Розвиток черевоногих молюсків у крейдяному періоді (Волино-Подільський сегмент Мезотетису)

На підставі дослідження різновікових угруповань черевоногих молюсків, які існували в межах Волино-Подільської ділянки крейдяного басейну, з’ясовано залежність розвитку цієї групи від палеогеографічних умов та їхніх змін. Виявлено, що найсприятливіші умови для розвитку черевоногих виникали на поч...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Бакаєва, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України 2010
Назва видання:Геологія і геохімія горючих копалин
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59527
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Розвиток черевоногих молюсків у крейдяному періоді (Волино-Подільський сегмент Мезотетису) / С. Бакаєва // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 45-56. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:На підставі дослідження різновікових угруповань черевоногих молюсків, які існували в межах Волино-Подільської ділянки крейдяного басейну, з’ясовано залежність розвитку цієї групи від палеогеографічних умов та їхніх змін. Виявлено, що найсприятливіші умови для розвитку черевоногих виникали на початкових стадіях трансгресії і на завершальних стадіях регресії та позначилися в розрізах найчисленнішими угрупованнями черевоногих сеноманського і маастрихтського віків. Поглиблення палеобасейну та встановлення стабільної глибоководної седиментації з одночасним існуванням карбонатно-мулистого дна були несприятливими для розвитку черевоногих, тому в таких осадах їхні представники відсутні. Встановлено, що найчисленніші угруповання черевоногих приурочені до відкладів субліторальної зони. Присутність у кожному з них фітофагів вказує на їхнє існування на малих глибинах, у межах фотичної зони, де була достатня кількість рослинної їжі і детриту, а наявність інфауни та приуроченість до піщано-алевритових фацій – на не дуже твердий піщано-глинистий субстрат дна.