Динаміка показників електрогіпокампограми щурів в умовах довготривалого стресу: ефекти застосування модуляторів синаптичної передачі
Досліджували ефекти модуляції активності норадренергічної та ГАМК-ергічної церебральних трансмітерних систем у щурів протягом довготривалого (21 тиждень) стресу, зумовленого зооконфліктною ситуацією. Аналізували зміни фонової сумарної електричної активності гіпокампа (електрогіпокампограми, ЕГкГ) у...
Збережено в:
Дата: | 2009 |
---|---|
Автори: | , , , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
2009
|
Назва видання: | Нейрофизиология |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/68303 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Динаміка показників електрогіпокампограми щурів в умовах довготривалого стресу: ефекти застосування модуляторів синаптичної передачі / С.М. Лукашов, Г.Г. Сидоренко, О.З. Мельнікова, В.П. Ляшенко, Т.Г. Чаус // Нейрофизиология. — 2009. — Т. 41, № 4. — С. 316-326. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Досліджували ефекти модуляції активності норадренергічної та ГАМК-ергічної церебральних трансмітерних систем у щурів протягом довготривалого (21 тиждень) стресу, зумовленого зооконфліктною ситуацією. Аналізували зміни фонової сумарної електричної активності гіпокампа (електрогіпокампограми, ЕГкГ) у стані остаточного кетамінбарбітуратного наркозу; на тлі стресового навантаження застосовували введення модуляторів центральної нейротрансмісії амітриптиліну, аміназину та карбамазепіну, які широко використовуються в клініці для збільшення активності антистресової ГАМК-системи шляхом впливу на моноамінергічні системи. У таких умовах виявлялася двофазна динаміка потужностей хвиль ЕГкГ. У першу фазу, коли домінували зміни збуджуючих впливів на центральні нейрони, сумарна потужність ЕГкГ та потужності її компонентів були значно зменшеними відносно контролю, тоді як у другу фазу спостерігалось стрімке зростання вказаних показників, котре, вірогідно, було наслідком паралельної гіперактивації як збуджуючих, так і гальмівних (ГАМК-ергічних) елементів нейронних мереж гіпокампа. У щурів груп порівняння (контрольної та стресованої; цим тваринам модуляторів не вводили) динаміка потужностей хвиль ЕГкГ протягом 21-тижневого експерименту була трифазною; в даних групах згадані характеристики відрізнялися в основному кількісно. Подібні зміни у щурів стресованої групи відносно контролю могли відображувати модуляцію медіаторно-гормональних впливів на нейрони гіпокампа протягом трьох фаз стрес-реакції організму. |
---|