Кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки України

Для сталого розвитку економіки України необхідне використання всіх можливостей наявних механізмів інноваційного розвитку, зокрема кластерів і технологічних платформ. Застосування цих форм має ґрунтуватися на поєднанні загальнонаціонального та регіонального розвитку. Кластер у класичній формі спир...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Смертенко, П.С., Чернишев, Л.І., Білан, І.І., Солонін, Ю.М., Гороховатська, М.Я., Кульчицький, І.І., Кот, О.В., Бойко, Н.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2014
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Інноваційний розвиток
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69187
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки України / П.С. Смертенко, Л.І. Чернишев, І.І. Білан, Ю.М. Солонін, М.Я. Гороховатська, І.І. Кульчицький , О.В. Кот , Н.В. Бойко // Вісн. НАН України. — 2014. — № 3. — С. 67-76. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-69187
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-691872014-10-08T03:01:46Z Кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки України Смертенко, П.С. Чернишев, Л.І. Білан, І.І. Солонін, Ю.М. Гороховатська, М.Я. Кульчицький, І.І. Кот, О.В. Бойко, Н.В. Інноваційний розвиток Для сталого розвитку економіки України необхідне використання всіх можливостей наявних механізмів інноваційного розвитку, зокрема кластерів і технологічних платформ. Застосування цих форм має ґрунтуватися на поєднанні загальнонаціонального та регіонального розвитку. Кластер у класичній формі спирається на географічне розташування, тому більшою мірою відповідає регіональній політиці, тоді як технологічна платформа формується згідно з галузевими ознаками і відповідає загальнонаціональному розвитку. Показано, що реалізація наукових розробок вимагає об’єднання зусиль та ресурсів усіх учасників ланцюга, від наукової ідеї до продажу прав інтелектуальної власності, товарів і послуг. Технологічні платформи слугують саме цій меті, сприяючи підвищенню конкурентоспроможності, сталому розвитку й виробництву товарів та послуг світової якості. Наведено приклади технологічних платформ, які почали формуватися в Україні. Звернено увагу на необхідність удосконалення юри дичних та правових норм для створення і функціонування технологічних платформ і кластерів в Україні. Для устойчивого развития экономики Украины необходимо использовать все возможности имеющихся механизмов инновационного развития, в частности кластеров и технологических платформ. Их применение должно основываться на сочетании общенационального и регионального развития. Кластер в классической форме базируется на географическом расположении, поэтому в большей степени соответствует региональной политике, тогда как технологическая платформа формируется согласно отраслевым признакам и отвечает, скорее, общенациональной политике развития. Показано, что реализация научных разработок требует объединения усилий и ресурсов всех участников цепи — от научной идеи до продажи прав интеллектуальной собственности, товаров и услуг. Технологические платформы служат именно этой цели, содействуя повышению конкурентоспособности, устойчивому развитию и производству товаров и услуг мирового качества. Приведены примеры технологических платформ, которые начали формироваться в Украине. Обращается внимание на необходимость усовершенствования юридических и правовых норм, которые должны способствовать созданию и функционированию технологических платформ и кластеров в Украине. The sustainable development of economics of Ukraine requires the using of all possibilities of available tools of innovation development, including possibilities of clusters and technology platforms. Application of these tools should be based on combination of national and regional development. The cluster in the classical form is based on geographic location and consequently corresponds to the regional policy while the technological platform is formed according to branch requirements and corresponds more to national development. It is shown also that implementation of research results demands to associate efforts and resources of all participants of a chain from scientific idea to sale of intellectual property rights, the goods and services. Technological platforms which promote increase of competitiveness, a sustainable development and creation of the goods and services of world quality serve to purposes of such association. Examples of technological platforms being formed in Ukraine are presented. The attention to necessity of the amendment legal and law norms for creation and functioning of technological platforms and clusters in Ukraine is paid. 2014 Article Кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки України / П.С. Смертенко, Л.І. Чернишев, І.І. Білан, Ю.М. Солонін, М.Я. Гороховатська, І.І. Кульчицький , О.В. Кот , Н.В. Бойко // Вісн. НАН України. — 2014. — № 3. — С. 67-76. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69187 001.895 (100) (06) uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Інноваційний розвиток Інноваційний розвиток
spellingShingle	Інноваційний розвиток Інноваційний розвиток Смертенко, П.С. Чернишев, Л.І. Білан, І.І. Солонін, Ю.М. Гороховатська, М.Я. Кульчицький, І.І. Кот, О.В. Бойко, Н.В. Кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки України Вісник НАН України
description	Для сталого розвитку економіки України необхідне використання всіх можливостей наявних механізмів інноваційного розвитку, зокрема кластерів і технологічних платформ. Застосування цих форм має ґрунтуватися на поєднанні загальнонаціонального та регіонального розвитку. Кластер у класичній формі спирається на географічне розташування, тому більшою мірою відповідає регіональній політиці, тоді як технологічна платформа формується згідно з галузевими ознаками і відповідає загальнонаціональному розвитку. Показано, що реалізація наукових розробок вимагає об’єднання зусиль та ресурсів усіх учасників ланцюга, від наукової ідеї до продажу прав інтелектуальної власності, товарів і послуг. Технологічні платформи слугують саме цій меті, сприяючи підвищенню конкурентоспроможності, сталому розвитку й виробництву товарів та послуг світової якості. Наведено приклади технологічних платформ, які почали формуватися в Україні. Звернено увагу на необхідність удосконалення юри дичних та правових норм для створення і функціонування технологічних платформ і кластерів в Україні.
format	Article
author	Смертенко, П.С. Чернишев, Л.І. Білан, І.І. Солонін, Ю.М. Гороховатська, М.Я. Кульчицький, І.І. Кот, О.В. Бойко, Н.В.
author_facet	Смертенко, П.С. Чернишев, Л.І. Білан, І.І. Солонін, Ю.М. Гороховатська, М.Я. Кульчицький, І.І. Кот, О.В. Бойко, Н.В.
author_sort	Смертенко, П.С.
title	Кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки України
title_short	Кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки України
title_full	Кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки України
title_fullStr	Кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки України
title_full_unstemmed	Кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки України
title_sort	кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки україни
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Інноваційний розвиток
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69187
citation_txt	Кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки України / П.С. Смертенко, Л.І. Чернишев, І.І. Білан, Ю.М. Солонін, М.Я. Гороховатська, І.І. Кульчицький , О.В. Кот , Н.В. Бойко // Вісн. НАН України. — 2014. — № 3. — С. 67-76. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT smertenkops klasteriítehnologíčníplatformiâkmehanízmirozvitkuekonomíkiukraíni AT černiševlí klasteriítehnologíčníplatformiâkmehanízmirozvitkuekonomíkiukraíni AT bílaníí klasteriítehnologíčníplatformiâkmehanízmirozvitkuekonomíkiukraíni AT solonínûm klasteriítehnologíčníplatformiâkmehanízmirozvitkuekonomíkiukraíni AT gorohovatsʹkamâ klasteriítehnologíčníplatformiâkmehanízmirozvitkuekonomíkiukraíni AT kulʹčicʹkijíí klasteriítehnologíčníplatformiâkmehanízmirozvitkuekonomíkiukraíni AT kotov klasteriítehnologíčníplatformiâkmehanízmirozvitkuekonomíkiukraíni AT bojkonv klasteriítehnologíčníplatformiâkmehanízmirozvitkuekonomíkiukraíni
first_indexed	2025-07-05T18:52:00Z
last_indexed	2025-07-05T18:52:00Z
_version_	1836834117125144576
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 67 СМЕРТЕНКО Петро Семенович — канд. фіз.-мат. наук, ст. наук. співроб. Інституту фізики напів- провідників ім. В.Є. Лаш карьова НАН України ЧЕРНИШЕВ Леонід Іванович — канд. техн. наук, зав. лабораторії Інституту проблем матеріало- знавства ім. І.М. Францевича НАН України БІЛАН Ірина Іванівна — канд. фіз.-мат. наук, ст. наук. співроб. цієї ж установи СОЛОНІН Юрій Михайлович — чл.-кор. НАН України, заступник директора цієї ж установи ГОРОХОВАТСЬКА Марина Ярославівна — канд. хім. наук, учений секретар Науково-організаційного відділу Президії НАН України КУЛЬЧИЦЬКИЙ Іван Іванович — президент Громадської організації «Агенція європейських інновацій» (Львів) КОТ Ольга Вікторівна— канд. екон. наук, ст. наук. співроб. Центру досліджень науково- технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України БОЙКО Надія Володимирівна — д-р біол. наук, проф. Ужгородського національного університету, координатор Української національної технологічної платформи «Агропродовольча» КЛАСТЕРИ І ТЕХНОЛОГІЧНІ ПЛАТФОРМИ ЯК МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ Для сталого розвитку економіки України необхідне використання всіх можливостей наявних механізмів інноваційного розвитку, зокрема класте- рів і технологічних платформ. Застосування цих форм має ґрунтуватися на поєднанні загальнонаціонального та регіонального розвитку. Кластер у класичній формі спирається на географічне розташування, тому більшою мірою відповідає регіональній політиці, тоді як технологічна платформа формується згідно з галузевими ознаками і відповідає загальнонаціональ- ному розвитку. Показано, що реалізація наукових розробок вимагає об’єд- нання зусиль та ресурсів усіх учасників ланцюга, від наукової ідеї до продажу прав інтелектуальної власності, товарів і послуг. Технологічні платформи слугують саме цій меті, сприяючи підвищенню конкурентоспроможності, сталому розвитку й виробництву товарів та послуг світової якості. Наве- дено приклади технологічних платформ, які почали формуватися в Укра- їні. Звернено увагу на необхідність удосконалення юри дичних та правових норм для створення і функціонування технологічних платформ і кластерів в Україні. Ключові слова: кластер, технологічна платформа, регіональний розви- ток, інноваційна економіка України. Вступ Сучасна парадигма економічного розвитку держав ґрунтується на принципі незалежного розвитку окремих регіонів та співто- вариств [1—3]. Водночас інноваційний розвиток регіонів, як, власне, й інших територіальних об’єднань, спирається на на- явність власних і можливість залучення зовнішніх ресурсів, а також уміння використовувати одразу обидва види ресурсів. На прикладі польського досвіду покажемо шляхи форму- вання регіональної інноваційної політики як органічної скла- дової державної політики. Загальна стратегія розвитку науки та інновацій у Польщі стала дороговказом для політиків і ад- міністраторів усіх рівнів. Їй підпорядковано регіональні інно- ваційні стратегії, що враховують місцеві умови і для реалізації ІННОВАЦІЙНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК РОЗВИТОК УДК 001.895 (100) (06) 68 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК яких розроблено план дій, що містить у собі та підпорядковує за вертикаллю й горизонталлю будь-які кроки в інноваційному напрямі: чи то будівництво, чи то створення малого підпри- ємства. Під словом «підпорядковує» маємо на увазі гармонійне поєднання ініціативи на міс- цях із необхідністю виконання плану дій і ре- алізації загальної стратегії розвитку науки та інновацій у державі. Крім університетів та нау- ково-дослідних інститутів Польської академії наук, основними ініціаторами та виконавцями плану дій є новостворені центри перспектив- них технологій, центри передових досліджень і центри трансферу технологій, нау ко во-тех- но логічні парки та наукові центри. Вони тісно співпрацюють з великими й малими підпри- ємствами, а також сприяють створенню нових інноваційних підприємств, які на початковому етапі підтримує держава. Спільна та узгоджена робота всіх ланок лан- цюга інновацій, організована за планом дій та загальною стратегією інноваційного роз- витку, почала приносити свої плоди. Напри- клад, індустріальний науково-технологічний парк у Сувалках, енергетичний та авіаційний кластери у Жешуві було започатковано в інду- стріально відсталих у недалекому минулому регіонах, проте нині, незважаючи на критичне ставлення до них деяких наукових колективів у столиці країни, вони активно діють, створю- ючи нові робочі місця та сприятливий іннова- ційний клімат [4]. Успішна діяльність гравців інноваційного поля на регіональному рівні передбачає: значну роль у втіленні на місцях плану на-• ціональної інноваційної політики; активну участь у розвитку регіону;• важливу роль у реалізації регіональної ін-• новаційної стратегії; співробітництво та кооперацію регіональ-• них технологічних та індустріальних кластерів; участь у спільних технологічних і науко-• вих проектах; оптимальне використання центрального й • місцевого бюджету для економічного розвитку; узгоджену роботу державних органів вла-• ди, відповідальних за розвиток і реалізацію на- ціональної наукової та інноваційної політики (міністерств, національних агентств, місцевих адміністрацій тощо); участь у виконанні національних програм • розвитку; участь у пошукових наукових досліджен-• нях. Сьогодні існують різні механізми іннова- ційного розвитку [5—11], основними з яких є такі: наукові парки;• технологічні парки;• індустріальні парки;• бізнес- і технологічні інкубатори;• спін-офф компанії;• старт-ап компанії; • «посівні» фонди;• технологічні платформи;• кластери.• Кластеризація економіки є частиною за- гальної інноваційної системи, у якій державна фінансова підтримка має супроводжуватися сильнішим інституціональним та організацій- ним впливом приватного сектора економіки. Так, аналіз досягнень найбільш розвинено- го кластера Кремнієвої долини у США [12] свідчить про державну підтримку його інно- ваційної діяльності впродовж понад 15 років. Крім того, диверсифікована мережа дала змогу залучити з усього світу найактивніших видат- них науковців, підприємців, інвесторів, фахів- ців банківської справи, юристів. Це створило особливу культуру поведінки, яка поєднує в собі культуру ризикового капіталу і ризико- вої зайнятості, культуру святкування успіху і вивчення помилок, культуру вшанування тех- нологічних підприємців як героїв. Звичайно, без усебічної підтримки університетської на- уки — Стенфорда та Берклі — неможливо було б реалізувати феномен Кремнієвої долини, де панує особливий дух співробітництва та парт- нерства, виникли віртуальні цикли інновацій, які не припиняються й донині. Вочевидь, усе це повинні розуміти осо- би, відповідальні за створення інноваційних інфраструктур в Україні. Для цього потрібно ретельно вивчити матеріальні, інтелектуаль- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 69 ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ні, людські та інші ресурси регіону, з’ясувати необхідність залучення зовнішніх ресурсів, можливості їхнього використання та скласти детальний план дій. У цій роботі ми розглянемо два механізми інноваційного розвитку економіки України: кластери й технологічні платформи, їхні спіль- ні риси та відмінності. Кластер як механізм інноваційного розвитку економіки Надзвичайно велику кількість статей та моно- графій у світовій літературі присвячено клас- терному розвитку економіки, створенню мере- жевих структур-кластерів [13—17]. Уперше визначення кластера сформулював М. Портер: кластери — це сконцентровані за географічною ознакою групи взаємозалежних компаній, спе- ціалізованих постачальників, постачальників послуг, фірм у відповідних галузях, а також пов’язаних з їх діяльністю організацій (напри- клад, університетів, агентств із стандартизації, торговельних об’єднань) в певних сферах, що конкурують, але водночас і ведуть спільну ро- боту [13]. В українській літературі основні ха- рактеристики кластерів дуже докладно розгля- нуто в роботі під загальною редакцією С.І. Со- коленка [18]. Деякі аспекти практичного за- стосування кластерів для розвитку економіки України наведено у статті [19]. Для розуміння суті кластера та знаходжен- ня спільних і відмінних ознак із технологічною платформою звернемося до етимології цьо- го слова. Кластер походить від англійського cluster — скупчення, а отже, кластеризація — це процес групування низки об’єктів у клас по- дібних один до одного елементів. Так, у кож- ному кластері всі об’єкти мають бути подібни- ми, тоді як у різних кластерах — різними. Для кластерів можна виокремити чотири ключові критерії: розвиток стратегії, що є компліментарною • з планом економічного розвитку локального регіону, де функціонує кластер; достатня міжнародна доступність вироб-• ництва та/або технологій; партнерство між учасниками кластера та • структурований функціональний принцип ке- рування; можливість досягати синергії у науково-• технічному розвитку, що уможливлює ство- рення нового продукту з високою додатковою вартістю. Отже, синергія зусиль у галузі науки і техні- ки, кластеризація їх основних напрямів має стати і вже стає важливим елементом в об’єд- нанні вчених, інженерів, підприємців та біз- несменів для успішної практичної реалізації інновацій. Як свідчить європейський досвід, це сприяє не лише залученню інноваційних засо- бів у наукові дослідження, але й підвищенню конкурентоспроможності продукції, створен- ню нових робочих місць, покращенню со ці аль- но-економічної ситуації у регіоні, а також у країні загалом. Як приклад можна розглядати кластери про- грами EUREKA [20], в якій кластерні проекти, об’єднані спільною метою, виступають як стра- тегічні напрями співробітництва. Ґрунтуючись на принципі самоорганізації, вони спрямовані на розв’язання проблем промисловості. Європейська технологічна платформа як механізм інноваційного розвитку економіки Європейські технологічні платформи (Euro- pean Technology Platforms, ETP) [21, 22] фо- кусуються на стратегічних напрямах, які за- безпечують майбутній розвиток Європи, її конкурентоспроможність та життєздатність і залежать від технологічного прогресу. Вони зби рають разом бізнесменів-промисловців для того, щоб визначити середньо- та довгостро- кові цілі наукового і технологічного розвит- ку та встановити віхи на шляху їхнього досяг- нення. Технологічні платформи (ТП) відіграють ви рішальну роль в узгодженні дослідницьких пріоритетів ЄС з потребами промисловості. Вони становлять цілу низку доданої вартості, що створює ефект синергії, гарантують пере- творення знань, здобутих у процесі дослі- 70 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК джень, на технологічні та виробничі процеси і, врешті-решт, на ринкові товари й послуги. Слід зазначити, що така форма поєднан- ня інтересів промисловості й дослідницького сектора з інтересами інноваційних та спожив- чих структур зародилася саме в Євросоюзі з метою узгодження національних та загально- європейських планів розвитку певних секто- рів промисловості й економіки. Головною ж, глобальною ідеєю є нарощення наукового та промислового потенціалу ЄС для успішної конкуренції з США, Китаєм, Японією. Збере- ження і підвищення конкурентоспроможності європейської промисловості вимагає глибшої спеціалізації у високотехнологічних галузях. Інвестиції в наукові дослідження мають бути збільшені, координація по всій Європі поси- лена, а технологічний зміст промислової ді- яльності піднято на новий рівень. Технологічні платформи відповідають цим потребам, спри- яють формуванню тотожних уявлень серед ор- ганізаторів спільних підприємств; зменшують фрагментацію зусиль у галузі науки й розро- бок; мобілізують державні та приватні джерела фінансування. Крім того, європейські техноло- гічні платформи: забезпечують правовий базис для організа-• торів спільної справи, провідну роль промисло- вості, визначають пріоритети, строки та плани дій у низці стратегічно важливих напрямів, на яких ґрунтуються цілі майбутнього європей- ського благополуччя, конкурентоспроможнос- ті та сталого розвитку, залежні від середньо- та довгострокового прогресу в цих напрямах; відіграють визначальну роль у гарантуван-• ні адекватної концентрації фінансування до- сліджень у сферах високої промислової реле- вантності шляхом покриття усієї низки дода- ної вартості і мобілізації органів громадського управління на національному та регіонально- му рівнях. Сприяючи ефективному державно- приватному партнерству, технологічні плат- форми мають потенціал для впровадження нових знань у розвиток Європейського дослід- ницького простору (European Research Area) і доводять, що вони є потужними учасниками розвитку європейської наукової політики, зо- крема в орієнтирах нової рамкової програми HORYZON 2020; відповідають на технологічні виклики, які • мають важливе значення для досягнення пер- шочергових політичних цілей і впливають на конкурентоспроможність Європи у майбутньо- му, в тому числі своєчасне впровадження но- вих технологій з огляду на сталий розвиток, створення товарів та суспільних послуг на основі сучасних технологій, застосування ре- зультатів технологічних проривів, необхідних для того, щоб триматися на передньому краї у галузях високих технологій та проводити реструктуризацію традиційних промислових секторів. Для досягнення поставлених загальних цілей технологічні платформи у процесі своєї діяль- ності використовують тристадійний підхід: 1) спочатку підприємці з промислових кіл збираються разом для формування загального узгодженого бачення щодо певної галузі тех- нологій; 2) потім підприємці разом з потенційно за- цікавленими споживачами результату таких технологій, а також за участю дослідницьких структур/організацій складають стратегічні до с лідницькі програми (Strategic Research Agendas — SRAs), встановлюючи необхідні се- редньо- та довгострокові цілі, дослідно-конст- рукторські завдання, часові рамки розроблен- ня й ухвалюючи плани просування і впрова- дження цих технологій з огляду на їхню важ- ливість для промисловості та суспільства; 3) після цього підприємці реалізують стра- тегічні дослідницькі програми, мобілізуючи значні людські та фінансові ресурси. Згадані програми, як правило, допомагають подолати перешкоди на шляху розвитку, впровадження та застосування нових технологій, які часто пов’язані з неефективною організацією дослі- джень, застарілими регламентами й інструкці- ями, відсутністю загальноприйнятих технічних стандартів (або потребою у нових), фінансови- ми труднощами, невідповідністю кваліфікації та навичок персоналу. Жорстке дотримання вимог відкритості та прозорості — це ключ до успіху будь-якої техно- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 71 ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК логічної платформи. Безпосередня участь у ній усіх організаторів спільної справи підвищує її результативність та ефективність. Як приклад можна навести лише кілька платформ з десят- ків тих, що успішно діють у ЄС: ТП водопоста- чання та поліпшення якості води, ТП лісового господарства, будівельна ТП, ТП текстилю та одягу, ТП сталі, ТП фотовольтаїки тощо. Для європейських технологічних платформ можна виокремити такі характерні ознаки: інтеграція ключових промислових та на-• укових партнерів у специфічних галузях еко- номіки для спільних досліджень, розвитку тех- нологій і технологічних ініціатив; наявність формальних координуючих струк-• тур, коопераційних угод; коопераційна мережа та підтримувальні • ланки; провідна роль промисловості;• науково-дослідна мережа, співробітництво • з науковими центрами; тісний контакт із відповідними органами • виконавчої влади. Сучасну стратегію європейських техноло- гічних платформ, точніше «панораму» їх вхо- дження в HORIZON 2020, коротко викладено у документі Європейської Комісії від 12.07.2013 SWD(2013) 272 [26]. Національні технологічні платформи У багатьох європейських країнах створено на- ціональні технологічні платформи як «дзер- кальні ТП», або «дзеркальні групи» щодо від- повідних європейських технологічних плат- форм. Вони беруть участь у розробленні, про- суванні та реалізації стратегічних до слідницьких програм, передаванні технологій, навчанні персоналу, що підсилює кооперацію та стиму- лює інновації. Їхні функції пов’язані також із консультативно-рекомендаційною та дорадчою діяльністю під час розроблення стратегічних дослідницьких програм, відстоюванням інтер- есів національних урядів, взаємодією з націо- нальними дослідницькими програмами. Загалом існують різні форми національних технологічних платформ, які поділяються як за способами організації, так і за основни- ми функціями. Деякі з них є виключно фраг- ментами європейських ТП, тоді як інші діють переважно в інтересах національних урядів. Варто особливо підкреслити, що концепції таких платформ можуть варіюватися залежно від загальної політики тієї чи іншої держави. Зокрема, у Нідерландах діяльність учасників ТП спрямовано на створення тимчасових вен- чурних підприємств, які припиняють своє іс- нування з досягненням мети та закінченням великої програми. Водночас Австрія підтри- мує розвиток ТП як мережі агентств, що поєд- нують зацікавлені сторони певного сектора, з повним або частковим фінансуванням їх дер- жавою. Проте незалежно від форми, концепції та джерел фінансування національні техноло- гічні платформи пропонують таке: доступ до всебічного, структурованого, по-• годженого та регулярно оновлюваного погляду на інноваційну сферу промисловості та інших зацікавлених груп; інформування про основні тенденції до-• сліджень і виклики, з якими стикається про- мисловість; зміцнення зв’язків між зацікавленими • суб’ єктами й об’єктами певного напряму на різних рівнях: національному, транснаціональ- ному, європейському, міждисциплінарному; побудова системи інформування про ре-• зультати державного фінансування досліджень; доступ до експертних оцінок та зворотний • зв’язок, а саме: можливість за допомогою бази даних потенційних партнерів порівняти їхню ефективність; входження організацій і національних ТП • до європейських мереж на основі корпоратив- них інтересів та експертизи для просування міжнародних і національних проектів; сприяння створенню партнерських ко-• манд; надання інформації про оголошені кон-• курси, можливості фінансування, результати вже виконаних проектів; посилення наукового співробітництва.• У контексті розвитку міжнародного співро- бітництва Єврокомісії на період 2014—2010 рр. 72 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК як позитивний момент розглядають залучен- ня країн, що не є членами ЄС, до взаємодії в рамках європейських ТП, особливо таких, які охоплюють коло життєво важливих проблем, як-от здоров’я населення, стан водних ресур- сів тощо. Важливо відзначити, що план дій Ро- сія — ЄС на найближчі роки передбачає серед іншого також зміцнення зв’язків між європей- ськими та національними російськими техно- логічними платформами. Європейська технологічна платформа «Їжа для життя» Одним із яскравих прикладів є європейська технологічна платформа «Їжа для життя» (Food for Life) [23], організована в 2005 р. під егідою Конфедерації харчової промисловості ЄС (див. рис.). Її основна мета полягає у сти- мулюванні використання інновацій у сільсько- господарському та харчовому секторах еконо- міки. Платформа дає змогу всім зацікавленим сторонам посилити свою конкурентоспромож- ність, зберегти та примножити кількість спо- живачів, підвищити добробут населення євро- пейських країн. Для цього учасники платфор- ми вирішують такі завдання: забезпечення достатнього фінансування • платформи для більш швидкого та ефективно- го впровадження інновацій; організація форуму для обговорення між-• дисциплінарних підходів; поліпшення управління інфраструктурою • наукових досліджень; підготовка та підтримка фахівців у харчо-• вій галузі; обмін досвідом між підприємствами та на-• уковими центрами; проведення досліджень, спрямованих на • охорону навколишнього середовища; залучення до харчового сектора компаній • світового рівня; забезпечення тіснішої взаємодії з іншими • європейськими та національними ТП; впровадження досягнень на національних • рівнях; оптимізація трансферу технологій між на-• уковими центрами та промисловістю; Структура європейської технологічної платформи «Їжа для життя» ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 73 ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК розуміння відмінностей у національних • пріоритетах; вивчення та аналіз інновацій, відбір най-• перспективніших; фокусування на малих та середніх підпри-• ємствах; внесення пропозицій щодо формування • запитів рамкових програм. Українські національні технологічні платформи На жаль, в Україні немає жодних правових під- став для створення технологічних платформ, тому українські національні технологічні плат- форми (УНТП) нині перебувають у зародко- вому стані. Проте науковці з університетів та установ НАН України активно обговорюють цю проблему й ініціюють створення в нашій державі цих інноваційних структур. Наведемо два приклади. 1. Перша в Україні УНТП «Агропродоволь- ча», що входить до мережі європейської тех- нологічної платформи «Їжа для життя», була ініційована Ужгородським національним уні- верситетом і нині успішно розвивається [24]. УНТП «Агропродовольча» має на меті вирі- шення таких завдань: огляд сучасного стану харчової промисло-• вості в Україні; аналітичні огляди стратегічних напрямів • для виявлення ніш, майбутніх потреб та пріо- ритетів у наукових дослідженнях; поширення передового досвіду;• інформаційне сприяння розвитку проектів • у рамках УНТП; аналіз розривів між стандартами та реалія-• ми, формулювання рекомендацій з їх подолан- ня та необхідність приведення якості продукції у відповідність до європейських стандартів; підготовка рекомендацій для промисло-• вості та інших зацікавлених сторін, зокрема малих і середніх підприємств, менеджерів, ме- трологів та ін., щодо підвищення стандартів якості продукції, що випускається; розроблення навчальних матеріалів, про-• ведення тренінгів із застосування європей- ських стандартів якості у харчовій промисло- вості; інформування споживачів про досягнення • та можливості УНТП «Агропродовольча»; взаємодія з іншими європейськими техно-• логічними платформами, зокрема з ЄТП «Їжа для життя»; сприяння участі українських учених, пред-• ставників середнього та малого бізнесу в між- народних конкурсах, а також рамкових євро- пейських програмах (HORIZON 2020). 2. УНТП «Нові перспективні матеріали, їхнє виробництво та застосування в Україні» (Ukrainian National Technology Platform for Advanced Materials — UNTPAM) була ініційо- вана Українським матеріалознавчим товарист- вом та Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України й сьогод- ні перебуває на стадії активного обговорення серед потенційних учасників, у тому числі в Київській торгово-промисловій палаті [25], а організаційні заходи щодо її створення підтри- муються проектом Сьомої рамкової програми ЄС BILAT-UKR*AINA. Метою цієї платформи є об’єднання зусиль, ресурсів, можливостей промисловості та на- укового сектора, а також визначення потреб індустрії у нових технологіях і матеріалах на коротку (3—5 років), середню (4—10 років) і тривалу перспективу. Одне з головних завдань платформи — створення передових техноло- гій та інтелектуальних процесів виробництва нових матеріалів для широкого використання у національній промисловості. Інше завдання полягає у встановленні зв’язків і співпраці з європейськими технологічними платформами та знаходженні партнерів для спільних дослі- джень і виробництва. Потенційними партнера- ми для реалізації цього завдання можуть стати ЄТП «Мікро- та нановиробництво» (Micro- and NanoManufacturing — MINAM) і «Нано- майбутнє» (NANOfutures). Юридичне оформлення українських техно- логічних платформ надзвичайно ускладнене як через відсутність належного законодавства, так і через непереборні бюрократичні бар’єри. Так, УНТП «Агропродовольча» зареєстрована 74 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК як мале підприємство. Загалом згадані УНТП існують лише завдяки ентузіазму й титаніч- ним зусиллям учених і менеджерів, чого для інноваційного розвитку держави явно недо- статньо. Висновки Для забезпечення сталого розвитку економіки України необхідно чітко усвідомлювати й ви- користовувати всі можливості інноваційних механізмів, зокрема кластерів і технологічних платформ. Їх застосування має ґрунтуватися на поєднанні засад загальнонаціонального та регіонального розвитку. Зазначимо, що клас- тер у своїй класичній формі спирається на гео- графічне розташування й тому більшою мірою відповідає регіональній політиці, тоді як тех- нологічна платформа формується за галузеви- ми ознаками і відповідає, скоріше, загальнона- ціональній політиці розвитку. Реалізація наукових розробок потребує об’- єд нання зусиль та ресурсів усіх учасників лан- цюга від наукової ідеї до продажу прав інтелек- туальної власності, товарів і послуг. Саме таким цілям слугують технологічні платформи, спри- яючи підвищенню конкурентоспроможності, сталому розвитку та виходу на світові ринки. На прикладі польського досвіду показано шля- хи розбудови регіональної політики. Кластери- зація економіки в Польщі розвивається завдяки державній фінансовій підтримці науки та залу- ченню приватного сектора економіки. Наведено приклади технологічних платформ, які почали формуватися в Україні: УНТП «Агропродоволь- ча» і УНТП «Нові перспективні матеріали, їхнє виробництво та застосування в Україні». Подальший розвиток вітчизняної економіки на шляху інноваційних перетворень вимагає своєчасного реагування на виклики сучасності та якнайшвидшого створення відповідної пра- вової та юридичної бази. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Padmore T., Gibson H. Modelling systems of innovation: II. A framework for industrial cluster analysis in regions // Research Policy. — 1998. — V. 26, N 6. — Р. 625—641. 2. Cooke P. Regional innovation systems, clusters, and the knowledge economy // Industrial and Corporate Change. — 2001. — V. 10, N 4. — P. 945—974. 3. Qian H., Acs Z.J., Stough R.R. Regional systems of entrepreneurship: the nexus of human capital, knowledge and new firm formation // J Econ. Geogr. — 2012. — V. 13, N 4. — P. 559—587. 4. Офіційний сайт Науково-технологічного парку «Польща-Схід». — http://www.park.suwalki.pl. 5. Markman B., Wood K.L. Tools for Innovation: The Science behind the Practical Methods that Drive New Ideas. — Oxford Univ. Press, 2009. — 256 p. 6. Hansen T. Innovation, regional development and relations between high- and low-tech industries // European Urban and Regional Studies. — 2011. — V. 18, N 3. — P. 321—339. 7. Eisingerich A.B., Boehm L. Group analysis: why some regional clusters work better than others // The MIT Sloan Management Review Journal Report. — 2007. — V. 3, N 1. — P. 1—3. 8. Програми та інструменти інноваційного розвитку економіки Європейського Союзу. Українські проекції. — К.: ФОП Т.А. Кінько, 2007. — 64 с. 9. Україна та сучасні механізми інноваційного розвитку Європейського Союзу. — К.: ФОП Т.А. Кінько, 2007. — 64 с. 10. Інноваційний розвиток ЄС: сучасні тенденції та перспективи для України. — К.: ФОП Т.А. Кінько, 2007. — 64 с. 11. Гармонізація та синхронізація європейських та українських інноваційних програм. — К.: Сінта Захід, 2011. — 84 с. 12. Simoudis E. Silicon Valley’s Defining Characteristics. Speech for the inauguration of the Alexandrian Innovation Zone, September 12, 2010. — http://www.enterpriseirregulars.com/. 13. Porter M.E. The Competitive Advantage of Nations. — N.-Y.: Free Press, 1990. — 857 p.; Портер М. Конкуренция. — СПб.: Вильямс, 2003. 14. Porter M.E. Clusters and the new economics of competition // Harvard Business Rev. — 1998. — V. 76, N 6. — P. 77—90. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 75 ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК 15. Manning S. Customizing clusters: on the role of western multinational corporations in the formation of science and en- gineering clusters in emerging economies // Economic Development Quarterly. — 2008. — V. 22, N 4. — P. 316—323. 16. Eisingerich A.B., Bell S.J., Tracey P. How can clusters sustain performance? The role of network strength, network openness, and environmental uncertainty // Research Policy. — 2010. — V. 39, N 2. — P. 239—253. 17. Vang J. Clusters and Innovation Systems in Asia // Sci. Technol. Soc. — 2006. — V. 11, N 1. — P. 1—7. 18. Повышение конкурентоспособности экономики областей Запада и Юга Украины на основе формирования новых производственных систем (кластеров). Результаты социально-экономических исследований / под ред. С.И. Соколенко. — К., 2005. — 238 с. 19. Смертенко П.С., Чернышов Л.И., Марьенко А.В. Реализация идеи трансформации и синергии кластеров в инновационной деятельности // Вісн. Укр. матеріалознавч. т-ва. — 2009. — № 1. — С. 87—94. 20. Офіційний сайт програми EUREKA. — www.eureka.be. 21. Офіційний сайт європейських технологічних платформ — http://cordis.europa.eu/technology-platforms. 22. A re-launched, updated technology platforms service on Cordis // Cordis Focus. — 2006. — N 262. — P. 31. 23. Офіційний сайт ЄТП «Їжа для життя» — http://etp.ciaa.be. 24. Офіційний сайт УНТП «Агропродовольча». — http://www.agrofoodplatform.com/. 25. Солонін Ю.М., Гороховатська М.Я., Білан І.І. та ін. Технологічна платформа «Передові матеріали і технологічні процеси їх отримання» як основа відродження передової ролі України у галузі матеріалознавства // Вісн. НАН України. — 2012. — № 4. — C. 55—59. 26. Офіційний сайт Європейського наукового співтовариства. — ftp://ftp.cordis.europa.eu/pub/etp/docs/swd-2013- strategy-etp-2020_en.pdf. Стаття надійшла 19.08.2013 П.С. Смертенко 1, Л.И. Чернышев 2, И.И. Билан 2, Ю.М. Солонин 2, М.Я. Гороховатская 3, И.И. Кульчицкий 4, О.В. Кот 5, Н.В. Бойко 6 1 Институт физики полупроводников им. В.Е. Лашкарева Национальной академии наук Украины просп. Науки, 41, Киев, 03028, Украина 2 Институт проблем материаловедения им. И.Н. Францевича Национальной академии наук Украины ул. Кржижановского, 3, Киев, 03680, Украина 3 Президиум Национальной академии наук Украины ул. Владимирская, 54, Киев, 01601, Украина 4 Общественная организация «Агентство европейских инноваций» ул. Петра Панча, 11/3, Львов, 79058, Украина 5 Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины бульв. Тараса Шевченко, 60, Киев, 01032, Украина 6 Ужгородский национальный университет ул. Подгорная, 46,Ужгород, 88000, Украина КЛАСТЕРЫ И ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ПЛАТФОРМЫ КАК МЕХАНИЗМЫ РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ Для устойчивого развития экономики Украины необходимо использовать все возможности имеющихся механиз- мов инновационного развития, в частности кластеров и технологических платформ. Их применение должно осно- вываться на сочетании общенационального и регионального развития. Кластер в классической форме базируется на географическом расположении, поэтому в большей степени соответствует региональной политике, тогда как технологическая платформа формируется согласно отраслевым признакам и отвечает, скорее, общенациональ- ной политике развития. Показано, что реализация научных разработок требует объединения усилий и ресурсов всех участников цепи — от научной идеи до продажи прав интеллектуальной собственности, товаров и услуг. Технологические платформы служат именно этой цели, содействуя повышению конкурентоспособности, устой- чивому развитию и производству товаров и услуг мирового качества. Приведены примеры технологических плат- форм, которые начали формироваться в Украине. Обращается внимание на необходимость усовершенствования юридических и правовых норм, которые должны способствовать созданию и функционированию технологиче- ских платформ и кластеров в Украине. Ключевые слова: кластер, технологическая платформа, региональное развитие, инновационная экономика Укра- ины. 76 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК P.S. Smertenko 1, L.I. Chernyshev 2, I.I. Bilan 2, Y.М. Solonin 2, M.Ya. Gorohovatska 3, I.I. Kulchytsky 4, O.V. Kot 5, N.V. Boyko 6 1 Lashkaryov Institute of Semiconductor Physics of National Academy of Sciences of Ukraine 41 Nauki Ave., Kyiv, 03028, Ukraine 2 Frantsevich Institute of Problems of Materials Science of National Academy of Sciences of Ukraine 3 Krzhyzhanovsky St., Kyiv, 03680, Ukraine 3 Presidium of National Academy of Sciences of Ukraine 54 Volodymyrska St., Kyiv, 01601, Ukraine 4 Public Organization «Agency of European Innovations» 11/3 Peter Punch St., Lviv, 79058, Ukraine 5 Dobrov Center for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of NAS of Ukraine 60 Tarasa Shevchenka Blvd, Kyiv, 01032, Ukraine 6 Uzhgorod National University 46 Pidgirna St., Uzhhorod, 88000, Ukraine CLUSTERS AND TECHNOLOGY PLATFORMS AS A MECHANISM FOR DEVELOPMENT OF ECONOMY OF UKRAINE The sustainable development of economics of Ukraine requires the using of all possibilities of available tools of innova- tion development, including possibilities of clusters and technology platforms. Application of these tools should be based on combination of national and regional development. The cluster in the classical form is based on geographic location and consequently corresponds to the regional policy while the technological platform is formed according to branch re- quirements and corresponds more to national development. It is shown also that implementation of research results de- mands to associate efforts and resources of all participants of a chain from scientific idea to sale of intellectual property rights, the goods and services. Technological platforms which promote increase of competitiveness, a sustainable devel- opment and creation of the goods and services of world quality serve to purposes of such association. Examples of tech- nological platforms being formed in Ukraine are presented. The attention to necessity of the amendment legal and law norms for creation and functioning of technological platforms and clusters in Ukraine is paid. Keywords: cluster, technology platform, regional development, innovation economy of Ukraine.

Кластери і технологічні платформи як механізми розвитку економіки України

Репозитарії

Схожі ресурси