Підземне царство тіней в “Енеїді” Вергілія і травестіях Миколи Осипова та Івана Котляревського

• Дата: 2011
• Автор: Нахлік, Є.К.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2011
• Назва видання: Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство
• Теми: Питання теорії та історії літератури, компаративістика
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71376
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Підземне царство тіней в “Енеїді” Вергілія і травестіях Миколи Осипова та Івана Котляревського / Є.К. Нахлік // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2011. — Вип. XXIV, ч. 1. — С. 336-345. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

У вербалізації потойбічного світу в травестійній “Енеїді” І. Котляревського змішалися поганські та християнські сенси, зокрема неоднозначне вживання слова пекло. З досить складною міфологічною картиною підземного царства мертвих, зображеною у пісні шостій Вергілієвої “Енеїди”, Котляревський мав справу не так безпосередньо, як у травестійній обробці свого російського попередника Миколи Осипова – у частині третій його “Енейды” (СПб., 1791). За інерцією російського тексту, де фігурує слово ад, Котляревський називає усе підземне царство українським словом пекло (рідше – ад), вкладаючи в нього то значення язичницького царства тіней, то значення християнського місця покари грішників. Розрізнення цих сенсів дає змогу глибше розуміти відповідні місця в українській “Енеїді”.