Розвиток черевоногих молюсків у крейдяному періоді (Волино-Подільський сегмент Мезотетису)
На підставі дослідження різновікових угруповань черевоногих молюсків, які існували в межах Волино-Подільської ділянки крейдяного басейну, з’ясовано залежність розвитку цієї групи від палеогеографічних умов та їхніх змін. Виявлено, що найсприятливіші умови для розвитку черевоногих виникали на поч...
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
2010
|
Назва видання: | Геологія і геохімія горючих копалин |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59527 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Розвиток черевоногих молюсків у крейдяному періоді (Волино-Подільський сегмент Мезотетису) / С. Бакаєва // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 45-56. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | На підставі дослідження різновікових угруповань черевоногих молюсків, які
існували в межах Волино-Подільської ділянки крейдяного басейну, з’ясовано залежність розвитку цієї групи від палеогеографічних умов та їхніх змін. Виявлено,
що найсприятливіші умови для розвитку черевоногих виникали на початкових стадіях трансгресії і на завершальних стадіях регресії та позначилися в розрізах найчисленнішими угрупованнями черевоногих сеноманського і маастрихтського віків.
Поглиблення палеобасейну та встановлення стабільної глибоководної седиментації
з одночасним існуванням карбонатно-мулистого дна були несприятливими для розвитку черевоногих, тому в таких осадах їхні представники відсутні. Встановлено,
що найчисленніші угруповання черевоногих приурочені до відкладів субліторальної зони. Присутність у кожному з них фітофагів вказує на їхнє існування на малих
глибинах, у межах фотичної зони, де була достатня кількість рослинної їжі і детриту, а наявність інфауни та приуроченість до піщано-алевритових фацій – на не дуже
твердий піщано-глинистий субстрат дна. |
---|