Ефективнiсть симбiотичної системи соя — Bradyrhizobium japonicum за дiї паклобутразолу
Вивчено особливості формування і функціонування симбіотичних систем соя — Bradyrhizobium japonicum, утворених різними штамами без застосування та із застосуванням антигіберелінового препарату паклобутразолу. Найефективнішою виявилася передпосівна інокуляція насіння штамом 71т, що проявилася у збільш...
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України
2010
|
| Series: | Физиология и биохимия культурных растений |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66290 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ефективнiсть симбiотичної системи соя — Bradyrhizobium japonicum за дiї паклобутразолу / В.Г. Кур'ята, Л.А. Голунова, С.К. Береговенко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2010. — Т. 42, № 3. — С. 218-224. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-66290 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-662902014-07-11T03:01:30Z Ефективнiсть симбiотичної системи соя — Bradyrhizobium japonicum за дiї паклобутразолу Кур'ята, В.Г. Голунова, Л.А. Береговенко, С.К. Вивчено особливості формування і функціонування симбіотичних систем соя — Bradyrhizobium japonicum, утворених різними штамами без застосування та із застосуванням антигіберелінового препарату паклобутразолу. Найефективнішою виявилася передпосівна інокуляція насіння штамом 71т, що проявилася у збільшенні кількості й підвищенні нітрогеназної активності бульбочок порівняно з виробничим штамом 634б. Комплементація генотипів макро- і мікросимбіонтів під час формування бобово-ризобіальної системи великою мірою визначається гормональним статусом рослини. Застосування ретарданту призводило до підвищення нітрогеназної активності симбіотичних систем і збільшення продуктивності рослин, інокульованих штамами 71т і 634б. Изучены особенности формирования и функционирования симбиотических систем соя—Bradyrhizobium japonicum, образованных разными штаммами без использования и с использованием антигиббереллинового препарата паклобутразола. Наиболее эффективной оказалась предпосевная инокуляция семян штаммом 71т, что проявилось в увеличении количества и повышении нитрогеназной активности клубеньков по сравнению с производственным штаммом 634б. Комплементация генотипов макро- и микросимбионтов при формировании бобово-ризобиального комплекса в значительной степени определяется гормональным статусом растения. Использование ретарданта приводило к повышению нитрогеназной активности симбиотических систем и увеличению продуктивности растений, инокулированных штаммами 71т и 634б. The peculiarities of formation and functioning of the symbiotic systems soybean — Bradyrhizobium japonicum strains under and without influence of the antigibberellic retardant paclobutrazol were studied. Preliminary inoculation of the seeds with strain 71t proved to be the most efficient, for it provided increase of the root nodules in quantity as well as increase of their nitrogenase activity in comparison with industrial strain 634b. Complementation of macro- and microsymbionts genotypes during soybean — rhizobia complex formation was considerably determined by phytohormonal status of the plants. The retardant application increased nitrogenase activity of symbiotic systems and productivity of soybean plants inoculated with strains 71t and 634b. 2010 Article Ефективнiсть симбiотичної системи соя — Bradyrhizobium japonicum за дiї паклобутразолу / В.Г. Кур'ята, Л.А. Голунова, С.К. Береговенко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2010. — Т. 42, № 3. — С. 218-224. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0522-9310 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66290 581.557 uk Физиология и биохимия культурных растений Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Вивчено особливості формування і функціонування симбіотичних систем соя — Bradyrhizobium japonicum, утворених різними штамами без застосування та із застосуванням антигіберелінового препарату паклобутразолу. Найефективнішою виявилася передпосівна інокуляція насіння штамом 71т, що проявилася у збільшенні кількості й підвищенні нітрогеназної активності бульбочок порівняно з виробничим штамом 634б. Комплементація генотипів макро- і мікросимбіонтів під час формування бобово-ризобіальної системи великою мірою визначається гормональним статусом рослини. Застосування ретарданту призводило до підвищення нітрогеназної активності симбіотичних систем і збільшення продуктивності рослин, інокульованих штамами 71т і 634б. |
| format |
Article |
| author |
Кур'ята, В.Г. Голунова, Л.А. Береговенко, С.К. |
| spellingShingle |
Кур'ята, В.Г. Голунова, Л.А. Береговенко, С.К. Ефективнiсть симбiотичної системи соя — Bradyrhizobium japonicum за дiї паклобутразолу Физиология и биохимия культурных растений |
| author_facet |
Кур'ята, В.Г. Голунова, Л.А. Береговенко, С.К. |
| author_sort |
Кур'ята, В.Г. |
| title |
Ефективнiсть симбiотичної системи соя — Bradyrhizobium japonicum за дiї паклобутразолу |
| title_short |
Ефективнiсть симбiотичної системи соя — Bradyrhizobium japonicum за дiї паклобутразолу |
| title_full |
Ефективнiсть симбiотичної системи соя — Bradyrhizobium japonicum за дiї паклобутразолу |
| title_fullStr |
Ефективнiсть симбiотичної системи соя — Bradyrhizobium japonicum за дiї паклобутразолу |
| title_full_unstemmed |
Ефективнiсть симбiотичної системи соя — Bradyrhizobium japonicum за дiї паклобутразолу |
| title_sort |
ефективнiсть симбiотичної системи соя — bradyrhizobium japonicum за дiї паклобутразолу |
| publisher |
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/66290 |
| citation_txt |
Ефективнiсть симбiотичної системи соя — Bradyrhizobium japonicum за дiї паклобутразолу / В.Г. Кур'ята, Л.А. Голунова, С.К. Береговенко // Физиология и биохимия культурных растений. — 2010. — Т. 42, № 3. — С. 218-224. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Физиология и биохимия культурных растений |
| work_keys_str_mv |
AT kurâtavg efektivnistʹsimbiotičnoísistemisoâbradyrhizobiumjaponicumzadiípaklobutrazolu AT golunovala efektivnistʹsimbiotičnoísistemisoâbradyrhizobiumjaponicumzadiípaklobutrazolu AT beregovenkosk efektivnistʹsimbiotičnoísistemisoâbradyrhizobiumjaponicumzadiípaklobutrazolu |
| first_indexed |
2025-07-05T16:33:42Z |
| last_indexed |
2025-07-05T16:33:42Z |
| _version_ |
1836825416214511616 |
| fulltext |
ФИЗИОЛОГИЯ И БИОХИМИЯ КУЛЬТ. РАСТЕНИЙ. 2010. Т. 42. № 3
УДК 581.557
ЕФЕКТИВНIСТЬ СИМБIОТИЧНОЇ СИСТЕМИ СОЯ —
BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM ЗА ДIЇ ПАКЛОБУТРАЗОЛУ
В.Г. КУР’ЯТА,1 Л.А. ГОЛУНОВА,1 С.К. БЕРЕГОВЕНКО2
1Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського
21100 Вінниця, вул. Острозького, 32
2Iнститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України
03022 Київ, вул. Васильківська, 31/17
Вивчено особливості формування і функціонування симбіотичних систем соя —
Bradyrhizobium japonicum, утворених різними штамами без застосування та із за-
стосуванням антигіберелінового препарату паклобутразолу. Найефективнішою
виявилася передпосівна інокуляція насіння штамом 71т, що проявилася у збіль-
шенні кількості й підвищенні нітрогеназної активності бульбочок порівняно з
виробничим штамом 634б. Комплементація генотипів макро- і мікросимбіонтів
під час формування бобово-ризобіальної системи великою мірою визначається
гормональним статусом рослини. Застосування ретарданту призводило до підви-
щення нітрогеназної активності симбіотичних систем і збільшення продуктив-
ності рослин, інокульованих штамами 71т і 634б.
Ключові слова: Glycine max (L.) Merr., азотфіксація, ретарданти, донорно-акцеп-
торні відносини, продуктивність.
Відомо, що продуктивність рослинного організму визначається функціо-
нуванням донорно-акцепторної системи [4, 6]. Для бобових рослин ана-
ліз донорно-акцепторних відносин не може бути обмежений лише спе-
цифікою перерозподілу асимілятів між вегетативними і генеративними
органами рослин, процесами росту і фотосинтезу, оскільки додатковим
атрагувальним компонентом цієї системи є бобово-ризобіальні комплек-
си. Достатнє надходження до кореневих бульбочок продуктів фотосин-
тезу — один із чинників регуляції активності азотфіксувальних процесів
[2, 5].
Відомо, що мікросимбіонти виявляють сортову специфічність, їх ге-
нотипи мають відповідати генотипу рослини-хазяїна. Висококонкурентний
штам на одному сорті може знижувати здатність до утворення симбіо-
тичної системи на іншому [1, 9]. Відомо також, що активність азотфіксу-
вального апарату формується і регулюється за допомогою фітогормонів.
Встановлено позитивну дію ауксину і цитокінінів на формування буль-
бочок та їх нітрогеназну активність [5, 8]. Це пояснюють їх роллю як ме-
діаторів змін клітинної стінки кореня, пов’язаних з утворенням інфек-
ційної нитки всередині кореневого волоска [10]. Разом із тим дані щодо
впливу іншого класу фітогормонів — гіберелінів на формування і функ-
ціональну активність бульбочок нечисленні і суперечливі. Зокрема, дав-
но встановлено, що за дії гіберелінів у бобових рослин збільшується
співвідношення між надземною частиною і кореневою системою з одно-
часним пригніченням утворення бульбочок та зменшенням їх нітроге-
© В.Г. КУР’ЯТА, Л.А. ГОЛУНОВА, С.К. БЕРЕГОВЕНКО, 2010
218
назної активності [13, 14]. Iнші автори відмічали збільшення числа буль-
бочок та їх маси за дії гібереліну при відсутності впливу на активність
нітрогенази [12].
Сучасна фізіологія рослин має потужний інструмент модифікації дії
гіберелінів — ретарданти, які блокують синтез і активність гіберелінів і
таким чином впливають на атрагувальний потенціал органів. У літературі
є лише поодинокі публікації з вивчення впливу ретардантів на форму-
вання і функціонування бобово-ризобіальних систем [13]. До того ж про-
дуктивність цих систем у різних ґрунтово-кліматичних умовах великою
мірою визначається еколого-географічним походженням штамів, тому
скринінг на вірулентність і активність ризобій у симбіотичних системах
є передумовою збільшення потенціалу азотфіксації в агроценозах.
У зв’язку з цим метою нашої роботи було встановлення впливу су-
часного високоефективного антигіберелінового препарату паклобутразолу
на вірулентність і активність різних штамів Bradyrhizobium japonicum, а та-
кож можливість його застосування для підвищення продуктивності сої.
Методика
Для досліджень у польових умовах протягом 2004—2006 рр. на сірих
лісових середньосуглинкових ґрунтах дослідного господарства «Бохо-
ницьке» Iнституту кормів УААН (м. Вінниця) використано рослини сої
(Glycine max (L.) Merr.) сорту Подільська 1. Сорт районований, напівде-
термінантний, середньопізньостиглий. Попередник — озима пшениця.
Насіння сої перед посівом стерилізували 70 %-м етанолом протягом 20 хв
[2], після чого промивали водопровідною водою. Передпосівну бактери-
зацію насіння здійснювали виробничим штамом Bradyrhizobium japonicum
634б і штамом 71т (змивом із чистої культури). Висівали насіння в пер-
шій декаді травня. Розміщення дослідних ділянок — послідовне, площа
облікових ділянок — 10 м2, повторність дослідів — п’ятиразова. Росли-
ни обробляли 0,025 %-м водним розчином паклобутразолу до повного
змочування листків у фази бутонізації—початку цвітіння, контрольні рос-
лини — водопровідною водою. Через 12 діб після обробки паклобутра-
золом відбирали проби для визначення азотфіксації.
Азотфіксацію визначали за ацетиленвідновлювальною активністю
(АВА) кореневих бульбочок [14]. Газову суміш, яка містила етилен, що
виділявся у результаті функціонування нітрогенази, аналізували на газо-
вому хроматографі «Chromatograph-504» (Польща) з полуменево-іоніза-
ційним детектором. Об’єм аналізованої газової суміші становив 1,0 см3.
Обраховували показники азотфіксувальної активності, кількість бульбо-
чок на рослині, визначали масу сухої речовини кореня і бульбочок. Для
цього їх фіксували рідким азотом і досушували в сушильній шафі за тем-
ператури 60 °С. Визначали ростові параметри (висоту рослин, масу сухої
речовини надземної частини і кореневої системи), насіннєву продуктив-
ність, обраховували урожайність у кінці вегетації.
Анатомічну будову листка досліджували за допомогою окулярного
мікрометра МОВ-1-15х на фіксованому матеріалі. Склад фіксувальної
суміші: етанол, гліцерин, 1 %-й водний розчин формаліну у співвідно-
шенні 1:1:1, мацерували тканини листка 5 %-м розчином оцтової кисло-
ти у 2 М соляної кислоти [6].
Результати оброблено статистично за допомогою електронних таб-
лиць Excel. У таблицях наведено середньоарифметичні дані та їх стан-
дартні похибки.
219
ЭФФЕКТИВНОСТЬ СИМБИОТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 3
Результати та обговорення
Аналіз морфометричних показників рослин сої сорту Подільська 1 за дії
штамів і ретарданту підтвердив, що обробка призводить до істотних мор-
фологічних змін, модифікації інтенсивності росту окремих органів рос-
лини (табл. 1). Зокрема, під впливом штаму 634б збільшувалась висота
рослин, це супроводжувалось формуванням найбільшої площі листкової
поверхні порівняно з варіантом застосування штаму 71т протягом усієї
вегетації. Iнокуляція насіння штамами з наступною обробкою рослин
0,025 %-м розчином паклобутразолу призводила до зменшення площі
листкової поверхні порівняно з інокульованими, але необробленими ре-
тардантом рослинами. Як ми встановили у попередній роботі, основою
морфогенетичних змін рослин сої за дії ретардантів є перебудова гормо-
нального комплексу рослини, зокрема зменшення активності гіберелінів
і підвищення вмісту абсцизової кислоти в тканинах [7]. Раніше ми також
відмічали, що зменшення площі листкової поверхні рослин за дії ретар-
дантів супроводжується потовщенням листкової пластинки і кращим
розвитком асиміляційної паренхіми [6]. Отримані результати аналізу
анатомічної будови листків сої підтвердили аналогічні зміни й у цієї
культури. Зокрема, об’єм клітин верхнього шару стовпчастої паренхіми
листків у варіантах досліду був максимальним за сумісного застосування
штаму 71 т і паклобутразолу (табл. 2), тобто зменшення площі листкової
поверхні за дії ретарданту частково компенсувалося формуванням по-
тужнішої стовпчастої асиміляційної тканини листка, яка відіграє основ-
ну роль у фотосинтетичних процесах.
Застосування інокуляції сприяло розвитку потужнішої кореневої
системи, що підтверджено збільшенням маси коренів порівняно з кон-
тролем. Співвідношення мас сухої речовини надземної частини і коренів
істотно зменшувалося за дії паклобутразолу, що вказує на зміну характе-
ру функціонування донорно-акцепторної системи рослини під впливом
препарату: внаслідок гальмування росту надземної частини надлишок
асимілятів перерозподілявся на формування кореневої системи.
Отже, застосуванням ретарданту можна штучно збільшити надход-
ження асимілятів до зон росту кореня сої, які є місцями формування
бульбочок. Оскільки азотфіксувальна активність великою мірою визна-
чається надходженням асимілятів, важливо проаналізувати інтенсивність
формування бульбочок та їх нітрогеназну активність за варіантами до-
сліду. Встановлено, що під дією інокуляції істотно збільшувалась кіль-
кість бульбочок порівняно з контролем. Найбільше їх формувалося в разі
застосування штаму 71т (рисунок, табл. 2).
Водночас штами впливали на формування бульбочок специфічно.
Так, при інокулюванні насіння штамом 634б утворювалась менша кіль-
кість бульбочок, але вони були більшими порівняно зі штамом 71т (див.
рисунок). Обробка паклобутразолом чинила різний ефект на формуван-
ня азотфіксувального апарату. Якщо на фоні інокуляції насіння штамом
634б обробка ретардантом викликала зростання загальної кількості буль-
бочок, то за інокулювання штамом 71т додаткове застосування антигібе-
релінового препарату призводило до зменшення цього показника у фа-
зи цвітіння і початку плодоутворення (див. табл. 2).
Аналіз підтвердив, що за обробки штамами нітрогеназна активність
істотно збільшувалась в усіх варіантах досліду в перші дві досліджувані
фази, а застосування ретарданту підвищувало її на фоні штаму 634б.
Зменшення кількості бульбочок під впливом паклобутразолу за дії шта-
220
В.Г. КУРЬЯТА, Л.А. ГОЛУНОВА, С.К. БЕРЕГОВЕНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 3
221
ЭФФЕКТИВНОСТЬ СИМБИОТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 3
му 71т супроводжувалось зниженням їх нітрогеназної активності у фази
бутонізації—початку цвітіння та початку формування бобів, тоді як у фа-
зу масового плодоутворення цей показник значно зростав. Звідси мож-
на дійти висновку, що застосування ретарданту в досліді призводить до
зміщення піка активності симбіотичного апарату на пізніший етап онто-
генезу.
Такий складний характер комбінованого впливу мікросимбіонтів і
ретарданту на формування азотфіксувального апарату і нітрогеназну ак-
тивність бульбочок підтверджує висловлену в літературі думку про істот-
ний вплив фітогормонів та інших біологічно активних сполук на фор-
мування і функціонування симбіотичних систем. Зокрема, відмічався
позитивний вплив регуляторів росту рослин на небактеризовані рослини
і відсутність такого впливу в разі поєднання передпосівної бактеризації
насіння з обробкою регуляторами росту [3]. При цьому основною при-
чиною відсутності ефекту або навіть зниження показників нітрогеназної
активності автори вважали надмірну кількість фітогормонів, які частко-
во синтезуються бактеріальною культурою. На нашу думку, протилеж-
ний вплив — блокування синтезу гіберелінів у рослині за дії паклобут-
разолу призводив до неоднакових змін співвідношення гормональних
компонентів симбіотичного комплексу за участі в них різних штамів
бактеріальної культури, що і проявилося у різній інтенсивності форму-
вання бульбочок та їх нітрогеназної активності.
У другу половину вегетації сої з’являються нові потужні атрагу-
вальні центри — боби. Відомо, що застосування ретардантів зумовлює
інтенсивніше надходження продуктів фотосинтезу до плодів і насіння
внаслідок штучного уповільнення росту вегетативних органів — стебла і
листків та утворення внаслідок цього надлишку асимілятів [4, 6].
Результати аналізу структури урожаю сої на фоні інокуляції і суміс-
ного її застосування з паклобутразолом підтвердили позитивний вплив
обробки на кількість бобів, насіннєву продуктивність, урожайність куль-
тури (табл. 3).
Сумісне застосування штаму 71т і паклобутразолу приводило до
зростання кількості бобів і маси насіння на рослині порівняно з перед-
посівною обробкою лише бульбочковими бактеріями. Паклобутразол на
222
В.Г. КУРЬЯТА, Л.А. ГОЛУНОВА, С.К. БЕРЕГОВЕНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 3
Вплив штамів Bradyrhizobium japonicum на формування симбіотичного апарату рослин сої
сорту Подільська 1 (фаза формування бобів):
1 — контроль (без інокуляції); 2 — штам 634б; 3 — штам 71т
фоні передпосівної обробки насіння штамом 634б сприяв збільшенню
кількості бобів, кількості і маси насіння на одній рослині, що відповіда-
ло підвищенню нітрогеназної активності в цьому варіанті (див. табл. 2).
Отже, серед застосованих у досліді штамів на сірих лісових серед-
ньосуглинкових ґрунтах у кліматичних умовах Вінницької обл. найефек-
тивнішим виявився штам 71т. Паклобутразол зміщував пік активності
нітрогенази на пізніший етап онтогенезу. За дії ретарданту підвищува-
лась нітрогеназна активність симбіотичної системи та зростала насіннєва
продуктивність рослин, інокульованих штамами 71т і 634б.
1. Адамень Ф.Ф. Эффективность инокуляции сои. — Симферополь: Таврида, 1995. — 30 с.
2. Береговенко С.К. Iнтенсивність фотосинтетичних процесів різних сортів сої залежно від
інокуляції ефективними штамами Bradyrhizobium japonicum // Наук. зап. Тернопіл. пед.
ун-ту імені Володимира Гнатюка. Сер. Біологія. — 2003. — 2(21). — С. 19—23.
3. Волкогон В.В., Сальник В.П. Значення регуляторів росту рослин у формуванні активних
азотфіксувальних симбіозів та асоціацій // Физиология и биохимия культ. растений. —
2005. — 27, № 3. — С. 187—196.
4. Киризий Д.А. Фотосинтез и рост растений в аспекте донорно-акцепторных отношений. —
Киев: Логос, 2004. — 191 с.
5. Коць С.Я., Береговенко С.К., Кириченко Е.В., Мельникова Н.Н. Особенности взаимодей-
ствия растений и азотфиксирующих микроорганизмов. — Киев: Наук. думка, 2007. —
314 с.
6. Кур’ята В.Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рос-
лини ягідних культур: Автореф. дис. … д-ра біол. наук. — К., 1999. — 40 с.
7. Кур’ята В.Г., Негрецький В.А., Рогач В.В. та ін. Дія паклобутразолу на активність гібе-
релінів і вміст абсцизової кислоти в листках деяких сільськогосподарських рослин //
Физиология и биохимия культ. растений. — 2005. — 37, № 5. — С. 452—458.
8. Лапинскас Э.Б. Влияние фитогормонов на эффективность инокуляции люцерны и кле-
вера различными штаммами клубеньковых бактерий // Агрохимия. — 2002. — № 5. —
С. 68—76.
9. Патика В.П., Коць С.Я., Волкогон В.В. та ін. Біологічний азот. — К.: Світ, 2003. — 652 с.
10. Федорова Е.Э., Жизневская Г.Я., Альжаппарова Ж.К., Измайлов С.Ф. Фитогормоны в
азотфиксирующих клубеньках бобовых растений // Физиология и биохимия культ. рас-
тений. — 1991. — 23, № 5. — С. 426—438.
11. Hardy R.W.F., Holsten R.D., Jackson E.K., Burns R.C. The acetylene-ethylene assay for N2
fixation: laboratory and field evaluation // Plant Physiol. — 1968. — 43, N 8. — P. 1185—
1207.
12. Swaraj K., Garg O.P. The effect of gibberellic acid when applied to the rooting medium on
nodulation and nitrogen fixation in gram (Cicer arietinum) // Physiol. Plant. — 1970. — 23. —
P. 747—754.
13. Williams P.M., Sicardi de M.M. Effect of gibberellins and the growth retardant CCC on the
nodulation of soya // Plant and Soil. — 1984. — 77, N 1. — P. 53—60.
14. Yhurber J.A., Douglas J.R., Galson A.N. Inhibitory effect of gibberellins on nodulation in dwarf
beans, Phaseolus vulgaris // Nature. — 1958. — 181. — P. 1082—1083.
Отримано 01.07.2009
223
ЭФФЕКТИВНОСТЬ СИМБИОТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 3
ТАБЛИЦЯ 3. Структура врожаю сої сорту Подільська 1 за дії інокуляції та 0,025 %-го
розчину паклобутразолу
Варіант Кількість бобів
на рослині, шт.
Кількість насіння
на рослині, шт.
Маса насіння
на рослині, г
Урожайність,
ц/га
Контроль 14,8 ± 1,3 27,7 ± 1,1 3,50 ± 0,1 14,67 ± 0,8
634б 21,7 ± 0,9* 43,56 ± 1,6* 6,25 ± 0,15* 26,25 ± 1,2*
634б/ПБ 24,4 ± 1,2* 47,07 ± 0,9* 7,04 ± 0,11* 29,57 ± 1,4*
71т 23,3 ± 1,1* 46,38 ± 1,2* 6,70 ± 0,2* 28,14 ± 1,0*
71т/ПБ 25,1 ± 1,2* 47,03 ± 1,1* 7,23 ± 0,18* 30,37 ± 1,5*
П р и м і т к а: середні дані за 2004—2006 рр. *Різниця вірогідна за Р < 0,05.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ СИМБИОТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ СОЯ — BRADYRHIZOBIUM
JAPONICUM ПОД ДЕЙСТВИЕМ ПАКЛОБУТРАЗОЛА
В.Г. Курьята,1 Л.А. Голунова,1 С.К. Береговенко2
1Винницкий государственный педагогический университет им. М. Коцюбинского
2Институт физиологии растений и генетики Национальной академии наук Украины, Киев
Изучены особенности формирования и функционирования симбиотических систем соя—
Bradyrhizobium japonicum, образованных разными штаммами без использования и с исполь-
зованием антигиббереллинового препарата паклобутразола. Наиболее эффективной оказа-
лась предпосевная инокуляция семян штаммом 71т, что проявилось в увеличении количе-
ства и повышении нитрогеназной активности клубеньков по сравнению с
производственным штаммом 634б. Комплементация генотипов макро- и микросимбион-
тов при формировании бобово-ризобиального комплекса в значительной степени опреде-
ляется гормональным статусом растения. Использование ретарданта приводило к повыше-
нию нитрогеназной активности симбиотических систем и увеличению продуктивности
растений, инокулированных штаммами 71т и 634б.
EFFICIENCY OF THE SYMBIOTIC SYSTEM SOYBEAN — BRADYRHIZOBIUM
JAPONICUM UNDER THE INFLUENCE OF PACLOBUTRAZOL
V.G. Kuryata,1 L.A. Golunova,1 S.K. Beregovenko2
1M. Kotsyubynsky State Pedagogical University
32 Ostrozhsky St., Vinnytsia, 21100, Ukraine
2Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine
31/17 Vasylkivska St., Kyiv, 03022, Ukraine
The peculiarities of formation and functioning of the symbiotic systems soybean — Bradyrhizobium
japonicum strains under and without influence of the antigibberellic retardant paclobutrazol were
studied. Preliminary inoculation of the seeds with strain 71t proved to be the most efficient, for it
provided increase of the root nodules in quantity as well as increase of their nitrogenase activity
in comparison with industrial strain 634b. Complementation of macro- and microsymbionts geno-
types during soybean — rhizobia complex formation was considerably determined by phytohor-
monal status of the plants. The retardant application increased nitrogenase activity of symbiotic
systems and productivity of soybean plants inoculated with strains 71t and 634b.
Key words: Glycine max (L.) Merr., nitrogen fixation, retardants, source-sink relation, productivity.
224
В.Г. КУРЬЯТА, Л.А. ГОЛУНОВА, С.К. БЕРЕГОВЕНКО
Физиология и биохимия культ. растений. 2010. Т. 42. № 3
|