Основні положення концепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України

В статье определены основные положения концепции Национальной стратегии теплообеспечения населённых пунктов Украины предприятиями коммунальной теплоэнергетики (ключевые проблемы теплообеспечения, основные принципы, приоритеты, задачи стратегии), а также оценены ориентировочный состав и объём первичн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
Hauptverfasser: Долінський, А.А., Басок, Б.І., Базєєв, Є.Т., Кучин, Г.П.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут технічної теплофізики НАН України 2009
Schriftenreihe:Промышленная теплотехника
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60914
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Основні положення концепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України / А.А. Долінський, Б.І. Басок, Є.Т. Базєєв, Г.П. Кучин // Промышленная теплотехника. — 2009. — Т. 31, № 4. — С. 68-77. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-60914
record_format dspace
spelling irk-123456789-609142014-04-21T03:01:36Z Основні положення концепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України Долінський, А.А. Басок, Б.І. Базєєв, Є.Т. Кучин, Г.П. Коммунальная и промышленная теплоэнергетика В статье определены основные положения концепции Национальной стратегии теплообеспечения населённых пунктов Украины предприятиями коммунальной теплоэнергетики (ключевые проблемы теплообеспечения, основные принципы, приоритеты, задачи стратегии), а также оценены ориентировочный состав и объём первичных энергоресурсов при реализации стратегии. У статті визначено основні положення концепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України підприємствами комунальної теплоенергетики (ключові проблеми теплозабезпечення, основні принципи, пріоритети, завдання стратегії), а також оцінено орієнтовні складові первинних енергоресурсів та їх обсяги при реалізації стратегії. The present paper is devoted to determining fundamentals of the concept of the National strategy for heat supply of Ukrainian settlements by the enterprises of municipal heat-power engineering (key problems of heat supply, basic principles, priorities, and tasks of strategy). The approximate structure and volume of primary energy resources are necessary for the realization of strategy are evaluated. 2009 Article Основні положення концепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України / А.А. Долінський, Б.І. Басок, Є.Т. Базєєв, Г.П. Кучин // Промышленная теплотехника. — 2009. — Т. 31, № 4. — С. 68-77. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0204-3602 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60914 658.264 uk Промышленная теплотехника Інститут технічної теплофізики НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Коммунальная и промышленная теплоэнергетика
Коммунальная и промышленная теплоэнергетика
spellingShingle Коммунальная и промышленная теплоэнергетика
Коммунальная и промышленная теплоэнергетика
Долінський, А.А.
Басок, Б.І.
Базєєв, Є.Т.
Кучин, Г.П.
Основні положення концепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України
Промышленная теплотехника
description В статье определены основные положения концепции Национальной стратегии теплообеспечения населённых пунктов Украины предприятиями коммунальной теплоэнергетики (ключевые проблемы теплообеспечения, основные принципы, приоритеты, задачи стратегии), а также оценены ориентировочный состав и объём первичных энергоресурсов при реализации стратегии.
format Article
author Долінський, А.А.
Басок, Б.І.
Базєєв, Є.Т.
Кучин, Г.П.
author_facet Долінський, А.А.
Басок, Б.І.
Базєєв, Є.Т.
Кучин, Г.П.
author_sort Долінський, А.А.
title Основні положення концепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України
title_short Основні положення концепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України
title_full Основні положення концепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України
title_fullStr Основні положення концепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України
title_full_unstemmed Основні положення концепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України
title_sort основні положення концепції національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів україни
publisher Інститут технічної теплофізики НАН України
publishDate 2009
topic_facet Коммунальная и промышленная теплоэнергетика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/60914
citation_txt Основні положення концепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України / А.А. Долінський, Б.І. Басок, Є.Т. Базєєв, Г.П. Кучин // Промышленная теплотехника. — 2009. — Т. 31, № 4. — С. 68-77. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Промышленная теплотехника
work_keys_str_mv AT dolínsʹkijaa osnovnípoložennâkoncepcíínacíonalʹnoístrategííteplozabezpečennânaselenihpunktívukraíni
AT basokbí osnovnípoložennâkoncepcíínacíonalʹnoístrategííteplozabezpečennânaselenihpunktívukraíni
AT bazêêvêt osnovnípoložennâkoncepcíínacíonalʹnoístrategííteplozabezpečennânaselenihpunktívukraíni
AT kučingp osnovnípoložennâkoncepcíínacíonalʹnoístrategííteplozabezpečennânaselenihpunktívukraíni
first_indexed 2025-07-05T11:57:51Z
last_indexed 2025-07-05T11:57:51Z
_version_ 1836808061264592896
fulltext Підставою створення основних положень кон= цепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України є рішення Міжвідом= чої робочої групи з розроблення Національної стратегії теплозабезпечення (Постанова КМ Ук= раїни № 465 від 07.05.2008 р.) та рішення експерт= ної групи (при Міністерстві ЖКГ України) з пи= тань підготовки регіональних та державних проектів технічної модернізації теплоенергетики. Стратегія теплозабезпечення міст і населених пунктів України створюється для розробки дер= жавної політики і координації дій всіх загально= державних і місцевих органів законодавчої та ви= конавчої влади, організацій і підприємств енергетичного сектору, закладів науки та освіти, громадських організацій в напрямку створення дієвої системи теплозабезпечення населення Ук= раїни на інноваційних засадах сталого розвитку, принципах енергоефективності та раціонального використання енергетичних і матеріальних ре= сурсів та сприянні енергетичній безпеці країни. Сьогоденна ситуація в теплозабезпеченні міст і населених пунктів України може бути охаракте= ризована як кризова, а в деяких з них як критич= на. В цій сфері житлово=комунального господар= ства щільно сплелися технічні, економічні, екологічні та соціальні проблеми. Як відомо, комунальною теплоенергетикою (її основою є система теплопостачання) і населен= ням використовується 34…35 млрд м3 природно= го газу (із 70 млрд м3, що споживається Ук= раїною) з ефективністю лише до 50 %. Тобто, саме тут зосереджено найбільший потенціал енергозбереження енергоресурсів. Тому кому= нальна теплоенергетика потребує докорінної комплексної реабілітації. На сьогодні основні положення концепції та= кої стратегії розроблено, а саме: визначено блок= схему розробки стратегії теплозабезпечення і контролю за її реалізацією (рис. 1), мету, принци= пи і пріоритети стратегії, перелік задач для досягнення мети, структуру концепції, основні завдання, механізми реалізації основних завдань, необхідні ресурси. Головний очікуваний результат реалізації концепції на першому етапі (до 2013 р.) – еко= номія та заміщення первинних енергоре= сурсів у сфері теплозабезпечення на 28…30 % (до 24 млн т. умовного палива, головним чи= ном природного газу) і до 60…70 % – до 2030 р. Саме суттєве зменшення споживання природ= ного газу (до 49,5 млрд м3 в 2030р., тобто майже на 30%) передбачено і Енергетичною стратегією України на період до 2030 р. [1]. 68 ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2009, т. 31, № 4 КОММУНАЛЬНАЯ И ПРОМЫШЛЕННАЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИКА У статті визначено основні положен- ня концепції Національної стратегії тепло- забезпечення населених пунктів України підприємствами комунальної тепло- енергетики (ключові проблеми теплоза- безпечення, основні принципи, пріори- тети, завдання стратегії), а також оцінено орієнтовні складові первинних енергоресурсів та їх обсяги при реалі- зації стратегії. В статье определены основные по- ложения концепции Национальной стратегии теплообеспечения населён- ных пунктов Украины предприятиями коммунальной теплоэнергетики (ключе- вые проблемы теплообеспечения, ос- новные принципы, приоритеты, задачи стратегии), а также оценены ориентиро- вочный состав и объём первичных энер- горесурсов при реализации стратегии. The present paper is devoted to deter- mining fundamentals of the concept of the National strategy for heat supply of Ukrainian settlements by the enterprises of municipal heat-power engineering (key problems of heat supply, basic principles, priorities, and tasks of strategy). The approximate structure and volume of pri- mary energy resources are necessary for the realization of strategy are evaluated. УДК 658.264 ДОЛІНСЬКИЙ А.А., БАСОК Б.І., БАЗЕЕВ Є.Т., КУЧИН Г.П. Інститут технічної теплофізики НАН України ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ Необхідним заходом щодо реалізації вищевка= заної стратегії з урахуванням конкретних умов сьогодення може бути розробка п’ятирічної Дер= жавної програми комплексної модернізації кому= нальної теплоенергетики України, структура якої повинна будуватися на базі регіональних (облас= них) програм з 4...5=річною окупністю заходів та використанні пільгових кредитів. Регіональні програми модернізації комуналь= ної теплоенергетики дозволять: = вирішити проблему зменшення об’ємів газо= вого палива, що споживається об’єктами кому= ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2009, т. 31, № 4 69 КОММУНАЛЬНАЯ И ПРОМЫШЛЕННАЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИКА Рис. 1. Блок+схема розробки стратегії теплозабезпечення і контролю за її реалізацією. нальної теплоенергетики (до 30 % протягом пер= ших п’яти років); = надати замовлення машинобудівній та мета= лургійній галузям на виробництво новітнього теплогенеруючого, теплообмінного та теплови= користовуючого устаткування; = працевлаштувати десятки тисяч робітників. На даний час опрацьовано методологічні заса= ди розробки регіональних програм модернізації комунальної теплоенергетики, з використанням яких вже було розроблено програми модернізації комунальної теплоенергетики Донецької області та АР Крим (2007 – 2008 рр.) [2, 3]. На сьогодні розроблено основні положення стратегії теплозабезпечення населених пунктів України та методологічні засади розробки регіональних програм модернізації комунальної теплоенергетики, які в листопаді 2008 р. було розглянуто на засіданні експертної групи з пи= тань підготовки регіональних та державних програм технічної модернізації комунальної теп= лоенергетики Міністерства з питань житлово= комунального господарства України, де було вирішено: 1. Матеріали „Основні положення концепції Національної стратегії теплозабезпечення насе= лених пунктів України” доопрацювати і взяти як складову при створенні концепції Національної стратегії теплозабезпечення України. 2. Схвалити методику розробки регіональ= них програм модернізації комунальної тепло= енергетики. У сферу теплозабезпечення входять: 1. Індивідуально=побутовий сектор – опа= лення, приготування гарячої води, використання палива для приготування їжі в приватних садибах і будинках. 2. Комунальне (муніципальне) теплозабез= печення міських житлових будинків та соціаль= но=бюджетної сфери міст (знаходиться у сфері прямого впливу Міністерства ЖКГ України). 3. Частина промислової теплоенергетики, що забезпечує теплотою житлові будинки та будівлі соціально=бюджетної сфери. 4. Теплозабезпечення об’єктів соціально= бюджетної сфери та адміністративних будівель. 5. Теплозабезпечення відомчого житлового сектору (військові гарнізони, відомче житло тощо). Специфікою стратегії теплозабезпечення України є те, що сфера її впливу охоплює все населення країни, включаючи соціально чут= ливі непрацездатні групи населення (дітей, школярів, пенсіонерів), на відміну від інших стратегій розвитку економіки, які орієнтовані на участь активного, працездатного населен= ня. В цьому полягає соціальна особливість і складність виконання Національної стратегії теплозабезпечення. У концентрованому вигляді в сфері теплоза= безпечення населених пунктів України для всіх залучених у цю систему учасників можна визна= чити такі проблеми: 1. Проблеми споживача – населення: = Низька якість тепла, недостатні обсяги тепла, перебої в його постачанні. = Висока вартість теплових послуг, немож= ливість їх оплати значною частиною населення. = Відсутність приладів обліку теплоти. = Відсутність договорів з надавачем послуг (чи товару), неможливість контролю послуг. = Монополізм виробника, поєднання ви= робника і транспортувальника тепла в одній юридичній особі. = Труднощі мешканців будинків в об’єднанні в юридичну особу. = Низька якість роботи житлово=експлуа= таційних контор. 2. Проблеми виробника тепла: = Висока вартість первинного палива. = Застаріла матеріальна база. = Недостатнє фінансування, неефективна інвестиційна політика. = Слабкий менеджмент, що головним чином зумовлено специфічною формою власності підприємств комунальної сфери – комунальною. = Дотаційна політика (перехресне суб= сидіювання, зменшення допомоги промислової теплоенергетики, великої електроенергетики). = Руйнування системи централізованого теплопостачання. = Минулі борги споживачів. = Обмежена рентабельність виробництва, економічно необґрунтована ціна на тепло. 3. Проблеми місцевої влади: = Перевитрати місцевого бюджету. = Руйнування системи централізованого 70 ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2009, т. 31, № 4 КОММУНАЛЬНАЯ И ПРОМЫШЛЕННАЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИКА теплопостачання (вилучення промислової тепло= енергетики, поквартирні котли, тарифи і ціни), перехресне субсидіювання. = Неефективна політика встановлення та введення в дію тарифів на тепло. = Відсутність в багатьох регіонах перспек= тивних схем теплозабезпечення. 4. Проблеми держави: = Залежність від імпорту палива, енергетич= на небезпека. = Соціальне напруження, особливо в умовах подорожчання теплових послуг. = Екологічне забруднення довкілля. = Дотаційна політика. = Неефективна інвестиційна політика, як наслідок, відсутність недержавних інвестицій. = Складність в управлінні (по=різному впли= ває місцева влада, немає “теплового” аналога Національної комісії регулювання електроенер= гетики). = Непрозорість, лібералізація і пільги в теп= лових послугах, великі втрати при транспорту= ванні і кінцевому користуванні, інколи непрозо= ре виробництво тепла. = Пошук оптимального відношення цент= ралізованого та децентралізованого теплопоста= чання. = Борги споживачів за минулі роки. = Монополізм виробника та транспорту= вальника. = Неринкова тарифна і цінова політика. = Відсутність досконалих законів і норма= тивної бази по використанню альтернативних, відновлювальних і місцевих видів палива. = Застарілий житловий кодекс. = Застарілі будівельні норми і правила (відсутність орієнтації на низькотемпературні системи опалення, системи повітряного опален= ня, застосування вторинного скидного техно= логічного і природного енергопотенціалу). Стан системи теплозабезпечення України Як відомо, Україна відноситься до країн, тільки частково забезпечених власними ресурсами. Біля 50% паливно=енергетичних ресурсів імпортується, причому в основному використовується природ= ний газ, світова ціна якого, на думку спеціалістів, буде відчутно зростати в найближчому майбутньо= му. Внаслідок надмірної енергоємності основних галузей промисловості, орієнтованих в основному на експорт (перш за все таких, як металургія, хімія та ін.) значна частина валютних надходжень йде на оплату імпортованих енергоресурсів. Енергоємність – найважливіший показник економіки. ВВП в Україні на 20% вищий, ніж в Росії, на 60...70% вищий, ніж в країнах східної Європи, і в багато разів більший, ніж в країнах “великої сімки”. При розробці стратегічних напрямків і визна= ченні економічно доцільного потенціалу енер= гозбереження в галузях економіки прогнозується скорочення енергоємності ВВП з 1,13 кг у.п./грн (2000 р.) до 0,3...0,51 кг у.п./грн у 2030 р. [1]. Реалізація політики енергозбереження в попе= редні роки не дала відчутних результатів, бо відсутня ефективна система управління енерго= збереженням, що включає комплекс еко= номічних, організаційних та законодавчих за= ходів, відсутнє забезпечення енергозберігаючих заходів необхідними цільовими інвестиціями і матеріальними ресурсами. У житлово=комунальному побутовому комп= лексі України використовується до 30% котельно= пічного палива від загального обсягу його спожи= вання галузями народного господарства. Переважна частина цього палива, а саме природ= ний газ, імпортується, що призводить до посилен= ня енергетичної залежності держави. Реалізація значного потенціалу енергозбереження буде спри= яти підвищенню енергетичної безпеки України. Теплоенергетика комунальної власності забез= печує тепловою енергією близько 55 % житлово= го фонду та установ бюджетної сфери. За даними Держкомстату України в кому= нальній теплоенергетиці на підприємствах усіх форм власності та відомчого підпорядкування експлуатується 26430 котелень, загальний технічний стан обладнання яких є критичним. З 64726 установлених котлів 22,2% (14331 одиниця) експлуатується понад 20 років. Значна кількість котлів типу „НІІСТУ=5”, „Універсал”, „Мінськ” і т.п. є застарілими та малоефективними з ко= ефіцієнтом корисної дії нижчим 82%. Невідповідним до вимог технічної експлуатації є технічний стан теплових мереж. Так, 4,6 тис. км ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2009, т. 31, № 4 71 КОММУНАЛЬНАЯ И ПРОМЫШЛЕННАЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИКА теплових мереж у двотрубному обчисленні (або 11,6%) перебувають у аварійному стані, завдяки чому щорічні втрати теплової енергії складають до 10%. Теплогідроізоляція на теплових мережах є застарілою та неефективною. Незважаючи на поступове зменшення пито= мих витрат палива на вироблення теплової енергії, вони ще надто високі і складають понад 160 кг у.п. на 1 Гкал теплоти. У соціальному відношенні ситуація не краща. Часто порушуються терміни початку і закінчення опалювального сезону, послуги з теплопостачан= ня надаються з відхиленням від нормативних ви= мог. В окремих регіонах гаряча вода подається лише в зимовий період, а в багатьох містах взагалі відсутнє централізоване гаряче водопостачання. Зважимо і на те, що лише 50 % населення має доступ до послуг з централізованого тепло= та га= рячого водопостачання. Комунальній енергетиці належить одне з провідних місць і в системі пріоритетів національної енергетичної безпеки. Це обумов= лено необхідністю вироблення теплової енергії безпосередньо біля об’єктів її реалізації, а також неможливістю її накопичення. Тільки в цій галузі короткострокове припинення енергопостачання з будь=яких причин може призвести до соціаль= них вибухів чи непередбачуваних наслідків, включаючи руйнування регіональної системи в цілому. Ця галузь житлово=комунального госпо= дарства стосується інтересів кожної людини і впливає на соціально=економічні відношення в регіонах та країні в цілому. Регіональна Програма модернізації комуналь= ної теплоенергетики області, міста спрямована на вирішення проблеми її реабілітації, підтримки і сталого розвитку на інноваційних засадах. Стратегія теплозабезпечення міст і населених пунктів України – це один із основних (базових) документів загальнодержавного значення, який містить соціально направлену систему науково обґрунтованих положень щодо пріоритетів дов= гострокової політики України з теплозабезпечен= ня та умов і механізмів її реалізації. Мета стратегії теплозабезпечення України – це створення і реалізація ефективної політики надійного, якісного і соціально доступного (технічно та економічно обгрунтованого) забез= печення населення та бюджетно=соціальної сфе= ри теплом, гарячою водою і кондиціюванням для створення належних комфортних умов для про= живання і праці та забезпечення енергетичної безпеки України. Національна стратегія теплозабезпечення на= селених пунктів України повинна враховувати основні положення: = стратегії соціального та економічного роз= витку України; = тенденцій інноваційного розвитку вітчиз= няної та світової науки, техніки та енергоефектив= них технологій; = Енергетичної стратегії України; = Енергетичної хартії Європи; = Європейської енергетичної програми; = програми ЄС “Розумна енергетика”; = міжнародних угод України в сфері вико= ристання паливно=енергетичних ресурсів; = тенденції глобального потепління клімату та механізми реалізації Кіотського протоколу. Основні принципи та пріоритети стратегії теплозабезпечення України – це: = основний шлях реалізації Національної стратегії теплозабезпечення України – через роз= робку та впровадження регіональних програм розвитку комунальної теплоенергетики; = заміщення та економія на підприємствах ЖКГ головним чином природного газу на 30% (15%+15%) в перші 5 років реалізації Національ= ної стратегії теплозабезпечення; = термін окупності запропонованих технічних та технологічних заходів – до 4…5 років; = використання головним чином вітчизня= ного устаткування та енергоефективних техно= логій, лише в разі відсутності – закордонних; = науково=технологічний супровід стратегії теплозабезпечення України вітчизняною енерге= тичною наукою. Основні завдання стратегії теплозабезпечення України – це: 1. Розробка схем теплозабезпечення населе= них пунктів на основі генеральних планів їх роз= витку. 2. Вдосконалення існуючої і створення нової законодавчо=правової основи та нормативно= технічної бази для ефективної реалізації стратегії теплозабезпечення України. Впровадження су= 72 ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2009, т. 31, № 4 КОММУНАЛЬНАЯ И ПРОМЫШЛЕННАЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИКА часних норм і стандартів у сфері громадського будівництва та реконструкції житлового фонду. 3. Вдосконалення існуючої та становлення і розвиток нової системи управління в сфері теп= лозабезпечення України. Створення на ринкових засадах ефективної конкурентної системи взаємодії всіх учасників сфери теплозабезпечен= ня; поступова демонополізація природної моно= полії теплопостачання; запровадження ме= ханізмів державного регулювання та економічного стимулювання енергоефективності в сфері теп= лозабезпечення. 4. Вдосконалення та розвиток політики цін та тарифів у сфері теплозабезпечення. 5. Технічна та технологічна модернізація сфе= ри теплозабезпечення. Розробка та впровадження новітніх інноваційних технологій використання: вугілля, водо=вугільних суспензій, електроопа= лення, нетрадиційних та відновлювальних енер= горесурсів, вторинних теплових енергоресурсів, місцевих енергоресурсів, когенерації, теплових насосів, сучасних теплоізоляційних матеріалів то= що. Зменшення негативного впливу системи теп= лозабезпечення на довкілля. 6. Створення сприятливого інвестиційного клімату, становлення ефективної фінансово=кре= дитної системи на засадах ринку та сталого роз= витку. Реалізація системи цілеспрямованих суб= сидій, субвенцій і дотацій. 7. Розробка і впровадження політики мо= дернізації існуючих і будівництва нових еко= логічних і енергоефективних будівель. 8. Розробка і реалізація регіональної політи= ки теплозабезпечення. Створення щорічних енергетичних балансів. 9. Створення системи консалтингу, моніто= рингу, енергоаудиту та інспекції в сфері теплоза= безпечення. 10. Міжнародна інтеграція в сфері теплоза= безпечення. Використання передового світового досвіду в області теплоенергетики. Адаптація до європейської політики ефективного теплозабез= печення. Використання механізмів Кіотського протоколу. 11. Розвиток енергетичної культури населен= ня в сфері енергозбереження. Пропаганда енер= гоекономного стилю життєдіяльності людини і всього населення. 12. Створення системи управління сферою теплозабезпечення, визначення показників та індикаторів виконання, моніторингу, аудиту, контролю та коригування Національної стратегії теплозабезпечення України. Особливого значення набуває проблема удос= коналення функціонування об’єктів комунальної теплоенергетики та управління енергоефек= тивністю та енергозбереженням у містах. У міській системі управління енергоефек= тивністю та енергозбереженням повинно бути чітко визначено: = практичні механізми проведення енерго= зберігаючої політики; = повноваження виконавчих органів влади по забезпеченню належного контролю за виконан= ням енергоефективних та енергозберігаючих проектів і заходів. Для цього необхідно створити адаптовану до регіональних умов відповідну структуру системи управління [4]. Основні цілі створення структури: 1. Міське державне регулювання в галузі енергозбереження організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, спрямоване на ефективне використання енергетичних ре= сурсів при виробництві, транспортуванні, пере= творенні і використанні. 2. Організація і централізація достовірних інформаційних потоків, що характеризують енерго= господарство міста, їх аналіз, розробка управляю= чої дії стосовно міської системи управління енергоефективністю та енергозбереженням. При цьому вирішуються такі задачі: Координація взаємодії всіх суб’єктів сис= теми управління. Розробка і коригування правової та нор= мативної бази енергоефективності та енергозбе= реження на території міста. Розробка порядку підготовки паливно= енергетичного балансу міста, його моніторинг, аналіз і прогнозування енергоспоживання. Розробка та управління міською цільовою програмою енергозбереження, моніторинг вико= нання даної програми. Координація розробки та реалізації тери= торіальних програм енергоефективності районів міста і галузевих програм (для великих міст). ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2009, т. 31, № 4 73 КОММУНАЛЬНАЯ И ПРОМЫШЛЕННАЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИКА Розробка та впровадження системи ліміту= вання (нормування) споживання енергоресурсів для споживачів, включаючи моніторинг спожи= вання. Визначення перспективного прогнозу бюджетних витрат на енергоресурси. Створення моніторингу з програми прове= дення енергетичних обстежень промислових підприємств – великих споживачів ПЕР. Організаційне забезпечення обов’язкової енергетичної паспортизації об’єктів житлово=ко= мунальної та соціальної сфери міста. Створення та підтримка системи акреди= тування організацій=енергоаудиторів для прове= дення енергообстежень споживачів ПЕР і енер= гопаспортизації об’єктів=споживачів. Координація робіт наукових організацій та об’єктів комунальної теплоенергетики з роз= робки впровадження енергоефективних техно= логій і обладнання. Формування пропозицій щодо конкурс= ного відбору енергоефективних проектів і їх ре= алізацій (разом з адміністрацією міста). Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів у галузі електротепло= постачання. Масова пропаганда заходів з енергозбере= ження серед населення. Механізми реалізації основних завдань стратегії теплозабезпечення України Національна стратегія теплозабезпечення Ук= раїни реалізується шляхом неухильного виконан= ня Законів України, Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, що відно= сяться до сфери теплозабезпечення; послідовного і поетапного виконання відомчих планів, рішень місцевих органів влади, виробничих планів ор= ганізацій і підприємств всіх форм власності, діяльність яких пов’язана з теплозабезпеченням. Розробка стратегії теплозабезпечення України та її поэтапне виконання виявить шляхи подальшого доопрацювання законодавчо=право= вих актів, спрямованих на розвиток та вдоскона= лення систем теплозабезпечення, в яких будуть прописані відповідні механізми їх реалізації та конкретизовані заходи. Основні етапи виконання основних завдань стратегії теплозабезпечення України При розробці Концепції Національної стратегії теплозабезпечення України необхідно виходити з того, що досягнення вказаної мети та реалізація поставлених завдань будуть здійснюватись по= етапно. При цьому для кожного етапу необхідно виходити з прогнозних оцінок інвестиційних можливостей, виробничого та технологічного по= тенціалу, кадрового потенціалу, стану паливно= енергетичного комплексу, враховувати положення Енергетичної стратегії України, а також тенденції технологічних досягнень в галузі енергетики та теп= лозабезпечення у вітчизняній і світовій практиці. Зокрема на першому етапі (2009–20013 рр.) стратегія теплозабезпечення України реалізуєть= ся шляхом: = виконання загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово=комунально= го господарства; = розробки, прийняття і виконання комплекс= ної державної програми модернізації комуналь= ної теплоенергетики на 2009–2013 рр. (на даний час – в стадії розробки та прийняття); = розробки, прийняття та виконання регіональних програм модернізації і оновлення комунальної теплоенергетики; = виконання комплексної цільової програми наукових досліджень Національної академії наук України „Наукові основи комплексної мо= дернізації комунальної теплоенергетики України”. Необхідні ресурси для реалізації стратегії теплозабезпечення України Фінансові. На перші п’ять років (2009–2013 рр.) реалізації стратегії теплозабезпечення України оціночні обсяги необхідного фінансування ста= новлять 80…90 млрд грн. На подальші періоди виконання стратегії обсяги фінансування будуть коригуватись і уточнюватись. Необхідні інвестиції для виконання стратегії модернізації комунальної теплоенергетики Ук= раїни шляхом реалізації антикризових програм ре= абілітації комунальної теплоенергетики всіх регіонів країни становлять на період 2009–2013 рр. (перші п’ять років) 86,9 млрд грн, тобто в се= 74 ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2009, т. 31, № 4 КОММУНАЛЬНАЯ И ПРОМЫШЛЕННАЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИКА редньому по 17,4 млрд грн за рік. Величину інвес= тицій можна оцінити за фінансовими показника= ми створення і виконання деяких регіональних програм. Розрахунок обсягу інвестицій базується на фактичних результатах виконання регіональ= них програм модернізації комунальної тепло= енергетики Донецької області та АР Крим, де прийнято, профінансовано та успішно реалізу= ються розроблені Інститутом технічної теп= лофізики програми модернізації. Узагальнені дані питомих інвестицій наведено в табл. 1. Аналіз модернізації комунальної теплоенер= гетики вказаних регіонів показує, що в середнь= ому на один рік обсяг необхідних інвестицій на модернізацію процесу виробництва, транспор= тування, розподілу і кінцевого споживання 1 Гкал тепла становить 197,6 грн (станом на період 2008 р.). Поширимо такі дані на всі регіони України, де комунальною теплоенергетикою щорічно виробляється приблизно 88,0 млн Гкал теплоти. Для виконання п’ятирічних антикризових програм всіх регіонів України необхідно оціночно: 88 млн/Гкал ×197,6×5 грн = 86,9 млрд грн. Зазначимо, що за 5 років виконання стратегії модернізації комунальної теплоенергетики буде зекономлено або заміщено щорічно по 5,0 млрд м3 природного газу за рік або загалом 25 млрд м3 . Організаційні. Відновлення вітчизняного теп= лоенергетичного машинобудування (власне ви= робництво сучасного котельного устаткування широкого діапазону потужностей для спалюван= ня вугілля, біомаси, торфу, відходів деревини, твердих побутових відходів та виробництво тепло= енергетичних контрольно=вимірювальних при= ладів, систем автоматики; виробництво сучасного високоефективного теплообмінного обладнання, вітчизняних теплових насосів, когенераційних установок, блочних центральних і індивідуаль= них теплових пунктів, вітроенергоустановок, су= часних систем транспорту енергії тощо). Посту= пове зменшення залежності від імпортного об= ладнання, сприяння енергетичній безпеці країни. Кадрові. Кадровими ресурсами країна практично забезпечена. Однак необхідно збіль= шити випуск спеціалістів в технічних вузах за спеціальностями як енергоменеджмент, енерго= консалтінг, енергоаудит, енергоюриспруденція, інжиніринг, інноваційні технології енергозабез= печення, енергоінформаційні технології тощо. Основні виконавці Національної стратегії теплозабезпечення України Замовник Національної стратегії теплозабез= печення України – КМ України. Головний виконавець – Міністерство житло= во=комунального господарства України. Наглядова і координуюча структура – Міжвідомча робоча групи з розроблення Національної стратегії теплозабезпечення. Співвиконавці – профільні міністерства Ук= раїни: Мінпаливенерго, Міністерство фінансів, Мінпраці, Мінекономіки, Мінюст, Мінпром= політики; Національна академія наук України; Національне агентство України з питань ефек= тивного використання енергетичних ресурсів; Антимонопольний комітет, Державний комітет споживання і стандартів; Державний комітет з інновацій та інвестицій; Національна комісія ре= гулювання електроенергетики; відповідні комітети Верховної Ради України. Очікувані результати реалізації стратегії теп$ лозабезпечення України: = створення низки законів України і норма= тивно=правової бази для ефективного функціону= вання на ринкових засадах і засадах сталого роз= ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2009, т. 31, № 4 75 КОММУНАЛЬНАЯ И ПРОМЫШЛЕННАЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИКА Та б л . 1 . витку екологічно безпечної системи теплозабез= печення; = досягнення на заключному етапі реалізації Національної стратегії теплозабезпечення рівня споживання теплової енергії індивідуально=побу= товмим сектором, житлово=комунальним секто= ром та соціально=бюджетною сферою в 1,5...1,6 рази більшого в порівнянні зі станом на 2008 р; = реалізація системи енергоефектив= ності і енергоресурсозбереження в сфері но= вого будівництва, реконструкції існуючого адміністративного і житлового фонду та в сис= темі теплозабезпечення. Досягнення на заключному етапі реалізації Національної стра= тегії теплозабезпечення економії первинних енергоресурсів в 28...30% (до 24 млн т умовного палива, головним чином природного газу) за рахунок впровадження структурних та техно= логічних енергозберігаючих заходів; = диверсифікація первинного палива, ви= користання вторинних енергетичних ресурсів, відновлювальних та нетрадиційних видів енергії; диверсифікація постачальників пер= винного палива, диверсифікація постачаль= ників тепла; уникнення залежності від імпорту палива; сприяння енергетичній безпеці країни (рис. 2). На основі реалізації вказаних заходів можна очікувати скорочення обсягів викорис= тання викопних первинних енергоресурсів в 2030 р. на половину в порівнянні з 2008 р., дове= дення на заключному етапі реалізації Національної стратегії теплозабезпечення в сис= темі теплопостачання України річних обсягів використання викопних первинних енергоре= сурсів до 25...28 млн т умовного палива (табл. 2); = якісне, надійне, безпечне і досяжне по оплаті споживачем теплопостачання населених пунктів України; = створення комфортних умов для прожи= вання і праці населення України і, як наслідок, відсутність соціального напруження в суспільстві. Висновок Запропоновані мета і завдання стратегії тепло= забезпечення України направлені на укріплення ролі держави в сталому та ефективному функціонуванні соціально важливого сектору енергетики країни і всього житлово=комунально= го господарства, що відповідає завданням Прог= рами діяльності Кабінету Міністрів України Пре= зидента України. 76 ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2009, т. 31, № 4 КОММУНАЛЬНАЯ И ПРОМЫШЛЕННАЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИКА Стан на 2008 р. Стан на момент завершення реалізації стратегії Рис. 2. Диверсифікація орієнтовних складових первинного енергоресурсу в загальному балансі первинного палива для потреб теплозабезпечення індивідуально+побутового сектору, житлово+комунального сектору та соціально+бюджетної сфери в разі успішної реалізації стратегії теплозабезпечення України. ЛІТЕРАТУРА 1. Енергетична стратегія України на період до 2030 року. / Розпорядження КМ України від 15.03.2006, №145=р. – 129 с. 2. Комунальна теплоенергетика України: стан, проблеми, шляхи модернізації (Долінсь= кий А.А., Басок Б.І., Базєєв Е.Т., Пирожен= ко І.А., колективна монографія). – К.: т. 1–2. – 2007. – 828 с. 3. Долінський А.А., Басок Б.І., Кучин Г.П., Базєєв Е.Т. та ін. Програми технічної мо= дернізації комунальної теплоенергетики регіонів України // Промышленная теплотехника. – 2009. – Т. 31, № 1. – С. 5–14. 4. Смотрелкин В.М. Городская система управ= ления энергоэффективностью и энергосбережени= ем // Энергосбережение. – 2008. – № 3. – С. 12–14. Отримано 11.06.2009 р. ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2009, т. 31, № 4 77 КОММУНАЛЬНАЯ И ПРОМЫШЛЕННАЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИКА Та б л . 2 . О рієнтовні складові і обсяги первинного енергоресурсу для потреб теплозабезпечення індивідуально=побутового сектору, житлово=комунального сектору та соціально=бюджетної сфери за успішної реалізації стратегії теплозабезпечення України