Книги протоколів летучок як важливе джерело з вивчення історії становлення і розвитку української телевізійної журналістики (на прикладі архівних матеріалів Харківської студії телебачення 50-60-х рр. XX ст.)

У статті аналізується таке специфічне джерело з вивчення історії становлення і розвитку української (на прикладі м. Харкова) телевізійної журналістики як книги протоколів летучок. Їхніми специфічними рисами виступають: локальність, довільність форми фіксації інформації, яскраво виражене емоційне...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Дата:2009
Автор: Шеремет, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2009
Назва видання:Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71099
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Книги протоколів летучок як важливе джерело з вивчення історії становлення і розвитку української телевізійної журналістики (на прикладі архівних матеріалів Харківської студії телебачення 50-60-х рр. XX ст.) / О. Шеремет // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 332-340. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті аналізується таке специфічне джерело з вивчення історії становлення і розвитку української (на прикладі м. Харкова) телевізійної журналістики як книги протоколів летучок. Їхніми специфічними рисами виступають: локальність, довільність форми фіксації інформації, яскраво виражене емоційне забарвлення, точність датування й авторства. Цей вид джерел потребує ширшого запровадження до наукового обігу через можливість ілюстрування на місцевому рівні процесів формування громадської думки, ідейної та мистецької боротьби, дискусій у творчості, співвідношення «штампів» та ініціативи у зароджуваній у 50–60-х рр. XX ст. тележурналістиці.