Енергоефективність України: виклики часу

Диспропорції в структурі виробництва, моральна та фізична застарілість і зношеність основних фондів у галузях економіки, низькоефективне використання паливно-енергетичних ресурсів і води спричиняють надмірне використання енергоресурсів, що вимагає значного їх імпорту (понад 50% потреби). У результ...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автори:	Бережний, Є.О., Гавриленко, В.М., Григоровський, В.В., Євтушенко, Л.В., Запорожець, О.І., Мовчан, Я.І., Пашкевич, М.О., Тронь, О.Я., Гулевець, Д.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2013
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Наука та суспільство
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67642
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Енергоефективність України: виклики часу / Є.О. Бережний, В.М. Гавриленко, В.В. Григоровський, Л.В. Євтушенко, О.І. Запорожець, Я.І. Мовчан, М.О. Пашкевич, О.Я. Тронь, Д.В. Гулевець // Вісн. НАН України. — 2013. — № 7. — С. 61-69. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-67642
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-676422014-09-10T03:01:53Z Енергоефективність України: виклики часу Бережний, Є.О. Гавриленко, В.М. Григоровський, В.В. Євтушенко, Л.В. Запорожець, О.І. Мовчан, Я.І. Пашкевич, М.О. Тронь, О.Я. Гулевець, Д.В. Наука та суспільство Диспропорції в структурі виробництва, моральна та фізична застарілість і зношеність основних фондів у галузях економіки, низькоефективне використання паливно-енергетичних ресурсів і води спричиняють надмірне використання енергоресурсів, що вимагає значного їх імпорту (понад 50% потреби). У результаті створюється залежність базових галузей економіки України, насамперед паливно-енергетичного комплексу, від країн — експортерів паливних ресурсів і, відповідно, посилюється загроза енергетичній безпеці держави. Крім того, це суперечить принципам збалансованого розвитку, проголошеного на конференції ООН у Ріо-де-Жанейро в 1992 р. Україна потребує активнішого впровадження заходів щодо докорінного підвищення енергоефективності її економіки. Диспропорции в структуре производства, моральная и физическая устарелость и изношенность основных фондов в отраслях экономики, низкоэффективное использование топливно-энергетических ресурсов и воды приводят к чрезмерному использованию энергоресурсов, что требует значительного их импорта (более 50% потребности). В результате создается зависимость базовых отраслей экономики Украины, прежде всего топливно-энергетического комплекса, от стран — экспортеров топливных ресурсов и, соответственно, усиливается угроза энергетической безопасности государства. Кроме того, это противоречит принципам устойчивого развития, провозглашенного на конференции ООН в Рио-де-Жанейро в 1992 г. Украина нуждается в более активном внедрении мер по коренному повышению энергоэффективности ее экономики. The imbalance in the structure of production, moral and physical obsolescence and depreciation of fixed assets in the economy, inefficient use of energy and water resources lead to excessive use of energy, which requires a substantial change for the imports (more than 50% of demand). This results in dependence of basic industries of Ukraine, primarily fuel and energy complex, on exporting countries of fuels and, accordingly, in the increasing threat of energy security. In addition, it is contrary to the principles of sustainable development, announced at a UN conference in Rio de Janeiro in 1992. Ukraine needs more active implementation of measures to radically improve energy efficiency of its economy. 2013 Article Енергоефективність України: виклики часу / Є.О. Бережний, В.М. Гавриленко, В.В. Григоровський, Л.В. Євтушенко, О.І. Запорожець, Я.І. Мовчан, М.О. Пашкевич, О.Я. Тронь, Д.В. Гулевець // Вісн. НАН України. — 2013. — № 7. — С. 61-69. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67642 338(477):658.261.003.13.001.33(075.8) uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука та суспільство Наука та суспільство
spellingShingle	Наука та суспільство Наука та суспільство Бережний, Є.О. Гавриленко, В.М. Григоровський, В.В. Євтушенко, Л.В. Запорожець, О.І. Мовчан, Я.І. Пашкевич, М.О. Тронь, О.Я. Гулевець, Д.В. Енергоефективність України: виклики часу Вісник НАН України
description	Диспропорції в структурі виробництва, моральна та фізична застарілість і зношеність основних фондів у галузях економіки, низькоефективне використання паливно-енергетичних ресурсів і води спричиняють надмірне використання енергоресурсів, що вимагає значного їх імпорту (понад 50% потреби). У результаті створюється залежність базових галузей економіки України, насамперед паливно-енергетичного комплексу, від країн — експортерів паливних ресурсів і, відповідно, посилюється загроза енергетичній безпеці держави. Крім того, це суперечить принципам збалансованого розвитку, проголошеного на конференції ООН у Ріо-де-Жанейро в 1992 р. Україна потребує активнішого впровадження заходів щодо докорінного підвищення енергоефективності її економіки.
format	Article
author	Бережний, Є.О. Гавриленко, В.М. Григоровський, В.В. Євтушенко, Л.В. Запорожець, О.І. Мовчан, Я.І. Пашкевич, М.О. Тронь, О.Я. Гулевець, Д.В.
author_facet	Бережний, Є.О. Гавриленко, В.М. Григоровський, В.В. Євтушенко, Л.В. Запорожець, О.І. Мовчан, Я.І. Пашкевич, М.О. Тронь, О.Я. Гулевець, Д.В.
author_sort	Бережний, Є.О.
title	Енергоефективність України: виклики часу
title_short	Енергоефективність України: виклики часу
title_full	Енергоефективність України: виклики часу
title_fullStr	Енергоефективність України: виклики часу
title_full_unstemmed	Енергоефективність України: виклики часу
title_sort	енергоефективність україни: виклики часу
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Наука та суспільство
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/67642
citation_txt	Енергоефективність України: виклики часу / Є.О. Бережний, В.М. Гавриленко, В.В. Григоровський, Л.В. Євтушенко, О.І. Запорожець, Я.І. Мовчан, М.О. Пашкевич, О.Я. Тронь, Д.В. Гулевець // Вісн. НАН України. — 2013. — № 7. — С. 61-69. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT berežnijêo energoefektivnístʹukraíniviklikičasu AT gavrilenkovm energoefektivnístʹukraíniviklikičasu AT grigorovsʹkijvv energoefektivnístʹukraíniviklikičasu AT êvtušenkolv energoefektivnístʹukraíniviklikičasu AT zaporožecʹoí energoefektivnístʹukraíniviklikičasu AT movčanâí energoefektivnístʹukraíniviklikičasu AT paškevičmo energoefektivnístʹukraíniviklikičasu AT tronʹoâ energoefektivnístʹukraíniviklikičasu AT gulevecʹdv energoefektivnístʹukraíniviklikičasu
first_indexed	2025-07-05T17:40:46Z
last_indexed	2025-07-05T17:40:46Z
_version_	1836829635681189888
fulltext	61ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 7 НАУКА ТА СУСПІЛЬСТВО Диспропорції в структурі виробництва, моральна та фізична застарілість і зношеність основних фондів у галузях економіки, низькоефективне використання паливно-енергетичних ресурсів і води спри- чиняють надмірне використання енергоресурсів, що вимагає значного їх імпорту (понад 50% потреби). У результаті створюється залежність базових галузей економіки України, насамперед паливно-енер ге- тичного комплексу, від країн — експортерів паливних ресурсів і, відповідно, посилюється загроза енерге- тичній безпеці держави. Крім того, це суперечить принципам збалансованого розвитку, проголошеного на конференції ООН у Ріо-де-Жанейро в 1992 р. Україна потребує активнішого впровадження заходів щодо докорінного підвищення енергоефективності її економіки. Ключові слова: енергоємність валового внутрішнього продукту, енергозбереження, енергоефективність, паливно-енергетичні ресурси, структурні зміни в економіці, інноваційний розвиток, енергетична безпека держави. © Є.О. Бережний, В.М. Гавриленко, В.В. Григоровський, Л.В. Євтушенко, О.І. Запорожець, Я.І. Мовчан, М.О. Пашкевич, О.Я. Тронь, Д.В. Гулевець, 2013 УДК 338(477):658.261.003.13.001.33(075.8) Є.О. БЕРЕЖНИЙ 1, В.М. ГАВРИЛЕНКО 1, В.В. ГРИГОРОВСЬКИЙ 2, Л.В. ЄВТУШЕНКО2, О.І. ЗАПОРОЖЕЦЬ1, Я.І. МОВЧАН1, М.О. ПАШКЕВИЧ2, О.Я. ТРОНЬ 2, Д.В. ГУЛЕВЕЦЬ 1 1 Національний авіаційний університет просп. Космонавта Комарова, 1, Київ, 03058, Україна 2 Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України пров. Музейний, 12, Київ, 01601, Україна ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ЧАСУ ВСТУП На сучасному етапі соціально-еконо міч- ного розвитку України зниження енергоєм- ності валового внутрішнього продукту (ЕВВП) є одним із основних чинників за- безпечення енергетичної незалежності дер- жави та підвищення рівня її енергетичної безпеки. За розрахунками і висновками Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, прогнозований потенціал енер- гозбереження завдяки ефективному вико- ристанню паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) становить понад 50%. Його реалі- зація дасть змогу значно скоротити спожи- вання ПЕР і зняти гостроту проблеми зов- нішньої енергетичної залежності. Низькоефективне споживання ПЕР зу- мовлює високу собівартість виробленої продукції, робіт (послуг) і зниження рівня конкурентоспроможності економіки. Через неефективне використання енергоресурсів, насамперед у базових галузях промислово- сті — електро енергетиці, вугільній, нафто- газовій, хімічній, металургійній, машино- будівній, стримується зростання ВВП, від рівня якого залежить розвиток як відповід- них галузей, так і національної економіки в цілому. Останнім часом було опубліковано низ- ку досліджень, присвячених цій проблемі, передусім такому її аспекту, як енерго- ефективність. Зокрема, це праці В.А. Жов- тянського, О.Г. Білоруса, Л.М. Кобилян- ської, С.В. Корсунського, С.В. Казанського та інших вітчизняних і зарубіжних учених, які тією чи іншою мірою вив чали розвиток 62 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 7 НАУКА ТА СУСПІЛЬСТВО ситуації з енергозабезпеченістю та енерго- ощадженням у нашій країні [1–5]. Мета пропонованої статті полягає у ви- світленні сучасного стану та нових тенден- цій енергетично-ресурсної складової су- спіль но-еко номічного розвитку України як однієї з головних передумов успішності суспільства у стратегічній перспективі. Для цього ми залучили матеріали національних доповідей з питань реалізації державної по- літики у сфері енергоефективності (2008, 2009), новітні узагальнення міжнародних інституцій та дані Держстату. ТЕНДЕНЦІЇ У СФЕРІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ Останніми роками в Україні спостеріга- лося зниження енергоємності ВВП, а зрос- тання ВВП було досягнуто за одночасного скорочення споживання первинних па лив- но-енергетичних ресурсів (рис. 1). Проте показник ЕВВП залишається надто висо- ким, він у 2–4 рази перевищує аналогічний показник у багатьох країнах світу. Зменшення енергоємності ВВП не мож- на вважати результатом виключно держав- ної політики в цій сфері або ринкових чинників прояву цінової еластичності енергоспоживання. Значно більший вплив мав обсяг виробництва, хоча зменшення питомих витрат енергоресурсів на вироб- ництво окремих видів продукції та вико- нання робіт або надання послуг справді відбулося на тлі незначної кількості впро- ваджених енергоефективних проектів. Це започаткувало процес модернізації основ- них фондів підприємств і запровадження енергоефективних технологій, що певним чином вплинуло на зміни в структурі ВВП (рис. 2). Одним із чинників, що ускладнює оціню- вання реальної динаміки енергоємності ВВП або маніпуляцій з нею, є тіньова еко- номіка (особливо впродовж 90-х років, коли, за різними джерелами, у «тінь» відійшло до 60% ВВП). Рівень тіньової економіки в Україні у 2009 р., за даними Мінекономіки, становив близько 34,9%, за іншими оцін- ками — понад 50%. Такий стан справ впливає на динаміку ЕВВП, оскільки значне споживання енер- горесурсів відбувається підприємствами, що мають монопольне становище на віт- чизняному ринку. Підприємства, які пра- Рис. 1. Динаміка ЕВВП, реальний ВВП та енергоспоживання в Україні протягом 2000–2010 рр.; ♦ — ВВП у по- стійних цінах 2002 р.; ▲ — енергоспоживання, млн т у.п.; ■ — ВВП реальний, млрд грн; • — енергоємність ВВП, кг у.п./грн (за даними Держстату) 63ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 7 НАУКА ТА СУСПІЛЬСТВО цюють у тіньовому секторі, одержують надприбутки і не зацікавлені в ощадливо- му використанні ПЕР. Підтвердженням значної частки (від 50%) тіньової економі- ки є така оцінка. Енергоємність ВВП Укра- їни, виражена в доларах США з урахуван- ням паритету купівельної спроможності зазначеної валюти, приблизно в чотири Рис. 2. Зміни структури ВВП в Україні на тлі змін у галузевій структурі економіки Табл. 1. Відносні втрати паливно-енергетичних ресурсів, % (за даними Міжнародного енергетичного агентства) Країна, об’єднання, регіон Вугілля і торф Нафта Нафто продукти Газ Геотер- мальна, сонячна Альтер- нативні джерела Електро- енергія Тепло Відсоток у викорис- танні ПЕР Світ 1,08 1,98 0,20 13,25 0,07 0,11 72,22 11,10 1,61 Не ОЕСР 3,50 0,66 0,29 14,76 0,03 0,00 59,89 20,90 3,56 СНД 1,27 7,94 0,15 22,03 0,00 0,00 32,86 35,75 4,17 ОЕСР 1,37 0,00 0,02 4,29 0,22 0,06 86,64 7,40 1,21 ОЕСР (Європа) 3,29 0.00 0,04 10,32 0,52 0,15 73,75 11,93 1,49 Німеччина 6,98 0,00 0,00 0,05 0,00 0,66 68,50 23,78 1,13 Велика Британія 6,25 0,00 0,00 28,42 0,00 0,00 65,33 0,00 1,78 Польща 3,93 0,00 0,00 4,69 0,00 0,00 91,30 0,00 1,22 США 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 93,26 6,74 0,99 Японія 0.00 0,00 0.00 0,00 0,00 0,00 100,00 0,00 0,89 Китай 0,00 0,00 0,00 6,28 0,00 0,00 89,47 4,12 0,87 Україна 0,23 0,33 0,00 14,53 0,00 0,00 31,83 53,05 4,44 64 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 7 НАУКА ТА СУСПІЛЬСТВО рази вища 1 порівняно з цим показником у провідних країнах Європи (рис. 3). Разом з тим витрати ПЕР на випуск найбільш енергоємних видів продукції, зокрема в металургії, наприклад у виробництві чаву- ну, не більш ніж у два рази вищі від най- ефективніших світових практик. Отже, можна зазначити, а в детальному викладі й довести, що в країні створюється при- наймні вдвічі більша валова додана вар- тість (ВДВ 2), ніж та, що відображена в на- ціональних рахунках державного офіцій- ного обліку. Для оцінки, у 2010 р., за 1 ВВП України без урахування паритету купівель- ної спроможності долара США, згідно зі щорічника- ми статистичних енергетичних даних Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), Світового банку та Міжнародного валютного фонду, має величину в 6,35 раза меншу, а отже, у стільки ж разів більшою стає величина ЕВВП. 2 У національних рахунках України ВДВ порівняно з ВВП не враховує оплату послуг фінансових посе- редників, податки на продукти та субсидії на продук- ти. Фактично в період 2008–2010 рр. ВДВ становила 91–93% ВВП. Табл. 2. Структура кінцевого споживання паливно-енергетичних ресурсів, % Країна, об’єднання, регіон К ін це ве сп ож ив ан ня в за га ль но м у об ся зі П Е Р П ро м ис ло ві ст ь Тр ан сп ор т Ін ш і, вс ьо го у т.ч. Н ее не рг ет ич не ви ко ри ст ан ня , вс ьо го у т.ч. Д ом ов ол од ін ня П ос лу ги С іл ьс ьк е го сп од ар ст во / лі сі вн иц тв о Р иб ни цт во Н е ви зн ач ен о З ап ас и на ф то хі м іч но го ви ро бн иц тв а Світ 68,7 19,12 18,74 24,76 16,50 5,65 1,34 0,05 1,21 6,09 4,08 Не ОЕСР 64,3 18,27 16,34 23,96 16,65 4,91 1,00 0.00 1,40 5,76 3,38 СНД 64,1 18,84 12,46 26,66 16,51 4,94 1,72 0,08 3,40 6,18 4,55 ОЕСР 68,2 15,66 21,96 23,82 13,08 8,96 1,08 0,08 0,61 6,71 4,67 ОЕСР (Європа) 70,3 17,00 18,76 28,17 17,23 8,29 1,64 0,08 0,93 6,37 4,46 Німеччина 70,3 16,48 16,14 30,46 20,33 8,74 0,30 0,00 1,09 7,21 5,83 Велика Брита нія 68,5 14,22 20,73 29,22 20,18 7,82 0,42 0,00 0,81 4,35 2,66 Польща 66,9 15,86 16,01 30,05 18,90 7,47 3,68 0,00 0,00 5,02 3,31 США 67,5 12,93 26,34 22,17 11,74 9,09 0,68 0,00 0,66 6,10 3,72 Японія 64,3 17,50 15,74 23,64 9,59 13,25 0,38 0,00 0,04 7,42 6,14 Китай 64,8 30,94 7,32 21,57 16,12 2,51 1,35 0,00 1,60 4,93 2,21 Україна 57,8 22,60 9,23 20,54 17,18 2,08 1,27 0,00 0,00 5,42 3,71 даними Держстату, ВДВ становила понад 1 трлн грн, або понад 22 тис. грн на одного громадянина України. Особливістю України, як і решти країн колишнього СРСР, є великий рівень втрат ПЕР — у 2–4 рази вищий, ніж у світі та в економічно розвинених країнах (табл. 1). В Україні головні втрати ПЕР, що станов- лять 4,4% від загального обсягу їх вико- ристання (наведено дані МЕА за 2009 р.), припадають на газ (14,53%) і теплову енер- гію (53,05%). Для країн Організації еко но- мічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) основними є втрати за рахунок електро- енергії. У натуральному вираженні втрати в Україні становлять близько 8,4 млн т у.п. (5,9 млн т н.е.). Інша характерна особливість України — вищий рівень використання ПЕР на пере- творення в інші види енергії і, відповідно, нижчий рівень кінцевого споживання (табл. 2) — приблизно 80% (57,8/70,3) до, наприклад, європейського. Це означає, що близько 25 млн т у.п. (або 12,5% ПЕР), в тому числі втрати, при перетворенні в інші 65ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 7 НАУКА ТА СУСПІЛЬСТВО види енергії 3 використовуються неефек- тивно. Окрема проблема української економі- ки — її надзвичайне обтяження соціальними виплатами. Ще за трансформаційної кризи стрімке падіння доходів і рівня життя пере- важної більшості українського населення спровокувало розширення гарантій соціаль- ного захисту і збільшення трансфертів піль- гових категорій громадян. Саме тому частка соціальних витрат у сукупних видатках дер- жави та ВВП невпинно збільшувалася. Та- кий стан справ спостерігається й нині. Енергоємність економіки України зали- шається надзвичайно високою навіть порів- няно з країнами, що раніше входили до скла- ду СРСР (рис. 3). Більші за українські по- казники ЕВВП мають лише кілька країн світу, а саме, Туркменистан і Узбекистан (експортери газу), а також Замбія, Мозам- бік, Того, Тринідад і Тобаго (експортер наф- ти й газу) [6–8]. 3 Різниця між коефіцієнтом перетворення 70,3% (ОЕСР Європа) і 57,8% (Україна) становить 12,5%. Для річного споживання ~200 млн т у.п. резерв ефективності: 200·12,5% = 25 млн т у.п. У нафтовому еквіваленті — це 17,5 млн т н.е. (для порівняння, річне використання ПЕР у 2008 р. в окремих країнах стано- вило: Болгарія — 19,78, Фінляндія — 19,79, Данія — 19,01 млн т н.е.). Рис. 3. Енергоємність ВВП за паритетом купівельної спроможності 2005 р.: • — Україна; ◊– СНД; ■ – світ; х – Північна Америка; □ – ОЕСР; ▲ – Європа Україна належить до країн, частково за- безпечених власними енергоресурсами, а отже, змушена вдаватися до їх імпорту. Як і країни ЄС, вона майже наполовину енерге- тично залежна від поставок органічного па- лива. Близькою до української є енергоза- лежність таких розвинених країн Європи, як Німеччина — 61,4%, Франція — 50%, Ав- стрія — 64,7%. Багато країн світу мають зна- чно нижчі показники забезпечення власни- ми первинними ПЕР, зокрема, Японія вико- ристовує їх на 7%, Італія — близько 18%. Табл. 3. Частка видів паливно-енергетичних ресурсів у структурі енергетичних балансів, % Країна, об’єднання, регіон Вугілля і торф Нафта сира Нафто- продукти* Газ Атомна енергія Гідро енергія Альтер- нативні види палива та відходи Інші* Світ 27,02 33,79 –0,70 21,12 5,81 2,25 9,98 0,73 ОЕСР 20,80 39,78 –2,25 23,44 10,92 2,08 4,23 0,98 ОЕСР Європа 17,16 39,31 –4,49 25,11 13,19 2,46 5,92 1,34 Не ОЕСР 30,46 27,97 2,89 19,93 8,14 3,87 6,63 0,11 СНД 18,72 30,91 –11,75 52,44 6,69 1,96 1,14 –0,11 Польща 55,93 22,86 2,20 12,81 0,00 0,19 6,02 –0,02 Німеччина 24,15 33,10 0,05 22,83 11,54 0,54 6,98 0,82 США 23,90 39,01 –1,72 23,77 9,56 0,97 3,71 0,81 Україна 28,00 8,81 1,29 42,65 17,95 0,87 0,71 –0,27 * знаком «—» позначено експорт 66 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 7 НАУКА ТА СУСПІЛЬСТВО Отже, рівень енергозалежності України є се- редньоєвропейським і має тенденцію до зменшення, однак характеризується відсут- ністю диверсифікації джерел енергоносіїв, насамперед нафти, природного газу та ядер- ного палива. За даними Держстату на 2010 р., у струк- турі використання первинної енергії в Ук- раїні найбільша частка припадала на при- родний газ — 42,65% (у країнах світу, крім СНД, питома вага споживання газу стано- вить 21–25%); обсяг споживання нафти в Україні становив 8,81%, вугілля і торфу — 28,2%, урану — 17,95%, гідроресурсів та інших відновлюваних джерел — 1,58% (табл. 3). Система енергозабезпечення України фор- мувалася під впливом попиту на енергоно- сії економіки країни та її регіонів, структу- ри видів економічної діяльності, наявності розвіданих запасів енергетичних ресурсів, стану виробничої інфраструктури ПЕК, умов забезпечення дефіцитними видами палива, екологічних обмежень і конкрет- них вимог до рівня енергетичної безпеки країни. Безпрецедентне зростання світових цін на енергоносії виявило гостру потребу в іс- тотному вдосконаленні державної політи- ки щодо забезпечення ефективного вико- ристання паливно-енергетичних ресурсів передусім з урахуванням досвіду держав — членів ЄС. В умовах глобальної конкурен- ції за паливно-енергетичні ресурси енерго- ефективність економіки і, відповідно, зни- ження витрат енергетичних ресурсів на виробництво продукції, виконання робіт і послуг є одним із небагатьох інструментів отримання конкурентних переваг України на світових ринках та зростання добробуту громадян. Більша частина підприємств ПЕК уже ви- черпала свій технологічний ресурс і потре- бує негайної заміни або модернізації ос- новних фондів. За оцінками, наведеними в Енергетичній стратегії України на період до 2030 року, загальна сума необхідних інвес- тицій, пов’язаних із модернізацією ПЕК, пе- ревищує суму, еквівалентну 200 млрд дол. США впродовж 2005–2030 рр. Це вимагає значно вищого рівня інвестицій в економіку країни порівняно з тим, що спостерігався протягом останніх 15 років. Одна з причин нинішнього недостат- нього інвестування криється у специфіці структури власності ПЕК: більшість акти- вів належить державі, яка недофінансовує відповідні програми, оскільки державний бюджет не має достатнього наповнення. Крім того, фінансування з державного бю- джету не завжди ефективне через те, що соціальні та політичні інтереси домінують над економічними. Інвестицій з боку при- ватних підприємств мало, і надходять вони вкрай повільно. Економіка України надзвичайно вразли- ва до нестабільних світових цін на паливно- енергетичні ресурси. Неефективна структу- ра і висока енергоємність промислового ви- робництва в Україні, постійне коливання цін на енергоносії спонукали підприємства вишукувати альтернативні способи підви- щення ефективності господарської діяль- ності. Не переймаючись пошуком резервів технологічної модернізації виробництва, у більшості галузей вдалися до підвищення цін і тарифів. Експортно орієнтована модель економіч- ного зростання, що реалізувалася в Україні впродовж докризового періоду, забезпечу- вала відносно стабільний результат завдяки сприятливій кон’юнктурі зовнішніх ринків. Однак разом з тим її супроводжували су- путні негативні тенденції, зокрема пов’язані з темпами зростання імпорту в Україну, що почали випереджати експорт. На сьогодні вітчизняне виробництво забезпечує лише 2/3 товарних ресурсів країни, решта заво- зиться з-за кордону. Проте якщо експорту- ється переважно сировинна продукція низького рівня переробки, то імпорт, навпа- ки, складається з високотехнологічної про- дукції поглибленої переробки і товарів кін- цевого споживання. Це зумовило неухильне зниження в Україні коефіцієнта покриття імпорту експортом. При цьому зростає де- фіцит торговельного балансу, який вдається 67ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 7 НАУКА ТА СУСПІЛЬСТВО стабілізувати за допомогою зовнішніх запо- зичень, унаслідок чого валовий зовнішній борг України, виражений як відсоток до експорту товарів і послуг, невпинно збіль- шується [7]. Закономірно, що за таких обставин зна- чне погіршення умов торгівлі України в ре- зультаті падіння цін на металопродукцію у другій половині 2008 р., зниження цін на основні позиції експорту продукції агро- промислового комплексу протягом 2008– 2009 рр. і постійне зростання цін на газ мали потужний негативний вплив на економіч- ний стан держави. З огляду на ситуацію, що склалася на сьо- годні, вирішення цих проблем відбувати- меться в умовах загальної нестабільності у світі, в тому числі й на паливно-ресурсних ринках, несприятливих прогнозів щодо по- дальшого зростання цін на енергоресурси тощо. Основні стратегічні напрями підвищення енергоефективності та реалізації потенціалу енергоощадження полягають у структурно- тех нологічній перебудові економіки країни і створенні адміністративних, нормативно- пра вових та економічних механізмів, що сприяють підвищенню енергоефективності й енергозбереження. Витрати на тонну умов- ного палива, отриманого в результаті реалі- зації енергоефективних заходів, у кілька ра- зів менші за витрати на його видобуток чи придбання. Тому в Україні підвищення енер- гоефективності й енергоощадження стає стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери на найближчу і подальшу перспективи. Саме таким шляхом пішли промислово розвинені країни, а найкращих успіхів у підвищенні ефективності досягли найбільш енергодефіцитні з них (Японія, Італія та ін.). Ефективність використання енергоресурсів є визначальним фактором, від якого залежить ефективне функціону- вання національної економіки [8]. Нині основним фактором зниження енер- гоємності продукції, робіт і послуг у всіх га- лузях економіки є формування ефективної системи державного управління у сфері енергоефективності. Така система насампе- ред дасть змогу вдосконалити структуру кінцевого споживання енергоресурсів, зо- крема завдяки подальшому розширенню й поглибленню електрифікації в усіх сферах економіки шляхом заміщення дефіцитних видів палива з одночасним підвищенням ефективності виробництва. Економічно доцільний потенціал енерго- збереження в Україні в 2030 р., відповідно до Енергетичної стратегії України, визначено на рівні 65% з урахуванням впливу технічно- го та структурного факторів енергооща- дження на зниження обсягів енергоспожи- вання суб’єктами національної економіки відносно обсягів споживання паливно-енер- гетичних ресурсів у 2000 р. Отже, до 2030 р. прогнозується збільшення обсягу виробни- цтва ВВП у 2,7 раза, а споживання первин- них енергоресурсів — тільки на 35,8%. Рис. 4. Структура потенціалу енергоощадження 68 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 7 НАУКА ТА СУСПІЛЬСТВО Технічний фактор відображує вплив тех- нічного (технологічного) стану та рівня устаткування й обладнання на обсяги спо- живання енергоресурсів при виробництві продукції (послуг). Структурний фактор ві- дображує вплив структурних змін у галузе- вій або міжгалузевій діяльності на обсяги споживання палива та енергії (рис. 4). Принциповою умовою підвищення енер- гоефективності є створення такої законо- давчої та нормативної бази, яка б унемож- ливила експлуатацію енергетично неефек- тивних технологій, машин та устаткування. Однак, розробляючи таку правову базу, слід ураховувати сучасний стан економіки країни та велику інерційність оновлення основних фондів. Передусім необхідно за- боронити на підприємствах упроваджен- ня енергетично неефективних, застарілих технологій та устаткування, а також продаж населенню побутової техніки з низькою ефективністю використання енергоресур- сів. У майбутньому потрібно запрова- джувати економічні санкції та законодав- чо визначені обмеження на використання енерговитратних технологій. Важливим чинником підвищення енергоефективно- сті є забезпечення інформаційно-аналі- тич ної підтримки всіх суб’єктів економіч- ної діяльності. Реалізація наведених захо- дів має пріоритетний характер, оскільки від створення дієвої системи державного регулювання у сфері енергоефективності та виконання зобов’язань України щодо гармонізації національного законодавства з європейським відповідно до директив ЄС значною мірою залежатиме можли- вість проведення структурної перебудови економіки країни. ВИСНОВКИ Упродовж останнього десятиріччя в Україні спостерігалося зниження енерго- ємності ВВП. Утім ця тенденція не була результатом лише державної політики енергоефективності чи ринкових факторів прояву цінової еластичності енергоспожи- вання. Значно більший вплив мав чинник масштабу виробництва та зростання ціни на енергоносії. Більша частина активів українського ПЕК уже вичерпала свій технологічний ресурс і потребує негайної заміни або модернізації. Загальна сума потрібних для цього інвести- цій перевищує еквівалент 200 млрд дол. США в період 2005–2030 рр., що значно вище їх рівня за останні 15 років. Інвестиції ж у підвищення енергоефективності спожи- вання за той самий період можуть сягнути близько 20 млрд дол. США. Низька ефективність використання ПЕР у технологічних процесах, перевага енергоємних галузей у структурі економі- ки, подальше зростання проміжного спо- живання (матеріалів і сировини, зокрема енергетичних ресурсів) зумовлюють збе- реження високого рівня ЕВВП і є реаль- ною загрозою економічній, енергетичній, екологічній та загалом національній без- пеці України. Недоліки системи держав- ного управління, низька результативність державної політики, відсутність належно- го законодавства, недостатня ефективність Комплексної державної програми енерго- збереження України унеможливлюють ре- альні зрушення у справі підвищення енер- гетичної ефективності економіки. В су- часних умовах фактично лише завдяки енергоефективності економіки Україна може здобути конкурентні переваги на світовій арені. Проте без подолання тіньо- вого сектору економіки не можна навіть оцінити реальну енергоємність ВВП Ук- раїни, тому державі слід терміново вжити комплекс адміністративних та еконо міч- них, у тому числі податкових, заходів щодо виведення значної частини економі- ки краї ни з тіні. Вирішення проблеми забезпечення енер- гоефективності передбачає цілеспрямовані дії, орієнтовані на покращення енергетич- ного стану України та збереження планети для наступних поколінь, мінімізуючи руй- нівний вплив людини на довкілля. Еко ло- гічно-економічна раціоналізація викорис- тання нафти, природного газу і твердих ви- 69ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 7 НАУКА ТА СУСПІЛЬСТВО дів палива, які є основними джерелами виділення вуглекислого газу, стає найваж- ливішим завданням для світової економіки. Пріоритет політики енергоощадності над політикою збільшення споживання первин- них ПЕР і нарощування генерувальних по- тужностей дасть набагато більший соціаль- ний, економічний і екологічний ефект. Саме на таких засадах має ґрунтуватися оновлена Енергетична стратегія України на період до 2030 року. Поліпшенню ситуації в цій сфері також сприятиме ухвалення Закону Украї- ни «Про ефективне використання паливно- енер гетичних ресурсів». СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Жовтянский В.А. Энергосбережение // Энергети- ка: история, настоящее и будущее. — К., 2010. — 120 c. 2. Жовтянський В.А. Енергозбереження: більше ніж Kлондайк для економіки України, або ціна пере- рваної культурної традиції // Дзеркало тижня. — 2002. — 4 січня. — № 1 (376). 3. Білорус О.Г. Економічна система глобалізму. — К.: КНЕУ, 2003. — 357 с. 4. Казанський С.В. Світовий досвід організації опто- вих ринків електричної енергії // Електропанора- ма. — 2008. — № 1–2. — С. 36–39. 5. Кобилянська Л.М. Українська енергетика в гло- бальному середовищі // Наук. вісн. Івано-Франків. нац. техн. ун-ту нафти і газу. — 2006. — № 1 (13). — С. 123–128. 6. Пашкевич М., Григоровський В., Гавриленко В. та ін. Переосмислення ступеня відповідальності перед майбутнім: нац. доп. з питань реалізації державної політики у сфері енергоефективності за 2009 р. — К.: НАЕР-НАУ, 2010. — 254 с. 7. Запорожець О.І., Мовчан Я.І., Гавриленко В.М., Гуле- вець Д.В. Енергоефективність економіки України // Вісник НАУ. — 2011. — № 3 (48). — С. 176–182. 8. Василюк О.В., Гаврилюк Р.Б., Гай А.Є. та ін. Біорізно- маніття і проблеми розвитку відновлюваної енерге- тики в Україні // Природоохоронні аспекти вико- ристання відновлюваних джерел енергії в Україні: матер. всеукр. наук.-практ конф. (15–16 березня 2012, Миколаїв, Україна). — С. 20–23. Стаття надійщла 07.03.2013 р. Е.О. Бережной 1, В.Н. Гавриленко 1, В.В. Григоровский 2, Л.В. Евтушенко 2, А.И. Запорожец 1, Я.И. Мовчан 1, Н.А. Пашкевич2, А.Я. Тронь2, Д.В. Гулевец1 1 Национальный авиационный университет просп. Космонавта Комарова, 1, Киев, 03058, Украина 2 Государственное агентство по энергоэффективности и энергосбережению Украины пер. Музейный, 12, Киев, 01601, Украина ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТЬ УКРАИНЫ: ВЫЗОВЫ ВРЕМЕНИ Диспропорции в структуре производства, моральная и физическая устарелость и изношенность основных фон- дов в отраслях экономики, низкоэффективное использо- вание топливно-энергетических ресурсов и воды приво- дят к чрезмерному использованию энергоресурсов, что требует значительного их импорта (более 50% потребно- сти). В результате создается зависимость базовых отрас- лей экономики Украины, прежде всего топ ливно-энер- гетического комплекса, от стран — экспортеров топливных ресурсов и, соответственно, усиливается угроза энергети- ческой безопасности государства. Кроме того, это противо- речит принципам устойчивого развития, провозглашенного на конференции ООН в Рио-де-Жанейро в 1992 г. Украина нуждается в более активном внедрении мер по коренно- му повышению энерго эффективности ее экономики. Ключевые слова: энергоемкость валового внут- реннего продукта, энергосбережение, энергоэффектив- ность, топливно-энергетические ресурсы, структур- ные изменения в экономике, инновационное развитие, энергетическая безопасность государства. E.O. Berezhnyi 1, V.M. Havrylenko 1, V.V. Hryhorovskiy2, L.V. Evtushenko 2, O.I. Zaporozhets 1, Ya.I. Movchan 1, M.O. Pashkevych 2, O.Ya. Tron’ 2, D.V. Hulevets 1 1 National Aviation University 1 Kosmonavta Komarova Ave., Kyiv, 03058, Ukraine 2 State Agency on Energy Efficiency and Energy Saving of Ukraine 12 Museum Lane, Kyiv, 01601, Ukraine ENERGY EFFICIENCY OF UKRAINE: CURRENT CHALLENGES The imbalance in the structure of production, moral and physical obsolescence and depreciation of fixed assets in the economy, inefficient use of energy and water resources lead to excessive use of energy, which requires a substantial change for the imports (more than 50% of demand). This results in dependence of basic industries of Ukraine, primarily fuel and energy complex, on exporting countries of fuels and, accord- ingly, in the increasing threat of energy security. In addition, it is contrary to the principles of sustainable development, an- nounced at a UN conference in Rio de Janeiro in 1992. Ukraine needs more active implementation of measures to radically improve energy efficiency of its economy. Keywords: energy intensity of gross domestic product, ener- gy saving, energy efficiency, energy resources, structural changes in economy, innovative development, energy security of state.

Енергоефективність України: виклики часу

Репозитарії

Схожі ресурси