Умови формування межі колекторів газу в пісковиках локальних антиклінальних структур Донбасу

• Дата: 2010
• Автори: Лукінов, В., Безручко, К.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України 2010
• Назва видання: Геологія і геохімія горючих копалин
• Теми: Геологія горючих копалин
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/59528
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Умови формування межі колекторів газу в пісковиках локальних антиклінальних структур Донбасу / В. Лукінов, К. Безручко // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2010. — № 3-4 (152-153). — С. 5-18. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Розглянуто можливість існування газових скупчень у локальних антиклінальних структурах вугленосної товщі Донбасу щодо наявності зони розущільнення та порід з екранувальною здатністю, які можуть слугувати покришкою (екраном). Екранувальна здатність порід розглядається за їхньою абсолютною проникністю та тиском прориву, потрібним для фільтрації флюїдів. Розраховано значення тисків прориву відповідно до абсолютної проникності по газу. Згідно з розрахунками, породи з абсолютною проникністю 10⁻¹⁶ м² здатні витримувати надлишковий тиск до 2,0 МПа, з проникністю 10⁻¹⁷ м² – до 4,4 МПа. Для порід з абсолютною проникністю 10⁻¹⁸ м² тиск прориву має становити не менше ніж 9,8 МПа. Розглянуто механізм виникнення надлишкового тиску під час складкоутворення. Оцінено можливі пластові тиски в локальних антиклінальних структурах. Значення пластових тисків розраховували з допомогою коефіцієнта аномальності за емпіричною формулою, отриманою для Дніпровсько-Донецької западини. Коефіцієнт аномальності – це відношення початкового пластового тиску до гідростатичного для відповідної глибини. Його значення залежить від інтенсивності складкоутворення, яку, у свою чергу, визначають за параметрами структури – висотою та площею. Аномально високі пластові тиски для структур Донбасу за розрахунками можуть характеризуватися максимальними значеннями коефіцієнта аномаль- ності 1,31–1,40. Середнє значення – 1,17. Отримані аналітичні результати цілком збігаються з фактичними замірами пластових тисків. На глибинах 500–2500 м перепад тиску може становити в середньому від 0,875 до 4,375, максимально – до 1,750–8,750 МПа. Середнім значенням надлишкових тисків відповідають породи з проникністю 10⁻¹⁶–10⁻¹⁷ м² , максимальним – 10⁻¹⁷–10⁻¹⁸ м² . Зроблено висновок, що непорушені під час складкоутворення шари пісковику можуть слугувати екраном газового покладу за мінімальних значень тиску, потрібного для прориву флюїдів, тобто за абсолютної проникності 10⁻¹⁶ м² (десяті частки мілідарсі).