Король Милутин і монастир Грачаниця у фольклорній спадщині сербів

• Дата: 2013
• Автор: Питулич, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2013
• Назва видання: Слов’янський світ
• Теми: Біля джерел слов'янських культур
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72223
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Король Милутин і монастир Грачаниця у фольклорній спадщині сербів / В. Питулич // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 21-38. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Про особу короля Милутина згадок існує небагато, лише кілька пісень і переказів. Оскільки король Милутин – один з найбільш впливових сербських правителів, за часів правління якого Сербія була могутньою державою, народні співці включили пісні про нього до усної оповіді з метою пробудження національної свідомості в період Першого сербського повстання. Беручи до уваги тенденцію до залучення фольклорного матеріалу (зокрема, це стосується Боголюба Петрановича) при відтворенні сучасних суспільно-політичних подій, зазначаємо подібні прийоми і при процесі включення постаті короля Милутина до структури епічної пісні. У переказах із Косова й Метохії про будівництво монастиря Грачаниця використано всі правила жертовного обряду, необхідного для того, щоб будівля була стійкою і надійною. Мовою символів народний оповідач установив зв’язок з міфічним простором неба й землі, куди вмістив Милутинову спадщину.