Зледеніння й океанічні течії – складові елементи геодинаміки

• Дата: 2010
• Автор: Галабуда, М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України 2010
• Назва видання: Геологія і геохімія горючих копалин
• Теми: Дискусії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59380
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Зледеніння й океанічні течії – складові елементи геодинаміки / М. Галабуда // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 1 (150). — С. 86-101. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Циклічність, як спосіб управління життям матеріальних об’єктів, визначає їхній стан упродовж геологічної історії і є обов’язковою для їхнього існування. Клімат – це одна з ланок геологічного розвитку Землі, що обумовлюється як астрономічними, так і внутрішньоземними процесами. Головним чинником, що регулює клімат Землі, є океани, де існують зони формування, шляхи постачання і території споживання теплової енергії. Шляхами постачання служать океанічні течії, які поділяються на глибинні та поверхневі. Основними причинами океанічних течій, крім загальновизнаних сил (тертя, тяжіння, Коріоліса), вважаємо також геомагнетизм, який формує замкнуті електромагнітні кільця в електроліті і здійснює перенос речовини. Основною ланкою електрично-гідродинамічної системи Землі є Антарктична циркумполярна течія, яка забезпечує і регулює функціонування всіх інших течій. Її порушення зумовлює періодичні катастрофічні кліматичні зміни на берегах Тихого океану (поява Ель-Ніньйо). Відсутність її впливу в Атлантичному океані забезпечується достатньою потужністю Гольфстриму. Різкі зміни клімату на поверхні Землі можливі лише при зміні конфігурації континентів або місцеположення геомагнітних полюсів та їхньої полярності. Тільки ці причини можуть привести до зміни територій зледеніння внаслідок переваги випадання снігу над його втратою шляхом абляції. А зміна територій зледеніння спричиняє зміну напрямку океанічних течій і кліматичних умов на поверхні Землі. Сучасний кліматичний стан виник у післятріасовий час. У девон-тріасову епоху основні території зледеніння були пов’язані з Африканським континентом, а територія України і Скандинавія знаходилися в субтропічній зоні.