Утворення ультрадисперсних залізооксидних фаз на поверхні сталі в умовах контакту з водними розчинами двовалентної міді і благородних металів

Досліджено особливості формування ультрадисперсних залізооксидних фаз на поверхні сталі, що контактує з водними розчинами міді, срібла, золота, платини та паладію в умовах вільного надходження до системи окисника. Показано, що за значень вихідної концентрації Cu(II), Ag(I), Au(III), Pt(VI) від 1 до...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Лавриненко, О.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України 2010
Назва видання:Мінералогічний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62759
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Утворення ультрадисперсних залізооксидних фаз на поверхні сталі в умовах контакту з водними розчинами двовалентної міді і благородних металів / О.М. Лавриненко // Мінералогічний журнал. — 2010. — Т. 32, № 4. — С. 23-33. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Досліджено особливості формування ультрадисперсних залізооксидних фаз на поверхні сталі, що контактує з водними розчинами міді, срібла, золота, платини та паладію в умовах вільного надходження до системи окисника. Показано, що за значень вихідної концентрації Cu(II), Ag(I), Au(III), Pt(VI) від 1 до 10 мг/дм³ на поверхні сталі утворюється фаза феришпінелі (магнетиту). Механізм взаємодії катіонів електропозитивних металів з залізооксидними фазами у системі сталевого електрода пов’язаний з формуванням поверхневих структур Green Rust, адсорбцією та відновленням катіонів дисперсійного середовища на їх поверхні й у міжшаровому просторі з окисненням Fe(II) у кристалічних ґратках з фазовим перетворенням на магнетит або оксигідроксиди заліза. Отримані ультрадисперсні композити, що складаються з магнетиту (в присутності Cu(II), Ag(I), Au(III), Pt(VI)) або лепідокрокіту (в присутності Pd(II)) і відновленого електропозитивного металу, внаслідок перенесення у водне дисперсійне середовище набувають колоїдної стійкості і не трансформуються під час контакту з окисником, що робить їх перспективним матеріалом для застосування у медико-біологічних системах.