Дослідження серії моно- і триметинціанінових барвників як флуоресцентних зондів для визначення фібрилярного β-лактоглобуліну

• Дата: 2008
• Автори: Волкова, К.Д., Ковальська, В.Б., Баланда, А.О., Сломінський, Ю.Л., Толмачов, О.І., Субраманіам, В., Ярмолюк, С.М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2008
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7345
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Дослідження серії моно- і триметинціанінових барвників як флуоресцентних зондів для визначення фібрилярного β-лактоглобуліну / К.Д. Волкова, В.Б. Ковальська, А.О. Баланда, Ю.Л. Сломінський, О.І. Толмачов, В. Субраманіам, С.М. Ярмолюк // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 2. — С. 15-21. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

З метою дослідження ціанінових барвників як флуоресцентних зондів для визначення амілоїдних фібрил вивчено спектрально люмінесцентні властивості серії моно- і триметинціанінів у вільному стані та у присутності нативного і фібрилярного модельного білка β-лактоглобуліну. Досліджено залежність між хімічною будовою барвника та його здатністю специфічно підвищувати інтенсивність флуоресценції у присутності амілоїдних фібрил. Показано, що як для моно-, так і для триметинціанінів присутність аміногрупи в бензотіазольному гетероциклі збільшує інтенсивність флуоресценції барвників у присутності фібрил β-лактоглобуліну. З’ясовано, що введення замісників до поліметинового ланцюга триметинціанінів підвищує «чутливість» барвників до агрегованої форми β-лактоглобуліну. Триметинціаніни L-5, SH-21252 і монометинціанін Т-414 у присутності агрегованого β-лактоглобуліну демонструють істотне (до 24 разів) специфічне зростання інтенсивності флуоресценції і можуть бути запропоновані як зонди для визначення фібрилярних білків, зокрема β-лактоглобуліну.