Еколого-геохімічна оцінка природних вод Київської міської агломерації

Представлено результати гідрогеохімічного дослідження поверхневих вод Київського мегаполіса. Зроблено еколого-геохімічну оцінку стану природних вод і визначено особливості міграції в них токсичних елементів....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2008
Main Authors:	Кураєва, І.В., Стадник, В.О., Самчук, А.І., Злобіна, К.С., Манічев, В.І., Єгоров, О.С.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України 2008
Series:	Мінералогічний журнал
Subjects:	Геохімія
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61237
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Еколого-геохімічна оцінка природних вод Київської міської агломерації / І.В. Кураєва, В.О. Стадник, А.І. Самчук, К.С. Злобіна, В.І. Манічев, О.С. Єгоров // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 4. — С. 70-76. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-61237
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-612372014-04-28T03:01:33Z Еколого-геохімічна оцінка природних вод Київської міської агломерації Кураєва, І.В. Стадник, В.О. Самчук, А.І. Злобіна, К.С. Манічев, В.І. Єгоров, О.С. Геохімія Представлено результати гідрогеохімічного дослідження поверхневих вод Київського мегаполіса. Зроблено еколого-геохімічну оцінку стану природних вод і визначено особливості міграції в них токсичних елементів. Представлены результаты гидрогеохимического исследования поверхностных вод Киевского мегаполиса. Проведена эколого-геохимическая оценка состояния природных вод и определены особенности миграции в них токсичных элементов. Results of hydromechanical investigation of surface waters of Kyiv megapolis have been presented. Eco-geochemical evaluation of the state of natural waters has been made and peculiarities of toxic elements migration in them have been determined. 2008 Article Еколого-геохімічна оцінка природних вод Київської міської агломерації / І.В. Кураєва, В.О. Стадник, А.І. Самчук, К.С. Злобіна, В.І. Манічев, О.С. Єгоров // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 4. — С. 70-76. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0204-3548 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61237 556.334(477 uk Мінералогічний журнал Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геохімія Геохімія
spellingShingle	Геохімія Геохімія Кураєва, І.В. Стадник, В.О. Самчук, А.І. Злобіна, К.С. Манічев, В.І. Єгоров, О.С. Еколого-геохімічна оцінка природних вод Київської міської агломерації Мінералогічний журнал
description	Представлено результати гідрогеохімічного дослідження поверхневих вод Київського мегаполіса. Зроблено еколого-геохімічну оцінку стану природних вод і визначено особливості міграції в них токсичних елементів.
format	Article
author	Кураєва, І.В. Стадник, В.О. Самчук, А.І. Злобіна, К.С. Манічев, В.І. Єгоров, О.С.
author_facet	Кураєва, І.В. Стадник, В.О. Самчук, А.І. Злобіна, К.С. Манічев, В.І. Єгоров, О.С.
author_sort	Кураєва, І.В.
title	Еколого-геохімічна оцінка природних вод Київської міської агломерації
title_short	Еколого-геохімічна оцінка природних вод Київської міської агломерації
title_full	Еколого-геохімічна оцінка природних вод Київської міської агломерації
title_fullStr	Еколого-геохімічна оцінка природних вод Київської міської агломерації
title_full_unstemmed	Еколого-геохімічна оцінка природних вод Київської міської агломерації
title_sort	еколого-геохімічна оцінка природних вод київської міської агломерації
publisher	Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Геохімія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61237
citation_txt	Еколого-геохімічна оцінка природних вод Київської міської агломерації / І.В. Кураєва, В.О. Стадник, А.І. Самчук, К.С. Злобіна, В.І. Манічев, О.С. Єгоров // Мінералогічний журнал. — 2008. — Т. 30, № 4. — С. 70-76. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Мінералогічний журнал
work_keys_str_mv	AT kuraêvaív ekologogeohímíčnaocínkaprirodnihvodkiívsʹkoímísʹkoíaglomeracíí AT stadnikvo ekologogeohímíčnaocínkaprirodnihvodkiívsʹkoímísʹkoíaglomeracíí AT samčukaí ekologogeohímíčnaocínkaprirodnihvodkiívsʹkoímísʹkoíaglomeracíí AT zlobínaks ekologogeohímíčnaocínkaprirodnihvodkiívsʹkoímísʹkoíaglomeracíí AT maníčevví ekologogeohímíčnaocínkaprirodnihvodkiívsʹkoímísʹkoíaglomeracíí AT êgorovos ekologogeohímíčnaocínkaprirodnihvodkiívsʹkoímísʹkoíaglomeracíí
first_indexed	2025-07-05T12:14:13Z
last_indexed	2025-07-05T12:14:13Z
_version_	1836809090829910016
fulltext	70 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2008. 30, No 4 УДК 556.334(477�25) І.В. Кураєва, В.О. Стадник, А.І. Самчук, К.С. Злобіна, В.І. Манічев, О.С. Єгоров ЕКОЛОГО[ГЕОХІМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНИХ ВОД КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ АГЛОМЕРАЦІЇ Представлено результати гідрогеохімічного дослідження поверхневих вод Київського мегаполіса. Зроблено еко5 лого5геохімічну оцінку стану природних вод і визначено особливості міграції в них токсичних елементів. МІНЕРАЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ MINERALOGICAL JOURNAL (UKRAINE) ГЕОХІМІЯ Вступ. Важливий напрямок розвитку сучасної гідрогеохімії — еколого5гідрогеохімічний, має особливе значення за умов інтенсивного при5 родокористування. Погіршення екологічного стану природних вод у XXI ст. продовжується швидкими темпами, набуваючи глобального характеру. Вода — особливо цінний природний ресурс. Шкоду здоров’ю населення від споживання недоброякісної питної води можна співстави5 ти зі втратами від стихійних лих. Забезпечення населення питною водою високої якості є вирішальним для функціонування мегаполіса, як, наприклад, м. Київ. Гідрогеохімічні дослідження дозволяють ви5 рішити актуальні практичні задачі, пов’язані з екологічною оцінкою стану природних вод ур5 банізованих територій. Цій проблемі присвя5 чено багато робіт, в яких автори за даними проведених гідрогеохімічних досліджень де5 тально аналізують стан природних вод (С.Р. Крайнов, 1987, 2004; А.М. Овчинніков, 1970; А.Є. Питьєва, 1978; А.І. Перельман, 1999). Такі дослідження проводяться і в Ук5 раїні (О.Ю. Митропольський, В.О. Ємельянов, 2004; Г.М. Бондаренко, 2004; Е.Я. Жовинсь5 кий, І.В. Кураєва, 1987, 1991; І.В. Кураєва, А.І. Самчук, 2008; В.І. Осадчий, 2008). Мета дослідження — визначення особливос5 тей розподілу хімічних елементів у природних водах Київського мегаполіса залежно від гео5 морфологічних умов і впливу на них антропо5 генних факторів. Об’єкт дослідження — відкриті водойми різ5 них районів Києва та його околиць (озера, ставки, водотоки, р. Дніпро та її притоки), представлені на рис. 1. Методи дослідження — фізико5хімічні та хі5 мічні: полум’яно5фотометричний, атомно5аб5 сорбційний, емісійний спектральний, спект5 рофотометричний, електрохімічний, трилоно5 метричний [10, 11]. Хімічний склад поверхневих вод формуєть5 ся відповідно до ландшафтно5геохімічних умов. Приток водних мас відбувається за раху5 нок атмосферних опадів і підземних джерел. У мегаполісах хімічний склад природних вод змі5 нюється під впливом водних стоків підпри5 ємств та діяльності населення. Територія Києва знаходиться на стику трьох орографічних областей — Придніпровської височини (центральна, південна та південно5 західна частини міста), Поліської моренно5 зандрової рівнини (північна та північно5 західна частини) та Придніпровської лівобе5 режної низовини (східна та південно5східна частини) і розсічена Дніпром та його числен5 ними притоками, що обумовлює характер рельєфу і основні типи ґрунтів на території міста [1, 4]. Правобережна частина — підвищена плато5 подібна лесова рівнина, розчленована ярами та балками, долинами невеликих річок. Ха5 рактерними формами рельєфу є гори5останці. Перевищення відносних висот сягає 196 м. У © І.В. Кураєва, В.О. Стадник, А.І. Самчук, К.С. Злобіна, В.І. Манічев, О.С. Єгоров, 2008 межах Придніпровської височини присутні переважно темно5сірі опідзолені та сірі лісові ґрунти та лесові утворення. Первинний склад їх суттєво змінений як процесами рельєфоут5 ворення, так і техногенною діяльністю люди5 ни. В геоморфологічному плані це ґрунти во5 доділу, поверхонь терас, схилів балок, річко5 вих долин, уступів, ярів, вимоїн, днища балок, конусів виносу делювіальних шлейфів тощо. Поверхневі стоки, що поповнюють запаси верхнього водоносного горизонту, виклика5 ють суфозію. Правий берег Дніпра є місцем постійного прояву ерозійних процесів. Внаслідок техногенної діяльності значні пло5 щі території перекриті намивними, привезе5 ними лучними та чорноземними ґрунтами. Східна (лівобережна) частина міста розта5 шована у межах Придніпровської низовини, що являє собою акумулятивну алювіальну рів5 нину, ускладнену серією різновікових терас. Лівобережна частина Києва слабо розчленова5 на, перевищення висот до 35 м. Сучасні ґрун5 ти Києва залягають на алювії Дніпра та його притоків, водно5льодовикових, делювіальних, болотних утвореннях, лесових суглинках то5 що. У лівобережній частині розвинуті дерено5 оглеєні, дерено5слабопідзолисті піщані та гли5 нисто5піщані ґрунти в комплексі з переважно оглеєними їх видами, слабогумусовані піски, торфово5болотні ґрунти й торфовики. Північна (північніше р. Сирець) і північно5 західна частини міста розміщені в межах Поліської низини. Це горбиста моренно5занд5 рова рівнина, поверхня якої характеризується позначками 140—190 м з невеликим горизон5 тальним та вертикальним розчленуванням. Для неї характерні середньопідзолисті супі5 щані ґрунти в комплексі з переважно оглеєни5 ми їх видами і торфово5болотними ґрунтами на давньоалювіальних і водно5льодовикових відкладах і морені. У межах Києва основною водною артерією є Дніпро, що має 400—600 м ширини і 6—12 глибини. Дніпро утворює протоки (Русанівка, Десенка), затоки (Матвіївська, Гавань, Ста5 рик), заплавні озера (Радунка, Тельбін). Праві притоки Дніпра — річки Либідь, Сирець, Віта. У західній частині міста — річки Горенка, Нив5 ка, притоки річок Ірпінь, Сирець та Нивка ут5 ворюють озера. Річка Либідь на значних ді5 лянках поміщена у колектор. На піщаних ґрунтах (лівобережна та північно5західна час5 тини міста) річкові долини менш звивисті, ут5 ворюють більшу кількість водойм, заболоче5 них заплав, надзаплавних терас, ніж на лесо5 вих ґрунтах. Попередніми дослідженнями встановлено [7, 9], що водний режим Києва змінний як у межах річного циклу, так і за багаторічний період. Від кількості опадів залежить і загаль5 на мінералізація вод: у період високої повені в річках Київської обл. мінералізація становить 100—150 мг/л за жорсткості 1,3—1,9 мг5екв/л, а в літню межень сягає 400—470 мг/л за жорсткості 4,7—6,0 мг5екв/л. При цьому про5 тягом тривалого періоду вміст мікрокомпо5 нентів є відносно сталим у межах того чи іншого водного об’єкта [3]. Результати досліджень. Для характеристики поверхневих вод Київського мегаполіса обсте5 жені відкриті водойми різних районів та його околиць. Результати вивчення хімічного скла5 ду вод наведено в табл. 1. Отримані дані підтверджують попередні висновки про відповідність складу природних вод Києва складу вод зони, що є перехідною від лісостепової до поліської [6]. Склад поверхневих вод переважно гідрокар5 бонатно5кальцієвий з мінералізацією 250— 350 мг/л. Встановлено відмінність хімічного складу вод залежно від їх приуроченості до алювіальних, моренно5зандрових та лесових територій. Найменше значення загальної мінералізації (0,22—0,23 г/л) властиве водам Дніпра та прилеглих притоків і водойм Дес5 нянського р5ну. В середньому її значення вдвічі вище для західної (моренно5зандрової) частини — 0,46 г/л. Для центральної та півден5 ної частин (лесовидні суглинки) мінералізація ЕКОЛОГО�ГЕОХІМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНИХ ВОД ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2008. 30, № 4 71 Рис. 1. Схема відбору проб природних вод м. Київ становить 0,76 г/л. При цьому кількість хлору та сульфат5іона і вміст мікрокомпонентів ви5 щі, ніж у водах Дніпра, що пояснюється впли5 вом техногенного забруднення. Аномально високе значення мінералізації встановлено в оз. Гура Святошинського р5ну нижче греблі — 12,79 г/л. Близьке значення встановлене на сміттєзвалищі Пирогове в південній частині Києва, що розташоване в колишньому кар’єрі на горі, складеній лесо5 видними суглинками, і присипано цими ж су5 глинками. Дощові води промивають сміттє5 звалище і проникають у водоносний горизонт, що, у свою чергу, забруднює водозбірну тери5 торію р. Віта та ґрунтові води. Підвищена мінералізація (1,2–1,5 г/л) відмі5 чена також у виходах джерел на схилах Дніпра (міст Патона, Лавра, Совські ставки, оз. П’я5 тої просіки). За збільшення загальної мінера5 лізації збільшується вміст Ca2+, Na+, Mg2+, K+. Окремим водоймам м. Київ властивий під5 вищений вміст іона калію, наприклад, у воді р. Либідь по всій течії (збільшення спостері5 гається від витоків до гирла), в озерах Берез5 няків, Гура і Паркове. Найнижчий вміст калію у водах Дніпра, водоймах Троєщини, р. Нивка. Найбільший вміст іона натрію відносно фону [3, 5] відзначається у озерах Гура, Чорна гора, Совські ставки, біля виходу джерел поблизу Лаври і мосту Патона, у каналі Бикова, р. Нив5 ка. Близькі до фонового значення вмісту іона натрію спостерігаються у р. Дніпро, в східній частині міста (територія заводу "Радикал"). Вміст іона магнію у поверхневих водах до5 сить сталий — підвищення відносно фонового спостерігається у водах озер Тельбін і Сонеч5 не, джерел на кручах Дніпра та гирлі Либіді, у водоймі на Чорній горі. Зростання вмісту іона кальцію в поверхневих водах міста спостері5 гається в межах розвитку лесових порід — дже5 рела круч Дніпра, район Голосієво, Совські ставки, канал Бикова. Підвищений вміст іона HCO3 – відмічено та5 кож здебільшого в межах лесової частини — Совські ставки, р. Либідь, джерела біля Лаври та мосту Патона, найменший — на площі роз5 витку алювіальних відкладів — Березняки (оз. Тельбін), озера Гура, Паркове. Збільшення кількості іона SO4 2– спостере5 жено у р. Нивка, Совських ставках, озерах по вул. Ревуцького, каналі Бикова та затоці Соба5 ча. Найменша кількість — у водах річок Дніп5 ро, Либідь, Нивка, озерах Паркове, Гура. Суттєвий вміст іона хлору відмічається у р. Нивка, Совських ставках, оз. Вирлиця, Со5 бачій затоці. Великий його вміст в оз. Гура, де встановлено загалом високу мінералізацію, що свідчить про техногенне забруднення цієї водойми. Характерно, що співвідношення макроком5 понентів у поверхневих водах помітно відріз5 няються, що свідчить про різний час надход5 ження цих елементів. Na+, K+, частково Ca2+ розчиняються переважно з польових шпатів, тоді як Fe3+, Mg2+, більша частина Са2+ надхо5 дять під час розчинення фемічних мінералів. На рис. 2, 3 показано вміст аніонів і катіонів в досліджуваних природних водах Київської міської агломерації. Відмічено суттєвий кореляційний зв’язок між K+ і Mg2+ (r = 0,78) і несуттєву кореляцію І.В. КУРАЄВА, В.О. СТАДНИК, А.І. САМЧУК та ін. 72 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2008. 30, No 4 Компонент р. Дніпро і притоки Озера і ставки рН SO4 2– NO3 – Cl– F– Br– P5+ Ca2+ Mg2+ Al3+ Mn3+ Fe3+ V3+ Cr3+ Co2+ Ni2+ Mo6+ Pb2+ Cu2+ Zn2+ Sr2+ As5+ Cd2+ Be2+ K+ Na+ Нафтопродукти Феноли Аміни 8,02 57,5 2,67 25,3 0,26 0,60 0,74 74,4 23,18 0,010 0,87 0,46 0,0027 0,0495 <0,01 0,0057 0,0066 0,0010 0,0046 0,038 0,76 0,035 <0,00001 <0,00001 5,13 16,42 0,74 0,013 0,32 8,03 56,7 1,53 21,4 0,28 0,61 0,65 78,2 20,17 0,007 0,060 0,37 0,0027 0,0283 <0,01 0,0111 0,0397 0,0017 0,0045 0,040 0,82 0,030 <0,00001 <0,00001 6,51 48,55 0,58 0,015 0,18 Таблиця 1. Середній вміст компонентів у природних водах м. Київ, мг/л між K+ і Na+, SO4 2–, Cl–. Відмічається кореля5 ційний зв’язок Na+ з Ca2+, HCO3 –, Cl–, SO4 2–. Розподіл мікрокомпонентів у поверхневих водах має складний характер. Чітких залеж5 ностей між вмістом макро5 і мікрокомпо5 нентів не спостерігається. Зведені дані щодо концентрації макроком5 понентів у воді з різних частин міста (табл. 2) показують, що кожна з них має місцевий гідрохімічний фон. Загальна мінералізація, відмінності у складі поверхневих вод, підви5 щений вміст мікрокомпонентів дозволяють зробити висновок, що забруднення поверхне5 вих вод проявляється головним чином у збіль5 шенні відносно гідрогеохімічного фону вмісту хлоридів натрію та калію, сульфатів кальцію та магнію. Отже, встановлено вразливість поверхневих вод по відношенню до техногенного забруд5 нення. Для Київського мегаполіса основними ознаками забруднення є збільшення у водах ЕКОЛОГО�ГЕОХІМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНИХ ВОД ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2008. 30, № 4 73 �� aaaaaaaaa aaaaaaaaa aaaaaaaaa aaaaaaaaa aaaaaaaaa �� aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa Рис. 2. Вміст аніонів у поверхневих водах м. Київ: 1 — Cl–, 2 — SO4 2–, 3 — НCO3 – Рис. 3. Вміст катіонів у поверхневих водах м. Київ: 1 — K+, 2 — Na+, 3 — Mg2+, 4 — Ca2+ Частина Залишок, г/л K+ Na+ Mg2+ Ca2+ Cl– HCO3 – SO4 2– Мінімальні значення I II III IV V 0,14 0,16 0,17 0,28 0,23 2,82 1,99 5,15 3,60 3,32 8,90 12,18 15,26 25,70 12,51 7,36 12,28 4,29 7,81 9,77 32,56 32,87 21,98 63,08 44,77 3,55 1,77 10,65 21,30 8,88 164,70 192,20 183,00 183,00 137,25 3,00 18,00 9,60 4,80 3,00 Максимальні значення I II III IV V 0,50 0,29 0,37 1,55 1,18 13,61 5,30 11,88 24,60 11,37 46,00 76,31 76,31 125,36 187,37 22,14 16,69 24,85 59,60 20,17 114,54 92,80 66,75 290,05 109,89 35,50 56,80 85,82 99,40 142,00 329,40 325,00 292,80 671,00 329,40 36,00 92,00 96,00 60,00 126,00 Середні значення I II III IV V 0,23 0,22 0,24 0,76 0,46 5,13 3,98 7,97 8,69 6,03 16,42 40,94 45,26 65,59 68,84 11,71 14,47 14,75 20,20 13,91 59,61 63,08 44,05 132,16 78,69 9,76 29,84 39,88 52,85 51,87 233,16 248,25 224,92 333,40 257,99 18,11 45,50 41,52 36,27 43,60 Таблиця 2. Середній вміст макрокомпонентів у водах різних частин м. Київ, мг/л П р и м і т к а. I — р. Дніпро та її притоки, II — Деснянський р5н, III — Лівобережна частина, IV — Центральна і Південна частини, V — Західна частина. вмісту хлоридів і сульфатів, що надходять до малих річок та водойм у складі аерозолів та стічних вод. Для дослідження форм знаходження хіміч5 них елементів у досліджуваних водах нами проведено моделювання рівноважного розчи5 ну хімічних елементів [3, 8], розраховані віль5 на енергія іонів і нейтральних молекул (без врахування органічної речовини). Рівноваж5 ний стан компонентів природних вод предс5 тавлений у табл. 3. Встановлено, що катіони у досліджуваних водах мігрують як вільні іони. Порівняння даних щодо середнього вмісту мікроелементів у природних водах із середнім складом ґрунтових вод дозволяє виділити дві групи (у дужках — значення коефіцієнтів кон5 центрації): I — накопичення у порівнянні з фоном: хром (20,8), арсен (12,5), нікель (3,6), стронцій (3,2), бром (2,9), молібден (2,2), мар5 ганець (1,8), ванадій (1,7), цинк (1,5); II — на рівні фонових значень концентрації або ниж5 че: мідь (1,0), фтор (0,7), свинець (0,7), залізо (0,5), кобальт, берилій, ртуть (< 0,1). Нами досліджено елементи, ГДК яких наба5 гато більше від фонових значень концентрації у маломінералізованих водах, і які не властиві прісним незабрудненим водам. До числа компонентів, вміст яких постійно перевищує ГДК для природних вод, належить залізо. ГДК заліза для питного водозабезпе5 чення і культурно5побутового користування — 0,3 мг/л. Високий вміст заліза знижує органо5 лептичні показники води. Особливо харак5 терні залізовмісні води для гумідної зони, що є областю живлення для річок Київської обл. Марганець належить до тих елементів, окиснені форми якого є менш розчинними, ніж відновлені. Тому регіональні закономір5 ності його розподілу і умов формування заб5 руднення ним вод подібні до закономірностей для заліза, хоча він є більш рухливим, відпо5 відно, рівень його концентрації вищий. Одним з найхарактерніших антропогенних забруднювачів є арсен, який має високу ток5 сичність, широко розповсюджений у навко5 лишньому середовищі, в тому числі у тканинах рослин і тварин, належить до компонентів вод, що накопичуються. Максимальний коефіцієнт концентрації — 17, вміст не перевищує ГДК. Найбільш токсичною формою хрому є шес5 тивалентна, однак в природних водах більш стійкий Cr3+. Він є менш токсичним, ссавці здатні витримати 100—2005разове перевищен5 ня норми його вмісту в організмі без шкідли5 вих наслідків. Вміст нікелю і ванадію не перевищує ГДК. Вміст молібдену в пробах вод даної тери5 торії — 0,6—4,1 мкг/л, що також значно ниж5 че від встановлених санітарно5гігієнічними вимогами значень. Однак по відношенню до геохімічного фону вони належать до групи елементів накопичення. Для ванадію, кобаль5 ту, хрому властива міграція в річкових водах у вигляді колоїдних часток, а більша частина молібдену (> 60 %) переноситься в розчинено5 му стані. Причиною такої поведінки молібде5 ну є те, що у водах цього типу він мігрує у аніонній формі і мало адсорбується колоїдни5 ми частинками, що, можливо, пояснює його вищий, ніж значення геохімічного фону, вміст. Вміст міді близький до значення геохіміч5 ного фону і в середньому складає 5 мкг/л, тоб5 то нижчий від критичного згідно з санітарно5 гігієнічними нормами (1 мг/л). І.В. КУРАЄВА, В.О. СТАДНИК, А.І. САМЧУК та ін. 74 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2008. 30, No 4 Ca2+ CaSO4 CaHCO3 + CaCO3 CaF+ CaOH+ Cu2+ CuSO4 CuHCO3 + CuCO3 CuF+ CuOH+ 86,72 5,87 3,42 3,13 0,77 1,97 ·10–3 80,32 2,35 15,23 2,02 0,01 1 ·10–3 Mg2+ MgSO4 MgHCO3 + MgCO3 MgF+ MgOH+ Ni2+ NiSO4 NiHCO3 + NiCO3 NiF+ NiOH+ 86,32 4,86 3,90 3,07 1,70 3,01 ·10–2 62,35 13,25 11,42 11,2 1,25 0,5 Na+ NaSO4 – NaHCO3 – NaCO3 – NaF NaOH Zn2+ ZnSO4 ZnHCO3 + ZnCO3 ZnF+ ZnOH+ 98,79 2,64 7,76 ·10–1 1,74 ·10–2 5,14 ·10–2 8,14 ·10–3 70,23 13,78 1,2 1,4 2,87 10,05 Таблиця 3. Форми знаходження хімічних елементів у природних водах Київського мегаполіса, % від молярної концентрації Середній вміст свинцю в річках і водоймах складає 1,5 мкг/л, менше, ніж геохімічний фон і значно менше від нормативних обмежень (0,03 мг/л). Одна з причин недонасиченості розглянутої гідросистеми свинцем — підвище5 на лужність середовища міграції (рН 7,5—8,5), коли свинець легко вступає в реакції з голов5 ними макрокомпонентами природних вод, ут5 ворюючи важкорозчинні сполуки (карбонати, сульфати, сульфіди, гідроксиди). Навіть нез5 начне зниження рН середовища збільшує роз5 чинність свинцю. У досліджених природних водах цинк нале5 жить до помірно накопичених елементів зі вмістом від 10 до 90 мкг/л в річкових водах і ставках. Підвищеного вмісту (по відношенню до геохімічного фону або ПДК) берилію, кадмію, ртуті, кобальту не виявлено. Для фто5 ру, брому та стронцію в прісних водах фоно5 вий вміст співрозмірний з ГДК, отже може не відповідати санітарно5гігієнічним нормам. Вміст фтору нижчий або близький до зна5 чення геохімічного фону. Середній коефіцієнт накопичення стронцію — 3,2, діапазон коли5 вань — 0,3—1,26 мг/л. Подібні кількісні зако5 номірності спостерігаються і для брому. В досліджуваних водах його вміст у всіх пробах перевищує ГДК (0,2 мг/л) і знаходиться в ме5 жах 0,26—1,06 мг/л. Більше 90 % нормованих шкідливих речо5 вин — органічні, головним чином штучного походження. Найбільше значення мають наф5 та і нафтопродукти, феноли і синтетичні по5 верхнево5активні речовини (ПАР). Під "наф5 топродуктами" розуміємо сумарний вміст вуг5 леводневих речовин, розчинних в гексані. Во5 ни не включають в себе різні полярні органічні речовини. Наявні ГДК для різних нафтопро5 дуктів у водах господарсько5питного призна5 чення складають 0,01—0,3 мг/л. Аналіз літера5 турних даних показує, що сучасний фон по вуглеводнях на незабруднених територіях зна5 ходиться на мікро5 і нанограмних рівнях, тоб5 то на декілька порядків нижчий від ГДК. Тому на якість води можуть впливати нафта і наф5 топродукти, штучно привнесені в джерело во5 допостачання. Аналіз природної води показує, що нижчий від ГДК вміст нафтопродуктів (0,3 мг/л) спос5 терігається лише для 40 % проб. Середній вміст у водах річок (0,74 мг/л) і ставків (0,58) перевищує ГДК у 1,5—2,5 рази. Це пов’язано з тим, що основними міграційними формами нафтових забруднювачів у природних водах є розчинена, емульгована, адсорбована на дис5 пергованих частинках та домішки у вигляді масляної фази (табл. 1). Чітко встановлюється зв’язок між підви5 щенням вмісту нафтопродуктів у природних водах з викидами каналізації. Основними джерелами забруднення синте5 тичними ПАР є побутові стоки деяких хіміч5 них і металообробних підприємств, а також сільськогосподарські відходи. ПАР не лише добре мігрують самі, але й сприяють міграції інших, зазвичай малорозчинних небезпечних речовин: нафтопродуктів, пестицидів, канце5 рогенних речовин тощо. Більша частина ПАР відноситься до аніонноактивної групи, на5 приклад, миючі органічні піни, що поділяють5 ся на алкілсульфати (ГДК 0,5 мг/л) і алкіл5 сульфонати (ГДК 0,5 мг/л). ГДК ПАР для міської каналізації — 20 мг/л. У поверхневих водах вміст фенолів не пере5 вищує 20 мкг/л, у ґрунтових і пластових може досягати десятих частин і одиниць міліграмів на літр. Встановлене перевищення вмісту фе5 нолів відносно ГДК у поверхневих водах на те5 риторії Києва. Висновки. Встановлено вразливість природ5 них вод щодо техногенного забруднення. У кожній з відібраних проб спостережено пере5 вищення ГДК за двома5трьома неорганічними показниками і практично повсюди — за вміс5 том органічних речовин техногенного по5 ходження. Концентрація, форма знаходження і ступінь токсичності мікроелементів у водних системах залежать від співвідношення процесів коагу5 ляції, осадження, сорбції, комплексоутворен5 ня, хелатування з розчинними органічними і неорганічними лігандами. Нами досліджений лише один бік водної екогеохімії хімічних еле5 ментів — іонна і колоїдно5розчинна складові загальної мінералізації. Отримані дані щодо стану природних вод Київського мегаполіса свідчать про доволі складні санітарно5гігієнічні умови, що, в свою чергу, викликає необхідність термінового про5 ведення низки практичних природоохорон5 них заходів з метою повернення до близьких до фонових параметрів. ЕКОЛОГО�ГЕОХІМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНИХ ВОД ISSN 0204�3548. Мінерал. журн. 2008. 30, № 4 75 І.В. КУРАЄВА, В.О. СТАДНИК, А.І. САМЧУК та ін. 76 ISSN 0204�3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2008. 30, No 4 1. Барщевский Н.Е., Купраш Р.П. Рельеф территории Киева и проблемы экологии // Геол. журн. — 1991. — № 2. — С. 3—14. 2. Горєв Л.М. Основи моделювання в гідроекології: Підр. — К.: Либідь, 1996. — 336 с. 3. Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Гідрохімія України: Підр. — К.: Вища шк., 1995. — 307 с. 4. Демчишин М.Г. Геологическая среда Киева // Геол. журн. — 1991. — № 2. — С. 14—24. 5. Дривер Дж. Геохимия природных вод: пер. с англ. — М.: Мир, 1985. — 440 с. 6. Екологічний атлас Києва. — К.: ТОВ "Агентство Інтермедіа", 2003. — 60 с. 7. Жовинский Э.Я., Маничев В.И., Кураева И.В. и др. Эколого5геохимическое исследование природных сред в ус5 ловиях городской агломерации / АН УССР. Ин5т геохимии и физики минералов. — Препр. — Киев, 1991. — 57 с. 8. Жовинский Э.Я., Кураева И.В., Горев Л.Н., Кирничный В.В. Определение миграционных форм микроэлементов в почвенных растворах методом математического моделирования // Минерал. журн. — 1995. — 17, № 6. — С. 62—67. 9. Зарицкий А.И., Лысяный Н.Н., Абрамис А.Я., Лютая Н.Г. Геохимические аспекты состояния геологической сре5 ды Киевской промышленно5городской агломерации // Геол. журн. — 1991. — № 2. — С. 28—38. 10. Комплексные оценки качества поверхностных вод / Под ред. А.М. Никанорова. — Л.: Гидрометеоиздат, 1984. — 139 с. 11. Никитина Н.П., Белякова Е.Е., Чернышова Р.И. Методика расчетов относительного содержания различных форм меди, свинца и цинка в природных водах // Гидрогеохимия регионов СССР и методы исследования природных вод. — Л., 1984. — С. 68—81. — (Тр. ВСЕГЕИ; Т. 329). Ін5т геохімії, мінералогії та рудоутворення Надійшла 29.05.2008 ім. М. П. Семененка НАН України, Київ Ін5т геохімії навколиш. середовища НАН та МНС України, Київ РЕЗЮМЕ. Представлены результаты гидрогеохимического исследования поверхностных вод Киевского мегапо5 лиса. Проведена эколого5геохимическая оценка состояния природных вод и определены особенности миграции в них токсичных элементов. SUMMARY. Results of hydromechanical investigation of surface waters of Kyiv megapolis have been presented. Eco5geo5 chemical evaluation of the state of natural waters has been made and peculiarities of toxic elements migration in them have been determined.

Еколого-геохімічна оцінка природних вод Київської міської агломерації

Institution

Similar Items