Державна політика України щодо розвитку земляцтв
Наприкінці ХХ століття громадсько-політичне життя Києва ознаменувалося унікальним явищем — створенням земляцьких товариств, що обумовлювалося процесами становлення громадянського суспільства, розвитком різних форм громадської самодіяльності, захищеної від прямого втручання і регламентації з бок...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
2008
|
| Назва видання: | Політичний менеджмент |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72294 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Державна політика України щодо розвитку земляцтв / М. Бурмака // Політичний менеджмент. — 2008. — № 3(30). — С. 87-95. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Наприкінці ХХ століття громадсько-політичне життя Києва
ознаменувалося унікальним явищем — створенням земляцьких
товариств, що обумовлювалося процесами становлення
громадянського суспільства, розвитком різних форм громадської
самодіяльності, захищеної від прямого втручання і регламентації
з боку органів державної влади. Кияни — вихідці з різних областей
України — об’єднувалися задля створення своєї „діаспори”,
підтримки одне одного, збереження контактів з рідним
краєм, лобіювання своїх інтересів у столиці. Нині в Києві діє 25
земляцьких організацій. |
|---|