контролюють
стратегічний ресурс, який стає найважли-
вішим фактором сучасного виробництва,
— інформацію та знання. Крім того, вони
здатні самостійно здійснювати виробни-
чий процес, тобто створювати нові знання,
контролювати майже весь кінцевий про-
дукт сучасного матеріального виробництва
і процес створення нових технологій.
Найціннішим активом сучасного нау ко-
во-технічного розвитку виступають люд-
ські ресурси, які задіяні в галузі розробки
високих технологій, у проведенні унікаль-
них наукових досліджень і є носіями та
творцями інтелектуального капіталу. Ос-
тан ній виступає важливою складовою та
необхідною умовою ефективного розвитку
сучасного суспільства, сутнісним імперати-
вом його існування.
Інтелектуальний капітал акумулює нау-
кові та професійно-технічні знання персо-
налу, поєднує інтелектуальну працю та інте-
лектуальну власність, зберігає таланти і на-
копичений досвід, засвідчує якість викорис-
тання знарядь праці, визначає професійний
імідж, соціальне визнання і зміст наукової
та комерційної діяльності. Проблеми ство-
рення, накопичення, збереження і забезпе-
чення динамічного розвитку інтелектуаль-
ного капіталу — чи не найактуальніші для
людства на початку ІІІ тисячоліття.
Основними характеристиками суспіль-
ства, побудованого на знаннях, є здатність
створювати й ефективно використовува-
ти наукові знання, перетворювати їх у дже-
рело прибутку, що має визначальне значен-
ня для стійкого економічного розвитку
і підвищення життєвого рівня населен-
ня країни. Високі технології, що визнача-
ють природу такого суспільства, вимага-
ють взаєм ної адаптації, збалансованості з
удоско на люванням людської особистості.
«Бага товимірна людина» знаннєвого сус-
пільства витісняє зі сцени історії «еконо-
мічну людину» індустріальної епохи. Сьо-
годення вимагає кардинальних зрушень у
системі освіти, щоб була можливість варі-
ювати види діяльності, змінювати професії,
підвищувати кваліфікацію, рівень адапта-
ції до нової техніки й технології. Це, по суті,
мусить бути безперервна, «довічна» освіта.
Завдання інноваційного розвитку еконо-
міки на пострадянському просторі актуалі-
зують проблему підготовки кадрів для но-
вих економічних реалій. Важливо, зберіг-
ши наявний досвід і досягнення в підго-
товці фахівців для науково-технологічної
сфери, істотно обновити й наростити його з
урахуванням сучасних тенденцій розвитку
в глобалізованому світі. Триває складний,
суперечливий процес формування особ-
ливого типу сучасної людини з науково-
технічною орієнтацією, що викликає необ-
хідність обговорення проблеми двох куль-
тур — технічної і гуманітарної.
Тема «Наука і освіта в побудові знаннє-
вого суспільства» була наскрізною на між-
народному симпозіумі «Інтеграція науки і
освіти — ключовий фактор побудови знан-
нєвого суспільства», організованому Між-
народною асоціацією академій наук, На-
ціональною академією наук України, Мі-
ністерством освіти і науки України, На-
ціональною комісією України у справах
ЮНЕСКО, Центром досліджень науково-
технічного потенціалу та історії науки
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 11
ім. Г.М. Доброва НАН України за підтрим-
ки ЮНЕСКО. Цей форум мав на меті уза-
гальнення національного та міжнародного
досвіду інтеграції науки й освіти, а також
пошук рішень для досягнення нової якості
освіти, що відповідає вимогам суспільства,
заснованого на знаннях.
Президенти та представники академій
наук, що входять у МААН, ректори про-
відних університетів, представники орга-
нів законодавчої та виконавчої влади заці-
кавлених країн і міжнародних організацій,
видатні вчені та організатори науки й осві-
ти розглянули питання еволюції концепції
інтеграції науки й освіти в контексті знан-
нєвого суспільства; узагальнення досвіду
участі науки, зокрема академічної, в розви-
тку сучасної освіти; формування наукового
світогляду і високої наукової етики у сту-
дентів; розробки сучасних технологій мож-
ливостей їх практичного використання для
отримання молоддю якісної освіти та по-
силення інноваційної спрямованості осві-
ти; підвищення ролі МААН та інших між-
народних організацій у розробці та впрова-
дженні перспективних підходів до інтегра-
ції науки й освіти тощо.
Відкрив симпозіум президент МААН,
президент Національної академії наук Ук-
раї ни академік НАН України Борис Патон.
Під час відкриття форуму було зачитано
привітання Президента України Віктора
Ющенка.
Міністр освіти та науки України Ста-
ніслав Ніколаєнко в доповіді на симпозіу-
мі «Розвиток науки в університетах — один
з ключових факторів побудови в Україні
знан нєвого суспільства» наполягав на тому,
що магістральним напрямом інтеграції є
піднесення наукових досліджень, створен-
ня наукової інфраструктури у вищих на-
вчальних закладах, заснування дослідни-
цьких університетів.
Ця тема була продовжена в допові дях
ректора Київського національного універ-
ситету імені Тараса Шевченка Віктора
Скопенка «Досвід Київського національ-
ного університету імені Тараса Шевченка
в інтеграції науки та освіти», президента
Академії педагогічних наук України Васи-
ля Кременя «Інтеграція педагогічної науки
та освіти як ключовий фактор формування
людини знаннєвого суспільства», президен-
та Академії правових наук України Василя
Тація «Освітньо-науковий комплекс з пра-
вознавства: напрями діяльності і перспек-
тиви розвитку», віце-президента Акаде-
мії медичних наук України Юрія Кундієва
На відкритті симпозіуму Фото Євгена Чорного
12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11
«Роль інтеграції медичної науки і освіти в
підвищенні рівня охорони здоров’я», рек-
тора Національного технічного універси-
тету «Харківський політехнічний універси-
тет» Леоніда Товажнянського «Історія нау-
ки і техніки як важливий фактор інтеграції
освіти і науки».
Сьогодні освіта перетворилася в одну з
найважливіших умов розвитку економіки і
громадського життя. Щоправда, в державах
пострадянського простору спостерігається
негативна тенденція досягнення економіч-
ного росту за рахунок експорту сировини, а
не наукомісткої продукції. Ця тенденція
йде врозріз із загальною цивілізаційною
спрямованістю розвитку економіки за раху-
нок високих технологій. Нобелівський лау-
реат, академік Жорес Алфьоров відзначає,
що один грам лазерної гетероструктури за
ціною еквівалентний 10 тоннам нафти, а
чипи на базі однієї пластини діамет ром
300 мм — 40 тоннам нафти. Цей приклад по-
казує, що нині провідними факторами еко-
номічного і цивілізаційного прогресу су-
спільства є наука й освіта. На жаль, витрати
на освіту в пострадянських державах у бага-
то разів нижчі, ніж у розвинених краї нах.
Тема економічної ролі освіти і науки, їх-
нього місця в інноваційних системах держав
була детально висвітлена у пленарних допо-
відях президента АН Молдови Георгія Дуки
«Підготовка наукових кадрів — одна з клю-
чових проблем у реалізації положень Ко-
дексу Республіки Молдова про науку та ін-
новації»; заступника головного вченого се-
кретаря Президії РАН Володимира Іванова
«Методологічні аспекти формування сис-
теми генерації знань»; члена-кореспондента
АН Молдови Олександ ра Дікусара «Наука,
освіта та економічне зростання: роль якості
освіти»; директора ЦДПІН ім. Г.М. Доброва
НАН України Бориса Маліцького «Інтегра-
ція економічної науки та освіти — фунда-
мент для пошуку адекватних відповідей на
виклики неолібералізму».
Роль академічної науки і форми її вза-
ємо зв’язків із вищою освітою — такою була
провідна тема пленарних доповідей віце-
президента НАН України академіка НАН
України Віталія Походенка «Співробітни-
У залі засідань Фото Євгена Чорного
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 13
цтво НАН України з університетами: стан і
перспективи», професора Анджея Ясинсько-
го (Варшавський університет) «Зв’язок між
академічною наукою і суспільством: роль
суспільних відносин». Обговорення цієї
теми продовжили представники академій
наук СНД на круглих столах.
Ще один тематичний блок симпозіу-
му був пов’язаний з обговоренням страте-
гій сучасної освіти і ролі в них наукових
досягнень, моніторингу процесів інтегра-
ції. Цьому було присвячено доповіді пре-
зидента НАН Азербайджану Махмуда Ке-
рим оглу Керимова «Наука і освіта: інте-
грація чи гармонізація», президента НАН
Респуб ліки Казахстан Мурата Журино-
ва «Казахстанський досвід створення нау-
ко вих університетів», голови Наукової ра-
ди Білоруського республіканського фонду
фундаментальних досліджень Валентина
Орловича та заступника виконавчого ди-
ректора Білоруського республіканського
фонду фундаментальних досліджень Вале-
рія Прокошина «Про роль конкурсів фунда-
ментальних досліджень у розвитку сучас-
ної наукової освіти», начальника управлін-
ня розвитку Російського фонду фундамен-
тальних досліджень Володимира Мініна
«Динаміка змін структурних і кваліфіка-
ційних характеристик наукової спільноти
Росії, що бере участь у формуванні знаннє-
вої економіки», завідувача сектору Центру
досліджень та статистики науки, головно-
го наукового співробітника Центрального
економіко-математичного інституту РАН
Олега Голіченка «Вища освіта та наука: ін-
теграція чи спеціалізація і кооперація?».
Виступили на симпозіумі й представники
інших країн. Великий інтерес учасників зі-
брання викликала доповідь директора Аме-
риканської асоціації сприяння науці А.Тейха
«Залучення громадськості в науку: досвід
США», у якій було розкрито новий підхід у
західних країнах до визначення науково-
технологічних пріоритетів через активний
діалог між науковою спільнотою, владою,
бізнесом і громадськістю. Яскравою була
доповідь директора Інституту соціології
Угорської академії наук Пала Тамаша «Най-
ближче майбутнє глобальної науки в дослі-
дженнях учених зі Східної Європи», при-
свячена новим тенденціям у мотивації, ети-
ці спілкування і комунікації, визначенню
пріоритетів досліджень у генерації науков-
ців, яка формується у світі саме зараз.
У доповіді професора Дипломатичної
академії МЗС Росії Євгена Кутового «Про-
блеми інтеграції світової науки та освіти
очима «Великої вісімки» була висловлена
думка про те, що Болонський процес — це
форма, яка повинна наповнюватися різним
змістом, що враховує національні традиції
розвитку науки та освіти.
Активно відбувалося обговорення тем
симпозіуму на круглих столах, які зібрали
велику аудиторію.
Круглий стіл «Дослідження та викла-
дання історії науки і техніки — основа
для поглиблення інтеграції науки та осві-
ти» (ведучі: Леонід Товажнянський, ректор
Харківського політехнічного університе-
ту; Юрій Храмов, завідувач відділу ЦДПІН
ім. Г.М. Доброва НАН України) був при-
свячений актуалізації питань викладання
історії науки і техніки в університетах. Це
пов’язано з тим, що сучасна наука враховує
співвіднесеність знань про об’єкт з цінніс-
ними структурами діяльності та соціальни-
ми цілями. Історія науки і техніки може і
зобов’язана стати необхідною складовою
повноцінної університетської освіти. Фа-
хівець повинен мати уявлення про шляхи,
пройдені наукою від перших понять і ме-
тодів до сучасного стану, тобто навчитися
бачити її не в статиці, а в динаміці. Історія
науки сприяє свідомому вибору тем дослі-
джень, способів розв’язання завдань, пра-
вильній оцінці співвідношення фундамен-
тальних і прикладних підходів при вирі-
шенні конкретної проблеми, оцінки її місця
в сьогоднішній науці. Крізь історію науки
фахівець має можливість побачити і усві-
14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11
домити зв’язок своєї галузі знань з різно-
маніттям виявів людської культури і зрозу-
міти її гуманітарне значення.
На круглому столі «Освіта, наука та вла-
да в суспільстві знань: пошук відповідей на
виклики часу» (ведучі: Василь Тацій, прези-
дент Академії правових наук України; Олек-
сандр Попович, завідувач Міжгалузевої лабо-
раторії ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН Укра-
їни; Катерина Самойлик, народний депутат
України) обговорювалися умови гармоні-
зації взаємозв’язків між науково-освітнім
комплексом і державною владою, питання
підвищення відповідальності органів влади
за створення і розвиток наукового потенціа-
лу і забезпечення високого рівня доступнос-
ті та якості освіти населення; подолання ві-
домчої замкненості і міжвідомчих бар’єрів у
сфері науки й освіти; підвищення рівня ін-
новаційної культури апарату державного
управління; розвит ку форм постійного спіл-
кування політичного керівництва з науков-
цями і викладачами дослідних інститутів
та університетів. Потрібен чіткий правовий
механізм впливу наукової спільноти на роз-
робку і впровадження нормативно-правових
документів, що стосуються наукової сфери.
Важливою умовою руху до знаннєвого сус-
пільства є постійно діюча система прогнозу-
вання науково-технологічного та інновацій-
ного розвитку і формування державних прі-
оритетів у цій сфері.
На засіданні круглого столу «Гуманітар-
ні науки і сучасна освіта: проблеми та нові
інтеграційні можливості» (ведучі: Олек-
сій Онищенко, академік-секретар Відділен-
ня історії, філософії і права НАН України;
Володимир Кізіма, завідувач кафедри філо-
софії науки і культурології Центру гумані-
тарної освіти НАН України; Лариса Рижко,
провідний науковий співробітник ЦДПІН
ім. Г.М. Доброва НАН України) було сфор-
мульовано побажання вважати одним з
пріоритетних напрямів діяльності Міжна-
родної асоціації академій наук проведення
комплексних наукових досліджень сучас-
них ідеологічних і методологічних проблем
розвитку суспільства та держави, забезпе-
чивши їм необхідну кадрову і ресурсну під-
тримку та інтеграцію спільних зусиль між
академіями наук. Є сенс створювати наці-
ональні та регіонально-інтегровані систе-
ми комплексної гуманітарної прогнозно-
аналітичної експертизи наслідків і моні-
торингу тенденцій трансформації соціаль-
ної та духовної сфер життя суспільства в
умовах швидких змін під впливом глоба-
лізації та етнічної ідентифікації, що важ-
ливо з погляду гарантування національної
і загальної безпеки. В умовах формування
інтелектуально-орієнтованої економіки та
знаннєвого суспільства необхідно впрова-
джувати правові і морально-етичні механіз-
ми заохочення та контролю відповідальнос-
ті вчених, наукових і науково-педагогічних
колективів щодо об’єктивності та достовір-
ності наукових висновків і рекомендацій,
недопущення перекручень історичної прав-
ди, щоб догодити тимчасовим політико-
ідеологічним імперативам влади, публіка-
ції і викладання недостовірних та замовчу-
вання істинних фактів, виховання у молоді
перекрученого світорозуміння.
Є сенс детальніше розглянути проблему
участі академічної науки в процесах інте-
грації науки й освіти. Крім доповідей на
пленарних засіданнях, цьому було присвя-
чено круглий стіл «Академічна наука і осві-
та: досвід та перспективи співробітництва»
(ведучі: Антон Наумовець, віце-президент
НАН України; Валентин Онопрієнко, заві-
ду вач відділу ЦДПІН ім. Г.М. Доброва
НАН України).
Освіта знаннєвого суспільства — це, на-
самперед, фундаментальна освіта, орієн-
тована на виявлення глибинних сутнісних
підстав і зв’язків між різноманітними про-
цесами навколишнього світу. Тільки фун-
даментальна освіта дасть змогу потім варі-
ювати види діяльності, змінювати професії,
підвищувати кваліфікацію, рівень адапта-
ції до нової техніки й технології.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 15
Вирішувати завдання підвищення рівня
фундаментальності знання в системі дово-
диться в суперечливих умовах, коли у сві-
ті зростає роль прагматизму і наукові ре-
зультати оцінюють переважно за їхнім при-
кладним значенням, коли інформаційні
технології витісняють і сублімують фізико-
математичне знання тощо. Все це необхід-
но враховувати під час розгляду програм
інтеграції науки й освіти.
Реальність така, що на пострадянському
просторі академії наук — це основні центри
розвитку фундаментальної науки, і вони
мають серйозні потенції для затвердження
принципів фундаментальності в освітньо-
му процесі.
Нині існує висока потреба для підвищен-
ня якості освіти в самих академіях наук,
щоб забезпечити приток в науку таланови-
тої молоді.
На симпозіумі отримала засудження су-
часна тенденція спрямування освіти в умо-
вах соціального розшарування суспільства
на потреби і обслуговування передусім елі-
ти. Насправді така «елітність» тільки дис-
кредитує освіту як принципово демокра-
тичний інститут суспільства. Загальна, єди-
на в своїх основах система освіти — одна з
найважливіших засад сучасного суспіль-
ства, що забезпечує його етичну зрілість,
єдність, внутрішнє взаєморозуміння, благо-
получчя. Освіта завжди гуманістично і де-
мократично орієнтована, і слід добиватися
того, щоб відкриття науки були трактова-
ні і використані тільки так, щоб протидіяти
будь-яким формам дискримінації у стосун-
ках між людьми. Освіта — загальногрома-
дянський інститут. Глибинні інтереси сус-
пільства, його етичне здоров’я вимагають
найпильнішої уваги до цих проблем. Осві-
та і суспільство нероздільні. Сфера осві-
ти, відгукуючись на суспільні і цивілізацій-
ні проблеми, здатна і зобов’язана впливати
на розвиток тих або інших тенденцій у сус-
пільстві, підтримувати, прискорювати, або,
навпаки, уповільнювати їх.
Проте є й інше значення поняття елітність
освіти. Мається на увазі якісна освіта, в якій
велику роль відіграють інновації. Ця елітна
природничо-наукова освіта, критерієм якої
є здібності і таланти дітей, а не їхнє соціаль-
не походження і багатство батьків. Тут голо-
вне — висока якість освіти, що дає інтегро-
вані знання, які формують системний світо-
гляд. Саме це може забезпечити підготовку
наукової еліти, що має високий культурний
капітал, відчуває соціальну відповідаль-
ність за наслідки практичного застосуван-
ня наукових досягнень. Значне місце у фор-
муванні наукової еліти відводиться інте-
грації гуманітарних, природничо-наукових
і економіч них знань, що сприяє формуван-
ню високоосвічених фахівців, здатних здій-
снювати в процесі наукової праці творчу са-
мореалізацію, активне включення в життя
суспільства. Така освіта передбачає спеці-
альні форми відбору абітурієнтів і студен-
тів, напружений режим роботи в навчаль-
ному закладі, високий рівень самостійності
в навчальній діяльності. Випускники таких
елітних закладів і можуть забезпечити пер-
спективу омолодження науки.
Досвід інтеграції академічної науки
й освіти з метою підготовки для акаде-
мій наук талановитої зміни — це насам-
перед досягнення Московського і Ленін-
градського фізтехів, Сибірського відділен-
ня АН СРСР, що отримали широке по-
ширення в різних регіонах, у тому числі
і в Україні, де була створена мережа фіз-
техівських кафедр. Суть «системи Фізте-
ху» — цілеспрямований відбір у всіх ре-
гіонах талановитих школярів і підготов-
ка їх через розгалужену систему підготов-
ки — фізико-технічні школи, олімпіади,
спеціалізовані ліцеї; фундаментальність
загальної природничо-наукової і гумані-
тарної освіти на першому–третьому кур-
сах; поглиблена професійна підготовка на
другому–шостому курсах в інститутах і
наукових центрах Академії наук, а також
при провідних акціонерних товариствах і
16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11
холдингах, які займаються високими тех-
нологіями. Підготовка молодих фахівців
для дослідницької сфери — це передовсім
проблема відбору, селекції юних талантів.
Чим раніше такий талант буде ідентифіко-
ваний, тим краще. Тому Російська акаде-
мія наук починає пошук здібних дітей уже
в дитячих садках і продовжує потім у се-
редніх школах по всій країні.
В Україні вже зроблено реальні кроки на
шляху інтеграції науки й освіти. Заслуго-
вує на увагу й поширення досвіду Київсько-
го національного університету імені Тараса
Шевченка, фізико-математичного факуль-
тету Національного технічного університе-
ту України «Київський політехнічний ін-
ститут», Національного технічного універ-
ситету «Харківський політехнічний інсти-
тут», Науково-освітнього центру Інституту
теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова
НАН України і деяких інших центрів науки
й освіти. В останні роки суттєво розширила-
ся участь учених Академії наук у викладанні
в університетах, а також у підготовці нового
покоління підручників, зокрема тих, що від-
повідають вимогам Болонського процесу.
Про це йшлося в пленарній доповіді віце-
президента НАН України академіка НАН
України Віталія Походенка.
Цей досвід може бути розширений за ра-
хунок:
• розвитку спільних фундаментальних до-
сліджень, що проводяться у ВНЗ, Націо-
нальній та галузевих академіях наук;
• формування інформаційної бази фунда-
ментальних досліджень з метою вдоско-
налення навчального процесу у вищих
навчальних закладах;
• розвитку дослідно-експериментальної і при-
кладної баз фундаментальних досліджень
для спільного використання науковцями,
викладачами, студентами й аспірантами уні-
верситетів і науково-до слід них організацій;
• створення умов для підвищення престиж-
ності вивчення фундаментальних наук в
університетах.
І все-таки завдання участі академічної
науки в інтеграційних процесах не може
бути обмежене підготовкою зміни лише
для себе, вона має бути поширена на все
суспільство і його систему освіти. Важли-
вим принципом участі академічної науки
в освітньому процесі повинна стати підго-
товка нового покоління фахівців не тільки
для дослідницької діяльності, а й для всіх
сфер діяльності суспільства.
Саме на цю мету спрямована державна
програма «Інтеграція» в Російській Феде-
рації. В останні півтора десятиліття досвід
участі академічної науки в освітньому про-
цесі був розширений завдяки створенню в
інститутах РАН університетів, навчальних
центрів, коледжів, у тому числі гуманітар-
ного профілю, які використовують ресурс-
ну базу Академії наук і активно виходять у
світовий науковий і освітній простір.
Як приклад, можна назвати Вищий хіміч-
ний коледж РАН при Російському хіміко-
технологічному університеті імені Д.І. Мен-
делєєва, де викладають провідні співробіт-
ники академічних інститутів, а студенти з
першого курсу починають працювати в ла-
бораторіях академічних інститутів. Цей ко-
ледж став полігоном для апробації багатьох
авторських освітніх методик не тільки в га-
лузі хімії, а й гуманітарних наук.
Ще один виклик переходу до знаннєвого
суспільства — це забезпечення безперервнос-
ті й довічності освіти. Він диктує необхід-
ність участі академічної науки у всіх основ-
них ланках освіти. Прикладом активної учас-
ті Академії наук у новаціях у середній школі
стала спеціалізована школа з фізико-ма те-
матичних і хіміко-біологічних наук, створена
за ініціативою академіка М.О. Лаврентьєва в
Сибірському відділенні АН СРСР у 1961 р.,
де разом з багаторівневим відбором талантів,
оригінальними авторськими методиками ви-
кладання, кафедральною системою організа-
ції навчального процесу новацією стало за-
лучення школярів до дослідницької діяль-
ності в академічних інститутах.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 17
Перед академіями наук стоїть ще одне важ-
ливе завдання — це сприяння перспективним
новаціям, пов’язаним із приєднанням низки
країн до Болонського процесу. Досягти між-
народної інтеграції освітніх систем можна
тільки через експертизу і селекцію міжнарод-
ного досвіду до національних і культурних
особливостей своїх країн, у тому числі до
особливостей нинішніх освітніх систем.
Сучасна модель участі академічної нау-
ки в освітньому процесі має включати такі
основні положення:
• академії наук беруть участь у всіх рів-
нях освіти, забезпечуючи безперервність
освітнього процесу, таку необхідну для
фахівців у знаннєвому суспільстві;
• академії наук прагнуть максимально по-
силити наочно і організаційно кооперацію
досліджень з університетами, створюючи
в університетах і на своїй базі навчальні
інститути, ліцеї, коледжі, центри перепід-
готовки і підвищення кваліфікації;
• особливої уваги заслуговує підготовка
нового покоління дослідників для самої
академічної науки, яке на сучасному рів-
ні підготовки з використанням іннова-
ційних технологій змогло б забезпечити
спадкоємність її традицій;
• важливим принципом участі академічної
науки в освітньому процесі повинна ста-
ти підготовка нового покоління фахівців
не тільки для дослідницької діяльності, а
й для всіх сфер суспільства, підвищення
рівня дослідницької культури та іннова-
ційності в діяльності всіх фахівців еко-
номіки, політики, сфери освіти і послуг;
• віддача академічної науки в сферу освіти
повинна мати системний характер за на-
прямами кадрової, ресурсної, тематичної
співпраці, надання з освітньою метою об-
ладнання і площ інститутів Академії наук,
створення спільних дослідницьких центрів
і програм, центрів колективного користу-
вання дослідно-експериментальною і при-
ладовою базою фундаментальних дослі-
джень;
• академічна наука має активно сприяти
перспективним новаціям, пов’язаним із
приєднанням низки країн до Болонсько-
го процесу: сприяти міжнародній інте-
грації освітніх систем, брати участь у
створенні нового покоління підручни-
ків, селекціонувати міжнародний досвід,
адаптувати його до національних і куль-
турних особливостей своїх країн і опти-
мізувати;
• необхідним елементом прогресу в інтегра-
ції академічної науки в освітній процес
повинна стати теоретична розробка мето-
дологічних основ процесу інтеграції, вдо-
сконалення методичного інструментарію
його наукового й інформаційного супро-
воду, забезпечення програмно-цільового
підходу в державному управлінні цим
процесом і створення системи моніторин-
гу реалізації та ефективності державної
політики в цій сфері;
• реалізувати такий масштабний і комп-
лексний проект можливо лише за допо-
могою ухвалення спеціальної державної
програми інтеграції науки й освіти.
Академії наук, як основні центри розвит-
ку фундаментальної науки в пострадян-
ських державах, мають розглядати освіт-
ню функцію як найголовніший аспект сво-
єї довгострокової інноваційної політики. В
умовах, коли взаємодія академічної науки з
виробництвом скоротилася та ускладнила-
ся, сфера освіти є перспективним полем для
реалізації фундаментальної науки і реаль-
ною формою самоствердження академічної
науки в суспільстві. Сучасна освітня систе-
ма, за своєю суттю, дедалі більше стає інно-
ваційною сферою, що швидко розвивається,
кількість інновацій тут у змістовному і ме-
тодичному планах неухильно зростає. Ра-
зом з тим у цих інноваціях поки що відсут-
ній системний, ціннісний стрижень, і вони
вимагають експертної оцінки й осмислення.
В. ОНОПРІЄНКО,
доктор філософських наук
|