Російська матриця: алгоритм згортання елітного плюралізму для пострадянського простору

Наприкінці 1990-х років стомлене від нестабільності російське суспільство забажало „сильної руки”. Влітку 2001 року – в пік періоду „путінської стабілізації” - незадовго до початку еміграції один з найвпливовіших російських оліграхів Б. Березовський у розмові з тодішнім президентом зазначив, що...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
Дата:2009
Автор: Кононенко, Н.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України 2009
Назва видання:Політичний менеджмент
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71177
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Російська матриця: алгоритм згортання елітного плюралізму для пострадянського простору / Н. Кононенко // Політичний менеджмент. — 2009. — № 6(39). — С. 107-116. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Наприкінці 1990-х років стомлене від нестабільності російське суспільство забажало „сильної руки”. Влітку 2001 року – в пік періоду „путінської стабілізації” - незадовго до початку еміграції один з найвпливовіших російських оліграхів Б. Березовський у розмові з тодішнім президентом зазначив, що йому (президентові) недоречно тиснути на нього (Б. Березовського), оскільки він був автором тіньової комбінації, наслідком якої став прихід до влади В. Путіна. В. Путін відповів, що не розуміє претензій Б. Березовського [1]. Отже відповідь В. Путіна на суспільний запит „припинити хаос” була глибокою і системною: президент не лише значно обмежив вплив олігархату на політикум, а й знищив конкуренцію в межах політичного класу як таку і, відповідно, відмовився від конкуренції владних концептів.