Чорна металургія і національна безпека України

Розглянуто сучасний стан гірничо-металургійного комплексу України з урахуванням тенденцій розвитку світової металургії та умов забезпечення національної безпеки України. Зроблено оцінку проблем і перспектив, пов'язаних з розвитком вітчизняної металургії. Показано напрями та сформовано пропози...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Большаков, В.І., Тубольцев, Л.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2014
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Статті та огляди
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69968
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Чорна металургія і національна безпека України / В.І. Большаков, Л.Г. Тубольцев // Вісн. НАН України. — 2014. — № 9. — С. 48-58. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-69968
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-699682014-10-28T03:01:41Z Чорна металургія і національна безпека України Большаков, В.І. Тубольцев, Л.Г. Статті та огляди Розглянуто сучасний стан гірничо-металургійного комплексу України з урахуванням тенденцій розвитку світової металургії та умов забезпечення національної безпеки України. Зроблено оцінку проблем і перспектив, пов'язаних з розвитком вітчизняної металургії. Показано напрями та сформовано пропозиції щодо посилення державного впливу на розвиток металургії України. Рассмотрено современное состояние горно-металлургического комплекса Украины с учетом тенденций развития мировой металлургии и проблем национальной безопасности Украины. Выполнена оценка проблем и перспектив, связанных с развитием отечественной металлургии. Показаны направления и сформированы предложения по усилению государственного влияния на развитие металлургии Украины. The current state of the mining and metallurgical complex of Ukraine is considered, taking into account trends in the global steel industry and problems of national security of Ukraine. The evaluation of the problems and opportunities associated with the development of domestic industry is provided. Formed proposals to strengthen government influence on the development of metallurgy in Ukraine. 2014 Article Чорна металургія і національна безпека України / В.І. Большаков, Л.Г. Тубольцев // Вісн. НАН України. — 2014. — № 9. — С. 48-58. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69968 669.1.013(477) uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Большаков, В.І. Тубольцев, Л.Г. Чорна металургія і національна безпека України Вісник НАН України
description	Розглянуто сучасний стан гірничо-металургійного комплексу України з урахуванням тенденцій розвитку світової металургії та умов забезпечення національної безпеки України. Зроблено оцінку проблем і перспектив, пов'язаних з розвитком вітчизняної металургії. Показано напрями та сформовано пропозиції щодо посилення державного впливу на розвиток металургії України.
format	Article
author	Большаков, В.І. Тубольцев, Л.Г.
author_facet	Большаков, В.І. Тубольцев, Л.Г.
author_sort	Большаков, В.І.
title	Чорна металургія і національна безпека України
title_short	Чорна металургія і національна безпека України
title_full	Чорна металургія і національна безпека України
title_fullStr	Чорна металургія і національна безпека України
title_full_unstemmed	Чорна металургія і національна безпека України
title_sort	чорна металургія і національна безпека україни
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Статті та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69968
citation_txt	Чорна металургія і національна безпека України / В.І. Большаков, Л.Г. Тубольцев // Вісн. НАН України. — 2014. — № 9. — С. 48-58. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT bolʹšakovví čornametalurgíâínacíonalʹnabezpekaukraíni AT tubolʹcevlg čornametalurgíâínacíonalʹnabezpekaukraíni
first_indexed	2025-07-05T19:19:55Z
last_indexed	2025-07-05T19:19:55Z
_version_	1836835872960413696
fulltext	48 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 БОЛЬШАКОВ Вадим Іванович — академік НАН України, директор Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ І НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ Розглянуто сучасний стан гірничо-металургійного комплексу України з урахуванням тенденцій розвитку світової металургії та умов забезпечен- ня національної безпеки України. Зроблено оцінку проблем і перспектив, пов'язаних з розвитком вітчизняної металургії. Показано напрями та сформовано пропозиції щодо посилення державного впливу на розвиток ме- талургії України. Ключові слова: металургія, тенденції, перспективи, наукові дослідження. Гірничо-металургійний комплекс України (ГМК) є стратегіч- ним національним ресурсом і складною науково-технічною та організаційною системою, що представлена численними під- галузями, починаючи з гірничодобувної промисловості і закін- чуючи підприємствами з виробництва металовиробів. Однак в останні три десятиліття технологічна база ГМК практично не змінювалася, що зумовило зменшення потреби галузі в іннова- ціях і нових науково-технологічних розробках, не сприяло еко- номічному й соціальному розвитку країни та посилило загро- зи для її національної безпеки. Події 2014 р. засвідчили, що не розв’язані вчасно проблеми національної безпеки є серйозною загрозою для існування самої держави. При цьому міжнародні договори, що мали бути інструментом забезпечення стабіль- ності держав у ХХІ столітті, виявилися сумнівною гарантією. Основною доктриною національної безпеки після Другої світової війни було прийнято взаємне проникнення бізнес- інтересів і великого капіталу в економіку провідних країн світу. Вважалося, що економічні інтереси можуть стримати військову агресію окремих країн по відношенню до інших дер- жав. Сьогодні ця доктрина, як і міжнародні домовленості, ви- магають системного аналізу щодо можливості забезпечення національної безпеки країни. Непорушною протягом багатьох століть залишається єдина істина — на сильного противника не нападають. У зв’язку з цим державною політикою має стати по- силення національної безпеки країни як у мирних стабільних, так і в кризових нестабільних умовах, тобто забезпечення вну- трішніх потреб країни незалежно від зовнішньої кон’юнктури. УДК 669.1.013(477) ТУБОЛЬЦЕВ Леонід Григорович — кандидат технічних наук, завідувач відділу Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 49 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ На сучасному етапі розвитку цивілізації про- грес науки і технологій у базових галузях еко- номіки відіграє ключову роль у забезпеченні національної безпеки країни [1]. Для України однією з таких базових галузей є чорна мета- лургія у складі гірничо-металургійного комп- лексу, що забезпечує 27 % обсягу товарного виробництва промисловості та 40 % валютних надходжень [2]. Проте нині ГМК не визнано в Україні як пріоритетну галузь і держава не має реального впливу на техніко-економічні по- казники його діяльності. Сьогодні ГМК України є невід’ємною час- тиною світової металургії і тісно пов’язаний з тенденціями її розвитку, внаслідок чого його ефективна робота залежить від попиту і цін на світовому ринку металопродукції [3]. Останні- ми роками, незважаючи на низку фінансових криз, світова чорна металургія успішно розви- вається. Світове виробництво сталі постійно зростало і у 2007 р. досягло рівня 1326 млн т. Уже в 2010—2013 рр., за даними Світової мета- лургійної асоціації (WSA), виплавлено 1,414— 1,607 млрд т сталі, що стало новим рекордним рівнем, досягнутим завдяки бурхливому роз- витку чорної металургії Китаю. Водночас на- явність у світі надлишку сталеплавильних по- тужностей на тлі мінливого попиту на метало- продукцію призводить до періодичних криз у чорній металургії. У 2008—2009 рр. спостеріга- лося скорочення світового виробництва сталі, що зумовлено світовою фінансовою кризою. Наслідком цієї кризи стало зменшення екс- порту металопродукції з України, а це нега- тивно позначилося на її економічному стані. До 2011 р. динаміка виплавки сталі в Україні практично повторювала тенденцію світового виробництва (рис. 1), проте у зв’язку з полі- тичною ситуацією наслідки криз долалися на- багато складніше [4]. Вихід України з кризової ситуації завжди був пов’язаний з деяким пожвавленням вну- трішнього ринку металопродукції та підвищен- ням попиту на світовому ринку. Так, позитивне зростання обсягів виробництва металопрока- ту спостерігалося після кризи 1994—1996 рр. (рис. 2). Фінансова криза 2008—2009 рр. спричинила падіння виробництва в ГМК до рівня 1999— 2000 рр. І хоча в 2010—2011 рр. обсяги вироб- ництва дещо зросли, 2012 р. характеризувався скороченням виробництва на 6 %. У 2013 р. ме- талургійні підприємства України знову змен- шили виробництво товарного металопрокату Рис. 1. Виробництво сталі у світі (▲) та в Україні ( ) у 2000—2013 рр., млн тонн 50 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ на 2 %. Така ситуація, що нагадує кризу 1994 р., свідчить про можливу загрозу національній безпеці і дозволяє говорити про системні про- блеми ГМК та економіки України в цілому. Україна має унікальні можливості для роз- витку чорної металургії, володіючи одними з найбільших у світі запасами залізної руди. І хоча за вмістом заліза українські руди по- ступаються австралійським і бразильським, вони можуть повністю задовольнити потреби чорної металургії України на багато років. Од- нак навіть за цих умов металургійні підпри- ємства України останнім часом зіткнулися з дефіцитом практично всіх найважливіших ви- дів сировини, у тому числі й залізної руди, що пов’язано зі зростанням її експорту у зв’язку з розширенням обсягів світового виробни- цтва. Ситуація ускладнилася також через мо- нопольну позицію виробників залізорудної сировини. Гірничо-збагачувальні комбінати сформували свої комерційні інтереси, авто- номні від інтересів металургійного сектору, і обросли збутовими компаніями, які працюють переважно на зовнішній ринок. З цієї причини металургійним підприємствам довелося вдава- тися навіть до імпорту руди, хоча виробництво залізорудної сировини в країні на 30—35 % пе- ревищує потреби металургійних підприємств ГМК (рис. 3). З огляду на те, що запаси заліз- ної руди не відновлюються, орієнтація на екс- порт продукції з низькою доданою вартістю є прямою загрозою для національної безпеки країни, особливо для майбутніх поколінь. Залізорудна сировина завжди була про- дуктом стратегічного призначення, який віді- грає істотну роль у забезпеченні національної безпеки країни. В останні роки під впливом процесів глобалізації, збільшення світового виробництва сталі та монополізації ринку від- булося зростання попиту та підвищення цін на Рис. 2. Баланс виробництва (♦), внутрішнього споживання (■), експорту (×) та імпорту (▲) гото- вого прокату в Україні, млн тонн ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 51 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ залізорудну сировину. У цих умовах компанії з видобутку та підготовки сировини залишають внутрішні ринки і розширюють експорт, а ме- талургійні компанії, що прагнуть скористатися сприятливою кон’юнктурою світового ринку та збільшити виробництво металу на експорт, стикаються з дефіцитом сировини у власних країнах. Під впливом цих факторів у всіх кра- їнах відбулося різке підвищення внутрішніх цін на всі види сировини. Ця ситуація змусила уряди провідних промислових країн звернути увагу на стан внутрішнього ринку сировини і підняти питання щодо вибору способів узго- дження інтересів національних виробників металу та сировини. Необхідність контролю над цінами й обсягами поставок сировини для власних металургійних підприємств пере- творилася сьогодні на один із пріоритетів по- літики державного регулювання. Наприклад, Китай провадить єдину державну політику з експорту промислової продукції. Для України, яка має власну залізорудну базу, високі внутрішні ціни на сировину і ме- талопродукцію (на 10—20 % вищі за експорт- ні) є парадоксом. Однак, враховуючи майже 20 % повернення податку на додану вартість (ПДВ), ситуація не виглядає дивною. З одного боку, ПДВ покликаний стимулювати експорт і надходження валюти до країни, але, з іншого боку, цей податок по суті вбиває зацікавленість власників металургійних підприємств прова- дити будь-яку модернізацію виробництва. Аналогічна проблема виникла і з забезпе- ченням металургійних підприємств коксом. Некоординована приватизація підприємств ГМК призвела до того, що коксохімічні та ме- талургійні підприємства, які тісно пов’язані технологічно, опинилися в руках різних влас- ників. Тільки ВАТ «Криворіжсталь» зберіг у своєму складі коксохімічне виробництво. У ре- зультаті, коли на світовому ринку виникла спри ятлива кон’юнктура, коксохімічні заводи збільшили виробництво коксу на експорт. Загалом ситуація зі значним зростанням цін на внутрішньому ринку України на сиро- вину і металопродукцію є типовою для всіх країн, що мають власні сектори чорної мета- лургії. Проте жодна країна світу, крім Украї- ни, не працює в умовах, коли понад 80 % мета- лопродукції йде на експорт. Тому політичною складовою ринкових відносин при виробни- цтві товарів, що визначається співвідношен- ням внутрішнього і зовнішнього споживання (Qвнутр/Qекспорт), має стати державне регулю- вання. Наприклад, у Японії це співвідношення становить 0,85/0,15 і відповідає забезпеченню 100 % національної безпеки. Для ГМК Украї- ни це співвідношення становить 0,15/0,85, що змушує чорну металургію працювати у зоні повної залежності від стану світового ринку і спричинює значні коливання виробництва металопродукції (рис. 2). А якщо врахувати, що ГМК є основним постачальником валюти в країну (до 40 %), то співвідношення 0,15/0,85 Рис. 3. Перевищення ви- робництва залізорудної сировини, у тому числі підготовленої до доменної плавки і експортованої з України, над потребами ГМК, %; ♦ — залізна руда + + концентрат; ■ — агломе- рат + обкотиші 52 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ є вже істотною загрозою для національної безпеки України. Останні 20 років Україна живе в умовах по- стійного скорочення металофонду, не прова- дить модернізацію виробництва і комунально- го господарства, що призводить до масштабних аварій, погіршення стану економіки, старіння засобів виробництва та зниження рівня на- ціональної безпеки країни. Відсутність чіткої державної промислової позиції та орієнтація на міфічну роль ринку як регулятора економі- ки ставлять під загрозу існування України як цілісної держави. Водночас Україна за останні 20 років накопичила певний досвід держав- ного регулювання в галузі чорної металургії, наприклад у регулюванні збору вторинного металу та ліцензуванні експортної діяльності. Жорстке державне регулювання дало позитив- ні результати як для металургійних компаній, так і для українського бюджету. Однак, як по- казує світовий досвід, обмеження експорту можна застосовувати лише як короткочасний захід. У довгостроковому плані такі заходи зумовлюють серйозні негативні наслідки для ринкової економіки [5]. Отже, експорт будь- якої продукції передбачає постійний моніто- ринг цієї діяльності, метою якого є управління економікою та отримання реальної вигоди для держави. Найуспішнішими формами державного уп- равління в галузі чорної металургії в 1995— 2011 рр., хоча й не позбавленими певних недо- ліків, були законодавчі акти та використання програмного підходу. Для реалізації програм- ного підходу Інститут чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України і Міністерство промислової політики України із залученням інших науково-дослідних інститутів розроби- ли Концепцію розвитку ГМК України (схвале- но постановою Верховної Ради України від 17.10.1995 № 385/95-ВР) та Державну програ- му розвитку та реформування гірничо-ме та- лургійного комплексу України на період до 2011 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 № 967). Реалізація цих документів мала позитивне значення для економіки країни, що дало змогу не лише стабілізувати роботу галузі та нарос- тити обсяги виробництва, а й збільшити обся- ги інвестицій у розвиток ГМК [6]. Розрахова- ний економічний ефект від реалізації інвести- ційних програм у ГМК упродовж дії Програми становить 7277 млн грн. Найвагомішими заходами технічного пере- озброєння чорної металургії України за період дії Державної програми в 2004—2011 рр. мож- на вважати такі. У доменному виробництві: будівництво й технічне переозброєння доменних печей. За період 2005—2013 рр. у ГМК було реконстру- йовано або побудовано 10 доменних печей, зокрема на Алчевському меткомбінаті, ДМК імені Дзержинського, МК «Запоріжсталь», на Єнакіївському та Донецькому металургійних заводах. При цьому на 4 підприємствах до- менні печі було обладнано установками для вдування пиловугільного палива (ПВП). Ви- пробування на металургійних підприємствах технологічного процесу доменної плавки із застосуванням ПВП показало можливість зменшення питомих витрат коксу (коефіці- єнт заміщення коксу на ПВП становив 0,89) і природного газу; теоретична температура го- ріння зросла на 28 °С. Результати досліджень Інституту чорної металургії підтвердили, що застосування ПВП не є простим завданням і потребує ретельного вивчення умов роботи до- менної печі, воно може бути ефективним лише в разі узгодження роботи установки ПВП з технологічним режимом печі, використання оптимальної технології завантаження ших- тових матеріалів, дотримання оптимального теплового режиму печі. Усі ці питання мож- на вирішити за науково-технічного супрово- ду технології використання ПВП у доменних печах. Накопичені вченими Інституту чорної металургії знання і досвід освоєння супроводу роботи доменних печей, оснащених сучасним обладнанням, дають змогу якісно вирішувати проблеми забезпечення ефективної енерго- ощадної технології виплавки чавуну. У сталеплавильному виробництві: виве- дення з експлуатації та заміна мартенівських печей на конвертери і електропечі; будівни- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 53 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ цтво та модернізація машин безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) і установок поза- пічного оброблення чавуну і сталі. За цей пе- ріод було модернізовано або побудовано нові МБЛЗ на Алчевському меткомбінаті, ДМК імені Дзержинського, металургійних комбіна- тах «Азовсталь» та імені Ілліча, Донецькому металургійному заводі. Модернізація МБЛЗ супроводжувалася, як правило, будівництвом установок позапічного оброблення сталі та засобів газоочищення, що сприяло техніко- економічній ефективності цих заходів (рис. 4). Заходи з модернізації сталеплавильного ви- робництва дали змогу істотно збільшити об- сяги виробництва сталі, що розливається на машинах безперервного лиття, та значно по- ліпшити структуру виробництва сталі (рис. 5), наблизивши її до світового рівня. Використання державного програмного під- ходу дало можливість навіть в умовах прак- тично повної приватизації металургійних під- приємств сформувати напрями підвищення технічного рівня та забезпечити зменшення енергомісткості металургійного виробництва. Реалізація науково-технічних заходів з розви- тку галузі довела їх доцільність і ефективність. В якості «ложки дьогтю» слід зазначити, що передбачена Державною програмою розви- тку ГМК до 2011 року модернізація ГМК ви- конана не в повному обсязі і здійснювалася, в основному, шляхом закупівлі закордонного обладнання та засобів автоматизації, часто не випробуваних на практиці. При цьому, як правило, вчених України не залучали до екс- пертизи проектів реконструкції підприємств. Вітчизняна металургійна наука сьогодні ви- конує роль «швидкої» технічної допомоги, до якої звертаються після невдалих спроб освоїти закордонне обладнання або в разі виникнення аварійних ситуацій. Водночас практично повна приватизація під- приємств ГМК призвела до зміни поставлених перед ними цілей і завдань. На перший план вийшло завдання отримання прибутку, внаслі- док чого інвестиції спрямовуються на заходи, які можуть забезпечити підтримання наявно- го обладнання в працездатному стані та його окупність протягом короткого часу. Вітчизня- на економіка працює «на знос», проїдаючи те, що було створено попередніми поколіннями, і продовжує деградувати, скочуючись на рівень країн «третього світу», тобто фактично сиро- винних колоній [7]. Сьогодні металургія України орієнтована на експорт, за межі країни йде понад 80 % виро- бленого прокату, в тому числі заготовки, арма- тура та інші напівфабрикати [3, 8]. Разом з тим ми імпортуємо майже 2 млн т металопрокату, половина якого включає сортамент продук- ції вітчизняних металургійних заводів. Робо- та української чорної металургії в жорстких умовах світового ринку, неконтрольованого та непередбачуваного зростання світових цін на сировину, енергоносії та транспортні переве- зення не дає змоги стабільно прогнозувати рі- Рис. 4. Техніко-економічна ефективність будівництва і модернізації машин безперервного лиття заготовок та установок позапічного оброблення чавуну і сталі Рис. 5. Структура виробництва сталі у світі ( ) та в Україні ( ) 54 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ вень виробництва металопродукції, що у свою чергу призводить до зайвих втрат, зменшення рентабельності виробництва і врешті-решт — до зниження рівня національної безпеки. Ще не так давно чорна металургія України була найбільш рентабельною галуззю вироб- ництва: середня рентабельність металургій- них підприємств у 2003 р становила 16,6 %, у 2004 р. — 17,7 %. Багато підприємств мали й вищу рентабельність, скажімо, рентабельність ММК імені Ілліча в 2004 р. була на рівні 33,4 %; Криворіжсталі — 39,6 % [9]. Ці показники на- багато більші, ніж рентабельність металургій- ного виробництва багатьох розвинених, зокре- ма європейських, країн. Високій рентабельності сприяли кон’юнк- тура світового ринку чорних металів, нижча вартість українських сировинних і трудових ресурсів, а також значний внутрішній потен- ціал галузі, що ґрунтувався на використанні найпрогресивніших на той час металургійних технологій, розроблених вітчизняними на- уковцями. Політика масової приватизації під- приємств чорної металургії призвела до зміни структури прибутковості бюджету, падіння рентабельності металургійних підприємств України (рис. 6), що неможливо пояснити тільки світовою економічною кризою. Як іс- торичну довідку можна навести дані про ро- боту одного з перших металургійних заводів в Україні — рентабельність виробництва чавуну на Брянському металургійному заводі в Кате- ринославі в 1887 р. становила 50 %. Напевно, єдиною причиною, що пояснює таку феноменальну роботу українських мета- лургійних підприємств упродовж останніх ро- ків, є орієнтація на експорт металопродукції. Маючи 20 % повернення вартості продукції за рахунок ПДВ, металургійні підприємства можуть дозволити собі роботу в збиток і не вкладати кошти в технічне переозброєння ви- робництва. І навіть якщо ПДВ підприємствам повертається невчасно, навіть якщо його час- тина безповоротно втрачається, цей податок дає змогу багатьом підприємствам триматися на плаву. Слід, однак, зауважити, що цей по- даток є ефективним для держав з розвиненим внутрішнім ринком, але для країн з орієнтова- ною на експорт економікою він рано чи пізно призводить до загального колапсу всієї еконо- міки. Крім того, повернення ПДВ спричинює значне зростання цін на металопродукцію для внутрішнього ринку, що у свою чергу гальмує загальний розвиток країни. Розуміючи, що пи- тання про доцільність ПДВ в Україні є досить складним, все ж таки варто зазначити, що єди- ним шляхом оздоровлення внутрішнього рин- ку та створення конкурентоспроможної еконо- міки може стати відмова від цього податку. Наведений аналіз показує, що національна державна політика не враховує головні по- казники розвитку країни — цільову установку, визначення та затвердження критеріїв і пара- метрів розвитку країни, контроль і гласність їх виконання. Це повною мірою стосується і чор- ної металургії, яка є вагомим фактором забез- печення національної безпеки. У зв’язку з цим техніко-економічну оцінку ефективності мате- ріального виробництва та інновацій необхідно провадити з урахуванням політичного чинни- ка та регулятивної ролі держави. Інновації — важливий інструмент економіки, але вони не повинні бути гіпертрофованими і мають забез- печити всебічний розвиток економіки з ураху- ванням внутрішніх потреб держави без зайвих ризиків у разі різких змін світового ринку. Забезпечення ефективності інновацій, зо- крема з огляду на національну безпеку, має бути важливим завданням держави. Однак технічне переозброєння металургійних під- приємств не матиме сенсу, якщо не забезпечи- ти збут продукції. Так склалося, що внутрішнє споживання становить лише 20 % усього ви- робленого вітчизняними компаніями металу, інша частина йде на експорт. Експорт при- носить валюту, проте економіка України стає дуже вразливою до змін світового ринку. Для зміцнення національної безпеки потрібно за- безпечувати зростання попиту на внутріш- ньому ринку, і потенціал тут величезний. Щоб стимулювати внутрішній попит на метал, є два реальні шляхи, але вони багато в чому за- лежать від дій керівництва країни і доброї волі металургійних олігархів. Перший шлях — це ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 55 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ державне фінансування будівництва, бажа- но будівництва житла. Це дасть стимул для збільшення виробництва металу будівельно- го профілю, арматури та інших видів прокату. Тут одразу вирішуються дві проблеми — мета- лурги отримують нові замовлення і зменшу- ється нестача житла. Другий напрям — акти- візація діяльності в машинобудівній галузі, розширення сортаменту металопродукції для обмеження імпорту в рамках законодавства СОТ. На наш погляд, для конкурентного роз- витку чорної металургії необхідна наявність державного сектору ГМК, цільова установка якого має бути спрямована на забезпечення всього перспективного сортаменту для потреб внутрішнього ринку. Як варіант доцільно мати державний металургійний комбінат широкого сортаментного профілю, до будівництва яко- го слід залучити увесь науково-технічний по- тенціал України, а також створити державний фонд металу для використання його на маши- нобудівних підприємствах і залізницях, що ви- конують держзамовлення. В умовах України можливість реалізації нових технологій визначається не лише їх техніко-економічною ефективністю, а й цільо- вою спрямованістю технічної політики мета- лургійного підприємства. У недостатньому прагненні до докорінної модернізації метком- бінатів України є своя логіка. Сучасний капі- талізм змінив характер отримання прибутку. Нині у світовій економіці переважає не вироб- ництво, а фінансові операції, які дають змогу отримувати величезні прибутки в короткі тер- міни (рис. 7) [10]. Починаючи з середини мину- лого століття частка світового ВВП у загально- му фінансовому обігу постійно зменшувалася з 80 до 2 % у 2010 р. Ця тенденція зберігається і надалі, оскільки у світі сьогодні працюють так звані «швидкі» гроші, що приносять більший прибуток, ніж вкладення в базові галузі еконо- міки, де повернення коштів настає через 5—7 років. Звідси і втрата інтересу до інвестицій та використання результатів наукових дослі- джень у металургії. Прагнення до збільшення і збереження капі- талів було властиве світовому елітному класу в усі часи. Однак в останні десятиліття це праг- нення переорієнтовано з господарської діяль- ності та реалізації господарсько-економічних проектів на фінансово-спекулятивний харак- тер діяльності, що істотно обмежило горизонти інтересів еліти. Усе це повною мірою стосуєть- ся й України. Втрата векторів розвитку еконо- міки, які ґрунтуються на значущих наукових ідеях і проектах, призвела до того, що держав- ний апарат потрібен тепер лише як менеджер- керівник без власного плану перетворень у країні, а внаслідок необмеженого рейдерства, банкрутства та поглинання дрібніших компа- ній керівні еліти в країні стали нечисленними й однорідними. Рис. 7. Порівняльна оцінка ефективності світових ін- вестицій у базові галузі та в кредитні фінансові опе- рації Рис. 6. Рентабельність виробництва металургійної продукції в Україні у 2004—2013 рр. 56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Іншим наслідком змін, що відбуваються в характері економіки, є розмивання і ослаблен- ня самого інституту Держави, що саме по собі знижує рівень її національної безпеки. Через масштабну приватизацію Державу поступово було виведено з усіх важливих галузей еко- номіки, що у свою чергу обмежило її вплив на ринкові відносини. Як показали події 2014 р., в умовах слабкої державної влади та прива- тизованої економіки набули розвитку сепара- тистські тенденції, що поставило національну безпеку країни на грань катастрофи. Понад два десятиліття в Україні відбувалося ослаблення державності, приватизація економіки про- ходила під гаслами: «державне регулювання є неефективним», «формування ефективно- го власника» і «ринок усе відрегулює». При цьому всі доводи про необхідність збережен- ня державного впливу в економіці не лише не сприймалися керівництвом країни, а й визна- валися шкідливими. Революційні події 2013—2014 рр. надали Україні винятковий шанс створити нову Дер- жаву, коли поряд з децентралізацією влади має відбуватися зміцнення, посилення та інтелек- туалізація державного апарату. Тут доречно послатися на відомий закон необхідної різно- манітності Вільяма Ешбі: «Для ефективного управління необхідно, щоб керуюча машина була складнішою, різноманітнішою і розум- нішою, ніж керована». Машина державного управління в галузі економіки не повинна пригнічувати, вона має показувати, як і якими засобами можна домагатися більш ефектив- ної економічної діяльності, логічно доводити і показувати альтернативні шляхи розвитку. Для цього, до речі, можна використати поки що наявний потужний науковий потенціал Національної академії наук України і вишів. Формулювання державою нових конкретних завдань для НАН України може дати новий поштовх розвитку науки та економіки. Варто згадати, що в СРСР державний апарат широ- ко залучав наукові організації для оцінки ста- ну економіки, розроблення нових технологій, і успішність такої роботи була добре відома у світі — створені вітчизняними науковцями та інженерами металургійні технології й досі є базою світової металургії, удосконаленої нині завдяки використанню іноземного обладнання та апаратного оформлення. Кризовий стан світової економіки свідчить про необхідність створення нових теорій еко- номічного розвитку, в розробленні яких мо- жуть взяти участь науковці НАН України. Нині необхідно критично переосмислити базові тео- рії розвитку економіки, відійти від застарілих методик прогнозування, що спираються на експертний аналіз і традиційні 1—2 % зростан- ня ВВП, та широко використовувати системні й балансові методи планування для розвитку економіки країни. Адже жорстокі економічні кризи останніх років показали, що в основу нинішньої «нової» економічної політики за- кладено звичайні «мильні бульки» фінансових спекуляцій, орієнтовані на короткострокове одержання прибутку. Такий курс не в змозі сформувати стратегію розвитку економіки, особливо в умовах, коли в Україні практично ліквідовано весь сектор реальної економіки. Територія України все ще багата на корисні копалини для виробництва чорних металів, що має слугувати забезпеченню національної без- пеки. Тому доцільно особливу увагу звернути на організацію виробництва продукції з ви- сокою доданою вартістю, тобто наблизитися до випуску високотехнологічної металургій- ної продукції. Це може стати також однією з головних тем наукових досліджень, оскільки Україна повинна прагнути до модернізації своєї економіки та зменшення залежності від експорту сировини. З іншого боку, у нас мало варіантів з пере- творення своїх запасів залізної руди на кінцеву продукцію, оскільки сьогодні країна не може конкурувати з розвиненими економіками у ви- пуску високотехнологічної продукції. Однак Україна може виробляти широкий асортимент спеціальної та високоякісної сталевої продук- ції для внутрішнього ринку, прагнучи заміни- ти іноземних постачальників. І це величезний шанс для металургії, оскільки потреби вну- трішнього ринку зі створення інфраструктури країни оцінюють на рівні 300 млн т. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 57 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Стратегія орієнтації на внутрішній ринок в умовах обмеженої модернізації економіки може виявитися кращою, ніж прагнення при- дбати зарубіжні технології та обладнання. Це дасть змогу підприємствам у співдружності з наукою зберегти свою рентабельність і при- бутковість, а з часом і вийти на рівень світової конкуренції. Висновки Гірничо-металургійний комплекс України є ба- зовою галуззю промисловості і має достатній потенціал для свого розвитку з огляду на наяв- ність власної сировинної бази, виробничих по- тужностей та високого науково-тех ніч ного по- тенціалу. Проте ГМК не визнано пріоритетною галуззю і держава не має реального впливу на техніко-економічні показники його діяльності. Кризові явища у світовій економіці, від- сутність достатньо розвиненого внутрішнього ринку металопродукції та гіпертрофований експорт (понад 80 % виробленого металопро- кату) призводять до нестабільності виробни- цтва, ускладнюють роботу підприємств чорної металургії і становлять загрозу національній безпеці України. Державною політикою має стати посилення національної безпеки країни за рахунок забез- печення її внутрішніх потреб незалежно від зо- внішньої кон’юнктури світового ринку. Пряму загрозу національній безпеці Украї- ни стосовно металургійної галузі становлять такі чинники: • відсутність державного впливу на роботу металургійної галузі, зокрема, немає держав- ного органу, що формує та координує промис- лову політику; • вкрай низький рівень внутрішнього рин- ку металопродукції, скорочення виробництва у базових та металоспоживчих галузях еконо- міки країни; • сировинна спрямованість експорту про- дукції ГМК, скорочення сортаменту виробле- ної металопродукції, відсутність балансу у ви- робництві сировини і готової металопродукції; • недостатнє технічне переозброєння мета- лургійного виробництва, що зменшує потребу галузі в інноваціях та нових науково-тех но- логічних розробках і загрожує перспективам розвитку; • недостатнє використання наявного нау- ково-технічного й технологічного потенціалу для економічного розвитку країни. Політичною складовою ринкових відносин при виробництві товарів і посилення націо- нальної безпеки країни має стати забезпечення співвідношення внутрішнього й зовнішнього споживання Qвнутр/Qекспорт на рівні 0,85/0,15. Потребує перегляду податкове законодав- ство з метою стимулювання виробництва ме- талопродукції для власних потреб країни, зо- крема удосконалення ПДВ. Наявний в Україні науковий потенціал ме- талургійної науки має можливість істотно вплинути на модернізацію металургійних під- приємств, однак відсутність чіткої державної політики в цьому питанні призводить до фі- нансових втрат металургійних підприємств та недостатнього використання їх потенційних можливостей. Як альтернативу приватизованій галузі до- цільно розглянути можливість реприватизації одного з металургійних комбінатів або побудо- ви в Україні нового державного металургійно- го комбінату на базі використання передових і нових перспективних технологій для забезпе- чення внутрішніх потреб країни у металопро- дукції. Необхідно посилити державний вплив на перспективний розвиток гірничо-металургій- но го комплексу України завдяки загальнодер- жавному плануванню та використанню балан- сового і програмно-цільового підходу. 58 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 9 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Маліцький Б.А. Визначення загроз національній безпеці, що походять від стану науково-технічної сфери. Ч. 1 // Наука та наукознавство. — 2013. — № 4. — С. 31—44. 2. Амоша А.И., Большаков В.И., Залознова Ю.С. и др. Украинская металлургия: современные вызовы и перспекти- вы развития. — Донецк: Ин-т экономики промышленности НАН Украины, 2013. — 113 с. 3. Грищенко С.Г., Власюк В.С. Состояние мировой металлургии в новых реалиях экономического кризиса (по материалам 67-й сессии Комитета по стали Организации экономического сотрудничества и развития, Париж, 10—11 декабря 2009 г.) // Металлургическая и горнорудная промышленность. — 2010. — № 1. — С. 4—5. 4. Большаков В.И., Тубольцев Л.Г., Гринев А.Ф. Украинская металлургия: как не зайти в тупик // Металлы Евра- зии. — 2011. — № 5. — С. 3—10. 5. Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. — М.: Республика, 1992. — 400 с. 6. Большаков В.И., Тубольцев Л.Г., Гринев А.Ф. Технический уровень и научное сопровождение металлургической отрасли Украины // Металлургическая и горнорудная промышленность. — 2011. — № 2. — С. 1—6. 7. Мазур А.А., Любовная Л.Б., Бровченко Н.С., Тольба В.В. Наука Украины. Цифры, факты, проблемы. — К.: Ин-т электросварки им. Е.О. Патона НАН Украины, 2012. — 47 с. 8. Мазур В.Л. Металургія України: стан, конкурентоспроможність, перспективи // Металлургическая и горно- рудная промышленность. — 2010. — № 2. — С. 12—16. 9. Цифры в контексте ГМК // Металл. — 2005. — № 1. — С. 6—9. 10. Ксенжек О. Надмірна концентрація грошей вбиває капіталізм і реанімує феодалізм (у нових шатах) // Світо- гляд. — 2012. — № 4. — С. 66—75. Стаття надійшла 20.06.2014. В.И. Большаков, Л.Г. Тубольцев Институт черной металлургии НАН Украины пл. Академика Стародубова, 1, Днепропетровск, 49005, Украина ЧЕРНАЯ МЕТАЛЛУРГИЯ И НАЦИОНАЛЬНАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ УКРАИНЫ Рассмотрено современное состояние горно-металлургического комплекса Украины с учетом тенденций развития мировой металлургии и проблем национальной безопасности Украины. Выполнена оценка проблем и перспек- тив, связанных с развитием отечественной металлургии. Показаны направления и сформированы предложения по усилению государственного влияния на развитие металлургии Украины. Ключевые слова: металлургия, тенденции, перспективы, научные исследования. V.I. Bolshakov, L.G. Tuboltsev Iron and Steel Institute of NAS of Ukraine 1 Academica Starodubova Sq., Dnipropetrovsk, 49005, Ukraine FERROUS METALS AND NATIONAL SECURITY OF UKRAINE The current state of the mining and metallurgical complex of Ukraine is considered, taking into account trends in the global steel industry and problems of national security of Ukraine. The evaluation of the problems and opportunities as- sociated with the development of domestic industry is provided. Formed proposals to strengthen government influence on the development of metallurgy in Ukraine. Keywords: metallurgy, trends, prospects, government influence.

Чорна металургія і національна безпека України

Репозитарії

Схожі ресурси