Явище плеоназму в українському синтаксисі

Статтю присвячено функціонуванню плеоназму в українській мові, що як досить частотне явище є проявом дії закону мовної надмірності. Запропоновано широкий погляд на плеоназм, який охоплює вживання семантично суміжних, синонімічних, тотожних слів, а також усі різновиди повторення: редуплікацію, діафор...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Iнститут української мови НАН України
Дата:2009
Автор: Коломійцева, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут української мови НАН України 2009
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6001
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Явище плеоназму в українському синтаксисі / В. Коломійцева // Українська мова. — 2009. — № 1. — С. 33-40. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Статтю присвячено функціонуванню плеоназму в українській мові, що як досить частотне явище є проявом дії закону мовної надмірності. Запропоновано широкий погляд на плеоназм, який охоплює вживання семантично суміжних, синонімічних, тотожних слів, а також усі різновиди повторення: редуплікацію, діафору, анафору, епіфору. Систематизовано різновиди обов’язкового та факультативного плеоназму. Полісиндетон визначено як різновид плеоназму, що полягає у повторенні однакових сполучників, часток, прийменників. Зроблено висновок про те, що вживання тих самих слів, сполук слів, що є виявом плеоназму, завжди сигналізує про синтаксичну неповноту й синтаксичну складність речення.