Перспективні системи багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії

Проаналізовано сучасні схеми багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії. Для підвищення їх ККД запропоновано введення додаткового ступеня утилізації з застосуванням пластинчастих теплообмінників або теплообмінників з оребреними трубками....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Кошельнік, О.В., Морозов, О.Є., Кошельник, В.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут технічної теплофізики НАН України 2010
Schriftenreihe:	Промышленная теплотехника
Schlagworte:	Энергосбережение
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60627
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Перспективні системи багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії / О.В. Кошельнік, О.Є. Морозов, В.М. Кошельник // Промышленная теплотехника. — 2010. — Т. 32, № 6. — С. 91-97. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-60627
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-606272014-04-18T03:01:33Z Перспективні системи багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії Кошельнік, О.В. Морозов, О.Є. Кошельник, В.М. Энергосбережение Проаналізовано сучасні схеми багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії. Для підвищення їх ККД запропоновано введення додаткового ступеня утилізації з застосуванням пластинчастих теплообмінників або теплообмінників з оребреними трубками. Проанализированы современные схемы многоступенчатой утилизации теплоты дымовых газов промышленных стекловаренных печей непрерывного действия. Для повышения их КПД предложено введение дополнительной ступени утилизации с применением пластинчатых теплообменников или теплообменников с оребренными трубками. Present-day schemes of multistaged recycling systems of smoke gas heat of continuous industrial glass furnaces have been analysed. An additional stage of recycling apart of production by plate heat exchangers or ribbed tube heat exchangers is proposed to increase efficiency of heat-and-technological complexes for glass production. 2010 Article Перспективні системи багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії / О.В. Кошельнік, О.Є. Морозов, В.М. Кошельник // Промышленная теплотехника. — 2010. — Т. 32, № 6. — С. 91-97. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0204-3602 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60627 66.042.88, 666.1.031.2 uk Промышленная теплотехника Інститут технічної теплофізики НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Энергосбережение Энергосбережение
spellingShingle	Энергосбережение Энергосбережение Кошельнік, О.В. Морозов, О.Є. Кошельник, В.М. Перспективні системи багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії Промышленная теплотехника
description	Проаналізовано сучасні схеми багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії. Для підвищення їх ККД запропоновано введення додаткового ступеня утилізації з застосуванням пластинчастих теплообмінників або теплообмінників з оребреними трубками.
format	Article
author	Кошельнік, О.В. Морозов, О.Є. Кошельник, В.М.
author_facet	Кошельнік, О.В. Морозов, О.Є. Кошельник, В.М.
author_sort	Кошельнік, О.В.
title	Перспективні системи багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії
title_short	Перспективні системи багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії
title_full	Перспективні системи багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії
title_fullStr	Перспективні системи багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії
title_full_unstemmed	Перспективні системи багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії
title_sort	перспективні системи багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії
publisher	Інститут технічної теплофізики НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Энергосбережение
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60627
citation_txt	Перспективні системи багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії / О.В. Кошельнік, О.Є. Морозов, В.М. Кошельник // Промышленная теплотехника. — 2010. — Т. 32, № 6. — С. 91-97. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Промышленная теплотехника
work_keys_str_mv	AT košelʹníkov perspektivnísistemibagatostupínčastoíutilízacííteplotidimovihgazívpromislovihsklovarnihpečejbezperervnoídíí AT morozovoê perspektivnísistemibagatostupínčastoíutilízacííteplotidimovihgazívpromislovihsklovarnihpečejbezperervnoídíí AT košelʹnikvm perspektivnísistemibagatostupínčastoíutilízacííteplotidimovihgazívpromislovihsklovarnihpečejbezperervnoídíí
first_indexed	2025-07-05T11:40:06Z
last_indexed	2025-07-05T11:40:06Z
_version_	1836806943884181504
fulltext	ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2010, т. 32, №6 91 ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ УДК 66.042.88, 666.1.031.2 Кошельнік О.В.1, Морозов О.Є.2, Кошельник В.М.2 1Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України 2Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ПЕРСПЕКТИВНІ СИСТЕМИ БАГАТОСТУПІНЧАСТОЇ УТИЛІЗАЦІЇ ТЕПЛОТИ ДИМОВИХ ГАЗІВ ПРОМИСЛОВИХ СКЛОВАРНИХ ПЕЧЕЙ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ДІЇ Проаналізовано сучасні схеми багатоступінчастої утилізації теп- лоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії. Для підвищення їх ККД запропо- новано введення додаткового сту- пеня утилізації з застосуванням пластинчастих теплообмінників або теплообмінників з оребреними трубками. Проанализированы современ- ные схемы многоступенчатой ути- лизации теплоты дымовых газов промышленных стекловаренных пе- чей непрерывного действия. Для повышения их КПД предложено введение дополнительной ступени утилизации с применением плас- тинчатых теплообменников или теплообменников с оребренными трубками. Present-day schemes of multistaged recycling systems of smoke gas heat of continuous industrial glass furnaces have been analysed. An additional stage of recycling apart of production by plate heat exchangers or ribbed tube heat exchangers is proposed to increase efficiency of heat-and-technological complexes for glass production. В – економія палива; b – питома витрата палива на вироблення тепла в установці; G – кількість енергоносія; і – ентальпія теплоносія; Q – кількість тепла, що виробляється за раху- нок вторинних енергоресурсів; β – коефіцієнт невідповідності часу роботи основного агрегату та утилізаційної установ- ки; σ – коефіцієнт використання тепла, вироблено- го в утилізаційній установці; η – ККД установки; ВЕР – вторинні енергоресурси. Індекси нижні: зам – заміщувана; т – теплота; ут – утилізатор; 1 – параметри на вході; 2 – параметри на виході. Високотемпературні теплотехнологічні установки, в яких у якості джерела теплової енергії використовуються різні види орга- нічного палива, складають основу промисло- вих комплексів найбільш енергоємних галузей промисловості України, до яких відноситься й скловарне виробництво. За останні двадцять років питоме спожи- вання енергії на виробництво тони скла в світі скоротилося в середньому вдвічі та складає на даний час від 3,5 до 12 ГДж/т в залежності від виду скла, конструкції та продуктивності печі. Одночасно із цим було також удоскона- лено технологію виробництва та досягнуто послідовне зниження маси готових скляних виробів. Таким чином, питоме споживання енергії в галузі, віднесене до одиниці продукції, скоротилося на 60…70 %. Для деяких типів печей, зокрема регенеративних печей великої потужності, досягнута енергоємність проце- су наближається до теоретичного мінімуму, який становить від 2,25 (кришталеве скло) до 2,68 ГДж/т (листове та тарне скло) [1, 2]. Незважаючи на введення в дію за останні роки на скловарних підприємствах України декількох сучасних печей великої потужності, загальні питомі витрати енергії в галузі є знач- но більшими, ніж у промислово-розвинутих країнах. Тому в Україні існує подальша необхідність підвищення енергоефективності скляного виробництва в зв'язку з постійно зро- стаючою ціною органічного палива, насампе- ред природного газу, та жорсткою конкуренцією на світових ринках. Основним технологічним агрегатом при виробництві скла є плавильні скловарні печі. ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2010, т. 32, №692 ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ Для виробництва більшості видів скла засто- совуються регенеративні або рекуперативні плавильні печі безперервної дії ванного типу [3, 4]. Аналізуючи структуру витрат енергії на прикладі виробництва тарного скла, можна визначити, що 70 % витрачається на скловар- ну піч; по 5 % – на пристрої для завантажен- ня шихти, компресори та лери; 3 % – на вен- тилятори; до 10 % – на інше обладнання [5]. Таким чином, саме ефективність експлуатації скловарних печей з позиції продуктивності, тривалості робочої кампанії, витрат палива і якості продукції практично повністю визначає ефективність скляного виробництва. Сучасна регенеративна піч може мати за- гальну теплову ефективність близько 50 %, причому втрати з димовими газами становлять понад 20 %. Електричні печі та печі із приму- совим кисневим дуттям звичайно мають кращі питомі характеристики в порівнянні з печами на органічному паливі, але для них є характер- ним ряд недоліків, що обмежують їх широке використання. Характеристики деяких типів сучасних печей для виробництва сортового та тарного скла наведені в табл. 1 [2]. Рішення щодо зниження споживання енергії в скловарному виробництві можна реалізувати у двох напрямках: поліпшенням керуван- ня енергоспоживанням (зниження витрат на енергію при незмінному обсязі виробництва) і підвищенням ефективності виробництва шля- хом скорочення долі некондиційних виробів та відходів (сталість витрат на енергію при зростанні випуску придатної продукції). На рис. 1 наведено схему, що відображає основні напрямки підвищення ефективності скляного виробництва. До першої групи можна віднести вико- ристання ефективної теплоізоляції печі та регенераторів, сучасних типів вогнетривів, застосування ущільнювальних кілець на пальникових пристроях. Другу групу скла- дають заходи, що направлені на оптимізацію режимів роботи печі, зменшення кількості некондиційної продукції. Окремо слід виділити можливість застосування систем примусово- го кисневого дуття. В основі цього методу ле- жить використання замість повітря горіння (повністю або частково) кисню чистотою по- над 93 %. Але дослідження показали, що цей Табл.1. Характеристики сучасних типів скловарних печей безперервної дії Тип печі Вид палива Продуктивність, т/добу Питоме енергоспоживання, ГДж/т Тарне скло Регенеративна з поперечним напрямком полум’я Газ 370 4,12 Регенеративна з підковоподібним напрямком полум’я Газ 244 5,35 Рекуперативна Газ 400 5,22 Прямого нагріву з примусовим кисневим дуттям Газ 350 3,35 Сортове скло Регенеративна з підковоподібним напрямком полум’я Газ (мазут) 165 4,8 Комбінована рекуперативна Газ та електроенергія 30 9,5 Електрична Електроенергія 65 3,42 ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2010, т. 32, №6 93 ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ метод можна ефективно застосовувати тільки для печей малої продуктивності, які мають малоефективні системи утилізації теплоти або там, де вони зовсім відсутні [1]. Майже усі сучасні скловарні печі обладнані регенеративними або рекуперативними тепло- обмінниками для утилізації теплоти димових газів. Процес скловаріння супроводжується виходом значних об’ємів димових газів. Тем- пература димових газів після печі складає 400…600 ºC для печей регенеративного типу та 800…850 ºC для рекуперативних печей. Об- лаштовування високотемпературних установок елементами зовнішнього тепловикористання з додатковим теплоенергетичним обладнанням здійснюється з метою більш повного викори- стання відходів теплової енергії для одержання іншої технологічної продукції – гарячої води, пари, електроенергії. В якості прикладу таких теплотехнологічних установок можна привес- ти печі в комплексі з котлами-утилізаторами, паровими турбінами, системами випарного й водяного охолодження, водяними економай- зерами, підігрівачами шихти [3, 5, 6]. Таким чином, на базі скловарної печі створюється достатньо складний енерготехнологічний ком- плекс, що включає в себе різні елементи, ро- бота яких жорстко пов’язана з технологічними процесами скловаріння. Але в багатьох випадках температура ди- мових газів на виході при цьому залишається на рівні 200…250 ºС. Для використання тепло- ти такого низького температурного потенціалу можливо введення в багатокаскадні систе- ми утилізації теплоти додаткового ступеня, де будуть застосовані теплообмінні апара- ти, які показали свою ефективність при тако- му рівні температур. В області підвищення енергоефективності відомо багато прикладів використання на підприємствах галузі технічних рішень, які вже успішно були здійснені в інших галузях. Одні рішення при- пускають фундаментальні зміни в процесі скловаріння, інші – засновані на величезно- му обсязі доступної інформації про мето- ди підвищення ефективності використання енергії шляхом підвищення ефективності вже існуючих конструкцій печей. Це вимагає про- ведення додаткових досліджень щодо визначен- ня оптимальних конструктивних та режимних параметрів роботи теплоутилізаторів у складі теплотехнологічних комплексів з виробництва скломаси. Розглянемо кілька варіантів подібних схем стосовно ванних скловарних печей безперервної дії, які найбільш широко використовують- ся для промислового виробництва скла. На рис. 2 представлена схема енерготехнологіч- ного комплексу на основі скловарної печі, де використовуються котел-утилізатор (КУ) для виробництва пари та додаткові теплообмінники для підігріву природного газу і нагрівання води. За скловарною піччю СП встановлені два радіаційно-конвекційні рекуператори Р1, Р2 з жароміцної сталі. Вони забезпечують підігрів повітря горіння до температури 800 ºС за ра- хунок теплоти димових газів (25000 м3/год). Далі розташовані газопідігрівачі ГП1, ГП2, що забезпечують підігрів природного газу до тем- ператури 50 ºС. Температура димових газів за Рис. 1. Основні напрямки підвищення ефективності виробництва скла. ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2010, т. 32, №694 ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ ними становить 690 ºС. Після газопідігрівачів обидва газоходи поєднуються і димові гази підводять до котла-утилізатора. Спочатку вони потрапляють у перегрівник, а потім в КУ, що являє собою водотрубний котел із природною циркуляцією. Він виробляє пару енергетичних параметрів: тиск Рп = 3,0 МПа, температура перегрітої пари tпп = 430 ºС. При цьому темпе- ратура димових газів знижується до величини 310 ºС. В якості останнього ступеня в системі утилізації тепла димових газів використаний підігрівник живильної води ВЕ, що складається із двох змієвикових пакетів. Установка облад- нана тягодуттьовими пристроями Д для подо- лання аеродинамічного опору, який виникає при встановленні додаткового утилізаційного устаткування. Таким чином, в даній схемі за ра- хунок додаткового теплоенергетичного устат- кування температура газів на вході в димар знижується до 200 ºС. Слід зазначити, що оптимальне рішення повинне вибиратися для кожного конкретно- го випадку з урахуванням експлуатаційних параметрів працюючих установок і можливо- стей підприємств. Використання теплоти димо- вих газів для опалення в багатьох випадках може виявитися неефективним через невелику потре- бу в тепловій енергії на даному підприємстві та значні коливання навантаження протягом року. Тому більш ефективним засобом використання надлишкової теплоти димових газів є застосу- вання комбінованих схем утилізації тепла. В таких установках поряд з КУ використовують- ся парові турбіни в блоці з генераторами для виробництва електроенергії або компресорами для стиснення повітря. Застосування газових турбін у таких комплексах, як правило, виклю- чено через сильну запиленість газів і низький рівень тиску. Розглянемо більш складний промисловий комплекс з розгалуженою схемою викорис- тання теплоти димових газів чотирьох скло- плавильних агрегатів (рис. 3) [6]. Одна піч – рекуперативна (кількість газів, що відходять – 7800 м3/год), інші три – регенеративні (кількість газів, що відходять – 12600, 15200, 17400 м3/год відповідно). Через загальний газо- хід потік димових газів розділяється на два потоки, що подаються до КУ. Там вони охолод- жуються до 250 ºС. В КУ1 виробляється наси- чена пара з тиском 4,0 МПа. Розташова- ний за ним котел-перегрівник КП виробляє додаткову кількість пари з енергетичними па- раметрами – тиском 3,8 МПа і температурою 375 ºС. Таким чином, загальна кількість виробленої в теплотехнологічному комплексі пари сягає 10,5 т/год. Котел КУ2 з додатко- вим спалюванням палива й перегрівником забезпечує виробництво пари в кількості 6,2 т/год. Далі обидва потоки поєднуються, пара тут має наступні параметри: тиск – 3,8 МПа, температура – 416 ºС. Після КУ вста- Рис. 2. Схема утилізації теплоти димових газів скловарної печі. ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2010, т. 32, №6 95 ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ Рис. 3. Схема багатоступінчастого комбінованого утилізаційного комплексу для виробництва теплової та електричної енергії. Можливе виробництво теплової енергії (підігрів повітря горіння, вироблення пари або гарячої води в утилізаційній установці) за раху- нок теплових ВЕР складе т 1 2 ут( )Q G i i= − βη . (1) При тепловому напрямку використання ВЕР економія палива визначається за форму- лою: зам тB b Q= σ . (2) Коефіцієнт σ показує долю тепла, яке було використане споживачами, від загальної кількості виробленого утилізаційною установ- кою. Величина даного коефіцієнта в значній мірі залежить від розбіжності режимів виходу ВЕР і споживання утилізаційного тепла за оди- ницю часу. В формулі (2) питома витрата палива bзам на вироблення тепла в установці, що заміщається, розраховується як зам зам 0,0342b = η , (3) де 0,0342 – коефіцієнт еквівалентного переве- дення 1 ГДж в тону умовного палива. Величина ηзам показує ККД енергетичної установки, з показниками якої зіставляється ефективність використання ВЕР (залежно від умов в якості установки, що заміщується, мо- жуть розглядатися промислові котельні і т.п.). Виконані теплотехнічні розрахунки з ви- користанням формул (1) – (3) показали, що при зниженні температури димових газів до рівня 100 ºС, можлива кількість вироблено- го тепла в утилізаційній установці складе 11969 ГДж/рік (за умови трьохзмінної роботи та повного використання отриманої теплоти). Кількість палива, що буде зекономлено, у цьо- му випадку складе 454,8 т у.п./рік. В перерахун- ку на природний газ річна економія дорівнює 370,5 тис. м3 або близько 740000 грн./рік. Тобто, як показали розрахунки, сьогодні теплоутилізаційні схеми скловарних печей ма- ють ще досить великий енергетичний потенціал, для використання якого потрібно встановлення новлена багатоступінчаста конденсаційна турбіна ПТ і генератор Г з вихідною потужніс- тю 4 МВт. Загальний ККД установки стано- вить близько 27 %. Реалізація таких схем енергозбереження має важливе екологічне значення, що призво- дить до зменшення забруднення навколиш- нього середовища шляхом скорочення викидів пилу і продуктів згоряння органічного пали- ва. У зв’язку з тим, що розглянуті вище схе- ми утилізації теплоти димових газів є досить складними і потребують значних інвестицій, вибір конкретної схеми необхідно здійснювати на основі детальних техніко-економічних розрахунків. Такі складні схеми доцільно за- стосовувати тільки для великих промислових підприємств, що мають значну кількість тепло- вих ВЕР і споживачів енергії. Однак слід зазначити, що димові гази після існуючих систем утилізації теплоти скловарних печей мають температуру 200 ºС і вище. Визна- чимо існуючий енергетичний потенціал димо- вих газів в даних теплотехнологічних комплек- сах на прикладі схеми, що наведено на рис. 2. ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2010, т. 32, №696 ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ додаткового ефективного теплообмінного об- ладнання. До такого можна віднести пластинчасті теплообмінні апарати з гофрованою поверх- нею нагріву, які здатні передавати тепло з опти- мальною теплоенергетичною ефективністю при малих температурних напорах. Широ- ке застосування пластинчастих розбірних теплообмінників у теплоенергетиці (котельні, системи водяного опалення, водопостачання і системи охолодження), де потрібно реалізувати теплообмінні процеси при низькому рівні температур, обумовлено їх наступними яко- стями: високою ефективністю теплообміну; надійністю і стійкістю пластинчастих теплообмінників до зовнішніх і внутрішніх впливів; простотою монтажу і експлуатації; легкістю очищення завдяки розбірній конструкції теплообмінників; невеликими масогабаритними показниками; гнучкістю використання. Особливо слід відзначити ви- соку інтенсивність теплообмінних процесів. Так, значення коефіцієнтів теплопередачі для цих апаратів складає від 5000 до 10000 Вт/(м2·К), питома витрата металу на одиницю площі теплопередаючої поверхні не перевищує 10…17 кг/м2. Теплообмінники ма- ють високу ступінь уніфікації вузлів і деталей (до 90 %). Найбільш вигідною областю засто- сування пластинчастих теплообмінників є їхнє використання в процесах, що протікають при температурі до 200 ºС і тиску до 2,0 МПа [7]. При температурному рівні понад 200 ºС перспективним також є застосування тепло- обмінників-утилізаторів з оребреними трубка- ми розробки УкрНДІХіммаша (рис. 4). Вони мають достатньо велику площу поверхні теплообміну – до 200 м2 та мак- симальну температуру використання – до 600 ºС. В залежності від температури гарячого теплоносія можуть бути використані: сталеві труби з алюмінієвими ребрами – до 300 ºС та сталеві труби з оребренням з жароміцних ста- лей – до 600 ºС. Висновки Таким чином, аналіз існуючих багатосту- Рис. 4. Кожухо-трубчастий теплообмінний апарат для утилізації димових газів з оребреними трубками. пінчастих схем утилізації тепла димових газів промислових скловарних печей безперервної дії показав, що температура газів перед дима- рем в таких схемах сьогодні складає 200… 250 ºС, незважаючи на використання різних типів теплоенергетичного та утилізаційного обладнання. Через це загальний ККД найсучасніших теплотехнологічних комплек- сів з виробництва скла не перевищує 50 %. Враховуючи існуючий температурний рівень вихідних газів, перспективним в таких схе- мах в якості останнього ступеня утилізації є використання пластинчастих або трубча- стих теплообмінників з оребреними труб- ками. Вони показали свою ефективність в подібних умовах експлуатації в різних галу- зях промисловості та системах теплопостачан- ня. Практична реалізація даних підходів пот- ребує проведення додаткових теоретичних досліджень щодо визначення оптимальних конструктивних та режимних параметрів ро- боти такого теплоутилізаційного обладнання у складі теплотехнологічних комплексів з ви- робництва скломаси. ЛІТЕРАТУРА 1. Энергопотребление в производстве со- ртового, боросиликатного и специального стек- ла. – М.: РОО «Эколайн», 2005. – 16 с. ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2010, т. 32, №6 97 ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ 2. Справочник по наилучшим доступным техническим методам использования энергоре- сурсов в стекольной промышленности: произ- водство сортового и тарного стекла. – М.: РОО «Эколайн», 2005. – 30 с. 3. Товажнянский Л.Л., Кошельник В.М., Со- ловей В.В., Кошельник А.В. Интегрированные энергосберегающие теплотехнологии в сте- кольном производстве: монография. – Харьков : НТУ «ХПИ», 2008. – 628 с. 4. Гойхман В.Ю., Руслов В.Н., Костырь В.А. Печная теплотехника в производстве стекла. – Харьков: Факт, 1997. – 288 с. 5. Кошельнік О.В. Вибір ефективних кон- структивних і експлуатаційних параметрів регенеративних теплообмінників скловарних печей ванного типу // Энерготехнологии и ре- сурсосбережение. – 2008. – № 6. – С. 17-23. 6. Koerber G. Wirtschaftliche Verwertung von Rauchgasen hinter Glasschmelzwannen // Glastechnische Berichte. – 1977. – V. 50, № 3. – Р. 47-53. 7. Товажнянский Л.Л., Анипко О.Б., Маля- ренко В.А. Основы энерготехнологии в про- мышленности. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2002. – 436 с. Получено 04.06.2010 г.

Перспективні системи багатоступінчастої утилізації теплоти димових газів промислових скловарних печей безперервної дії

Institution

Ähnliche Einträge