Казахстанський досвід створення наукових університетів
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Schriftenreihe: | №11 |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/588 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Казахстанський досвід створення наукових університетів / М.Ж. Журинов // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 25-28. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-588 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-5882008-10-07T16:56:56Z Казахстанський досвід створення наукових університетів Журинов, М.Ж. Пріоритети Виступи учасників симпозіуму 2007 Article Казахстанський досвід створення наукових університетів / М.Ж. Журинов // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 25-28. — укp. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/588 uk №11 С. 25-28 Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пріоритети Виступи учасників симпозіуму Пріоритети Виступи учасників симпозіуму |
| spellingShingle |
Пріоритети Виступи учасників симпозіуму Пріоритети Виступи учасників симпозіуму Журинов, М.Ж. Казахстанський досвід створення наукових університетів №11 |
| format |
Article |
| author |
Журинов, М.Ж. |
| author_facet |
Журинов, М.Ж. |
| author_sort |
Журинов, М.Ж. |
| title |
Казахстанський досвід створення наукових університетів |
| title_short |
Казахстанський досвід створення наукових університетів |
| title_full |
Казахстанський досвід створення наукових університетів |
| title_fullStr |
Казахстанський досвід створення наукових університетів |
| title_full_unstemmed |
Казахстанський досвід створення наукових університетів |
| title_sort |
казахстанський досвід створення наукових університетів |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Пріоритети Виступи учасників симпозіуму |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/588 |
| citation_txt |
Казахстанський досвід створення наукових університетів / М.Ж. Журинов // Вісн. НАН України. — 2007. — N 11. — С. 25-28. — укp. |
| series |
№11 |
| work_keys_str_mv |
AT žurinovmž kazahstansʹkijdosvídstvorennânaukovihuníversitetív |
| first_indexed |
2025-07-02T04:20:33Z |
| last_indexed |
2025-07-02T04:20:33Z |
| _version_ |
1836507499420712960 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 25
впровадження механізмів стимулювання
ефективних наукових досліджень в універ-
ситетах. Передбачається вдосконалити ме-
ханізми створення науково-освітніх цен-
трів і комплексів з участю університетів та
академічних наукових інститутів у регіо-
нах, де є достатній науковий і кадровий по-
тенціал і сучасне устаткування. Запланова-
но збільшити обсяги бюджетного фінансу-
вання наукових досліджень в університе-
тах. Насамперед буде виділено засоби на
їхнє оснащення сучасними приладами, ма-
теріалами, науковими виданнями, особли-
во на розвиток інформаційно-ко му ні ка цій-
ного середовища.
Загальний обсяг фінансування Програми
— більш як 500 мільйонів гривень. Один із
заходів Програми — як експеримент кіль-
ком національним університетам буде на
конкурсній основі надано статус дослід-
ницьких. Такі університети матимуть роз-
винуту наукову інфраструктуру (сучас-
ні наукові лабораторії й інститути зі шта-
том науковців, звільнених від викладання)
з максимальним залученням сту дентів до
наукових досліджень. Для професорсько-
викладацького складу буде зменшено пе-
дагогічне навантаження. Необхідною умо-
вою, щоб обійняти посаду професора, має
стати керівництво науковим проектом, як
це, до речі, прийнято в світі.
Ще раз підкреслю: всі названі проце дури
будуть проводитися на конкурсній ос нові й
максимально прозоро, із залученням широ-
кого кола наукової й педагогічної громад-
ськості. Якого результату ми очікуємо?
Виконання Програми дасть змогу ство-
рити п’ять університетів дослідницького
типу; підготувати за вдосконаленою про-
грамою 4000 магістрантів; залучити замов-
ників до проведення наукових досліджень
(у співвідношенні 1 гривня бюджету до
1,5 гривні зароблених коштів); обновити
матеріально-технічну базу наукових дослі-
джень на 20 відсотків; збільшити частку ін-
новаційної продукції до 30 відсотків.
Наголошу: закладені в програмі механіз-
ми спрямовані насамперед на активізацію
інноваційних процесів в університетах — у
сфері їхньої освітньої, наукової і виробни-
чої діяльності. Потенціал тут величезний.
Адже ВНЗ України щорічно створюють
майже 800 технологій! На жаль, більшість
із них згодом «припадає пилом».
Упевнений, що до 2012 року університе-
ти «обростуть» малими й середніми іннова-
ційними структурами, що забезпечать впро-
вадження їхніх наукових розробок у вироб-
ництво й реалізацію на практиці ланцюжка
«наука—освіта—наукомістке виробництво».
І це буде реальним кроком на шляху до еко-
номіки, заснованої на знаннях.
КАЗАХСТАНСЬКИЙ ДОСВІД СТВОРЕННЯ НАУКОВИХ УНІВЕРСИТЕТІВ
Доповідь президента НАН Республіки Казахстан
академіка НАН РК М.Ж. ЖУРИНОВА
Сьогодні в Республіці Казахстан актив-
но розвиваються такі галузі науки, як
інформаційна технологія, мікробіологія і
біотехнологія, космічні дослідження, на-
нотехнологія, синтез нових матеріалів, а
також традиційно сильні наукові школи
з хімії, фізики, математики, геології та ін.
Створюються нові університети, що відпо-
відають сучасним вимогам — КБТУ, ЕНУ
КІМЕП, окрім 9 провідних національних
26 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11
університетів, таких як КазНУ, КазНТУ
та ін. Усього у РК функціонує близько 200
університетів, майже 50 з яких є державни-
ми.
Хотілося б відзначити, що завдяки ефек-
тивній політиці реформи економіки Респу-
бліки з трансформацією в так звану «розум-
ну економіку», яку втілює у життя Прези-
дент нашої країни, в Казахстані реалізуєть-
ся стратегія індустріально-інноваційного
розвитку Республіки на 2003—2015 роки.
А в 2004 р. була прийнята п’ятирічна про-
грама «Казахстанський шлях—2009», де пе-
редбачено подвоєння ВВП і встановлення
його на рівні 7 тис. дол. США на душу на-
селення (сьогодні цей показник становить
5 тис. дол.) та підвищення життєвого рівня
казахстанців.
Нас, представників наукової інтелігенції
Казахстану, обнадіює посилена увага глави
держави Н.А. Назарбаєва до питань подаль-
шого використання високих технологій і
підтримки інновацій, до проблем сучасної
освіти і професійної перепідготовки. Надан-
ня цим завданням статусу державних пріо-
ритетів, залучення до їх вирішення великих
національних холдингів дасть мож ливість
ефективніше стимулювати впро вадження
нових технологій, створення мережі науко-
ємних виробництв і забезпечити розвиток
науки й технологій.
Безперечно, новий імпульс отримає ка-
захстанська наука в своєму розвитку за-
вдяки індустріально-інноваційній стратегії,
згідно з якою до 2012 р. обсяг фінансуван-
ня наукової сфери збільшиться у 25 разів і
становитиме близько 4% від ВВП.
У переліку з тридцяти найважливіших
напрямів внутрішньої та зовнішньої полі-
тики на новому етапі розвитку Казахста-
ну зазначено сприяння створенню мережі
конструкторських бюро і проектних орга-
нізацій, без яких неможливо здійснювати
доопрацювання і впровадження вітчизня-
них наукових розробок у виробництво. По-
требує систематизації державне замовлен-
ня на дослідницькі роботи. Ми сподіває-
мося, що це стимулюватиме попит на нау-
кові ідеї і наукові розробки, їх реалізацію
в галузях промисловості та сільського гос-
подарства. Вченим необхідно створити на-
лежні передумови для стимулювання інно-
ваційної активності казахстанського бізне-
су. Слід зміцнити системи захисту інтелек-
туальної власності і торгових марок. Для
цього необхідно, щоб у Республіці Казах-
стан монопольні виробництва конкурува-
ли з безліччю дрібних виробництв. Тільки
тоді наука може забезпечити успіх у конку-
ренції, оскільки за допомогою наукових до-
сліджень можна покращити якість і збіль-
шити обсяги виробництва товарів і послуг.
Протягом багатьох років у нашій краї-
ні триває полеміка з приводу структурного
реформування науки, шляхів інтеграції на-
уки й освіти. Президент РК Н.А. Назарба-
єв на ювілейній сесії Національної академії
наук РК висловив ідею про об’єднання де-
яких академічних інститутів з провідними
університетами задля створення передових
наукових установ. У новому Посланні Пре-
зидента ще раз було підтверджено доціль-
ність створення таких вищих навчальних
закладів, які б об’єднали освітню і науково-
дослідну діяльність на кшталт провідних
університетів США і західноєвропейських
країн.
Перший крок у цьому напрямі був зро-
блений у 2004 р., коли за підтримки глави
держави Національна академія наук РК пе-
рейшла на західноєвропейську модель, що
більше відповідає ринковій економіці, ніж
радянська модель. В умовах роботи в ново-
му статусі академія НАН РК у своїй діяль-
ності стала більше спиратися на провідні
вищі навчальні заклади, де працює пере-
важна більшість учених країни. З ураху-
ванням профільної орієнтації національних
університетів 5 із 6 Відділень НАН РК були
організовані на їхній базі: Відділення наук
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11 27
про Землю — в Казахському національно-
му технічному університеті ім. К.І. Сатпає-
ва, Відділення фізики, математики та ін-
форматики — в Казахському національно-
му університеті ім. аль-Фарабі, Відділення
біологічних і медичних наук — у Казахсько-
му національному медичному університеті
ім. З. Асфендіярова, Відділення су спільних
і гуманітарних наук — у Казахському на-
ціональному педагогічному університеті
ім. Абая, Відділення аграрних наук — у Ка-
захському національному аграрному уні-
вер ситеті.
Щоб не порушувати зв’язків, що склали-
ся останніми роками між цими університе-
тами й академічними інститутами, вважає-
мо доцільним їх об’єднання з тими передо-
вими вищими навчальними закладами, де
вони сьогодні дислоковані. Інтеграція нау-
ки і вищої освіти в умовах Казахстану при-
веде до створення нової ефективної органі-
зації, де буде збережено юридичну і фінан-
сову самостійність НДІ та вищих навчаль-
них закладів, що ввійшли до її складу. Це
об’єднання академічних установ з передо-
вими університетами країни, на наш по-
гляд, матиме такі наслідки:
1. Відбудеться справжня інтеграція нау-
ки і вищої освіти, про яку багато йшлося у
нас останнім часом.
2. З’явиться можливість повніше вико-
ристовувати потенціал академіків НАН РК
і вчених академічних інститутів, які, окрім
наукового керівництва, зможуть готувати
кадри і працювати професорами кафедр од-
ночасно. Це, у свою чергу, поліпшить мате-
ріальне становище учених і підвищить пре-
стижність наукової роботи для викладачів
вищих навчальних закладів.
3. Поліпшиться якість освітніх послуг
на рівні світових стандартів шляхом ство-
рення єдиної системи оцінювання ефектив-
ності навчання, рівня знань і умінь кожно-
го учня. У колективи академічних інститу-
тів прийдуть молоді талановиті фахівці на
конкурсній основі. Вдалим прикладом та-
кої інтеграції може бути взаємодія Ново-
сибірського держуніверситету в складі Си-
бірського відділення РАН.
4. З’явиться реальна можливість упрова-
дження в практику завершених наукових
розробок учених академічних інститутів,
тому що вищі навчальні заклади завжди
ближче до виробництва, оскільки забезпе-
чують його інженерними кадрами.
В об’єднаних університетах доцільно від-
новити поширену в кінці 80-х років прак-
тику організації тимчасових творчих ко-
лективів, які об’єднували б представників
науки, проектувальників, конструкторів та
інженерів-технологів для реалізації конку-
рентоспроможних розробок. Таким чином,
з’явиться можливість створення цілої галу-
зі невеликих, але наукоємних підприємств.
Реалізація стратегії індустріально-ін но-
ваційного розвитку країни відкриває ши-
рокі перспективи промислового освоєн-
ня досягнень прикладної науки. Для цього
вже створені такі ключові інститути розви-
тку інноваційної системи, як Банк розви-
тку, Національний інноваційний фонд, Ін-
вестиційний фонд, Центр інжинірингових
і маркетингових досліджень, Центр транс-
ферту технологій та ін. Створюються 5 На-
ціональних відкритих лабораторій і 15 ін-
женерних лабораторій при провідних ви-
щих навчальних закладах і технопарках різ-
ного рівня, технологічні бізнес-інкубатори,
венчурні фонди, тобто відбувається форму-
вання тимчасової інноваційної інфраструк-
тури.
У Казахстані промисловими об’єктами
першочергового значення є підприємства
гірничорудної промисловості, металургія,
хімічна і, зокрема, нафтохімічна промисло-
вість, енергетика й аграрна промисловість.
Вони потребують наукового супроводу, то-
му пріоритетними є галузі науки прямо або
побічно пов’язані з ними. Крім них, отрима-
ють подальший розвиток відомі в науково-
28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 11
му світі вітчизняні школи з математики, фі-
зики, хімії, біології та медицини.
Починаючи з 1991 р., академічна наука
Казахстану зазнала значних змін. За ці роки
у нашій академії наук тричі відбувалися ре-
організації та структурні перебудови. Від
2003 року НАН РК є республіканським гро-
мадським об’єднанням, а її статут багато в
чому збігається зі статутом Французької
академії наук. Нагадаю, що казахстанська
Конституція теж багато в чому схожа на
французьку, оскільки в її розробленні брали
участь фахівці з Франції. НАН РК активно
задіяна у визначенні пріоритетних напрямів
розвитку науки в республіці в рамках
ВНТК. Його очолює прем’єр-міністр, який
готує для представлення главі держави що-
річну Національну доповідь з науки, пропа-
гує наукові досягнення шляхом друку ака-
демічних видань (8 наукових часописів),
сприяє розвитку міжнародного наукового
співробітництва й інноваційної діяльності,
бере участь у здійсненні наукової експерти-
зи з фундаментальних досліджень. Запрова-
джена цього року конституційна реформа
відкриває перед НАН РК нові перспективи,
оскільки тепер уряд може адресно фінансу-
вати Академію наук.
Міжнародний симпозіум, що проводить
НАН України за підтримки ЮНЕСКО, є
своєчасним і актуальним. Він допомагає ін-
тегрувати науку й освіту за нових умов, ви-
ступаючи логічним продовженням сталих
традиційних зв’язків між науковими шко-
лами вищих навчальних закладів і академі-
ями наук наших країн.
НАУКА ТА ОСВІТА: ІНТЕГРАЦІЯ АБО ГАРМОНІЗАЦІЯ
Доповідь президента HAH Азербайджану
академіка НАН Азербайджану МАХМУДА КЕРИМ ОГЛУ КЕРИМОВА
Можливо, те, про що я вам доповім, не
зовсім збігається із загальним лейт-
мотивом симпозіуму. Але це моя особиста
думка, якою я хотів би з вами поділитися.
Розбудова сучасного суспільства знань сьо-
годні, як ніколи, передбачає високий рівень
розвитку науки й освіти будь-якої держави.
Абсолютно очевидно, що ці дві компоненти
є основною рушійною силою держави, ви-
значають її стійкий розвиток і рівень кон-
курентоспроможності у світі. Тому остан-
нім часом обговорення проблем організації,
взаємодії та функціонування науки й осві-
ти має широкий резонанс з огляду на їхню
роль у суспільстві. При цьому констатують,
що для забезпечення високої якості освіти
і притоку в науку талановитої молоді необ-
хідно забезпечити органічну єдність науко-
вої і освітньої сфер. Іншими словами, необ-
хідна інтеграція науки й освіти. Вона є те-
мою багатьох дискусій, хоча її іноді надмір-
но драматизують і розглядають як панацею
у розв’язанні всіх проблем, що стоять перед
наукою та освітою. Чому в минулому, коли
і з наукою, і з освітою все було гаразд, пи-
тання про їх інтеграцію ніколи не виника-
ло, а зв’язки науки з освітою формували-
ся самі по собі без зайвої метушні як ціл-
ком закономірний процес, необхідний для
нормального існування і розвитку як нау-
ки, так і освіти. Чи не лукавимо ми, розмір-
ковуючи сьогодні про їх інтеграцію, чудово
усвідомлюючи, що слово інтеграція звичай-
ною мовою означає просто об’єднання. При
цьому багато хто і не приховує свій намір
під виглядом інтеграції об’єднати науку і
вищу освіту в єдиний комплекс, пропоную-
чи примітивні схеми передачі академічних
|