⁸⁷Sr/⁸⁶Sr в апатитах із лужних і основних порід Українського щита

• Дата: 2011
• Автори: Кривдік, С.Г., Дубина, О.В., Довбуш, Т.І., Котвицька, І.М., Висоцький, О.Б., Безсмолова, Н.В., Амашукелі, Ю.А.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України 2011
• Назва видання: Мінералогічний журнал
• Теми: Петрологiя
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62959
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: ⁸⁷Sr/⁸⁶Sr в апатитах із лужних і основних порід Українського щита / С.Г. Кривдік, О.В. Дубина, Т.І. Довбуш, І.М. Котвицька, О.Б. Висоцький, Н.В. Безсмолова, Ю.А. Амашукелі // Мінералогічний журнал. — 2011. — Т. 33, № 3. — С. 55-62. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Наведено нові та узагальнено опубліковані дані щодо ізотопного складу (⁸⁷Sr/⁸⁶Sr ) апатитів із різноманітних протерозойських магматичних лужних і сублужних порід, карбонатитів, габроїдів, піроксенітів та фенітів Українського щита, з якими часто пов’язані родовища рідкісних металів, апатиту, ільменіту. В магматичних породах лужно-ультраосновної (карбонатитової) формації значення ⁸⁷Sr/⁸⁶Sr 0,702—0,703 в апатитах свідчить про глибинне джерело. Дещо збільшується це значення в фенітах (до 0,704—0,705) і деяких сієнітах (до 0,712) цієї формації. У масивах габро-сієнітової формації виявлено значно ширший діапазон варіацій значення ⁸⁷Sr/⁸⁶Sr апатитів. У помірно диференційованих олівінових габроїдах це співвідношення становить 0,7030—0,7035, у ферогабро — 0,705. Ще більш значні варіації 87Sr/ 86Sr властиві сублужним, лужним і нефеліновим сієнітам — від 0,703 до 0,717—0,737, інколи до 0,737—0,856. Сієніти з таким високим значенням ⁸⁷Sr/⁸⁶Sr характеризуються високим ступенем кристалізаційної диференціації: сильно залізистими фемічними мінералами (фаяліт, геденбергіт, аніт), збагаченням на Zr, TR, Y, Rb і збідненням на Sr. Такий широкий діапазон варіації ⁸⁷Sr/⁸⁶Sr пояснюється різними петрогенетичними механізмами формування лужних і основних порід: первинні глибинні магми, контамінація корового матеріалу, кристалізаційна диференціація з накопиченням калію, ру бідію (в тому числі радіогенного) і деплетацією стронцієм (тривале польовошпатове фракціонування).