Використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні
Проаналізовано можливості використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні. Виконано оцінку ємності ринку України щодо впровадження котлів на деревині, соломі, торфі та оцінку необхідних капіталовкладень. Показано, що річне заощадження коштів завдяки скороченню споживання природн...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут технічної теплофізики НАН України
2006
|
| Назва видання: | Промышленная теплотехника |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61394 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Желєзна, Ю.Б. Матвєєв, М.М. Жовмір // Промышленная теплотехника. — 2006. — Т. 28, № 2. — С. 85-93. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-61394 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-613942014-05-05T03:01:32Z Використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Матвєєв, Ю.Б. Жовмір, М.М. Нетрадиционная энергетика Проаналізовано можливості використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні. Виконано оцінку ємності ринку України щодо впровадження котлів на деревині, соломі, торфі та оцінку необхідних капіталовкладень. Показано, що річне заощадження коштів завдяки скороченню споживання природного газу перевищує загальну суму витрат, що потрібні на впровадження парку котлів на біомасі і торфі. Проанализирована возможность использования местных видов топлива для производства энергии в Украине. Выполнена оценка емкости рынка Украины для внедрения котлов на древесине, соломе, торфе и оценка необходимых капиталовложений. Показано, что годовая экономия средств вследствие сокращения потребления природного газа превышает общую суму затрат, которые нужны на внедрение парка котлов на биомассе и торфе. Possibility to use local fuels for energy production in Ukraine is analyzed. Estimation of capacity of Ukraine's market for the introduction of boilers operating on wood waste, straw and peat is fulfilled, and required investment costs are assessed. It is shown that annual saving of money due to reduced natural gas consumption exceeds total costs required for the introduction of all these boilers operating on biomass and peat. 2006 Article Використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Желєзна, Ю.Б. Матвєєв, М.М. Жовмір // Промышленная теплотехника. — 2006. — Т. 28, № 2. — С. 85-93. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0204-3602 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61394 620.92 uk Промышленная теплотехника Інститут технічної теплофізики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нетрадиционная энергетика Нетрадиционная энергетика |
| spellingShingle |
Нетрадиционная энергетика Нетрадиционная энергетика Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Матвєєв, Ю.Б. Жовмір, М.М. Використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні Промышленная теплотехника |
| description |
Проаналізовано можливості використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні. Виконано оцінку ємності ринку України щодо впровадження котлів на деревині, соломі, торфі та оцінку необхідних капіталовкладень. Показано, що річне заощадження коштів завдяки скороченню споживання природного газу перевищує загальну суму витрат, що потрібні на впровадження парку котлів на біомасі і торфі. |
| format |
Article |
| author |
Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Матвєєв, Ю.Б. Жовмір, М.М. |
| author_facet |
Гелетуха, Г.Г. Желєзна, Т.А. Матвєєв, Ю.Б. Жовмір, М.М. |
| author_sort |
Гелетуха, Г.Г. |
| title |
Використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні |
| title_short |
Використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні |
| title_full |
Використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні |
| title_fullStr |
Використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні |
| title_full_unstemmed |
Використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні |
| title_sort |
використання місцевих видів палива для виробництва енергії в україні |
| publisher |
Інститут технічної теплофізики НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Нетрадиционная энергетика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61394 |
| citation_txt |
Використання місцевих видів палива для виробництва енергії в Україні / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Желєзна, Ю.Б. Матвєєв, М.М. Жовмір // Промышленная теплотехника. — 2006. — Т. 28, № 2. — С. 85-93. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Промышленная теплотехника |
| work_keys_str_mv |
AT geletuhagg vikoristannâmíscevihvidívpalivadlâvirobnictvaenergíívukraíní AT želêznata vikoristannâmíscevihvidívpalivadlâvirobnictvaenergíívukraíní AT matvêêvûb vikoristannâmíscevihvidívpalivadlâvirobnictvaenergíívukraíní AT žovmírmm vikoristannâmíscevihvidívpalivadlâvirobnictvaenergíívukraíní |
| first_indexed |
2025-07-05T12:26:04Z |
| last_indexed |
2025-07-05T12:26:04Z |
| _version_ |
1836809835934384128 |
| fulltext |
3. Van Ree R., Korbee R., Meijer R. at al.
Operational experiences of (in)direct co;combustion
in coal and gas fired power plants in Europe.
Proceedings of Power;Gen Europe Conference,
29–31 May 2001, Brussels, Belgium.
4. Vainikka P., Helynen S., Hillebrand K. at al.
Alholmens Kraft: Optimised multifuel CHP with high
performance and low emissions at Pietarsaari pulp
and paper mills. Proceedings of the Pulpaper 2004
conference, 1;3 June 2004, Helsinki, Finland.
5. Железная Т.А., Гелетуха Г.Г. Обзор современ;
ных технологий газификации биомассы // Промы;
шленная теплотехника. – 2006, т. 28, №2, с. 61–75.
6. Anderl H., Mory A., Zotter Th. BioCoComb ;
Gasification of Biomass and Co;Combustion of the
Gas in a Pulverized;Coal;Boiler. Proceedings of the
15th International Conference on Fluidized Bed
Combustion. May 16–19, 1999, Savannah, Georgia.
7. Железная Т.А., Гелетуха Г.Г. Современные
технологии получения жидкого топлива из биомас;
сы быстрым пиролизом. Обзор. Часть 1. // Промы;
шленная теплотехника. – 2005, т. 27, № 4, с. 91–100.
8. Железная Т.А., Гелетуха Г.Г. Современные
технологии получения жидкого топлива из биомас;
сы быстрым пиролизом. Обзор. Часть 2. // Промы;
шленная теплотехника. – 2005, т. 27, № 5, с. 79–90.
9. Mullaney H., Farag I.H., LaClaire C.E.,
Barrett C.J. Technical, environmrntal and economic
feasibility of bio;oil in New Hampshire’s North
Country. Final report of ABAN;URI;BO43 project,
August 2002.
10. Wagenaar B.M., Gansekoele E., Florijn J.H.,
Venderbosch R.H. Bio;oil as natural gas substitute in a
350 MW power station. Proceedings of Second World
Biomass Conference, 10–14 May 2004, Rome, Italy,
p. 1727–1732.
11. Стратегічні напрями та технічні рішення
реконструкції діючих ТЕС України / Міністерст;
во енергетики та електрифікації України. – Київ,
1994. – 104 с.
12. Современное состояние угольных электро;
станций Украины и перспективы их развития /
Корчевой Ю.П., Майстренко А.Ю., Шидловский
А.К., Яцкевич С.В. // Экотехнологии и ресурсос;
бережение. – 1996. – № 3 – с. 3–8.
13. Направления реконструкции пылеуголь;
ных ТЭС Украины / Корчевой Ю.П., Майстрен;
ко А.Ю., Чернявский Н.В., Яцкевич С.В. // Эко;
технологии и ресурсосбережение. –1997. – № 5 –
С. 3–13.
Получено 11.01.2006 г.
ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2006, т. 28, № 2 85
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
Проаналізовано можливості викорис�
тання місцевих видів палива для вироб�
ництва енергії в Україні. Виконано оцінку
ємності ринку України щодо впровад�
ження котлів на деревині, соломі, торфі
та оцінку необхідних капіталовкладень.
Показано, що річне заощадження коштів
завдяки скороченню споживання при�
родного газу перевищує загальну суму
витрат, що потрібні на впровадження
парку котлів на біомасі і торфі.
Проанализирована возможность ис�
пользования местных видов топлива для
производства энергии в Украине. Выпол�
нена оценка емкости рынка Украины для
внедрения котлов на древесине, соломе,
торфе и оценка необходимых капитало�
вложений. Показано, что годовая эконо�
мия средств вследствие сокращения по�
требления природного газа превышает
общую суму затрат, которые нужны на вне�
дрение парка котлов на биомассе и торфе.
Possibility to use local fuels for energy
production in Ukraine is analyzed.
Estimation of capacity of Ukraine's market
for the introduction of boilers operating on
wood waste, straw and peat is fulfilled, and
required investment costs are assessed. It
is shown that annual saving of money due
to reduced natural gas consumption
exceeds total costs required for the intro�
duction of all these boilers operating on
biomass and peat.
УДК 620.92
ГЕЛЕТУХА Г.Г., ЖЕЛЄЗНА Т.А.,
МАТВЄЄВ Ю.Б., ЖОВМІР М.М.
Інститут технічної теплофізики НАН України
ВИКОРИСТАННЯ МІСЦЕВИХ ВИДІВ ПАЛИВА ДЛЯ
ВИРОБНИЦТВА ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ
Необхідність скорочення споживання природ;
ного газу – одна з найбільш актуальних проблем
енергетики України. На початку цього року
вартість природного газу зросла більш як у два
рази, що поставило на межу виживання ряд галу;
зей народного господарства. Таке становище
змушує країну терміново шукати альтернативні
джерела енергії і впроваджувати енергозберігаючі
технології. Ми переконані, що одним з основних
шляхів скорочення споживання природного газу
в Україні може стати широке застосування техно;
логій виробництва енергії з місцевих видів пали;
ва, таких як біомаса і торф.
Біомаса – це вуглецевомісткі органічні речо;
вини рослинного та тваринного походження (де;
ревина, солома, рослинні залишки сільськогос;
подарського виробництва, гній, органічна
частина твердих побутових відходів та іноді
торф). Для виробництва енергії переважно засто;
совують тверду біомасу, а також отримані з неї
рідкі та газоподібні палива – біогаз, біодизель,
біоетанол. Біомаса є відновлюваним, екологічно
чистим паливом, використання якого не призво;
дить до підсилення глобального парникового
ефекту.
Біомаса – четверте за значенням паливо у
світі, яке дає близько 2 млрд т у.п. на рік, що ста;
новить близько 14% загального споживання пер;
винних енергоносіїв у світі (у країнах, що розви;
ваються – більше 30 %, іноді до 50...80 %).
Виробництво енергії з відновлюваних джерел,
в тому числі біомаси, динамічно розвивається у
більшості Європейських країн. У 1995 р. в
країнах ЄС на долю відновлюваних джерел
енергії припадало 74,3 млн т нафтового еквіва;
ленту, що складало близько 6 % загального спо;
живання первинних енергоносіїв (табл. 1). З них
частка біомаси складала більше 60 %, що стано;
вило близько 3 % загального споживання пер;
винних енергоносіїв. В окремих країнах частка
біомаси в загальному споживанні первинних
енергоносіїв значно перевищує середньоєвро;
пейську: в Фінляндії – 23% (світовий лідер серед
розвинутих країн), в Швеції – 18 %, в Австрії –
12 %, в Данії – 8 %, в Канаді та Німеччині – 6 %,
в США – 3 %. У відповідності до програми роз;
витку відновлюваних джерел енергії, в країнах
ЄС частка біомаси складатиме 182 млн т нафто;
вого еквіваленту, що становитиме 74 % загально;
го вкладу відновлюваних джерел енергії у 2010 р.
Таким чином, біомаса є найбільш потужним сек;
тором відновлюваних джерел енергії в ЄС. Жод;
на з розвинених країн не заявила про плани ско;
рочення споживання енергії біомаси. Навпаки,
національні енергетичні програми країн ЄС,
США та Канади планують подальший суттєвий
ріст цього сектору відновлюваних джерел енергії.
Однією з вимог до країн;кандидатів у ЄС є
рівень використання відновлюваних джерел
енергії, який повинен бути не нижчим за серед;
ньоєвропейський. Для України, що ставить за
мету інтегруватися в Європу, це є додатковим ар;
гументом на користь активного розвитку віднов;
люваних джерел енергії, в першу чергу біоенерге;
тики.
Найближчі сусіди України, Білорусія і Молдо;
ва, також рішуче взялися за впровадження біо;
енергетичних технологій. У Білорусії вже сьо;
годні 12% загального обсягу енергії виробляється
з місцевих видів палива (біомаса, торф та ін.). До
2012 р. мають замістити 25 % котельно;пічного
палива місцевими видами палива. Такому
стрімкому розвитку біоенергетики сприяє тверда
та чітка позиція уряду в цьому питанні. У Мол;
дові розроблено державну програму впроваджен;
ня котлів для спалювання соломи. Вже встанов;
лено перший котел, до речі українського
виробництва.
Розвиток біоенергетики є дуже актуальним і
для України з її значним потенціалом місцевих па;
лив, доступних для отримання енергії: біомаси до
24 млн т у.п./рік, торфу – близько 0,6 млн т у.п./рік
(табл. 2). Основними складовими потенціалу
біомаси є солома (5,6 млн т у.п./рік) та інші відхо;
ди сільського господарства (стебла, початки, луш;
пиння та ін. – 4,7 млн т у.п./рік), а також деревні
відходи, рідкі палива з біомаси, різні види біогазу
та енергетичні культури. Першочергового викори;
86 ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2006, т. 28, № 2
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
ВКД – високооктанова кисневмісна добавка до
бензину;
ПДВ – податок на додану вартість;
ПЕР – паливно;енергетичні ресурси;
н.е. – нафтовий еквівалент.
стання в якості палива потребують наявні відходи
твердої біомаси – в першу чергу деревини та соло;
ми, тоді як вирощування і використання енерге;
тичних культур (верба, тополя, міскантус), вироб;
ництво біогазу, та рідких палив з біомаси – це,
скоріш за все, справа найближчих 5;10 років. В
перспективі відходи біомаси (без долі, яка викори;
стовується іншими секторами економіки) та торф
можуть забезпечити понад 10 % загальної потреби
України в первинній енергії.
Технології утилізації біомаси знаходяться на
початковій стадії розвитку в Україні та мають
добрі перспективи при комерціалізації в найб;
лижчому майбутньому. На сьогодні Україна спо;
живає біомасу переважно у вигляді деревного па;
лива – біля 1 млн т у.п./рік при традиційному
спалюванні дров для опалення приватних бу;
динків, а також у понад 1000 котлів, що встанов;
лені на підприємствах лісової та деревообробної
галузей України.
ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2006, т. 28, № 2 87
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
Та б л . 1 . Виробництво теплової та електричної енергії із відновлюваних джерел енергії в країнах ЄС [1]
Та б л . 2 . Потенціал біомаси і торфу в Україні
Ми вважаємо, що розпочинати процес широ;
кого впровадження біоенергетичних технологій
треба з впровадження сучасних котлів для спалю;
вання відходів деревини, соломи і торфу. Інші
технології виробництва енергії з біомаси (біогаз,
рідкі палива, енергетичні культури) є не менш
важливими і будуть пріоритетними в найближчо;
му майбутньому. Проте зараз саме котли на
біомасі можуть швидко замістити природний газ
для виробництва теплової енергії з найнижчими
інвестиційними затратами і найкоротшими
термінами окупності проектів.
В Інституті технічної теплофізики НАН України
розроблено концепцію розвитку біоенергетики в
Україні [2, 3]. Виходячи з наявного потенціалу де;
ревини, соломи і торфу, вважаємо за доцільне впро;
вадження протягом найближчих 10 років (табл. 3):
– опалювальних котелень на деревині
(1...10 МВт) – 250 одиниць;
– промислових котлів на деревині
(0,1...5 МВт) – 360 од.;
– побутових котлів на деревині (10...50 кВт) –
53 тис. од.;
– фермерських котлів на соломі
(0,1...1 МВт) – 16 тис. од.;
– опалювальних котелень на соломі
(1...10 МВт) – 1400 од.;
– опалювальних котелень на торфі
(0,5...1 МВт) – 1000 од.
Загальна теплова потужність цього обладнання
складає понад 9000 МВт, що дає можливість
замістити до 5,0 млрд. м3/рік споживання природ;
ного газу і зменшити викиди діоксиду вуглецю
майже на 10 млн т/рік. Вважаємо за реальне досяг;
ти повного впровадження цієї концепції до 2015 р.
При питомих інвестиційних витратах 200 грн/кВт
для котлів на деревині і торфу і 300 грн/кВт для
котлів на соломі вартість обладнання, що не;
обхідне для реалізації запропонованої концепції,
становить 2,4 млрд грн. Якщо порівняти ці
капіталовкладення з коштами, заощадженими на
скороченні споживання природного газу (550
88 ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2006, т. 28, № 2
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
Та б л . 3 . Потенціал українського ринку котлів на біомасі і торфі, який реально освоїти до 2015 р.
*) в порівнянні зі спалюванням природного газу
ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2006, т. 28, № 2 89
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
грн/1000 м3 × 5,0 млрд м3/рік = 2,75 млрд грн/рік),
то видно, що річна економія коштів на прид;
бання природного газу вище, ніж вартість всьо;
го парку котлів запропонованої концепції. Важ;
ливо, що ця економія буде повторюватися із
року в рік.
Вартість біомаси як палива у перерахунку на
одиницю енергії (ГДж) суттєво менше вартості
природного газу. Так, при типових цінах на соло;
му як паливо у 100 грн/т (теплотворна спро;
можність 17 МДж/кг) вартість 1 ГДж енергії скла;
датиме для соломи близько 6 грн/ГДж. При цінах
на деревне паливо у 80 грн/т (середня теплотвор;
на спроможність 10...12 МДж/кг) вартість 1 ГДж
енергії складатиме для деревини біля 7 грн/ГДж.
При цінах на природний газ у 550 грн/1000 нм3
(при теплотворній спроможності 35 МДж/м3)
вартість 1 ГДж енергії складатиме для природно;
го газу біля 16 грн/ГДж. Таким чином, при вказа;
них цінах солома у 2,6 рази, а деревне паливо у
2,3 рази дешевше за природний газ. Часто місцеві
палива можуть мати значно нижчу ціну, а в окре;
мих випадках навіть нульову. 2
Результати техніко;економічного аналізу пока;
зують, що виробництво теплоти з біомаси є кон;
курентоспроможним навіть при використанні
зарубіжного обладнання. При застосуванні об;
ладнання українського виробництва терміни
окупності складають 1...2 роки для котлів на дере;
вині та 2...3 роки для котлів на соломі (табл. 4, 5).
На другому за пріоритетністю місці після
впровадження котлів на біомасі стоїть вироб;
ництво біогазу. Ці технології включають отри;
мання біогазу шляхом анаеробної ферментації
відходів тваринництва (гній, послід), рослин;
ництва та видобування біогазу на полігонах твер;
дих побутових відходів. Біогаз на 50...60 % скла;
дається з метану і може використовуватися у
адаптованих двигунах для виробництва електрое;
нергії або застосовуватися замість природного
газу у промисловому виробництві (наприклад, на
цементних заводах). Частина даних щодо розроб;
Та б л . 4 . Техніко;економічні показники деревноспалюючих котлів українського виробництва
(при серійному виробництві)
Та б л . 5 . Техніко;економічні показники соломоспалюючих котлів українського виробництва
(при серійному виробництві)
леної концепції стосовно біогазу наведена у
табл. 6. Найближчими роками інтенсивно розви;
ватимуться технології використання біогазу зі
звалищ та очисних станцій, а після 2010 року
можна очікувати на ріст виробництва біогазу з
відходів тваринництва. Сумарне використання
біогазу в 2030 році може становити 10,2 ТВт·год/рік,
а у 2050 р. – зрости до 17,4 ТВт·год/рік (технічно
можливий потенціал).
Для України пріоритетність виробництва теп;
лової енергії з біомаси полягає в тому, що при ви;
робництві теплової енергії в переважній
більшості випадків відбувається пряме заміщен;
ня споживання природного газу (на 100 %). Для
порівняння, при виробництві електроенергії з
відновлюваних джерел заміщається в середньому
лише 17% споживання природного газу, оскільки
в Україні лише близько 17 % електроенергії ви;
робляється з природного газу.
При заміщенні споживання природного газу
та рідких нафтопродуктів за рахунок біомаси ко;
шти, що раніше сплачувалися за їх придбання і
врешті надходили до Росії та Туркменістану, за;
лишаються у регіонах в якості плати фермерам та
лісгоспам за поставку біомаси як палива. Ці
гроші витрачаються на розвиток регіону і країни
в цілому, а не підтримують економіку сусідніх
держав.
Крім того, впровадження біоенергетичних тех;
нологій сприяє створенню значної кількості но;
вих робочих місць в Україні: в середньому 5 робо;
чих місць на 1 МВт встановленої теплової потуж;
ності. Відповідно, при встановленні 9000 МВт
теплової потужності на біомасі в країні буде ство;
рено 45 тис. нових робочих місць, переважно в
сільській місцевості. Додаткові робочі місця та;
кож будуть створені на заводах по випуску цих
котлів.
На даний момент в Україні є кілька прикладів
успішного застосування крупних котлів на
біомасі для виробництва теплової енергії. Парові
деревноспалювальні котли потужністю 5 МВт і
1,5 МВт працюють на фанерній фабриці “Одек
Україна” (смт. Оржив) і в Малинському
Держлісгоспі (м. Малин). Введені до експлуатації
в 2000 р., вони працюють на власних деревних
відходах підприємств і забезпечують їх техно;
логічною парою і тепловою енергією. Котел по;
тужністю 1 МВт для спалювання великих тюків
соломи, також запущений у 2000 р. на агрофірмі
“ДіМ” (с. Дрозди, Київська обл.), використо;
вується для централізованого теплопостачання
адміністративних і соціально;побутових об’єктів
господарства. В цих проектах за рахунок міжна;
родної технічної допомоги використано закор;
донне обладнання.
Впровадження іноземних котлів в Україні та
демонстрація їх успішної роботи сприяла розвит;
ку виробництва аналогічних котлів українськими
підприємствами. Наприклад, ЗАТ “Житомир;
90 ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2006, т. 28, № 2
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
Та б л . 6 . Потенціал виробництва біогазу в Україні, який реально освоїти до 2020 р.
ремхарчомаш” випускає водогрійні котли з ниж;
ньою подачею палива на деревних відходах по;
тужністю 40...820 кВт. Середня вартість такого
обладнання становить 20...30 дол./кВт, що у 3...5
разів дешевше аналогічних котлів закордонного
виробництва. Котли виробництва “Житомир;
ремхарчомаш” активно продаються в Україні і
поступово починають надходити на ринки за;
рубіжних країн. У 2003 р. ВАТ “Південтеплоенер;
гомонтаж” за винятковою ліцензією фірми Passat
Energi (Данія) розпочало випуск теплогенерато;
ров (котлів) для спалювання тюкованої соломи.
Виробляються котли потужністю 150...600 кВт,
які приблизно на 30 % дешевше західних ана;
логів. Конструкторське бюро “Енергомашпро;
ект” успішно займається розробкою котлів для
спалювання лушпиння соняшника. В Інституті
технічної теплофізики НАН України створено
експериментальний котел ретортного типу для
спалювання деревних відходів, ведуться розроб;
ки котлів на торфі та соломі, йде підготовка до
започаткування серійного випуску таких котлів в
Україні. Підсумовуючи можна стверджувати, що
в Україні вже з’явилися перші виробники
серійного обладнання для використовування
місцевих видів палива. Вважаємо, що найближ;
чим часом десятки інших виробників також ос;
воять випуск цього обладнання.
Окрім прямого спалювання в котлах, в Україні
є позитивні приклади застосування інших техно;
логій отримання енергії з біомаси. Так, на свино;
фермі компанії “Агро;Овен” (с. Оленівка) пра;
цює практично єдина в Україні біогазова
установка з виробництвом електроенергії з біога;
зу. Вона запущена в експлуатацію в 2003 р. та
призначена для щодобової переробки 80 т гнойо;
вих стоків свиноферми з поголів’ям 15 тисяч. У її
склад входять два бетонних метантенка по 1000 м3
кожний, два когенераційних блоки на базі дви;
гунів внутрішнього згоряння потужністю
80 кВте + 160 кВтт кожний, система зневодню;
вання збродженого гною.
На Луганському полігоні твердих побутових
відходів у 2003 р. впроваджена демонстраційна
система збору й утилізації біогазу. Три свердлови;
ни дають 90 м3 біогазу в годину з вмістом метану
до 60 %. Загальна площа полігону дозволяє про;
бурити 30 свердловин, а обсягу зібраного з них
біогазу буде достатньо для установки електро;
станції потужністю 1,5 МВт. Впровадження по;
вного проекту планується за рахунок коштів від
реалізації механізму спільного впровадження в
рамках Кіотського протоколу.
Незважаючи на очевидні переваги і вигоди ви;
робництва енергії з біомаси, біоенергетичні тех;
нології розвиваються в Україні вкрай повільно.
Однією з основних причин є відсутність чіткої
державної політики в цій галузі та відсутність
державної програми з визначенням найближчих і
довгострокових цілей та обсягів використання
біомаси для виробництва енергії. Зусилля уряду
скеровано зараз на пошуки альтернативних
шляхів постачання природного газу. При цьому
залишають поза увагою біомасу – прямий
замісник природного газу для виробництва
енергії, в першу чергу, теплової. Доки не з’яв;
ляться офіційні державні документи, а також за;
кони, з конкретно визначеними цифрами і
відповідними заходами, не розпочнеться пла;
номірне і послідовне впровадження біоенерге;
тичних технологій.
В даний час ініціатива в цій сфері надходить в
основному „знизу”. Люди відчувають нагальну
потребу в альтернативних джерелах енергії та по;
чинають шукати їх самостійно. Ми це відчуваємо
за кількістю звернень до лабораторії біоенергети;
ки Інституту технічної теплофізики, кількість
звернень різко зросла з початку 2006 р.
Для економічного стимулювання впроваджен;
ня українських котлів на біомасі вважаємо за не;
обхідне ввести державну субсидію для покупців
котлів у розмірі 20 % вартості котла та не включа;
ти ПДВ в ціну біомаси, коли вона продається як
паливо. Іншим варіантом стимулювання є сплата
державою відсотку банку, якщо для придбання
котла покупець бере банківський кредит. Свого
часу субсидія на придбання котла у розмірі 20 %
його вартості застосовувалася в Данії і позитивно
вплинула на розвиток біоенергетики в цій країні.
Приклад Данії є також корисним для України з
точки зору консолідації політичних сил для до;
сягнення загальнонаціональних інтересів. У 2000 р.
уряд Данії і три основні політичні партії (консер;
вативна, ліберальна і соціалістична) уклали угоду
про спільні зусилля щодо підвищення частки
біомаси у енергоспоживанні країни. В угоді було
ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2006, т. 28, № 2 91
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
зафіксовано як саме і в яких обсягах це має бути
зроблено. Виконання угоди було частиною ре;
алізації національної енергетичної програми
„Енергія 2000”.
Додаткові кошти на впровадження енергое;
фективних технологій в Україні можуть бути за;
лучені при використанні підприємствами Ук;
раїни механізму спільного впровадження у
рамках Кіотского протоколу про обмеження ви;
кидів парникових газів в атмосферу. Це означає,
що на території України можуть реалізовуватися
проекти, що призводять до зниження емісії пар;
никових газів, а одиниці зниженої емісії,
вимірювані в тоннах СО2;еквіваленту, можуть
продаватися країнам, які зобов’язані скоротити
викиди парникових газів. Серед проектів різного
типу біоенергетичні мають один з найбільших
потенціалів і можуть полягати у повному або ча;
стковому заміщенні традиційних палив біома;
сою, збиранні біогазу (метану) на полігонах
твердих побутових відходів, комбінованому ви;
робництві теплової та електричної енергії з
біомаси. Постановою Кабінету Міністрів Ук;
раїни № 206 від 22 лютого 2006 р. було затвердже;
но порядок розгляду, схвалення та реалізації про;
ектів спільного впровадження. Таким чином,
створено юридичну базу для впровадження про;
ектів такого типу в Україні.
В найближчому майбутньому очікується ак;
тивізація діяльності з виробництва та застосуван;
ня рідких палив з біомаси – біодизеля і біоетано;
ла. Раніше одним з факторів, що стримував
розвиток виробництва рідких палив, була їх не;
конкурентоспроможність з традиційним паль;
ним. Після росту цін на бензин і дизельне пальне
в Україні на протязі 2005 р., вартість рідких біопа;
лив практично зрівнялася з вартістю традиційно;
го пального. За рішенням Міністерства аграрної
політики, зараз проводяться підготовчі роботи по
будівництву двох заводів з виробництва біоди;
зельного пального в Україні. У січні 2006 р.
Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію
Програми розвитку виробництва дизельного
біопалива на період до 2010 року, проте ніяких
преференцій для виробників чи споживачів тако;
го пального не передбачено.
Що стосується біоетанолу, в Україні існує
власна технологія виробництва високооктанових
кисневмісних добавок до бензинів (український
аналог біоетанолу). Технологію розроблено Ук;
раїнським інститутом спирту і біотехнологій ви;
робничих продуктів (м. Київ). ВКД може вироб;
лятися на існуючих спиртових і цукрових заводах
за умов певного дооснащення технологічних
ліній. На розгляді у Верховній Раді знаходиться
законопроект, спрямований на стимулювання
виробництва ВКД шляхом впровадження зниже;
ної ставки акцизного збору для бензинів мотор;
них сумішевих.
Серед інших позитивних прикладів підтримки
державою розвитку біоенергетичних технологій
слід відзначити прийняття Закону України “Про
спеціальний режим інноваційної діяльності тех;
нологічних парків”. Закон створює сприятливі
умови для реалізації інноваційних проектів, в то;
му числі біоенергетичних. У лютому 2006 р. прой;
шов перше читання Закон України про „зелені”
тарифи на електроенергію, вироблену з альтерна;
тивних джерел енергії. Позитивним фактором є
створення в Україні Агентства по енергозбере;
женню, яке, очевидно, буде займатися і коорди;
нацією діяльності в сфері відновлюваних джерел
енергії.
Таким чином, широке впровадження техно;
логій отримання енергії з місцевих палив є одним
з ефективних засобів скорочення споживання
природного газу в Україні. Для цього вважаємо за
необхідне зробити наступні кроки:
1. Прийняти Урядом (бажано із затверджен;
ням Верховною Радою) політичної декларації,
яка встановить чітку ціль щодо залучення місце;
вих видів палива до енергетичного балансу
країни. Реалістичним вважаємо наступний вклад
місцевих видів палива: в 2005 р. (теперішній
стан) – близько 1 млн т у.п. (0,5 % від загального
споживання ПЕР в Україні), 2010 р. – 2 млн т у.п.
(1 %), 2015 р. – 5 млн т у.п. (2,5 %), 2020 р. –
10 млн т у.п. (5 %), 2025 р. – 15 млн т у.п. (7,5 %),
2030 р. – 20 млн т у.п. (10 %).
2. Забезпечити дієву економічну підтримку
споживачів біоенергетичного обладнання, що
має бути уведена на етапі становлення біоенерге;
тичної галузі (на 5...10 років) у вигляді:
– 20 % субсидії споживачу обладнання, або
покриття комерційної банківської кредитної
ставки за рахунок держбюджету;
92 ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2006, т. 28, № 2
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
ISSN 0204�3602. Пром. теплотехника, 2006, т. 28, № 2 93
НЕТРАДИЦИОННАЯ ЭНЕРГЕТИКА
– звільнення від ПДВ біомаси, що ре;
алізується і використовується як паливо;
– сприяння державою залучення додаткових
коштів в біоенергетичні проекти через механізм
спільного впровадження в рамках Кіотського
протоколу.
3. Запровадити наступні адміністративні та
координаційні заходи:
– створення державного надгалузевого орга;
ну, що буде відповідати за розвиток використан;
ня місцевих видів палива;
– розробку державної програми розвитку
цього напрямку;
– цільову підтримку науково;дослідних та
дослідно;конструкторських робіт зі створення
біоенергетичного обладнання, яке ще не освоєно
у серійному виробництві.
Всі причетні офіційні установи та всі зацікав;
лені організації мають якомога скоріше кон;
солідувати свої зусилля і надати потужний
імпульс розвитку використання місцевих видів
палива в Україні.
ЛІТЕРАТУРА
1. Energy for the Future: Renewable Sources of
Energy. White Paper for a Community Strategy and
Action Plan. Bruxelles, 1997, 53 p.
2. Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А., Матвєєв Ю.Б.,
Жовмір М.М. Стан та перспективи розвитку біое;
нергетики в Україні // Науковий вісник
Національного аграрного університету. – 2004. –
№ 73, ч.1, с. 131–138.
3. Гелетуха Г.Г., Железная Т.А., Жовмир Н.М.,
Матвеев Ю.Б. Современное состояние и пер;
спективы развития биоэнергетики в Украине //
Промышленная теплотехника. – 2005. – № 1,
т. 27, с. 78;85.
Получено 21.03.2006 г.
|